Golosnovinua.com

Позначка: міст Метро

  • Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва

    Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва

    Київська кільцева електричка Kyiv City Express 2 жовтня продовжує курсувати між правим і лівим берегами столиці за повним маршрутом і графіком, попри нічну російську атаку та серйозні обмеження руху на мостах через Дніпро. Оператор перевезень повідомив, що залізничне сполучення не скорочували, хоча окремі поїзди можуть іти з невеликими затримками.

    Для Києва це особливо важливо вранці 2 жовтня, адже після нових ударів ситуація з автомобільним і частково громадським транспортом між берегами суттєво ускладнилася.

    За даними КМДА, Південний міст повністю перекрили в обох напрямках. На мосту Метро рух з лівого на правий берег частково обмежили однією смугою. Після ранкового обстеження автобуси №51, 55, 115 і 118-Д змогли відновити рух мостом Патона у напрямку правого берега, тоді як транспорт на лівий берег перенаправляли через Дарницький міст.

    Саме на цьому тлі кільцева електричка фактично залишилася одним із найстабільніших способів перетнути Дніпро громадським транспортом без необхідності шукати об’їзди через частково перекриті мости.

    У Kyiv City Express наголосили, що продовжують працювати попри нічну атаку. Пасажирів лише попередили, що деякі рейси можуть відхилятися від графіка на кілька хвилин. Актуальний розклад доступний на офіційному сайті міської електрички.

    Складна транспортна ситуація у столиці пов’язана насамперед із повторними ударами по Південному мосту. Ще 1 жовтня російські безпілотники влучили поблизу його опорної частини. Через це тимчасово змінили рух зеленої гілки метро: поїзди курсували лише між станціями «Сирець» – «Видубичі» та «Осокорки» – «Червоний хутір». Під час одного з вибухів через вентиляцію до вагона метро потрапив пил, однак пасажири та машиніст не постраждали.

    Після першого огляду 1 жовтня фахівці «Київавтошляхмосту» не виявили критичних пошкоджень Південного мосту, і наземний громадський транспорт частково повернули на звичайні маршрути.

    Однак у ніч проти 2 жовтня міст знову опинився під ударом. Після нової атаки влада вирішила повністю перекрити його для руху в обох напрямках до завершення додаткового обстеження.

    Через це навантаження на альтернативні маршрути між берегами Києва зросло. Частину автобусів перенаправили, рух на інших мостах також обмежили, а пасажири почали шукати залізничні маршрути, які не залежать від стану автомобільних переправ.

    Kyiv City Express у таких умовах має окрему перевагу: кільцевий маршрут проходить через залізничні мости та охоплює велику частину міста, дозволяючи пересідати на метро, автобуси та інший наземний транспорт уже на потрібному березі.

    Сама електричка працює за кільцевою схемою і сполучає, зокрема, Дарницю, Видубичі, Центральний вокзал, Святошин, Почайну та інші райони столиці. Саме тому під час великих транспортних обмежень вона часто стає резервною ланкою міської системи.

    Водночас міська влада просить пасажирів враховувати можливі затримки та оперативно перевіряти зміни перед поїздкою, оскільки транспортна ситуація після атак може змінюватися протягом дня.

    Kyiv City Express продовжує ходити по повному кільцю між двома берегами Києва, тоді як Південний міст закритий, а на інших переправах діють обмеження.

  • Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Мер Києва Віталій Кличко вранці 2 жовтня поїхав до прем’єр-міністра обговорювати ситуацію з транспортом у столиці, зокрема роботу громадського транспорту та мостів. Після зустрічі в Києві має зібратися рада оборони, яка ухвалюватиме рішення щодо ситуації в умовах постійних атак. Про це повідомило джерело, яке має інформацію про підготовку зустрічі.

    Публічно зустріч Кличка з прем’єр-міністром наразі не підтверджувалася. Водночас міська влада вже вранці 2 жовтня повідомила про масштабні обмеження руху через Дніпро.

    За інформацією КМДА, Південний міст повністю перекритий в обох напрямках, на мосту Метро рух у напрямку правого берега обмежений однією смугою, а на мосту Патона повністю обмежений рух із правого на лівий берег.

    Через обмеження руху поїздка між лівим і правим берегами різко подорожчала й займала значно більше часу. В одному із сервісів таксі вранці стандартний тариф сягав 1056 грн, комфорт — 1189 грн, бізнес — 1323 грн. В іншому сервісі ціни залежно від класу авто доходили до 2299 грн. На Осокорках утворилися черги пасажирів, які чекали на громадський транспорт у напрямку правого берега, повідомляє ТСН.

    Через перекриття та обмеження руху мостами частину маршрутів громадського транспорту змінили. Зокрема, автобуси №22 та №91 спрямували через Дарницький міст, автобуси №51, 55, 115 та 118-Д — також через Дарницький міст. Тролейбуси №43 та №50 працюють за скороченими схемами, а автобус №1-М курсує через Подільський міст.

