Golosnovinua.com

Позначка: міжнародні перевезення

  • Кордон із Польщею паралізований через тривоги

    Кордон із Польщею паралізований через тривоги

    На українсько-польському кордоні спалахнула нова хвиля обговорень через повідомлення про величезні черги автобусів, які нібито не можуть виїхати з України. Уранці 26 жовтня соціальними мережами почали поширюватися відеозаписи скупчення транспорту поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» на Волині. Автори повідомлень стверджували, що автобуси змушені годинами чекати на оформлення через відключення електроенергії та повітряні тривоги. Однак у Державній прикордонній службі України спростували інформацію про автобусні черги безпосередньо на цьому переході та запевнили, що оформлення транспорту продовжується.

    Про ситуацію 26 жовтня повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, станом на момент перевірки черги автобусів перед пунктом пропуску «Ягодин» не було. Прикордонники наголосили, що для автобусів і вантажного транспорту на цьому напрямку використовується система електронної черги, яка дозволяє організовувати прибуття транспортних засобів до пункту пропуску.

    Інформація про нібито транспортний колапс з’явилася після поширення відеозаписів, на яких можна побачити значне скупчення автобусів. У дописах стверджувалося, що транспорт застряг на українсько-польському кордоні через проблеми з електропостачанням та періодичне оголошення повітряної тривоги. Деякі користувачі припускали, що очікування на перетин кордону може тривати багато годин.

    Водночас незалежного підтвердження часу та точного місця знімання всіх поширених кадрів немає. Тому самі відеозаписи не дозволяють встановити, якою була ситуація безпосередньо в момент їхнього поширення.

    У ДПСУ пояснили, що перебої з централізованим електропостачанням не означають автоматичного припинення роботи пункту пропуску. Якщо промислове електроживлення зникає, прикордонники використовують резервні джерела живлення, які дозволяють продовжувати оформлення транспорту та пасажирів.

    За інформацією Західного регіонального управління Держприкордонслужби, станом на 09:00 26 жовтня перед пунктом пропуску «Ягодин» не було жодного автобуса у фізичній черзі. При цьому перетин кордону легковими автомобілями та пішоходами через цей пункт не здійснюється.

    Саме ця особливість роботи «Ягодина» також має значення для розуміння ситуації. Пункт пропуску спеціалізується на обслуговуванні автобусів і вантажного транспорту, тоді як водіям легкових автомобілів потрібно користуватися іншими переходами.

    Окремо прикордонники наголосили, що автобуси та вантажівки оформлюються відповідно до визначеного порядку. Тому відсутність великої фізичної черги перед шлагбаумом не завжди означає, що кожен перевізник може перетнути кордон без очікування.

    Для комерційного транспорту діє електронна система єЧерга. Вона дозволяє перевізникам реєструвати транспортні засоби та отримувати інформацію про порядок прибуття до пункту пропуску.

    Завдяки цьому автобуси та вантажівки не обов’язково мають постійно стояти безпосередньо перед митним переходом, очікуючи своєї черги на оформлення.

    Водночас система електронної черги не гарантує повної відсутності затримок. Тривалість перетину кордону може залежати від інтенсивності руху, роботи контрольних служб, проходження необхідних перевірок та ситуації на польському боці.

    Попри відсутність автобусної черги на «Ягодині», інші пункти пропуску на кордоні з Польщею вранці 26 жовтня працювали з різним рівнем завантаженості.

    Зокрема, за оприлюдненими даними прикордонників, перед пунктом пропуску «Устилуг» перебували 40 легкових автомобілів. На «Краківці» очікували 30 легковиків і три автобуси, а на «Раві-Руській» — 15 автомобілів.

    Перед пунктом пропуску «Угринів» зафіксували 10 легкових автомобілів та один автобус, а біля «Шегинів» — 10 легковиків.

