Golosnovinua.com

Позначка: мобільні укриття

  • «Є замовники і сценаристи»: Кличко заявив про план усунення його від влади

    «Є замовники і сценаристи»: Кличко заявив про план усунення його від влади

    Міський голова Києва Віталій Кличко виступив із резонансною заявою щодо протестів, які відбулися 17 жовтня під стінами Київської міської державної адміністрації. За словами мера, акція з вимогою його відставки могла бути частиною політичного сценарію, за яким стоять представники центральної влади. Кличко переконаний, що справжньою метою організаторів є не розв’язання проблем столиці, а встановлення ручного управління Києвом через військову адміністрацію та послаблення місцевого самоврядування. Водночас конкретних доказів причетності державного керівництва до організації мітингу він публічно не представив.

    Про це Віталій Кличко заявив в ефірі програми «Свобода Live» на Радіо Свобода. В інтерв’ю журналістам він прокоментував масову акцію протесту, під час якої учасники вимагали його відставки, критикували підготовку столиці до зими та звинувачували міське керівництво в недостатній увазі до безпеки населення.

    Мер заявив, що йому відомо, хто саме зацікавлений у проведенні таких заходів, однак прізвищ імовірних організаторів називати не став.

    За його словами, у центральній владі існує група людей, які прагнуть усунути його з посади та змінити модель управління українською столицею.

    Кличко вважає, що критика міської влади та вимоги відставки можуть використовуватися як інструмент політичного тиску. Зокрема, він пов’язує ситуацію з прагненням посилити роль Київської міської військової адміністрації та сконцентрувати управлінські повноваження в руках посадовців, які призначаються на державному рівні.

    «Робиться все для того, щоб поставити військову адміністрацію, зробити ручне керування і побудувати вертикаль, знищити місцеве самоврядування», — заявив мер.

    На думку Кличка, вимоги протестувальників збігаються з претензіями до столичної влади, які раніше публічно висловлювали представники державного керівництва. Саме цей збіг він називає одним з аргументів на користь власної версії про політичну складову протесту.

    Водночас збіг політичної риторики сам собою не є доказом того, що центральна влада організувала акцію, фінансувала її або координувала дії учасників. У доступних повідомленнях немає документів чи інших незалежно перевірених відомостей, які підтверджували б такі твердження.

    Що відбулося 17 жовтня під стінами КМДА

    Приводом для заяв Кличка став мітинг, який відбувся у суботу, 17 жовтня 2026 року, на Хрещатику біля будівлі Київської міської державної адміністрації.

    Акцію організували громадські активісти та міські ініціативи, які виступають за зміни в управлінні столицею. Серед публічно названих організаторів були представники спільноти «Марш за Київ», а також ветеран Дмитро Козятинський.

    Учасники вийшли з плакатами, на яких вимагали відставки міського голови, критикували стан укриттів, транспортну політику, забудову зелених зон та рівень підготовки міста до можливих надзвичайних ситуацій.

    Деякі транспаранти містили прямі заклики до відставки Кличка. Інші звертали увагу на те, що під час постійних російських атак Київ потребує насамперед доступних укриттів, належного захисту інфраструктури та ефективного реагування міських служб.

    За повідомленням «Української правди», поліція на одному з етапів акції оцінювала кількість учасників приблизно у 200 людей. Водночас журналісти Deutsche Welle повідомляли про близько 400 присутніх. Розбіжність може бути пов’язана з різним часом підрахунку, але остаточної єдиної оцінки кількості протестувальників немає.

    Раніше «Ненька інфо» докладно розповідала про перебіг акції в матеріалі «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка. Видання звертало увагу на різноманітність вимог протестувальників, незвичні плакати, присутність громадських активістів і прихильників міського голови.

    Зокрема, на акції були присутні представники громадських організацій, які займаються питаннями транспорту, містобудування, збереження історичних пам’яток та зелених зон.

    Серед претензій до влади звучали проблеми зі збереженням Екопарку Осокорки, історичної забудови та організацією міського простору.

    Водночас серед учасників були й люди, які підтримували Кличка та виступали проти втручання центральної влади в управління столицею. Це свідчить про наявність різних позицій серед киян щодо відповідальності міської влади й можливих шляхів розв’язання проблем.

    Чому Кличко говорить про боротьбу за управління столицею

    Заяви мера пролунали на тлі тривалого конфлікту між Київською міською владою та представниками центрального керівництва держави.

    Одним із ключових питань залишається розмежування повноважень між міським головою, Київською міською державною адміністрацією, районними державними адміністраціями та Київською міською військовою адміністрацією.

    Кличко неодноразово наголошував на необхідності збереження самоврядування столиці, яке ґрунтується на виборних органах влади.

    Водночас під час воєнного стану у Києві, як і в інших регіонах України, діє система військових адміністрацій, створених для забезпечення оборони, громадської безпеки та виконання окремих державних функцій.

    На думку міського голови, посилення впливу призначених посадовців може створити ризики для незалежності місцевого самоврядування. Саме в цьому контексті він розглядає нинішні протести.

    Втім, правовий статус військових адміністрацій визначається законодавством, а сама наявність КМВА не означає автоматичного припинення повноважень Київської міської ради або дострокового звільнення обраного мера.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала напружені відносини між міською владою та центральним керівництвом у публікації «Харченко не планують призначати очільницею КМВА: чутки можуть бути частиною кампанії проти Кличка».

    У матеріалі йшлося про кадрові чутки навколо військової адміністрації, суперечки щодо управлінських повноважень та відсутність офіційного підтвердження можливих кадрових змін.

    Укриття стали однією з головних причин невдоволення киян

    Окрему частину інтерв’ю Кличко присвятив питанню мобільних укриттів — одній із найгостріших тем у публічній дискусії щодо безпеки столиці.

