Golosnovinua.com

Позначка: міжнародні санкції

  • Нова Зеландія ввела нові санкції проти прихильників війни РФ

    Нова Зеландія ввела нові санкції проти прихильників війни РФ

    Нова Зеландія оголосила про черговий пакет санкцій проти Росії та осіб і організацій, які сприяють її війні проти України. Нові обмеження стосуються 33 фізичних та юридичних осіб.

    Про це повідомив уряд Нової Зеландії.

    Про запровадження санкцій оголосив міністр закордонних справ країни Вінстон Пітерс. За його словами, новий пакет спрямований не лише проти безпосередніх учасників російської агресії, а й проти тих, хто допомагає Москві обходити міжнародні обмеження, веде кібератаки, поширює пропаганду або причетний до незаконного переміщення українських дітей.

    Окрему увагу в новому санкційному пакеті приділили особам та структурам, причетним до примусового переселення, викрадення та так званого «перевиховання» українських дітей на окупованих територіях та в Росії.

    Вінстон Пітерс наголосив, що діти не повинні використовуватися як інструмент війни.

    «Дітей ніколи не слід використовувати як знаряддя війни. Нова Зеландія, як і раніше, глибоко стурбована спробами викрадення та перевиховання українських дітей за допомогою примусових державних програм», — заявив глава новозеландського МЗС.

    Питання незаконної депортації українських дітей залишається одним із ключових міжнародних звинувачень на адресу Росії. Україна та її міжнародні партнери неодноразово заявляли про необхідність повернення дітей, яких російська влада вивезла з тимчасово окупованих українських територій.

    У 2023 році Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Суд пов’язав ордери, зокрема, з підозрами у незаконній депортації та переміщенні українських дітей.

    Ще одним важливим напрямком нового пакета стали російські кіберзагрози. Обмеження запровадили проти суб’єктів, яких Нова Зеландія вважає причетними до шкідливої кібердіяльності.

    За словами Пітерса, кіберпростір дедалі частіше використовується Росією для збору розвідувальної інформації, обходу санкцій та протидії державам і організаціям, які виступають проти російської агресії.

    «Діяльність, що здійснюється за клавіатурою, може мати реальні наслідки», — заявив міністр.

    Новозеландська влада також запровадила обмеження проти осіб і структур, які сприяють створенню та поширенню антиукраїнської пропаганди. Йдеться про інформаційну діяльність, спрямовану на виправдання або легітимізацію російського вторгнення в Україну.

    До нового санкційного списку також увійшли особи та структури, які, за оцінкою Нової Зеландії, роблять внесок у російський військово-промисловий комплекс.

    Крім того, санкції стосуються окремих представників російського політичного середовища та суб’єктів з Північної Кореї та Ірану, які підтримують військові зусилля Москви.

    Таким чином, новий пакет охоплює одразу кілька напрямків підтримки російської війни — від військово-промислового виробництва та політичної підтримки до кібероперацій, пропаганди й незаконного переміщення українських дітей.

    Уряд Нової Зеландії продовжує використовувати санкційний механізм як один із ключових інструментів тиску на Росію та її партнерів. Обмеження мають ускладнювати доступ підсанкційних осіб та організацій до фінансових ресурсів і міжнародної співпраці.

    Новий пакет став уже 36-м раундом санкцій Нової Зеландії проти Росії від початку повномасштабного вторгнення.

    З моменту набуття чинності Законом про санкції проти Росії у березні 2022 року Нова Зеландія запровадила обмеження щодо понад 2000 фізичних та юридичних осіб, а також суден.

    Таким чином, Веллінгтон продовжує розширювати санкційний режим, зосереджуючись не лише на російських посадовцях і компаніях, а й на міжнародних мережах, які допомагають Кремлю підтримувати військові можливості та обходити санкції.

    Нові обмеження також демонструють, що питання незаконної депортації українських дітей залишається одним із напрямків міжнародного тиску на Росію. Поряд із санкціями проти представників військово-промислового комплексу та кіберзлочинців це формує ширший підхід Нової Зеландії до протидії російській агресії.

