Golosnovinua.com

Позначка: моніторинг

  • Фінансовий моніторинг проти правосуддя: Національний банк заборонив автоматично блокувати заставні платежі для «ВАКС» – регулятор вимагає змін

    Фінансовий моніторинг проти правосуддя: Національний банк заборонив автоматично блокувати заставні платежі для «ВАКС» – регулятор вимагає змін

    Національний банк України здійснив рішуче втручання у конфліктну ситуацію, що виникла між вітчизняною банківською системою та органами антикорупційної інфраструктури, видавши суворе застереження комерційним фінансовим установам щодо неприпустимості безпідставного блокування судових платежів. Головний фінансовий регулятор країни офіційно попередив банки, що внесення грошової застави в рамках кримінального провадження на спеціальні казначейські рахунки не може автоматично кваліфікуватися як підозріла фінансова операція. Каталізатором для такого жорсткого роз’яснення стала низка системних скарг від адвокатів, підозрюваних та поручителів, які масово стикалися з безапеляційними відмовами банківських установ переказувати визначені суддями кошти на офіційні рахунки Вищого антикорупційного суду. Спрацьовування жорстких алгоритмів внутрішнього контролю призводило до штучного паралічу виконання судових ухвал, створюючи небезпечний прецедент, коли внутрішні інструкції приватних установ ставали вищими за рішення державної судової влади.

    Корінь цієї системної проблеми криється у надмірно консервативному трактуванні банками правил фінансового моніторингу та законодавства про запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Сучасні банківські системи налаштовані на автоматичне виявлення ризиків, і великі суми переказів, особливо якщо вони пов’язані з політично значущими особами або фігурантами гучних кримінальних розслідувань, миттєво потрапляють під червоні прапорці комплаєнс-контролю. Однак регулятор чітко наголосив, що сам по собі факт виконання ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді застави є абсолютно легальною та законодавчо регламентованою дією, яка апріорі не несе терористичних чи відмивальних загроз. Переказ коштів на рахунки Державної казначейської служби України є максимально прозорим процесом, де кінцевим отримувачем виступає держава, тому використання формальних алгоритмів для блокування таких транзакцій є проявом професійної некомпетентності та бюрократичної перестраховки банківського менеджменту.

    Наслідки подібної надмірної пильності фінансових установ мають прямий і вкрай негативний вплив на дотримання базових конституційних прав громадян та загальну ефективність системи кримінальної юстиції. Грошова застава є ключовим альтернативним запобіжним заходом, який дозволяє особі, чия провина ще не доведена в суді, перебувати на волі, продовжувати працювати та готувати повноцінний юридичний захист замість перебування у слідчому ізоляторі. Коли банк безпідставно відмовляється провести платіж у встановлений законом короткий термін, підозрюваний фізично позбавляється можливості виконати рішення суду, що автоматично дає прокурорам формальні підстави вимагати зміни запобіжного заходу на більш жорсткий – тримання під вартою. Таким чином, комерційні банки своїми діями фактично втручалися у здійснення правосуддя, штучно обмежуючи свободу людей та підриваючи авторитет Вищого антикорупційного суду, який не міг вчасно отримати визначені ним же фінансові гарантії.

    Своєю категоричною заявою Національний банк України зобов’язав усі піднаглядні фінансові установи негайно переглянути свої внутрішні протоколи ризик-менеджменту та адаптувати їх до реалій функціонування антикорупційної вертикалі. Відтепер банки повинні забезпечити гнучкий, ручний та оперативний розгляд транзакцій, пов’язаних із внесенням судових застав, уникаючи шаблонних автоматичних відмов, які дискредитують саму ідею справедливого судочинства. Регулятор надіслав чіткий сигнал всьому ринку: боротьба з тіньовими капіталами не повинна перетворюватися на абсурдний інструмент саботажу легальних державних процедур, а банківський комплаєнс зобов’язаний діяти в синергії із законом, гарантуючи безперешкодний рух коштів, коли йдеться про виконання прямих рішень іменем України.

     

  • Естонія розгортає мережу виявлення дронів уздовж кордону з Росією

    Естонія розгортає мережу виявлення дронів уздовж кордону з Росією

    Естонія розпочала новий етап зміцнення своєї національної безпеки, встановивши перші стаціонарні системи для виявлення та моніторингу безпілотних літальних апаратів уздовж кордону з Росією. Влада країни називає цей крок частиною масштабної програми захисту повітряного простору та прикордонних районів на тлі стрімкого зростання ролі дронів у сучасних військових конфліктах і дедалі більшої кількості інцидентів за участю безпілотників у країнах НАТО.

    Про це повідомляє естонський суспільний мовник

     із посиланням на Міністерство внутрішніх справ Естонії.

