Golosnovinua.com

Позначка: міст Патона

  • Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва

    Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва

    Київська кільцева електричка Kyiv City Express 2 жовтня продовжує курсувати між правим і лівим берегами столиці за повним маршрутом і графіком, попри нічну російську атаку та серйозні обмеження руху на мостах через Дніпро. Оператор перевезень повідомив, що залізничне сполучення не скорочували, хоча окремі поїзди можуть іти з невеликими затримками.

    Для Києва це особливо важливо вранці 2 жовтня, адже після нових ударів ситуація з автомобільним і частково громадським транспортом між берегами суттєво ускладнилася.

    За даними КМДА, Південний міст повністю перекрили в обох напрямках. На мосту Метро рух з лівого на правий берег частково обмежили однією смугою. Після ранкового обстеження автобуси №51, 55, 115 і 118-Д змогли відновити рух мостом Патона у напрямку правого берега, тоді як транспорт на лівий берег перенаправляли через Дарницький міст.

    Саме на цьому тлі кільцева електричка фактично залишилася одним із найстабільніших способів перетнути Дніпро громадським транспортом без необхідності шукати об’їзди через частково перекриті мости.

    У Kyiv City Express наголосили, що продовжують працювати попри нічну атаку. Пасажирів лише попередили, що деякі рейси можуть відхилятися від графіка на кілька хвилин. Актуальний розклад доступний на офіційному сайті міської електрички.

    Складна транспортна ситуація у столиці пов’язана насамперед із повторними ударами по Південному мосту. Ще 1 жовтня російські безпілотники влучили поблизу його опорної частини. Через це тимчасово змінили рух зеленої гілки метро: поїзди курсували лише між станціями «Сирець» – «Видубичі» та «Осокорки» – «Червоний хутір». Під час одного з вибухів через вентиляцію до вагона метро потрапив пил, однак пасажири та машиніст не постраждали.

    Після першого огляду 1 жовтня фахівці «Київавтошляхмосту» не виявили критичних пошкоджень Південного мосту, і наземний громадський транспорт частково повернули на звичайні маршрути.

    Однак у ніч проти 2 жовтня міст знову опинився під ударом. Після нової атаки влада вирішила повністю перекрити його для руху в обох напрямках до завершення додаткового обстеження.

    Через це навантаження на альтернативні маршрути між берегами Києва зросло. Частину автобусів перенаправили, рух на інших мостах також обмежили, а пасажири почали шукати залізничні маршрути, які не залежать від стану автомобільних переправ.

    Kyiv City Express у таких умовах має окрему перевагу: кільцевий маршрут проходить через залізничні мости та охоплює велику частину міста, дозволяючи пересідати на метро, автобуси та інший наземний транспорт уже на потрібному березі.

    Сама електричка працює за кільцевою схемою і сполучає, зокрема, Дарницю, Видубичі, Центральний вокзал, Святошин, Почайну та інші райони столиці. Саме тому під час великих транспортних обмежень вона часто стає резервною ланкою міської системи.

    Водночас міська влада просить пасажирів враховувати можливі затримки та оперативно перевіряти зміни перед поїздкою, оскільки транспортна ситуація після атак може змінюватися протягом дня.

    Kyiv City Express продовжує ходити по повному кільцю між двома берегами Києва, тоді як Південний міст закритий, а на інших переправах діють обмеження.

  • Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Мер Києва Віталій Кличко вранці 2 жовтня поїхав до прем’єр-міністра обговорювати ситуацію з транспортом у столиці, зокрема роботу громадського транспорту та мостів. Після зустрічі в Києві має зібратися рада оборони, яка ухвалюватиме рішення щодо ситуації в умовах постійних атак. Про це повідомило джерело, яке має інформацію про підготовку зустрічі.

    Публічно зустріч Кличка з прем’єр-міністром наразі не підтверджувалася. Водночас міська влада вже вранці 2 жовтня повідомила про масштабні обмеження руху через Дніпро.

    За інформацією КМДА, Південний міст повністю перекритий в обох напрямках, на мосту Метро рух у напрямку правого берега обмежений однією смугою, а на мосту Патона повністю обмежений рух із правого на лівий берег.

    Через обмеження руху поїздка між лівим і правим берегами різко подорожчала й займала значно більше часу. В одному із сервісів таксі вранці стандартний тариф сягав 1056 грн, комфорт — 1189 грн, бізнес — 1323 грн. В іншому сервісі ціни залежно від класу авто доходили до 2299 грн. На Осокорках утворилися черги пасажирів, які чекали на громадський транспорт у напрямку правого берега, повідомляє ТСН.

