Golosnovinua.com

Позначка: міжнародні відносини

  • Південна Корея зближується з Кремлем після скандалу з Україною

    Південна Корея зближується з Кремлем після скандалу з Україною

    Південна Корея поступово відновлює економічні та дипломатичні контакти з Росією, попри повномасштабну війну проти України та військову співпрацю Москви з Північною Кореєю. Така політика Сеула викликає дедалі більше занепокоєння серед європейських союзників, які побоюються, що економічні інтереси можуть переважити підтримку України. Ситуація загострюється на тлі дипломатичного конфлікту між Києвом і Сеулом через передачу двох північнокорейських військовополонених.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на європейських дипломатів, південнокорейських посадовців та експертів із міжнародної політики.

    За даними видання, після приходу до влади президента Лі Чже Мьона Південна Корея почала активніше шукати можливості для відновлення відносин із Москвою. Йдеться про політичні контакти, торговельні маршрути та перспективи майбутньої економічної співпраці.

    Одним із сигналів такого зближення став рейс південнокорейського контейнеровоза PanStar Acro Північним морським шляхом уздовж арктичного узбережжя Росії. Цей маршрут дозволяє скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою, проте його використання потребує взаємодії з російською стороною.

    У європейських дипломатичних колах такі кроки сприймають як ознаку готовності Сеула поступово повертатися до співпраці з Москвою, не чекаючи завершення війни.

    Особливе занепокоєння викликали повідомлення про масштабні постачання пального до Росії з південнокорейських портів.

    Як раніше з’ясувала газета The Guardian, у липні та серпні 2026 року сім танкерів здійснили 14 рейсів із Південної Кореї до російського Далекого Сходу, перевізши понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів. Основну частину вантажів становило дизельне пальне.

    Щонайменше три судна, залучені до перевезень, перебували під санкціями Великої Британії або Європейського Союзу. При цьому окремі танкери декларували інші пункти призначення, а деякі вантажі перевантажувалися між суднами безпосередньо в морі.

    Ці поставки збіглися за часом із посиленням українських ударів по російських нафтопереробних заводах, які спричинили скорочення виробництва пального всередині РФ.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що надходження нафтопродуктів із південнокорейських портів допомогло Москві частково компенсувати дефіцит дизеля після атак на російські НПЗ.

    Для України це питання має особливе значення, оскільки удари по нафтопереробній інфраструктурі спрямовані, зокрема, на обмеження можливостей Росії забезпечувати пальним свою економіку та військову логістику.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російський імпорт дизеля з Азії після ударів по нафтопереробних заводах. Нетипові для Росії закупівлі нафтопродуктів почали фіксувати ще влітку 2026 року.

    Водночас офіційний Сеул заперечує, що країна здійснювала прямий задекларований експорт пального до Росії. За даними південнокорейської митниці, відповідних поставок у звітності немає.

    Уряд Південної Кореї заявив про готовність перевірити маршрути танкерів та можливі розбіжності між задекларованими пунктами призначення й фактичним рухом суден. При цьому сам факт відправлення пального з південнокорейських портів ще не доводить, що його експортували безпосередньо південнокорейські виробники або що всі перевезення порушували законодавство.

    Про офіційну реакцію Сеула на звинувачення щодо постачання пального до РФ «Ненька інфо» також писала раніше.

    Ще одним сигналом змін у зовнішній політиці Південної Кореї стало призначення політика Сон Йон Гіля радником президента з питань мирної дипломатії. Раніше він підтримував контакти з російським керівництвом та був нагороджений Володимиром Путіним орденом Дружби.

    За інформацією FT, між представниками Сеула та Москви тривають непублічні консультації. Російська сторона також заявляла, що отримує сигнали про бажання Південної Кореї нормалізувати двосторонні відносини після завершення війни.

    Європейські дипломати побоюються, що Сеул може заздалегідь готувати економічне повернення на російський ринок. При цьому вони звертають увагу, що Москва продовжує не лише війну проти України, а й військове співробітництво з КНДР, яка становить безпосередню загрозу національній безпеці Південної Кореї.

    На цьому тлі відносини Києва та Сеула переживають один із найскладніших періодів за останній час.

    Дипломатична суперечка розпочалася після того, як 23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН повідомив про передачу Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, яких українські сили раніше взяли в полон.

    Президент Лі Чже Мьон звинуватив українську сторону в порушенні домовленостей щодо конфіденційності передачі полонених. У Сеулі пояснили, що публічне розкриття інформації могло поставити під загрозу безпеку самих військових та їхніх родичів, які залишаються у Північній Кореї.

    Українська сторона заперечила існування домовленості про повне нерозголошення факту передачі полонених. Згодом представники адміністрації південнокорейського президента уточнили, що Київ попереджав про можливу публічну згадку цієї історії, однак не погодив усіх деталей повідомлення.

    На тлі конфлікту Сеул відкликав свого посла з України для консультацій, а дипломатична присутність Південної Кореї в Києві скоротилася.

    Раніше «Ненька інфо» писала про критику президента Лі Чже Мьона всередині Південної Кореї. Представники опозиції закликали владу не загострювати відносини з Україною та звернули увагу на те, що Київ передав Сеулу військових держави, яка безпосередньо допомагає Росії вести війну.

    Попри занепокоєння європейських партнерів, Міністерство закордонних справ Південної Кореї відкидає припущення про зміну зовнішньополітичного курсу на користь Росії.

    У Сеулі наголошують, що країна підтримує міжнародні зусилля, спрямовані на припинення війни проти України, та продовжує дотримуватися встановлених обмежень на експорт товарів подвійного призначення.

