Сенат США не підтримав резолюцію, яка могла обмежити повноваження президента Дональда Трампа щодо нанесення нових військових ударів по Ірану без окремого схвалення Конгресу. Голосування завершилося з мінімальним розривом — 48 голосів проти 47, що фактично стало перемогою адміністрації Білого дому та дозволило Трампу зберегти широку свободу дій у питаннях застосування військової сили на Близькому Сході.
Про це повідомляє The Washington Post.
Ініціаторами резолюції виступили представники Демократичної партії, які наполягали на тому, що будь-які подальші військові операції США проти Ірану повинні отримувати окреме схвалення Конгресу відповідно до американського законодавства. Однак для успіху голосування демократам не вистачило лише одного голосу від республіканців.
Попри партійну дисципліну, четверо сенаторів-республіканців підтримали демократів і проголосували за просування документа. Проте цього виявилося недостатньо для ухвалення рішення.
Додаткової уваги голосуванню додав той факт, що сенатор-демократ John Fetterman несподівано виступив проти резолюції та фактично підтримав позицію адміністрації Трампа.
Ще п’ятеро сенаторів взагалі не взяли участі в голосуванні. Серед них — Bernie Sanders, Josh Hawley, Mitch McConnell, Cory Booker та Michael Bennet.
Американські ЗМІ зазначають, що навіть якби всі відсутні сенатори взяли участь у голосуванні та підтримали свої традиційні позиції з подібних питань, результат навряд чи змінився б. За розрахунками аналітиків, голосування завершилося б нічиєю 50 на 50, що також не дозволило б просунути резолюцію.
Попри нинішню поразку, питання ще не закрите остаточно. У Сенаті залишається інша резолюція про військові повноваження президента, яку було внесено ще минулого місяця. Законодавці можуть повернутися до її розгляду найближчим часом.
Однак навіть якщо документ пройде всі необхідні процедури в Конгресі, він зіткнеться з ще однією серйозною перешкодою — можливим президентським вето. Дональд Трамп уже неодноразово давав зрозуміти, що вважає подібні обмеження втручанням у повноваження глави держави як головнокомандувача збройних сил.
Для подолання потенційного вето Конгресу необхідно буде заручитися підтримкою двох третин голосів як у Сенаті, так і в Палаті представників. За нинішнього політичного розкладу такий сценарій виглядає малоймовірним.
У центрі суперечки між Білим домом і демократами залишається Закон про військові повноваження 1973 року. Документ був ухвалений після війни у В’єтнамі для обмеження можливостей президента одноосібно втягувати країну у тривалі військові конфлікти.
Закон вимагає, щоб президент США отримував згоду Конгресу на ведення бойових дій або виводив війська з несанкціонованого конфлікту протягом 60 днів.
Саме на цю норму посилаються демократи, які вважають, що адміністрація Трампа перевищила свої повноваження під час військової кампанії проти Ірану.
На думку критиків президента, визначений законом термін сплив ще 1 травня. Водночас Білий дім має іншу позицію.
Дональд Трамп наполягає, що активна фаза конфлікту фактично завершилася після набрання чинності режимом припинення вогню навесні цього року. Саме тому, на думку адміністрації, вимоги Закону про військові повноваження не були порушені.
Голосування в Сенаті відбулося на тлі активного дипломатичного процесу між Вашингтоном і Тегераном.
15 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який має стати основою для майбутньої мирної угоди між двома країнами. Документ закріпив продовження режиму припинення вогню ще на 60 днів та відкрив шлях до нових переговорів щодо іранської ядерної програми.
За даними американських медіа, меморандум також передбачає заходи щодо відновлення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших маршрутів для світового експорту нафти.
Раніше агентство Reuters повідомляло, що майбутня мирна угода може включати масштабний міжнародний фонд для економічного відновлення Ірану обсягом близько 300 мільярдів доларів. Крім того, сторони обговорюють часткове пом’якшення санкційного режиму в обмін на додаткові гарантії щодо мирного характеру іранської ядерної програми.
Провал резолюції в Сенаті став важливою політичною перемогою Дональда Трампа. Президент зберіг можливість оперативно реагувати на потенційні загрози з боку Ірану без необхідності отримувати додатковий дозвіл Конгресу.
Водночас дискусія навколо повноважень Білого дому та контролю над застосуванням військової сили навряд чи завершиться найближчим часом. На тлі переговорів із Тегераном та нестабільної ситуації на Близькому Сході питання про межі президентської влади може знову повернутися до порядку денного американської політики вже найближчими тижнями.