    На переходах «Смільниця» та «Нижанковичі» перебували по чотири автобуси. Натомість перед пунктом пропуску «Грушів» черг на момент оприлюднення статистики не було.

    Ці дані свідчать, що ситуація на українсько-польському кордоні залишалася неоднорідною. Якщо на одному переході транспорт міг проходити контроль без значного скупчення, то на іншому вже виникали черги.

    Тому прикордонники рекомендують перевіряти актуальну завантаженість пунктів пропуску безпосередньо перед поїздкою, а не орієнтуватися лише на повідомлення в соціальних мережах.

    Додатковим чинником, який впливає на роботу українського кордону, залишаються російські повітряні атаки.

    Під час оголошення повітряної тривоги окремі контрольні процедури можуть тимчасово призупинятися відповідно до заходів безпеки. Це необхідно для захисту працівників прикордонних і митних служб, а також водіїв та пасажирів.

    Особливо складною ситуація стає тоді, коли повітряні тривоги повторюються протягом короткого проміжку часу. Навіть нетривалі зупинки оформлення можуть накопичувати затримки, особливо за високої інтенсивності руху.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про серйозні затримки на українсько-польському кордоні через російські атаки.

    У матеріалі йшлося про ситуацію, коли на переході «Дорогуськ — Ягодин» очікування вантажівок сягало приблизно 40 годин. На інших напрямках також виникали значні затримки через необхідність тимчасово зупиняти роботу контрольних служб під час повітряних загроз.

    При цьому важливо розрізняти ситуацію з вантажним транспортом і пасажирськими автобусами. Тривалі черги для фур не означають автоматично, що аналогічний час очікування мають пасажирські перевезення.

    Окремою причиною збільшення навантаження на західний кордон став сезонний попит на поїздки. Наприкінці жовтня в українських школах розпочався період осінніх канікул, через що зросла кількість людей, які виїжджають за кордон.

    За оприлюдненою статистикою Держприкордонслужби, протягом 17–23 жовтня західний кордон України перетнули приблизно 520 тисяч осіб. Із них 265 тисяч вирушили з України, а 255 тисяч в’їхали до країни.

    Порівняно з попереднім тижнем загальний пасажиропотік збільшився приблизно на 2,2%, тоді як кількість перетинів на виїзд зросла на 5,6%.

    Це означає, що збільшення кількості пасажирів у жовтні дійсно створює додаткове навантаження на пункти пропуску, хоча саме по собі не підтверджує інформації про масштабний транспортний колапс на конкретному переході.

    У ДПСУ також звертають увагу, що найбільш завантажені пункти пропуску можуть змінюватися залежно від дня тижня та часу доби.

    Тому водіям і пасажирам міжнародних автобусів варто завчасно уточнювати інформацію в перевізника, перевіряти статус електронної черги та враховувати можливість непередбачених затримок.

    Для перевірки актуальної ситуації можна використовувати офіційний сайт Державної прикордонної служби України та сервіс єЧерга.

    Водночас слід враховувати, що показники черг швидко змінюються. Дані, оприлюднені вранці, можуть уже не відображати ситуацію ввечері, особливо якщо на роботу пунктів пропуску впливають повітряні тривоги або технічні перебої.

    Станом на ранок 26 жовтня офіційна інформація Держприкордонслужби не підтверджувала повідомлень про автобуси, які нібито масово застрягли безпосередньо на пункті пропуску «Ягодин».

    Прикордонники запевнили, що оформлення транспорту продовжується, а в разі відключення централізованого електропостачання використовуються резервні джерела живлення.

    Водночас на інших переходах до Польщі справді фіксували черги легкових автомобілів та автобусів, а загальна інтенсивність перетину західного кордону зросла на тлі осінніх канікул.

    Отже, поширені в соцмережах повідомлення про повне блокування «Ягодина» не отримали офіційного підтвердження. Проте це не означає, що проблем із затримками на українсько-польському кордоні немає взагалі.

