Golosnovinua.com

Позначка: мобілізація

  • ЄС закриває захист для частини українців: хто потрапить під нові правила

    ЄС закриває захист для частини українців: хто потрапить під нові правила

  • Клименко може очолити Міноборони: навіщо Зеленському силовик у військовому відомстві

    Клименко може очолити Міноборони: навіщо Зеленському силовик у військовому відомстві

    Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко може перейти до Міністерства оборони в межах масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів, яке анонсував президент Володимир Зеленський. Про можливу кадрову рокіровку повідомило LB.ua з посиланням на два джерела, наближені до Офісу президента, та співрозмовника з оточення самого керівника МВС.

    За даними видання, одним із мотивів можливого призначення Клименка є бажання Банкової посилити координацію мобілізаційних процесів. Водночас джерела, пов’язані з президентською командою, стверджують, що зміни можуть бути спричинені невдоволенням роботою чинного міністра оборони Михайла Федорова. Офіційно ані Зеленський, ані Кабінет Міністрів, ані Міністерство оборони цю інформацію не підтвердили.

    Тому станом на зараз йдеться не про ухвалене рішення, а про один із кадрових сценаріїв, який обговорюють під час формування нового уряду.

    Чому заговорили про Клименка

    Інформація про можливий перехід глави МВС до оборонного відомства з’явилася після серії окремих зустрічей президента з ключовими урядовцями та керівниками великих державних структур.

    12 липня Зеленський заявив про необхідність оновити Кабінет Міністрів, а також анонсував кадрові зміни серед керівників правоохоронних органів. Того ж дня глава держави повідомив, що заслухав доповідь Ігоря Клименка та обговорив із ним нагальні виклики, на які держава має дати відповідь.

    Офіційне повідомлення не містило згадки про можливий перехід Клименка до Міністерства оборони. Проте сама зустріч відбулася на тлі активних консультацій щодо нового прем’єра, складу уряду та перерозподілу відповідальності між ключовими посадовцями.

    LB.ua пише, що кандидатуру Клименка розглядають одразу кілька центрів впливу в президентській команді. Одне з джерел пояснило це необхідністю покращити ситуацію з мобілізацією, тоді як інші пов’язують можливу заміну з оцінкою роботи Федорова.

    Чому саме мобілізація могла стати ключовим фактором

    Міністерство оборони формально не проводить мобілізацію самостійно, однак відповідає за оборонне планування, кадрову політику у війську, потреби Збройних сил і координацію частини процесів із Генеральним штабом.

    МВС, своєю чергою, керує Національною поліцією, Національною гвардією, Державною прикордонною службою, ДСНС та іншими структурами, які мають велику мережу підрозділів у регіонах.

    Ігор Клименко очолює систему з розгалуженим управлінським апаратом, силовими формуваннями, територіальними органами та досвідом роботи в кризових умовах. Саме ця здатність координувати великі структури могла зробити його кандидатуру привабливою для Банкової.

    Водночас твердження про те, що призначення Клименка автоматично виправить проблеми мобілізації, було б спрощенням. Цей процес залежить від законодавства, роботи територіальних центрів комплектування, військово-лікарських комісій, цифрових реєстрів, командування ЗСУ та суспільної довіри.

    Можливий перехід Клименка може означати спробу посилити дисципліну, контроль і координацію, але не гарантує миттєвого вирішення накопичених проблем.

    Що відомо про Ігоря Клименка

    Ігор Клименко народився 25 жовтня 1972 року в Києві. Він здобув освіту в Харківському військовому університеті та розпочав службу у Збройних силах України. Після цього працював у системі органів внутрішніх справ, обіймаючи оперативні, кадрові й керівні посади.

    У 2019 році Клименко очолив Національну поліцію України. На цій посаді він перебував до січня 2023 року, коли після загибелі міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського став виконувачем обов’язків глави МВС.

    7 лютого 2023 року Верховна Рада офіційно призначила його міністром внутрішніх справ. До цього він понад три роки керував Національною поліцією та мав значний досвід роботи у системі МВС.

    За час повномасштабної війни Клименко координував роботу поліції, Нацгвардії, прикордонників і рятувальників під час російських атак, евакуацій, ліквідації наслідків ударів та роботи на деокупованих територіях.

    Він також відповідав за розвиток системи цивільного захисту, роботу центрів безпеки в громадах і взаємодію між центральною владою та регіональними службами. У МВС наголошували, що система відомства за роки війни суттєво трансформувалася і виконує не лише правоохоронні, а й оборонні та рятувальні завдання.

    Які переваги може мати Клименко на чолі Міноборони

    Головною перевагою Клименка є досвід управління великим силовим відомством. Міністерство внутрішніх справ об’єднує сотні тисяч працівників і військовослужбовців, має власну логістику, навчальні заклади, медичну систему, авіацію, техніку та регіональну вертикаль.

    Клименко також має військову освіту та досвід служби у Збройних силах, хоча більша частина його кар’єри пов’язана з поліцією та МВС. Це відрізняє його від цивільних технократів, які раніше очолювали Міноборони без тривалого досвіду роботи в силовому секторі.

    Ще одним аргументом може стати його досвід управління під час надзвичайних ситуацій. Після масованих російських ударів саме Клименко часто координував роботу поліції, рятувальників і Нацгвардії на місцях уражень.

    Для Міністерства оборони така здатність швидко збирати інформацію, розподіляти ресурси та контролювати виконання рішень може бути корисною.

    Які ризики має можливе призначення

    Міністерство оборони значно відрізняється від МВС за структурою та завданнями. Воно відповідає за оборонні закупівлі, співпрацю з НАТО, міжнародну військову допомогу, виробництво зброї, бюджет ЗСУ, соціальне забезпечення військових і реформи у сфері командування.

    Клименко не має публічно відомого досвіду керування оборонними закупівлями, міжнародними військовими програмами чи оборонно-промисловим комплексом.

    Також виникає питання, хто замінить його на посаді міністра внутрішніх справ. МВС залишається критично важливим відомством під час війни, тому одночасна зміна керівництва в Міністерстві оборони та Міністерстві внутрішніх справ може створити перехідний період одразу в двох ключових силових структурах.

    Окремий ризик полягає у надмірній концентрації силового підходу. Міністр оборони має не лише забезпечувати дисципліну, а й працювати з міжнародними партнерами, оборонними компаніями, парламентом, військовим командуванням і громадянським суспільством.

    Що відомо про роботу Михайла Федорова

    Михайло Федоров очолив Міністерство оборони 14 січня 2026 року. За його призначення проголосували 277 народних депутатів. До цього він керував цифровою трансформацією держави та відповідав за розвиток технологічних проєктів.

