Golosnovinua.com

Позначка: МКС

  • Українець летить у космос: астронавт Джошуа Кутрик готується до місії на МКС

    Українець летить у космос: астронавт Джошуа Кутрик готується до місії на МКС

    Зовсім скоро на Міжнародну космічну станцію вирушить новий екіпаж, до складу якого увійшов канадський астронавт українського походження Джошуа Кутрик. Старт історичної місії заплановано на 1 жовтня.

    Разом із Кутриком на орбіту вирушать американська астронавтка Джессіка Воткінс та російський космонавт Сергій Тетерятніков. Загалом міжнародний екіпаж має провести на борту МКС близько пів року, виконуючи наукові дослідження та обслуговування станції.

    Головні деталі майбутнього польоту:

    • Українське коріння та символічна річ: Перед початком місії Джошуа Кутрик поділився зворушливою деталлю: він візьме із собою на орбіту особливу родинну реліквію — старий кишеньковий годинник, який його прадід привіз із України до Канади на початку XX століття. Цей жест стане символом зв’язку поколінь та поваги до свого походження.
    • Склад та тривалість місії: Екіпаж працюватиме на МКС приблизно шість місяців, проводячи низку складних експериментів у мікрогравітації.
    • Визнання для Канади: Джошуа Кутрик є одним із найдосвідченіших сучасних канадських льотчиків-випробувачів та інженерів, який готувався до цього польоту багато років.

    Ця подія є предметом гордості для української діаспори в Канаді та всього українського суспільства, вкотре демонструючи досягнення наших земляків на світовій арені.

     

  • Прокурора, який домігся ордера на арешт Путіна, звільнили

    Прокурора, який домігся ордера на арешт Путіна, звільнили

    Держави-учасниці Міжнародного кримінального суду (МКС) проголосували за звільнення головного прокурора Каріма Хана після завершення розслідування щодо звинувачень у сексуальних домаганнях. Попри те, що сам Хан категорично заперечує всі обвинувачення та має намір оскаржити рішення, більшість країн-членів Суду підтримали його усунення з посади. Про це повідомляє Reuters.

    За даними агентства, під час голосування 82 із 125 держав-учасниць МКС висловилися за звільнення Каріма Хана. Його визнали винним у “серйозному порушенні службових обов’язків”, пов’язаному зі звинуваченнями в неналежній сексуальній поведінці. Це стало підставою для остаточного припинення його повноважень на посаді головного прокурора Суду.

    Розслідування було розпочате після заяви молодшої співробітниці прокуратури МКС, яка звинуватила Хана у сексуальних домаганнях. Сам прокурор послідовно відкидав усі звинувачення, наголошуючи на своїй невинуватості. Його адвокати вже заявили, що рішення про звільнення буде оскаржене у встановленому порядку.

    На час проведення розслідування Карім Хан був відсторонений від виконання службових обов’язків, а керівництво прокуратурою тимчасово здійснювали його заступники. Остаточне голосування держав-членів поставило крапку в цьому етапі справи, хоча юридична боротьба самого Хана, ймовірно, триватиме.

    Аналітики зазначають, що рішення має значення не лише для особистої кар’єри Каріма Хана, а й для самого Міжнародного кримінального суду. На думку експертів, ситуація може вплинути на репутацію та подальшу діяльність єдиного у світі постійного міжнародного трибуналу, який займається розслідуванням воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноциду та злочину агресії.

    Карім Хан очолював прокуратуру МКС із 2021 року та став одним із найвідоміших прокурорів в історії Суду. Саме під його керівництвом було видано ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна у зв’язку з незаконною депортацією українських дітей із тимчасово окупованих територій України. Крім того, прокуратура МКС ініціювала видачу ордерів на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та інших ізраїльських посадовців у межах розслідування подій, пов’язаних із війною в секторі Гази.

    У МКС наголосили, що звільнення Каріма Хана жодним чином не впливає на чинність уже виданих ордерів на арешт або на перебіг поточних міжнародних розслідувань. Усі процеси, відкриті прокуратурою Суду, продовжуватимуться відповідно до встановлених процедур.

    Водночас Міжнародний кримінальний суд останнім часом перебуває під значним політичним тиском. Зокрема, нещодавно державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон має намір ліквідувати МКС, що стало черговим свідченням загострення дискусії навколо ролі та повноважень міжнародного судового органу. На цьому тлі відставка Каріма Хана може стати ще одним фактором, який вплине на подальшу діяльність та міжнародний авторитет Суду.