    Активісти критикували міську владу за недостатню кількість захисних споруд у місцях масового перебування людей, зокрема поблизу зупинок громадського транспорту, житлових кварталів та інших громадських просторів.

    У відповідь Кличко заявив, що в Києві вже функціонують тисячі укриттів різних типів та форм власності.

    За його даними, у столиці налічується майже 4400 таких об’єктів. Протягом 2022–2026 років, як стверджує мер, місто спрямувало приблизно 7 мільярдів гривень на будівництво, ремонт та облаштування захисних споруд.

    Водночас сам Кличко визнавав, що в окремих мікрорайонах досі бракує облаштованих укриттів у пішій доступності.

    16 жовтня, за інформацією Укрінформу, мер доручив керівникам районних державних адміністрацій визначити пріоритети використання коштів на захисні споруди та активізувати відповідну роботу.

    Особливу увагу він звернув на мобільні укриття. За словами міського голови, ще у 2025 році на їх встановлення передбачили близько 500 мільйонів гривень, однак виділені кошти не використали.

    Кличко покладає відповідальність за це на районні адміністрації, керівників яких призначає президент України.

    За його твердженням, жодна районна адміністрація не звернулася із відповідним запитом на встановлення мобільних укриттів.

    Мер наголосив, що міська влада не може самостійно витрачати бюджетні кошти поза встановленими процедурами та розподілом повноважень.

    Водночас така позиція не означає, що питання відповідальності за встановлення укриттів остаточно вирішене. Зокрема, 13 жовтня стало відомо про позов прокуратури щодо ймовірної бездіяльності міської влади у питанні створення мобільних захисних споруд.

    Про цю ситуацію детально повідомляло hromadske.

    Таким чином, суперечка охоплює не лише політичні заяви, а й конкретні питання бюджетного фінансування, розподілу повноважень та виконання рішень щодо безпеки населення.

    Підготовка Києва до зими стала ще однією точкою конфлікту

    Не менш гострою темою залишилася готовність столиці до опалювального сезону 2026–2027 років.

    Президент Володимир Зеленський раніше публічно критикував київську владу за недостатнє виконання заходів у межах планів стійкості, необхідних для роботи критичної інфраструктури під час російських атак.

    На цьому тлі учасники протесту 17 жовтня висловлювали занепокоєння через можливі тривалі відключення електроенергії, проблеми з теплопостачанням та доступом до води.

    Кличко, своєю чергою, заявив, що вважає частину критики передчасною. За його словами, на момент протесту опалювальний сезон ще не розпочався, тому висновки про повну неготовність міста до зими не мають достатнього обґрунтування.

    Однак серйозність ситуації пов’язана з наслідками російських ударів по енергетичній інфраструктурі Києва.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж» про ситуацію з основними теплоелектроцентралями столиці.

    За наведеними виданням даними, на 17 жовтня три великі столичні ТЕЦ не виробляли електроенергію, хоча зберігали можливість працювати на теплопостачання. Це посилює залежність Києва від зовнішніх електромереж та резервних джерел живлення.

    Саме тому готовність міської інфраструктури до зимових місяців залишається не лише політичним питанням, а й важливою складовою безпеки мільйонів жителів столиці.

    Кличко прокоментував і відключення світла у власній квартирі

    Під час інтерв’ю міський голова також відповів на запитання щодо відключень електроенергії у своєму помешканні.

    За словами Кличка, у його квартирі також вимикають світло, хоча сам він часто повертається додому пізно.

    Ця тема набула розголосу на тлі суспільного невдоволення графіками відключень та проблемами з енергопостачанням у столиці.

    Водночас наявність або відсутність відключень за конкретною адресою залежить від технічних особливостей електромереж, підключення будівель та рішень операторів системи розподілу. Тому самі лише заяви посадовців не дозволяють зробити висновки про привілейоване електропостачання.

    Що буде далі: політичний конфлікт чи реальні зміни в управлінні Києвом

    Заяви Віталія Кличка демонструють подальше загострення суперечностей між столичною та центральною владою.

    З одного боку, мер переконаний, що протести використовуються для політичного тиску та створення передумов для зміни управлінської моделі столиці. З іншого боку, учасники акції висувають конкретні претензії до роботи міських служб, стану укриттів, транспорту й підготовки до зими.

    При цьому організатори протесту публічно заявляли про громадський характер своїх вимог. Незалежного підтвердження версії Кличка про централізовану організацію мітингу представниками державної влади наразі немає.

    Політичне протистояння відбувається в особливо складний період для Києва, який продовжує зазнавати російських атак і змушений одночасно відновлювати пошкоджену інфраструктуру, готуватися до зимових місяців та забезпечувати безпеку населення.

    Відтак головним питанням залишається не лише політичне майбутнє Віталія Кличка, а й те, як різні рівні влади виконуватимуть свої обов’язки в умовах війни.

    Станом на 21 жовтня Кличко публічно звинуватив центральну владу в організації протестів проти нього, однак не назвав конкретних посадовців і не оприлюднив доказів цих тверджень. Офіційного підтвердження існування плану його усунення з боку державного керівництва у перевірених джерелах немає.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від реакції центральної влади, позиції громадських організацій та практичних рішень щодо найгостріших проблем столиці.

  • Росія полює на залізничників: «Укрзалізниця» встановила 281 укриття й готує ще сотні — де сховатися пасажирам

    Росія полює на залізничників: «Укрзалізниця» встановила 281 укриття й готує ще сотні — де сховатися пасажирам

    «Укрзалізниця» масштабно посилює захист працівників і пасажирів на тлі регулярних російських атак по залізничній інфраструктурі. На станціях, у депо та виробничих підрозділах уже встановили 281 мобільне укриття, причому 214 із них — протягом 2026 року. Надалі компанія планує збільшити кількість таких споруд до 800. Окрему програму розробляють для пасажирів: приблизно 300 додаткових укриттів мають з’явитися на пріоритетних станціях і зупинних пунктах.