    Після переходу до Міноборони Федоров зробив ставку на цифровізацію, безпілотні системи, українську балістику, нові контракти для військовослужбовців і трансформацію Сил оборони.

    У червні він заявляв про запуск першого етапу змін, який включав оновлені контракти, залучення іноземців, розвиток українського ракетного озброєння та реформування оборонних процесів.

    Міністерство оборони також публікувало перелік із 30 результатів перших трьох місяців роботи Федорова. Серед них відомство називало домовленості про міжнародну допомогу, розвиток ППО, технологічні рішення та посилення безпілотного компонента.

    Тому твердження про повний провал його роботи не має офіційного підтвердження. Повідомлення про незадоволення Зеленського базується лише на анонімних джерелах LB.ua.

    Чому Федорова можуть перевести, а не звільнити

    Михайла Федорова також називають серед можливих кандидатів на посаду прем’єр-міністра. Це означає, що його відхід із Міноборони може бути не покаранням, а частиною ширшої кадрової перестановки.

    Серед претендентів на посаду глави уряду джерела називали керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля, мера Харкова Ігоря Терехова та Федорова.

    Якщо Федоров отримає іншу високу посаду або відповідатиме за технологічний блок уряду, Міноборони справді може перейти до керівника з більш традиційним силовим досвідом.

    Водночас головним кандидатом на прем’єра українські медіа називають Корецького. Тому подальша роль Федорова залишається невизначеною.

    Як відбувається призначення міністра оборони

    Відповідно до українського законодавства, кандидатуру міністра оборони президент подає до Верховної Ради. Для призначення необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів.

    Тому навіть якщо Зеленський остаточно визначиться з кандидатурою Клименка, рішення має підтримати парламент.

    Після відставки прем’єр-міністра весь Кабінет Міністрів складає повноваження, але продовжує виконувати обов’язки до формування нового уряду. Саме в межах цього процесу може відбутися заміна міністра оборони.

    Офіційного подання Клименка до Верховної Ради поки немає. Так само не оприлюднено заяви Федорова про відставку.

    Чого чекати далі

    Найближчими днями Верховна Рада може розглянути відставку прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та почати формування нового складу уряду.

    До моменту офіційних рішень інформацію про Клименка слід розглядати як один із можливих сценаріїв, а не доконаний факт.

    Однак сама поява його прізвища серед кандидатів свідчить про напрямок, у якому може рухатися президентська команда. Банкова, схоже, шукає для Міноборони керівника з жорсткою управлінською вертикаллю, досвідом роботи з великими силовими структурами та здатністю координувати мобілізаційні й безпекові процеси.

    Якщо Клименко справді очолить Міністерство оборони, це стане однією з найгучніших кадрових рокіровок у новому уряді. Чинний глава МВС отримає відповідальність за найбільший сектор державних видатків і ключовий напрямок у країні, яка продовжує повномасштабну війну.

    Поки ж офіційно Ігор Клименко залишається міністром внутрішніх справ, а Михайло Федоров — міністром оборони України. Остаточну відповідь дадуть подання президента та голосування Верховної Ради.

  • Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    У Кремлі почали дедалі частіше використовувати формулювання, яких раніше намагалися уникати від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Зокрема, речник президента РФ Дмитро Пєсков усе частіше називає бойові дії “війною”, хоча російська влада протягом кількох років наполягала виключно на терміні “спеціальна військова операція”. У Центрі протидії дезінформації при РНБО України вважають, що така зміна риторики не є випадковою і може свідчити про інформаційну підготовку російського суспільства до нової хвилі мобілізації, а також до запровадження додаткових внутрішніх обмежень.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко у своєму Telegram.

    За його словами, останнім часом у виступах речника Кремля Дмитра Пєскова дедалі частіше звучить формулювання “повномасштабна війна”. Це суттєво відрізняється від офіційної лексики, яку російська влада використовувала з 24 лютого 2022 року.

    Від початку вторгнення Кремль послідовно вимагав називати бойові дії виключно “спеціальною військовою операцією”. Використання слова “війна” в офіційній інформаційній політиці фактично перебувало під негласною забороною, а незалежні журналісти й громадяни Росії навіть притягувалися до адміністративної та кримінальної відповідальності за використання такого формулювання.

    Саме тому, на думку Коваленка, нинішня зміна риторики заслуговує на особливу увагу.

    Він звернув увагу, що Пєсков дедалі частіше говорить про те, що “все починалося як СВО, а переросло у війну”.

    Керівник Центру протидії дезінформації переконаний, що така зміна термінології є не випадковою мовною конструкцією, а частиною продуманої інформаційної кампанії Кремля.

    За його словами, російська влада традиційно використовує поступову зміну офіційної риторики для підготовки суспільства до непопулярних політичних рішень.

    На його думку, Кремль прагне змінити суспільне сприйняття конфлікту, представивши його як масштабну війну, що потребує значно більших людських і матеріальних ресурсів.

    Саме це, як вважає Коваленко, може стати інформаційним підґрунтям для нової хвилі мобілізації.

    Він припускає, що відповідне рішення може бути ухвалене вже восени.

    За оцінкою керівника ЦПД, мобілізаційні заходи можуть супроводжуватися новими адміністративними обмеженнями для громадян Росії.

    Йдеться, зокрема, про можливе запровадження додаткового контролю за пересуванням населення, обмеження права на виїзд за кордон або навіть повну заборону залишати країну для окремих категорій чоловіків призовного віку.

    На думку Коваленка, Кремль може вдатися до таких кроків, щоб запобігти масовому виїзду потенційних мобілізованих після оголошення нового призову.

    У зв’язку з цим він закликав росіян, які не бажають брати участь у війні, не чекати офіційних рішень влади.

    “Тому росіянам бажано вже зараз почати їхати з країни, бо на нулі російський солдат живе від 15 до 30 хвилин”, – заявив Коваленко.

    В українському Центрі протидії дезінформації наголошують, що російська влада вже неодноразово використовувала схожу інформаційну тактику.

    Перед оголошенням так званої “часткової мобілізації” у вересні 2022 року державні медіа Росії також поступово змінювали інформаційний порядок денний.

    Тоді росіянам дедалі частіше говорили про необхідність “захисту батьківщини”, “боротьби із Заходом”, “затяжний характер конфлікту” та потребу збільшення чисельності армії.

    Лише після кількох місяців такої інформаційної кампанії президент РФ Володимир Путін підписав указ про проведення часткової мобілізації.

