Golosnovinua.com

Позначка: міжнародна торгівля

  • Трамп вдарив по Канаді 50% митами: Оттава готує дзеркальну відповідь і новий етап торговельної війни

    Трамп вдарив по Канаді 50% митами: Оттава готує дзеркальну відповідь і новий етап торговельної війни

    США запровадили 50-відсоткові мита на канадські товари загальною вартістю близько $20 млрд після того, як Вашингтон і Оттава в останній момент не змогли домовитися про нові умови торгівлі. Під обмеження потрапив широкий перелік продукції — від молочних товарів і алкоголю до деревини, цементу, одягу та хокейного спорядження. Канада вже оголосила, що відповість за принципом «долар за долар»: нові тарифи на американську продукцію мають набути чинності 8 вересня.

    Новий етап торговельного протистояння між двома найбільшими партнерами Північної Америки розпочався 22 серпня після провалу останнього раунду переговорів. Адміністрація президента США Дональда Трампа активувала 50% тариф на приблизно $20 млрд канадського експорту. За оцінками американської сторони, це близько 5% усіх товарів, які Канада щороку постачає до США.

    Нові мита охоплюють десятки категорій продукції. Associated Press повідомляє, що серед них є хокейні ключки та інше спортивне спорядження, продукти харчування, косметика, меблі та низка інших товарів. Раніше Reuters зазначав, що у списку також перебувають канадські вино, молочна продукція, деревина та інші чутливі для економіки країни групи експорту.

    При цьому частина продукції, яка раніше мала пільговий режим відповідно до угоди США–Мексика–Канада, тепер також може потрапляти під додаткове тарифне навантаження. Це робить нинішню ескалацію особливо серйозною, оскільки торговельна угода USMCA протягом багатьох років була основою економічних відносин трьох держав.

    Ще 18 серпня ситуація виглядала значно оптимістичніше. Трамп відклав запровадження 50% мит на три дні, заявивши, що сторони наближаються до угоди. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні також тоді говорив про «суттєвий прогрес», хоча попереджав, що невирішеними залишаються важливі питання.

    Переговори стосувалися автомобільної промисловості, сталі, алюмінію, деревини, канадської системи регулювання молочного ринку, продажу американського алкоголю та інших торговельних бар’єрів.

    Проте наприкінці тижня компроміс розвалився.

    Торговий представник США Джеймісон Грір заявив, що Канада відмовилася завершити угоду на умовах, які, за версією Вашингтона, сторони вже попередньо погодили. Він також дав зрозуміти, що нових переговорів найближчим часом не заплановано.

    Канада покладає відповідальність за провал переговорів на Вашингтон.

    Марк Карні заявив, що американська сторона в останній момент змінила запропоновані умови. За його словами, нові вимоги США були несправедливими та економічно невигідними для Канади.

    Канадський прем’єр описав позицію Вашингтона фразою: США «просили занадто багато і пропонували занадто мало». Після цього він наказав канадській переговорній команді повернутися до Оттави.

    Карні також оголосив про підготовку дзеркальної відповіді.

    Вона має набути чинності 8 вересня — у вівторок після американського Дня праці. Канада планує застосувати до американських товарів тарифи на співставну суму, фактично відповідаючи за принципом «долар за долар».

    Під канадські мита планують спрямувати американську сталь, молочні продукти, електроніку, побутову техніку, сільськогосподарське обладнання, целюлозу та папір. Остаточний детальний перелік Оттава має оприлюднити окремо.

    Канадський уряд паралельно готує програми допомоги підприємствам і працівникам, які найбільше постраждають від американських обмежень.

    Карні заявив, що нова тарифна політика США спрямована на те, щоб завдати Канаді економічної шкоди та посилити внутрішні розбіжності. Він назвав цей розрахунок помилковим і пообіцяв захищати канадські галузі.

    Жорстку відповідь підтримав і прем’єр найбільш населеної канадської провінції Онтаріо Даг Форд. Він закликав застосовувати до США принцип «тариф за тариф, долар за долар» і заявив, що в нинішній ситуації Канада не повинна виключати жодних варіантів економічної відповіді.

    Нинішній конфлікт має особливо великий масштаб через надзвичайну взаємозалежність економік двох країн.

    За 2025 рік США та Канада обмінялися товарами та послугами приблизно на $880 млрд. Близько 72% канадського товарного експорту припадає саме на американський ринок.

    Тому навіть якщо нові 50% мита безпосередньо зачіпають близько 5% канадського експорту до США, їхній ефект може бути значно ширшим.

    Американські компанії, які імпортують канадські товари, формально сплачують тариф під час ввезення продукції. Частину цих додаткових витрат вони можуть перекласти на американських споживачів через підвищення цін.

    Для Канади ризик інший: якщо її товари стануть суттєво дорожчими на американському ринку, виробники можуть втрачати замовлення, скорочувати виробництво та робочі місця.

    Особливо вразливими є галузі, які десятиліттями будували ланцюги поставок без урахування серйозних торговельних бар’єрів між двома країнами.

    AP зазначає, що нинішнє протистояння вже виходить далеко за межі звичайної тарифної суперечки та поступово змінює сам характер канадсько-американських відносин. Карні прямо заявив, що традиційна модель відносин зі США змінилася, а Оттава дедалі активніше намагається диверсифікувати торгівлю та залучати інвестиції з інших держав.

    Окремою проблемою є майбутнє USMCA — угоди про вільну торгівлю між США, Канадою та Мексикою, яка замінила NAFTA і була укладена ще під час першої президентської каденції Трампа.

    У 2026 році сторони почали черговий перегляд домовленостей. Канада пропонувала продовжити угоду ще на 16 років, але адміністрація Трампа не погодилася, через що механізм перейшов до щорічних переглядів. Водночас сама угода формально залишається чинною до 2036 року.