    Про це 14 жовтня повідомив заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Володимир Шемаєв після зустрічі з головою Федерації залізничників України Миколою Снітком.

    За словами посадовця, під час переговорів обговорювали підтримку залізничних підприємств, посилення безпеки персоналу та заходи для забезпечення стабільної роботи транспорту в умовах постійних російських обстрілів.

    Одним із пріоритетів залишається створення мережі мобільних захисних споруд, які дозволяють працівникам оперативно сховатися під час повітряної небезпеки.

    Зараз на залізничних об’єктах уже функціонує 281 мобільне укриття. Упродовж поточного року встановили 214 таких конструкцій, а загальну кількість планують довести до 800.

    Мобільні укриття розміщують передусім у найбільш небезпечних районах, поблизу важливих залізничних об’єктів і там, де немає стаціонарних захисних споруд.

    Частину таких укриттів «Укрзалізниця» виготовляє власними силами на підприємствах компанії.

    Окремо готують масштабне розширення мережі укриттів для пасажирів. За словами Шемаєва, планується встановити приблизно 300 мобільних споруд на пріоритетних станціях і зупинних пунктах.

    Перші результати вже є у столичному регіоні. Укриття встановили на платформах і зупинках Дарниця, Почайна, Бориспіль, Васильків І та Бровари.

    Роботи продовжуватимуть у співпраці з місцевими органами влади.

    На Київщині також облаштовують модульні укриття на інших залізничних об’єктах. Зокрема, у Глевасі встановили споруду, розраховану на 29 осіб. Роботи тривають у Вишневому та Броварах.

    Необхідність посилення захисту виникла через систематичні російські удари по залізниці. Окупанти атакують локомотиви, депо, вокзали, електричні підстанції та пасажирські потяги.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російський удар по залізничній інфраструктурі Києва, внаслідок якого 23 вересня отримав поранення працівник «Укрзалізниці». Після атаки керівництво компанії закликало пасажирів не залишатися на відкритих платформах під час повітряної тривоги.

    Ще раніше «Ненька інфо» писала про смертельні атаки російських «Шахедів» на залізницю Сумщини. У червні внаслідок ударів по залізничних об’єктах загинули працівниці компанії, інші співробітники отримали поранення.

    Мобільні споруди вже продемонстрували свою ефективність. У травні «Укрзалізниця» повідомляла, що одне з таких укриттів врятувало життя провідниці на Харківщині. Жінка вчасно сховалася після попередження про небезпеку, тоді як вагон, у якому вона працювала, згодом знищив російський безпілотник.

    Паралельно в Україні діють оновлені правила роботи залізничного транспорту під час повітряних загроз.

    За жовтого рівня небезпеки поїзди можуть продовжувати рух, посадку та висадку пасажирів. За червоного рівня відправлення призупиняють, а людей спрямовують до укриттів.

    У разі необхідності «Укрзалізниця» також може тимчасово обмежувати рух поїздів або змінювати схеми перевезень.

    Розширення мережі укриттів має допомогти знизити ризики для залізничників і пасажирів та забезпечити роботу критично важливого транспорту навіть під час посилення російських атак.

    Водночас мобільні укриття не гарантують абсолютного захисту від прямого ракетного влучання. Пасажирам рекомендують виконувати вказівки працівників залізниці та під час повітряної небезпеки переходити до найближчого доступного укриття.

  • Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    У Києві планують розпочати встановлення мобільних бетонних укриттів, які дозволять мешканцям швидше знаходити захист під час російських ракетних і дронових атак. Перші 14 споруд мають з’явитися наприкінці жовтня — на початку листопада 2026 року. Насамперед їх облаштовуватимуть біля зупинок громадського транспорту та в місцях масового перебування людей, де бракує стаціонарних сховищ.

    Про це повідомив виконувач обов’язків начальника Київської міської військової адміністрації Андрій Ткачов в ефірі телеканалу «Ми-Україна».

    За словами посадовця, забезпеченість захисними спорудами в різних частинах столиці суттєво відрізняється. У деяких житлових масивах місць для укриття недостатньо, що створює додаткову небезпеку для людей під час повітряних тривог.

    Особливо гострою ця проблема залишається на лівому березі Києва.

    Водночас у центральній частині міста доступних місць для укриття більше. Важливу роль відіграють станції Київського метрополітену, які під час повітряних тривог використовуються як захисні споруди.

    Де встановлюватимуть мобільні укриття

    За словами Ткачова, мобільні бетонні споруди насамперед планують розміщувати поблизу зупинок громадського транспорту та в місцях, де одночасно перебуває багато людей.

    Пріоритетними стануть райони, у яких неможливо швидко побудувати повноцінне капітальне укриття або де вже наявних захисних споруд недостатньо.

    На першому етапі в столиці планують встановити 14 мобільних укриттів.

    Водночас конкретні адреси їхнього розташування посадовець не назвав.

    За його словами, кияни зможуть побачити перші результати роботи вже найближчими тижнями.

    Однак поки невідомо, у яких саме районах з’являться перші споруди, скільки людей зможе вмістити кожна з них та чи передбачено подальше збільшення кількості укриттів.

    Коли розпочнеться встановлення

    У Київській міській військовій адміністрації розраховують розпочати встановлення мобільних укриттів наприкінці жовтня або на початку листопада.

    Це означає, що перші споруди можуть з’явитися ще до початку зими.

    Водночас заявлений термін поки є плановим. Про завершення монтажу або введення конкретних об’єктів в експлуатацію ще не повідомлялося.

    Київ перейматиме досвід прифронтових міст

    Андрій Ткачов пояснив, що мобільні бетонні укриття вже використовують у низці українських міст, які регулярно потерпають від російських обстрілів.

    Зокрема, подібні споруди встановлювали у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Миколаєві.

    Їх розміщують поблизу зупинок громадського транспорту, ринків та інших місць скупчення людей.