    Тоді офіційно було заявлено про призов 300 тисяч резервістів.

    Водночас незалежні експерти та правозахисники стверджували, що фактична кількість мобілізованих була значно більшою.

    Після оголошення мобілізації Росію залишили сотні тисяч громадян, які виїхали до Казахстану, Грузії, Вірменії, Туреччини, Фінляндії, Монголії та інших країн.

    Саме тому нині експерти припускають, що Кремль може прагнути не допустити повторення такого сценарію.

    Останніми місяцями тема можливої нової мобілізації дедалі частіше з’являється і в повідомленнях незалежних російських медіа.

    Зокрема, видання “Важные истории” повідомляло, що через поступове скорочення кількості добровольців, які погоджуються підписувати контракти з Міністерством оборони РФ, Кремль розглядає різні варіанти поповнення армії.

    Серед таких сценаріїв називають проведення нової мобілізаційної кампанії після осінніх виборів до Державної думи.

    За інформацією журналістів, нинішніх темпів набору контрактників уже недостатньо для підтримання чисельності російських військ та формування нових резервів.

    Додатковим фактором залишаються значні втрати російської армії під час бойових дій в Україні.

    За оцінками українських та західних аналітиків, Росія змушена постійно поповнювати особовий склад через високі втрати на фронті.

    Водночас Андрій Коваленко раніше заявляв, що навіть проведення нової масштабної мобілізації не дозволить Кремлю повністю компенсувати втрати.

    На його думку, нові мобілізовані лише частково закриють дефіцит особового складу, але не зможуть кардинально змінити ситуацію на полі бою.

    Українське військове командування також уважно стежить за можливими рішеннями Москви.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський раніше наголошував, що українська армія аналізує всі можливі сценарії розвитку ситуації, включно з проведенням нової хвилі мобілізації в Росії.

    За його словами, Сили оборони України враховують усі потенційні кроки противника під час планування власних операцій і готові до будь-якого розвитку подій.

    На тлі останніх заяв Пєскова експерти звертають увагу, що зміна офіційної термінології може свідчити не лише про підготовку до мобілізації, а й про загальну трансформацію інформаційної політики Кремля.

    Якщо російська влада остаточно відмовиться від використання терміна “спеціальна військова операція” на користь слова “війна”, це може означати підготовку населення до тривалого конфлікту, подальшого нарощування військових витрат, посилення контролю всередині країни та ухвалення нових непопулярних рішень.

    Водночас офіційних заяв про проведення нової хвилі мобілізації або запровадження нових обмежень на виїзд із Росії Кремль наразі не робив. Заява Андрія Коваленка є оцінкою можливого розвитку подій, заснованою на аналізі змін у публічній риториці російського керівництва.

  • Кремль обмежив інтернет у Санкт-Петербурзі

    Кремль обмежив інтернет у Санкт-Петербурзі

    У російському Санкт-Петербурзі та Ленінградській області ввечері 10 липня відбулося масштабне відключення мобільного інтернету, яке супроводжувалося безпрецедентними обмеженнями доступу до онлайн-ресурсів. Тисячі користувачів втратили можливість користуватися популярними сайтами, месенджерами та іншими цифровими сервісами. За інформацією російських ЗМІ, мережу фактично перевели на роботу за системою так званих “білих списків”, коли доступ зберігається лише до ресурсів, попередньо схвалених російською владою. Офіційною причиною обмежень назвали необхідність захисту від атак українських безпілотників, однак експерти вважають, що Кремль дедалі активніше використовує тему війни як привід для посилення цифрової цензури та контролю над населенням.

    Про масові перебої повідомили російські видання “Фонтанка” та The Moscow Times.

    Згідно з даними сервісу Downdetector, який відстежує роботу інтернет-сервісів та мобільних операторів, станом на 21:50 за московським часом лише протягом однієї години було зафіксовано понад 600 скарг від користувачів. Загалом за добу кількість звернень перевищила 4,5 тисячі, що свідчить про масштабність проблеми. Росіяни повідомляли про повну або часткову відсутність мобільного інтернету, неможливість відкрити більшість сайтів, а також про перебої у роботі популярних месенджерів, банківських застосунків, навігаційних сервісів і платформ для онлайн-платежів.

    За словами користувачів, інтернет не був повністю відключений, однак працював у режимі жорсткої фільтрації. Фактично відкривалися лише окремі державні ресурси та сервіси, які входили до спеціального переліку дозволених сайтів. Решта інтернету виявилася недоступною. Такий принцип роботи відповідає концепції так званих “білих списків”, коли користувач може відвідувати виключно ті ресурси, доступ до яких санкціонувала держава. Подібна система значно відрізняється від традиційного блокування окремих сайтів, оскільки передбачає повне закриття мережі з можливістю користування лише вузьким колом дозволених ресурсів.

    Читачі “Фонтанки” повідомили, що найсуворіші обмеження були зафіксовані у Центральному, Василеостровському та Виборзькому районах Санкт-Петербурга. Водночас перебої фіксувалися і в інших районах міста, а також у населених пунктах Ленінградської області. За словами очевидців, проблеми виникли одночасно у абонентів різних мобільних операторів, що свідчить про централізований характер запроваджених обмежень.

    Незадовго до початку масштабного відключення оператор мобільного зв’язку МТС розіслав своїм клієнтам повідомлення із попередженням про можливі перебої у роботі мобільного інтернету. У компанії пояснили це “необхідністю забезпечення безпеки”, не надаючи жодних додаткових деталей щодо термінів або характеру обмежень.

    Згодом губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив, що відключення мобільного інтернету пов’язане із заходами безпеки на тлі загрози атак українських безпілотників. Російські чиновники вже не вперше використовують саме таке пояснення для масових перебоїв у роботі мобільного зв’язку та інтернету. Подібна практика останнім часом дедалі частіше застосовується у різних регіонах Росії, особливо після атак українських дронів на військові аеродроми, підприємства оборонно-промислового комплексу, нафтобази та інші стратегічні об’єкти.

    Сам російський правитель Володимир Путін раніше публічно заявляв, що тимчасове відключення мобільного інтернету є одним із необхідних заходів для протидії українським безпілотникам. За його словами, такі рішення мають забезпечити безпеку населення та ускладнити роботу дронів під час атак.

