Golosnovinua.com

Позначка: мобілізація

  • Зеленський оголосив про додаткову мобілізацію 300 тис. російських військових. Яка кількість мобілізується в Україні?

    Зеленський оголосив про додаткову мобілізацію 300 тис. російських військових. Яка кількість мобілізується в Україні?

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про намір Росії додатково мобілізувати 300 тисяч військових до 1 червня. Він зазначив це під час пресконференції з президентом Фінляндії у Києві.

    Згідно з висловленими Зеленським прогнозами, новий наступ російських сил очікується у травні-червні 2024 року. Президент також висловив думку, що мобілізація пів мільйона людей в українську армію є надто великою.

    Він висловив вдячність головнокомандувачу Збройних сил України за проведений аудит в армії, підкресливши важливість того, що військові, хто раніше не був на фронті, готові долучитися до бойових дій. Раніше сам Зеленський згадував про необхідність мобілізації 500 тисяч людей.

    Міністерство оборони Росії повідомило про те, що понад 100 тисяч росіян розпочали службу за контрактом з початку 2024 року.

    У березні 2024 року міністр оборони РФ Сергій Шойгу оголосив про намір створити до кінця 2024 року дві загальновійськові армії та 30 з’єднань, включаючи 14 дивізій та 16 бригад.

    Україна стикається з серйозними проблемами у мобілізації, оскільки на фронті не вистачає людей. Президент раніше зазначав, що до кінця 2024 року планується залучення до війська 500 тисяч людей.

    Міністерство оборони України пояснило, що необхідність у пів мільйонах мобілізованих виникає перш за все для заміщення 330 тисяч виснажених військових на фронті та для компенсації втрат і задоволення інших військових потреб.

    Проте, згідно з новими заявами міноборони, потреба в людях трохи зменшилась. Генеральний штаб провів перегляд чисельності деяких частин, які не брали участь у бойових діях, що дозволило вивільнити тисячі військовослужбовців і направити їх до бойових частин.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в своєму першому інтерв’ю зазначив, що після аналізу внутрішніх ресурсів цифра у 500 тисяч значно знизилась. Також було зазначено, що особи, які призиваються до війська за мобілізацією, не негайно направляються на фронт, якщо вони ще не мають досвіду бойових дій.

    Стосовно навчання після призову, у лютому цього року цей показник становив 84% від загальної кількості мобілізованих.

    Нещодавно президент висловив обурення тим, що Україні складно відстоювати свої позиції проти російської армії через нестачу артилерії та снарядів до неї. Він підкреслив, що країна наразі не готова відбити очікуваний російський наступ, який прогнозується наприкінці травня або в червні.

  • Проблемні аспекти мобілізації в Україні: інциденти з “пакуванням” та корупційні скандали

    Проблемні аспекти мобілізації в Україні: інциденти з “пакуванням” та корупційні скандали

    В Україні не вщухають скандали навколо працівників ТЦК та їхніх “методів” проведення мобілізації. Чоловіків продовжують просто на вулиці “запаковувати”, а на тлі цього виринають історії неймовірного збагачення воєнкомів під час війни. У ЗСУ критикують критиків ТЦК, стверджуючи про ставлення до них як до ворогів. Водночас експерти пропонують зміни до мобілізації.

    Скандали з ТЦК та мобілізацією

    Українці в різних куточках країни продовжують фіксувати на відео, як працівники ТЦК силоміць “пакують” чоловіків у бусики просто серед вулиць. Зокрема, один із таких затриманих здійснив спробу самогубства. У сутичках між військкомами та військовозобов’язаними доходить до бійок і навіть ножів та сокир.

    Так, нещодавно в Одесі представники ТЦК намагалися вивести чоловіка з маршрутки, бо той показав посвідчення про інвалідність, а воєнком хотів побачити саме військовий квиток. Більше того, працівник ТЦК заявив, що надані документи – фальшиві.

    Водночас у Львові воєнкоми влаштували цілу погоню за чоловіком. Користувачі в Мережі повідомили, що втікача спіймали, і додали як доказ відео. Згодом у соцмережах з’являються пояснення цього самого хлопця. Після того, як він потрапив до ТЦК, його дані перевірили і відпустили. Чоловік повідомив, що претензій до працівників центру комплектування не має.

    Схожа ситуація сталася і в Чернівцях. Там чоловіка силоміць заштовхали в автобус. Одразу чотири особи у формі – на одного військовозобов’язаного.