    За інформацією відомства, перші стаціонарні комплекси для виявлення дронів уже введені в експлуатацію на трьох ділянках південно-східного кордону країни. Одне з місць розгортання розташоване поблизу прикордонного пункту Лухамаа, який є одним із найважливіших переходів між Естонією та Росією.

    Нові системи здатні цілодобово відстежувати повітряний простір, виявляти безпілотні літальні апарати різних типів, визначати напрямок їхнього руху, фіксувати параметри польоту та оперативно передавати інформацію прикордонним службам і правоохоронним органам. У перспективі ці комплекси мають стати частиною єдиної національної мережі спостереження за дронами, яка охопить усю територію Естонії.

    У Міністерстві внутрішніх справ наголошують, що створення такої мережі є відповіддю на кардинальні зміни безпекового середовища в Європі після початку повномасштабної війни Росії проти України. Саме ця війна продемонструвала, що безпілотники перетворилися на один із головних інструментів сучасного поля бою, виконуючи функції розвідки, коригування артилерійського вогню, ударних операцій і навіть стратегічного стримування.

    Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро заявив, що запуск перших комплексів є результатом кількох років підготовчої роботи та ретельної оцінки потенційних загроз.

    За його словами, останні події в регіоні підтвердили правильність рішень щодо посилення спроможностей із контролю за безпілотниками. Він наголосив, що перші пристрої вже функціонують у робочому режимі, а їх встановлення є лише початком значно масштабнішого проєкту.

    «Перші пристрої вже встановлені та працюють. Звичайно, це лише початок: ми рухаємося до створення мережі дронів, яка охоплює всю Естонію. Нещодавні інциденти з безпілотниками показують, що ми дуже реалістично оцінювали ризики та своєчасно ухвалювали рішення щодо розвитку наших можливостей», – заявив Таро.

    За планами уряду, до кінця року обладнання для виявлення та моніторингу дронів має з’явитися вздовж усього східного кордону країни. Йдеться про сотні кілометрів прикордонної інфраструктури, яка межує з Росією та частково проходить через важкодоступні лісисті райони, водойми та болотисту місцевість.

    Паралельно тривають роботи зі створення комплексної системи охорони кордону. У п’ятницю представники Управління поліції та прикордонної охорони Естонії (PPA) представили міністру внутрішніх справ звіт про хід будівництва прикордонної інфраструктури поблизу Саатсе-Саапа, а також про розгортання нових систем спостереження вздовж річки Піуза, яка є природною частиною державного кордону.

    У відомстві повідомляють, що закупівлі обладнання для наступних ділянок уже тривають, а реалізація проєкту відбувається відповідно до графіка або навіть із випередженням запланованих термінів.

    Рішення про посилення захисту кордону було ухвалене на тлі зростання занепокоєння через безпілотні загрози в регіоні Балтійського моря та на східному фланзі НАТО. Останніми роками країни Балтії дедалі частіше повідомляють про інциденти за участю дронів, які порушують повітряний простір або з’являються поблизу критичної інфраструктури.

    Особливе занепокоєння викликають випадки, коли безпілотники невідомого походження фіксуються поблизу військових об’єктів, енергетичних підприємств, аеропортів або прикордонних районів. Уряди держав НАТО вважають, що подібні польоти можуть використовуватися для збору розвідувальної інформації, тестування систем протиповітряної оборони або здійснення інформаційно-психологічного тиску.

    Президент Латвії Едгарс Рінкевичс раніше закликав Європейський Союз розглянути можливість створення окремих механізмів фінансової підтримки прикордонних регіонів, які стикаються з дроновими загрозами внаслідок війни Росії проти України. На його думку, країни, що розташовані на зовнішньому кордоні ЄС і НАТО, несуть особливий безпековий тягар і потребують додаткових ресурсів для зміцнення оборони.

    Водночас міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна нещодавно виступив із резонансною заявою, в якій припустив, що Росія може навмисно спрямовувати українські безпілотники до повітряного простору країн НАТО для створення політичної напруги та спроб послабити підтримку України з боку західних союзників.

    Хоча Москва відкидає подібні звинувачення, країни Балтії останніми роками значно збільшили витрати на безпеку, модернізацію кордонів і розвиток систем раннього попередження. Після початку повномасштабної війни в Україні Естонія, Латвія та Литва суттєво розширили програми спостереження за повітряним простором і прискорили інтеграцію нових технологій у свої оборонні структури.

    Аналітики наголошують, що безпілотники стали однією з найсерйозніших асиметричних загроз XXI століття. Відносно невисока вартість виробництва та експлуатації дронів дозволяє використовувати їх не лише державам, а й недержавним групам, що значно ускладнює систему безпеки. Саме тому країни НАТО дедалі активніше інвестують у системи виявлення, радіоелектронної боротьби та перехоплення безпілотників.