    Через перекриття та обмеження руху мостами частину маршрутів громадського транспорту змінили. Зокрема, автобуси №22 та №91 спрямували через Дарницький міст, автобуси №51, 55, 115 та 118-Д — також через Дарницький міст. Тролейбуси №43 та №50 працюють за скороченими схемами, а автобус №1-М курсує через Подільський міст.

    Згодом КМДА повідомила, що автобуси №51, 55, 115 та 118-Д відновили рух мостом Патона у напрямку правого берега, однак транспорт продовжує курсувати з відхиленнями від графіка.

    Обмеження стали наслідком серії ударів по Південному мосту. Вранці 1 жовтня Кличко повідомив про два влучання поблизу опорної частини мосту. Після попереднього огляду критичних пошкоджень не виявили, а наземний громадський транспорт частково повернули на маршрут.

    Увечері 1 жовтня стався новий удар у дорожнє полотно Південного мосту. За даними, попередньо були пошкоджені мостова опора, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену. Рух метро та наземного громадського транспорту тоді зупинили.

    Близько 5:00 2 жовтня Кличко повідомив про нове влучання в Південний міст. Після цього рух ним повністю перекрили. Унаслідок атаки було пошкоджено не лише транспортну інфраструктуру. У Дарницькому районі було пошкоджено верхні поверхи 25-поверхового житлового будинку. За даними міської влади та ДСНС, одна людина загинула, ще двоє постраждали.

    На тлі нових ударів у місті мають визначити подальший порядок роботи транспорту та мостів. Ці питання, за словами джерела, Кличко має обговорити з прем’єр-міністром, після чого їх винесуть на розгляд ради оборони Києва.

  • Київ готовий самостійно відновлювати міст Патона, якщо держава передасть його місту — Кличко

    Київ готовий самостійно відновлювати міст Патона, якщо держава передасть його місту — Кличко

    Мер Києва Віталій Кличко заявив, що столиця готова взяти міст Патона на баланс міста та самостійно розпочати процес його реконструкції, якщо держава передасть об’єкт громаді. За словами міського голови, протягом останніх років жодних реальних робіт щодо відновлення мосту так і не розпочали.

    Як нагадав Кличко, ще у 2020 році міст Патона передали державі в межах програми «Велике будівництво». Проте за шість років держава не підготувала навіть проєкт реконструкції. Через це столична влада заявляє про готовність взяти об’єкт на баланс міста, щоб розпочати підготовку до відновлення.

    За словами мера, у разі передачі мосту Києву першочерговим етапом стане розробка необхідної документації та проєкту реконструкції. За попередніми оцінками, цей процес може тривати близько півтора року. Лише після завершення проєктних робіт стане можливим початок безпосереднього ремонту мосту.

    Міст Патона є одним із ключових транспортних сполучень між правим і лівим берегами Дніпра у столиці. Його стан викликає занепокоєння вже не перший рік.

    Раніше у матеріалі з інженеркою Анною Мінюковою зазначалося, що повне перекриття мосту наразі не розглядається. Також з’являлася інформація про можливе перекриття так званих «воріт на Лівобережжя» через критичний стан конструкції, яку нібито підтверджували джерела у столичній владі. Однак Мінюкова прямо назвала такі плани неправдивими.

    За нормативними показниками міст Патона перебуває у п’ятому — непрацездатному — технічному стані. Останнє інструментальне обстеження конструкцій проводилося ще у 2020 році. Відповідно до правил експлуатації, такі об’єкти мають або ремонтуватися, або повністю закриватися для руху.

    Втім, за словами фахівців, ситуація з мостами в Україні значно ширша: близько третини з них перебувають в аварійному стані, але фактично продовжують використовуватися.

    Особливістю мосту Патона є його конструкція — це суцільнозварний міст. Через це розібрати або ремонтувати його частинами без повної зупинки руху практично неможливо. Повноцінне перекриття мосту означало б повну зупинку транспортного потоку.

    Інженерка Анна Мінюкова зазначає, що таке рішення є складним з політичної точки зору.

    «Це дуже непопулярне політичне рішення — повноцінне перекриття. Це головна проблема: політично невигідно, тому ніхто на це не піде», — наголосила вона.

