Позначка: монетарна політика

  • Зеленський незадоволений співпрацею Пишного з МВФ: Bloomberg дізнався про причини

    Зеленський незадоволений співпрацею Пишного з МВФ: Bloomberg дізнався про причини

    Президент України Володимир Зеленський, за даними Bloomberg, незадоволений характером відносин голови Національного банку України Андрія Пишного з Міжнародним валютним фондом. У президента, як стверджують джерела видання, є претензії до політики регулятора та його підходу до підтримки української економіки в умовах повномасштабної війни.

    За інформацією Bloomberg, Зеленський вважає Пишного надто близьким до МВФ. На думку президента, Національний банк недостатньо активно підтримує економіку країни, зокрема через проведення жорсткої грошово-кредитної політики.

    Водночас співрозмовники видання зазначають, що наразі Зеленський не планує звільняти Пишного з посади голови НБУ. Крім того, президент нібито не бачить очевидного кандидата, який міг би замінити чинного керівника регулятора.

    У Національному банку заперечили, що питання, описані Bloomberg, обговорювалися на рівні керівництва держави.

    «Питання, які ви підняли, не обговорювалися — ні з погляду їхньої безпосередньої суті, ні з погляду наслідків, які вони мають», — заявили в НБУ.

    За даними Bloomberg, напруженість у відносинах між Банковою та керівництвом НБУ могла посилитися на тлі нової програми співпраці України з МВФ. Йдеться про чотирирічну програму обсягом близько 8,1 млрд доларів.

    Програма передбачає виконання Україною низки економічних та фінансових зобов’язань. Серед них — заходи зі збільшення доходів бюджету, зокрема податкові зміни, які вже викликали дискусії та критику всередині країни.

    Водночас МВФ окремо наголошував на необхідності збереження незалежності Національного банку України. Для міжнародних партнерів незалежність НБУ є одним із важливих елементів стабільності української фінансової системи та виконання взятих Україною зобов’язань.

    Окремим фактором невдоволення, за інформацією Bloomberg, могла стати грошово-кредитна політика Нацбанку. У липні регулятор несподівано підвищив облікову ставку на тлі прискорення інфляції.

    Таке рішення спрямоване на стримування інфляційних процесів, однак водночас робить кредитування дорожчим і може створювати додаткові обмеження для економічної активності. Саме цей баланс між боротьбою з інфляцією та необхідністю підтримувати економіку в умовах війни залишається одним із ключових питань економічної політики України.

    Позиція НБУ полягає в необхідності забезпечувати макрофінансову стабільність, контроль над інфляцією та стійкість гривні. Водночас частина представників влади та бізнесу зацікавлена в доступнішому кредитуванні та більш м’яких фінансових умовах для підприємств.

    На тлі війни ця дискусія стала особливо гострою. Українська економіка значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги, водночас держава має забезпечувати значні видатки на оборону та підтримку економіки.

    Попри можливі розбіжності, МВФ продовжує надавати Україні фінансову підтримку. Минулого місяця фонд перерахував Києву майже 700 млн доларів у межах чинної програми після завершення чергового перегляду її виконання.

    Загалом Національний банк оцінює обсяг прямої бюджетної підтримки України від міжнародних партнерів у 2026 році приблизно у 54 млрд доларів. Ці кошти відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової стабільності держави та фінансуванні бюджетних потреб в умовах війни.

    Виконавча рада МВФ раніше схвалила для України новий транш на 690 млн доларів після завершення чергового перегляду чотирирічної програми фінансування. Це відкрило Києву доступ до відповідних коштів одразу після ухвалення рішення.

    Таким чином, ситуація навколо Андрія Пишного демонструє складний баланс між економічними потребами України, вимогами міжнародних кредиторів та необхідністю зберігати незалежність центрального банку.

    Водночас наразі немає підтверджень того, що президент готує звільнення голови НБУ. Bloomberg із посиланням на джерела зазначає, що питання можливої заміни Пишного наразі не стоїть на порядку денному, а в Офісі президента не визначилися з очевидним кандидатом на цю посаду.

  • НБУ ухвалив рішення щодо ставки: що чекає на гривню та ціни

    НБУ ухвалив рішення щодо ставки: що чекає на гривню та ціни

    Національний банк України ухвалив рішення втретє поспіль залишити облікову ставку без змін на рівні 15% річних. Таким чином регулятор зберіг чинні монетарні умови, вважаючи їх достатньо жорсткими для стримування інфляційного тиску та підтримки стабільності фінансової системи в умовах триваючої війни та зростання зовнішніх ризиків.

    Про це під час пресконференції повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний.