  • Франція перехопила російський танкер в Атлантиці, до операції долучилася Британія

    Франція перехопила російський танкер в Атлантиці, до операції долучилася Британія

    Франція продовжує посилювати тиск на російський «тіньовий флот», який використовується для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти попри обмеження Заходу. Уранці 1 червня президент Франції Еммануель Макрон повідомив про нову масштабну морську операцію: французькі військово-морські сили взяли на абордаж нафтовий танкер Tagor, який прямував із Росії та перебував під міжнародними санкціями. Операція відбулася в Атлантичному океані за підтримки союзників, зокрема Великої Британії.

    За словами Макрона, французькі військові діяли у відкритому морі відповідно до норм міжнародного морського права. Президент наголосив, що Париж не має наміру миритися з діяльністю суден, які допомагають Москві обходити санкційні обмеження та фінансувати війну проти України.

    «Неприпустимо, щоб кораблі обходили міжнародні санкції, порушували морське право та фінансували війну, яку Росія веде проти України вже понад чотири роки», – заявив французький лідер.

    Як повідомила Морська префектура Атлантики, танкер був перехоплений більш ніж за 400 морських миль від узбережжя Бретані. Судно прямувало з російського порту Мурманськ. Французькі військові отримали інформацію про можливі порушення, пов’язані з реєстрацією корабля та використанням так званого «фальшивого прапора». Після висадки інспекційної групи на борт перевірка документів підтвердила підозри щодо невідповідності прапора та реєстраційних даних судна. Після цього танкер був перенаправлений за рішенням прокуратури для подальшого розслідування.

    Судно Tagor входить до переліку кораблів, які Україна, Європейський Союз та Велика Британія пов’язують із так званим російським «тіньовим флотом». Саме через цю мережу Москва продовжує експортувати нафту та нафтопродукти попри санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення в Україну. За даними української розвідки, такі судна регулярно змінюють прапори, власників, маршрути та реєстраційні документи для приховування походження вантажів.

    Останніми місяцями Франція стала однією з найактивніших європейських країн у боротьбі з російськими нафтовими схемами. Нинішнє затримання Tagor стало вже не першою подібною операцією французьких ВМС. У січні 2026 року французький флот перехопив танкер Grinch у Середземному морі після виходу з Мурманська. Тоді корабель також підозрювали у використанні фальшивого прапора та порушенні санкційного режиму.

    У березні французькі військові провели ще одну резонансну операцію проти танкера Deyna, який також пов’язували з російським «тіньовим флотом». Судно було затримане в західній частині Середземного моря після того, як інспектори виявили проблеми з документами та реєстрацією. Тоді Макрон прямо заявив, що кораблі такого типу є «воєнними спекулянтами», які заробляють на війні та допомагають Кремлю фінансувати агресію проти України.

    Активні дії Парижа відбуваються на тлі загального посилення європейської кампанії проти «тіньового флоту». За оцінками західних експертів, Росія використовує від 1000 до 1200 суден для перевезення нафти в обхід санкцій. Значна частина цих кораблів працює без належного страхування, приховує маршрути пересування або використовує підроблені документи. Через це вони становлять не лише економічну, а й екологічну загрозу.

    Французький президент окремо наголосив саме на екологічному аспекті проблеми. За його словами, старі танкери, які використовуються в межах санкційних схем, часто нехтують базовими правилами мореплавства та можуть спричинити масштабні аварії. У разі катастрофи наслідки можуть торкнутися не лише прибережних держав Європи, а й міжнародних торговельних маршрутів.

    Особливу увагу привертає й участь Великої Британії в нинішній операції. Лондон останніми місяцями також суттєво посилив контроль за російськими танкерами. Ще навесні британський прем’єр Кір Стармер дозволив військовим проводити перевірки підозрілих суден, пов’язаних із санкційними схемами Росії. Саме британські сили брали участь у кількох попередніх операціях Франції в Атлантиці та Середземному морі.

    У Європі дедалі частіше говорять про те, що «тіньовий флот» використовується не лише для транспортування нафти. Розслідування журналістів та спецслужб неодноразово вказували на можливе використання окремих суден для збору розвідувальної інформації, фотографування критичної інфраструктури та проведення прихованих операцій поблизу європейських узбереж.

