Golosnovinua.com

Позначка: мобільні оператори

  • 5G уже в Одесі: швидкість перевищила 1 Гбіт/с, але є важливий нюанс

    5G уже в Одесі: швидкість перевищила 1 Гбіт/с, але є важливий нюанс

    В Україні розширили географію тестування мобільного зв’язку п’ятого покоління. 10 вересня Міністерство цифрової трансформації разом із мобільними операторами розпочало повноцінний етап випробувань 5G в Одесі. Під час тестів швидкість передавання даних перевищує 1 Гбіт/с, а середній показник для користувачів перебуває на рівні приблизно 600–700 Мбіт/с. Водночас говорити про комерційний запуск 5G по всій Одесі чи Україні поки зарано: йдеться саме про пілотний проєкт, покликаний перевірити технологію перед майбутнім масштабним розгортанням.

    Фахівці мають оцінити, як обладнання поводиться не лише в лабораторних умовах, а й у реальному місті — серед щільної забудови, великої кількості абонентів, транспорту та постійно мінливого навантаження. Саме такі випробування дозволяють зрозуміти, скільки базових станцій необхідно для стабільного покриття, як поширюється сигнал між будівлями та наскільки добре мережа працює в години пік.

    Одеса стала черговим етапом масштабного пілоту, який Україна проводить протягом 2026 року. Першу тестову зону 5G запустили 12 січня в історичному центрі Львова. Уже наприкінці того ж місяця технологія з’явилася у Бородянці на Київщині, а в лютому оператори почали відкриті випробування в Харкові. У липні до списку приєднався Київ, де пілот охопив центральну частину столиці та низку додаткових локацій. Одеса ще тоді офіційно називалася наступним містом у черзі.

    Причому до фактичного старту нинішнього етапу перші ознаки 5G в Одесі користувачі почали помічати ще в серпні. Місцеві медіа повідомляли, що 10–11 серпня власники сумісних смартфонів уже ловили сигнал нового стандарту в окремих центральних локаціях міста. Тоді це виглядало як підготовчий етап розгортання мережі.

    Для України нинішній запуск має значення ще й тому, що первинний план повноцінного впровадження 5G був затверджений урядом ще у листопаді 2020 року. Запуск нового покоління зв’язку планувався значно раніше, однак повномасштабне вторгнення Росії фактично змінило графік. Міністерство розвитку громад та територій раніше прямо зазначало, що через війну повноцінне розгортання було відкладене, а проєкт відновили вже як пілотний.

    Головна причина обережності — не лише вартість обладнання. Під час воєнного стану використання радіочастотного спектра має безпосередньо узгоджуватися з потребами оборони. Урядова стратегія розвитку електронних комунікацій зазначає, що повноцінне впровадження 5G зараз ускладнене через необхідність забезпечити сумісність цивільних мереж із радіоелектронними засобами спеціальних користувачів, зокрема у ключових для 5G діапазонах 700 МГц та 3400–3800 МГц.

    Додатково в умовах воєнного стану управління використанням радіочастотного спектра для потреб оборони здійснює Генеральний штаб ЗСУ. Тому встановлення нових базових станцій і робота в нових частотах потребують окремих погоджень, щоб цивільне телеком-обладнання не створювало перешкод військовим системам.

    Саме тому нинішній 5G в Одесі — це не аналог ситуації, коли оператор одномоментно вмикає нову мережу на всій території міста. Пілотні зони створюються поступово, а характеристики та навантаження постійно відстежуються.

    За інформацією Мінцифри, в Україні зараз уже працюють близько 340 базових станцій пілотної мережі 5G, а технологію в різних містах випробували понад 3,8 млн унікальних користувачів. Для порівняння, ще під час липневого запуску в Києві НКЕК повідомляла приблизно про 1,5 млн українців, які мали досвід використання 5G. Тоді середня швидкість також становила 600–700 Мбіт/с, а в окремих місцях перевищувала 1 Гбіт/с.