    Основна перевага таких конструкцій — можливість відносно швидкого встановлення без тривалого будівництва підземних захисних споруд.

    Мобільні укриття покликані забезпечити додатковий захист від окремих уражальних чинників, зокрема уламків і вибухової хвилі, залежно від конструкції та підтверджених захисних характеристик.

    Водночас вони не є повноцінною заміною спеціально обладнаних капітальних сховищ. Рівень захисту залежить від технічних параметрів конкретної споруди.

    Чому Києву потрібні додаткові укриття

    Необхідність збільшення кількості захисних споруд стала особливо актуальною на тлі регулярних російських атак на столицю.

    Мешканці окремих районів не завжди мають можливість швидко дістатися до найближчого укриття, особливо коли йдеться про балістичні ракети, які можуть досягати міста за лічені хвилини.

    Проблема стосується передусім людей, які перебувають на вулиці, очікують громадський транспорт або не мають поблизу доступного підземного приміщення.

    У таких умовах додаткові захисні конструкції на зупинках можуть стати важливим елементом міської інфраструктури безпеки.

    Крім того, питання встановлення мобільних укриттів раніше порушувала Київська міська прокуратура.

    За інформацією медіа, прокуратура звернулася до суду з вимогою зобов’язати міську владу забезпечити встановлення таких споруд.

    Де киянам шукати укриття вже зараз

    Поки нові бетонні конструкції лише готують до встановлення, мешканцям столиці рекомендують заздалегідь визначити найближчі чинні укриття.

    Офіційна інтерактивна мапа доступна на порталі Києва та в застосунку «Київ Цифровий».

    На ній можна знайти розташування захисних споруд у різних районах міста.

    Таким чином, Київ планує встановити перші 14 мобільних бетонних укриттів уже наприкінці жовтня — на початку листопада. Проте остаточні адреси, технічні характеристики та графік облаштування споруд КМВА поки не оприлюднила.

  • Бізнесу дали три місяці на укриття: як працюватимуть магазини й заклади під час тривог

    Бізнесу дали три місяці на укриття: як працюватимуть магазини й заклади під час тривог

    Кабінет Міністрів затвердив нові правила роботи бізнесу та транспорту під час повітряних тривог. Головна зміна — запровадження двох рівнів небезпеки: жовтого під час атак дронів і червоного у разі підвищеної загрози ракетного або комбінованого удару. За жовтого рівня підприємства зможуть не припиняти роботу, але лише за умови дотримання вимог безпеки та наявності доступного укриття для працівників і відвідувачів.

    Для закладів, які досі не можуть забезпечити людям доступ до укриття, уряд встановив перехідний термін — три місяці. Прем’єр-міністр Сергій Корецький наголосив, що економіка має продовжувати працювати навіть під час тривалих дронових атак, однак безпекові вимоги залишаються обов’язковими.

    Таким чином, магазини, ресторани, торговельні центри, підприємства сфери послуг та інші заклади вже не повинні будуть автоматично зупиняти роботу при кожній дроновій загрозі, якщо оголошений саме жовтий рівень. Водночас це не означає, що люди можуть ігнорувати небезпеку: бізнес має організувати можливість швидкого переходу персоналу й відвідувачів у захищене місце.

    За червоного рівня правила будуть значно суворішими. Якщо є підвищена загроза ракетного або комбінованого удару, робота має бути припинена, а люди — перейти до укриття.

    Уряд пояснює нововведення зміною російської тактики. Тривалі нальоти безпілотників можуть годинами паралізувати роботу міст, транспорту та підприємств, навіть якщо конкретна територія не перебуває під безпосередньою ракетною загрозою. Саме тому систему вирішили зробити диференційованою — залежно від типу небезпеки. Президент Володимир Зеленський раніше повідомляв, що жовтий рівень застосовуватимуть для дронових нальотів, а червоний — для більш серйозної ракетної загрози.

    Зміни торкнуться не лише приватного бізнесу. Для Києва Кабмін рекомендував забезпечити повноцінну роботу метро під час жовтого рівня небезпеки. За необхідності столична влада також має збільшувати кількість наземного громадського транспорту, щоб люди могли дістатися до роботи, лікарень і станцій підземки.

    Ще одна потенційно важлива зміна для столиці стосується комендантської години. Уряд рекомендував місцевій владі скоригувати її тривалість і встановити режим з 01:00 до 05:00. Окремо планується вдосконалити правила пересування транзитного вантажного транспорту та перевезення пасажирів до і від залізничних вокзалів. Водночас йдеться саме про рекомендацію: остаточні рішення щодо режиму в Києві мають ухвалювати відповідні органи місцевої влади.

    Кабмін також вимагає прискорити встановлення та облаштування мобільних укриттів у громадах. Їх насамперед розглядають як засіб захисту від уламків у місцях, де немає капітальних захисних споруд або до них неможливо швидко дістатися.

    У публікації Forbes також йдеться про низку додаткових змін, які мають супроводжувати нову модель оповіщення. Зокрема, заклади мають бути промарковані інформацією про наявність або відсутність укриття чи безпечного простору. Для шкіл та дитячих садків правила безпеки не пом’якшуються — під час тривоги діти та працівники мають переходити до укриттів.

    Окремо планується модернізація самої системи сповіщення. Раніше Зеленський повідомляв, що для різних рівнів загрози мають використовуватися різні сигнали, а також точніше визначатися географія оголошення тривог.

    За даними Forbes, влада також планує прибрати повторну сирену під час відбою та створити на базі «Дії» державний сервіс, у якому можна буде бачити актуальний рівень загрози й інформацію про рух дронів та ракет. Ці деталі не наведені в оприлюдненому повідомленні Кабміну від 3 вересня, тому їх варто сприймати як частину ширшого пакета змін, про який повідомив прем’єр, але окремі механізми ще можуть уточнюватися.