    Якщо представники ТЦК не можуть наздогнати на своїх “двох”, то просто притискають машиною. Шокуючі кадри були зняті в місті Бучач на Тернопільщині, запевняють у Мережі.

    У Мережі з’явилося відео із Сумської області, на якому працівники ТЦК вступають у бійку з місцевим цивільним. Інцидент стався в місті Шостка. На кадрах видно трьох чоловіків. Один із них раптово штовхає цивільного і той падає. Після цього чоловік підвівся, дістав телефон, щоб зафіксувати номер машини, але отримав удар ногою в зону грудей. Після цього двоє людей у військовій формі напали на цивільного і почали бити ногами.

    На Закарпатті 28-річний харків’янин ледь не наклав на себе руки після того, як зіткнувся з представниками ТЦК. Він звинуватив працівників Хустського військкомату у викраденні, побитті та доведенні до спроби самогубства.

    Чоловіка затримали прикордонники в готелі Виноградова, недалеко від угорського кордону. Його запідозрили у спробі нелегально виїхати з країни і передали працівникам військкомату. Після відмови проходити ВВК чоловіка відвезли до Хустського ТЦК. Там, стверджує харків’янин, працівники його жорстоко побили, тож він наковтався транквілізаторів і почав різати вени, щоб у такий спосіб вчинити самогубство. Наразі чоловік перебуває в лікарні. За гучну справу взялися військова прокуратура та поліція.

    Один з останніх гучних скандалів із ТЦК – викрадення волонтера Кирила Тарана у Львові. Його дружина Віолетта 16 березня виклала відео в Мережу, де видно, що люди у формі силою затримали посеред вулиці волонтера і заштовхали в бус. Жінка стверджувала, що під час інциденту працівники ТЦК порвали куртку і штани Кирилу, а також розбили окуляри і телефон. За словами дружини, жодних повісток її чоловікові на місці затримання не вручали. Уже вранці після затримання Кирила без проходження ВЛК (бо той відмовився) повезли на полігон у Рівному.

    Після розголосу історії чоловіка відпустили, однак на цьому історія не завершилася. У Львівському обласному ТЦК повідомили, що проти Тарана порушено кримінальну справу через те, що він не з’явився 20 березня за повісткою на проходження ВЛК. У військкоматі уточнили, що поважних причин для своєї неявки чоловік не повідомив.

    Волонтер відреагував на заяву ТЦК і запевнив, що все це – фейк. Кирило написав у Мережі, що 19 березня його адвокат надіслав поштою до військкомату заяву з проханням вважати його неявку поважною. До заяви було додано медичні висновки лікаря про хворобу волонтера на підтвердження поважності причини його неявки.

  • Студенти-чоловіки зможуть виїжджати за кордон на навчання

    Студенти-чоловіки зможуть виїжджати за кордон на навчання

    2 квітня Кабінет міністрів України ухвалив постанову, якою дозволив студентам-чоловікам виїздити за кордон. Про це повідомили у Міністерстві освіти та науки України.

    Водночас виїзд студентам дозволили лише за певних умов, перелік яких міститься у постанові під назвою “Про внесення зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України”.

    Згідно з нею, виїхати за кордон студенти-чоловіки зможуть, якщо вони:

    • віком від 18 до 22 років, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
    • навчаються на денній формі в закладах вищої освіти України державної або комунальної форм власності й здобувають ступінь вищої освіти бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування);
    • є учасниками так званої “освітньої академічної мобільності” – тобто виїжджають за кордон тимчасово для навчання чи стажування, щоб здобути нові знання та досвід.
    • їдуть на навчання в іноземні заклади освіти строком на 1 семестр.

    Також документ наводить перелік документів, які студенти мають надати для виїзду:

    • довідку від закладу вищої освіти України щодо направлення учасника програми академічної мобільності для навчання в іноземному закладі освіти із зазначенням:
    • підстави співробітництва; строку навчального семестру за кордоном;
    • відсутність за результатами двох останніх семестрів (півріч) негативних оцінок і фактів перескладання заліків і екзаменів;
    • підтвердження рівня знання мови викладання в іноземному закладі освіти;
    • копію договору академічної мобільності, засвідчену закладом освіти України;
    • е-квиток студента, перевіреного засобами порталу “Дія”;
    • військово-облікові документи з відповідними позначками районного, міського ТЦК та соціальної підтримки.