    Дані окремих операторів показують, наскільки активно користувачі випробовують нову технологію. Київстар ще у квітні повідомляв, що лише його 5G-мережею у Львові, Харкові та Бородянці скористалися майже 500 тисяч абонентів, які передали понад 358 ТБ даних. До моменту запуску київського пілоту кількість користувачів 5G у мережі оператора вже перевищила 724 тисячі, а трафік — 755 ТБ.

    У Vodafone статистика також виявилася показовою. У перший день відкритого тестування 5G у Києві до мережі підключилися 135 тисяч клієнтів, які використали понад 25 ТБ трафіку. Середня швидкість становила близько 600 Мбіт/с, а максимальна зафіксована на базовій станції під навантаженням наближалася до 2 Гбіт/с.

    Через місяць Vodafone повідомляв уже про понад 635 тисяч унікальних користувачів своєї 5G-мережі в Києві та 875 ТБ переданих даних. Це підтверджує одну з цілей пілоту — перевірити, як інфраструктура поводиться за масового підключення абонентів, а не лише продемонструвати максимальну швидкість у лабораторії.

    Ще одна перевага 5G полягає не лише в цифрах тесту швидкості. Мережі нового покоління розраховані на значно більшу щільність одночасно підключених пристроїв і можуть забирати частину мобільного трафіку з перевантажених LTE-секторів. Для великих міст це особливо відчутно в центрах, на вокзалах, стадіонах, концертах чи інших локаціях із тисячами людей.

    Саме тому одну з додаткових зон 5G у Львові влітку спеціально відкрили на залізничному вокзалі. Київстар пояснював це високою концентрацією користувачів: так оператор може перевіряти мережу саме за інтенсивного навантаження. У тестовій зоні Львова частка трафіку 5G на той момент уже перевищувала 42% від загальної передачі даних.

    Для звичайного абонента перехід при цьому максимально простий. Якщо смартфон підтримує 5G, має актуальне програмне забезпечення, а SIM-картка вже працює з 4G, у більшості випадків додатково купувати нову SIM не потрібно. Київстар прямо зазначає, що для 5G використовується та сама USIM, що й для LTE. Підключення відбувається автоматично після потрапляння в зону покриття.

    Якщо значок 5G не з’явився, Мінцифри радить спочатку перевірити, чи підтримує конкретна модель смартфона відповідний стандарт, а також налаштування мобільної мережі. Іноді потрібно оновити операційну систему, вимкнути режим енергозбереження, ненадовго активувати режим «У літаку» або перезавантажити телефон. За даними відомства, вже близько 29–30% смартфонів, якими користуються українці, технічно готові до роботи з 5G.

    Важливо й те, що поява 5G не означає швидкого зникнення 4G. LTE ще тривалий час залишатиметься основною мобільною технологією в Україні. Оператори паралельно продовжують розширювати саме 4G-покриття та поступово відмовляються від старого 3G, звільняючи частоти для сучасніших стандартів. Так, Київстар на початку вересня заявив про завершення масового використання 3G: понад мільйон абонентів перевели на 4G, а вивільнений частотний ресурс спрямували на LTE, збільшивши доступний для нього спектр на 25%.

    Таким чином, Одеса стала ще одним великим випробувальним полігоном для майбутньої української 5G-мережі. Від того, як вона покаже себе в умовах щільної забудови, великої кількості мешканців, туристичного навантаження та специфічного радіочастотного середовища портового міста, залежатимуть подальші технічні рішення операторів.

    Однак головне обмеження поки залишається незмінним. Чинна державна стратегія прямо вказує, що широкомасштабне впровадження 5G по всій Україні під час воєнного стану має технічні та безпекові перешкоди. Тому нинішні запуски у Львові, Бородянці, Харкові, Києві та Одесі — передусім підготовка до моменту, коли технологію можна буде масштабувати на всю країну.

    І якщо результати нинішніх тестів збережуться після переходу від невеликих зон до масового покриття, для українських користувачів це означатиме не просто красиву позначку «5G» у верхній частині екрана. Йдеться про мобільний інтернет зі швидкістю в сотні мегабіт за секунду, більшу пропускну здатність у перевантажених місцях та нову основу для цифрових сервісів, бізнесу, дистанційної роботи й майбутньої телеком-інфраструктури країни.