    Для України боротьба із «тіньовим флотом» залишається одним із ключових напрямків санкційного тиску на Росію. Саме нафтові доходи продовжують забезпечувати значну частину російського бюджету та фінансування військової кампанії. Українська влада неодноразово закликала партнерів не лише затримувати такі судна, а й конфісковувати вантажі та використовувати отримані кошти для підтримки оборони України.

    Операція проти танкера Tagor стала черговим сигналом про те, що країни Заходу поступово переходять від санкційних декларацій до реальних морських операцій проти російської логістики. І хоча Москва продовжує шукати нові способи обходу обмежень, затримання суден у міжнародних водах свідчить про посилення контролю над фінансовими потоками, які підтримують російську воєнну машину.

  • Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Після хвилі критики через рішення про часткове послаблення обмежень щодо російської нафти Велика Британія готує новий масштабний санкційний пакет проти Російської Федерації, який, за попередніми оцінками, буде спрямований передусім на фінансовий сектор, а також на суміжні галузі, що забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни.

    Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі журналістам, зазначивши, що попри резонанс навколо окремих рішень Лондона, загальна санкційна стратегія Великої Британії залишається системною та послідовною.

    За словами Власюка, у публічному просторі останніми днями переважно обговорювали рішення щодо нафтових обмежень, однак значно менше уваги приділяється змісту ширшого санкційного пакета від 20 травня, який, як він наголосив, містить комплексні заходи тиску на ключові сектори російської економіки. Йдеться про модернізацію санкційного режиму, що охоплює як енергетику, так і промисловість, логістику та технологічні ланцюги постачання.

    Одним із найбільш чутливих напрямів стала атомна галузь Росії. Велика Британія запровадила повну заборону на імпорт російського урану, а також на його закупівлю та транзит через треті країни. За оцінками української сторони, це рішення напряму впливає на можливості російської державної корпорації “Росатом”, яка є одним із ключових гравців на глобальному ринку ядерного палива та технологій. Обмеження, як зазначається, зменшують експортні доходи та ускладнюють участь Росії у міжнародних енергетичних проєктах.

    Ще одним важливим блоком стали нові експортні обмеження, спрямовані на російський військово-промисловий комплекс. Британія розширила контроль над постачанням продукції подвійного призначення, яка може використовуватися у виробництві озброєнь, дронів і високотехнологічних систем. До переліку потрапили промислові хімікати, різні види металів, обладнання для виробництва мікросхем, компоненти для безпілотних систем, вироби з вуглецевого волокна, алюміній, нітрид бору, фториди амонію та арсин. За оцінками експертів, такі обмеження спрямовані на поступове “виснаження” технологічної бази російського ВПК.

    Окрему увагу в новому пакеті приділено будівельному сектору та морській логістиці. Велика Британія заборонила надання низки інженерних, архітектурних та будівельних послуг компаніям, які пов’язані з Росією або можуть бути залучені до реалізації інфраструктурних проєктів у її інтересах. Одночасно посилено контроль за морськими перевезеннями: розширено критерії ідентифікації російських суден, запроваджено нові ліцензійні вимоги, а також обмежено доступ до низки морських сервісів, зокрема для транспортування російського скрапленого газу та вугілля. Це, за словами аналітиків, має на меті ускладнити Росії використання “тіньового флоту” та альтернативних логістичних маршрутів.

    Владислав Власюк наголосив, що ці заходи є частиною довгострокової стратегії, спрямованої на поступове обмеження фінансових і технологічних можливостей Росії продовжувати війну проти України. Він також повідомив, що вже найближчим часом очікується новий великий санкційний пакет Великої Британії, який буде сфокусований саме на фінансовому секторі РФ, включно з банківською системою, механізмами міжнародних розрахунків та доступом до капіталу.

    На тлі цих рішень у Лондоні також виникла дискусія щодо нещодавнього пом’якшення окремих нафтових обмежень, яке дозволило імпорт дизельного пального та авіагасу, вироблених із російської нафти у третіх країнах. Це рішення викликало критику з боку Європейської комісії та України, які заявили про ризики розмивання санкційного режиму. Згодом британська сторона визнала, що комунікація цього кроку була “незграбною” і спричинила неправильне сприйняття позиції уряду.