    Головна логіка нової системи залишається простою: жовтий рівень не означає скасування небезпеки, але дозволяє економіці працювати за підвищених заходів безпеки; червоний означає обов’язкове припинення роботи та перехід в укриття.

    Для бізнесу це означає, що найближчі три місяці можуть стати періодом активного облаштування або пошуку доступних захисних просторів. Компаніям, які хочуть продовжувати роботу під час дронових атак, доведеться забезпечити реальну можливість убезпечити і працівників, і клієнтів.

    Уряд пояснює, що мета нових правил — знайти баланс між безпекою та функціонуванням економіки. За словами Корецького, російські атаки не повинні паралізувати роботу міст, підприємств та критичної інфраструктури, але водночас держава не може дозволити нехтувати життям людей.

  • Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Після чергових смертельних ракетних атак Росії на Київ проблема укриттів у столиці знову вийшла на перший план. Балістична ракета залишає людям лічені хвилини на реакцію, однак у багатьох житлових масивах столиці найближчим доступним місцем залишаються звичайний підвал, підземний паркінг або станція метро, до якої ще потрібно встигнути дістатися.

    На п’ятому році повномасштабної війни це породжує дедалі гостріше питання: чому столиця з багатомільярдним бюджетом досі не сформувала розгалужену мережу нових повноцінних захисних споруд?

    Формально ситуація виглядає значно краще. За даними Департаменту муніципальної безпеки КМДА, станом на 2026 рік у Києві обліковували 4358 об’єктів фонду цивільного захисту. Однак 3796 із них — це найпростіші укриття, тобто переважно пристосовані підвали, цокольні приміщення та інший підземний простір. Повноцінних сховищ у столиці було 512, споруд подвійного призначення — 47, протирадіаційних укриттів — лише два, а первинне мобільне укриття офіційно обліковувалося одне.

    Саме ця структура фонду пояснює головний парадокс: статистично Київ має тисячі місць для укриття, однак значна частина цих об’єктів не є спеціально побудованими сховищами високого рівня захисту.

    Мільярди на укриття виділяють щороку

    Говорити, що грошей на цивільний захист у Києва взагалі немає, було б неправильно.

    У 2025 році столична влада повідомляла, що на будівництво нових і капітальний ремонт наявних укриттів було спрямовано близько 4 млрд грн. На той момент у місті функціонували близько 4,3 тисячі об’єктів цивільного захисту, а з початку повномасштабної війни, за інформацією КМДА, відремонтували майже 2,5 тисячі з них.

    У 2026 році фінансування продовжилося. За даними Департаменту муніципальної безпеки, на будівництво та ремонт захисних споруд у столиці передбачили понад 2,1 млрд грн. Одночасно тривало будівництво 39 споруд подвійного призначення, 15 із яких планували завершити до кінця року.

    Тобто проблема Києва полягає не лише у відсутності фінансування. Значно складніше питання — швидкість реалізації проєктів, тип споруд, на які витрачаються кошти, та розподіл відповідальності між різними рівнями столичної влади.

    Чотири роки війни — а нових капітальних укриттів одиниці

    З початку повномасштабного вторгнення основна увага столиці була спрямована насамперед на пристосування вже наявних підвалів і ремонт старих сховищ.

    Це дозволило швидко збільшити кількість об’єктів на карті укриттів. У підвалах ремонтували освітлення, вентиляцію, санвузли, встановлювали лавки та інше обладнання.

    Але принципово нових капітальних захисних споруд з’явилося набагато менше.

    У 2026 році міська влада повідомляла про продовження будівництва десятків споруд подвійного призначення, переважно на території освітніх закладів. Водночас уже введених у експлуатацію нових об’єктів за попередні роки залишалося відносно небагато порівняно з масштабами столиці та кількістю її мешканців.

    Саме тому формальна кількість укриттів не завжди відповідає тому рівню захисту, який люди очікують під час ударів балістичними ракетами.

    Підвал — це не те саме, що повноцінне сховище

    Важливо розрізняти кілька типів об’єктів цивільного захисту.

    Кодекс цивільного захисту визначає сховище як герметичну споруду, де створюються умови для перебування людей щонайменше 48 годин і забезпечується захист від прогнозованого впливу небезпечних чинників, зокрема під час бойових дій.

    Натомість найпростіші укриття можуть бути пристосованими підвалами або іншими приміщеннями. Їхня головна цінність — захист від уламків, скла, вторинних руйнувань і частково вибухової хвилі.

    Жодне цивільне укриття не можна автоматично називати гарантованим захистом від прямого влучання потужної балістичної ракети. Рівень захисту залежить від конструкції, глибини, матеріалів, типу бойової частини та конкретних умов удару.

    Саме тому заклики просто «спуститися у підвал» не вирішують усієї проблеми.

    483 мільйони на мобільні укриття — але місто їх не отримало

    Окремою історією стало встановлення первинних, або мобільних, укриттів.

    Це бетонні чи блок-модульні конструкції, які можна розміщувати біля зупинок громадського транспорту, у парках, житлових кварталах та інших місцях, де під час раптової атаки можуть перебувати люди.

    Законодавство визначає таке укриття як технічний виріб для короткострокового — до чотирьох годин — захисту людей від непрямої дії звичайних засобів ураження. Йдеться передусім про уламки та вибухову хвилю, а не захист від прямого попадання важкої ракети.

    У жовтні 2025 року Київрада офіційно підтримала закупівлю мобільних укриттів. У міській програмі йшлося про перспективу встановлення до 500 таких об’єктів із урахуванням потреб районів.

    На їх закупівлю було передбачено близько 483 млн грн.

    Проте до реалізації справа фактично не дійшла.

    За даними розслідування Bihus.Info, районні адміністрації скасували оголошені закупівлі, оскільки не встигали завершити процедури та використати кошти до кінця бюджетного року. У результаті фінансування повернулося до бюджету. Ще показовіше, що під час формування бюджету на 2026 рік районні адміністрації, за даними журналістів, узагалі не подали відповідних запитів на закупівлю мобільних укриттів.

