Позначка: міський бюджет

  • КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    Київська міська влада оприлюднила детальне пояснення причин запланованого підвищення вартості проїзду у комунальному громадському транспорті столиці. У Київській міській державній адміністрації заявили, що тариф у 30 гривень за разову поїздку сформований на основі фактичних витрат транспортних підприємств у 2025 році та навіть після підвищення залишатиметься нижчим за економічно обґрунтований рівень.

    За даними міської адміністрації, необхідність перегляду тарифів виникла через стрімке зростання витрат на функціонування столичного транспорту, яке накопичувалося протягом останніх років. У КМДА наголошують, що чинна ціна у 8 гривень не покриває навіть базових витрат транспортних підприємств, а різниця компенсується з міського бюджету.

    У мерії пояснюють, що після останнього перегляду тарифів у 2018 році економічна ситуація в країні кардинально змінилася. За цей період суттєво зросли ціни на електроенергію, пальне, ремонтні роботи, запчастини та зарплати працівників транспортної сфери.

    Зокрема, індекс споживчих цін за 2018–2025 роки, за офіційними розрахунками, становив 212,5%, а з урахуванням прогнозів на 2026 рік — уже 233,5%. Це означає, що загальний рівень цін у країні більш ніж подвоївся з часу попереднього підвищення тарифів.

    Одним із найболючіших факторів для комунального транспорту у КМДА називають різке подорожчання електроенергії. Якщо у 2018 році транспортні підприємства сплачували 2,25 грн за кВт·год, то у 2026 році тариф уже сягнув 14,93 грн. Таким чином вартість електроенергії для міського транспорту зросла у 6,6 раза.

    Особливо сильно це вдарило по роботі столичного метро, яке є одним із найбільших споживачів електроенергії у місті. У КМДА зазначають, що лише витрати на електроенергію в метро зросли на 66,9%.

    Крім того, на 61,7% збільшилися витрати на оплату праці працівників метрополітену. У міській владі пояснюють це необхідністю втримувати кваліфікованих працівників на тлі дефіциту кадрів, інфляції та загального зростання зарплат у столиці.

    Не менш серйозно подорожчала робота наземного транспорту. За даними КМДА, у КП «Київпастранс» витрати на паливно-мастильні матеріали зросли на 74,8%, а витрати на ремонт і технічне обслуговування рухомого складу та інфраструктури — на 63,3%.

    Міська влада також наводить дані щодо стрімкого зростання цін на дизельне пальне. Якщо у 2018 році літр дизеля для транспортного підприємства коштував у середньому 24,26 грн, то у квітні 2026 року — вже 89,42 грн. Таким чином вартість пального для громадського транспорту збільшилася майже у чотири рази.

    Додатковим фактором фінансових труднощів стало суттєве скорочення пасажиропотоку. У КМДА зазначають, що після пандемії COVID-19, а також через повномасштабну війну та зміну структури пересування містян кількість перевезень у комунальному транспорті впала приблизно на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час встановлення нинішнього тарифу у 2018 році.

    У мерії наголошують, що за нинішніх умов транспортні підприємства працюють зі значними збитками, а підтримка системи громадського транспорту дедалі більше навантажує бюджет Києва.

    За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтована вартість проїзду у 2026 році мала б бути значно вищою за запропоновані 30 гривень. Зокрема, собівартість однієї поїздки у метро оцінюється у 64,60 грн, а в автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері — у 44,14 грн.

    Втім, у КМДА підкреслюють, що повне перенесення цих витрат на пасажирів є соціально неприйнятним, особливо в умовах війни та складної економічної ситуації. Саме тому влада вирішила застосувати компромісний підхід і встановити тариф нижче за фактичну собівартість перевезень.

    «Таким чином запропонований тариф на разовий проїзд у 30 грн є лише наближенням до економічно обґрунтованого, оскільки він є нижчим за повний розрахунковий рівень», — заявили у міській адміністрації.

    Згідно з планами влади, нові тарифи можуть почати діяти вже з 15 липня 2026 року. При цьому для постійних користувачів громадського транспорту обіцяють систему знижок та оновлені проїзні квитки.

    У КМДА зазначають, що за умови купівлі місячного проїзного фактична вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн, що має частково пом’якшити фінансове навантаження на пасажирів.

    Водночас ідея різкого підвищення вартості проїзду вже викликала значний суспільний резонанс. Петиція на сайті Київради із вимогою відкласти підвищення тарифів до завершення воєнного стану менш ніж за добу набрала необхідну кількість голосів для офіційного розгляду.

    Автори петиції наголошують, що різке подорожчання проїзду в умовах війни стане додатковим ударом для мешканців столиці, багато з яких уже стикаються зі зниженням доходів, високими цінами та економічною нестабільністю.