    У нинішніх умовах ситуація може змінюватися протягом кількох годин, тому пасажирам міжнародних рейсів рекомендують орієнтуватися насамперед на повідомлення прикордонної служби, перевізників і офіційні дані про завантаженість пунктів пропуску.

  • 40 годин у черзі до України: російські атаки паралізують роботу кордону з Польщею

    40 годин у черзі до України: російські атаки паралізують роботу кордону з Польщею

    На українсько-польському кордоні виникли масштабні затримки через російські повітряні атаки та регулярне призупинення оформлення транспорту. На пункті пропуску «Дорогуськ — Ягодин» час очікування вантажівок сягнув 40 годин, у «Гребенному — Раві-Руській» перевищив добу, а в «Зосині — Устилузі» становив близько восьми годин. За даними польських митників, лише за кілька нічних годин було зафіксовано дев’ять сигналів повітряної тривоги, через які доводилося переривати роботу прикордонних переходів. Обмеження впливають не лише на міжнародні вантажні перевезення, а й на рух автобусів і легкових автомобілів.

    Про ускладнення ситуації повідомило Польське радіо, посилаючись на інформацію Податкової адміністрації Люблінського воєводства.

    Відомості також підтвердили «Європейська правда» та Delo.ua.

    За словами представника польської податкової адміністрації Міхала Деруся, повітряні загрози змушують прикордонні служби тимчасово переривати процедури оформлення транспорту.

    Через повторні зупинки пропускна спроможність переходів знижується, а транспорт накопичується на під’їздах до кордону.

    Найскладнішу ситуацію зафіксували в Дорогуську, де водіям вантажівок доводилося чекати майже дві доби.

    Дев’ять тривог за кілька годин

    Як пояснив Міхал Дерусь, протягом кількох годин уночі прикордонні служби отримали дев’ять сигналів про загрозу повітряних атак.

    Уранці попередження повторилися.

    Під час таких ситуацій служби безпеки змушені тимчасово призупиняти рух та оформлення транспорту.

    Це необхідно для захисту працівників пунктів пропуску, водіїв і пасажирів, які перебувають поблизу потенційно небезпечної території.

    Водночас зупинки порушують безперервність роботи митників і прикордонників.

    Після кожного відновлення оформлення службам необхідно опрацювати транспорт, який накопичився під час паузи.

    Якщо повітряна загроза повторюється кілька разів поспіль, черги можуть зростати навіть за умови подальшого відновлення звичайного режиму роботи.

    Таким чином, наслідки російських обстрілів відчуваються не лише в українських містах, а й у міжнародній транспортній системі, яка забезпечує сполучення України з Європейським Союзом.

    Де найбільші затори на польському кордоні

    За даними, оприлюдненими польською стороною 16 жовтня, найдовше вантажівкам доводилося чекати на переході «Дорогуськ — Ягодин».

    Там прогнозований час очікування на оформлення становив близько 40 годин.

    Другим за складністю був напрямок «Гребенне — Рава-Руська», де затримка перевищувала 24 години.

    На переході «Зосин — Устилуг» очікування сягало приблизно восьми годин.

    Водночас різні пункти пропуску мають різні правила щодо категорій транспорту, тому наведені показники не можна автоматично переносити на всі легкові автомобілі та автобуси.

    За інформацією польських митної та податкової служб, у черзі перед Гребенним перебували 880 вантажівок.

    У Зосині очікували оформлення ще 250 вантажних транспортних засобів.

    Загалом лише на цих двох напрямках польська сторона повідомляла про накопичення понад 1100 вантажівок.

    Дані стосуються конкретного періоду і можуть змінюватися протягом доби.

    Чому зупинки впливають на міжнародні перевезення

    Українсько-польський кордон залишається важливим транспортним маршрутом для економічного сполучення України з Європейським Союзом.

    Через автомобільні переходи здійснюють перевезення промислової продукції, продовольства, обладнання, сировини, товарів широкого вжитку та гуманітарних вантажів.