    Трамп у липні взагалі заявляв, що не надто зацікавлений у перегляді USMCA і не вважає її критично необхідною для Сполучених Штатів.

    Нинішні 50-відсоткові мита Вашингтон запровадив із використанням розділу 338 Закону США про тарифи 1930 року. Ця норма дозволяє президенту встановлювати додаткові тарифи проти держав, які, на думку американської влади, дискримінують торгівлю США.

    Цей механізм вважається надзвичайно рідкісним. Reuters раніше називав рішення Трампа першим відомим використанням Section 338 для такого масштабного тарифного удару по торговельному партнеру.

    Нова ескалація відбувається після тривалого періоду суперечок між адміністрацією Трампа та Канадою. Після повернення до Білого дому у 2025 році президент США неодноразово вводив або погрожував запровадити тарифи на канадські товари. Суперечки стосувалися сталі, алюмінію, автомобілів, деревини та інших галузей.

    Відносини додатково погіршувалися через політичні заяви Трампа про можливість перетворення Канади на «51-й штат США», суперечки навколо оборонних витрат НАТО та інших двосторонніх питань.

    Тепер протистояння переходить у нову фазу.

    Якщо Канада 8 вересня реалізує обіцяну дзеркальну відповідь, американський бізнес також зіткнеться з дорожчим доступом до одного зі своїх найбільших зовнішніх ринків. Це може створити новий виток взаємних обмежень.

    При цьому жодного нового раунду переговорів між Вашингтоном та Оттавою наразі не заплановано.

    У результаті дві країни, які десятиліттями мали один із найбільш інтегрованих торговельних просторів у світі, опинилися перед перспективою затяжної тарифної війни. Її наслідки можуть відчути не лише канадські виробники, а й американські споживачі та компанії, чиї виробничі ланцюги тісно пов’язані з Канадою.

    Для Оттави ця криза також стає сигналом щодо необхідності зменшувати критичну залежність від ринку США. Для Трампа ж 50-відсоткові тарифи є частиною ширшої політики використання торговельних бар’єрів як інструменту тиску на партнерів і захисту американського виробництва.

    Поки ж компромісу між двома урядами немає, а наступною важливою датою стане 8 вересня, коли канадські тарифи у відповідь мають набути чинності.

  • Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі

    Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі

    Україна передала Росії через посередника пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні цілі в Чорному морі. Москва наразі не надала відповіді на ініціативу Києва.

    Про це повідомляє Sky News.

    За даними видання, українська сторона запропонувала Росії домовитися про взаємну відмову від ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі. Йдеться, зокрема, про інфраструктуру та цивільні перевезення, пов’язані з морським сполученням.

    Ініціатива Києва з’явилася на тлі взаємних звинувачень України та Росії в атаках на об’єкти, пов’язані із зерновими перевезеннями та портовою інфраструктурою в Чорноморському регіоні.

    Сторони раніше неодноразово наголошували на важливості безпеки судноплавства в Чорному морі. Будь-які масштабні атаки на морську інфраструктуру або цивільні перевезення можуть створювати додаткові ризики для експорту продовольства та впливати на міжнародні продовольчі ринки.

    Наразі Росія не повідомила про свою позицію щодо пропозиції Києва. Відповідно, невідомо, чи готова Москва погодитися на взаємне припинення атак по цивільних цілях у Чорному морі.

    Пропозиція України пролунала на тлі повідомлень про тиск з боку Сполучених Штатів щодо характеру українських ударів по російських об’єктах у Чорноморському регіоні.

    Раніше військовий аналітик Роберт Кларк заявляв, що Вашингтон намагається переконати Київ скоротити атаки по російських портах. Це питання набуло особливого значення через ризики для судноплавства та міжнародної торгівлі.

    Також повідомлялося, що віцепрезидент США Джей Ді Венс звертався до президента України Володимира Зеленського із проханням припинити удари безпілотниками по танкерах, які не належать Росії, у Чорному морі.

    Водночас українська позиція полягає в необхідності забезпечити безпеку цивільного судноплавства та критичної інфраструктури в регіоні. Саме тому Київ запропонував поширити принцип взаємної відмови від ударів на цивільні цілі.

    Поки що ключовим питанням залишається реакція Москви. Якщо Росія погодиться на таку домовленість, вона може стати окремим кроком для зниження ризиків для цивільного судноплавства в Чорному морі. Якщо ж Москва відхилить пропозицію або не надасть відповіді, подальші домовленості щодо безпеки морських перевезень залишатимуться невизначеними.

    На цьому тлі ситуація в Чорному морі залишається важливою складовою війни Росії проти України, оскільки регіон має стратегічне значення для українського експорту, роботи портів та міжнародного судноплавства.

  • 25 штатів кинули виклик Трампу: нові мита опинилися в центрі масштабного судового позову

    25 штатів кинули виклик Трампу: нові мита опинилися в центрі масштабного судового позову

    Коаліція з 25 американських штатів подала до суду на адміністрацію президента США Дональда Трампа, оскарживши законність нових імпортних тарифів. Позивачі стверджують, що Білий дім фактично намагається обійти попереднє рішення Верховного суду США та незаконно збільшити фінансове навантаження на американський бізнес і споживачів.

    Про це повідомляє DW.

    Минулого місяця адміністрація США запровадила нові двозначні імпортні тарифи щодо 59 країн і Європейського Союзу. У Вашингтоні пояснили такий крок необхідністю боротьби з імпортом товарів, які можуть вироблятися із застосуванням примусової праці.

    Однак представники штатів, які звернулися до суду, вважають, що ці аргументи використовуються лише як формальна підстава для повторного запровадження масштабних митних обмежень після того, як Верховний суд раніше скасував попередні тарифні заходи адміністрації.