    У НБУ пояснили, що рішення було ухвалене після оцінки поточної економічної ситуації, динаміки інфляції, стану валютного ринку та зовнішніх факторів, які можуть вплинути на українську економіку в найближчі місяці. Одними з головних ризиків регулятор називає продовження повномасштабної війни, невизначеність із надходженням міжнародної фінансової допомоги та наслідки ескалації конфлікту на Близькому Сході.

    За словами Пишного, нинішній рівень облікової ставки дає змогу підтримувати достатньо жорсткі монетарні умови, які допомагають контролювати інфляцію, зберігати стійкість валютного ринку та стимулювати попит населення на гривневі інструменти для заощаджень.

    «Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%», – наголосив глава Нацбанку.

    Фактично регулятор дав зрозуміти, що нинішнє рішення не означає автоматичного переходу до подальшого пом’якшення монетарної політики. Навпаки, у разі погіршення інфляційної ситуації або виникнення нових ризиків Нацбанк готовий повернутися до підвищення облікової ставки.

    Наступне рішення щодо монетарної політики ухвалюватиметься вже на основі нового макроекономічного прогнозу, який НБУ представить у липні. Саме він стане ключовим орієнтиром для оцінки подальших перспектив інфляції, економічного зростання та стану державних фінансів.

    Одним із ключових факторів, який впливає на рішення Нацбанку, залишається інфляція. Попри певне уповільнення темпів зростання цін, інфляційний тиск в економіці все ще зберігається.

    За даними регулятора, у травні споживча інфляція сповільнилася до 8,2% у річному вимірі. Порівняно з попередніми місяцями це свідчить про певне покращення ситуації, однак показник все ще суттєво перевищує цільовий рівень НБУ, який становить 5%.

    У Нацбанку пояснюють, що уповільненню інфляції сприяло насамперед збільшення пропозиції сирих продуктів харчування. Завдяки цьому знизився ціновий тиск на окремі категорії продовольства, що позитивно позначилося на загальному індексі споживчих цін.

    Водночас базова інфляція, яка вважається більш точним індикатором довгострокових цінових тенденцій, навпаки дещо прискорилася — до 7,9% у річному вимірі. Це свідчить про те, що фундаментальний інфляційний тиск в економіці все ще залишається доволі відчутним.

    У НБУ зазначають, що як загальна, так і базова інфляція перевищили попередні прогнози регулятора. Саме тому центральний банк поки не поспішає переходити до більш м’якої монетарної політики.

    За оцінками регулятора, протягом найближчих місяців інфляція перебуватиме поблизу нинішніх показників. Наприкінці року можливе її певне прискорення через низку внутрішніх та зовнішніх факторів. Лише у середньостроковій перспективі НБУ розраховує на повернення інфляції до цільового рівня.

    Очікується, що суттєвіше уповільнення темпів зростання цін відбудеться вже у 2027 році.

    У Національному банку наголошують, що головним джерелом ризиків для економіки України продовжує залишатися повномасштабна війна Росії проти України.

    Військові дії негативно впливають на виробництво, експорт, логістику, інвестиційну активність і споживчі настрої населення. Крім того, війна продовжує створювати значне навантаження на державний бюджет, який значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги.

    Додатковим фактором невизначеності стало загострення ситуації на Близькому Сході. У НБУ зазначають, що подальша ескалація конфлікту може вплинути на світові ціни на нафту та енергоносії, спровокувати додаткові інфляційні хвилі та ускладнити глобальну економічну ситуацію.

    Не менш важливим залишається питання своєчасного надходження зовнішнього фінансування. Україна продовжує значною мірою покривати бюджетний дефіцит завдяки підтримці міжнародних партнерів. Будь-які затримки або скорочення такої допомоги можуть створити додатковий тиск на державні фінанси та валютний ринок.

    Облікова ставка є головним інструментом грошово-кредитної політики Національного банку. Саме через неї регулятор впливає на вартість грошей в економіці.

    Фактично це відсоток, під який НБУ надає ресурси комерційним банкам. Від її рівня залежить, під які ставки банки видаватимуть кредити та залучатимуть депозити.

    Коли облікова ставка висока, кредити стають дорожчими, а депозити — більш вигідними для вкладників. Це стимулює громадян більше заощаджувати та менше витрачати, що допомагає стримувати інфляцію.

    Якщо ставка знижується, кредити дешевшають, бізнес і населення активніше позичають кошти, а економічна активність зростає. Однак водночас посилюється ризик прискорення інфляції.

    Саме тому центральні банки постійно балансують між необхідністю підтримувати економіку та стримувати зростання цін.