    Тому навіть короткочасні зупинки можуть створювати додаткові труднощі для перевізників.

    Особливо проблематичними є затримки для компаній, що працюють за графіками доставки та мають виконувати контрактні зобов’язання в установлені строки.

    Якщо вантажівка змушена чекати на кордоні понад добу, перевізнику може знадобитися змінювати подальший маршрут, графік водія або час прибуття до замовника.

    Окремі перевезення потребують дотримання температурного режиму та інших спеціальних умов транспортування.

    У таких випадках тривале очікування збільшує навантаження на транспортне обладнання й може спричиняти додаткові витрати.

    Проте точну суму економічних втрат через нинішні затримки польська сторона не оприлюднила.

    Тому говорити про конкретні збитки міжнародних перевізників у грошовому вимірі наразі передчасно.

    Попри тривоги, кордон продовжує працювати

    Важливо, що йдеться не про повне закриття українсько-польського кордону.

    За інформацією польських служб, протягом попередньої доби через автомобільні переходи Люблінського воєводства оформили понад три тисячі вантажівок і більш ніж 3700 легкових автомобілів.

    Це свідчить, що пропуск транспорту продовжується навіть за складних безпекових умов.

    Однак регулярні повітряні тривоги впливають на швидкість і стабільність оформлення.

    Крім того, на прикордонні традиційно можливі нерівномірні навантаження протягом тижня.

    Коли транспортні потоки збільшуються, а пропускні процедури тимчасово призупиняються, час очікування може суттєво зростати.

    Водночас не всі затримки пояснюються виключно повітряними тривогами: на черги можуть впливати також інтенсивність перевезень, організація митного контролю та особливості роботи кожного переходу.

    Російські атаки вже змушували Польщу евакуювати прикордонні переходи

    Нинішні затримки стали продовженням серії небезпечних подій на українсько-польському прикордонні.

    Раніше російські удари по українських об’єктах поблизу Польщі вже змушували польські служби запроваджувати додаткові заходи безпеки.

    Зокрема, 13 вересня російська атака відбулася поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ».

    За повідомленнями українських медіа, тоді постраждали об’єкти транспортної та паливної інфраструктури неподалік державного кордону.

    Унаслідок загрози польська сторона змушена була тимчасово припиняти роботу окремих переходів.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також повідомляв про евакуацію двох пунктів пропуску під час однієї з російських атак на об’єкти поблизу кордону.

    Після цих подій Варшава почала посилювати заходи захисту прикордонної інфраструктури.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про попередження польської сторони щодо можливих російських провокацій біля європейських кордонів України.

    У матеріалі йшлося про занепокоєння Варшави безпекою транспортних маршрутів, можливість нових ударів поблизу переходів та посилення охорони прикордонної інфраструктури.

    Польща посилює захист кордону

    На тлі російських атак польська влада приділяє додаткову увагу безпеці східного кордону.

    Йдеться про захист пунктів пропуску, координацію дій прикордонних служб і військових та підготовку до можливих нових загроз.

    Польські військові раніше розпочали облаштування додаткових захисних конструкцій поблизу окремих переходів.

    Серед заходів — встановлення спеціальних бар’єрів, здатних зменшувати небезпеку уламків і вибухової хвилі.

    При цьому підвищення рівня захисту не означає, що всі прикордонні переходи мають однакову систему укриттів або можуть безперервно працювати під час повітряної загрози.

    Рішення про тимчасові обмеження ухвалюються відповідними службами з урахуванням поточної ситуації.

    Прикордонна інфраструктура має критичне значення

    Україна продовжує модернізувати транспортні маршрути, які забезпечують зв’язок із країнами ЄС.

    Зокрема, у червні 2026 року було відкрито рух новим Північним обходом Рівного протяжністю 14,5 кілометра.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про відкриття цієї транспортної артерії, покликаної поліпшити логістику до західного кордону.