    Втім, міжнародні аналітики переконані, що реальні цілі Кремля виходять далеко за межі боротьби з безпілотниками. В Інституті вивчення війни (ISW) наголошували, що російська влада свідомо використовує українські удари по військових об’єктах як зручне політичне виправдання для подальшого згортання цифрових свобод усередині країни. На думку експертів, Кремль послідовно будує систему тотального контролю над інформаційним простором, яка дозволить державі у будь-який момент обмежувати доступ громадян до незалежних джерел інформації, соціальних мереж, месенджерів та міжнародних платформ.

    Аналітики зазначають, що система “білих списків” є одним із найрадикальніших інструментів інтернет-цензури. Якщо раніше Росія переважно блокувала окремі небажані сайти або соціальні мережі, то тепер модель змінюється на протилежну: за замовчуванням блокується практично весь інтернет, а працювати можуть лише ресурси, які держава внесла до спеціального дозволеного переліку. Таким чином влада отримує можливість практично миттєво ізолювати населення від будь-якої небажаної інформації.

    Ще раніше Володимир Путін доручив Федеральній службі безпеки організувати функціонування російського сегмента інтернету саме за принципом “білих списків”. Фактично це означає поступовий перехід до моделі закритої мережі, яку багато експертів уже порівнюють із цифровою ізоляцією Північної Кореї, де громадяни мають доступ лише до внутрішніх державних ресурсів, а вихід у глобальний інтернет суворо контролюється владою.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Кремль завчасно створює механізми для максимально жорсткого контролю над інформаційним простором напередодні можливої нової хвилі мобілізації. За його словами, російське керівництво побоюється масових протестів у великих містах, насамперед у Москві та Санкт-Петербурзі, де невдоволення населення може бути значно вищим, ніж у віддалених регіонах країни.

    Український президент також зазначав, що саме мешканці найбільших міст можуть стати основним резервом для нової масштабної мобілізаційної кампанії. В умовах суворих обмежень мобільного інтернету владі буде значно простіше перешкодити швидкому поширенню інформації про мобілізацію, унеможливити координацію протестів та ускладнити спроби громадян оперативно залишити країну.

    За інформацією українських журналістів та військових аналітиків, Кремль розглядає можливість мобілізації додаткових сотень тисяч осіб для поповнення резервів російської армії та підготовки до нових наступальних операцій. Експерти вважають, що в такому сценарії контроль над цифровим простором стане одним із ключових інструментів утримання внутрішньої стабільності та придушення будь-яких проявів невдоволення.

    Останні події у Санкт-Петербурзі свідчать про те, що російська влада продовжує розширювати практику локальних відключень мобільного інтернету та одночасно тестує механізми функціонування мережі в умовах максимально жорсткого державного контролю. На думку експертів, подібні обмеження можуть поступово стати звичною практикою для різних регіонів Росії, особливо у періоди підвищеної військової активності або внутрішньополітичної напруги.

  • «Нам не потрібні порожні вибачення»: 45-та артбригада відреагувала на напад на ТЦК у Львові

    «Нам не потрібні порожні вибачення»: 45-та артбригада відреагувала на напад на ТЦК у Львові

    У 45-й окремій артилерійській бригаді імені генерала Мирона Тарнавського відреагували на резонансний напад на військовослужбовців Територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Львові, заявивши, що події, які відбулися під час мобілізаційних заходів, стали тривожним сигналом для всієї країни. Військові наголосили, що, попри наявність у суспільстві дискусій щодо роботи ТЦК, жодні претензії не можуть бути виправданням агресії проти людей у військовій формі. У бригаді також заявили, що не вважають достатніми публічні вибачення учасників конфлікту, які останніми днями почали поширюватися в соціальних мережах, і закликали правоохоронні органи забезпечити неупереджене розслідування та притягнути винних до відповідальності.

    Відповідну заяву оприлюднило відділення комунікацій 45-ї окремої артилерійської бригади Збройних сил України.

    У зверненні військовослужбовці наголосили, що останні події у Львові не можна розглядати як локальний інцидент, адже вони мають значно ширше значення для українського суспільства та всієї системи оборони держави.

    «Нещодавні події у Львові стали небезпечним сигналом для всіх нас. Ми — військові, розуміємо, що суспільство має багато запитань до роботи ТЦК, але це не виправдовує відкриту агресію до військовослужбовців та приниження форми. Такі дії є не лише злочинними, а й працюють на користь ворога», – йдеться у заяві.

    У бригаді наголосили, що будь-які проблемні питання, пов’язані з діяльністю територіальних центрів комплектування, мають вирішуватися виключно в межах чинного законодавства. На переконання військових, насильство щодо представників Сил оборони, незалежно від того, де саме вони проходять службу, є неприпустимим та підриває довіру до української армії в умовах повномасштабної війни.

    Окремо військовослужбовці звернули увагу на те, що останніми днями в інтернеті почали активно поширюватися відеозаписи із вибаченнями учасників конфлікту. Однак у бригаді вважають, що самих лише публічних перепрошень недостатньо.

    «Нам не потрібні пустопорожні вибачення! Необхідні рішучі дії в межах правового поля: справедливе розслідування подібних порушень та відповідальність винних. Лише дотримання закону, дисципліна і єдність дозволять Україні вистояти та перемогти», – наголосили військові.

    У 45-й окремій артилерійській бригаді підкреслили, що повага до військової форми та українських військовослужбовців є одним із фундаментальних принципів функціонування держави, яка перебуває у стані війни. На думку військових, будь-які напади на представників Сил оборони, незалежно від їхнього підрозділу чи виконуваних обов’язків, можуть негативно впливати на морально-психологічний стан армії та використовуватися Росією для проведення інформаційно-психологічних операцій.

    Варто зазначити, що 45-та окрема артилерійська бригада імені генерала Мирона Тарнавського дислокується саме на території Львівської області, тому події, що сталися у Львові, викликали особливий резонанс серед її військовослужбовців.

    Заява бригади пролунала на тлі поширення кількох відеозаписів, на яких учасники конфлікту просять вибачення за свої дії.

    На одному з відео двоє чоловіків публічно перепросили військовослужбовців. Один із них заявив, що після проходження необхідної підготовки планує вступити до лав Збройних сил України. Інший повідомив, що вже є чинним військовослужбовцем, який перебував у відпустці, попросив вибачення у своїх побратимів та запевнив, що після завершення відпустки повернеться до виконання бойових завдань.

    Автор відеозапису також повідомив, що серед учасників конфлікту були неповнолітні, а з усіма причетними провели так звані «виховні бесіди». Крім того, він заявив, що тривають пошуки людей, які, за його словами, зривали військову форму з одного із військовослужбовців під час сутичок.

