Golosnovinua.com

Позначка: Мохаммад Багер Галібаф

  • Трамп зірвав тишу одним постом: Іран демонстративно залишив переговори

    Трамп зірвав тишу одним постом: Іран демонстративно залишив переговори

    Перший раунд переговорів між США та Іраном у швейцарському Бюргенштоку завершився гучним дипломатичним скандалом. Іранська делегація, за повідомленнями медіа, демонстративно залишила переговорний майданчик після різких заяв президента США Дональда Трампа, який пригрозив Тегерану новими ударами у разі подальшої підтримки «Хезболли» та загострення навколо Ормузької протоки. Докладніше про перебіг подій повідомляє Al Jazeera.

    Переговори у Швейцарії мали стати першим серйозним кроком до довгострокової угоди між Вашингтоном і Тегераном після майже чотирьох місяців війни на Близькому Сході. Однак уже стартовий раунд показав: мирний процес залишається надзвичайно крихким, а одна публічна заява може перекреслити години закритих консультацій.

    Зустріч проходила на курорті Бюргеншток за посередництва Катару та Пакистану. Американську сторону представляли віцепрезидент США Джей Ді Венс, спецпредставник Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Іранську делегацію очолили спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф і міністр закордонних справ Аббас Арагчі.

    Порядок денний переговорів складався з трьох великих блоків: припинення вогню в Лівані, ситуація навколо Ормузької протоки та майбутнє іранської ядерної програми разом із санкційним режимом.

    За даними західних медіа, перша частина консультацій проходила напружено, але конструктивно. Іранська сторона відмовилася від спільного фото та рукостискань з американськими представниками, однак делегації все ж розпочали предметну розмову.

    Головним пріоритетом Тегерана стало питання Лівану. Іран наполягає, що без реального припинення ізраїльських ударів по ліванській території та без гарантій для «Хезболли» подальший прогрес у переговорах буде неможливим.

    Саме на цьому тлі ситуацію різко загострив Дональд Трамп. Під час переговорів він опублікував у соцмережах заяву, в якій пригрозив Ірану новими ударами, якщо Тегеран не зупинить підтримувані ним сили в Лівані.

    Окремо американський президент жорстко висловився щодо Ормузької протоки. Він заявив, що у разі її блокування США можуть вдатися до силового сценарію, а Іран зіткнеться з наслідками, значно серйознішими за попередні удари.

    Саме після цих слів іранська делегація, за повідомленнями джерел, залишила залу переговорів. У Тегерані такі заяви назвали проявом тиску та спробою вести переговори мовою ультиматумів.

    Попри скандал, сторони формально не оголосили про остаточний зрив процесу. Посередники з Катару та Пакистану намагаються зберегти переговорний канал і повернути делегації до технічних консультацій.

    Перед зустріччю у Бюргенштоку США та Іран домовилися про 60-денне вікно для напрацювання ширшої мирної угоди. Йшлося не лише про ядерну програму, а й про зниження регіональної напруги, санкції, заморожені іранські активи та припинення бойових дій у Лівані.

    Однак ще до старту переговорів процес опинився під тиском. Іран заявив про закриття Ормузької протоки після нових ізраїльських ударів у Лівані, хоча американські військові стверджували, що комерційне судноплавство фактично триває.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу. Через неї проходить значна частина глобальних поставок нафти та зрідженого газу. Будь-яке реальне блокування цього маршруту може спричинити різке зростання цін на нафту та нову хвилю економічної нестабільності.

    Для США переговори у Швейцарії мають одразу кілька цілей. Вашингтон хоче домогтися повернення міжнародних інспекторів на іранські ядерні об’єкти, стримати ескалацію в Лівані та не допустити повного розриву домовленостей, досягнутих за посередництва Катару й Пакистану.

    Для Ірану головними питаннями залишаються зняття санкцій, доступ до заморожених активів та гарантії, що США зможуть вплинути на Ізраїль. Саме останній пункт став одним із найслабших місць переговорного процесу, адже Ізраїль фактично не є повноцінним учасником швейцарських консультацій і продовжує діяти у Лівані за власною логікою безпеки.

    Аналітики зазначають, що скандал у Бюргенштоку став серйозним ударом по довірі між сторонами. Іранські представники вже неодноразово звинувачували Вашингтон у нездатності контролювати союзників, тоді як американська сторона вимагає від Тегерана реальних кроків щодо обмеження впливу своїх проксі-структур у регіоні.

    Наразі майбутнє переговорів залишається під питанням. Формально 60-денне вікно для укладення угоди ще не закрите, однак після демонстративного виходу іранської делегації будь-який наступний раунд стане значно складнішим.

    Фактично мирний процес опинився в ситуації, коли дипломатія триває, але кожна нова заява, удар або загроза можуть остаточно зірвати переговори.