    Однією з ініціаторок позову стала генеральна прокурорка штату Нью-Йорк Летиція Джеймс. За її словами, після невдачі у Верховному суді адміністрація президента знову намагається підвищити податкове навантаження на американські родини та підприємства, використовуючи новий пакет тарифів.

    “Після програшу у Верховному суді адміністрація знову намагається незаконно підвищити податки для сімей та бізнесу за допомогою нового раунду тарифів”, – заявила Джеймс.

    До судового позову приєдналися 25 штатів, серед яких Нью-Йорк, Каліфорнія, Орегон, Аризона, Пенсильванія, Мічиган, Вісконсин, Вашингтон та низка інших.

    Позивачі наголошують, що між заявленою боротьбою з примусовою працею у світових ланцюгах постачання та запровадженням глобальних тарифів відсутній логічний і юридично обґрунтований зв’язок.

    “Немає жодної раціональної відповідності між нібито проблемою примусової праці в міжнародних ланцюгах постачань та загальними глобальними тарифами”, – зазначається у тексті позову.

    Водночас Білий дім наполягає, що нові тарифи повністю відповідають американському законодавству та є законним інструментом захисту національних економічних інтересів.

    Після повернення до влади Дональд Трамп активно використовує митну політику як один із ключових важелів у переговорах із торговельними партнерами. Президент неодноразово заявляв, що протягом багатьох років Сполучені Штати перебували у невигідному становищі у світовій торгівлі, а тому потребують більш жорсткої політики щодо імпорту.

    Нові тарифи були запроваджені відповідно до розділу 301 Закону про торгівлю 1974 року. Ставки мит становлять від 10% до 12,5%, а під їхню дію потрапили країни, на які припадає близько 99% усього американського імпорту.

    У Білому домі заявили, що адміністрація використовує передбачені законом повноваження для боротьби з недобросовісними торговельними практиками, які, на думку Вашингтона, шкодять американським працівникам, виробникам і компаніям.

    Тарифна політика залишається одним із головних інструментів зовнішньоекономічної стратегії Дональда Трампа. Останнім часом він неодноразово погрожував новими митами різним країнам. Зокрема, раніше президент заявляв про можливість запровадження тарифів щодо Канади через наслідки масштабних лісових пожеж, дим від яких поширився на територію США. Також Трамп пригрожував новими митними обмеженнями Європейському Союзу після рішення європейських регуляторів оштрафувати компанію Google на 1 мільярд доларів.

  • Переговори під загрозою: Іран відкинув план Омана щодо Ормузької протоки та висунув власні умови

    Переговори під загрозою: Іран відкинув план Омана щодо Ормузької протоки та висунув власні умови

    Іран відмовився підтримати запропонований Оманом план спільного контролю над Ормузькою протокою, що може суттєво ускладнити відновлення переговорного процесу між Тегераном і Вашингтоном. За даними The Wall Street Journal, розбіжності щодо майбутнього одного з найважливіших морських торговельних маршрутів світу стали новою перешкодою на шляху до деескалації напруженості в регіоні.

    Як повідомляє видання, Оман, який має вихід до Ормузької протоки та межує з Іраном через цей стратегічний водний шлях, запропонував тимчасову модель рівномірного розподілу зон контролю між двома країнами. Ініціатива мала стати одним із кроків до відновлення безпечного судноплавства та створення умов для подальших дипломатичних переговорів між Іраном і США.

    Однак Тегеран відкинув запропонований варіант. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив, що запропонована схема не відповідає безпековим інтересам країни. За його словами, Іран готовий перейти до наступного етапу переговорів лише за умови, якщо Оман погодиться із зустрічною пропозицією Тегерана.

    Іранська сторона наполягає, щоб вхідний маршрут для суден повністю проходив під контролем Ірану, тоді як лише частина вихідного маршруту могла б залишитися під контролем Омана. У Тегерані вважають, що саме така модель здатна гарантувати національну безпеку країни.

    Гарібабаді пояснив, що запропонований Оманом рівний розподіл транзитних маршрутів не усуває головних ризиків для Ірану. За його словами, останні події продемонстрували, що Ормузька протока може використовуватися для проходження американських військових кораблів, які, як стверджує Тегеран, брали участь в операціях проти іранської території. Саме тому іранська влада вважає необхідним отримати ширші повноваження щодо контролю над судноплавством.

    Водночас американські джерела різко розкритикували позицію Ірану. Один із представників США заявив, що вимоги Тегерана є необґрунтованими та виходять за межі міжнародного права. За його словами, Ормузька протока є міжнародним водним шляхом, а тому жодна держава не має права одноосібно контролювати або обмежувати транзит через неї.

    За інформацією The Wall Street Journal, після припинення взаємних ударів між США та Іраном минулої п’ятниці активізувалися дипломатичні контакти за посередництва регіональних партнерів. Однією з ідей було запровадження 10-денного режиму припинення вогню, який міг стати першим кроком до ширших переговорів. Однак відмова Ірану від компромісного плану Омана викликала розчарування серед країн-посередників і поставила під сумнів перспективи подальшого діалогу.

    Напередодні низка міжнародних ЗМІ повідомляла, що Оман та Іран продовжують консультації щодо відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку. Оманська сторона висловлювала сподівання, що найближчим часом вдасться оголосити про прогрес у переговорах.

    Раніше агентство Reuters також повідомляло, що Оман представив Ірану окремий варіант врегулювання, який передбачав запровадження платного проходження суден через Ормузьку протоку. Згідно з цією пропозицією, Іран мав би отримувати частину доходів від транзиту, а країни Перської затоки були готові розглядати можливість функціонування такого механізму. Водночас нинішня відмова Тегерана від компромісного підходу може ускладнити не лише дипломатичний процес, а й подальші домовленості щодо безпеки одного з ключових маршрутів світової торгівлі.