    Ще одне відео з вибаченнями оприлюднив заступник командира 3-го армійського корпусу Дмитро «Сліп» Кухарчук. На записі видно близько тридцяти молодих людей, які також визнають свою участь у конфлікті та просять вибачення.

    Сам інцидент, який спричинив широкий суспільний резонанс, стався ввечері 8 липня під час проведення мобілізаційних заходів у Львові.

    За інформацією Львівського обласного ТЦК та правоохоронців, конфлікт розпочався після перевірки військово-облікових документів чоловіка 1996 року народження, який із середини червня перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Після того як його доставили до територіального центру комплектування, частина військовослужбовців залишилася на місці події.

    Саме тоді навколо представників ТЦК почав збиратися натовп. За інформацією військових, люди поводилися агресивно, перешкоджали виконанню службових обов’язків, пошкодили службовий автомобіль та зрештою перекинули його.

    Під час сутичок також постраждав працівник поліції. Правоохоронці повідомили, що встановили особу одного з чоловіків, який, за версією слідства, напав на поліцейського. Згодом було затримано 23-річного жителя Львівщини.

    Події у Львові викликали широкий резонанс на державному рівні. Президент України Володимир Зеленський заявив, що обставини інциденту детально вивчатимуть Міністерство внутрішніх справ та Міністерство оборони.

    Напад на військовослужбовців ТЦК також засудили керівник Офісу президента Андрій Єрмак, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов, військова омбудсманка Ольга Решетилова, представники Збройних сил, ветерани та низка громадських діячів. Вони наголосили, що незалежно від ставлення до роботи територіальних центрів комплектування будь-які прояви насильства щодо українських військових є неприпустимими та мають отримати належну правову оцінку.

    У 45-й артилерійській бригаді переконані, що лише невідворотність покарання за подібні дії, повага до закону та єдність українського суспільства дозволять зберегти довіру до Сил оборони й зміцнити країну в умовах повномасштабної війни. Військові наголосили, що справедливе розслідування цього інциденту стане важливим сигналом як для суспільства, так і для тих, хто щодня захищає Україну на фронті.

  • Учасники сутички з ТЦК у Львові записали вибачення

    Учасники сутички з ТЦК у Львові записали вибачення

    Після резонансного інциденту у Львові, під час якого натовп оточив, перекинув та пошкодив службовий автомобіль територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), у мережі з’явилися відеозвернення кількох учасників конфлікту, які публічно попросили вибачення у військовослужбовців. Один із чоловіків повідомив, що сам є чинним військовим і перебуває у відпустці, тоді як інший заявив про готовність після проходження необхідної підготовки вступити до лав Збройних сил України.

    Відповідні відео були оприлюднені ветераном Антоном Петрівським на його сторінці у Facebook, а також командиром 2-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади Дмитром “Сліпом” Кухарчуком у Telegram. За словами авторів публікацій, перед записом звернень із чоловіками провели так звані “виховні бесіди”, під час яких вони усвідомили наслідки своїх дій та погодилися публічно перепросити за участь у конфлікті.

    На одному з відео двоє чоловіків звертаються до військовослужбовців із вибаченнями. Один із них визнає, що його поведінка була неправильною, просить вибачення у всіх військових та заявляє, що після проходження відповідної підготовки має намір долучитися до служби у Збройних силах України. Він наголошує, що шкодує про свою участь у сутичці та готовий змінити власне ставлення.

    Інший учасник конфлікту повідомляє, що вже є чинним військовослужбовцем, однак на момент інциденту перебував у законній відпустці. У своєму зверненні він вибачається перед побратимами за власні дії та визнає, що його поведінка була негідною для людини, яка носить військову форму. Чоловік також заявляє, що після завершення відпустки повернеться до свого підрозділу та продовжить виконувати бойові завдання на фронті.

    Антон Петрівський повідомив, що серед осіб, які брали участь у конфлікті, були також неповнолітні. За його словами, вони також потрапили на відео, хоча їхніх облич не демонстрували публічно. Ветеран зазначив, що із молодими людьми також провели профілактичні бесіди, пояснивши їм наслідки таких дій та відповідальність за участь у насильстві щодо військовослужбовців.

    Крім того, Петрівський заявив, що наразі тривають пошуки осіб, які під час конфлікту, за його словами, зірвали форму з одного із військових. Він наголосив, що ці люди ще не встановлені, однак висловив переконання, що їх знайдуть, після чого вони також нестимуть відповідальність за свої дії. За його словами, саме ці учасники конфлікту можуть понести ще суворіші наслідки.

    Ще одне відеозвернення оприлюднив командир 2-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади Дмитро “Сліп” Кухарчук. На записі ще один учасник інциденту визнає, що був серед тих, хто конфліктував із військовослужбовцями біля автомобіля ТЦК. Він просить вибачення за свою поведінку, заявляє, що повністю усвідомив помилку та готовий понести будь-яке покарання, яке визначать правоохоронні органи або суд. Командир також повідомив, що перед записом звернення із чоловіком була проведена “виховна бесіда”.

    Резонансний інцидент стався увечері 8 липня у Львові під час проведення заходів із перевірки військово-облікових документів. За офіційною інформацією Львівського обласного територіального центру комплектування та поліції, військовослужбовці перевіряли документи чоловіка 1996 року народження. Під час перевірки було встановлено, що ще з 12 червня він перебував у розшуку за порушення правил військового обліку.

    Після оформлення необхідних документів чоловіка доставили до територіального центру комплектування. Тим часом інша група військовослужбовців залишалася на місці проведення перевірки. Саме тоді, за даними ТЦК, навколо них почав збиратися натовп місцевих жителів. Ситуація швидко загострилася: люди почали висловлювати агресію, словесно ображати військових, перешкоджати їхній роботі, після чого конфлікт переріс у фізичне протистояння.

    За даними Львівського обласного ТЦК та СП, учасники натовпу пошкодили службовий автомобіль військових, а згодом перекинули його. Відеозаписи інциденту швидко поширилися соціальними мережами та викликали широкий суспільний резонанс. На кадрах було видно, як десятки людей оточують автомобіль, вигукують образливі фрази та застосовують силу щодо транспортного засобу.

    Після інциденту поліція відкрила кримінальні провадження та розпочала встановлення всіх осіб, причетних до нападу. Правоохоронці повідомили, що вже ідентифікували чоловіка, який, за даними слідства, застосував фізичну силу до працівника поліції під час заворушень. Ним виявився 23-річний мешканець Львова, якого затримали у процесуальному порядку. Слідчі продовжують аналізувати відеозаписи та встановлювати інших учасників конфлікту.