    Південнокорейські експерти також застерігають від однозначних висновків про проросійський розворот. На їхню думку, адміністрація Лі Чже Мьона намагається проводити прагматичнішу зовнішню політику, враховуючи економічні інтереси країни та складну безпекову ситуацію в регіоні.

    Особливість становища Сеула полягає в тому, що Росія одночасно залишається важливим сусідом у регіональній політиці та одним із головних військових партнерів Північної Кореї. Допомога Москви Пхеньяну може безпосередньо впливати на безпеку Корейського півострова.

    Додаткову складність ситуації створюють економічні та оборонні зв’язки Південної Кореї з Європою. Зокрема, європейські держави закуповують значні обсяги південнокорейського озброєння, що робить Сеул важливим партнером у сфері оборонної промисловості.

    Поки що немає підстав говорити про офіційне стратегічне зближення Південної Кореї з Росією або відмову від співпраці із західними союзниками. Однак нові економічні контакти, суперечки щодо санкційних обмежень та дипломатичний конфлікт із Києвом свідчать про зростання розбіжностей між Сеулом і його європейськими партнерами.

    Для України ключовим питанням залишається не лише подальша позиція Південної Кореї щодо війни, а й те, чи зможуть міжнародні партнери перекрити торговельні маршрути, які допомагають Росії компенсувати наслідки українських ударів по її енергетичній та нафтопереробній інфраструктурі.

  • «Ви обрали не того ворога»: у Сеулі розкритикували президента за дипломатичний конфлікт з Україною

    «Ви обрали не того ворога»: у Сеулі розкритикували президента за дипломатичний конфлікт з Україною

    У Південній Кореї загострився внутрішньополітичний конфлікт через дипломатичну суперечку з Україною. Представники головної опозиційної партії «Сила народу» розкритикували президента Лі Чже Мьона за рішення відкликати посла з Києва після оприлюднення інформації про передавання двох північнокорейських військовополонених. Водночас депутатка На Кьон Вон надіслала Володимиру Зеленському лист подяки за гуманітарне рішення України.

    Про це 9 жовтня повідомили південнокорейські видання SBS News та Chosun Ilbo.

    Депутатка На Кьон Вон, яка представляє опозиційну партію «Сила народу», звинуватила адміністрацію Лі Чже Мьона в неправильній дипломатичній реакції на дії України.

    На її думку, Сеул мав би подякувати Києву за передавання північнокорейських військовополонених, а не загострювати відносини через публічне розголошення цієї інформації.

    «Чи справді оприлюднення Україною інформації про передавання полонених є приводом для такого обурення та відкликання посла?» — поставила питання депутатка.

    Вона також звинуватила південнокорейський уряд у тому, що він демонструє надмірну жорсткість щодо України, але, за її оцінкою, недостатньо рішуче реагує на дії Росії та Північної Кореї.

    На Кьон Вон нагадала про поранення південнокорейських військових унаслідок вибухів мін поблизу військової демаркаційної лінії та заявила, що Сеул має зосереджуватися на реальних загрозах національній безпеці.

    Опозиція надіслала Зеленському лист подяки

    На Кьон Вон не обмежилася критикою уряду. Вона опублікувала офіційний лист до президента України Володимира Зеленського.

    У документі депутатка висловила вдячність за рішення дозволити двом військовополоненим із КНДР переїхати до Південної Кореї відповідно до їхньої волі.

    За її словами, такий крок відповідає міжнародному гуманітарному праву, принципам захисту прав людини та вимогам безпеки.

    Депутатка також наголосила, що український президент ухвалював це рішення в умовах повномасштабної війни, тому воно потребувало особливої відповідальності.

    За інформацією SBS, лист уже передали українському уряду електронними каналами. Також розглядається можливість його офіційного доставлення дипломатичним шляхом.

    Через що посварилися Україна та Південна Корея

    Причиною дипломатичної суперечки став виступ Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН у вересні 2026 року.

    Тоді президент України повідомив, що двох північнокорейських військовослужбовців, захоплених українськими силами під час бойових дій на боці Росії, передали Південній Кореї.

    Після цієї заяви адміністрація Лі Чже Мьона висловила невдоволення розголошенням інформації, яка, за твердженням Сеула, мала залишатися конфіденційною.

    Південнокорейська сторона пояснювала свою позицію міркуваннями безпеки, зокрема можливими наслідками для самих колишніх полонених та відносин із Північною Кореєю.

    Україна, своєю чергою, заперечила існування формальної домовленості про повне нерозголошення факту передавання військових.

    Раніше «Ненька інфо» докладно висвітлювала ситуацію в матеріалі «Такої угоди не було»: у Києві відповіли на звинувачення Сеула через полонених КНДР.

    Після подальшого загострення конфлікту Сеул ухвалив рішення відкликати свого посла з України.

    Українське Міністерство закордонних справ у відповідь наголосило, що дипломатичні питання необхідно вирішувати шляхом переговорів, а не емоційних реакцій.

    Скандал розділив політичні сили Південної Кореї

    Критика уряду з боку опозиції викликала відповідну реакцію керівної Демократичної партії Кореї.

    Її представники заявили, що депутатка На Кьон Вон своїм листом підриває дипломатичну позицію власного уряду.

    Речниця парламентської фракції Демократичної партії Чон Ин Су поставила під сумнів доречність подяки іноземному лідеру саме тоді, коли Сеул висловлює офіційний протест.

    За словами представників керівної партії, питання конфіденційності передавання військовополонених має значення для національної безпеки, а дії опозиції лише ускладнюють врегулювання суперечки.