    Згодом КМДА повідомила, що автобуси №51, 55, 115 та 118-Д відновили рух мостом Патона у напрямку правого берега, однак транспорт продовжує курсувати з відхиленнями від графіка.

    Обмеження стали наслідком серії ударів по Південному мосту. Вранці 1 жовтня Кличко повідомив про два влучання поблизу опорної частини мосту. Після попереднього огляду критичних пошкоджень не виявили, а наземний громадський транспорт частково повернули на маршрут.

    Увечері 1 жовтня стався новий удар у дорожнє полотно Південного мосту. За даними, попередньо були пошкоджені мостова опора, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену. Рух метро та наземного громадського транспорту тоді зупинили.

    Близько 5:00 2 жовтня Кличко повідомив про нове влучання в Південний міст. Після цього рух ним повністю перекрили. Унаслідок атаки було пошкоджено не лише транспортну інфраструктуру. У Дарницькому районі було пошкоджено верхні поверхи 25-поверхового житлового будинку. За даними міської влади та ДСНС, одна людина загинула, ще двоє постраждали.

    На тлі нових ударів у місті мають визначити подальший порядок роботи транспорту та мостів. Ці питання, за словами джерела, Кличко має обговорити з прем’єр-міністром, після чого їх винесуть на розгляд ради оборони Києва.

  • Київавтодор замовив коригування проєкту ремонту мосту Метро за 10,7 млн гривень

    Київавтодор замовив коригування проєкту ремонту мосту Метро за 10,7 млн гривень

    Комунальна корпорація «Київавтодор» уклала новий контракт на коригування проєктно-кошторисної документації протиаварійних робіт на столичному мосту Метро. Вартість договору становить 10,72 млн гривень.

    Про це пише видання КВ.

    Угоду 2 березня 2026 року підписали з ТОВ «Сінкс Плюс міжнародна інжинірингова і консалтингова компанія». Ця ж фірма раніше розробляла первинний проєкт протиаварійних робіт для мосту.

    За умовами договору, компанія має до вересня 2026 року внести зміни до проєктної документації та пройти її експертизу.

    У «Київавтодорі» пояснюють необхідність коригування складністю об’єкта. Під час підготовки первинного проєкту, за даними корпорації, не вдалося врахувати всі геологічні та конструктивні особливості споруди. Тепер у документації планують уточнити розташування пальового фундаменту, будівельного майданчика, кранового шляху та пірсу, а також передбачити нові рішення для антикорозійного захисту металевих конструкцій і укріплення опор мосту від розмиву.

    Первинний проєкт протиаварійних робіт ця ж компанія підготувала у 2023 році за контрактом на 22,5 млн гривень.

    Самі роботи на мосту Метро «Київавтодор» замовив у 2024 році. Генпідрядником стала турецька компанія Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret Ve Sanayi A.S. Контракт на виконання робіт становить майже 1,99 млрд гривень.

    Частину робіт генпідрядник передав українським субпідрядникам. Серед них — «Київська мостобудівельна компанія» та «Мостобудівельний загін №112».

    Протиаварійні роботи стартували у серпні 2024 року. Під час першого етапу в русло Дніпра занурили 160 паль на глибину близько 30 метрів, які мають стати основою для майбутніх металевих підтримувальних конструкцій.

    Пізніше під мостом почали встановлювати аркові металеві конструкції, які мають підсилити прогони споруди з дефектами. За оцінками міської влади, ці елементи дозволять експлуатувати міст без його повного закриття до проведення капітальної реконструкції.

    Водночас звертає на себе увагу зв’язок між проєктантом і підрядником робіт. Нинішній власник «Сінкс Плюс міжнародна інжинірингова і консалтингова компанія» — громадянин Туреччини Ертан Матараджи, який раніше працював керівником проєктних і вишукувальних робіт у структурі групи «Онур».

    Ця компанія вже неодноразово готувала проєктну документацію для об’єктів, де згодом підрядниками ставали підприємства з групи «Онур». Подібна ситуація, зокрема, була під час реконструкції вулиці Стеценка та ремонту ділянки Київського півкільця.

    Міст Метро був відкритий у Києві у 1965 році. Це двоярусна споруда для руху автотранспорту і поїздів метро. Його довжина становить понад 680 метрів, а сама конструкція має статус пам’ятки архітектури та інженерної думки.

    Експерти неодноразово заявляли про критичний стан споруди. За оцінками фахівців, повна реконструкція мосту може коштувати щонайменше 500 млн євро.