  • Майже 300 номерів і рахунки 25 осіб: слідство розширило справу про замах на Єрмолаєва в Монако

    Майже 300 номерів і рахунки 25 осіб: слідство розширило справу про замах на Єрмолаєва в Монако

    Українські правоохоронці суттєво розширили розслідування замаху на бізнесмена Вадима Єрмолаєва, який стався наприкінці червня у Монако. Слідчі отримали доступ до даних майже 300 мобільних номерів, інформації про банківські операції десятків осіб, а також перевіряють, хто з представників державних органів цікавився даними про пересування Єрмолаєва та його родини. Паралельно триває окреме розслідування вбивства Анастасії Березовської — жінки, яку влада Монако підозрювала у безпосередньому виконанні замаху.

    Столичний суд дозволив слідчим Національної поліції отримати значний масив телекомунікаційної та фінансової інформації в рамках кримінального провадження щодо вибуху у Монако 29 червня 2026 року.

    Як повідомляє «Главком» із посиланням на дані судового реєстру, слідство має намір дослідити з’єднання 292 абонентських номерів за тривалий період — з 1 січня 2025 року до 5 серпня 2026 року.

    Йдеться не про прослуховування змісту розмов чи SMS, а про так звані метадані зв’язку: інформацію про вхідні та вихідні з’єднання, факти надсилання SMS без розкриття їхнього змісту, GPRS-трафік, підключення до Інтернету та IP-адреси.

    Такий обсяг інформації може дозволити слідчим відновити контакти між особами, які перевіряються, визначити приблизну географію використання номерів та простежити комунікації до і після вибуху.

    Окремо правоохоронці перевіряють, чи не було витоку конфіденційної інформації про самого Єрмолаєва та членів його родини.

    Хто цікавився Єрмолаєвим у державних базах

    Суд дозволив слідству отримати відомості про працівників державних органів, які з січня по травень 2026 року переглядали інформацію про Єрмолаєва та членів його сім’ї в Єдиному державному демографічному реєстрі.

    Також перевіряються звернення до системи «Аркан», яка містить відомості про перетин державного кордону.

    Таким чином, слідство фактично намагається встановити, чи міг хтось із доступом до державних інформаційних систем передавати стороннім особам дані про пересування бізнесмена або його близьких.

    Наразі публічно не повідомлялося, що слідство вже встановило факт такого витоку або конкретного чиновника, який міг передати інформацію. Йдеться саме про перевірку версії та збір доказів.

    Ще один великий блок розслідування стосується грошей.

    За даними судового реєстру, правоохоронцям дозволили отримати копії документів у дев’яти фінансових установах щодо руху коштів 25 осіб, яких перевіряють у справі.

    Так слідство намагається простежити фінансові зв’язки між фігурантами та з’ясувати, чи могли через банківські або інші рахунки оплачувати підготовку замаху.

    Вибух у Монако: що сталося 29 червня

    Замах стався ввечері 29 червня у житловому будинку в центрі Монако.

    За даними Reuters, біля входу до будівлі спрацював саморобний вибуховий пристрій. Унаслідок вибуху постраждали три людини. Міжнародні ЗМІ повідомили, що серед них був Вадим Єрмолаєв, його партнерка та син.

    Прокуратура Монако від самого початку розслідувала інцидент як замах на вбивство, а не як терористичний акт. Генпрокурор князівства Стефан Тібо повідомляв, що перед вибухом камери спостереження зафіксували людину, яка залишила сумку у вестибюлі будинку.

    Після цього підозрюваний залишив місце події та, за даними слідства, перетнув кордон із Францією пішки.

    Почалася масштабна операція за участю правоохоронців Монако і Франції.

    Reuters повідомляв, що двоє постраждалих дістали небезпечні для життя травми.

    Згодом з’ясувалося, що людиною, яку правоохоронці Монако розшукували у зв’язку з вибухом, була 39-річна громадянка України Анастасія Березовська.

    За версією слідства Монако, вона могла замаскуватися під чоловіка, принести вибухівку до будинку та залишити її біля входу.