    У державній прикордонній службі ВВС Україна повідомили, що ще не можуть коментувати рішення уряду, адже ще не отримали та не вивчили ухвалені документи. Там також додали, що наразі не можуть оцінити, як працюватиме новий порядок.

    Українські студенти-чоловіки, що навчаються в іноземних вишах, зіткнулися з проблемою виїзду за кордон ще восени 2022 року.

    Тоді на пунктах пропуску виникали цілі черги зі студентів, яких не випускали з України попри те, що вони мали всі документи про навчання в інших країнах.

    Прикордонна служба тоді мотивувала відмови тим, що усім чоловікам віком від 18 до 60 років під час дії воєнного стану виїзд заборонений, а студенти не входять до переліку виключень з цього правила, який прописаний у законі.

    Водночас юристи наголошували, що така ситуація є спірною і може порушувати про на освіту, закріплене в Конституції України.

    Під час дії воєнного стану призову до армії немає. До війська мобілізують з 27 років, якщо людина не проходила строкову службу. Також до 27 років можна мобілізуватись добровільно.

  • Суд у Волинській області засудив адміністратора телеграм-каналу про повістки на 5 років позбавлення волі

    Суд у Волинській області засудив адміністратора телеграм-каналу про повістки на 5 років позбавлення волі

    Суд у Волинській області засудив до 5 років позбавлення волі з відтермінуванням на 2 роки жительку області, яка була адміністратором телеграм-каналу про повістки.

    Мешканка області вела канал “Волинь погода”, у якому повідомляла про місця видачі повісток. У судовому рішенні наводяться подробиці розслідування. У документі йдеться, що на канал було підписано 22,3 тисячі осіб. За допомогою чат-бота, в який користувачі каналу слали місця видачі повісток, адміністраторка каналу отримувала інформацію про місця видачі повісток і публікувала ці повідомлення.

    “Обвинувачена, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді перешкоджання законній діяльності військового формування щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період”, – ідеться в рішенні суду.

    Серед повідомлень із телеграм-каналу, які поставили за провину адміністратору, наводяться такі: “епіцентр – облава”, “глобус – два військових без поліції знову на лоха людей смикають”, “троє ухильників в оливковій формі пишуть молодому хлопцю”.

    Також у вироку зазначено, що публікація місць і часу вручення повісток громадянам військовослужбовцями “досягла своєї злочинної мети – надання можливості уникнення особами призовного віку призову на військову службу та перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період”.

    У підсумку суд засудив обвинувачену до 5 років позбавлення волі. Обвинувачена визнала свою провину, пішла на угоду зі слідством і отримала умовний термін 2 роки.

  • Розширений військовий облік: перспективи нового закону про мобілізацію – відомості від Веніславського

    Розширений військовий облік: перспективи нового закону про мобілізацію – відомості від Веніславського

    Ухвалений законопроєкт націлений на вдосконалення системи військового обліку, щоб забезпечити точну і повну інформацію про всіх чоловіків віком від 18 до 60 років, які мають військовий обов’язок. Основною метою є виключення з реєстру осіб, які не підлягають мобілізації, таких як засуджені, поліцейські та рятувальники.

    Про це заявив член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Він відзначив, що держава потребує чіткого уявлення про свій мобілізаційний потенціал, адже деякі службовці безпеки, які не входять до складу Збройних Сил, знаходяться на спеціальних внутрішніх обліках.

    “Законопроєкт передбачає загальний військовий облік для всіх. Це дозволить з’ясувати, хто може бути відстрочений від призову або заброньований. Це важливо для забезпечення ресурсів у випадку повномасштабної війни”, – підкреслив Веніславський.

    Він також зазначив, що законопроєкт спрямований на протидію незаконному перетину кордону особами з інвалідністю, які нерідко використовують законні права для незаконних дій. Мета законопроєкту – зупинити ці порушення, не обмежуючи прав людей з інвалідністю на законний перехід кордону.

    Веніславський також зазначив, що деякі депутати пропонували поправки, щоб надати право на відтермінування всім депутатам місцевих рад. Проте ці пропозиції не були прийняті. Також буде уникнуто “фінансового бронювання”, щоб уникнути привілеїв для осіб із високими доходами у справі мобілізації.

    Однак, законодавці намагалися збільшити кількість державних службовців, які будуть звільнені від мобілізації, зокрема представників силових структур (ДБР, НАБУ, прокуратура, поліція). Судові органи також отримають право на відстрочку. Категорії держслужбовців, які будуть звільнені від мобілізації, будуть визначатися з урахуванням важливості їхньої роботи для громадян.