    Якщо сторонам не вдасться повернутися до конструктивного діалогу, Близький Схід ризикує знову опинитися на межі великої війни — цього разу з прямим залученням США, Ірану, Ізраїлю та їхніх регіональних союзників.

  • Ліван і ядерна програма: Венс назвав питання, від яких залежить майбутнє регіону

    Ліван і ядерна програма: Венс назвав питання, від яких залежить майбутнє регіону

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що під час переговорів з Іраном у Швейцарії американська делегація зосередиться на двох ключових питаннях — майбутньому іранської ядерної програми та припиненні бойових дій у Лівані. Саме ці теми, за словами посадовця, визначатимуть порядок денний зустрічей, які можуть стати одним із найважливіших дипломатичних раундів останніх місяців на Близькому Сході.

    Про це Венс повідомив журналістам перед відльотом до Швейцарії, де мають стартувати прямі переговори між представниками Вашингтона та Тегерана. Американський віцепрезидент наголосив, що його перебування триватиме лише один-два дні, однак технічні та дипломатичні групи залишаться працювати над деталями домовленостей значно довше.

    За словами Венса, головним завданням США є досягнення прогресу у питаннях контролю над іранськими ядерними матеріалами та формування механізму подальших переговорів. Вашингтон прагне перетворити нещодавні рамкові домовленості між США та Іраном на повноцінну довгострокову угоду, яка б врегулювала суперечки навколо ядерної програми Тегерана та знизила ризики нової масштабної ескалації в регіоні.

    «Сподіваюся, ми зможемо досягти прогресу щодо ядерного питання, а також щодо припинення вогню в Лівані», — заявив віцепрезидент США перед початком візиту.

    Переговори відбуваються на тлі надзвичайно напруженої ситуації. Незважаючи на попередні домовленості про деескалацію, бойові дії між Ізраїлем та угрупованням «Хезболла» у Лівані продовжуються. За останні дні сторони неодноразово обмінювалися ударами, що поставило під загрозу раніше оголошені режими припинення вогню. Міжнародні посередники визнають, що саме ситуація в Лівані може стати одним із головних факторів, які визначать успіх або провал переговорного процесу між США та Іраном.

    Американська сторона вважає стабілізацію ситуації на ізраїльсько-ліванському напрямку одним із критично важливих елементів майбутньої регіональної безпеки. Венс прямо визнав, що Сполученим Штатам доведеться постійно контролювати цей процес, оскільки будь-яке нове загострення може перекреслити дипломатичні зусилля останніх місяців.

    Ще однією серйозною проблемою залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світових поставок нафти. Напередодні переговорів Іран заявив про обмеження руху через протоку на тлі конфлікту з Ізраїлем та суперечок навколо виконання попередніх домовленостей. Водночас американські військові наполягають, що судноплавство продовжується, а Сполучені Штати контролюють безпекову ситуацію в регіоні.

    Очікується, що до переговорів у Швейцарії долучаться високопосадовці з обох сторін. Американську делегацію, окрім Венса, представлятимуть спецпосланець Стів Віткофф та інші представники адміністрації Дональда Трампа. Іранську сторону очолять голова парламенту Мохаммад Багер Галібаф та міністр закордонних справ Аббас Арагчі. У процесі також братимуть участь посередники з Пакистану та Катару, які останніми місяцями активно сприяли контактам між Вашингтоном і Тегераном.

    Переговори у Швейцарії фактично відкривають новий етап діалогу після попередніх консультацій, які проходили навесні цього року. Тоді сторони не змогли досягти остаточних домовленостей щодо ядерної програми та режиму безпеки в регіоні. Зараз Вашингтон сподівається використати новий переговорний майданчик для досягнення конкретних результатів у межах 60-денного дипломатичного процесу, який адміністрація Трампа вважає ключовим для стабілізації Близького Сходу.

    Сам Венс раніше заявляв, що шанси на досягнення комплексної угоди залишаються високими, хоча визнавав, що позиції США та їхніх союзників не завжди збігаються. Особливо це стосується підходів до майбутнього іранської ядерної програми та ролі Ірану в регіональних конфліктах.

    Аналітики зазначають, що нинішні переговори можуть стати визначальними не лише для відносин між США та Іраном, а й для всієї системи безпеки на Близькому Сході. Від їхнього результату залежить подальша доля режиму контролю над іранською ядерною програмою, стабільність нафтових ринків, ситуація в Лівані та перспективи нових дипломатичних домовленостей між провідними регіональними гравцями.

    Наразі сторони демонструють обережний оптимізм, однак навіть самі учасники переговорів визнають, що шлях до остаточного компромісу буде складним. Попри це, найближчі дні у Швейцарії можуть визначити напрямок розвитку однієї з найважливіших міжнародних криз сучасності.