    Події у Львові викликали реакцію керівництва держави та військового командування. Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов різко засудив напад на військовослужбовців, наголосивши, що в умовах повномасштабної війни будь-які прояви насильства щодо українських захисників є абсолютно неприйнятними. Міський голова Львова Андрій Садовий також заявив, що винні повинні понести відповідальність згідно із законом, а військова омбудсманка Ольга Решетилова наголосила на необхідності принципового розслідування інциденту та захисту прав військовослужбовців.

    Свою позицію висловив і президент України Володимир Зеленський. Глава держави повідомив, що доручив Міністерству внутрішніх справ та Міністерству оборони детально розібратися в усіх обставинах конфлікту, встановити причини його виникнення та забезпечити справедливе покарання для всіх осіб, які порушили закон. Президент наголосив, що під час війни повага до українських військових має залишатися безумовною, а будь-які напади на представників сил оборони чи правоохоронців повинні отримувати належну правову оцінку.

    Поява відео з вибаченнями стала черговим етапом розвитку цієї резонансної історії, яка вже кілька днів залишається однією з найобговорюваніших тем в українському інформаційному просторі. Водночас правоохоронні органи продовжують розслідування обставин сутички та встановлення всіх її учасників, а також перевіряють кожен епізод, зафіксований на численних відеозаписах, оприлюднених у мережі.

  • Сутичка з ТЦК сталася в окрузі Піпи, побічниці “жорсткої мобілізації”

    Сутичка з ТЦК сталася в окрузі Піпи, побічниці “жорсткої мобілізації”

    Конфлікт між місцевими мешканцями та військовослужбовцями ТЦК у Львові отримав не лише суспільний, а й політичний підтекст. Інцидент стався ввечері 8 липня у Сихівському районі міста — саме ця частина Львова входить до одномандатного виборчого округу №115, від якого у 2019 році до Верховної Ради була обрана Наталія Піпа від партії «Голос». За даними Верховної Ради, Піпа є народною депутаткою дев’ятого скликання, членкинею фракції «Голос» та секретаркою парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій.

    За інформацією Центральної виборчої комісії, округ №115 охоплює частину Львова, зокрема території, до яких належить Сихів. Саме там 8 липня стався резонансний конфлікт із ТЦК, під час якого натовп заблокував, пошкодив і перекинув службовий автомобіль військовослужбовців. На виборах 2019 року Наталія Піпа перемогла в цьому окрузі як кандидатка від партії «Голос».

    За даними Львівського обласного ТЦК та СП, інцидент розпочався близько 21:30 на проспекті Червоної Калини. Військовослужбовці разом із поліцейськими зупинили чоловіка для перевірки військово-облікових документів. У ТЦК заявили, що під час перевірки з’ясувалося: чоловік із 12 червня перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Його доставили до ТЦК та направили на проходження військово-лікарської комісії.

    Після цього, за версією ТЦК, на місці залишилася інша група оповіщення, яку заблокувала група невідомих осіб. Люди оточили службовий автомобіль, поводилися агресивно, суттєво пошкодили транспортний засіб, а згодом перекинули його. У ТЦК заявили, що всім подіям буде надана правова оцінка, а винні понесуть відповідальність згідно із законом.

    Пізніше на брифінгу представники влади, поліції та військкомату пояснили, що відео, яке поширилося в соцмережах і на якому військовослужбовець ТЦК б’є чоловіка, є неповним. За словами начальника Сихівського районного ТЦК та СП, конфлікт почався раніше, але цей момент не потрапив у кадр. Він також заявив, що не має інформації про те, нібито група оповіщення затримала ще одного чоловіка.

    На тлі цього інциденту увага частини медіа та користувачів соцмереж перемкнулася на Наталію Піпу, адже саме вона представляє округ, де сталася сутичка. Додаткового резонансу ситуації надало те, що депутатка раніше неодноразово висловлювалася щодо мобілізаційної політики та відстрочок для студентів.

    Зокрема, Піпа коментувала тему масових перевірок відвідуваності у закладах освіти через різке збільшення кількості студентів мобілізаційного віку. За її словами, студентів можуть відраховувати навіть через кілька пропусків, а разом із цим вони можуть втратити право на відстрочку від мобілізації. Вона пояснювала, що у вишах перевіряють присутність студентів через «великий наплив» чоловіків призовного віку.

    Також нардепка раніше заявляла, що чоловіки призовного віку, які здобувають не першу вищу освіту, можуть втратити право на відстрочку. За її словами, контрактна форма навчання сама по собі не гарантує відстрочки, а ключовим має бути саме здобуття першої освіти відповідного рівня.

    У публічному просторі ці заяви Піпи часто трактували як підтримку жорсткішого підходу до використання освіти як підстави для відстрочки від мобілізації. Водночас сама депутатка у своїх коментарях наголошувала на необхідності прибрати зловживання, коли статус студента використовують не для навчання, а для уникнення призову.

    Окремий суспільний резонанс раніше викликала інформація про чоловіка Наталії Піпи. За даними українських медіа з посиланням на декларацію депутатки, її чоловік Андрій Рущак у 2023 році працевлаштувався у львівський ліцей №93. Українські Новини писали, що за 2023 рік він отримав 35,2 тис. грн зарплати у цьому закладі, а робота в ліцеї зазначена як основна.

    Згодом інші видання повідомляли, що Рущак має відстрочку від мобілізації через роботу в освіті, хоча ці твердження потребують офіційного підтвердження від компетентних органів. У публічних джерелах також згадувалося, що він пов’язаний із ІТ-сферою та бізнесом.

    Станом на момент появи перших публікацій про політичний контекст інциденту на Сихові Наталія Піпа публічно не коментувала сам конфлікт із ТЦК у своєму окрузі. Водночас події у Львові вже отримали реакцію міської влади, військового командування та правоохоронців.

    Мер Львова Андрій Садовий назвав інцидент «дуже поганим симптомом» і заявив, що всі, хто порушив закон, мають понести відповідальність. Начальник ГУР Кирило Буданов також різко відреагував на події, закликавши українців подумати, хто захищатиме їх завтра, якщо сьогодні вони б’ють військовослужбовців власної армії.

    Конфлікт на Сихові став одним із найгучніших інцидентів навколо мобілізації за останні місяці. Він поєднав одразу кілька чутливих тем: дії ТЦК, ставлення суспільства до мобілізації, роботу правоохоронців, відповідальність місцевих політиків та питання справедливості відстрочок.