    “Найбільшу потребу у звільненні від мобілізації мають працівники оборонно-промислового комплексу, які забезпечують Збройні Сили засобами ураження ворога. Вони повинні залишатися на своїх місцях, щоб підтримувати нашу обороноздатність”, – підкреслив Веніславський.

    Законопроєкт про мобілізацію вже розглянуто Комітетом Верховної Ради. Наступного тижня є шанс завершити розгляд на рівні комітету та оприлюднити його для широкої громадськості. Проте важко передбачити, як довго закон буде розглядатися на сесії Верховної Ради.

    Кабмін ще в січні вніс до Верховної Ради законопроєкт про мобілізацію, яким пропонується змінити порядок її проведення. Документ зараз перебуває на розгляді у Верховній Раді. Ймовірно, він буде значно відрізнятися від першого варіанту. Усього до законопроєкту було подано понад 4 тисячі поправок. Законопроєкт вже пройшов перше читання, і зараз парламент розглядає правки. Очікується, що у другому читанні закон буде підтриманий, а після його опублікування на початку квітня він набуде чинності вже в травні.

  • Сирський розглянув необхідність мобілізації пів мільйона осіб до Збройних сил України

    Сирський розглянув необхідність мобілізації пів мільйона осіб до Збройних сил України

    Головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, висловив своє ставлення до заяви президента Володимира Зеленського про необхідність мобілізувати до 450-500 тисяч осіб для успішного ведення бойових дій у разі повномасштабної війни з Росією. Після ретельного аналізу внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу Збройних сил, ця цифра була суттєво зменшена.

    Сирський підкреслив, що наразі військові враховують не лише мобілізованих, але й добровольців. Він наголосив на важливості розуміння, що воїни – не машини, вони потребують відпочинку та підтримки, особливо в умовах активних бойових дій.

    Сирський вказав на необхідність відновлення та відпочинку військовослужбовців, зокрема тих, хто брав участь у бойових діях на Авдіївському напрямку. Після аудиту діяльності деяких частин вдалося вивільнити тисячі військовослужбовців, які були направлені до бойових частин.

    Зазначимо, що цей аудит дав можливість краще розподіляти ресурси та забезпечити ефективність ведення бойових дій.

  • Мобілізація в Україні: ще одне обмеження для чоловіків залишиться в законопроєкті

    Мобілізація в Україні: ще одне обмеження для чоловіків залишиться в законопроєкті

    У новому законопроєкті про мобілізацію вирішили залишити обмеження щодо отримання консульських послуг для чоловіків за кордоном. Про це повідомив член РНБО Федір Веніславський.

    За його словами, комітет завершив розгляд понад 4269 поправок до законопроєкту про мобілізацію. Наразі залишаються відкритими питання щодо стимулювання призову до військової служби та обмежень для тих, хто ухиляється від військового обліку.

    Комітет затвердив два обмеження для чоловіків, які ухиляються від військового обліку:

    1. Обмеження у праві керування автомобілем.
    2. Отримання консульських послуг для чоловіків за кордоном.

    Згідно з новими правилами, чоловік повинен спочатку пред’явити військові документи для отримання послуг в українських консульських установах. У разі відсутності таких документів він повинен зареєструватися військово в дипломатичних установах за місцем консульського обліку, а тільки після цього отримає право на отримання послуг. Проте варто зауважити, що дипломатичні установи не мають права видавати повістки, а лише реєструють військовий облік.

  • Депутати розглянули всі 4200 поправок до законопроєкту про посилення мобілізації

    Депутати розглянули всі 4200 поправок до законопроєкту про посилення мобілізації

    Комітет Ради з нацбезпеки розглянув усі депутатські поправки до законопроєкту про посилення мобілізації, повідомили члени комітету Костенко і Веніславський.

    Правок було понад 4200.

    Однак у комітету ще залишилися питання, які планують відрегулювати комітетськими правками. Деякі питання відклали до узгодження фінальної концепції законопроєкту.

    Це, зокрема, питання відстрочки, стимулювання до призову та обмежень за неявку до ТЦК. Наразі майже всі запропоновані Кабміном покарання для ухильників “відпали” в процесі розгляду.

    Поки погоджено тільки необхідність для українців за кордоном надати військово-обліковий документ під час оформлення нового закордонного паспорта. Обмеження на надання консульських послуг поки що прибрали.