    Водночас опозиційні депутати продовжують наполягати, що конфлікт із Києвом суперечить стратегічним інтересам Південної Кореї.

    Особливу увагу вони звертають на військове співробітництво між Росією та КНДР, яке створює спільні безпекові виклики для України та Корейського півострова.

    Таким чином, дипломатична суперечка між Києвом і Сеулом перетворилася на предмет внутрішньополітичного протистояння в Південній Кореї. Поки адміністрація Лі Чже Мьона наполягає на необхідності дотримання дипломатичних домовленостей, опозиція вимагає відновити конструктивну співпрацю з Україною та висловлює вдячність Зеленському.

  • Японія викликає посла РФ через візит Путіна на Ітуруп: Токіо заявило про порушення своїх прав

    Японія викликає посла РФ через візит Путіна на Ітуруп: Токіо заявило про порушення своїх прав

    Японія висловила рішучий протест Росії через візит російського президента Володимира Путіна на острів Ітуруп, який Токіо вважає частиною своєї території. У японському уряді наголосили, що поїздка російського лідера на спірний острів не узгоджується з позицією Японії щодо так званих Північних територій.

    Про це повідомляє Kyodo News із посиланням на заяви японських посадовців.

    Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі заявила, що Ітуруп є невід’ємною частиною японської території. За її словами, Токіо не може погодитися з візитом Путіна на острів без узгодження з японською стороною.

    Глава японського уряду наголосила, що позиція Токіо ґрунтується не лише на історичних аргументах, а й на трактуванні міжнародного права. Вона зазначила, що поїздка Путіна на Ітуруп є несумісною з послідовною позицією Японії щодо Північних територій.

    Йдеться про чотири острови — Ітуруп, Кунашир, Шикотан та групу островів Хабомаї. Японія називає їх Північними територіями та вважає своїми. Росія контролює ці острови з кінця Другої світової війни, однак Токіо не визнає російської юрисдикції над ними.

    Після візиту Путіна японський уряд вирішив викликати посла Росії в Японії Миколу Ноздрєва. Токіо передав йому офіційний протест через поїздку російського президента.

    Міністр закордонних справ Японії Тосіміцу Мотеґі заявив журналістам, що під час зустрічі з російським дипломатом закликав його передати протест японської сторони уряду РФ. Ноздрєв, відповідаючи японською мовою, утримався від коментарів.

    Територіальна суперечка навколо островів має тривалу історію. Японія стверджує, що Радянський Союз зайняв чотири острови невдовзі після капітуляції Японії у 1945 році, і відтоді Токіо послідовно вимагає їх повернення.

    Росія, зі свого боку, вважає суверенітет над островами результатом Другої світової війни та не визнає територіальних претензій Японії.

    Саме ця суперечка протягом десятиліть залишається однією з ключових перешкод для повноцінного врегулювання відносин між двома країнами. Росія та Японія досі не підписали мирний договір за підсумками Другої світової війни.

    Візит Путіна на Ітуруп відбувся на тлі складних відносин між Москвою та Токіо. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Японія приєдналася до санкцій проти РФ, що додатково ускладнило двосторонній діалог.

    Для Токіо питання Північних територій залишається принциповим. Японська влада регулярно наголошує на необхідності повернення спірних островів та збереженні своєї позиції щодо їхньої територіальної належності.

    Водночас для Кремля демонстрація контролю над Курильськими островами має не лише політичне, а й стратегічне значення. Росія розглядає цей регіон як важливу частину власної системи безпеки на Далекому Сході.

    Таким чином, поїздка Путіна на Ітуруп стала черговим приводом для загострення давньої територіальної суперечки між Росією та Японією. Токіо вже заявило про протест на дипломатичному рівні, тоді як Москва продовжує вважати острови своєю територією/

  • Зеленський не полишає спроб переконати Свириденко очолити посольство України у США

    Зеленський не полишає спроб переконати Свириденко очолити посольство України у США

    Президент України Володимир Зеленський продовжує шукати нового посла України у Сполучених Штатах і, за даними джерел, не відмовився від наміру призначити на цю посаду колишню прем’єр-міністерку Юлію Свириденко. Попри те, що вона вже відхилила відповідну пропозицію, глава держави нібито й надалі намагається переконати її погодитися на дипломатичну місію у Вашингтоні.

    Про це повідомляє Financial Times .

    За інформацією видання, після кадрових змін в уряді Зеленський продовжує пошук кандидата, який представлятиме Україну у США. Головною претенденткою на цю посаду, як і раніше, залишається Юлія Свириденко, яка цього тижня залишила посаду прем’єр-міністра.

    За словами співрозмовників Financial Times, Свириденко вже відмовилася від пропозиції очолити українське посольство у Вашингтоні, однак президент не припинив спроб змінити її рішення.

    «Він усе ще намагається переконати її обійняти цю посаду, яка припадає на вирішальний момент війни та у відносинах з адміністрацією Трампа», — цитує видання джерела, обізнані з ситуацією.

    Журналісти зазначають, що призначення нового посла у США має особливе значення для України з огляду на триваючу війну з Росією, а також необхідність підтримувати активний політичний діалог із Вашингтоном. Саме тому пошук кандидата на цю посаду залишається одним із важливих кадрових питань для української влади.

    Нагадаємо, 14 липня Юлія Свириденко подала заяву про відставку з посади прем’єр-міністра України після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Вона пояснила своє рішення необхідністю оновлення уряду.