    Естонський проєкт із розгортання мережі виявлення дронів розглядається як один із наймасштабніших подібних проєктів у Балтійському регіоні. У перспективі він має стати частиною ширшої архітектури безпеки, яка дозволить оперативно реагувати на повітряні загрози та забезпечити захист кордону в умовах зростаючої нестабільності в Європі.

    Таким чином, встановлення перших систем виявлення безпілотників на кордоні з Росією стало для Естонії не просто технічним оновленням прикордонної інфраструктури, а важливим стратегічним кроком у формуванні нової моделі безпеки, адаптованої до реалій сучасних конфліктів і технологічних викликів.

  • На Чернігівщині підвищився радіаційний фон через масштабні пожежі в зоні відчуження

    На Чернігівщині підвищився радіаційний фон через масштабні пожежі в зоні відчуження

    За інформацією наших джерел, зафіксовано підвищення радіаційного фону в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

    “Радіаційний фон на Чернігівщині підвищився. На даний момент це підвищення не є критичним, але пожежі в Чорнобильській зоні ще не загасили.

    Населенню поки що не надають інформації, а от у Білорусі та Росії ситуацію активно відстежують і фіксують незначне підвищення фону” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, пожежа у зоні відчуження почалась 8 травня та розповсюдилась на площі біля 1200 гектарів.

    За повідомленням ДСНС, ситуація повністю контрольована, до гасіння пожежі залучено 374 особи, з них від ДСНС — 253 рятувальників.

    Водночас, Державна інспекція ядерного регулювання у своїй заяві від 9-го травня повідомила, що перевищення допустимих концентрацій радіонуклідів, зокрема цезію, у повітрі через масштабну лісову пожежу у Чорнобильській зоні відчуження не очікується.

  • Небо на півночі напружене: біля кордону з Україною зафіксували білоруські гелікоптери

    Небо на півночі напружене: біля кордону з Україною зафіксували білоруські гелікоптери

    У суботу, 2 травня, поблизу північного кордону України зафіксували активність військової авіації Білорусі. За даними моніторингових ресурсів, щонайменше два гелікоптери збройних сил Республіки Білорусь здійснювали польоти на відстані лише 2–3 кілометрів від українського кордону, зокрема поблизу Київської область та Чернігівської області.

    Інформація про появу гелікоптерів з’явилася на тлі чергової хвилі повітряної загрози, пов’язаної з використанням ударних безпілотників типу «Шахед». За попередніми даними, у той самий період у повітряному просторі України було зафіксовано десятки дронів, які рухалися різними напрямками — зокрема з Сумській області у бік Чернігівщини та Полтавщини, а також із Чернігівської області у напрямку Київщини.

    Моніторингові канали повідомляють, що частина безпілотників могла перебувати у прикордонній зоні, а окремі — навіть перетинати повітряний простір Білорусі. Саме це може пояснювати появу білоруських гелікоптерів, які, ймовірно, виконують завдання з контролю повітряної ситуації або перехоплення цілей.

    Втім, на момент публікації офіційних коментарів від Міністерство оборони Білорусі не надходило. Так само відсутня підтверджена позиція з боку Державна прикордонна служба України щодо характеру цих польотів.

    Аналітики не виключають кількох сценаріїв. Один із них — білоруська сторона намагається збивати або відстежувати російські безпілотники, які могли випадково або навмисно залетіти на її територію. Такі інциденти вже фіксувалися раніше, коли дрони змінювали маршрут або втрачали керування.

    Інша версія — використання території Білорусі для запуску безпілотників. У такому випадку гелікоптери можуть виконувати функції супроводу або контролю за повітряною операцією. Хоча прямих доказів цього наразі немає, подібні припущення активно обговорюються в експертному середовищі.

    Додаткову тривогу викликає загальна військова активність Білорусі в прикордонних районах. За останні місяці з’являлася інформація про розвиток військової інфраструктури поблизу українського кордону — зокрема будівництво доріг, облаштування артилерійських позицій та укріплення логістичних маршрутів у напрямку Житомирської, Київської та Чернігівської областей.

    Президент України Володимир Зеленський раніше неодноразово попереджав про ризик втягнення Білорусі у війну на боці Росії. За його словами, Кремль може намагатися розширити географію конфлікту, використовуючи білоруську територію як плацдарм для тиску на північні регіони України.

    Водночас офіційний Мінськ поки що уникає прямої участі у бойових діях, обмежуючись демонстрацією військової присутності та проведенням навчань. Проте навіть такі дії створюють додаткову напругу та змушують Україну утримувати значні сили на північному напрямку.

    Ситуація ускладнюється тим, що повітряний простір прикордонних регіонів залишається вразливим до атак безпілотників. Масоване використання дронів у війні змінює характер бойових дій і створює нові виклики для систем протиповітряної оборони. Навіть короткочасні порушення повітряного простору можуть мати серйозні наслідки.