    Новий маршрут має значення для перевезень у напрямку пунктів пропуску «Ягодин», «Устилуг» та «Угринів».

    Однак навіть розвиток автомобільних доріг не вирішує проблеми затримок, які виникають безпосередньо під час прикордонного оформлення.

    Додаткові труднощі можуть створювати також технічні зміни на пунктах пропуску.

    Наприклад, на українсько-польському кордоні впроваджують європейську систему в’їзду та виїзду EES, що передбачає електронну реєстрацію й біометричні процедури для певних категорій мандрівників.

    Про особливості її запуску «Ненька інфо» повідомляла раніше.

    Водночас нинішні 40-годинні черги польські служби пов’язують насамперед із перервами у роботі під час повітряних тривог та накопиченням транспорту.

    Що потрібно знати водіям і пасажирам

    Перед виїздом до українсько-польського кордону варто перевіряти поточну ситуацію на конкретному пункті пропуску.

    Для цього можна користуватися офіційним польським сервісом моніторингу черг та повідомленнями Державної прикордонної служби України.

    Оскільки інформація регулярно оновлюється, дані, оприлюднені навіть кілька годин тому, можуть уже не відповідати фактичній ситуації.

    Особливо уважними варто бути міжнародним перевізникам, водіям автобусів та пасажирам, які планують подальші пересадки.

    Важливо передбачати додатковий запас часу та стежити за повідомленнями перевізників щодо можливих змін розкладу.

    При цьому не варто самостійно змінювати пункт пропуску без перевірки, чи дозволено через нього рух відповідної категорії транспорту.

    Станом на 17 жовтня на українсько-польському кордоні зберігається ризик нових затримок через повторні російські атаки та повітряні тривоги.

    За даними польських служб, під час зафіксованого напередодні загострення очікування в Дорогуську сягало 40 годин, у Гребенному перевищувало добу, а в Зосині становило близько восьми годин.

    Подальша ситуація залежатиме від інтенсивності повітряних загроз, організації пропускних процедур та кількості транспорту, який прибуватиме до кордону.

    Нинішні події демонструють, що наслідки російської агресії виходять за межі безпосередньо атакованих українських територій, впливаючи також на безпеку, транспортні потоки та економічне сполучення України з Європейським Союзом.

  • Кордон із Польщею стане повільнішим: що зміниться вже 15 червня

    Кордон із Польщею стане повільнішим: що зміниться вже 15 червня

    Із 15 червня на українсько-польському кордоні очікується суттєве ускладнення руху автобусного транспорту через початок масштабних ремонтних робіт у пункті пропуску «Медика» з польського боку. Роботи охоплять смуги руху, призначені для оформлення автобусів на в’їзд до Польщі, тобто на виїзд з України. Про це повідомляє Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України з посиланням на інформацію польських служб.

    За даними польської сторони, автобусне сполучення через напрямок «Шегині — Медика» не буде повністю зупинене, однак пропуск транспортних засобів здійснюватиметься у значно обмеженому режимі. Через ремонт інфраструктури та часткове перекриття смуг очікується суттєве зниження пропускної спроможності пункту пропуску. Орієнтовно йдеться про можливість оформлення близько восьми автобусів протягом 12 годин, що значно менше від звичайних показників і може призвести до накопичення черг на українській та польській сторонах кордону.

    Пункт пропуску «Шегині — Медика» є одним із найбільш завантажених на всьому українсько-польському кордоні. Він відіграє ключову роль у забезпеченні регулярного пасажирського сполучення між Україною та країнами Європейського Союзу, зокрема автобусними маршрутами до Польщі, Німеччини та інших держав ЄС. Щоденно через цей перехід проходять тисячі людей, включно з трудовими мігрантами, туристами та перевізниками, що робить будь-які обмеження на цьому напрямку особливо відчутними для пасажиропотоку.