    Того ж дня Верховна Рада підтримала її відставку. Відповідно до законодавства, звільнення прем’єр-міністра автоматично означає припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів.

    Вже 16 липня парламент призначив новим прем’єр-міністром України Сергія Корецького. Після цього Верховна Рада також підтримала призначення нового складу уряду, затвердивши керівників більшості міністерств.

    Попри завершення роботи на посаді глави уряду, Свириденко ще провела фінальне засідання Кабінету Міністрів, під час якого, за її словами, було ухвалено механізм використання 40 мільярдів гривень на підготовку країни до осінньо-зимового періоду в межах Планів стійкості.

    На тлі цих кадрових змін у медіа також з’явилася інформація про можливу зміну керівника української дипломатичної місії у США. За даними ЗМІ, чинна посол України у Вашингтоні Ольга Стефанішина нібито найближчим часом може залишити свою посаду. Повідомлялося, що рішення про звільнення вона ухвалила з власної ініціативи.

    Водночас офіційного підтвердження можливого призначення Юлії Свириденко послом України у США наразі немає. Також немає офіційних коментарів щодо інформації про її відмову чи подальші спроби президента переконати її погодитися на цю посаду. Опубліковані дані ґрунтуються на інформації, отриманій Financial Times від джерел, близьких до глави держави.

  • Ботсвана б’є на сполох: громадян дедалі частіше обманом відправляють воювати за Росію проти України

    Ботсвана б’є на сполох: громадян дедалі частіше обманом відправляють воювати за Росію проти України

    Влада Ботсвани заявила про стрімке зростання кількості випадків, коли громадян країни обманом або під примусом залучають до участі у війні Росії проти України. За словами представників уряду, люди погоджуються на нібито вигідні пропозиції працевлаштування за кордоном, однак після виїзду опиняються на фронті, де змушені брати участь у бойових діях.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на заяву Міністерства міжнародних відносин Ботсвани.

    У відомстві наголосили, що останнім часом кількість подібних випадків зростає швидкими темпами, а тому громадян закликали бути максимально обережними під час отримання пропозицій про роботу за кордоном. Міністерство рекомендує ретельно перевіряти роботодавців і посередників, щоб не стати жертвами шахрайських схем.

    За інформацією уряду Ботсвани, багатьох людей вводять в оману обіцянками легального працевлаштування чи високих заробітків. Після прибуття до іншої країни вони фактично втрачають можливість самостійно залишити місце перебування та опиняються втягнутими у військові дії на боці Росії.

    У заяві міністерства зазначається, що проблема набуває дедалі більшого масштабу.

    «Кількість громадян Ботсвани, яких вводять в оману, залучаючи до подібних схем, зростає з лякаючою швидкістю. Міністерство продовжує отримувати сповнені розпачу дзвінки від громадян Ботсвани, які вже перебувають на передовій, з описом небезпечних умов, з якими вони стикаються», — йдеться у повідомленні.

    Уряд країни закликав своїх громадян не погоджуватися на сумнівні пропозиції працевлаштування без попередньої перевірки їхньої достовірності та у разі виникнення підозр звертатися до дипломатичних установ або компетентних державних органів.

    Як зазначає Bloomberg, проблема вербування африканців для участі у війні проти України вже неодноразово ставала предметом розслідувань у різних країнах континенту. Раніше в Кенії та Південно-Африканській Республіці правоохоронці затримували осіб, яких підозрювали в організації схем із вербування місцевих жителів для служби у російській армії.

    У лютому цього року некомерційна організація Inpact, яка реалізує програму All Eyes On Wagner, повідомила, що щонайменше 316 громадян африканських країн загинули під час бойових дій у складі російських сил на території України.

    Кенія також раніше заявляла, що до війни було залучено близько тисячі її громадян. За даними місцевої влади, частина з них погоджувалася на пропозиції про роботу, не підозрюючи, що фактично буде направлена до зони бойових дій.

    Українська сторона неодноразово заявляла про масштабне залучення Росією іноземців до війни. Ще у листопаді 2025 року Центр протидії дезінформації повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення Кремль завербував громадян зі 128 країн світу.

    У лютому цього року Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що Росія активно використовує схеми вербування жителів африканських держав, маскуючи їх під освітні програми, навчання або цивільне працевлаштування. За даними української розвідки, після прибуття до Росії або третіх країн частину людей примушують підписувати військові контракти.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також заявляв, що у складі російської армії воюють понад 1700 іноземних громадян, а випадки вербування останнім часом поширюються не лише на країни Африки, а й на держави Латинської Америки.

    Заява уряду Ботсвани стала черговим сигналом про те, що проблема залучення іноземців до війни проти України набуває міжнародного масштабу. Влада країни закликає своїх громадян бути обережними та не довіряти неперевіреним пропозиціям роботи за кордоном, які можуть приховувати небезпечні схеми вербування.

  • Латвія закрила двері для дуету “Кролики”: відомим артистам безстроково заборонили в’їзд

    Латвія закрила двері для дуету “Кролики”: відомим артистам безстроково заборонили в’їзд

    Латвія заборонила в’їзд на свою територію українським артистам Володимиру Данильцю та Володимиру Мойсеєнку, які багато років виступали у складі популярного гумористичного дуету “Кролики”. Відтепер обидва артисти внесені до списку осіб, яким заборонено в’їзд до країни, а обмеження діятимуть без визначеного терміну.

    Про це повідомило Міністерство закордонних справ Латвії.

    Згідно з офіційною інформацією, рішення ухвалила міністр закордонних справ Латвії Байба Браже. Саме вона підписала наказ про внесення Володимира Данильця та Володимира Мойсеєнка до переліку персон нон ґрата.