    Березовську оголосили у міжнародний розшук Інтерполу за підозрою у замаху на вбивство, використанні вибухового пристрою та участі у злочинній змові.

    Остаточно її вину суд не встановлював.

    Повернулася в Україну — і була вбита

    Події отримали новий драматичний розвиток уже після вибуху.

    Березовська залишила Західну Європу та 1 липня легально в’їхала в Україну.

    На момент перетину кордону відповідного спрацювання міжнародних баз, яке дозволило б її затримати, не було.

    Через кілька днів жінку вбили.

    За даними українського слідства, 3 липня Березовську вивезли до лісового масиву поблизу селища Юрів на Київщині, де її застрелили кількома пострілами в голову, після чого тіло закопали.

    Його знайшли 6 липня.

    Українська правда з посиланням на прокурора повідомляла, що до вбивства, за версією слідства, причетні Владислав Реут і Віталій Жикович.

    9 липня Печерський районний суд Києва відправив обох під варту.

    Reuters уточнював, що один із затриманих був чинним військовослужбовцем української військової розвідки, інший — колишнім правоохоронцем. При цьому один із підозрюваних пізніше заявив, що відмовляється від попереднього зізнання та стверджує, що воно було отримане під тиском.

    Тому твердження про їхню причетність наразі є версією слідства, а не встановленим судом фактом.

    Слідчі перевіряють зв’язок між двома злочинами

    Саме можливий зв’язок убивства Березовської із замахом у Монако став одним із центральних напрямків розслідування.

    За даними українських правоохоронців, підозрювані у вбивстві жінки раніше могли мати з нею фінансові контакти.

    У суді прокурор повідомляв, що слідство отримало інформацію про перекази на банківські та криптовалютні рахунки Березовської. Через це правоохоронці не виключають, що затримані можуть мати інформацію не тільки про її смерть, а й про організацію самого замаху на Єрмолаєва.

    Проте станом на зараз публічно не представлено судового рішення, яке б доводило участь цих осіб в організації вибуху в Монако.

    Україна та Монако домовилися координувати слідчі дії.

    Українська сторона пропонувала створити міжнародну слідчу групу, щоб правоохоронці обох країн могли оперативно обмінюватися доказами щодо вибуху та вбивства Березовської.

    СБУ відновила відео, яке намагалися знищити

    Ще одним важливим епізодом стало відновлення відеозапису з камери спостереження.

    За інформацією українських правоохоронців, після злочину запис намагалися знищити, однак спеціалістам СБУ вдалося відновити дані.

    Такий матеріал може мати значення для встановлення переміщень фігурантів справи та їхніх контактів.

    Сам вибух у Монако також був добре задокументований камерами. Правоохоронці князівства простежили рух людини, яка залишила сумку, аж до сусіднього французького міста Босолей.

    Тепер українське слідство фактично намагається поєднати кілька масивів доказів: відеозаписи, дані мобільних операторів, банківські транзакції, криптовалютні перекази, відомості про перетин кордону та звернення до державних баз.

    Хто такий Вадим Єрмолаєв

    Вадим Єрмолаєв — бізнесмен родом із Дніпра та засновник торгово-виробничої корпорації «Алеф».

    До його бізнесових інтересів входили нерухомість, аграрний сектор, виробництво алкоголю та інші напрями.

    У рейтингу Forbes Ukraine за 2021 рік Єрмолаєв посідав 45-те місце серед 100 найбагатших українців. Його статки тоді оцінювали приблизно у 220 млн доларів.

    З його бізнес-групою пов’язували низку відомих об’єктів у Дніпрі, зокрема торговельно-розважальний комплекс «Мост-Сіті», Cascade Plaza та інші девелоперські проєкти.

    Згодом Єрмолаєв відмовився від українського громадянства та став громадянином Кіпру.

    У грудні 2023 року Україна запровадила проти нього персональні санкції. Згодом їх було продовжено. В офіційних санкційних документах він зазначений як громадянин Республіки Кіпр, а серед обмежень передбачене, зокрема, блокування активів.

    Українські правоохоронні органи пов’язували санкції з діяльністю його алкогольного бізнесу на окупованій території Криму та сплатою податків до російського бюджету.