    Окремо варто звернути увагу на географічний фактор. Білорусь межує з Україною на протяжності понад тисячі кілометрів, і будь-яка активність на цій ділянці автоматично впливає на безпекову ситуацію в регіоні. Особливо це стосується Київської області, яка вже зазнавала атак з північного напрямку на початку повномасштабного вторгнення.

    Експерти наголошують, що навіть якщо нинішні польоти гелікоптерів мають технічний або оборонний характер, вони є важливим сигналом. Зокрема, це може свідчити про підвищену готовність білоруських сил або про координацію дій із російськими військовими.

    На тлі цього українські сили оборони продовжують уважно відстежувати ситуацію на північному кордоні. Посилено роботу розвідки, а також систем протиповітряної оборони, щоб своєчасно реагувати на можливі загрози.

    Загалом нинішня ситуація демонструє, що навіть відносно «спокійні» ділянки фронту можуть швидко перетворитися на зону підвищеного ризику. Активність білоруської авіації, поєднана з масованими атаками дронів, створює складну та непередбачувану безпекову картину.

    Поки що немає підстав говорити про негайну ескалацію з боку Білорусі, однак подібні інциденти підкреслюють необхідність постійної готовності та контролю ситуації. Україна змушена враховувати всі можливі сценарії розвитку подій, включно з розширенням конфлікту на північному напрямку.

  • Евакуація за 7 хвилин: Укрзалізниця масово посилює безпеку поїздів через загрозу атак

    Евакуація за 7 хвилин: Укрзалізниця масово посилює безпеку поїздів через загрозу атак

    В Україні всі пасажирські поїзди почали оснащувати спеціальними наборами для екстреної евакуації — рішення ухвалили на тлі зростання загроз для залізничної інфраструктури та збільшення кількості атак. Нові заходи безпеки мають не лише пришвидшити евакуацію, а й мінімізувати ризики для пасажирів у критичних ситуаціях.

    Як повідомили в Укрзалізниці, поїзні бригади отримують додаткове обладнання: ліхтарі, гучномовці, свистки, флуоресцентні палички, а також речі для базового комфорту — дощовики та пледи. Це дозволяє оперативно освітити шлях евакуації, координувати людей і підтримувати їх у складних погодних умовах або вночі.

    У компанії пояснюють, що головна мета — зробити евакуацію максимально швидкою та контрольованою. У критичний момент важливо не допустити паніки: персонал має змогу подати сигнал, зорієнтувати пасажирів і забезпечити їх безпечний вихід із вагонів.

    Особливість нововведення — пріоритетність. Насамперед додатковим інвентарем оснащують ті поїзди, які курсують у регіонах із підвищеним ризиком або де евакуації відбуваються найчастіше. Такий підхід дозволяє швидко посилити безпеку саме на найбільш уразливих маршрутах.

    Водночас рішення про евакуацію залишається чітко регламентованим. Поїзди не зупиняють автоматично через повітряну тривогу — евакуація відбувається лише у випадку безпосередньої загрози конкретному складу. Це стало можливим завдяки роботі моніторингового центру, який у режимі реального часу відстежує як рух поїздів, так і потенційні повітряні атаки.

    Такі зміни — не випадкові. За останні роки залізниця стала однією з цілей атак. За офіційними даними, з початку повномасштабної війни зафіксовано тисячі ударів по об’єктах інфраструктури, включно з вагонами та локомотивами. Лише у 2026 році частка атак на залізницю суттєво зросла, що змусило переглянути підходи до безпеки.

    Окрему увагу приділяють швидкості реагування. За оцінками фахівців, повна евакуація пасажирів із поїзда може займати приблизно 7–8 хвилин. Саме тому критично важливо, щоб усі дії були відпрацьовані, а інструменти — під рукою.

    Важливо й те, що нові набори — лише частина комплексних змін. Раніше Укрзалізниця вже оновила алгоритм евакуації: тепер потяги зупиняють лише тоді, коли загроза зафіксована в конкретному радіусі, а не просто через загальну тривогу в області. Це дозволяє уникати зайвих зупинок і водночас підвищує точність реагування.

    Експерти наголошують: вагони поїздів у сучасних умовах не є безпечним укриттям. Навпаки, вони можуть ставати мішенню через свою помітність. Саме тому під час евакуації пасажирам рекомендують відійти від поїзда щонайменше на 100 метрів і діяти за інструкціями персоналу.

    Також важливий психологічний аспект. Наявність чітких інструкцій і оснащення допомагає зменшити рівень стресу серед пасажирів. Люди розуміють, що система працює, а персонал підготовлений до дій у надзвичайних ситуаціях.

    Паралельно Укрзалізниця продовжує модернізацію рухомого складу. Уже найближчим часом у рейси виходять нові пасажирські вагони українського виробництва, які відповідають сучасним стандартам безпеки та комфорту. Це свідчить про системний підхід до оновлення галузі навіть у складних умовах війни.