    У заяві латвійського зовнішньополітичного відомства зазначається, що рішення прийнято відповідно до частини другої статті 61 Закону Латвії про імміграцію.

    «Відповідно до статті 61, частини другої Закону про імміграцію, міністр закордонних справ Байба Браже вирішила включити двох осіб до списку персон, яким заборонено в’їзд до Латвійської Республіки», – йдеться у повідомленні МЗС.

    Відповідно до законодавства країни, глава Міністерства закордонних справ має право заборонити в’їзд іноземцям, якщо їхнє перебування може становити загрозу національній безпеці, громадському порядку або негативно вплинути на міжнародні відносини Латвії.

    У МЗС пояснили, що причиною такого рішення стала діяльність артистів, яку латвійська сторона розцінює як поширення проросійських наративів і підтримку російської пропаганди. Саме з цих підстав Данильця та Мойсеєнка внесли до списку осіб, яким заборонено в’їзд до країни.

    Обмеження не мають визначеного строку дії, тому артисти не зможуть відвідувати Латвію до ухвалення окремого рішення про скасування заборони.

    Володимир Данилець і Володимир Мойсеєнко здобули широку популярність ще у 1990-х роках завдяки гумористичним виступам і дуету “Кролики”, який став одним із найвідоміших на пострадянському просторі. Водночас після початку російської агресії проти України діяльність артистів неодноразово ставала предметом суспільних дискусій.

    Зокрема, ще у 2019 році їхні імена були внесені до бази центру “Миротворець”. Серед підстав, зазначених у відкритих матеріалах ресурсу, — участь у телемості “Треба поговорити”, організованому за участю російських пропагандистських медіа, а також участь в інформаційних заходах, які, на думку авторів бази, сприяли поширенню російських пропагандистських наративів.

    У “Миротворці” стверджується, що артисти були причетні до «свідомої участі в інформаційно-пропагандистській провокації Росії» через участь у телемості між Україною та Росією. Самі гумористи раніше публічно відкидали звинувачення у підтримці російської агресії та заявляли, що виступають за мир.

    Латвія після початку повномасштабної війни Росії проти України неодноразово застосовувала обмеження щодо осіб, яких вважає причетними до поширення російської пропаганди або діяльності, що суперечить інтересам національної безпеки країни. До списку осіб із забороною на в’їзд уже потрапляли російські діячі культури, політики, журналісти та інші публічні особи.

    У Міністерстві закордонних справ Латвії наголосили, що й надалі послідовно реагуватимуть на спроби просування ворожих інформаційних наративів та використовуватимуть передбачені законом механізми для захисту національної безпеки.

  • Туск відреагував на ініціативи Зеленського

    Туск відреагував на ініціативи Зеленського

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск позитивно оцінив кроки президента України Володимира Зеленського, спрямовані на активізацію українсько-польського діалогу. Глава польського уряду заявив, що Варшава готова до відкритої та конструктивної розмови з Києвом як щодо питань, які об’єднують обидві держави, так і тих, що залишаються предметом історичних і політичних дискусій.

    Про це Дональд Туск повідомив у соціальній мережі X, коментуючи заяву президента України щодо подальшого розвитку двосторонніх відносин.

    Польський прем’єр зазначив, що із задоволенням сприйняв слова та рішення Володимира Зеленського, які, на його переконання, можуть стати важливим кроком до зміцнення взаєморозуміння між двома країнами.

    «Із задоволенням і надією сприймаю слова та рішення Володимира Зеленського щодо відносин між нашими державами, які мають ґрунтуватися на взаємній повазі та правді», – написав Дональд Туск.

    Він також наголосив, що польська сторона готова до «серйозного і дружнього діалогу», який охоплюватиме не лише питання стратегічного партнерства та безпекової співпраці, а й складні історичні теми, що протягом останніх років неодноразово ставали причиною напруженості між Києвом і Варшавою.

    Реакція польського прем’єра пролунала після заяви президента України Володимира Зеленського про необхідність активізувати співпрацю з Польщею та знайти взаємоприйнятні рішення щодо чутливих історичних питань. За словами глави держави, він доручив уряду реалізувати низку практичних кроків, покликаних зміцнити довіру між двома країнами.

    Зокрема, Україна планує відкрити архіви Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки, які стосуються трагічних подій на Волині. Також передбачено збільшення кількості дозволів на проведення пошукових та ексгумаційних робіт і розширення можливостей для їхньої організації та виконання.

    Президент України наголосив, що ці рішення є частиною ширшої політики, спрямованої на розвиток добросусідських, рівноправних і взаємовигідних відносин із європейськими партнерами. За його словами, Київ зацікавлений у чесному діалозі, заснованому на взаємній повазі, відкритості та прагненні спільно вирішувати навіть найскладніші питання історичної пам’яті.

    Заява Зеленського прозвучала після того, як у Польщі була ухвалена постанова до річниці Волинської трагедії. У відповідь українська сторона закликала Варшаву до рівноправного діалогу та взаємної поваги, наголосивши на необхідності уникати односторонніх оцінок історичних подій.

    Останні заяви керівництва обох держав свідчать про прагнення відновити позитивну динаміку українсько-польських відносин. Попри наявність складних історичних тем, Польща залишається одним із ключових союзників України в Європейському Союзі та НАТО, надаючи масштабну військову, гуманітарну та політичну підтримку від початку повномасштабної російської агресії.