  • США оголосили курс на демонтаж МКС: Рубіо пригрозив санкціями навіть союзникам

    США оголосили курс на демонтаж МКС: Рубіо пригрозив санкціями навіть союзникам

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір адміністрації президента Дональда Трампа домогтися фактичного демонтажу Міжнародного кримінального суду (МКС). За його словами, Вашингтон використовуватиме весь спектр дипломатичних, економічних та політичних інструментів для боротьби з діяльністю суду, який у Білому домі вважають загрозою національній безпеці США. Одночасно американська влада попередила партнерів і союзників, що підтримка МКС може вплинути на подальше отримання американської допомоги.

    Про це повідомляє CNN.

    Марко Рубіо звинуватив Міжнародний кримінальний суд у використанні міжнародного права як інструменту політичного тиску на Сполучені Штати. За його словами, суд веде боротьбу проти Америки не військовими засобами, а шляхом юридичного переслідування американських громадян.

    «Міжнародний кримінальний суд веде війну проти США не кулями чи ракетами, а силою так званого міжнародного права», – заявив держсекретар.

    У Вашингтоні переконані, що діяльність МКС виходить за межі його міжнародного мандата та становить пряму загрозу американському суверенітету. Саме тому адміністрація Дональда Трампа має намір посилити тиск на міжнародну судову інституцію та обмежити її можливості працювати.

    Конфлікт між США та Міжнародним кримінальним судом триває вже кілька років. Його витоки сягають ще першого президентського терміну Дональда Трампа, коли МКС розпочав розслідування можливих воєнних злочинів американських військових в Афганістані. Відтоді відносини між Вашингтоном і судом залишаються вкрай напруженими.

    Новий етап протистояння передбачає не лише тиск на сам МКС, а й вимоги до інших держав визначитися зі своєю позицією. Представник Державного департаменту США заявив, що країни, які продовжать визнавати юрисдикцію суду щодо американських громадян або співпрацюватимуть із ним у відповідних розслідуваннях, можуть опинитися під особливою увагою Вашингтона.

    За словами американських посадовців, насамперед це стосується держав, які отримують фінансову чи військову допомогу від США, розміщують на своїй території американські військові бази або користуються американськими безпековими гарантіями. Саме такі країни, як заявляє Вашингтон, мають офіційно відмовитися визнавати повноваження Міжнародного кримінального суду щодо переслідування громадян США.

    Фактично адміністрація Дональда Трампа дає зрозуміти, що подальший рівень співпраці зі Сполученими Штатами може залежати від ставлення окремих держав до МКС. Це може зачепити і низку європейських країн, які є учасниками Римського статуту та визнають юрисдикцію суду.

    У своїй статті Марко Рубіо заявив, що Вашингтон готовий послідовно послаблювати діяльність суду доти, доки він не втратить можливість діяти у нинішньому форматі.

    «Використовуючи всі інструменти, що є в розпорядженні нашого уряду, працюючи пліч-о-пліч з кожним союзником, з яким ми можемо мати спільну справу, ми демонтуємо Міжнародний кримінальний суд — цеглинка за цеглиною, якщо це буде необхідно», — написав держсекретар США.

    За інформацією CNN, адміністрація Трампа вже готує комплекс заходів, спрямованих на максимальну ізоляцію МКС. Серед можливих кроків розглядаються запровадження нових економічних санкцій, анулювання американських віз для співробітників суду, заборона на в’їзд до США, фінансові обмеження, а також дипломатичний тиск на країни, які співпрацюють із судом.

    Марко Рубіо також стверджує, що Міжнародний кримінальний суд перетворився на інструмент політичної боротьби проти США. За його словами, діяльність установи підтримують сили, які негативно ставляться до американської зовнішньої політики.

    На думку держсекретаря, на роботу суду значний вплив мають міжнародні неурядові організації, прихильники глобалістських підходів та уряди окремих держав, які критично налаштовані щодо Сполучених Штатів.

    Загострення відносин між Вашингтоном і МКС відбувається на тлі низки резонансних рішень суду останніх років. Окрім розслідування щодо можливих злочинів американських військових в Афганістані, адміністрація Трампа різко критикувала розгляд справ, пов’язаних з ізраїльським прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу. Саме після цього риторика Білого дому щодо суду стала ще жорсткішою.