  • США вводять нові мита для десятків країн, включно з ЄС

    США вводять нові мита для десятків країн, включно з ЄС

    Сполучені Штати вже сьогодні, 24 липня, запровадять нові імпортні мита для більшості своїх ключових торговельних партнерів. Нові обмеження торкнуться товарів із 60 країн, зокрема держав Європейського Союзу, Японії, Південної Кореї, Швейцарії та Тайваню. Про це повідомляють Bloomberg та Reuters.

    За даними західних видань, адміністрація президента США Дональда Трампа встановить базові ставки мит у розмірі 10% та 12,5%. Однією з офіційних причин такого рішення у Вашингтоні називають недостатнє дотримання окремими країнами міжнародних вимог щодо боротьби з використанням примусової праці у виробництві товарів.

    Як зазначає Reuters, новий пакет мит є черговим кроком адміністрації Трампа у відновленні його передвиборчої економічної стратегії, яка передбачає посилення тарифного захисту американського ринку. Після того як у лютому Верховний суд США визнав незаконними запроваджені у 2025 році так звані «взаємні» мита у розмірі від 10% до 50%, Білий дім тимчасово ввів універсальний тариф у 10% строком на 150 днів.

    Термін дії цього тимчасового механізму завершується 24 липня о 00:01 за східним часом США. Одразу після цього набудуть чинності нові тарифні ставки. Водночас американська влада передбачила перехідний період: товари, які вже перебувають у дорозі до США, не підпадатимуть під нові правила до 28 липня.

    Відповідно до повідомлення, оприлюдненого у Федеральному реєстрі США, для товарів із країн Європейського Союзу та Тайваню мінімальна ставка мита становитиме 10%. Для імпорту з Японії, Швейцарії та Південної Кореї вона буде не нижчою за 12,5%. Саме такі параметри відповідають новим торговельним домовленостям, укладеним між США та цими державами.

    Для десятків інших країн також запроваджується мито у розмірі 12,5%. Водночас для окремих партнерів зроблено винятки. Так, Мексика, Велика Британія, Канада та Індія підпадатимуть під нижчу ставку у 10%, оскільки, за оцінкою американської сторони, ці країни впровадили достатні механізми боротьби з використанням примусової праці у виробничих ланцюгах.

    Запровадження нових тарифів може вплинути на міжнародну торгівлю та вартість широкого спектра імпортної продукції на американському ринку. Водночас адміністрація Трампа розраховує, що посилення митної політики сприятиме підтримці американських виробників та стимулюватиме перенесення виробництва до США.

    Нагадаємо, раніше адміністрація Дональда Трампа заявила про намір оскаржити судове рішення щодо скасування попередніх мит, які Верховний суд визнав незаконними. Крім того, нещодавно президент США оголосив про запровадження 50-відсоткового мита на широкий перелік товарів, що імпортуються з Канади, продовживши курс на жорсткішу торговельну політику.

  • Трамп готує новий тарифний удар: під мита можуть потрапити близько 60 країн

    Трамп готує новий тарифний удар: під мита можуть потрапити близько 60 країн

    Адміністрація президента США Дональда Трампа завершує підготовку нового масштабного пакета імпортних мит, який може торкнутися близько 60 країн і територій. За даними Financial Times, рішення можуть оголосити вже цього тижня, оскільки чинний базовий тариф у 10% припиняє дію найближчими днями.

    За інформацією видання, Білий дім розглядає запровадження нових ставок на рівні від 10% до 12,5%. Остаточний розмір тарифів залежатиме від конкретної країни, а також від результатів поточних торговельних переговорів із Вашингтоном.

    Новий пакет стане черговим етапом торговельної політики Дональда Трампа після того, як Верховний суд США на початку року обмежив можливість використовувати надзвичайні повноваження для запровадження широких мит. У відповідь адміністрація почала шукати інші юридичні механізми, які дозволять зберегти або навіть розширити тарифний тиск на торговельних партнерів.

    Одним із таких механізмів є розслідування за розділом 301 Закону США про торгівлю 1974 року. Саме його адміністрація використовує як потенційну правову основу для введення нових обмежень. Офіційно йдеться про перевірки щодо використання примусової праці у виробничих ланцюгах, а також про розслідування стосовно надлишкових виробничих потужностей і недобросовісних торговельних практик окремих держав.

    Серед країн та економічних об’єднань, яких можуть торкнутися нові тарифи, Financial Times називає Європейський Союз, Китай, Індію, Японію, Південну Корею, Тайвань, В’єтнам, Мексику, Бангладеш, Сінгапур, Швейцарію, Норвегію, Індонезію, Малайзію, Камбоджу та Таїланд. Загалом потенційний перелік охоплює приблизно 60 торговельних партнерів США.

    Водночас усередині адміністрації Трампа немає повної єдності щодо нового етапу тарифної політики. За даними Financial Times, частина радників закликає президента не поспішати із запровадженням додаткових мит. Вони попереджають, що різке посилення торговельних бар’єрів може негативно вплинути на економіку США, ускладнити відносини з ключовими союзниками та створити політичні ризики напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    Після завершення кількох урядових перевірок, пов’язаних із постачанням критично важливої сировини, авіаційних комплектуючих та інших стратегічних товарів, окремі чиновники рекомендували Білому дому активніше використовувати переговори з партнерами, а не нові торговельні обмеження. Проте остаточне рішення, за інформацією джерел FT, ще не ухвалене.

    Попри це, адміністрація продовжує одночасно проводити кілька інших торговельних розслідувань. Якщо вони завершаться висновками про порушення американського законодавства або шкоду для економіки США, Білий дім зможе отримати юридичні підстави для ще вищих тарифів у майбутньому.