    Аналітики зазначають, що готовність Києва та Варшави до відкритого діалогу може сприяти зниженню напруженості навколо історичних суперечок і зміцненню стратегічного партнерства між двома країнами в умовах триваючої війни та спільних викликів для європейської безпеки.

  • Польща готує заборону прапора ОУН-УПА: заява Навроцького

    Польща готує заборону прапора ОУН-УПА: заява Навроцького

    Президент Польщі Кароль Навроцький виступив із закликом законодавчо заборонити використання червоно-чорного прапора ОУН-УПА на території країни. Таку заяву він зробив під час меморіальних заходів до 83-х роковин Волинської трагедії, наголосивши, що цей символ, на його думку, не повинен бути присутнім у польському суспільному просторі.

    Про це повідомляє RMF24.

    Заява пролунала 11 липня під час урочистостей у селі Радруж, розташованому неподалік українсько-польського кордону. Саме цього дня у Польщі відзначають Національний день пам’яті поляків – жертв Волинської трагедії. Меморіальні заходи традиційно присвячені вшануванню пам’яті загиблих під час подій Другої світової війни, однак цього року вони також стали майданчиком для нових політичних заяв щодо історичної політики та польсько-українських відносин.

    У своєму виступі президент Кароль Навроцький заявив, що має намір домагатися ухвалення спеціального закону, який заборонить використання червоно-чорного прапора ОУН-УПА на території Польщі. За його словами, такий символ не повинен бути присутнім у країні, оскільки він асоціюється з організаціями, які, на переконання польської сторони, несуть відповідальність за масові вбивства польського цивільного населення під час Волинської трагедії.

    «Ми не хочемо бачити його у Польщі – і я зроблю усе, щоб забезпечити, що його не буде у Польщі. Я вірю, що польський парламент ухвалить відповідний закон», – заявив Навроцький.

    Президент Польщі також порівняв червоно-чорний прапор із нацистською ідеологією Blut und Boden («Кров і земля»), заявивши, що, на його думку, обидва символи пов’язані з ідеологіями, які виправдовували масове насильство.

    «Це те саме, що прапор Blut und Boden. Це те, що він мав на увазі, і за ним була і є уся ідеологія українських націоналістів, які вбивали польських жінок і дітей», – сказав польський лідер.

    При цьому Навроцький наголосив, що його слова не спрямовані проти українського народу загалом. Він окремо підкреслив, що розмежовує сучасну Україну та історичні події середини ХХ століття, а також заявив, що його критика стосується виключно прихильників «бандерівської ідеології».

    «Я звинувачую не увесь український народ, а бандерівську ідеологію, тих, хто вбивали, і тих, хто знову апелює до червоно-чорного стяга у XXI столітті», – зазначив президент.

    Він також заявив, що героїзація або, за його словами, замовчування злочинів минулого може створювати небезпечні прецеденти.

    «Це не можна прийняти, тому що прославляння геноциду чи заплющування очей – це запрошення до нового геноциду», – заявив Навроцький.

    Окрему частину свого виступу польський президент присвятив історії 14-річної польської дівчини Ядвіги, яка загинула під час Волинської трагедії. Він наголосив, що трагедія дітей не має національності та провів паралель із сучасною війною Росії проти України.

    За словами Навроцького, смерть польської школярки понад вісімдесят років тому є такою ж людською трагедією, як і загибель українських дітей, які сьогодні стають жертвами російських ракетних ударів та атак безпілотників.

    Виступ президента Польщі прозвучав на тлі триваючих дискусій щодо історичної пам’яті між Варшавою та Києвом. Попри безпрецедентний рівень співпраці між країнами після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, тема Волинської трагедії залишається однією з найчутливіших у двосторонніх відносинах.

    Останніми місяцями Польща неодноразово порушувала питання активізації пошукових та ексгумаційних робіт на території України. Київ зі свого боку заявляє про готовність продовжувати історичний діалог та співпрацювати у питаннях пошуку й перепоховання загиблих, наголошуючи на необхідності взаємності та поваги до пам’яті жертв з обох сторін.

    Водночас у день пам’яті жертв Волинської трагедії звучали й інші заяви польського керівництва, які мали значно примирливіший характер. Зокрема, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у своєму зверненні наголосив, що історична пам’ять повинна будуватися на правді, пам’яті та надії, а не ставати інструментом політичної боротьби чи розпалювання ворожнечі.

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який цього дня перебував у Волинській області та взяв участь у меморіальних заходах в українській Олиці, також закликав до примирення між українцями та поляками. Він наголосив, що пам’ять про загиблих не повинна перетворюватися на «спіраль ненависті», а має сприяти взаємному порозумінню.

    Українська сторона також долучилася до заходів із вшанування пам’яті. Посол України в Польщі поклав квіти до меморіалу жертв Волинської трагедії у Варшаві, підкресливши важливість збереження історичної пам’яті та розвитку конструктивного діалогу між двома державами навіть попри складні сторінки спільної історії.

    Заява Кароля Навроцького щодо можливої законодавчої заборони червоно-чорного прапора ОУН-УПА вже привернула значну увагу польського політичного середовища. Якщо відповідний законопроєкт буде підготовлений і внесеся до Сейму, він може стати предметом гострих парламентських дискусій. Водночас така ініціатива потенційно здатна вплинути і на польсько-українські відносини, адже історична політика залишається одним із найбільш чутливих питань у співпраці двох країн, які нині є стратегічними партнерами у протидії російській агресії.

  • Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Німеччина офіційно підтвердила, що запросила посла Китаю на термінову дипломатичну розмову після появи інформації про можливе навчання російських військовослужбовців на території КНР. У Берліні наголосили, що отримані повідомлення викликають серйозне занепокоєння, адже можуть свідчити про глибшу військову взаємодію між Москвою та Пекіном на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Попри те, що офіційний Пекін категорично відкидає подібні звинувачення, дипломатичний крок Німеччини демонструє, що європейські країни дедалі уважніше стежать за будь-якими ознаками підтримки Кремля з боку Китаю.

    Про це повідомляє Reuters.

    Речник Міністерства закордонних справ Німеччини підтвердив, що китайського посла запросили на термінову зустріч у четвер після появи повідомлень про те, що наприкінці минулого року китайські військові проводили підготовку російських солдатів на території Китаю. За його словами, цей крок є чітким дипломатичним сигналом незгоди та занепокоєння Берліна, однак формально не є офіційним викликом посла, який використовується лише у виняткових випадках міжнародної практики.

    Як пояснили у німецькому зовнішньополітичному відомстві, запрошення посла на термінову розмову є одним із найжорсткіших дипломатичних інструментів, який використовується для донесення офіційної позиції держави та вимоги надати пояснення щодо дій іншої країни. Таким чином Берлін дав зрозуміти, що сприймає інформацію про можливе військове співробітництво між Китаєм і Росією як питання, що безпосередньо впливає на європейську безпеку.

    Першими про дипломатичний демарш повідомили німецькі засоби масової інформації, посилаючись на власні джерела у федеральному уряді. Незабаром ці дані офіційно підтвердили у Міністерстві закордонних справ Німеччини.

    Водночас посольство Китаю не надало офіційної відповіді на запит журналістів щодо зустрічі з представниками німецького уряду. Раніше китайська сторона вже коментувала аналогічні повідомлення, назвавши їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Пекін продовжує наполягати на тому, що не бере участі у війні Росії проти України та не здійснює військової підтримки жодної зі сторін конфлікту.

    Причиною дипломатичного звернення стали дані про те, що наприкінці минулого року китайські збройні сили нібито організували спеціальну програму підготовки для приблизно 200 російських військовослужбовців. За інформацією журналістів, навчання проходили у закритому форматі на території Китаю, а після їх завершення частина військових повернулася до Росії та була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Особливого значення цій інформації надало те, що її підтвердили європейські спецслужби. За словами співрозмовника у структурах Європейського Союзу, який спілкувався із журналістами на умовах анонімності, розвідувальні служби ЄС володіють інформацією, яка підтверджує факт проведення таких навчань. Хоча подробиці отриманих розвідувальних матеріалів не розголошуються, сам факт підтвердження з боку спецслужб значно посилив занепокоєння європейських урядів.

    На тлі війни Росії проти України будь-які повідомлення про військову співпрацю між Москвою та Пекіном викликають особливу увагу західних союзників. Китай формально декларує нейтралітет, закликає до мирного врегулювання конфлікту та запевняє, що не постачає зброю жодній зі сторін. Проте країни Заходу дедалі частіше наголошують, що Пекін фактично допомагає російській економіці витримувати санкційний тиск, а також постачає продукцію подвійного призначення, електронні компоненти, промислове обладнання та інші товари, які можуть використовуватися російським оборонно-промисловим комплексом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відносини між Москвою та Пекіном суттєво зміцнилися. Лідери двох держав неодноразово заявляли про “безмежне партнерство”, активно розвивають економічну співпрацю, збільшують товарообіг та проводять спільні військово-морські й повітряні навчання. Саме тому будь-які повідомлення про можливу безпосередню підготовку російських військових китайськими інструкторами розглядаються західними столицями як потенційний якісно новий рівень взаємодії між двома країнами.

    Берлін останніми роками дедалі жорсткіше оцінює роль Китаю у міжнародній політиці. Якщо раніше Німеччина розглядала КНР переважно як одного з ключових торговельних партнерів, то нині офіційний курс зміщується у бік посилення контролю над співпрацею з Пекіном у питаннях безпеки, технологій та критичної інфраструктури. Одночасно німецька влада залишається одним із найбільших європейських партнерів України, надаючи Києву масштабну військову, фінансову та гуманітарну допомогу.

    На цьому тлі інформація про можливу підготовку російських військових у Китаї сприймається в Берліні як питання не лише двосторонніх німецько-китайських відносин, а й безпеки всієї Європи. Запрошення китайського посла на термінову розмову стало демонстрацією того, що Німеччина очікує від Пекіна чітких пояснень щодо повідомлень про співпрацю з російською армією.

    Якщо наведені факти отримають додаткове офіційне підтвердження, це може ще більше ускладнити відносини між Європейським Союзом та Китаєм, посилити дипломатичний тиск на Пекін і стати підставою для нових дискусій щодо обмежувальних заходів стосовно компаній або структур, які можуть бути причетними до підтримки російської військової машини.

  • Туск висунув умову Україні: Київ має зробити перший крок до деескалації

    Туск висунув умову Україні: Київ має зробити перший крок до деескалації

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що отримав від української сторони низку позитивних сигналів щодо готовності до діалогу навколо складних історичних питань, однак наголосив, що для реальної деескалації напруженості очікує першого офіційного кроку саме від Києва. За його словами, нинішні суперечки не повинні перекреслити стратегічне партнерство між двома країнами, проте їх неможливо ігнорувати, адже вони викликають сильний суспільний резонанс у Польщі.

    Про це повідомляє Polsat News.