    Можливо, ще повернуть обмеження на право керувати транспортом.

    Найближчі кілька днів секретаріат Комітету напрацьовуватиме комітетські правки. Наступне засідання комітету відбудеться не раніше середини наступного тижня. На ньому може бути проголосовано підсумковий варіант законопроєкту, який винесуть до зали Ради.

    “Я думаю, що, скажімо, у середині квітня, його можуть почати розглядати в другому читанні в Раді”, – сказав Костенко.

  • В Міноборони оприлюднили нові деталі мобілізаційного законопроєкту

    В Міноборони оприлюднили нові деталі мобілізаційного законопроєкту

    У разі прийняття законопроекту №10449 Верховною Радою України, буде запроваджено обов’язкову базову військову службу для громадян з 18 років замість строкової. Проте, мобілізація з 18 років не буде здійснюватись.

    Міністерство оборони України оголосило про ключові зміни в законопроєкті, пов’язаному з мобілізацією. Цим самим були спростовані чутки щодо намірів скоротити мобілізаційний вік.

    Відповідно до нововведень, запропонованих в законопроєкті, з 2025 року обов’язкова базова служба буде введена для молоді віком від 18 років, замість строкової. Тривалість базової служби буде відмінною залежно від обставин: 5 місяців у мирний час та 3 місяці у воєнний.

    Крім того, з 2025 року у вищих навчальних закладах буде впроваджено “базову військову підготовку”. Пройдення цієї підготовки дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї. Громадяни з 18 років також матимуть можливість обрати час проходження базової військової служби.

    Також передбачено, що всі громадяни України віком від 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, тобто до 25 років.

    Мобілізаційний вік буде встановлено від 25 до 60 років. Народні депутати розпочали розгляд поправок до цього законопроєкту 11 березня. Серед ключових питань є регулювання нагляду за людьми з інвалідністю І, ІІ та ІІІ групи.

    Після першого читання народні депутати подали понад 4 тисячі поправок до проєкту закону №10449.Мобілізація від 25 років і не лише: в Міноборони оприлюднили нові деталі мобілізаційного законопроєкту

  • Мобілізація з 18 років у ЗСУ: що передбачає новий закон?

    Мобілізація з 18 років у ЗСУ: що передбачає новий закон?

    Згідно з інформацією, що поширюється в мережі, у новому законопроєкті щодо мобілізації, який готує до другого читання Верховна Рада, передбачено залучення до військової служби осіб від 18 років.

    Депутат Верховної Ради Дмитро Разумков, колишній спікер парламенту та соратник президента Володимира Зеленського, повідомив про це в своєму телеграм-каналі. Він також зазначив, що інформацію про це підтвердив представник генерального штабу.

    За словами Разумкова, якщо законопроєкт буде прийнятий у такому вигляді, 18-річна особа, яка пройшла базову військову підготовку чи базову військову службу, автоматично стане військовозобов’язаною і може бути відправлена на фронт. Він характеризує таку політику як загрозу генофонду та майбутньому держави.

    Слід розуміти, що остаточний вигляд закону наразі не відомий. Ініціативу прийняли лише на першому читанні, і вже було подано понад 4 тисячі поправок. Профільний комітет продовжує їх розгляд, що може зайняти ще кілька тижнів.

    У першій версії законопроєкту, за яку проголосували на першому читанні, не було мови про мобілізацію 18-річних.

    Молоді громадяни згадуються в документі лише щодо базової військової підготовки та базової військової служби.

    Законопроєкт не тільки стосується нових правил мобілізації, але й розглядає питання домобілізаційної підготовки.

    Замість строкової служби, яка була раніше, пропонується ввести базову військову підготовку чи базову військову службу. Це не передбачає мобілізації чи участі в бойових діях, за винятком добровільного бажання рекрутів.

    Тривалість такої підготовки буде від трьох до п’яти місяців. Пройти її можна буде в будь-який час з 18 до 25 років.

    На військовий облік хлопці повинні ставитися до досягнення 17-річного віку, як і раніше.

    Мобілізація за новим законопроєктом можлива лише з 25 років (у порівнянні з чинним законодавством, де цей вік становить 27 років).

    Твердження про можливість примусової мобілізації 18-річних спростовано народним депутатом від «Європейської солідарності» Олексієм Гончаренком. Він повідомив, що відповідна поправка була відхилена профільним комітетом Ради, тому версія закону, прийнята на першому читанні, залишається незмінною.