    Для пересічних українців рішення НБУ означає, що різких змін у вартості кредитів та прибутковості депозитів найближчим часом не очікується. Банки й надалі орієнтуватимуться на нинішній рівень ставок, а гривневі заощадження залишатимуться відносно привабливими.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Нацбанк певний час утримував облікову ставку на рівні 10%.

    Однак уже в червні того ж року регулятор був змушений різко підвищити її до 25% річних. Це стало одним із наймасштабніших рішень в історії української монетарної політики.

    Метою такого кроку було захистити гривню, стабілізувати фінансову систему та стримати інфляційний тиск, який різко посилився через війну.

    На рівні 25% ставка залишалася понад рік. Лише в другій половині 2023 року, коли економічна ситуація почала поступово стабілізуватися, НБУ розпочав цикл її зниження.

    Протягом 2024 року ставка поступово скорочувалася, однак наприкінці року регулятор був змушений повернутися до жорсткішої політики через нове прискорення інфляції.

    У січні 2025 року облікову ставку підвищили до 14,5%, а вже у березні — до 15,5%. На цьому рівні вона залишалася до завершення року.

    У січні 2026 року Нацбанк розпочав новий цикл пом’якшення монетарної політики та знизив ставку до 15%. Після цього регулятор тричі поспіль залишав її без змін, що свідчить про обережний підхід до ухвалення рішень в умовах високої невизначеності.

    Таким чином, Національний банк наразі обрав вичікувальну позицію. Регулятор прагне зберегти контроль над інфляцією та валютним ринком, водночас залишаючи за собою можливість оперативно реагувати на будь-які зміни економічної ситуації. Подальша доля облікової ставки значною мірою залежатиме від темпів інфляції, ситуації на фронті, обсягів міжнародної допомоги та загального стану світової економіки.

  • НБУ погіршив прогноз інфляції та ВВП: що очікує економіку України

    НБУ погіршив прогноз інфляції та ВВП: що очікує економіку України

    Національний банк України переглянув макроекономічні очікування та погіршив прогноз щодо інфляції та темпів зростання валового внутрішнього продукту. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

    За даними регулятора, інфляційна динаміка в Україні залишалася позитивною протягом кількох місяців — із червня 2025 року до січня 2026 року відбувалося поступове уповільнення зростання цін. Однак надалі тенденція змінилася: інфляція знову почала прискорюватися.

    У березні 2026 року річна інфляція зросла до 7,9%, а базова інфляція — до 7,1%. Обидва показники виявилися вищими за попередні очікування Нацбанку. За оцінками регулятора, у квітні тиск на ціни зберігся і процес подорожчання триває.

    У НБУ пояснюють, що інфляційний тиск сформувався під впливом одразу кількох факторів. Серед ключових причин — ускладнення ситуації в енергетиці через російські обстріли, що призвело до перебоїв і додаткових витрат у системі постачання енергії.

    Окремо регулятор відзначає різке подорожчання пального на світових ринках, яке відбулося на тлі загострення геополітичної ситуації на Близькому Сході. Це безпосередньо вплинуло на внутрішні ціни в Україні, яка значною мірою залежить від імпортних енергоносіїв.

    Також на інфляцію вплинули ефекти попереднього послаблення курсу гривні, а ще — швидше, ніж очікувалося, зростання заробітних плат, що підвищує витрати бізнесу і, відповідно, ціни на товари та послуги.

    Національний банк України прогнозує, що найближчими місяцями інфляція залишатиметься поблизу нинішнього рівня. Водночас у другому півріччі можливе подальше прискорення — до близько 9,4% наприкінці року.

    Причиною такого сценарію в НБУ називають посилення витратного тиску на підприємства, насамперед через подорожчання енергоресурсів. Це, своєю чергою, може поступово переноситися на кінцеві ціни для споживачів.

    Попри короткострокове погіршення, регулятор очікує, що інфляція повернеться до зниження у наступному році. Довгострокова мета НБУ залишається незмінною — досягнення рівня інфляції 5% у 2028 році.

    Разом із прогнозом щодо інфляції Нацбанк також погіршив оцінки економічного зростання. Хоча точні оновлені параметри не були детально оприлюднені в заяві, у регулятора зазначають, що відновлення економіки відбувається повільніше через низку зовнішніх і внутрішніх факторів.

    Серед ключових обмежень — війна, ризики для енергетичної інфраструктури, нестабільність світових ринків та коливання вартості енергоносіїв. Це впливає на інвестиційну активність бізнесу та темпи зростання виробництва.

    У відповідь на інфляційні ризики Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%. У регуляторі пояснюють, що така політика необхідна для стримування інфляції та утримання стабільності на валютному ринку.