    Паралельно Міжнародний кримінальний суд залишається одним із головних міжнародних органів, які розслідують воєнні злочини, скоєні під час російської агресії проти України. Суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та низки інших російських посадовців, яких підозрюють у незаконній депортації українських дітей та інших воєнних злочинах. У відповідь російська влада відкрила кримінальні справи проти суддів і прокурора МКС та оголосила їх у розшук.

    Україна, своєю чергою, у серпні 2024 року ратифікувала Римський статут, що стало важливим кроком до повноцінної співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Наразі юрисдикцію МКС визнають 125 держав світу, які є учасницями Римського статуту.

    Попри різку позицію Вашингтона, більшість держав-учасниць МКС продовжують підтримувати діяльність суду, наголошуючи на його ролі у притягненні до відповідальності осіб, яких підозрюють у геноциді, злочинах проти людяності, воєнних злочинах та злочині агресії.

  • Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Угорщина офіційно скасувала рішення про вихід із Міжнародного кримінального суду. Відповідний закон 27 травня ухвалила Національна асамблея країни в межах надзвичайної процедури. Таким чином новий уряд Петера Мадяра фактично переглянув один із найбільш резонансних зовнішньополітичних курсів епохи Віктора Орбана, який торік оголосив про намір залишити МКС на тлі конфлікту навколо ордера на арешт прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.

    За даними угорських медіа та європейських видань, за законопроєкт проголосували 133 депутати від партії «Тиса», 37 представників «Фідес–KDNP» виступили проти, ще п’ятеро парламентарів утрималися. Рішення набуде чинності вже наступного дня після офіційного опублікування документа.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр особисто подав законопроєкт до парламенту. Він пояснив, що членство країни у Міжнародному кримінальному суді необхідне «для збереження міжнародного миру та безпеки, а також для притягнення до відповідальності винних у найтяжчих міжнародних злочинах». Саме це формулювання стало одним із ключових сигналів зміни зовнішньополітичного курсу Будапешта після багаторічного правління Віктор Орбан.

    Ще у квітні 2025 року уряд Орбана оголосив про початок процедури виходу з Міжнародний кримінальний суд. Тоді це рішення напряму пов’язували з ордером МКС на арешт прем’єра Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, якого суд у Гаазі підозрює у воєнних злочинах та злочинах проти людяності під час війни в секторі Гази. Орбан називав дії МКС «політизованими» та заявляв, що Угорщина не виконуватиме ордерів суду.

    Ситуація набула міжнародного резонансу після того, як Нетаньягу прибув до Будапешта з офіційним візитом навесні минулого року. Попри членство Угорщини в Римському статуті, ізраїльського прем’єра не затримали. Це викликало різку реакцію частини європейських політиків та правозахисних організацій, які наголошували, що Будапешт порушив міжнародні зобов’язання.

    Процес виходу Угорщини з МКС мав завершитися у червні 2026 року, однак після перемоги партії «Тиса» нова влада фактично розвернула країну у протилежному напрямку. Ще до офіційного вступу на посаду Мадяр заявляв, що його уряд не лише зупинить вихід із суду, а й виконуватиме міжнародні ордери, якщо цього вимагатиме закон.

    Особливу увагу привернула його заява щодо Нетаньягу. У квітні Мадяр прямо зазначив: якщо ізраїльський прем’єр приїде до Угорщини під час чинного членства країни в МКС, Будапешт буде юридично зобов’язаний його затримати. Водночас політик наголошував, що прагне зберегти прагматичні відносини з Ізраїлем та підтримує тісні контакти з єврейською громадою Угорщини.

    Попри це, ізраїльські медіа повідомляли, що під час першої телефонної розмови після перемоги на виборах Мадяр запросив Нетаньягу до Будапешта на урочистості з нагоди 70-річчя Угорської революції, які відбудуться восени цього року. Таким чином новий уряд опинився у складній дипломатичній ситуації між міжнародним правом та стратегічними відносинами з Ізраїлем.

    Аналітики вважають, що рішення залишитися у МКС є важливим сигналом для Європейського Союзу та міжнародних партнерів Угорщини. За часів Орбана Будапешт неодноразово конфліктував із Брюсселем через питання верховенства права, санкцій проти Росії та незалежності судової системи. Тепер новий уряд намагається демонструвати більшу готовність до співпраці із західними інституціями.