    Наразі правоохоронці встановлюють усіх учасників події та аналізують відео з місця конфлікту. Дії військовослужбовців ТЦК також мають перевірити в межах службового розслідування. Водночас політична складова скандалу лише набирає обертів, адже інцидент стався в окрузі депутатки, яка раніше активно висловлювалася щодо обмеження можливостей для ухилення від мобілізації через освіту.

  • “Якщо ви б’єте військових — хто захистить вас?”: Буданов зробив гучну заяву після подій у Львові

    “Якщо ви б’єте військових — хто захистить вас?”: Буданов зробив гучну заяву після подій у Львові

    Будівля територіального центру комплектування у Львові після резонансної сутички між військовослужбовцями та цивільними стала центром уваги всієї країни. Інцидент, під час якого натовп перекинув і пошкодив службовий автомобіль ТЦК, отримав широкий суспільний резонанс та викликав реакцію керівництва держави, військового командування й органів місцевої влади. Одним із перших свою позицію публічно висловив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, який закликав українців замислитися над наслідками подібних дій та наголосив на необхідності правової оцінки інциденту.

    У своєму Telegram-каналі Буданов заявив, що напад на українських військовослужбовців є неприпустимим навіть за наявності суспільних дискусій щодо роботи територіальних центрів комплектування.

    «Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та б’єте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас. Очікую справедливої реакції від правоохоронних органів на події у Львові», – написав він.

    Заява керівника ГУР пролунала після конфлікту, який стався ввечері 8 липня у Сихівському районі Львова. За інформацією Львівського обласного ТЦК та СП, близько 21:30 військовослужбовці спільно з поліцейськими проводили перевірку військово-облікових документів чоловіка. Під час перевірки, як стверджують у ТЦК, було встановлено, що він із 12 червня перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Після цього чоловіка доставили до територіального центру комплектування та направили на проходження військово-лікарської комісії.

    Поки одну частину групи супроводжували до ТЦК, інші військовослужбовці залишилися на місці. Саме тоді, за офіційною версією, їх оточила група людей, яка почала агресивно поводитися. На відеозаписах, що швидко поширилися у соціальних мережах, видно, як десятки людей заблокували службовий автомобіль, вигукували «Ганьба!», а згодом перекинули транспортний засіб та пошкодили його. Також повідомлялося про проколоті шини та пошкодження кузова автомобіля.

    Львівський обласний ТЦК заявив, що всі особи, причетні до нападу на військовослужбовців та пошкодження службового майна, нестимуть відповідальність відповідно до чинного законодавства. У повідомленні також містився заклик до громадян не піддаватися на провокації та не перешкоджати виконанню законних обов’язків військовими і поліцейськими.

    На інцидент відреагував і міський голова Львова Андрій Садовий. Він назвав побачене «дуже поганим симптомом» і наголосив, що Росія найбільше зацікавлена у внутрішніх конфліктах всередині України. За словами мера, навіть під час повномасштабної війни держава повинна залишатися правовою, а всі учасники подій, які порушили закон, мають понести відповідальність. Садовий також закликав припинити називати військовослужбовців «працівниками ТЦК», підкресливши, що це військові, які виконують службу.

    Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький також засудив напад на військових. Він повідомив, що правоохоронні органи дадуть правову оцінку діям усіх учасників конфлікту, а дії самих військовослужбовців ТЦК додатково перевірять у межах службового розслідування.

    Після резонансної події свою позицію висловила і військова омбудсменка Ольга Решетилова. Вона заявила, що відповідальність за подібні конфлікти не можна покладати виключно на людей, які опинилися безпосередньо на місці подій. На її думку, проблема значно глибша і потребує системних змін. Решетилова закликала уряд, військово-політичне керівництво та органи місцевого самоврядування переглянути підходи до мобілізації, удосконалити систему бронювання та провести реформу роботи ТЦК.

    Події у Львові викликали широкий суспільний резонанс і стали однією з найбільш обговорюваних тем останніх днів. Відео із перекиданням службового автомобіля швидко поширилися соціальними мережами та медіа, а інцидент спричинив активну дискусію щодо мобілізації, взаємодії громадян із представниками ТЦК та необхідності вдосконалення чинної системи.

    Наразі правоохоронні органи встановлюють усіх учасників конфлікту, аналізують відеозаписи та інші докази. Після завершення перевірки буде ухвалено процесуальні рішення щодо осіб, причетних до пошкодження службового автомобіля та можливого застосування насильства. Водночас офіційні особи наголошують, що будь-які суперечки навколо мобілізації повинні вирішуватися виключно у правовому полі, без насильства щодо військовослужбовців чи інших громадян.

  • “Це вже небезпечний симптом”: Садовий жорстко відреагував на сутички з ТЦК у Львові

    “Це вже небезпечний симптом”: Садовий жорстко відреагував на сутички з ТЦК у Львові

    Міський голова Львова Андрій Садовий різко відреагував на масовий конфлікт, який увечері 8 липня стався у Сихівському районі міста за участю військовослужбовців територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) і місцевих жителів. За словами мера, події стали серйозним сигналом для суспільства, а всі учасники, які порушили закон, повинні понести відповідальність.

    У своєму зверненні Андрій Садовий наголосив, що інцидент не характеризує львівську громаду загалом, однак залишає негативний слід.

    «Те, що ми побачили вчора у Львові – дуже погано. Ще не діагноз, але вже симптом. 58 тисяч львів’ян і львів’янок сьогодні на фронті. Кожного дня ми прощаємося із загиблими земляками. Місто віддає левову частку свого бюджету на підтримку Сил оборони України. Ганебна поведінка групи людей не здатна знищити репутацію громади, але тінь кинула», – написав міський голова.

    Садовий також заявив, що Росія найбільше зацікавлена у внутрішніх конфліктах в Україні, адже будь-які подібні інциденти миттєво стають інструментом російської пропаганди.

    За його словами, навіть під час війни Україна залишається правовою державою, а будь-які порушення закону мають отримати належну оцінку правоохоронців.

    «Події вчорашнього вечора повинні отримати належну правову оцінку. Усі, хто порушив закон, мають понести відповідальність. Ми можемо дискутувати про роботу державних інституцій. Але перешкоджати військовим виконувати службові обов’язки, нищити майно чи брати закон у власні руки – неприпустимо», – наголосив мер Львова.

    Окремо Садовий закликав припинити називати військовослужбовців ТЦК «працівниками ТЦК», підкресливши, що йдеться саме про військових, які виконують службові обов’язки.

    До резонансної події також відреагував начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. Він заявив, що напади на українських військовослужбовців є неприпустимими та закликав правоохоронні органи дати належну правову оцінку інциденту.