    Тож наразі міст Патона продовжує працювати, попри критичний технічний стан, а питання його реконструкції залишається відкритим.

  • Міст Патона на межі: науковці говорять про ризик руйнування конструкцій

    Міст Патона на межі: науковці говорять про ризик руйнування конструкцій

    Науковці Національної академії наук України попередили про небезпечний стан мосту імені Євгена Патона в Києві та закликали до негайного проведення ремонтних робіт. За їхніми словами, несівні конструкції переправи зазнають суттєвих корозійних пошкоджень, а темпи деградації елементів споруди останніми роками лише прискорюються. У разі бездіяльності це може призвести до руйнування окремих конструкцій і створити ризик людських жертв та серйозних проблем для транспортної системи столиці.

    Відповідні висновки науковці оприлюднили на сторінці НАН України у Facebook. У повідомленні йдеться про результати аналізу технічного стану мосту та перелік робіт, які, на думку дослідників, необхідно провести у першочерговому порядку. У розрахунках вони посилаються на члена-кореспондента НАН України Олександра Шимановського — генерального директора Українського інституту сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського. Саме цей інститут свого часу був причетний до проєктування мосту Патона.

    Серед робіт, які пропонується виконати насамперед, — підсилення крайніх головних балок на опорі №25, ремонт проміжних опор №11 та №21, включно з підводними елементами, а також ремонт або повна заміна поперечних балок. Крім того, фахівці пропонують відремонтувати в’язі прогонових будов, відновити стовпи освітлення та перильні огорожі, а також замінити деформаційні шви.

    У НАН наголошують, що дефекти, виявлені під час попередніх обстежень мосту, можуть призвести до подальшої пришвидшеної деградації конструкцій. За словами науковців, якщо не провести ремонт і реконструкцію, деякі елементи можуть повністю зруйнуватися. У такому разі наслідком стане не лише небезпека для людей, а й колапс транспортної інфраструктури Києва, оскільки міст Патона є однією з ключових переправ через Дніпро.

    Втім, запропонований план робіт викликав дискусію серед інженерів та фахівців з інфраструктури. Частина експертів вважає, що перелік заходів, який озвучила Академія наук, фактично відповідає масштабному капітальному ремонту, але при цьому не передбачає повноцінної реконструкції всієї споруди.

    Інженерка шляхів сполучення Анна Мінюкова зазначає, що такий підхід може виявитися економічно невиправданим. За її оцінками, вартість подібного ремонту може сягати приблизно 200 мільйонів євро — тобто близько 8–10 мільярдів гривень. При цьому значна частина робіт буде виконана лише частково, що означає необхідність повторювати їх під час майбутньої комплексної реконструкції.

    Фахівчиня пояснює, що у практиці мостобудування зазвичай обирають один із двох підходів. Перший — це локальні протиаварійні заходи, які дозволяють тимчасово стабілізувати стан конструкції і відкласти масштабні роботи. Другий — повноцінна реконструкція або капітальний ремонт мосту. Натомість проміжний варіант, коли виконуються дорогі масштабні роботи лише на окремих елементах конструкції, вважається економічно неефективним.

    За словами Мінюкової, у великих мостах багато елементів ремонтуються технологічно одночасно. Наприклад, якщо сьогодні замінити деформаційні шви, а через кілька років проводити капітальний ремонт із новою плитою проїзної частини, ці ж шви доведеться знову демонтувати та встановлювати повторно. Крім того, значна частина бюджету великих інфраструктурних проєктів витрачається на організацію будівельного майданчика — монтаж кранів, плавзасобів і тимчасових конструкцій. Якщо роботи виконуються кілька разів у різні роки, ці витрати доводиться повторювати.

    При цьому фахівці наголошують, що провести протиаварійні роботи на мосту Патона все ж можна. За попередніми оцінками, точкова ліквідація найкритичніших дефектів може коштувати до 200 мільйонів гривень. Однак такі заходи не повернуть споруді повноцінну працездатність, а лише тимчасово стабілізують її стан.

    Попри тривожні оцінки, сам Олександр Шимановський у публічних коментарях говорить про ситуацію дещо стриманіше. За його словами, хоча міст і перебуває у технічно непрацездатному стані, це не означає, що він може зруйнуватися найближчим часом. Фахівець зазначає, що повне руйнування такої споруди малоймовірне, хоча окремі аварійні ситуації на ній уже траплялися.