    Нова ініціатива з’явилася на тлі вже розпочатого посилення американської торговельної політики. Напередодні Дональд Трамп оголосив про введення 50-відсоткових мит на широкий перелік канадських товарів, звинувативши Канаду у дискримінації американської продукції, зокрема автомобілів, алкогольних напоїв і молочної продукції. Нові тарифи мають набути чинності через 30 днів.

    Раніше адміністрація також запровадила 25-відсоткові мита на окремі товари з Бразилії. Ці рішення демонструють, що Білий дім і надалі розглядає тарифи як один із головних інструментів економічної та зовнішньоторговельної політики.

    Економісти зазначають, що нова хвиля мит може мати наслідки не лише для експортерів, а й для самих Сполучених Штатів. Імпортні тарифи зазвичай підвищують собівартість товарів, що може позначитися на цінах для американських споживачів і виробників, які використовують імпортні комплектуючі. Саме через ці ризики частина радників президента виступає за більш обережний підхід до нових обмежень.

    Якщо рішення буде ухвалене, воно стане одним із наймасштабніших переглядів американської тарифної політики за останній час. Остаточний перелік країн, конкретні ставки та дата набуття чинності новими митами наразі офіційно не оприлюднені. Білий дім також поки не повідомляв, чи можливі винятки для окремих держав, які ведуть переговори зі США щодо нових торговельних угод.

    Адміністрація Дональда Трампа продовжує курс на посилення торговельного захисту американського ринку. Водночас остаточне рішення щодо нового пакета мит ще перебуває на стадії внутрішніх консультацій, а його масштаб і вплив на світову торгівлю залежатимуть від подальших переговорів із десятками країн, які можуть потрапити під нові американські тарифи.

  • Сюрпризів на митниці стане менше: підприємцям дали інструмент для перевірки вартості імпорту

    Сюрпризів на митниці стане менше: підприємцям дали інструмент для перевірки вартості імпорту

    Державна митна служба України запустила новий цифровий сервіс, який має допомогти імпортерам та іншим учасникам зовнішньоекономічної діяльності ще до подання митної декларації оцінювати рівень митної вартості товарів. Інструмент отримав назву «Аналіз рівня митної вартості товарів» і вже доступний в особистому кабінеті на офіційному порталі відомства.

    Сервіс надає користувачам статистичну інформацію про митну вартість товарів, які раніше оформлювалися митними органами України. Отримані дані відображаються у вигляді наочної гістограми, завдяки чому бізнес може побачити розподіл вартості аналогічної продукції та орієнтовний діапазон цін, який фіксувався під час попередніх митних оформлень.

    Фактично підприємці отримали можливість заздалегідь перевірити, наскільки заявлена ними вартість товару відповідає показникам, які вже містяться в інформаційних системах митниці. Це не скасовує необхідності документально підтверджувати ціну конкретної партії, однак дозволяє краще підготуватися до оформлення та оцінити ризик виникнення додаткових запитань з боку митного органу.

    Щоб сформувати вибірку, користувач повинен зазначити код товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, можна обрати період митного оформлення, країну походження продукції, статус оформлення та одиницю виміру вартості.

    Ціну можна аналізувати за кілограм товару або за додаткову одиницю виміру, якщо така передбачена для відповідної товарної позиції. Для точнішого пошуку система також дозволяє вказати фрагмент опису продукції.

    Однією з важливих функцій нового інструмента є можливість побачити розподіл цін залежно від застосованого методу визначення митної вартості. Це дає бізнесу змогу зрозуміти, як саме формувався відповідний показник для схожих товарів і наскільки часто митні органи приймали заявлену контрактну ціну або використовували інші передбачені законодавством методи.

    Митна вартість є одним із ключових показників під час імпорту, оскільки саме на її основі у багатьох випадках розраховуються митні платежі. Через це розбіжності між декларантом і митницею щодо правильності визначення вартості можуть призводити до затримок, запитів додаткових документів, коригування заявлених показників та подальших спорів.

    Новий сервіс покликаний зробити цей процес більш прогнозованим. Підприємець зможе проаналізувати статистику до ввезення або декларування товарів та врахувати отримані результати під час підготовки контрактів, рахунків, платіжних документів, транспортних матеріалів та інших підтверджень вартості.

    У Держмитслужбі наголошують, що сервіс не просто показує окрему середню ціну. Інформація відображається як розподіл значень, що важливо для правильного розуміння статистики. Вартість однакової або подібної продукції може відрізнятися залежно від виробника, комплектації, якості, обсягу партії, країни походження, умов постачання, витрат на транспортування та інших обставин.

    Тому отриманий показник не варто сприймати як обов’язкову або мінімально допустиму ціну. Йдеться насамперед про аналітичний орієнтир, який допомагає учаснику зовнішньоекономічної діяльності оцінити загальну ситуацію та завчасно виявити можливі розбіжності.

    Наприклад, якщо заявлена імпортером вартість суттєво відрізняється від більшості показників у системі, компанія може заздалегідь підготувати розширений пакет підтверджувальних документів. Водночас якщо ціна перебуває у типовому для аналогічних товарів діапазоні, це може зменшити невизначеність під час оформлення, хоча й не гарантує автоматичного прийняття митної вартості.

    За очікуваннями Держмитслужби, використання нового сервісу сприятиме підвищенню прозорості митних процедур, якіснішій підготовці документів та більшій передбачуваності митного контролю для сумлінних компаній. Крім того, інструмент має допомогти зменшити кількість спірних ситуацій, які виникають під час перевірки правильності визначення митної вартості.