    Водночас політика Мадяра щодо України залишається неоднозначною. Попри рішення зберегти членство в МКС, уряд Угорщини паралельно підтримав заборону імпорту української агропродукції, що вже викликало занепокоєння у Києві та серед європейських партнерів.

    Міжнародний кримінальний суд був створений у 2002 році для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну МКС активізував свою діяльність, а у 2023 році суд видав ордер на арешт російського диктатора Володимир Путін через незаконну депортацію українських дітей.

    Для України рішення Будапешта може мати додаткове політичне значення, адже демонструє збереження підтримки міжнародних правових механізмів у Європі навіть після спроб окремих урядів дистанціюватися від суду в Гаазі.

    Джерело: “Європейська правда“, Telex

  • «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом у Пекіні заявив, що російський правитель Володимир Путін зрештою може «пошкодувати» про рішення розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. Про це повідомило видання Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з оцінкою переговорів американською стороною.

    За даними FT, слова китайського лідера прозвучали під час широких переговорів у Пекіні минулого тижня. Розмова стосувалася війни Росії проти України, міжнародної безпеки та ролі великих держав у глобальній політиці. Окремо співрозмовники обговорювали питання Міжнародного кримінального суду, а Трамп нібито запропонував Китаю, США та Росії координувати позиції щодо МКС, вважаючи, що інтереси трьох країн у цьому питанні збігаються.

    Financial Times наголошує, що оцінка Сі Цзіньпіна щодо війни в Україні стала значно жорсткішою, ніж у попередні роки. Одне із джерел видання, знайоме з перемовинами китайського лідера з колишнім президентом США Джо Байденом, зазначило, що раніше Сі уникав особистих оцінок дій Путіна та не висловлювався настільки прямо про наслідки вторгнення. За словами співрозмовника FT, попередні розмови між Пекіном та Вашингтоном щодо війни були «відвертими та прямими», однак Китай не демонстрував навіть непрямої критики Кремля.

    Поява такої інформації особливо резонансна на тлі нового візиту Путіна до Китаю. Уже 19 травня російський лідер прибув до Пекіна для переговорів із Сі Цзіньпіном — лише через кілька днів після завершення державного візиту Трампа до КНР. За інформацією міжнародних медіа, Москва та Пекін планують обговорити стратегічне партнерство, енергетичні проєкти та подальшу координацію на міжнародній арені.

    Аналітики звертають увагу, що Китай намагається балансувати між підтримкою Росії та прагненням не втратити економічні й дипломатичні зв’язки із Заходом. Від початку повномасштабної війни Пекін офіційно декларує «нейтралітет», однак водночас залишається одним із головних економічних партнерів Москви. Китай активно закуповує російську нафту та газ, а також підтримує торговельні зв’язки, які допомагають Кремлю пом’якшувати наслідки західних санкцій.

    Reuters зазначає, що Путін здійснює вже 25-й візит до Китаю, а нинішня зустріч має символічне значення через 25-річчя договору про дружбу між Москвою та Пекіном. У центрі переговорів може опинитися газопровід «Сила Сибіру-2», який Росія розглядає як ключовий шанс компенсувати втрату європейського енергетичного ринку після вторгнення в Україну.

    Водночас ситуація навколо війни для Кремля стає дедалі складнішою. Financial Times та інші західні медіа звертають увагу, що через чотири роки після початку повномасштабної агресії війна фактично перейшла у виснажливу фазу. Україна активно нарощує використання далекобійних дронів, регулярно атакуючи військові об’єкти та інфраструктуру на території Росії. Саме це, за оцінками деяких співрозмовників FT, могло вплинути на більш песимістичну оцінку ситуації з боку китайського керівництва.

    Останніми тижнями Україна значно посилила удари по російських військових цілях. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що такі атаки є відповіддю на масовані російські обстріли українських міст та мають змусити Москву переглянути власні розрахунки щодо війни. Подібну позицію озвучувала і посол ЄС у Києві Катаріна Матернова, яка вважає, що посилення тиску на російську військову інфраструктуру може вплинути на готовність Кремля до переговорів.

    На цьому тлі дипломатичний процес навколо війни залишається нестабільним. Президент Зеленський 14 травня заявив, що Київ очікує активізації дипломатії та відновлення перемовного процесу. Україна також підтвердила готовність до нових переговорів у тристоронньому форматі. Водночас у Кремлі заявляють, що розраховують на допомогу США у відновленні мирних переговорів. Про це говорив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.