    У підсумку впровадження додаткового інвентарю для евакуації — це не просто технічне оновлення, а частина нової безпекової стратегії. Вона враховує реальні загрози, досвід попередніх атак і необхідність швидкого реагування.

    Залізниця залишається ключовим транспортним артерієм країни — як для цивільних перевезень, так і для евакуації населення. Саме тому її безпека стає питанням не лише логістики, а й життя тисяч людей щодня.

  • Моніторингові канали повідомляють про підвищений ризик ракетної атаки

    Моніторингові канали повідомляють про підвищений ризик ракетної атаки

    Моніторингові канали повідомляють про зростання ризику масованого ракетного удару по території України упродовж найближчих 48 годин. За їхніми оцінками, ймовірна атака може розпочатися вже сьогодні ввечері, однак ця інформація потребує підтвердження з боку офіційних структур.

    Згідно з повідомленнями моніторингу, наразі фіксується передислокація російської ударної авіації. Зокрема, йдеться про переміщення стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродром «Енгельс». За наявними даними, на цей момент здійснюється переліт щонайменше чотирьох літаків.

    Окрім цього, аналітики зазначають, що до можливого удару можуть бути залучені й бомбардувальники Ту-22М3. Повідомляється, що вночі вони здійснили передислокацію з аеродрому «Оленья» на аеродром «Шайковка».

    Водночас у моніторингових каналах наголошують, що сама по собі передислокація авіації не завжди означає негайний початок атаки. Остаточні висновки можна буде робити лише після появи додаткових ознак підготовки до пусків ракет.

    Офіційні органи інформацію про можливі удари наразі не коментували. Українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися рекомендацій сил цивільного захисту.

  • У столичних школах масово порушують мовний закон — результати моніторингу

    У столичних школах масово порушують мовний закон — результати моніторингу

    У столичних школах зафіксовано суттєве зниження рівня використання української мови під час навчального процесу. Про це заявив заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко.

    За його словами, спільне моніторингове дослідження Державної служби якості освіти України та Уповноваженого із захисту державної мови показало тривожні результати: у Києві 24% учителів під час уроків і 40% під час перерв порушують мовний закон, використовуючи недержавну мову. Для порівняння, середній показник по Україні — 14% на уроках і 21% на перервах.

    Не краща ситуація і серед самих школярів. Згідно з результатами опитування, 66% київських учнів зізналися, що розмовляють недержавною мовою під час уроків, а 82% — на перервах. Тільки 18% столичних школярів заявили, що спілкуються виключно українською.

    «Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по країні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це результат інформаційного впливу країни-агресора через інтернет і соцмережі», — зазначив Сиротенко.

    Він наголосив, що ситуація потребує системного підходу та контролю: необхідно посилити правову й ціннісну просвіту серед учителів та учнів, а також забезпечити дієвий внутрішній моніторинг у школах.

    Представник мовного омбудсмена підкреслив, що саме Київ, як культурна столиця, має бути прикладом у дотриманні мовного законодавства, а не навпаки.

  • Переповнені камери, брак медицини та пожежна небезпека: проблеми Київського СІЗО

    Переповнені камери, брак медицини та пожежна небезпека: проблеми Київського СІЗО

    ГО «Україна без тортур» оприлюднила підсумки пілотного проєкту «Систематичний моніторинг дотримання прав людини в державній установі “Київський слідчий ізолятор”». Перевірка виявила низку системних порушень, що впливають на права та гідність осіб, які утримуються в установі.

    За висновками моніторингу, проблеми охоплюють кілька ключових напрямів:

    • Переповненість камер і брак простору. У більшості приміщень не витримується норма площі на одну особу, що спричиняє антисанітарні умови, підвищений ризик конфліктів і поширення хвороб.

    • Неналежний санітарний і технічний стан. Камери потребують ремонту; фіксуються пліснява, зношені меблі, пошкоджені вікна, проблеми з освітленням і вентиляцією; в частині приміщень відсутній доступ до чистої питної води.

    • Порушення температурного режиму. Узимку приміщення недостатньо опалюються, улітку — відсутня адекватна вентиляція.

    • Невідповідне роздільне тримання. Ув’язнених з різним процесуальним статусом та категоріями злочинів утримують разом, що суперечить закону і створює додаткові ризики.

    • Проблеми з трудовими та соціальними правами. Особи, залучені до робіт, не завжди отримують спецодяг та належні умови праці згідно з вимогами.

    • Обмеження приватності і особистого простору. Відсутність перегородок у санвузлах, постійний нагляд і переповненість камер позбавляють осіб базових умов приватності.

    • Дискримінаційні практики. Встановлено практики поділу ув’язнених за «ієрархією», що призводить до стигматизації та порушень прав окремих осіб.

    • Недотримання пожежної та технічної безпеки. Фіксуються доступи до оголених електродротів та відсутність належних заходів протипожежного захисту.