    Попри це, українська сторона наголошує, що загальна тенденція залишається жорсткою, а нові санкційні ініціативи Лондона свідчать про подальше посилення економічного тиску на Росію та її ключові фінансово-промислові структури.

  • ЄС посилив санкції через депортацію українських дітей

    ЄС посилив санкції через депортацію українських дітей

    Рада Європейського Союзу 11 травня оголосила про запровадження нового пакета санкцій проти Росії у відповідь на систематичну політику депортації та примусового переміщення українських дітей із тимчасово окупованих територій України. У Брюсселі наголосили, що дії російської сторони мають ознаки цілеспрямованої кампанії, спрямованої не лише на фізичне переміщення неповнолітніх, а й на їхню подальшу ідеологічну обробку та інтеграцію в російську державну систему.

    Під нові обмеження потрапили 16 фізичних осіб та 7 організацій, які, за оцінкою ЄС, безпосередньо або опосередковано причетні до організації, логістики та реалізації програм, пов’язаних із вивезенням українських дітей до Російської Федерації. Йдеться про структури, що забезпечували транспортування, розміщення, освітні програми та подальше “перевиховання” дітей, вивезених із окупованих територій.

    Як зазначається в офіційній заяві Ради Європейського Союзу, новий санкційний пакет спрямований проти тих, хто причетний до реалізації політики, яку в ЄС кваліфікують як незаконне усиновлення, примусову асиміляцію та мілітаризацію українських неповнолітніх. Європейські посадовці підкреслили, що подібні дії порушують норми міжнародного гуманітарного права та є серйозним викликом для системи захисту прав дитини.

    За даними української влади та міжнародних партнерів, від початку повномасштабного вторгнення Росія незаконно вивезла або депортувала майже 20 500 українських дітей. Частину з них, як стверджується, розміщують у російських родинах, змінюють їхні персональні дані, громадянство та документи, а також обмежують доступ до інформації про їхнє походження. Українська сторона наполягає, що такі дії мають системний характер і координуються на державному рівні.

    До санкційного списку, зокрема, включено кілька федеральних російських установ та організацій, пов’язаних із освітньою та молодіжною політикою. Серед них — дитячі центри «Орльонок», «Алые паруса» та «Смена». За даними ЄС, ці структури брали участь у програмах для дітей, вивезених із окупованих територій України, де вони проходили так зване “патріотичне виховання”, участь у військово-спортивних заходах та навчальних курсах, які містять елементи, наближені до базової військової підготовки.

    У Брюсселі заявляють, що ці програми виходять за межі звичайного освітнього процесу і мають ознаки ідеологічного впливу, спрямованого на формування проросійської ідентичності у дітей, які походять з України. Окремо наголошується, що такі заходи супроводжуються спробами стерти зв’язок дітей із їхнім українським походженням та культурною ідентичністю.

    У заяві Європейського Союзу підкреслюється, що частина організацій, які потрапили під санкції, забезпечувала не лише тимчасове перебування дітей, а й їхню подальшу інтеграцію в російську освітню систему. Це включає зміну навчальних програм, виховних підходів та участь у державних ініціативах, спрямованих на формування лояльності до російської держави.

    Санкції передбачають замороження активів на території країн ЄС, заборону на в’їзд до держав-членів Євросоюзу, а також обмеження фінансових операцій із європейськими компаніями та структурами. У ЄС наголошують, що ці заходи мають на меті посилити тиск на осіб та організації, причетні до порушення прав українських дітей, і унеможливити подальше фінансування подібних програм.

    Оголошення нового пакета санкцій відбулося напередодні міжнародної зустрічі високого рівня, яку спільно організовують Європейський Союз, Україна та Канада. Захід присвячений координації міжнародних зусиль щодо повернення незаконно вивезених українських дітей, а також документуванню воєнних злочинів, пов’язаних із їхньою депортацією та примусовою інтеграцією.

    Європейські дипломати наголошують, що питання повернення дітей є одним із ключових гуманітарних пріоритетів у контексті триваючої війни Росії проти України. Окремо підкреслюється необхідність міжнародної координації для фіксації злочинів та притягнення винних до відповідальності.