    Запуск сервісу став частиною ширшої цифрової трансформації української митниці. Держмитслужба вже розвиває інструменти роботи зі статистикою, відкритими даними та державними реєстрами. Зокрема, на порталі відомства працює BI-система, за допомогою якої можна аналізувати імпорт та експорт України за країнами, товарами, обсягами, одиницями виміру та митними платежами.

    У відомстві пояснюють, що основним масивом інформації, з яким працює митниця, є митні декларації. Частина цих даних після знеособлення відкривається для суспільства та бізнесу, а статистичні показники можна переглядати в інтерактивному форматі й експортувати для подальшої роботи.

    Новий інструмент аналізу митної вартості має більш прикладне призначення. Він орієнтований передусім на компанії, які готуються до оформлення конкретних товарів і потребують інформації про попередні операції з подібною продукцією.

    Для бізнесу така функція може бути особливо корисною під час планування імпорту нових категорій товарів, роботи з новим постачальником або виходу на ринок продукції, яку компанія раніше не ввозила. Аналіз статистики дозволить точніше оцінювати майбутні витрати та враховувати можливі митні ризики у фінансових розрахунках.

    Водночас користувачам необхідно правильно визначити код товару за УКТ ЗЕД, адже саме від класифікації залежатиме релевантність отриманої вибірки. Якщо код буде обрано неправильно, система може показати інформацію про іншу категорію продукції, що зробить порівняння некоректним.

    Нещодавно Держмитслужба також запровадила цифровий сервіс на основі штучного інтелекту, який допомагає користувачам підбирати ймовірний код товару за УКТ ЗЕД. Для аналізу можна ввести опис продукції та додати фотографії, каталоги, технічну документацію або інші матеріали.

    Під час формування рекомендації система використовує УКТ ЗЕД, пояснення та примітки до неї, попередні рішення Держмитслужби, а також міжнародну базу рішень Binding Tariff Information, яку застосовують митні адміністрації країн Європейського Союзу. Результат містить найбільш імовірний код, обґрунтування класифікації та посилання на використані джерела.

    Поєднання інструментів для класифікації продукції та аналізу її митної вартості може суттєво спростити підготовчий етап. Спочатку компанія зможе уточнити можливий код товару, а потім переглянути статистику його попередніх оформлень.

    Паралельно Україна наближає митні процедури до правил Європейського Союзу. У Верховній Раді раніше зазначали, що перехід на європейські стандарти передбачає цифровізацію більшості процедур, скорочення паперової бюрократії, розширення системи авторизацій і митних спрощень, а також зменшення залежності результатів оформлення від людського фактора.

    Ще одним напрямом є впровадження рішень щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів, які мають працювати за логікою європейської системи Binding Tariff Information. Подібні рішення дозволяють бізнесу заздалегідь отримати офіційну позицію митного органу щодо класифікації конкретної продукції та використовувати її під час подальших оформлень.

    У перспективі це має скоротити кількість суперечок навколо кодів УКТ ЗЕД, ставок мита та необхідних дозвільних документів. Для компаній, які регулярно ввозять однакові товари, передбачуваність класифікації є не менш важливою, ніж можливість попередньо оцінити митну вартість.

    Новий сервіс не замінює митного контролю та не звільняє декларантів від обов’язку подавати достовірні відомості. Кожна зовнішньоекономічна операція має власні умови, тому митниця й надалі оцінюватиме надані документи та обставини конкретного постачання.

    Однак відкритий доступ до статистики дає підприємцям можливість бачити більше інформації, на яку може орієнтуватися митний орган. Це створює передумови для більш рівноправної комунікації між державою та бізнесом і дозволяє компаніям не чекати проблем уже під час оформлення, а готуватися до них завчасно.

    У Держмитслужбі називають розвиток цифрових сервісів одним із пріоритетних напрямів роботи. Новий аналітичний інструмент має розширити можливості бізнесу для самостійного використання статистичних даних, підвищити відкритість митних процесів та сприяти формуванню партнерських відносин між митницею й учасниками зовнішньоекономічної діяльності.

  • Ормузька протока під напругою: танкери масово змінюють маршрут через дії Ірану

    Ормузька протока під напругою: танкери масово змінюють маршрут через дії Ірану

    Судна почали змінювати маршрути через Ормузьку протоку на тлі посилення контролю Ірану. Щонайменше вісім кораблів, серед яких нафтові танкери, танкери з нафтопродуктами, балкери та автовози, між п’ятницею та суботою несподівано розвернулися під час виходу з Перської затоки, що свідчить про зростання напруженості навколо одного з найважливіших морських транспортних коридорів світу.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними систем відстеження судноплавства, кілька торговельних суден, які прямували з Перської затоки через Ормузьку протоку, змінили свої маршрути вже після того, як наблизилися до півострова Мусандам, що є ключовою точкою виходу із затоки. Замість того щоб продовжити рух звичним міжнародним маршрутом, вони різко змінили курс.

    Серед суден, які розвернулися, були танкери для перевезення сирої нафти, судна з нафтопродуктами, балкери, що транспортують сипучі вантажі, а також автовози. Частина з них після зміни курсу попрямувала на північ, використовуючи альтернативний маршрут, який визначає і контролює Іран.

    Зокрема, один танкер із сирою нафтою, два танкери з нафтопродуктами та один балкер після розвороту перейшли на судноплавний коридор, який проходить ближче до іранського узбережжя. Саме цей маршрут Тегеран останнім часом називає “офіційним” для проходження суден через Ормузьку протоку.

    Офіційна причина такого маневру поки не розкривається. Судновласники та оператори не коментують свої рішення, однак експерти припускають, що вони можуть бути пов’язані з безпековими ризиками, які останнім часом суттєво зросли в регіоні.

    Іран уже тривалий час наполягає на тому, що всі іноземні судна мають координувати свій прохід через Ормузьку протоку з іранською стороною. Представники Тегерана неодноразово заявляли, що кораблі повинні використовувати лише дозволені маршрути та отримувати відповідне погодження.