    Мотив замаху досі залишається ключовою загадкою

    Попри значний прогрес у встановленні можливого виконавця та пов’язаних із нею людей, головне питання справи досі залишається відкритим: хто замовив напад на Єрмолаєва і навіщо.

    Після вибуху у міжнародних медіа та українських виданнях з’явилося кілька версій — від конфліктів навколо бізнесу до можливої діяльності організованих злочинних груп.

    Зокрема, Українська правда з посиланням на власні джерела повідомляла про версію конфлікту, пов’язаного з так званими шахрайськими колцентрами. Проте ця версія офіційно не підтверджена і не може вважатися встановленим мотивом.

    Прокуратура Монако на початковому етапі прямо заявляла, що мотив залишається невідомим.

    Саме тому нинішнє рішення українського суду про перевірку майже 300 мобільних номерів може виявитися одним із найважливіших етапів справи.

    Слідству належить встановити не тільки зв’язки й переміщення окремих фігурантів, а й можливий ланцюг між замовником, організаторами та виконавцем вибуху.

    Особливу увагу привертає паралельна перевірка банківських рахунків і державних реєстрів. Якщо слідчим вдасться знайти збіг між фінансовими переказами, телефонними контактами та отриманням інформації про переміщення Єрмолаєва, це може суттєво наблизити розслідування до відповіді на питання, хто стояв за нападом у Монако.

    Поки ж справа залишається відкритою, а всі особи, яким оголошено підозру, відповідно до закону вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

  • Послугу зміни мобільного оператора тимчасово призупинять

    Послугу зміни мобільного оператора тимчасово призупинять

    В Україні вже найближчим часом буде тимчасово, але повністю призупинено надання популярної послуги перенесення мобільних номерів. Можливість змінити компанію, яка забезпечує зв’язок, із повним збереженням свого звичного телефонного номера буде абсолютно недоступною для абонентів у період з 29 червня до 1 липня 2026 року. Про такі вимушені та заздалегідь сплановані обмеження офіційно поінформувала профільна Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.

    Національний регулятор уже схвалив відповідне офіційне розпорядження від 24 червня 2026 року, згідно з яким усі технологічні та адміністративні процеси перенесення абонентських номерів заморозять рівно з 08:30 ранку 29 червня. Ця технічна пауза триватиме до 17:30 першого липня. Водночас повноцінне та автоматичне відновлення роботи сервісу заплановане вже на ранок наступного дня, тож подати заявки та завершити процедуру громадяни зможуть у звичному режимі з 08:30 четверга, 2 липня 2026 року.

    Технічно забезпечити цю планову паузу в роботі систем спільно мають Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» та всі постачальники електронних комунікаційних послуг, які працюють на вітчизняному ринку. Тимчасові обмеження безпосередньо стосуватимуться клієнтів абсолютно всіх операторів мобільного зв’язку країни, серед яких «Київстар», «ВФ Україна» (Vodafone), «Лайфселл» (lifecell), «ТРИМОБ», «Інтернаціональні телекомунікації», а також «ЛАЙКАМОБАЙЛ Україна». Усі ці телекомунікаційні компанії зобов’язані в індивідуальному порядку та завчасно поінформувати своїх абонентів про тимчасове призупинення процесів, щоб уникнути непорозумінь та плутанини з подачею документів.

    Подібний сервіс під міжнародною назвою Mobile Number Portability користується величезним попитом серед українських користувачів, оскільки дає повну свободу вибору мережі без потреби міняти свої контакти. Буквально минулого року в державі офіційно зафіксували вже ювілейне мільйонне перенесення мобільного номера. Схожі масштабні профілактичні та технічні паузи в роботі центральної бази даних виникали й раніше, адже система потребує постійного оновлення. Наприклад, наприкінці 2024 року роботу бази вже зупиняли з метою розширення загальних потужностей системи. Головною причиною для цього тоді стало стрімке збільшення кількості заявок від громадян на перенесення номера майже у 3,5 раза, через що на рівні базових технологічних процесів почали з’являтися черги та затримки.

