Позначка: міський транспорт

  • Кияни масово виступили проти тарифу в 30 гривень: 96% учасників обговорення відкинули плани КМДА

    Кияни масово виступили проти тарифу в 30 гривень: 96% учасників обговорення відкинули плани КМДА

    Переважна більшість учасників громадського обговорення не підтримала плани Київської міської державної адміністрації щодо підвищення вартості проїзду в комунальному транспорті столиці. За результатами консультацій, які тривали майже два тижні, 96% учасників висловилися проти запропонованого підвищення тарифів. Водночас у КМДА наголошують, що результати обговорення мають консультативний характер і не є обов’язковими для ухвалення остаточного рішення.

    Публічне обговорення проєкту рішення щодо зміни тарифів на проїзд у громадському транспорті Києва стартувало 18 травня та завершилося 1 червня. Згідно з даними, оприлюдненими на офіційному порталі міської влади, за час обговорення лише 44 особи підтримали ініціативу підвищення тарифів, тоді як 1317 учасників проголосували проти. Таким чином, частка противників нових тарифів сягнула 96%.

    Крім голосування, мешканці столиці активно надсилали власні пропозиції та зауваження. Загалом до проєкту надійшло 307 альтернативних редакцій та пропозицій, які стосуються як механізму формування тарифів, так і підходів до фінансування громадського транспорту.

    Однією з найобговорюваніших альтернатив стала пропозиція громадської організації «Пасажири Києва». Активісти запропонували запровадити нову тарифну модель, яка передбачає оплату за час користування транспортом. Зокрема, базовий квиток на 45 хвилин коштував би 20 гривень, квиток на 90 хвилин — 30 гривень, добовий проїзний — 80 гривень, а місячний абонемент — 1000 гривень. На думку авторів ініціативи, така система є більш справедливою та зручною для пасажирів, які користуються пересадками між різними видами транспорту.

    Питання підвищення тарифів викликало широкий суспільний резонанс після того, як КМДА офіційно повідомила про намір збільшити вартість проїзду з 15 липня 2026 року. Згідно з проєктом рішення, разова поїздка у метро, автобусах, тролейбусах та трамваях коштуватиме 30 гривень. Також планується перегляд вартості проїзних квитків. Зокрема, пакет на 46 поїздок коштуватиме 1088 гривень, а безлімітний місячний проїзний — 4875 гривень.

    У міській владі пояснюють необхідність такого кроку стрімким зростанням витрат на утримання транспортної системи. За словами мера Києва Віталія Кличка, нинішні тарифи вже давно не покривають реальної вартості перевезень. За оцінками міста, собівартість однієї поїздки у метро становить близько 60 гривень, тоді як у наземному транспорті — приблизно 50 гривень. Навіть після можливого підвищення до 30 гривень громадський транспорт столиці залишатиметься дотаційним.

    Мер наголосив, що щороку з міського бюджету виділяються значні кошти для підтримки роботи транспортної інфраструктури. Лише у 2025 році дотації транспортній галузі обчислювалися мільярдами гривень. У КМДА переконані, що без перегляду тарифів підтримувати стабільну роботу метро, автобусів, тролейбусів і трамваїв буде дедалі складніше.

    Водночас критики підвищення наголошують, що рішення ухвалюється на тлі складної економічної ситуації для багатьох мешканців столиці. На їхню думку, збільшення вартості проїзду одразу до 30 гривень може суттєво вдарити по сімейних бюджетах, особливо тих киян, які щодня користуються громадським транспортом для поїздок на роботу чи навчання.

    Окремо експерти звертають увагу на необхідність підвищення ефективності використання коштів транспортними підприємствами. Представники громадських організацій вважають, що перед підняттям тарифів влада повинна провести аудит витрат, оптимізувати роботу підприємств та забезпечити прозорість використання бюджетних дотацій.