    Попри це, експерти сумніваються, що Китай найближчим часом кардинально змінить свою позицію щодо Росії. Видання The Guardian зазначає, що Пекін продовжує розглядати Москву як важливого стратегічного партнера у протистоянні із Заходом, особливо в умовах глобальної конкуренції зі США. Водночас сам факт того, що Сі Цзіньпін уперше допустив можливість помилки Путіна у війні проти України, уже називають важливим дипломатичним сигналом.

    Офіційно ані Білий дім, ані китайська сторона не підтвердили зміст розмови між Трампом і Сі Цзіньпіном. Посольство Китаю у Вашингтоні не відповіло на запити журналістів, а адміністрація Трампа у своєму офіційному підсумковому повідомленні про саміт у Пекіні взагалі не згадувала тему України чи Путіна.

  • Франція заходить у Спецтрибунал проти РФ: що це змінює для покарання за війну в Україні

    Франція заходить у Спецтрибунал проти РФ: що це змінює для покарання за війну в Україні

    Франція офіційно заявила про намір приєднатися до Керівного комітету майбутнього Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України — рішення, яке може суттєво прискорити створення міжнародного механізму притягнення до відповідальності вищого політичного керівництва РФ. Відповідну заяву 20 квітня під час весняної сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі зробив міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

    За його словами, Париж не лише підтримує створення Спеціального трибуналу, але й готовий долучитися до його керівного органу — структури, яка фактично визначатиме архітектуру, юридичну модель і запуск цього міжнародного інструменту. «Франція підтримує створення Спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України, який доповнюватиме Міжнародний кримінальний суд. І я заявляю перед вами — Франція приєднається до Керівного комітету», — наголосив Барро під час виступу.

    Ця заява пролунала на тлі активізації міжнародних зусиль щодо формування спеціального судового механізму, який дозволив би притягнути до відповідальності за злочин агресії — один із найскладніших для юридичного переслідування в міжнародному праві. На відміну від воєнних злочинів чи злочинів проти людяності, юрисдикція МКС у питаннях агресії має обмеження, зокрема щодо держав, які не ратифікували відповідні положення. Саме тому створення окремого трибуналу розглядається як ключовий інструмент для юридичної оцінки дій вищого керівництва Росії.

    У своєму виступі Барро також підкреслив роль Рада Європи як інституції, що має залишатися оплотом верховенства права, демократії та прав людини. Французький міністр фактично підтвердив, що Париж бачить Раду Європи як одну з головних платформ для формування міжнародної правової відповіді на агресію РФ.

    За попередніми планами, формування Керівного комітету Спецтрибуналу може бути завершене вже найближчим часом. Барро висловив сподівання, що ключові рішення будуть ухвалені під час зустрічі міністрів у Кишиневі 14–15 травня. Саме тоді очікується узгодження фінальних параметрів майбутнього трибуналу, включаючи його правову основу, склад та механізми роботи.

    Ідея створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України активно просувається українською владою з перших місяців повномасштабного вторгнення. Київ наполягає, що лише такий механізм дозволить притягнути до відповідальності осіб, які ухвалювали рішення про початок війни. Йдеться насамперед про найвище політичне та військове керівництво РФ.

    Як раніше зазначала заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра, процес створення трибуналу перебуває на активній стадії переговорів із міжнародними партнерами. Україна співпрацює як з європейськими країнами, так і зі США для формування максимально широкої коаліції підтримки.

    Важливим фактором є також те, що Спецтрибунал розглядається як доповнення, а не альтернатива існуючим міжнародним судовим інституціям. Міжнародний кримінальний суд уже веде розслідування щодо воєнних злочинів в Україні та видав ордери на арешт окремих російських посадовців. Проте питання злочину агресії потребує окремого юридичного механізму, який і має забезпечити майбутній трибунал.

    Заява Франції є важливим політичним сигналом, оскільки ця країна є однією з провідних держав Європейського Союзу та постійним членом Ради Безпеки ООН. Її участь у Керівному комітеті може надати додаткової легітимності процесу створення трибуналу та сприяти залученню інших держав.

    Крім того, підтримка Парижа може вплинути на швидкість узгодження позицій серед країн ЄС, де досі тривають дискусії щодо формату трибуналу — зокрема, чи має він бути створений на основі міжнародної угоди, чи в межах національної юрисдикції України за підтримки партнерів.