    Водночас у КМДА наголошують, що міст можна експлуатувати й надалі, якщо дотримуватися встановлених обмежень руху. Йдеться, зокрема, про обмеження навантаження на переправу та інші технічні вимоги.

    Ще однією проблемою, яка ускладнює реконструкцію мосту Патона, є його статус пам’ятки архітектури. Згідно із законом про охорону культурної спадщини, будь-які роботи на об’єктах із таким статусом повинні погоджуватися з органами охорони спадщини, зокрема Міністерством культури. Через це під час реконструкції не можна просто замінювати старі елементи сучасними аналогами без додаткових погоджень.

    Наприклад, перильні огорожі мосту виготовлені з чавуну за стандартами 1950-х років. Якби міст не мав статусу пам’ятки, їх можна було б замінити сучасними легшими конструкціями з алюмінієвих або інших сплавів, що значно здешевило б ремонт. Проте нинішній охоронний статус значно ускладнює модернізацію споруди.

    Реконструкцію мосту Патона обговорюють уже багато років. Ще у 2019 році київська влада включила відповідні роботи до Програми економічного та соціального розвитку міста. Проте через бюрократичні процедури, тендерні суперечки та відсутність фінансування реалізація проєкту так і не розпочалася.

    На сьогодні навіть підготовка візуалізації майбутнього ремонту оцінюється приблизно у 12 мільйонів гривень, а розробка повноцінного проєкту може коштувати ще 35–45 мільйонів. Сам процес проєктування великого мосту зазвичай займає близько двох років, після чого необхідно пройти державну експертизу та затвердження документації. Саме будівництво або реконструкція такої переправи також може тривати щонайменше кілька років.

    Тому фахівці дедалі частіше говорять про необхідність не точкових ремонтів, а комплексної реконструкції мосту Патона — або навіть будівництва нової переправи поруч із ним.

  • Голова Деснянської РДА опублікував інструкцію перетину мосту Патона з готовністю до евакуації

    Голова Деснянської РДА опублікував інструкцію перетину мосту Патона з готовністю до евакуації

    Очільник Деснянської районної державної адміністрації у Києві опублікував у соцмережах зображення з правилами проїзду мосту імені Патона, зазначивши, що поширена інформація має «неформальний» характер.

    На оприлюдненому банері, оформленому у стилі офіційної комунікації Київської міської державної адміністрації, містяться рекомендації для водіїв під час перетину мосту. Зокрема, водіям радять рухатися з відкритими вікнами, відстебнути ремені безпеки, вимкнути блокування дверей автомобіля та тримати телефон під рукою.

    Також на зображенні міститься попередження про необхідність дотримуватися дистанції та бути готовими до евакуації.

    Публікація викликала активне обговорення серед киян, адже формулювання про «готовність до евакуації» та сам характер рекомендацій створили враження можливого сценарію надзвичайної ситуації або загрози пошкодження мосту.

    Водночас сам посадовець підкреслив, що інформація не є офіційним розпорядженням чи новими правилами дорожнього руху, а має рекомендаційний характер. Йдеться, за його словами, про базові поради безпеки, які можуть бути актуальними у кризових умовах.

    Міст Патона залишається одним із ключових транспортних переходів через Дніпро у столиці та водночас об’єктом підвищеної уваги через його технічний стан і стратегічне значення під час воєнного стану. Раніше експерти неодноразово наголошували, що у разі надзвичайних подій саме мости можуть стати критичними вузлами евакуаційної логістики.

    Офіційних заяв КМДА щодо запровадження спеціального режиму руху мостом Патона станом на зараз не оприлюднювалося.

  • Чому досі неможуть відремонтувати київські мости

    Чому досі неможуть відремонтувати київські мости

    Міст Метро та міст Патона в Києві – важливі пам’ятки архітектури, проте вони ніколи не зазнавали капітального ремонту через законодавчі обмеження. Обидва мости включені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, що ускладнює проведення необхідних ремонтних робіт. Це Інженерка Анна Мінюкова у своїй статті зазначає, що питання потребує комплексного вирішення, включаючи можливість будівництва нового мосту поруч із мостом Патона та внесення змін до законодавства, щоб забезпечити належне технічне обслуговування та модернізацію стратегічно важливих об’єктів.