    Попри значний рівень суспільного несприйняття, остаточне рішення щодо нових тарифів залишається за міською владою. Згідно із законодавством, результати громадського обговорення не мають обов’язкової юридичної сили та виконують дорадчу функцію. Проте така майже одностайна позиція киян може стати важливим політичним сигналом для керівництва столиці.

    Наразі у КМДА аналізують результати обговорення та отримані пропозиції. Після цього проєкт має пройти подальші етапи погодження та бути винесений на остаточний розгляд. Якщо рішення буде ухвалене без змін, нові тарифи можуть набути чинності вже з 15 липня 2026 року.

    Дискусія навколо вартості проїзду у Києві продовжує набирати обертів. З одного боку, міська влада наполягає на економічній необхідності підвищення тарифів через зростання витрат і потребу підтримувати роботу транспортної системи. З іншого — переважна більшість мешканців столиці вважає запропоновані ціни надто високими та закликає шукати альтернативні шляхи фінансування громадського транспорту.

  • Собівартість у рази вища за тариф: у КМДА назвали реальну ціну поїздки в транспорті Києва

    Собівартість у рази вища за тариф: у КМДА назвали реальну ціну поїздки в транспорті Києва

    У Києві фактична вартість перевезення пасажирів у громадському транспорті значно перевищує нинішній тариф. За офіційними даними міської влади, у 2025 році собівартість однієї поїздки в метро становила 43,68 грн, тоді як у наземному транспорті — 23,20 грн. Водночас кияни наразі платять лише 8 грн за проїзд.

    Таку різницю пояснюють особливостями розрахунку витрат і різною структурою фінансування транспортних підприємств. У міській адміністрації зазначають, що для метрополітену та наземного транспорту застосовуються різні нормативні підходи, що безпосередньо впливає на підсумкові цифри.

    Зокрема, у розрахунках для наземного транспорту використовуються методичні рекомендації щодо формування тарифів на міські перевезення. Водночас частина витрат, пов’язаних із оновленням рухомого складу, не завжди враховується повною мірою. Йдеться про транспорт і інфраструктуру, які були придбані або модернізовані за кошти міського бюджету.

    У випадку з метро ситуація інша. Там амортизація — тобто зношення інфраструктури та рухомого складу — повністю включається до собівартості. Більше того, вона розглядається як джерело фінансування майбутніх інвестицій. Саме через це витрати у підземному транспорті виглядають значно вищими.

    У 2025 році обсяг амортизації у метрополітені зріс до понад 6 млрд грн, що суттєво більше, ніж роком раніше. Це пов’язано, зокрема, з переоцінкою вартості рухомого складу та інфраструктури. Для наземного транспорту аналогічний показник становив близько 1,7 млрд грн.

    У міській владі підкреслюють, що амортизація є ключовим елементом собівартості, оскільки дозволяє планувати оновлення транспорту, ремонт інфраструктури та підтримання системи в робочому стані. Без урахування цих витрат неможливо сформувати реалістичну економічну модель функціонування транспорту.

    Водночас різниця між реальними витратами та тарифом покривається за рахунок бюджету міста. Фактично це означає, що значну частину вартості перевезень компенсує громада через податки. Така модель дозволяє утримувати доступні ціни на проїзд, але створює додаткове навантаження на фінанси міста.

    Експерти зазначають, що подібна ситуація характерна для більшості великих міст, де громадський транспорт є соціальною послугою. Його головна функція — забезпечити мобільність населення, а не отримання прибутку. Саме тому тарифи часто не відповідають реальній вартості перевезень.

    Разом з тим, постійне зростання витрат ставить перед містом питання про баланс між доступністю і фінансовою стійкістю транспортної системи. Збільшення вартості електроенергії, пального, обслуговування та ремонту техніки поступово підвищує загальну собівартість перевезень.

    Окремим фактором є зношеність інфраструктури. Метрополітен і наземний транспорт потребують регулярного оновлення, модернізації та капітальних ремонтів. Це потребує значних інвестицій, які також закладаються у фінансові розрахунки.