    Свою альтернативу запропонувала й громадська організація «Пасажири Києва». Активісти вважають економічно та соціально обґрунтованішим тариф на рівні 20 гривень за поїздку. Вони також закликають владу до більшої прозорості у фінансуванні транспортної системи та ефективнішого використання бюджетних коштів.

    На тлі дискусії про тарифи експерти звертають увагу, що проблема фінансування громадського транспорту актуальна для багатьох великих міст Європи. У більшості мегаполісів транспорт частково дотується з бюджетів, оскільки повне покриття витрат за рахунок пасажирів часто робить проїзд надто дорогим для населення.

    Попри це, у Києві нинішня дискусія вже стала однією з найрезонансніших соціально-економічних тем останніх місяців, а остаточне рішення щодо тарифів може викликати нову хвилю суспільних суперечок.

  • У Полтаві після п’яти років ремонту готують до відкриття басейн дитячої лікарні

    У Полтаві після п’яти років ремонту готують до відкриття басейн дитячої лікарні

    У Полтаві оголосили про перехід до фінального етапу ремонту басейну та кабінету водолікування у дитячій міській лікарні. Начальник управління капітального будівництва міста Максим Медведєв повідомив про початок пусконалагоджувальних робіт. Це означає, що об’єкт наближається до введення в експлуатацію після багаторічної реконструкції.

    Ремонт відділення медичної реабілітації триває з 2021 року. За цей час його кошторисна вартість зросла майже вдвічі, а проєктну документацію довелося двічі замовляти та коригувати. Загальна оновлена кошторисна вартість становить 10,8 млн грн, з яких уже сплачено близько 9,8 млн грн.

    Перший проєкт капітального ремонту площею 147,7 м² замовили у 2021 році. Роботи тоді виконувало СКМ Монтаж. Завершити реконструкцію планували у 2022 році, однак через початок повномасштабної війни роботи призупинили.

    У 2023 році ремонт відновили. Нову проєктну документацію підготувало Бімбуд. Після цього уклали новий договір на виконання робіт із Армагруп, а вартість проєкту знову зросла. У 2025 році було замовлено додаткове коригування документації, після чого оновили графік завершення робіт.

    Загалом за час реалізації проєкту витрати на реконструкцію, проєктування та коригування збільшувалися поступово. Роботи координує Управління капітального будівництва Полтави. Після завершення пусконалагоджувальних процедур басейн та кабінет водолікування мають відкрити для пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату та іншими профільними діагнозами.

    За словами представників міської влади, об’єкт перебуває на завершальній стадії, і після тестування обладнання його планують передати в експлуатацію медичному закладу.

  • Британська компанія вимагає від Київради 46,6 млн грн за землю в центрі столиці

    Британська компанія вимагає від Київради 46,6 млн грн за землю в центрі столиці

    Британська компанія Goldenberg Assets Ltd намагається в судовому порядку стягнути з Київської міської ради 46,6 млн гривень. Йдеться про компенсацію за втрату трьох земельних ділянок у центрі Києва, які раніше були повернуті у комунальну власність як такі, що вибули з неї незаконно.

    Найближчим часом Північний апеляційний господарський суд має розпочати розгляд апеляційної скарги Київради на рішення суду першої інстанції від грудня 2025 року, яким позов іноземної компанії було повністю задоволено.

    Goldenberg Assets Ltd вимагає стягнути з міського бюджету 15,9 млн гривень як безпідставно збережені кошти, 26,1 млн гривень інфляційних втрат та ще 4,5 млн гривень у вигляді трьох відсотків річних. У компанії заявляють, що ці гроші були витрачені на придбання земельних ділянок, право власності на які згодом було скасовано в судовому порядку.

    Мова йде про три земельні ділянки загальною площею 0,52 гектара на вулицях Хрещатик та Архітектора Городецького. У 2010 році Київрада продала цю землю приватній компанії під будівництво багатоповерхового паркінгу, попри те, що фактично ділянки є прибудинковою територією житлових будинків, містять єдиний проїзд між ними та технологічні споруди метрополітену.

    У 2012–2013 роках суди скасували рішення про продаж землі та визнали договір купівлі-продажу недійсним. Водночас до завершення судових процесів ділянки були кілька разів перепродані, зокрема іноземним компаніям. У 2015 році Goldenberg Assets Ltd придбала ці землі приблизно за 710 тисяч доларів.

    У 2024 році Касаційний господарський суд остаточно підтвердив незаконність вибуття ділянок з комунальної власності та зобов’язав повернути їх громаді Києва. Суд дійшов висновку, що всі покупці землі мали знати про обмеження, фактичне використання ділянок та наявність на них об’єктів міської інфраструктури.