    Бізнес зміг поставити укриття, райони — ні

    Парадоксально, але окремі мобільні укриття у Києві все-таки з’явилися — їх встановлювали приватні компанії та благодійники.

    Зокрема, таке укриття встановили у Деснянському районі. Модульні захисні споруди також з’являлися біля приватних та освітніх об’єктів.

    Цей контраст став одним із ключових аргументів критиків міської системи.

    Журналісти Bihus.Info порівнювали Київ із прифронтовим Херсоном, де мобільні бетонні укриття встановлюють системно. За наведеними ними даними, шлях від ухвалення рішення до монтажу такої споруди у Херсоні може тривати близько трьох тижнів, а вартість однієї конструкції становить орієнтовно 540 тис. грн.

    У столиці ж із бюджетом, який у рази перевищує можливості прифронтових громад, реалізація програми роками буксує.

    Хто насправді повинен будувати укриття

    Ще однією причиною постійних конфліктів навколо теми є складна система управління Києвом.

    Фінансування може ухвалювати Київрада, міські програми координуються структурними підрозділами КМДА, але значна частина безпосередньої роботи — визначення потреби, замовлення робіт, проведення закупівель та реалізація проєктів — здійснюється на районному рівні.

    Саме районні державні адміністрації виступають замовниками значної частини будівництва та ремонту захисних споруд.

    Водночас голови РДА не обираються Київрадою і не призначаються мером. Це створює багаторівневу систему, в якій політична та адміністративна відповідальність часто розмивається.

    КМДА може говорити про виділені кошти, район — про складні тендерні процедури або відсутність відповідної ділянки, а військова адміністрація — про недостатні темпи роботи цивільної влади.

    Для звичайного киянина результат від цього не змінюється: під час балістичної загрози йому потрібне конкретне безпечне місце поруч із будинком, а не пояснення про розподіл повноважень.

    Чому метро залишається головним сховищем Києва

    Масштаб залежності столиці від метрополітену добре показує статистика.

    Лише протягом 2025 року підземними станціями метро як укриттями уночі скористалися близько 970 тисяч людей. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив приблизно 450 тисяч. Особливо напруженим став липень 2025 року, коли станціями як укриттями скористалися близько 215 тисяч разів.

    Метро справді є одним із найнадійніших доступних варіантів для мешканців столиці.

    Але воно не вирішує проблему великих житлових масивів, розташованих далеко від станцій.

    Під час загрози застосування балістики від моменту оголошення тривоги до удару іноді можуть минути лічені хвилини. Для літніх людей, батьків із маленькими дітьми чи мешканців віддалених районів подолати за цей час кілометр або більше до метро фізично неможливо.

    Саме тут могла б працювати багаторівнева система: капітальні сховища, споруди подвійного призначення, підземні паркінги відповідного класу та мережа мобільних укриттів у місцях великого скупчення людей.

    Чому 4358 укриттів недостатньо

    На папері понад чотири тисячі об’єктів виглядають значною цифрою.

    Але структура цього фонду змінює картину.

    Із 4358 об’єктів майже 87% становлять найпростіші укриття. Тобто основою системи цивільного захисту столиці залишаються переобладнані приміщення, створені не спеціально для захисту населення під час війни.

    При цьому потреба Києва у фонді цивільного захисту значно більша. Міські структури продовжують формувати та розширювати мережу, однак різниця між кількістю об’єктів у звітах і реальним доступом до якісних споруд залишається критичною.

    У 2026 році будівництво 39 нових споруд уже тривало, що свідчить про певне прискорення процесу. Але навіть ці темпи означають, що проблему, яка накопичувалася десятиліттями, швидко вирішити не вдасться.

    Проблема Києва — вже не у відсутності розуміння загрози

    У перші місяці вторгнення можна було пояснювати ситуацію необхідністю терміново пристосувати те, що вже було у місті.

    Через чотири роки великої війни таке пояснення працює дедалі гірше.

    Росія систематично атакує столицю крилатими та балістичними ракетами, дронами й комбінованими ударами. Потреба у розосередженій мережі захисту очевидна, необхідні нормативи для мобільних укриттів уже існують, а Київ щороку виділяє мільярди гривень на цивільний захист.

    Тому дискусія зміщується від питання «чи потрібні укриття» до значно неприємнішого — чому за наявності грошей, нормативної бази та очевидної загрози проєкти реалізуються настільки повільно.

    Відповідальність при цьому не можна звести до одного прізвища або однієї установи. Київрада відповідає за бюджетні рішення, структурні підрозділи КМДА — за міську політику цивільного захисту, районні адміністрації — за значну частину закупівель і реалізації конкретних проєктів, а балансоутримувачі — за стан окремих укриттів.

    Саме розмитість цієї системи і дозволяє кожній стороні пояснювати, чому проблема перебуває поза межами її повної відповідальності.

    Для людей же результат вимірюється набагато простіше: чи є в радіусі кількох хвилин місце, куди можна забігти після сигналу тривоги.

    І після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни у багатьох районах Києва відповідь на це питання все ще залишається негативною.

  • Укриття більше не зможуть перетворювати на склади та магазини: у Раді зареєстрували резонансний законопроєкт

    Укриття більше не зможуть перетворювати на склади та магазини: у Раді зареєстрували резонансний законопроєкт

    В Україні пропонують суттєво посилити вимоги до захисних споруд цивільного захисту, заборонити використання укриттів не за призначенням під час воєнного стану, встановити в них камери відеоспостереження та зобов’язати місцеву владу регулярно перевіряти їхній стан. Відповідні норми містить законопроєкт №15397, зареєстрований у Верховній Раді 10 липня 2026 року.