    У міській адміністрації також звернули увагу на альтернативні оцінки вартості перевезень, які іноді з’являються у публічному просторі. Там зазначають, що такі розрахунки можуть базуватися на неповних або незатверджених методиках і не враховувати всі витрати.

    На тлі цих даних питання тарифів залишається відкритим. З одного боку, підвищення вартості проїзду могло б зменшити навантаження на бюджет, з іншого — це створить додатковий фінансовий тиск на пасажирів.

    Транспортна система Києва працює у складному балансі між економічною реальністю і соціальною функцією. Фактична вартість поїздки вже зараз у кілька разів перевищує тариф, і ця різниця є одним із ключових викликів для міської влади у найближчі роки.

  • Як у Києві “охороняли” транспорт на 107 мільйонів

    Як у Києві “охороняли” транспорт на 107 мільйонів

    У столиці України могла діяти масштабна корупційна схема, пов’язана з фіктивним наданням охоронних послуг для міського транспорту. За даними телеграм-каналу Absolution Leaks, три охоронні компанії уклали договори з КП «Київпастранс» на суму 107 мільйонів гривень, але реальних послуг фактично не надавали.

    За даними Absolution Leaks, схема діяла під керівництвом тодішнього директора КП “Київпастранс” Дмитра Лещенка. У 2023 році підприємство уклало договори з трьома охоронними фірмами:

    • ДП “АПБ “Атлант”;
    • ДП “Дельта Сервіс” ;
    • ТОВ “Національна Охорона”.

    Ці компанії мали забезпечувати цілодобову охорону транспортних об’єктів у Києві, зокрема у Святошинському районі. Однак зібрані дані свідчать про те, що ці послуги фактично не надавалися.

    •  У компаній не було достатньої кількості охоронців, щоб виконати умови договорів.
    • До чергувань залучали випадкових осіб без належної кваліфікації.
    • Деякі об’єкти залишалися без охорони, хоча за них виплачувалися бюджетні кошти.

    Посадовці “Київпастрансу” не перевіряли, чи виконуються умови договорів. Це дозволило компаніям отримувати мільйонні виплати за фактично ненадані послуги.

  • Новий сервіс у додатку “Київ Цифровий”: віртуальна валідація проїзду

    Новий сервіс у додатку “Київ Цифровий”: віртуальна валідація проїзду

    У популярному застосунку “Київ Цифровий” з’явився новий сервіс, який значно полегшить життя пасажирам громадського транспорту. Відтепер у всіх комунальних автобусах, трамваях і тролейбусах столиці доступна функція віртуальної валідації проїзду. Це нововведення спрямоване на те, щоб зробити користування транспортом зручнішим і сучаснішим.

    Про це розповів заступник голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень у сфері цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Петро Оленич.

    “Тепер усе, що потрібно для оплати проїзду, завжди під рукою – у вашому смартфоні. Користуйтесь новим сервісом і діліться враженнями. Нам важливий зворотний зв’язок”, – сказав Оленич.

    Щоб скористатися новим сервісом, треба:

    • відкрити мобільний застосунок “Київ Цифровий”,
    • вибрати сервіс “Оплата проїзду”,
    • відсканувати QR-код, розміщений у салоні транспорту, або ввести його вручну, вибравши відповідний тип транспорту.

    Після цього можна оплатити проїзд у зручний спосіб: транспортною картою, QR-квитком або банківською карткою. У застосунку автоматично з’явиться запис про використану поїздку, який можна пред’явити контролеру.

    Для зручності відмітка оплати проїзду з валідацією одразу в застосунку відрізняється від інших іконок у стрічці “Київ Цифровий”.

    Валідація проїзду в "Київ Цифровий"

    Нагадаємо, Ради оборони Києва на найближчому засіданні розгляне низку питань. Одне з них стосуватиметься напрацювання алгоритму руху наземного громадського транспорту під час повітряної тривоги.