    Ремонтні роботи, за офіційною інформацією польських служб, матимуть довготривалий характер і можуть тривати до листопада 2027 року. Це означає, що упродовж наступних років на цьому напрямку періодично можуть виникати додаткові ускладнення руху, особливо під час пікових навантажень — у святкові періоди, літній сезон відпусток або у разі збільшення інтенсивності міжнародних перевезень.

    У Державній прикордонній службі України наголошують, що польське автобусне сполучення не припиняється, однак громадянам варто заздалегідь враховувати можливі затримки під час планування поїздок. Прикордонники також радять перевізникам і пасажирам за можливості використовувати альтернативні пункти пропуску на українсько-польському кордоні, щоб уникнути тривалого очікування та зменшити навантаження на найпопулярніший напрямок.

    Окремо зазначається, що ситуація на кордоні залишається динамічною, а пропускна здатність може змінюватися залежно від темпів ремонтних робіт та організації руху з польського боку. Українські та польські служби продовжують координацію дій для мінімізації незручностей для громадян і забезпечення максимально можливого рівня пропуску транспорту навіть у період обмежень.

    Раніше повідомлялося, що сторони досягли домовленості про тимчасове відтермінування частини обмежень на літній період, аби уникнути критичного колапсу на кордоні під час сезону відпусток. Завдяки цьому рішення вдалося зберегти відносно стабільний рух транспорту у пікові місяці, однак із початком ремонтів ситуація знову ускладнюється.

    У прикордонному відомстві наголошують, що громадянам варто уважно стежити за оновленнями щодо роботи пунктів пропуску, оскільки зміни у пропускному режимі можуть запроваджуватися оперативно залежно від ситуації на місцях.

  • Польща змінила рішення щодо кордону з Україною

    Польща змінила рішення щодо кордону з Україною

    Польща та Україна досягли домовленості про збереження руху автобусів через один із найбільш завантажених пунктів пропуску «Шегині – Медика» на період літніх ремонтних робіт, фактично відмовившись від раніше озвучених планів повного обмеження або тимчасового припинення оформлення автобусного транспорту.

    Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у своєму Telegram-каналі, зазначивши, що рішення стало результатом переговорів між профільними органами обох держав за участі дипломатичних структур.

    Спочатку польська сторона розглядала можливість тимчасового припинення оформлення автобусів на в’їзд через пункт пропуску «Шегині – Медика». Такий крок пояснювався необхідністю проведення ремонтних робіт та модернізації інфраструктури одного з ключових прикордонних переходів, який щоденно обслуговує значні пасажиропотоки між Україною та Польщею.

    Йшлося про потенційне обмеження саме автобусного руху, що могло б не зачепити повністю легкові автомобілі або вантажний транспорт, однак створило б суттєві ускладнення для міжнародних перевізників та пасажирів, які користуються регулярними автобусними маршрутами. У літній період, коли традиційно зростає мобільність громадян через відпустки, сезонну роботу та приватні поїздки, таке рішення могло призвести до перевантаження інших пунктів пропуску та збільшення черг на кордоні.

    Після консультацій між сторонами Україна та Польща перейшли до пошуку компромісного рішення, яке дозволило б одночасно провести необхідні ремонтні роботи та не зупиняти повністю пасажирське автобусне сполучення. У процесі обговорень брали участь профільні міністерства, прикордонні служби та дипломатичні установи, зокрема посольство України в Польщі, яке сприяло координації переговорів.

    У результаті сторони погодили модель, за якої рух автобусів через пункт пропуску «Шегині – Медика» не буде повністю припинений на час ремонту. Це означає, що оформлення пасажирських автобусів продовжиться протягом усього літнього періоду, хоча окремі технічні обмеження можуть запроваджуватися залежно від етапів виконання робіт і завантаженості інфраструктури.