    В останні місяці капітани багатьох суден повідомляли про регулярні радіопопередження від іранських військових підрозділів. У цих повідомленнях вимагалося погодити подальший рух із владою Ірану. За інформацією міжнародних моніторингових структур, окремі судна після ігнорування таких вимог ставали об’єктами атак або інших силових дій.

    Ормузька протока є одним із найважливіших стратегічних морських шляхів світу. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Будь-яке порушення судноплавства на цьому маршруті миттєво впливає на світові енергетичні ринки, страхові тарифи для перевізників та глобальні логістичні ланцюги.

    Після нещодавнього загострення ситуації між Іраном, Ізраїлем та США міжнародні судноплавні компанії значно уважніше оцінюють ризики роботи в регіоні. Попри заяви Вашингтона та Тегерана про досягнення домовленостей щодо забезпечення відкритого судноплавства, багато перевізників продовжують діяти максимально обережно.

    За даними Joint Maritime Information Center, із 30 червня по 1 липня через Ормузьку протоку пройшли 65 суден оманською стороною маршруту, причому 59 із них здійснювали транзит за підтримки американських військово-морських сил. Це свідчить про збереження підвищених заходів безпеки навіть після заяв про стабілізацію ситуації.

    Водночас середня кількість комерційних суден, які щодня проходили через Ормузьку протоку з початку поточного тижня, становила близько 34. Цей показник перевищує обсяги судноплавства під час найгарячішої фази нещодавньої ескалації, однак усе ще залишається помітно нижчим за довоєнний рівень.

    Аналітики зазначають, що навіть поодинокі випадки зміни маршрутів великих торговельних суден можуть свідчити про підвищену нервозність серед міжнародних перевізників. Будь-які затримки або обмеження руху через Ормузьку протоку здатні призвести до подорожчання фрахту, збільшення вартості страхування та коливань світових цін на нафту.

    Напруження посилюється і через нещодавній інцидент, коли Іран повідомив про іноземний контейнеровоз, який, за твердженням іранської влади, сів на мілину під час проходження “несанкціонованим” маршрутом. Після цього Тегеран знову закликав усіх судновласників заздалегідь координувати транзит через Ормузьку протоку з іранськими органами.

    Експерти наголошують, що ситуація навколо Ормузької протоки залишається одним із ключових факторів глобальної енергетичної безпеки. Будь-яке подальше посилення контролю або нові інциденти можуть вплинути не лише на регіональне судноплавство, а й на світову економіку, адже через цей вузький морський коридор проходить значна частина експорту енергоносіїв із Близького Сходу.

  • Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Україна завершила масштабне оновлення чотирьох пунктів пропуску на кордоні з Молдовою в Одеській області та відкрила нову сервісну зону для вантажного транспорту поблизу міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть». Проєкт реалізували за підтримки Європейського Союзу в межах ініціативи «Шляхи солідарності», яка покликана посилити транспортні та торговельні маршрути України в умовах війни.

    Про завершення робіт повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За його словами, модернізація прикордонної інфраструктури є одним із ключових елементів розвитку української логістики та забезпечення безперебійного експорту продукції до країн Європейського Союзу.

    Оновлення завершили на чотирьох пунктах пропуску:

    • «Старокозаче – Тудора»;
    • «Долинське – Чишмікіой»;
    • «Лісне – Сеіць»;
    • «Малоярославець 1 – Чадир-Лунга».

    На кожному з об’єктів проведено комплексну модернізацію інфраструктури. Зокрема, встановлено нові модульні будівлі для роботи прикордонників та митників, облаштовано сучасні інженерні мережі, резервні джерела електроживлення, системи зовнішнього освітлення та покращено умови для пропуску громадян і транспортних засобів.

    Особливу увагу приділили створенню комфортних умов для пішоходів та людей з інвалідністю. На пунктах пропуску облаштовано безбар’єрний доступ, нові пішохідні маршрути та оновлено сервісні зони для громадян.

    Окремим етапом проєкту стало відкриття нової сервісної зони біля міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть», який є одним із найважливіших логістичних вузлів на українсько-молдовському кордоні.

    Новий майданчик розташований на стратегічній трасі Одеса – Рені, що забезпечує сполучення з дунайськими портами та країнами Європейського Союзу. Сервісна зона здатна одночасно приймати до 46 вантажних автомобілів та 13 легкових транспортних засобів.

    На території облаштовано місця для відпочинку водіїв, сучасне освітлення, системи водопостачання та водовідведення. Також створено необхідну інфраструктуру для безпечного та комфортного перебування людей під час очікування перетину кордону.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що модернізація прикордонної інфраструктури є частиною ширшої стратегії інтеграції України до європейського транспортного простору.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії значення західних та південно-західних логістичних маршрутів суттєво зросло. Блокування частини морських шляхів та регулярні атаки на портову інфраструктуру змусили Україну активно розвивати альтернативні канали експорту через кордони з країнами ЄС та Молдовою.

    Особливе значення в цьому контексті має дунайський напрямок. Порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ стали ключовими транспортними вузлами для перевалки української аграрної продукції, металургійних вантажів та інших товарів.

    Саме тому розвиток пунктів пропуску на півдні країни залишається одним із пріоритетів уряду. Оновлена інфраструктура дозволить скоротити час проходження контролю, зменшити черги та підвищити пропускну спроможність прикордонних переходів.

    За словами Олексія Кулеби, модернізація КПП сприятиме не лише розвитку експорту, а й покращить мобільність громадян та зміцнить економічні зв’язки між Україною та країнами Європи.