    Паралельно Литва оголосила про додаткову підтримку України, виділивши понад 10 мільйонів євро на програми, пов’язані з поверненням дітей, їхньою психологічною та медичною реабілітацією, а також на зміцнення системи опіки та документування воєнних злочинів. Ця допомога має сприяти як безпосередньому поверненню дітей, так і довгостроковій підтримці постраждалих.

    Тема депортації українських дітей залишається однією з найбільш чутливих у міжнародних розслідуваннях, пов’язаних із війною. У 2023 році Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової у зв’язку з підозрами в незаконній депортації українських дітей з окупованих територій.

    У ЄС та серед міжнародних партнерів України наголошують, що подальше документування цих випадків і притягнення винних до відповідальності залишаються критично важливими для забезпечення справедливості та захисту прав постраждалих дітей.

  • Зеленський заявив, що послаблення санкцій на російську нафту напряму впливає на інтенсивність війни

    Зеленський заявив, що послаблення санкцій на російську нафту напряму впливає на інтенсивність війни

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував послаблення санкцій проти російської нафти, заявивши, що такі рішення фактично сприяють продовженню війни та дають Росії додаткові фінансові ресурси для агресії. Відповідну заяву глава держави зробив у своєму вечірньому зверненні, наголосивши, що будь-які доходи від експорту енергоресурсів безпосередньо трансформуються у військові витрати Кремля. За його словами, «кожен долар за нафту з Росії — це гроші на війну», і ця залежність є очевидною на тлі інтенсивності обстрілів українських міст.

    Зеленський навів конкретні дані щодо атак за останній тиждень, щоб підкреслити масштаб російської агресії. За цей період, за його словами, російські війська застосували понад 2360 ударних дронів, більш як 1320 керованих авіабомб і майже 60 ракет різних типів. Усі ці удари спрямовані по українських громадах, інфраструктурі та цивільному населенню. Президент підкреслив, що такі масштаби атак неможливі без стабільного фінансування, значну частину якого забезпечує саме експорт нафти.

    Окрему увагу глава держави приділив так званому «тіньовому флоту» Росії — системі танкерів, які дозволяють обходити санкційні обмеження. За його словами, нині у морі перебуває понад 110 таких суден, що перевозять більш як 12 мільйонів тонн нафти. Саме завдяки послабленням санкцій, зазначив Зеленський, ця нафта може реалізовуватися на світових ринках без значних перешкод, що приносить Росії близько 10 мільярдів доларів доходу. Він наголосив, що ці кошти фактично повертаються на поле бою у вигляді ракет, дронів і бомб, які використовуються для нових ударів по Україні.

    Президент закликав міжнародних партнерів посилити санкційний тиск і зупинити роботу російських нафтових танкерів, підкресливши, що експорт енергоресурсів залишається ключовим джерелом фінансування російської війни. На його думку, важливо не лише зберігати чинні обмеження, а й розширювати їх, щоб зменшити фінансові можливості агресора. Зеленський зазначив, що українські далекобійні операції також спрямовані на скорочення доходів Росії від нафти, і подякував військовим за точність та ефективність.

    Заява президента пролунала на тлі рішень Сполучених Штатів щодо тимчасового продовження окремих дозволів на операції з російською нафтою. Йдеться про генеральну ліцензію, яка дозволяє завершення угод із нафтою, завантаженою на судна до 17 квітня. У Вашингтоні наголошують, що такі кроки мають тимчасовий характер і не означають системного послаблення санкційної політики. Водночас українська сторона розглядає навіть тимчасові винятки як ризик, оскільки вони відкривають додаткові можливості для Росії отримувати прибутки.

    Експерти зазначають, що санкції проти російського енергетичного сектору залишаються одним із найважливіших інструментів економічного тиску. Саме нафта і газ формують значну частину бюджету Росії, і обмеження цих доходів може суттєво вплинути на її здатність вести війну. Водночас міжнародна спільнота змушена балансувати між санкційним тиском і стабільністю глобальних енергетичних ринків, що іноді призводить до компромісних рішень.

    Позиція України залишається незмінною: будь-яке послаблення санкцій не відповідає реальній ситуації ні на фронті, ні в дипломатії та лише затягує війну. Київ закликає партнерів до більш рішучих і послідовних дій, наголошуючи, що ефективна санкційна політика є одним із ключових факторів, які можуть обмежити ресурси агресора та наблизити завершення війни.