    Висока облікова ставка обмежує кредитну активність і допомагає зменшити споживчий попит, що в перспективі має сприяти уповільненню зростання цін.

    Перегляд макропоказників свідчить про те, що економіка України продовжує перебувати під впливом значних зовнішніх шоків. Найбільшими з них залишаються енергетичні ризики та волатильність світових ринків, які напряму впливають на внутрішні ціни.

    У короткостроковій перспективі це може означати повільніше зниження інфляції, збереження високих цін на енергоносії, тиск на реальні доходи населення та обережніші рішення бізнесу щодо інвестицій

    Водночас у НБУ наголошують, що фундаментальна стабільність економіки зберігається, а поступове повернення інфляції до цільових показників залишається базовим сценарієм.

  • Інфляція в єврозоні зростає: енергоносії знову тиснуть на ціни

    Інфляція в єврозоні зростає: енергоносії знову тиснуть на ціни

    Річна інфляція в країнах єврозони у березні 2026 року зросла до 2,6%, досягнувши найвищого рівня з липня 2024 року. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на оновлені статистичні дані. Таким чином, показник не лише суттєво перевищив лютневі 1,9%, а й виявився вищим за попередні очікування аналітиків, які прогнозували інфляцію на рівні 2,5%.

    Різке прискорення інфляції вказує на відновлення цінового тиску в економіці єврозони після періоду відносної стабілізації. Одним із головних чинників зростання стали енергоносії. У березні ціни в цьому секторі зросли на 5,1% у річному вимірі, тоді як ще місяць тому вони демонстрували зворотну динаміку — у лютому енергоносії були дешевшими на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Аналітики пов’язують цей розворот із загостренням ситуації на Близькому Сході. Зокрема, на ринки вплинули військові дії та напруженість навколо Ірану, а також обмеження судноплавства через Ормузьку протоку — стратегічний маршрут, через який транспортується значна частина світових поставок нафти. Будь-які перебої або ризики для цього коридору одразу позначаються на цінах енергоресурсів у світі, що, у свою чергу, впливає на інфляцію в Європі.

    Попри це, базова інфляція, яка не враховує ціни на енергію та продукти харчування, залишилася стабільною на рівні 2,3%. Це може свідчити про те, що внутрішній попит і фундаментальні цінові процеси в економіці поки що не перегріті. Водночас економісти застерігають: якщо високі ціни на енергію збережуться довше, це може призвести до так званих «вторинних ефектів» — подорожчання товарів і послуг у ширшому спектрі економіки.

    Головний економіст Pantheon Macroeconomics Клаус Вістесен прогнозує, що інфляція найближчим часом може утримуватися поблизу 3%. За його словами, навіть помірні вторинні ефекти здатні створити новий інфляційний тиск, особливо в умовах нестабільної геополітичної ситуації.

    Зростання інфляції створює додаткові виклики для монетарної політики Європейський центральний банк. Раніше регулятор сигналізував про можливість пом’якшення політики у разі стабілізації цін, однак нові дані можуть змусити його діяти обережніше. Якщо інфляція залишатиметься вищою за цільовий рівень у 2%, це може відтермінувати рішення про зниження процентних ставок.

    Окрім енергетики, на інфляційні процеси впливають і ширші економічні фактори. Зокрема, Міжнародний валютний фонд нещодавно погіршив прогноз зростання економіки єврозони з 1,3% до 1,1%. Це свідчить про уповільнення економічної активності, що може частково стримувати інфляцію, але водночас створює ризики для ринку праці та інвестицій.

    На тлі цих подій ситуація на нафтовому ринку залишається волатильною. Станом на 17 квітня ціни на нафту дещо знизилися через ознаки можливої деескалації конфлікту на Близькому Сході. Після оголошення 10-денного припинення вогню між Ліваном та Ізраїлем котирування Brent трималися на рівні близько 98 доларів за барель, тоді як WTI — близько 93,4 долара. Це може тимчасово послабити ціновий тиск, однак ситуація залишається нестійкою.

    Експерти також звертають увагу на структурні виклики для європейської економіки. Серед них — залежність від імпортних енергоресурсів, повільне відновлення промислового виробництва та вплив глобальних конфліктів на логістичні ланцюги. У таких умовах навіть короткострокові шоки можуть мати довготривалий ефект.

    Таким чином, нинішнє зростання інфляції в єврозоні є результатом поєднання зовнішніх геополітичних факторів та внутрішніх економічних процесів. Подальша динаміка залежатиме від розвитку ситуації на енергетичних ринках, рішень центральних банків і загального стану світової економіки.