    Метро та міст Патона у Києві внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки архітектури та містобудування, науки й техніки місцевого значення та мають охоронні договори. Міст ім. Є.О. Патона через р. Дніпро було збудовано в 1953 році, міст Метро — у 1965 році, та відтоді на них жодного разу не було проведено капітального ремонту. Одна з причин — неможливість узгодити вид робіт із Міністерством культури та здійснити вилучення споруд на час ремонту з реєстру пам’яток архітектури, адже законом передбачено, що вилучення з Реєстру здійснюється лише у разі, якщо пам’ятку зруйновано або пам’ятка втратила предмет охорони, що визначено у паспорті об’єкта.

    Міст Патона був запроєктований за нормами 1948 року. Наказом Комітету охорони та реставрації пам’яток №10 від 16.05.1994 р. міст ім. Є.О. Патона зараховано до нововиявлених пам’яток архітектури. У 1995 році міст отримав визнання Американської асоціації зварювання як видатна зварна конструкція. ​У 2008 році міст ім. Є.О. Патона було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення (наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 №1285/0/16-08 охоронний № 530-Кв).

    Для ремонту таких мостів можливий тільки один вид робіт — реставрація, яка передбачає відновлення технічних характеристик конструкцій мосту, не змінюючи їхнього зовнішнього вигляду та параметрів. Але через фізичний і моральний знос, зміну інтенсивності руху та ваги транспортних засобів такі мости потребують нових рішень для будівництва та ремонту.

    Саме через це Агентство відновлення розглядає варіант побудови нового мосту поруч із мостом Патона замість його ремонту. Основним недоліком такого варіанту є інтеграція його у транспортну систему міста та побудова з’їздів і заїздів на основні транспортні магістралі. Наприклад, на сьогодні залишаються недобудованими з’їзди з Дарницького мосту, рух яким було відкрито ще 2011 року. Також термінового ремонту потребують магістральні трубопроводи з надання теплопостачання та гарячої води жителям мікрорайонів Русанівки та Березняків, які прокладені в межах конструкцій прогонової будови мосту Патона. Ремонт магістральних трубопроводів можливо здійснити тільки під час проведення повної реконструкції мосту. Тож питання саме щодо реставрації мосту Патона має бути вирішено комплексно та передбачатиме водночас ремонт магістральних трубопроводів.

    Міст Метро звели на місці зруйнованого під час Другої світової війни мосту. Обʼєкт входить до комплексу споруд “Станція метрополітену “Дніпро”— міст Метро”, що наказом Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 Nº1285/0/16-08 визнано памʼяткою архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення, охоронний Nº 529-Кв (власне міст Метро має охоронний Nº529/2-Кв). Обʼєкт розташований у межах памʼятки ландшафту та історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” (наказ Міністерства культури і туризму від 03.02.2010 Nº 58/0/0/16-10).

    Конструкція мосту Метро за радянських часів була експериментальною. Загалом таких мостів було лише кілька в СРСР, а на сьогодні єдиний залишився у Києві, інші — розібрали. Міст не відповідає вимогам чинних норм щодо вантажопідйомності та безпеки руху (недостатній габарит проїзних частин і недостатня висота огородження проїзної частини).

    Необхідність зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів обумовлюється такими причинами:

    • спрощення процедур: відсутність необхідності погоджувати кожен етап робіт із Міністерством культури може значно прискорити процес реконструкції та модернізації, що особливо важливо для стратегічно важливих об’єктів;
    • модернізація та технічне оновлення: статус пам’ятки обмежує можливість використання сучасних технологій та матеріалів під час ремонтних робіт. Зняття статусу дасть змогу оновити інфраструктуру відповідно до сучасних вимог і технологій;
    • економічна доцільність: ремонт та утримання мостів зі статусом пам’ятки можуть бути значно дорожчими через необхідність дотримання специфічних реставраційних вимог. Зняття статусу дозволить знизити витрати й ефективніше використовувати бюджетні кошти.

    Отже, зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів є необхідним кроком для гарантування їхньої безпеки, надійності та ефективності в сучасних умовах.

    Необхідно вносити законодавчі зміни та розробляти спрощені процедури стосовно подальших дій об’єктів, які вже віднесені до пам’яток, що дадуть змогу проводити реконструкцію та заміну стратегічно важливих мостів. Також на законодавчому рівні слід розглянути заборону визнавати стратегічні об’єкти пам’ятками, що значно впливає на подальші заходи щодо їхньої експлуатації та ремонту.