    «Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та б’єте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас. Очікую справедливої реакції від правоохоронних органів», – зазначив Буданов.

    Конфлікт стався ввечері 8 липня на Сихові. За інформацією Львівського обласного ТЦК та СП, близько 21:30 військовослужбовці спільно з поліцейськими зупинили чоловіка для перевірки військово-облікових документів. Під час перевірки, як стверджують у ТЦК, з’ясувалося, що з 12 червня він перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Після цього чоловіка доставили до територіального центру комплектування, а згодом направили на проходження військово-лікарської комісії.

    Водночас інша група військовослужбовців ТЦК, яка залишилася на місці, опинилася в оточенні натовпу. За інформацією обласного ТЦК, група людей заблокувала службовий автомобіль, поводилася агресивно, пошкодила транспортний засіб, після чого перекинула його. Відео інциденту швидко поширилися у соціальних мережах і викликали широкий суспільний резонанс.

    На записах, оприлюднених очевидцями, видно, як десятки людей оточили автомобіль ТЦК, вигукували образливі гасла, після чого кілька чоловіків перекинули службову машину. Частина учасників конфлікту також пошкодила транспортний засіб.

    Львівський обласний ТЦК та СП після інциденту звернувся до громадян із закликом не піддаватися на провокації та не перешкоджати військовослужбовцям і працівникам поліції виконувати законні обов’язки.

    Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький також засудив дії натовпу. Він заявив, що всі обставини події мають бути ретельно встановлені, а винні – притягнуті до відповідальності відповідно до закону. Крім того, посадовець повідомив, що дії військовослужбовців ТЦК також перевірять у межах службового розслідування, щоб дати оцінку всім учасникам конфлікту.

    Поліція Львівської області проводить перевірку всіх обставин інциденту. Правоохоронці встановлюють осіб, які брали участь у пошкодженні службового автомобіля, а також аналізують відеозаписи з місця події. Офіційна правова кваліфікація дій учасників конфлікту буде визначена після завершення першочергових слідчих дій.

    Резонансний випадок у Львові став одним із найгучніших конфліктів навколо мобілізаційних заходів за останній час. Подія викликала активне обговорення у суспільстві та політичному середовищі, а представники влади наголосили на необхідності забезпечення законності як під час проведення мобілізаційних заходів, так і під час реагування громадян на дії державних органів.

  • Після гучного розголосу: стало відомо, як склалися долі дітей, які залишилися без батьків через мобілізацію

    Після гучного розголосу: стало відомо, як склалися долі дітей, які залишилися без батьків через мобілізацію

    Історії 14-річного Микити та 5-річної Віоли, які після мобілізації своїх батьків фактично залишилися без належної опіки, свого часу викликали широкий суспільний резонанс. Обидва випадки стали предметом уваги громадськості, правозахисників, місцевої влади та державних органів. Нині стало відомо, як склалися долі дітей після гучного розголосу.

    Як повідомляє ТСН.ua, позитивне продовження отримала історія п’ятирічної Віоли Бронової з Кривого Рогу. Наприкінці червня її батька мобілізували просто дорогою до дитячого садка. Через це дівчинка залишилася без людини, яка мала забрати її із закладу дошкільної освіти. Оскільки інші родичі не відреагували на ситуацію, дитину тимчасово забрала до себе директорка дитячого садка Наталія Євтушенко.

    Через кілька днів після мобілізації батька відпустили для врегулювання сімейних документів. За словами чоловіка, він самостійно виховує доньку та має намір офіційно підтвердити свій статус батька-одинака у судовому порядку.

    Як розповіла директорка дитячого садка Наталія Євтушенко, пережиті події сильно вплинули на маленьку Віолу. Дівчинка дуже прив’язалася до жінки, яка допомогла їй у складний момент.

    «Я для неї стала просто Наталією. Вона дуже рада мене бачити. Постійно приносить малюнки, відбитки долоньок, квіточки. Це її спосіб подякувати», — розповіла директорка дошкільного закладу.

    За її словами, зараз ситуація стабілізувалася. Батько щодня приводить доньку до дитячого садка та забирає її після занять.

    За інформацією джерел ТСН.ua у владних структурах Дніпропетровської області, остаточному вирішенню ситуації сприяв значний суспільний резонанс. Співрозмовники видання стверджують, що після широкого висвітлення історії до її розгляду долучився військовий прокурор, після чого питання було врегульоване в інтересах дитини.

    Не менш резонансною була історія 14-річного Микити, також із Кривого Рогу. Взимку цього року його батька мобілізували через відсутність оформленої відстрочки. Після цього підліток залишився сам удома, а згодом був влаштований до дитячого будинку.

    Історія хлопця набула широкого розголосу після того, як стало відомо, що він самостійно звернувся до поліції, коли батько не повернувся після відвідування територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

    Згодом за згодою батька Микита тимчасово переїхав до родини депутатки Дніпропетровської обласної ради Аріни Пустової. Саме вона запропонувала допомогу після того, як дізналася про ситуацію хлопця від знайомих. Для цього були оформлені всі необхідні документи.

    8 липня Аріна Пустова повідомила журналістам, що нині ситуація суттєво покращилася.

    «Зараз усе дуже добре. Найголовніше — хлопець перебуває разом із татом. Батько Микити приїхав владнати питання з документами», — зазначила вона.

    За словами депутатки, наразі тривають судові розгляди. Батько хлопця намагається юридично підтвердити, що саме він є єдиною особою, яка здійснює опіку над сином.

    У Криворізькій міській раді раніше повідомляли, що мати Микити проживає за кордоном. Вона обіцяла повернутися до України, щоб вирішити питання щодо виховання дитини, однак цього так і не зробила.

    Саме тому батько прагне через суд остаточно врегулювати всі юридичні питання, пов’язані з опікою над сином.

    Обидві історії стали одними з найрезонансніших випадків, пов’язаних із мобілізацією батьків, які фактично самостійно виховували дітей. Вони викликали широкий суспільний резонанс, дискусію щодо механізмів підтвердження статусу одиноких батьків, порядку надання відстрочки від мобілізації та необхідності оперативного захисту прав дітей у подібних ситуаціях.

    Після широкого висвітлення у ЗМІ до обох випадків долучилися органи державної влади, місцевого самоврядування, правозахисники та соціальні служби. У результаті як Віола, так і Микита сьогодні перебувають поруч зі своїми батьками, а юридичне оформлення необхідних документів триває.

    Водночас остаточні рішення щодо правового статусу обох чоловіків мають ухвалити суди після розгляду всіх матеріалів справ.