    Попри це, британська компанія наполягає, що після повернення землі громаді Київрада безпідставно зберегла кошти, які були витрачені на купівлю, і тепер має компенсувати ці витрати з бюджету міста.

    За даними відкритих реєстрів, Goldenberg Assets Ltd у різні роки була пов’язана з українськими компаніями, які входять до орбіти впливу братів Супруненків — колишніх депутатів і бізнесменів, відомих участю у земельних процесах у столиці.

    У разі остаточного задоволення позову виплата компенсації ляже на міський бюджет. Експерти застерігають, що справа може створити небезпечний прецедент, коли громада буде змушена платити за наслідки незаконних земельних рішень минулих років та багаторазові перепродажі спірних ділянок.

  • Столичне КП «Плесо» витратило сотні мільйонів на набережні для приватних ЖК

    Столичне КП «Плесо» витратило сотні мільйонів на набережні для приватних ЖК

    У Києві викрили схему, за якою кошти міського бюджету витрачалися на облаштування набережних біля приватних житлових комплексів. За даними Офісу Генерального прокурора, посадовці комунального підприємства «Плесо» безпідставно профінансували роботи, які мав виконати забудовник. Сума збитків перевищує 130 мільйонів гривень.

    Розслідування встановило, що згідно з інвестиційним договором, приватна компанія, яка зводила житловий комплекс, зобов’язувалася власним коштом облаштувати набережну та провести берегоукріплення. Натомість посадовці КП «Плесо» включили цей об’єкт до Програми економічного та соціального розвитку Києва і профінансували роботи за рахунок бюджету.

    Із фотографій, оприлюднених прокуратурою, йдеться про набережну «Русанівської гавані» на вулиці Євгена Маланюка. Основним девелопером комплексу є компанія «Ковальська», однак частину будинків зводить «Міськбудінвест» — саме ця фірма у 2018 році виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд у цьому районі.

    У результаті забудовник не лише уникнув витрат, а й отримав прибуток, створивши інфраструктуру для власного житлового комплексу коштом міста.

    Подібна схема, за журналістськими даними, діяла і в інших столичних проєктах. КП «Плесо» фінансувало облаштування водойм поруч із ЖК «Лебединий» від компаній Perfect Group та Інтергал-Буд, а також ЖК «Рів’єра» на Осокорках, який зводила Status Group. У кожному випадку комунальне підприємство витрачало десятки мільйонів гривень на благоустрій територій, що після завершення будівництва стали фактично приватними зонами.

    Зокрема, біля ЖК «Лебединий» за три роки було витрачено понад 250 мільйонів гривень, а біля «Рів’єри» — майже 48,5 мільйона. Усі зони мали бути відкритими для киян, проте доступ до них обмежено мешканцями комплексів.

    За законом, території вздовж водойм мають залишатися відкритими. Водний кодекс України забороняє обмежувати доступ громадян до прибережних смуг, за винятком спеціальних об’єктів — військових чи гідротехнічних. Проте, як зазначають юристи, столична влада не поспішає ініціювати судові позови, аби повернути набережні місту.

  • В Одесі на ремонт доріг виділили 17 мільйонів: хто освоїть гроші

    В Одесі на ремонт доріг виділили 17 мільйонів: хто освоїть гроші

    В Одесі знову збираються витратити значну суму міського бюджету на ремонт доріг. Управління дорожнього господарства оголосило два тендери на поточний ремонт вулично-дорожньої мережі загальною площею 9600 м² майже за 17 мільйонів гривень.

    Перший тендер на 8,9 млн грн передбачає роботи на Адміральському проспекті, вулицях Середній, Прохорівській, Дальницькій та Івана Фунтового. Другий — на 7,7 млн грн охоплює вулиці Майстрову, Пантелеймонівську та Нерубайську. Замовником виступає міська влада Одеси, фінансування здійснюється за рахунок міського бюджету.

    Згідно з умовами, підрядник має здійснити демонтаж старого покриття, облаштувати щебенево-піщану основу, укласти новий асфальт, замінити бордюри та відремонтувати люки. Роботи повинні завершити до кінця 2025 року.

    На перший погляд усе виглядає стандартно, однак вимоги тендерної документації викликають запитання. До участі допускаються лише компанії, які мають досвід аналогічних робіт та володіють асфальтобетонним заводом у радіусі 30 км. Це суттєво звужує коло потенційних учасників.

    Таким чином, велика ймовірність, що переможцем стане компанія, давно пов’язана з чинною владою Одеси, — “Ростдорстрой”, яка неодноразово вигравала аналогічні тендери без реальної конкуренції.

    Раніше журналісти неодноразово повідомляли про зв’язки “Ростдорстроя” з мером Геннадієм Трухановим та вбудованість компанії у тендерні схеми міста.