    Повна назва документа — проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вжиття заходів із забезпечення безпеки громадян в умовах особливого періоду». Станом на 17 липня він лише перебуває на розгляді парламенту, тому запропоновані положення ще не діють. Для набуття чинності документ повинен пройти розгляд у профільних комітетах, голосування у Верховній Раді та бути підписаний президентом.

    Одним із найпомітніших нововведень може стати фактичне звільнення захисних споруд від орендарів. Автори ініціативи пропонують заборонити під час особливого періоду та воєнного стану використовувати укриття для господарських, культурних, побутових або інших потреб, не пов’язаних із захистом населення.

    Це означає, що приміщення, які формально обліковуються як сховища, але фактично використовуються як склади, майстерні, магазини, офіси, архіви чи заклади дозвілля, мають повернути до їхнього прямого призначення. Договори оренди таких об’єктів пропонується розривати з ініціативи власника. У профільних оглядах законопроєкту також зазначається, що орендарям можуть встановити дуже короткий строк для звільнення приміщення після відповідного повідомлення.

    Окремо документ передбачає заборону приватизації захисних споруд цивільного захисту, які перебувають у державній або комунальній власності. Їх також не можна буде виводити з публічної власності в інший спосіб. Така норма має унеможливити ситуації, коли сховище переходить приватній структурі, після чого його переобладнують, закривають для населення або взагалі виключають із фонду захисних споруд.

    Значно жорсткішими пропонують зробити й технічні вимоги. Відповідно до опису законопроєкту, сховища повинні бути готовими до фактичного приймання людей, а не лише існувати в реєстрах. Їх мають забезпечувати електропостачанням, водою, вентиляцією, опаленням, каналізацією та засобами зв’язку.

    У приміщеннях повинні бути запаси питної води, ліки, необхідні інструменти, теплі речі та інше майно, потрібне людям під час тривалого перебування. Також ідеться про резервні джерела живлення, зокрема електрогенератори. Сховища пропонують робити герметичними, хоча для протирадіаційних укриттів можуть передбачатися інші технічні параметри.

    Ще одна резонансна пропозиція — встановлення систем відеоспостереження у захисних спорудах. Передбачається, що фінансування обладнання камер здійснюватиметься коштом державного бюджету.

    Відеонагляд, за задумом ініціаторів, має допомогти контролювати доступність приміщень, фіксувати порушення, випадки вандалізму або неналежної поведінки та з’ясовувати обставини інцидентів. Водночас у разі ухвалення законопроєкту додаткового врегулювання потребуватимуть питання зберігання записів, доступу до них та захисту персональних даних людей, які перебувають в укриттях.

    Місцеві й військові адміністрації хочуть зобов’язати проводити перевірки захисних споруд не рідше одного разу на місяць. Під час таких обстежень мають оцінювати технічний стан приміщення, справність входів, вентиляції, освітлення й комунікацій, наявність необхідних запасів, а також можливість безперешкодного потрапляння людей усередину.

    Результати перевірок повинні документуватися. Такий підхід має усунути поширену проблему, коли укриття вказане на карті та офіційно вважається готовим, але під час повітряної тривоги виявляється зачиненим, захаращеним, затопленим або непридатним для перебування людей.

    За перешкоджання доступу громадян до сховища під час повітряної тривоги пропонується встановити окрему відповідальність. Однак конкретний вид і розмір покарання залежатимуть від остаточної редакції документа та можливих супровідних змін до адміністративного або кримінального законодавства. На цьому етапі коректно говорити лише про законодавчу пропозицію, а не про вже запроваджені штрафи чи кримінальну відповідальність.

    Для громадян також планують зробити інформацію про укриття доступнішою. Органи влади мають створювати та постійно оновлювати інтерактивні цифрові карти, на яких буде позначено розташування захисних споруд. Разом з адресами повинні публікуватися відомості про режим роботи, умови доступу та відповідальних осіб.

    Інформацію пропонують розміщувати на офіційних сайтах державних органів і місцевої влади, а також поширювати через засоби масової інформації. Це має допомогти людям заздалегідь визначати найближче безпечне місце, а не шукати його вже після оголошення тривоги.

    Окремий блок законопроєкту стосується швидкоспоруджуваних і мобільних укриттів. Місцеві та військові адміністрації хочуть зобов’язати нарощувати фонд захисних споруд за допомогою блок-модульних конструкцій. Їх можуть встановлювати в місцях великого скупчення людей, зокрема біля зупинок громадського транспорту.

    Головний орієнтир — людина повинна мати можливість дістатися до найближчого укриття не довше ніж за 10 хвилин. Для фінансування таких конструкцій пропонується передбачити окрему бюджетну програму.

    Потреба в мобільних спорудах пояснюється дефіцитом традиційних сховищ, особливо у прифронтових громадах, невеликих населених пунктах і районах зі щільною забудовою. За даними, наведеними у публікаціях про законодавчу ініціативу, в Україні налічується щонайменше 62 тисячі укриттів, але наявного фонду недостатньо для одночасного розміщення всього населення. Найгостріша ситуація спостерігається саме в регіонах, які регулярно зазнають російських обстрілів.

    Законопроєкт також зачіпає містобудування. Розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту пропонують зробити обов’язковою частиною проєктної документації нового будівництва. Це означає, що питання захисту людей мають враховувати ще на етапі проєктування житлових, громадських, виробничих та інших об’єктів.

    Водночас вимога передбачати укриття в нових проєктах не є цілком новою. У березні 2026 року президент підписав закон №4778-IX, спрямований на вдосконалення системи цивільного захисту та врахування захисних споруд у новому будівництві. Законопроєкт №15397 пропонує розширити й деталізувати підхід, посиливши контроль за готовністю вже наявних укриттів, їхньою доступністю та використанням за призначенням.

    Автори документа пояснюють його необхідність численними випадками, коли під час ракетних і дронових атак люди не могли потрапити до офіційно визначених сховищ. Проблеми виникають через зачинені двері, відсутність відповідальних осіб, використання приміщень орендарями, неналежний технічний стан або неправильні дані на електронних картах.