    • Непристосованість інфраструктури для людей з інвалідністю. Прогулянкові дворики і приміщення для побачень не відповідають вимогам інклюзивності.

    • Перешкоди в доступі до медичної допомоги. Ув’язнені не завжди мають можливість потрапити на прийом до лікаря; медчастина не відповідає стандартам.

    ГО «Україна без тортур» називає ці порушення системними і повʼязаними з хронічним недофінансуванням та бездіяльністю, що ставить під загрозу життя та здоровʼя сотень людей, за яких держава несе повну відповідальність. У результаті проєкту організація підготувала та передала адміністрації установи 22 рекомендації щодо усунення виявлених проблем.

  • В ЄС шукатимуть майно українців, куплене за “корупційні кошти”

    В ЄС шукатимуть майно українців, куплене за “корупційні кошти”

    Як повідомляють наші джерела, з поверненням Дональда Трампа в Овальний кабінет європейці розпочнуть детальну перевірку всіх крупних покупок нерухомості та бізнесу громадянами України, починаючи з лютого 2022 року.

    За інформацією джерел, перевірки пов’язані з інформованістю європейських структур про високий рівень корупції в Україні та побоювання, що кошти, якими громадяни України оперують за кордоном,  можуть мати “корупційне походження”.

    Так як під моніторинг попадають угоди укладені українцями починаючи з лютого 2022 року, можемо припустити, що шукатимуть розтрату військової допомоги наданої Україні, для захисту від агресії РФ.

    Так, за інформацією джерел, з початку тижня деякі європейські нотаріуси при оформлені громадянами України угод з купівлі нерухомості (як житлової так і комерційної) почали більше цікавитись “первинною документацією та задавати додаткові питання про походження коштів”.

    Нагадуємо, в кінці грудня 2024 року Дональд Трамп натякнув на масштабні перевірки цільового використання військової допомоги наданої США та заявив, що “Україна має відзвітувати за кожен долар американської допомоги”.

  • Яким повітрям ми дихаємо? Хто і як перевіряє якість повітря у Києві

    Яким повітрям ми дихаємо? Хто і як перевіряє якість повітря у Києві

    Забруднення повітря стало серйозною проблемою для киян, яка не лише фіксується в екологічних звітах, але й впливає на повсякденне життя жителів міста. Останнім часом у столиці регулярно спостерігаються підвищені рівні пилу та смогу, що викликає занепокоєння серед населення. У такому контексті особливо актуально постає питання: хто і як відслідковує якість повітря в Києві, і які наслідки має це забруднення для здоров’я людей?

    Люди відчувають втому, головний біль і задуху, але не завжди замислюються, що саме повітря, яким ми дихаємо, стає причиною поганого самопочуття. Зазвичай ми звертаємо увагу на це, лише коли відчуваємо неприємний запах чи бачимо сіру імлу, або ж тоді, коли з’являється інформація, що показники забруднення повітря перевищені. А звідки беруться ці показники? Хто і як збирає та формує дані?

    Моніторинг від столичної влади

    Системою моніторингу якості повітря, що запроваджена Київською міською державною адміністрацією, опікується Департамент захисту довкілля та адаптації до змін клімату.

    Розбудова моніторингової системи якості повітря столиці розпочалася у 2020 році. У Департаменті кажуть, що формували її на основі досвіду інших країн. Так, наприклад, у Києві використовується аналогічне обладнання, що й у Відні та Копенгагені. Спершу було встановлено дві референтні (високоточні) станції, що збирали дані про якість атмосферного повітря. Згодом, у 2021 році, систему доповнили ще трьома станціями. А у 2022 році, перед початком повномасштабного вторгнення, вдалося запустити в дію ще два додаткових пости. Тож, загалом у Києві встановлено 7 станцій моніторингу якості атмосферного повітря, які розташовані у Дарницькому, Дніпровському, Подільському, Шевченківському, Святошинському та Голосіївському районах. Проте, як зазначає директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату Олександр Возний, постів має бути більше.

    “Їх потрібно більше. Ще десь 15-17, просто, враховуючи те, що все обладнання імпортне і дороговартісне, у період дії воєнного стану ми призупинили закупівлю цього обладнання, бо зараз є дещо важливіші речі, на які треба витрачати кошти бюджету. А для інформування та збору інформації 7-ми постів цілком достатньо”, – пояснив Олександр Возний.

    Окрім референтних (високоточних) станцій у столиці також розміщено ще 46 індикативних датчиків, що допомагають спостерігати за якістю повітря і у тих районах Києва, де немає основних станцій.