  • Мобільні оператори активно блокують нав’язливі та шахрайські дзвінки

    Мобільні оператори активно блокують нав’язливі та шахрайські дзвінки

    З 2 жовтня 2025 року в Україні діють нові вимоги до мобільних операторів, які зобов’язують їх реагувати на скарги користувачів і блокувати спам-номери. За перші три місяці дії правил оператори заблокували 59 071 номер, з яких здійснювалися нав’язливі або шахрайські виклики без згоди абонентів.

    Про ефективність нових механізмів повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій та цифрової трансформації Михайло Федоров. Він наголосив, що такі дзвінки зазвичай використовуються компаніями для нав’язливої реклами або збору персональних даних, а їх блокування допомагає захистити приватність користувачів та підвищити комфорт від користування мобільним зв’язком.

    Спам-дзвінки — це телефонні виклики, які здійснюються без попередньої згоди абонента з метою реклами товарів або послуг. Окрім дискомфорту, вони можуть становити ризик для приватності, оскільки часто використовуються у шахрайських схемах.

    Мобільні оператори перевіряють підозрілі номери за низкою критеріїв:

    • дзвінки без попередньої комунікації з абонентом;

    • середня тривалість викликів менше 60 секунд;

    • понад 50% дзвінків здійснюються на різні номери;

    • на номер неможливо передзвонити;

    • під час дзвінка відтворюється записане аудіоповідомлення;

    • на номер надходять скарги від абонентів;

    • номер використовується лише для дзвінків, без SMS та мобільного інтернету.

    Якщо факт спаму підтверджується, номер блокується безстроково та потрапляє до «довічного бану».

    Українців закликають повідомляти про спам-дзвінки свого мобільного оператора:

    Vodafone — через застосунок або телефони 111, 0 800 400 111 (в Україні), +38 050 400 111 (у роумінгу).
    Kyivstar — через застосунок або телефони 466, 0 800 300 466; у роумінгу — 105466#.
    lifecell — через застосунок або телефони 5433, 0 800 20 5433; у роумінгу — +38 063 5433 111.

    Також можна подати скаргу на сайті Національної комісії з електронних комунікацій (НКЕК) або звернутися на урядову гарячу лінію за номером 1545.

  • Інвестиції мобільних операторів у стабільність роботи під час блекауту складає 3-5% від необхідного

    Інвестиції мобільних операторів у стабільність роботи під час блекауту складає 3-5% від необхідного

    За інформацією нашого джерела, під час закритої наради щодо роботи мобільних операторів в умовах воєнного стану прозвучали реальні цифри готовності до тривалих блекаутів.

    За результатами наради з’ясувалося, що можливості із забезпечення мобільного зв’язку операторами після відключення електроенергії зберігається на рівні 3-4 годин у столиці та 2-3 годин в інших містах. Щодо роботи мобільного інтернету, за інформацією джерела, ситуація значно гірша.

    Водночас, за інформацією джерела, інвестиції мобільних операторів в забезпечення безперебійної роботи під час блекаутів склали 3-5 відсотків від необхідного для забезпечення стабільної роботи.

    Нагадаємо, 15 липня державний Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) значно посилив вимоги до роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Зокрема, мобільних операторів зобов’язали забезпечити автономну роботу базових станцій протягом 10 годин поспіль.

  • Як протистояти нав’язливим рекламним дзвінкам

    Як протистояти нав’язливим рекламним дзвінкам

    В Україні запрацювали нові правила, які дозволяють громадянам активно боротися зі спам-дзвінками. З 2 жовтня уряд надав мобільним операторам право блокувати номери, що здійснюють масові рекламні дзвінки без згоди користувачів. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

    Спам-дзвінки — це телефонні звернення рекламного характеру, коли компанії нав’язують товари чи послуги без попереднього дозволу абонента. Тепер кожен українець може долучитися до боротьби з цією проблемою, повідомивши про підозрілий номер.