  • Чому досі неможуть відремонтувати київські мости

    Чому досі неможуть відремонтувати київські мости

    Міст Метро та міст Патона в Києві – важливі пам’ятки архітектури, проте вони ніколи не зазнавали капітального ремонту через законодавчі обмеження. Обидва мости включені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, що ускладнює проведення необхідних ремонтних робіт. Це Інженерка Анна Мінюкова у своїй статті зазначає, що питання потребує комплексного вирішення, включаючи можливість будівництва нового мосту поруч із мостом Патона та внесення змін до законодавства, щоб забезпечити належне технічне обслуговування та модернізацію стратегічно важливих об’єктів.

    Метро та міст Патона у Києві внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки архітектури та містобудування, науки й техніки місцевого значення та мають охоронні договори. Міст ім. Є.О. Патона через р. Дніпро було збудовано в 1953 році, міст Метро — у 1965 році, та відтоді на них жодного разу не було проведено капітального ремонту. Одна з причин — неможливість узгодити вид робіт із Міністерством культури та здійснити вилучення споруд на час ремонту з реєстру пам’яток архітектури, адже законом передбачено, що вилучення з Реєстру здійснюється лише у разі, якщо пам’ятку зруйновано або пам’ятка втратила предмет охорони, що визначено у паспорті об’єкта.

    Міст Патона був запроєктований за нормами 1948 року. Наказом Комітету охорони та реставрації пам’яток №10 від 16.05.1994 р. міст ім. Є.О. Патона зараховано до нововиявлених пам’яток архітектури. У 1995 році міст отримав визнання Американської асоціації зварювання як видатна зварна конструкція. ​У 2008 році міст ім. Є.О. Патона було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення (наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 №1285/0/16-08 охоронний № 530-Кв).

    Для ремонту таких мостів можливий тільки один вид робіт — реставрація, яка передбачає відновлення технічних характеристик конструкцій мосту, не змінюючи їхнього зовнішнього вигляду та параметрів. Але через фізичний і моральний знос, зміну інтенсивності руху та ваги транспортних засобів такі мости потребують нових рішень для будівництва та ремонту.

    Саме через це Агентство відновлення розглядає варіант побудови нового мосту поруч із мостом Патона замість його ремонту. Основним недоліком такого варіанту є інтеграція його у транспортну систему міста та побудова з’їздів і заїздів на основні транспортні магістралі. Наприклад, на сьогодні залишаються недобудованими з’їзди з Дарницького мосту, рух яким було відкрито ще 2011 року. Також термінового ремонту потребують магістральні трубопроводи з надання теплопостачання та гарячої води жителям мікрорайонів Русанівки та Березняків, які прокладені в межах конструкцій прогонової будови мосту Патона. Ремонт магістральних трубопроводів можливо здійснити тільки під час проведення повної реконструкції мосту. Тож питання саме щодо реставрації мосту Патона має бути вирішено комплексно та передбачатиме водночас ремонт магістральних трубопроводів.

    Міст Метро звели на місці зруйнованого під час Другої світової війни мосту. Обʼєкт входить до комплексу споруд “Станція метрополітену “Дніпро”— міст Метро”, що наказом Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 Nº1285/0/16-08 визнано памʼяткою архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення, охоронний Nº 529-Кв (власне міст Метро має охоронний Nº529/2-Кв). Обʼєкт розташований у межах памʼятки ландшафту та історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” (наказ Міністерства культури і туризму від 03.02.2010 Nº 58/0/0/16-10).

    Конструкція мосту Метро за радянських часів була експериментальною. Загалом таких мостів було лише кілька в СРСР, а на сьогодні єдиний залишився у Києві, інші — розібрали. Міст не відповідає вимогам чинних норм щодо вантажопідйомності та безпеки руху (недостатній габарит проїзних частин і недостатня висота огородження проїзної частини).

    Необхідність зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів обумовлюється такими причинами:

    • спрощення процедур: відсутність необхідності погоджувати кожен етап робіт із Міністерством культури може значно прискорити процес реконструкції та модернізації, що особливо важливо для стратегічно важливих об’єктів;
    • модернізація та технічне оновлення: статус пам’ятки обмежує можливість використання сучасних технологій та матеріалів під час ремонтних робіт. Зняття статусу дасть змогу оновити інфраструктуру відповідно до сучасних вимог і технологій;
    • економічна доцільність: ремонт та утримання мостів зі статусом пам’ятки можуть бути значно дорожчими через необхідність дотримання специфічних реставраційних вимог. Зняття статусу дозволить знизити витрати й ефективніше використовувати бюджетні кошти.

    Отже, зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів є необхідним кроком для гарантування їхньої безпеки, надійності та ефективності в сучасних умовах.

    Необхідно вносити законодавчі зміни та розробляти спрощені процедури стосовно подальших дій об’єктів, які вже віднесені до пам’яток, що дадуть змогу проводити реконструкцію та заміну стратегічно важливих мостів. Також на законодавчому рівні слід розглянути заборону визнавати стратегічні об’єкти пам’ятками, що значно впливає на подальші заходи щодо їхньої експлуатації та ремонту.