    Українська сторона підкреслює, що досягнута домовленість дозволить уникнути серйозних логістичних збоїв у піковий сезон перетину кордону. Йдеться не лише про туристичні поїздки, а й про стабільне функціонування міжнародних автобусних перевезень, які є важливою складовою транспортного сполучення між Україною та країнами Європейського Союзу.

    Для пасажирів це рішення означає збереження звичних маршрутів і відсутність необхідності терміново змінювати логістичні плани або шукати альтернативні переходи. Також це дозволяє уникнути додаткового навантаження на інші пункти пропуску, які могли б опинитися під тиском перенаправлених потоків транспорту.

    Окремо у відомстві наголошують, що ситуація навколо «Шегині – Медика» вкотре підкреслює критичну важливість координації інфраструктурних рішень між Україною та Польщею, особливо в умовах зростаючого пасажирського та вантажного трафіку.

    Водночас у контексті модернізації прикордонної інфраструктури продовжують впроваджуватися технічні зміни. Зокрема, раніше було повідомлено про оновлення системи «єЧерга», яка тепер автоматично перевіряє наявність та чинність міжнародного страхового поліса «Зелена картка» для транспортних засобів, що перетинають кордон.

  • Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    За інформацією наших джерел, підтверджених даними сервісу Flightradar, 25 травня з одного з прикордонних аеродромів України вилетів військово-транспортний літак Іл-76 з невійськовим вантажем.

    “Це був Іл-76, і його посадку для дозаправки в Кишиневі зафіксував відомий сайт Flightradar.

    Літак був “не порожній”, але що і для кого він вивозив – невідомо.

    Версія про те, що літак здали в оренду, відпадає – жодна з українських компаній не здавала свої літаки комусь.

    Після історії із затриманням української машини з валютою та золотом в Угорщині ходили чутки, що тепер для транспортування готівки необхідний інший надійний канал” – зазначає джерело.

  • Росія атакувала китайське торговельне судно “Шахедом” у Чорному морі

    Росія атакувала китайське торговельне судно “Шахедом” у Чорному морі

    Російські сили в нічний час завдали удару ударним безпілотником типу “Шахед” по китайському торговельному судну в акваторії Чорного моря. Про це повідомив речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук, наголосивши, що інцидент став черговим свідченням небезпечної ескалації в регіоні та непередбачуваності російських атак у морській зоні.

    За його словами, удар було завдано під час нічної атаки російських сил із застосуванням дронів-камікадзе, які регулярно використовуються для ударів по українській портовій та прибережній інфраструктурі. Цього разу, як зазначається, ціллю стало іноземне цивільне торговельне судно, що ходило під китайським прапором або було пов’язане з китайським судновласником. Обставини інциденту та точне місце ураження наразі уточнюються, однак сам факт атаки на судно, яке не бере участі у військових діях, викликав додаткову увагу з боку військових і міжнародних спостерігачів.

    Плетенчук у своєму повідомленні звернув увагу на незвичність вибору цілі та іронічно зауважив, що складно пояснити логіку російських військових, які в межах масованої дронової атаки вдарили по торговельному судну Китаю в Чорному морі. Його заява підкреслює загальну тенденцію, яку у ВМС України фіксують останніми місяцями: розширення географії та типів цілей під час російських атак, коли під загрозою опиняються не лише військові об’єкти, а й цивільна інфраструктура та міжнародне судноплавство.

    За попередніми даними, внаслідок удару обійшлося без загиблих або поранених серед екіпажу. Водночас інформація про можливі пошкодження корпусу судна, вантажу або навігаційних систем уточнюється. Рятувальні та аварійні служби, за наявними даними, були залучені для оцінки наслідків інциденту та забезпечення безпеки судноплавства в районі атаки.

    У Військово-морських силах ЗСУ наголошують, що подібні випадки становлять серйозну загрозу для міжнародної морської торгівлі в Чорному морі, яке через війну вже стало одним із найризикованіших регіонів для цивільного судноплавства. Навіть судна, що не мають жодного відношення до конфлікту, дедалі частіше опиняються в зоні потенційного ураження, що підриває стабільність морських логістичних маршрутів і підвищує страхові та операційні ризики для перевізників.