    Щоби поскаржитися на спам, достатньо скористатися застосунком свого мобільного оператора або зателефонувати на спеціальний номер:

    • Vodafone — у застосунку або за номерами 111, 0 800 400 111 (в Україні) чи +38 050 400 111 (у роумінгу)

    • Kyivstar — у застосунку або за номерами 466, 0 800 300 466 (в Україні) чи 105466# (у роумінгу)

    • LifeCell — у застосунку або за номерами 5433, 0 800 20 5433 (в Україні) чи +38 063 5433 111 (у роумінгу)

    Крім того, можна звернутися на гарячу лінію Уряду 1545 або залишити скаргу на сайті Національної комісії з регулювання електронних комунікацій.

    За словами міністра, завдяки новим правилам уже заблоковано тисячі номерів, що здійснювали масові дзвінки. Це перший крок до того, щоб українці могли спокійно користуватися зв’язком без нав’язливої реклами та шахрайських пропозицій.

  • Київстар протягом 2024 року втратив більше 200 тисяч абонентів

    Київстар протягом 2024 року втратив більше 200 тисяч абонентів

    Протягом 2024 року 340,6 тисячі абонентів скористалися послугою зміни мобільного оператора зі збереженням номера. За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), найбільше клієнтів втратила компанія «Київстар».

    Як свідчать статистичні дані комісії, за 2024 рік 207,1 тисячі номерів було перенесено від “Київстару”. Водночас перейшли в “Київстар” від інших операторів усього 16,6 тис. абонентів.

    Тим часом більшість номерів від інших операторів було перенесено до lifecell. Це – 269,76 тисячі номерів. А тим часом пішли з lifecell 22,9 тис. номерів.

    На другому місці за кількістю перенесених номерів є оператор Vodafone, з якого за рік пішли 109,5 тисячі людей. За цей же період прийшли від інших операторів у Vodafone 54,1 тисячі абонентів.

    Загальна кількість перенесених номерів за 2024 рік / скриншот
    Кількість перенесених номерів ВІД постачальників-донорів / скриншот
    Кількість перенесених номерів ДО постачальників-донорів / скриншот

    Мобільний зв’язок в Україні: останні новини

    Як ми повідомляли раніше, українці витрачають на зв’язок більше за європейців. Співвідношення тарифу на мобільний Інтернет до валового національного доходу на душу населення в Україні у 2023 р. становило 1,36%, що є одним із найвищих показників серед країн Європи (медіанне значення 0,5%) і поступається лише Албанії.

    У 2025 році мобільні оператори в Україні почнуть відключати 3G-мережу. Це буде зроблено для того, щоб звільнити місце для 4G та забезпечувати швидші та кращі послуги. Оператори завчасно попереджатимуть споживачів перед вимкненням 3G у їхньому регіоні.

  • Оператори мобільного зв’язку зобов’язані забезпечити зв’язок під час відключень світла

    Оператори мобільного зв’язку зобов’язані забезпечити зв’язок під час відключень світла

    В Україні введено нові вимоги для операторів мобільного зв’язку, які зобов’язують їх забезпечувати зв’язок під час відключень електроенергії на 10 годин замість попередніх 4. Ці зміни, озвучені Держспецзв’язком, є частиною зусиль для забезпечення стабільності зв’язку в умовах критичних ситуацій.

    Згідно з новими нормативами, до 1 жовтня 2024 року не менше 60% базових станцій операторів повинні бути забезпечені автономним резервним живленням. Поетапно ці вимоги зростатимуть: до 1 листопада — 70%, до 1 грудня — 80%, а до кінця січня 2025 року — 100%.

    До 1 грудня 2023 року не менше 25% базових станцій в кожній області повинні бути підключені до генераторів, які здатні працювати без електроенергії протягом 72 годин. А з 1 вересня всі об’єкти мають бути забезпечені цією можливістю. Це означає, що оператори мобільного зв’язку зобов’язані гарантувати стабільний доступ до інтернету і зв’язку навіть під час тривалих відключень світла.

    Ці заходи є критично важливими для підтримання комунікаційних можливостей в Україні, особливо в умовах війни та енергетичних криз. Забезпечення зв’язку у важливих ситуаціях може врятувати життя, тому нові вимоги покликані підвищити рівень готовності операторів до екстремальних умов.