    Важливу роль у реалізації проєкту відіграла ініціатива Європейського Союзу «Шляхи солідарності», створена у 2022 році для підтримки української економіки та забезпечення безперервного експорту продукції в умовах війни.

    За цей час через маршрути «Шляхів солідарності» було перевезено десятки мільйонів тонн українських товарів, а також забезпечено імпорт критично важливих ресурсів для української економіки.

    Водночас Україна продовжує відновлювати транспортну інфраструктуру, яка зазнала значних втрат через російську агресію. За офіційними даними, від початку повномасштабної війни пошкоджено або зруйновано сотні об’єктів транспортної та портової інфраструктури.

    Зокрема, лише портова галузь втратила або зазнала пошкоджень на 385 об’єктах. Це суттєво вплинуло на роботу логістичної системи країни та змусило державу прискорити розвиток альтернативних транспортних коридорів.

    Модернізація пунктів пропуску на кордоні з Молдовою стала черговим кроком у посиленні транспортної стійкості України та створенні сучасної прикордонної інфраструктури, здатної забезпечити стабільний рух людей і товарів навіть в умовах воєнного часу.

  • Торгова війна набирає обертів: ЄС хоче змусити компанії відмовлятися від залежності від Китаю

    Торгова війна набирає обертів: ЄС хоче змусити компанії відмовлятися від залежності від Китаю

    Європейський Союз готує масштабні зміни у сфері міжнародної торгівлі та безпеки постачань. Європейська комісія працює над новим законодавством, яке може зобов’язати компанії країн-членів ЄС диверсифікувати джерела постачання критично важливих товарів і сировини, зменшуючи залежність від Китаю. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після саміту лідерів ЄС у Брюсселі, пишуть репортери агенції Reuters.

    Ініціатива стала відповіддю на дедалі більшу стурбованість європейських країн щодо економічної залежності від КНР. За словами фон дер Ляєн, процес так званого «de-risking» — зниження ризиків залежності від окремих держав — просувається занадто повільно, тому Брюссель готовий перейти від рекомендацій до законодавчих механізмів.

    Новий закон може стати одним із найважливіших економічних рішень Євросоюзу за останні роки. За попередньою інформацією, компанії у стратегічних галузях можуть бути зобов’язані мати кілька альтернативних джерел постачання критично важливих компонентів і матеріалів, щоб уникнути надмірної залежності від одного постачальника або однієї країни.

    Поштовхом до активних дій стала ситуація з рідкісноземельними металами та критично важливими мінералами. У 2025 році Китай запровадив експортні обмеження на низку стратегічних ресурсів, продемонструвавши свою здатність впливати на глобальні ланцюги постачання. Саме тоді в Європі особливо гостро заговорили про необхідність зменшення залежності від китайських ресурсів і технологій.

    Сьогодні Китай контролює переважну частину світової переробки рідкісноземельних елементів, які використовуються у виробництві електромобілів, мікрочипів, військової техніки, акумуляторів, сонячних панелей та сучасної електроніки. Саме тому будь-які обмеження експорту з боку Пекіна можуть створювати серйозні ризики для європейської промисловості.

    Ще однією причиною для занепокоєння став рекордний торговельний дисбаланс між ЄС та Китаєм. За словами президента Європейської ради Антоніу Кошти, дефіцит торгівлі товарами між сторонами досяг приблизно одного мільярда євро на день. Європейські лідери дедалі частіше називають таку ситуацію неприйнятною та економічно небезпечною.

    Згідно з останніми даними, лише за 2025 рік торговельний профіцит Китаю у відносинах з Європейським Союзом перевищив 360 мільярдів євро. Європейські виробники скаржаться на зростання конкуренції з боку дешевших китайських товарів, які, на їхню думку, часто отримують державну підтримку та субсидії.

    Під час саміту в Брюсселі країни-члени ЄС доручили Європейській комісії розпочати консультації з головними торговельними партнерами щодо глобальних макроекономічних дисбалансів і підготувати оцінку необхідності нових торговельних інструментів. Хоча Китай не був прямо згаданий у фінальному документі саміту, більшість дискусій фактично стосувалася саме відносин із Пекіном.

    Водночас Євросоюз намагається уникнути повного розриву економічних зв’язків із Китаєм. У Брюсселі наголошують, що мова йде не про «відокремлення» або економічне протистояння, а про зниження ризиків. Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн підкреслюють, що діалог із Китаєм залишається важливим, однак ЄС більше не може ігнорувати стратегічні загрози для власної економіки.

    Паралельно країни G7 також активізують співпрацю у сфері критичних мінералів. На останньому саміті «Великої сімки» було оголошено про створення альянсу з критичних ресурсів, покликаного зменшити залежність від китайських постачань літію, нікелю, рідкісноземельних металів та інших стратегічних матеріалів. До 2030 року країни G7 планують суттєво скоротити залежність від будь-якого одного зовнішнього джерела постачання.

    Однак усередині самого Євросоюзу поки що немає повної єдності щодо того, наскільки жорсткою має бути політика щодо Китаю. Франція, Італія та низка інших країн виступають за більш рішучі заходи. Натомість Німеччина та Іспанія закликають діяти обережніше, побоюючись торговельної війни та можливих заходів у відповідь з боку Пекіна.

    Китай уже відреагував на заяви ЄС та G7. Представники китайської влади закликали західні держави дотримуватися принципів ринкової економіки та міжнародної торгівлі, звинувативши їх у створенні закритих економічних блоків. У Пекіні також попередили про можливі кроки у відповідь у разі посилення торговельних обмежень.

    Очікується, що конкретні параметри нового закону Єврокомісія представить восени цього року. Якщо документ буде схвалений, він може суттєво змінити підходи європейського бізнесу до формування ланцюгів постачання та стати одним із ключових елементів нової економічної стратегії ЄС у відносинах із Китаєм.