    Водночас реалізація всіх запропонованих норм потребуватиме значних бюджетних витрат. Йдеться про закупівлю камер і генераторів, ремонт інженерних мереж, поповнення запасів, встановлення мобільних споруд, створення цифрових карт і проведення щомісячних перевірок. Законопроєкт має пройти фінансово-економічну оцінку, а під час розгляду депутати можуть змінити окремі положення.

    Отже, камери в укриттях, припинення їхньої оренди, щомісячні перевірки та правило 10-хвилинної доступності наразі залишаються пропозиціями. Законопроєкт №15397 ще не ухвалений, тому власники споруд, орендарі й органи місцевої влади поки працюють за чинними нормами. Остаточний перелік вимог стане відомий лише після проходження документа через парламент і підписання президентом.

  • Військові траншеї майбутнього: фортифікації, що збираються як LEGO

    Військові траншеї майбутнього: фортифікації, що збираються як LEGO

    Німеччина та Австрія під час спільних навчань продемонстрували інноваційний підхід до спорудження польових траншей — ROM Trench System від німецької компанії Romold. Система, розроблена для швидкого та мобільного розгортання, поєднує пластикові панелі з металевим каркасом у збірну конструкцію, що нагадує великий конструктор LEGO.

    Принцип роботи та конструкція

    ROM Trench System складається з уніфікованих модулів: вертикальних панелей стінок, стельових перекриттів, каркасних елементів і внутрішніх розпірок. Модулі мають елементи фіксації, що дозволяє швидко з’єднувати секції в єдину лінійну або розгалужену структуру без використання кранів, зварювання чи складного інструменту. Після монтажу конструкцію частково або повністю засипають ґрунтом — це підвищує маскування, термостійкість і балістичний захист.

    Демонстрація на навчаннях і експлуатаційні можливості

    Під час одного з навчань чотири австрійські інженери змонтували 18-метрову закриту траншею з бойовою позицією за три години. Конструкція була повністю накрита зверху, що зменшує ризики виявлення з повітря та захищає від дронів-розвідників. Аналогічні позитивні результати показав Бундесвер: швидкість розгортання, стійкість конструкції та можливість створювати довготривалі укриття навіть за мінімального чисельного складу інженерних підрозділів.

    Тактичні та логістичні переваги

    Головні переваги ROM Trench System — мобільність, повторне використання та зниження логістичних витрат. Пластикові модулі легші за дерев’яні чи бетонні аналоги, їх простіше транспортувати й розгорнути в умовах обмежених ресурсів. Відсутність потреби у заготівлі деревини чи облаштуванні важкої техніки робить систему тихою й менш помітною під час розгортання. Модульна конструкція дозволяє демонтувати елементи та перевозити їх на нові позиції, що важливо в умовах маневреної війни.

    Тренди сучасної фортифікації та перспективи розвитку

    Сучасні конфлікти показали, що польові укріплення лишаються критично важливими, але традиційні методи їхнього будівництва є повільними та ресурсомісткими. Поява промислових модульних рішень — логічна відповідь на ці виклики. ROM Trench System відповідає трендам: модульність, мобільність, маскування та інтеграція з електронними системами.

    Можливі шляхи розвитку системи включають встановлення внутрішніх утеплювачів, інтеграцію кабелів зв’язку та енергопостачання, дренажних рішень, маскувальних мереж і розширення лінійки модулів для командних пунктів, медичних пунктів чи складів боєприпасів. Такі доповнення зроблять конструкцію універсальнішою та ефективнішою в різних кліматичних і тактичних умовах.

    Обмеження та ризики

    Попри явні переваги, модульні системи мають і обмеження: пластик і каркас можуть поступатися бетону в довгостроковій міцності проти надпотужних ударів, потребують надійного маскування й правильного засипання для оптимальної балістичної захищеності. Також критично важлива обачна логістика — компенсувати переваги мобільності необхідно надійним постачанням і тренуванням інженерних підрозділів.

    ROM Trench System демонструє, як промислові модульні рішення можуть радикально змінити інженерний підхід до польових укріплень: швидше, мобільніше, з меншими людськими і матеріальними витратами. У поєднанні з додатковими технічними опціями й правильною тактичною інтеграцією така система може стати важливим інструментом у сучасній фортифікаційній практиці.

  • Бюрократія чи саботаж: чому Київ не отримує мобільні укриття

    Бюрократія чи саботаж: чому Київ не отримує мобільні укриття

    Начальник Київського міського військового адміністративного управління (КМВА) Тимур Ткаченко заявив, що директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік навмисно зриває розгортання системи мобільних укриттів у Києві. За його словами, саме за підписом цього посадовця районні державні адміністрації отримали роз’яснення, де зазначалося, що закупівлі мобільних укриттів мають здійснювати виключно апарати РДА.

    «Це бомба, яку фінансисти мерії свідомо підкладають під райони, адже апарати нічого, крім паперу, кнопок і комп’ютерів, не купують», – написав Ткаченко у Телеграмі.

    Очільник КМВА підкреслив, що закупівлями інженерних споруд повинні займатися структурні підрозділи КМДА, які мають підготовлених фахівців у сфері закупівель і добре розбираються у будівельних конструкціях.

    Володимир Репік підпорядковується заступникові голови КМДА Петру Пантелеєву, а обидва чиновники призначаються мером Києва Віталієм Кличком і перебувають під його контролем. За словами Ткаченка, вони усвідомлюють свої дії і навмисно блокують появу мобільних укриттів, хоча раніше мер презентував їх як особисту перемогу.

    Ситуація викликає занепокоєння серед керівництва КМВА та голів районних адміністрацій, оскільки через бюрократичні перепони терміни розгортання системи безпечних укриттів значно затягуються.