    Референтні станції та індикативні датчики

    Різниця між референтними станціями та індикативними датчиками полягає в тому, що останні збирають проби з меншою частотою і з меншою точністю їх вимірюють. Референтні станції – це пости, розміром з контейнер, які займають невелику площу та є доволі автономними, адже не потребують спеціального працівника для виконання всіх задач. Усе виконує комп’ютер. Такі станції призначені для вимірювання широкого спектру забруднень з більшою точністю. А індикативні датчики – менші в розмірі, їх можна розміщувати на стовпах чи деревах, і основна їхня функція – доповнювати всю систему. Утім, зараз частина індикативних датчиків перебувають на технічному обслуговуванні. Та вже скоро їх обіцяють повернути.

    Датчики регулярно проходять калібрування – це налаштування та перевірка точності вимірювальних приладів, що встановлює відповідність між показаннями приладу та реальними значеннями, які він має вимірювати. Це робиться, аби переконатися, що прилад показує правильні результати під час роботи. А також датчики проходять повірку, тобто видачу відповідного документу про справність обладнання.

    Де подивитися результати аналізу моніторингової системи КМДА?

    Усі дані, які збирають датчики моніторингової системи, є вільному доступі для кожного, і переглянути їх можна або на сайті Департаменту, або у застосунку “Київ Цифоровий”.

    “Однією з переваг моніторингової системи є те, що вона автоматизована та user-friendly. Іншими словами, усі дані, які щохвилини збирають датчики, автоматично надходять до системи, і жителі міста можуть спостерігати за станом повітря у реальному часі в застосунку “Київ Цифровий”,- зазначив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату.

    https://asm.kyivcity.gov.ua/

    Кошти на втілення проєкту виділялися з міського бюджету. Однак, доукомплектовували цю систему за кошти меценатів. До прикладу, після початку повномасштабного вторгнення, коли рашисти захопили ЧАЕС, люди почали задаватися питанням про радіаційний фон у столиці. У той момент відгукнулася компанія, яка безкоштовно подарувала місту та інтегрувала в систему моніторингу датчики вимірювання радіації. Тому зараз так само з якістю повітря в застосунку “Київ цифровий” можна спостерігати і за радіаційним фоном столиці.

    Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського – з чого складається система моніторингу

    Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського спостерігає за якістю повітря у столиці з 1965 року. На сьогодні обсерваторія має 16 стаціонарних постів спостережень, що обладнані необхідними приладами для відбору проб повітря. Вони розташовані у 8-ми з 10-ти районів Києва. Відсутні ПСЗ лише у Дарницькому та Святошинському районах.

    Окрім Києва, Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського також обслуговує щодо показів лабораторного контролю Київську область. Так, наприклад, пости є у Білій Церкві, Броварах, Українці та Обухові. Також, через відсутність власних хімічних лабораторій у Житомирі та Чернігові, обсерваторія проводить аналіз проб і для цих міст.

    “Раз у тиждень на їхніх постах відбираються проби і відправляються нам. Ми аналізуємо, а наприкінці місяця збирається вся інформація, ми її відправляємо в наш інформаційний відділ, а вони вже їм надають довідки про забруднення атмосферного повітря в їхніх містах. Потім на основі всіх цих даних готується піврічна довідка по стану повітря, і так само щорічник по всій Україні,” – розповіла начальниця лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря Ніна Ротач.

    Як досліджує повітря Центральна геофізична обсерваторія

    Відбір проб проводиться 4 рази на добу і відбувається відповідно до існуючих державних стандартів і керівних документів. Тут процес перевірки якості повітря проходить дещо довше, у порівнянні з моніторинговою системою КМДА. Спочатку проби відбираються в скляні пристрої-поглиначі Ріхтера або сорбційні трубки з сорбентом. Далі на пост приїжджають лаборанти, збирають проби та відвозять їх до лабораторії. Там вже проводиться аналіз проб атмосферного повітря відповідно до вимог “Посібника з контролю забруднення атмосфери” від 1991 року.

    За рік на 16 постах обсерваторії відбирається до 80-90 тисяч проб, які аналізуються в лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря.

    Для аналізу проб у лабораторії використовуються фотоколориметричні, атомно-абсорбційні, спектрофотометричні методи і методи газової хромотографії, а також традиційні фізико-хімічні методи аналізу.

    Обладнання, яке використовують в обсерваторії, щороку проходить технічну перевірку, так само як і моніторингова система КМДА, вищезгадані – калібрування і повірка приладів. Також цього року лабораторія спостережень за забрудненням атмосферного повітря пройшла атестацію від ДП “Укрметртестстандарт”.

    Свої дослідження обсерваторія публікує на сайті у вигляді щоденних таблиць з зафіксованими показниками та у вигляді зведеної інформації з показниками за місяць.

    Image

    Альтернативні системи моніторингу та як Київ став світовим лідером із забрудненості повітря

    За загальним індексом забруднення атмосфери столиця регулярно входить у перелік міст з високим рівнем забруднення.