    Виступаючи перед журналістами, Дональд Туск зазначив, що останніми днями мав контакти як із чинними представниками української влади, так і з колишніми українськими високопосадовцями. За його словами, ці звернення свідчать про те, що в Україні також усвідомлюють важливість збереження конструктивних відносин із Польщею та необхідність не допустити подальшого загострення ситуації.

    Особливу увагу глава польського уряду приділив листу третього президента України Віктора Ющенка. За словами Туска, звернення українського політика було дуже особистим і щирим. Ющенко закликав польську сторону спільно працювати над болючими сторінками спільної історії, не дозволяючи їм стати головною перепоною для майбутньої співпраці між двома державами.

    Прем’єр Польщі переказав зміст листа, зазначивши, що експрезидент України закликав зробити все можливе, аби історичні конфлікти не визначали майбутнє українсько-польських відносин. На думку Туска, це звернення стало одним із найбільш змістовних сигналів, які він отримав останнім часом із Києва.

    “Колишній президент України звернувся до мене з дуже щирим закликом, щоб ми спробували спільно попрацювати над цим минулим і постаралися зробити так, щоб минуле не визначало майбутнє. Бо якщо минуле буде керувати нами, то майбутнє не буде простим”, – сказав польський прем’єр.

    Разом із тим Туск наголосив, що самих позитивних сигналів недостатньо. Він переконаний, що нинішня ситуація вимагає конкретних політичних рішень та чітких заяв з боку української влади. Насамперед, за його словами, Варшава очікує реакції Києва на резонансне рішення президента України Володимира Зеленського щодо присвоєння одному з українських військових підрозділів назви на честь героїв Української повстанської армії.

    Прем’єр Польщі назвав це рішення невдалим і таким, що викликало серйозне занепокоєння серед польського суспільства. Саме тому, на його думку, зараз важливо отримати від української сторони чітке пояснення або крок, який засвідчить готовність до врегулювання ситуації.

    “Ми очікуємо від України першого кроку після цього невдалого рішення президента Зеленського. Було б добре почути дуже чіткий сигнал із боку Києва. Вони намагаються, але ми все ж хотіли б почути це чітко й упевнено”, – заявив Туск.

    Польський прем’єр підкреслив, що не ставить під сумнів стратегічний характер відносин між Польщею та Україною. За його словами, Варшава й надалі підтримуватиме український народ у боротьбі проти російської агресії, однак це не означає, що складні історичні питання можна відкладати на невизначений час.

    Туск зазначив, що польське суспільство дуже чутливо сприймає тематику Волинської трагедії та діяльності ОУН і УПА. Саме тому будь-які рішення української влади, які можуть бути інтерпретовані як героїзація історичних постатей, пов’язаних із цими подіями, викликають гостру реакцію в Польщі.

    Заява польського прем’єра пролунала на тлі помітного загострення українсько-польських відносин через історичну тематику. Останніми тижнями польські політики дедалі частіше наголошують, що питання історичної пам’яті має стати одним із ключових елементів подальшого політичного діалогу між двома країнами.

    Попри це, офіційний Київ продовжує демонструвати готовність до пошуку компромісів. 3 липня під час візиту до Варшави міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів переговори зі своїм польським колегою Радославом Сікорським. Центральною темою зустрічі стало саме зниження напруги у двосторонніх відносинах.

    Українська сторона запропонувала пакет антикризових заходів, який передбачає регулярні консультації між дипломатичними відомствами, активізацію роботи спільної групи істориків, проведення нових експертних зустрічей та розширення діалогу між представниками релігійних громад обох країн.

    Окремо Київ підтвердив готовність продовжити співпрацю щодо проведення ексгумацій та пошукових робіт на території України. Саме це питання тривалий час залишалося одним із найбільш чутливих у польсько-українському діалозі. Українська влада заявила, що й надалі готова видавати необхідні дозволи для проведення відповідних досліджень.

    Водночас у Польщі продовжують лунати дедалі жорсткіші заяви щодо української євроінтеграції. Напередодні лідер найбільшої опозиційної партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський заявив, що його політична сила у разі повернення до влади блокуватиме вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ не перегляне своє ставлення до діяльності ОУН та УПА.

    Ще одним резонансним епізодом стало рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла. Польський лідер пояснив цей крок незгодою з рішенням про найменування одного з українських військових підрозділів на честь героїв УПА та заявив, що Польща не може погодитися з будь-якими проявами, які, на її думку, пов’язані з героїзацією осіб або організацій, відповідальних за злочини проти польського населення.

    Попри складний політичний фон, польський уряд наголошує, що підтримка України у війні проти Росії залишається незмінною. Польща від початку повномасштабного вторгнення є одним із ключових союзників Києва, надаючи військову техніку, гуманітарну допомогу, фінансову підтримку та прийнявши мільйони українських біженців.

    Експерти зазначають, що нинішнє загострення відносин значною мірою пов’язане з внутрішньополітичними процесами у Польщі, де тема історичної пам’яті традиційно має вагоме значення. Водночас як у Варшаві, так і в Києві усвідомлюють, що стратегічне партнерство між двома державами залишається критично важливим для безпеки всього східного флангу Європи та подальшої підтримки України у війні проти Росії.

    Саме тому, попри жорсткі заяви та політичні суперечки, обидві сторони продовжують дипломатичні контакти й шукають механізми, які дозволять не допустити переростання історичних дискусій у повномасштабну політичну кризу. У найближчі тижні саме результати цих переговорів можуть визначити, чи вдасться Києву та Варшаві повернути двосторонні відносини до конструктивного русла, зберігши при цьому стратегічне партнерство, яке стало одним із ключових факторів підтримки України після початку повномасштабної війни.