    Весняна сесія Парламентська асамблея Ради Європи, яка стартувала 20 квітня у Страсбурзі, стала однією з ключових платформ для обговорення цього питання. Серед головних тем — посилення міжнародних зусиль для створення трибуналу, а також координація дій між країнами-членами Ради Європи.

    Загалом, рішення Франції приєднатися до Керівного комітету Спецтрибуналу може стати важливим кроком на шляху до формування повноцінного міжнародного механізму притягнення до відповідальності за злочин агресії. У разі успішного завершення переговорів уже найближчими місяцями світ може отримати новий інструмент міжнародного правосуддя, спрямований на встановлення відповідальності за одну з наймасштабніших війн у Європі з часів Другої світової.

  • Гриб із Чорнобиля може допомогти колонізувати Марс

    Гриб із Чорнобиля може допомогти колонізувати Марс

    Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році багато вчених припускали, що територія навколо станції перетвориться на мертву зону, де життя буде практично неможливим. Однак за десятиліття після катастрофи природа продемонструвала протилежне: численні види рослин, тварин і мікроорганізмів не лише вижили, а й пристосувалися до умов підвищеної радіації.

    Одним із найбільш незвичайних організмів, що привернув увагу дослідників, стала пліснява Cladosporium sphaerospermum. Цей гриб давно відомий науці, але саме у зоні відчуження Чорнобильської АЕС він продемонстрував особливу здатність — активно рости в місцях із високим рівнем радіації.

    Дослідники звернули увагу, що гриб не просто витримує опромінення. За спостереженнями, він особливо добре розростається саме в найбільш забруднених радіонуклідами місцях. Це наштовхнуло вчених на припущення, що організм може використовувати радіацію як джерело енергії.

    Ця властивість зацікавила фахівців, які працюють над проблемою захисту людей від космічного випромінювання. Під час космічних польотів астронавти піддаються значно більшому рівню радіації, ніж на Землі. Сьогодні для захисту космічних кораблів використовують спеціальні екрани, але вони значно збільшують вагу апаратів, а кожен додатковий кілограм у космосі коштує дуже дорого.

    Тому вчені шукають альтернативні рішення. Однією з таких ідей стало використання біологічних матеріалів, здатних поглинати радіацію.

    Щоб перевірити можливості гриба Cladosporium sphaerospermum, дослідники провели експеримент на Міжнародній космічній станції. Зразок гриба доставили на орбіту у спеціальному модулі CubeLab.

    У межах експерименту гриб вирощували у герметичній чашці Петрі. Половину контейнера заповнили поживним середовищем із грибом, а іншу половину залишили без нього. Під обома частинами розмістили датчики радіації.

    Результати показали цікаву деталь: датчики під шаром гриба фіксували трохи нижчий рівень радіації, ніж у частині без плісняви. При цьому чим товстішим ставав шар гриба, тим помітнішою була різниця.

    Автори дослідження наголошують, що поки що це лише підтвердження концепції. Експеримент був невеликим, і для остаточних висновків потрібні додаткові дослідження.

    Втім, науковці припускають, що в майбутньому подібні організми можуть стати основою для так званих живих протирадіаційних щитів — біологічних матеріалів, які здатні захищати космічні кораблі або навіть майбутні колонії людей на інших планетах.

    Таким чином, організми, що змогли вижити у зоні Чорнобильської катастрофи, можуть допомогти людству у дослідженні космосу.

  • Українські прокурори працюватимуть в офісі МКС в Україні

    Українські прокурори працюватимуть в офісі МКС в Україні

    Кабінет Міністрів України схвалив розпорядження про підписання Угоди з Офісом Прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС), що передбачає відрядження українських прокурорів до офісу МКС в Україні.

    Вони братимуть участь у зборі доказів та процесуальному супроводі розслідувань міжнародних злочинів, скоєних під час збройної агресії Росії, працюючи спільно з колегами з МКС. Така співпраця покликана посилити обмін інформацією, покращити координацію та впровадити найкращі світові практики міжнародного кримінального правосуддя.

    Угода визначає порядок відрядження, гарантує незалежність прокурорів та закріплює їхній правовий статус. Її реалізація не потребуватиме додаткового фінансування з державного бюджету.

    Документ підготовлений на основі типової угоди МКС та доопрацьований Міністерством юстиції і Офісом Генерального прокурора за погодженням з представниками суду. Він відповідає статті 44 Римського статуту та забезпечить постійну присутність українських прокурорів в офісі міжнародної юстиції на території України.