    Серед міжнародних організацій, що борються з забрудненням повітря, є швейцарська компанія “IQAir”, яка формує світовий індекс стану атмосферного повітря. Так, у 2022 році, за даними цієї компанії, Київ потрапив у антирейтинг найзабрудненіших міст світу. Якраз тоді Департамент захисту довкілля та адаптації до змін клімату активно працював над своєю системою моніторингу якості повітря. І вони виявили, що джерелом інформації для “IQАir” виступали 8 анонімних користувачів на території міста Києва. Як пояснюють у КМДА, це були люди, які встановили приватні датчики, наприклад, просто в себе на подвір’ї. Проблемним, за словами Возного, стало те, що ці датчики вимірювали забруднення лише за одним показником – PM 2.5 (зважені тверді мікрочастинки) та не завжди надавали точні дані.

    “На підставі цих даних Київ потрапляв в рейтинг найбрудніших міст. Ми почали розбудовувати міську систему, у нас з’явилася більш достовірна інформація про стан повітря. Ми зв’язалися з “IQair” та підготували відповідне програмне забезпечення для того, щоб вони брали дані з міської системи моніторингу. Бо було дуже важливо, щоб вони оперували саме достовірними даними, які визначені нашими нормативами та законами. До того ж, ми це робимо за рахунок більш точного обладнання”, – розповів Олександр Возний.

    З того часу, за словами директора Департаменту, Київ перейшов до рейтингів найчистіших столиць світу. Наприклад, у 2023 році Київ посів 22-е місце у рейтингу з найчистішим повітрям.

    https://www.iqair.com/air-quality-map

    Дані з системи моніторингу всі охочі можуть отримати не лише через “Київ Цифровий” чи вже згаданий “IQАir”, а й на платформі Saveecobot. Окрім того, там можна побачити, що моніторинг якості повітря здійснюється й приватними ініціативами, а також свій пост має Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

    Image

    Окрім того, дані оприлюднює портал проєкту “Всесвітній індекс якості повітря”. На інтерактивній мапі проєкту відображаються дані з великої кількості датчиків. Однак, нам не вдалося виявити там дані з системи моніторингу, встановленої КМДА. Натомість там відображені датчики, встановлені за приватної чи громадської ініціативи (довіряти їхнім даним чи ні – питання відкрите), частина з яких вже тривалий час неактивна. Ще одне джерело інформації – інтерактивна мапа Sensor.Community – глобальної сенсорної мережі, яка створює відкриті дані про довкілля. Але їх датчиків у столиці небагато.

    Наявність яких речовин у повітрі відстежується і чим вони небезпечні

    До основних речовин, які вимірює моніторингова система Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату, належать: діоксид сірки, оксиди азоту та вуглецю, озон, аміак, сірководень, формальдегід, бензол.

    Також вимірюються тверді частинки – це дрібний пил, що утворюється під час промислового виробництва, пожеж та згоряння відходів. Моніторингова система якості повітря КМДА фіксує стан повітря за допомогою загального індексу якості повітря CAQI. Цей індекс вимірюється показниками кількох забруднювачів, концентрація яких у великих дозах завдає шкоди людському здоров’ю. Далі цифровому показнику CAQI надається рівень, що відображає потенційну шкоду здоров’ю людини. КМДА використовує п’ятирівневу шкалу, у якій показник CAQI варіюється від 0 до такого, що перевищує сотню.

    Image

    На постах Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського також відбираються і аналізуються всі вище перелічені речовини. Але й окрім них у лабораторії роблять заміри завислих речовин, розчинних сульфатів, діоксид азоту, фенолу, хлористого та фтористого водню, важких металів.

    Основними забруднювальними речовинами у повітрі столиці є формальдегід та діоксид азоту. Середньорічні концентрації цих речовин перевищують середньодобову ГДК (гранично допустима концентрація) у 2-3 рази. Особливо у теплі періоди року середньомісячні концентрації цих домішок можуть сягати перевищень санітарно-гігієнічних норм у 5-6 разів. Загалом, якщо говорити лише про формальдегід – це безбарвний газ, який утворюється внаслідок недосконалого спалювання скам’янілого палива або відходів. Тривале вдихання пар цієї речовини здатне провокувати не тільки загальну слабкість і появу алергічних реакцій, а й набагато серйозніші проблеми зі здоров’ям, аж до розвитку онкологічних захворювань. Сильне отруєння формальдегідом може спровокувати розвиток змін навіть на генному рівні.

    Діоксид азоту – це також безбарвний газ, що потрапляє у повітря з автомобільних вихлопів, які і є основним джерелом забруднення повітря у місті. Викиди автомобільні сягають 80% від усіх викидів в атмосферне повітря.

    Також у повітрі деяких районів міста відзначаються підвищені концентрації завислих речовин, оксиду вуглецю, фенолу, оксиду азоту. Такі речовини зокрема мають негативний вплив на дихальні шляхи та нервову систему.