    Цей інцидент також накладається на попередні випадки ураження цивільних суден у регіоні. Зокрема, раніше російські удари вже пошкоджували торговельні кораблі під прапорами інших держав під час атак на портову інфраструктуру України, зокрема в районі Ізмаїла. Такі епізоди, за оцінками експертів, формують довгострокову кризу безпеки в Чорному морі, де межа між військовими і цивільними цілями фактично розмивається через активне застосування безпілотних систем та ракетного озброєння.

    Аналітики зазначають, що інцидент із китайським судном може мати також дипломатичні наслідки, оскільки Китай традиційно підтримує обережну позицію щодо війни Росії проти України та водночас є важливим торговельним партнером багатьох країн регіону. Ураження судна, пов’язаного з китайською стороною, потенційно може викликати додаткову напругу у міжнародних відносинах, хоча офіційних реакцій Пекіна на момент повідомлення не надходило.

    У ВМС України наголошують, що ситуація в Чорному морі залишається вкрай напруженою, а ризики для цивільного судноплавства продовжують зростати через регулярні російські атаки із застосуванням дронів і ракет.

  • Угорщина арештувала мільйони «Ощадбанку» і золото

    Угорщина арештувала мільйони «Ощадбанку» і золото

    Уряд Венгрії ухвалив рішення про арешт коштів і золота українського «Ощадбанку» терміном на 60 днів у рамках розслідування, повідомляє місцева влада.

    У документі зазначено, що спосіб перевезення грошей та золота не відповідав звичайній міжнародній практиці, через що було розпочато кримінальне провадження. Обставини транспортування можуть становити ризики для національної безпеки країни.

    «На місці перевірки не вдалося встановити походження коштів, їх кінцевий пункт призначення, мету перевезення та правові підстави для переміщення таких активів територією країни. Слідство має з’ясувати походження активів, мету транспортування та можливі зв’язки перевізників із кримінальними або іншими організаціями», – зазначено у документі.

    Нагадаємо, що 5 березня озброєні угорські митники затримали два автомобілі «Ощадбанку», в яких знаходилися 35 млн євро, 40 млн доларів США та 9 кг золота. Також були затримані сім інкасаторов, яких згодом відпустили.

  • Чому Україну очікує криза у міжнародних перевезеннях: аналіз нового закону про мобілізацію

    Чому Україну очікує криза у міжнародних перевезеннях: аналіз нового закону про мобілізацію

    Недосконалість норм бронювання та введення в дію закону про мобілізацію може призвести до серйозних проблем на ринку міжнародних автоперевезень, застерігає віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників України, Володимир Балін. Він закликає створити прозору та зрозумілу систему бронювання для водіїв-міжнародників.

    За його словами, існуюча система бронювання не враховує специфіку галузі, особливо те, що багато підприємств у цій сфері є малими та середніми, а багато роботодавців є фізичними особами підприємцями, а не юридичними особами. Крім того, постанова Кабінету міністрів №76, що регулює бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, не врегульовує питання надання броні саме для фізичних осіб підприємців.

    Зараз уряд працює над новим порядком бронювання. За словами учасників ринку, транспортна галузь є критично важливою для економіки нарівні з агросектором, IT та іншими галузями.

    За інформацією Баліна, станом на 6 травня до Міністерства з розвитку громад, територій та інфраструктури звернулися 18 компаній, проте статус критично важливого отримали лише 5. За оцінками учасників ринку автоперевезень, менше 5% працівників галузі мають бронювання від мобілізації.

    Балін додає, що хоча наразі не має інформації про будь-які заходи для зупинки міжнародних автоперевезень з 18 травня на пунктах пропуску, прикордонники можуть почати вимагати облікові документи у будь-якої людини.