Позначка: монобанк

  • «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    Гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський різко висловився щодо ситуації з банківськими послугами у прифронтових регіонах України та звинуватив Національний банк України у створенні бюрократичних бар’єрів, через які тисячі людей фактично залишаються без доступу до базових фінансових сервісів.

    Під час інтерв’ю журналістці Тетяні Гончаровій Смілянський заявив, що мешканці прифронтових територій, особливо літні люди, часто не мають змоги отримати пенсії чи скористатися банківськими послугами через скорочення банківської інфраструктури та жорсткі вимоги НБУ до роботи сервісів під час блекаутів.

    За словами очільника «Укрпошти», наразі банківська система охоплює лише близько 4% населених пунктів України, тоді як більшість банківських відділень і банкоматів залишаються у великих містах. Найгостріше проблема відчувається у прифронтових областях, зокрема на Сумщині, де люди нерідко залишаються без доступу до готівки та елементарних фінансових операцій.

    «Там живуть українці. Вони мають право на банківські послуги. Ну, на базові послуги», — наголосив Смілянський.

    Він повідомив, що за час повномасштабної війни кількість банківських відділень в Україні скоротилася приблизно до 4800, тоді як мережа «Укрпошти» налічує понад 7000 відділень. Саме тому поштовий оператор фактично змушений виконувати функції, які раніше забезпечували банки.

    Окремо гендиректор «Укрпошти» жорстко розкритикував правила НБУ щодо обов’язкової роботи сервісів через онлайн-зв’язок. Він навів приклад ситуації під час відключень електроенергії, коли літні люди приходять по виплати, але не можуть отримати послуги через відсутність інтернету.

    «Коли бабуся, дочекавшись електрики, спустилася з десятого поверху в “Укрпошту”, щоб отримати послугу, а ми їй кажемо: “Бабусю, немає інтернету, ми послуги надавати не можемо”. Згідно з постановою НБУ такою-то — приходьте, коли з’явиться світло та інтернет. У мене є два варіанти: послати бабусю чи послати НБУ», — заявив він.

    На цьому тлі «Укрпошта» продовжує просувати ідею створення так званого банку фінансової інклюзії. За словами Смілянського, відповідний закон уже набув чинності після підписання президентом, однак тепер необхідно, щоб НБУ до 25 червня підготував нормативну базу для запуску механізму.

    Ідея створення «поштового банку» обговорюється в Україні вже кілька років. Концепція передбачає, що «Укрпошта» зможе надавати базові фінансові послуги у селах, прифронтових районах та малих громадах, де класичні банки поступово закрили свої відділення через безпекові та економічні ризики.

    Смілянський також публічно нагадав голові НБУ Андрію Пишному його заяву 2019 року, зроблену ще на посаді керівника «Ощадбанку». Тоді Пишний говорив, що «Укрпошта» має ставати банком лише тоді, коли класичні банки самі почнуть торгувати «чайниками та гречкою».

    Очільник «Укрпошти» заявив, що цей момент уже настав, адже великі фінансові установи давно перетворюються на маркетплейси та продають товари через власні онлайн-платформи.

    «Monobank торгує чайниками? Торгує. Маркетплейс “Ощаду” торгує чайниками? Торгує. Ну, все треба виконувати, правильно? Якщо ти сказав — тримай слово», — сказав Смілянський.

    Конфлікт між НБУ та «Укрпоштою» триває не перший рік. Регулятор раніше заявляв, що не підтримує ідею надання «Укрпошті» повноцінної банківської ліцензії через фінансові ризики, збитковість компанії та питання корпоративного управління.

    Ситуація загострилася після того, як НБУ оштрафував «Укрпошту», а Смілянський у відповідь звинуватив регулятора у навмисному блокуванні реформи фінансової інклюзії.

    Експерти зазначають, що проблема доступу до банківських послуг у прифронтових районах справді стає дедалі гострішою. Через постійні обстріли банки скорочують мережі відділень, банкоматів і кас, а мешканці невеликих громад часто змушені долати десятки кілометрів, щоб отримати пенсію, соціальні виплати чи просто зняти готівку.

    На цьому тлі «Укрпошта» намагається зайняти нішу універсального сервісу для таких регіонів, однак подальша доля проєкту залежатиме від того, чи зможуть компанія та НБУ домовитися про нові правила роботи.

  • Шахраї могли отримати доступ до клієнтських баз Монобанку. Джерела

    Шахраї могли отримати доступ до клієнтських баз Монобанку. Джерела

    Український “Монобанк” вчергове опинився в центрі скандалу, на цей раз через дії шахраїв.

    “Шахраї почали масово дзвонити клієнтам банку на їхні телефони, прив’язані до мобільних додатків.

    Після натискання кількох клавіш клієнт втрачає доступ до своєї картки та позбавляється коштів.

    Така масова атака на клієнтів банку може бути лише з єдиної причини: шахраї отримали доступ до повних баз клієнтів Монобанку.

    Водночас інформації про хакерський злом баз банку немає. Отже, бази ймовірно хтось передав групі шахраїв.

    Все, що поки що зробив Банк, — це випустив попередження у своєму додатку.

    Проте можна очікувати великих втрат коштів серед клієнтів, і це буде другим сильним ударом по репутації банку.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ЗМІ повідомляли, що в Україні активізувалися шахраї, які видають себе за співробітників Monobank і намагаються отримати доступ до коштів клієнтів цього банку.

    Ситуацію прокоментував співзасновник проєкту monobank Олег Гороховський, зазначивши, що за останні кілька місяців найпопулярнішим серед шахраїв способом обману власників карток стали дзвінки з проханням натиснути певні цифри.

  • НБУ готує нові правила доступу до банківської таємниці після скандалу з monobank

    НБУ готує нові правила доступу до банківської таємниці після скандалу з monobank

    Національний банк України готує зміни до законодавства, які визначатимуть нові правила доступу до банківської таємниці через суд. Ініціатива з’явилася на тлі суспільного резонансу довкола ситуації з monobank та його співвласником Олегом Гороховським, а також у межах виконання міжнародних зобов’язань України.

    Йдеться про законопроєкт, який має врегулювати процедури отримання судового доступу до інформації, що становить банківську таємницю, зокрема тієї, яка надходить до НБУ від європейських фінансових регуляторів. Документ передбачає внесення змін до Цивільного та Господарського процесуальних кодексів.

    Як зазначають у Нацбанку, нові правила застосовуватимуться виключно в межах цивільного та господарського судочинства. Вони не стосуватимуться кримінальних чи адміністративних проваджень, де вже діють окремі механізми доступу до фінансової інформації.

    Окремо підкреслюється, що розкриття банківської таємниці, отриманої від європейських партнерів, можливе лише за погодженням із відповідними іноземними регуляторами. Такий підхід відповідає вимогам європейського законодавства і є частиною зобов’язань України у процесі інтеграції до ЄС.

    У НБУ наголошують, що запропоновані зміни не спрямовані на послаблення захисту банківської таємниці, а навпаки — мають встановити чіткі та прозорі правила її розкриття. Голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що нововведення покликані посилити гарантії захисту даних клієнтів у відповідності до європейських стандартів.

    Розробка законопроєкту також передбачена домовленостями з Міжнародним валютним фондом і є частиною ширшого пакета реформ у фінансовому секторі.

    Контекстом для посилення уваги до теми банківської таємниці стала ситуація навколо monobank. Після публікації Олегом Гороховським фотографії клієнтки у соцмережах у суспільстві виникла дискусія щодо меж допустимого розкриття інформації про клієнтів банків. У зв’язку з цим Верховна Рада викликала голову НБУ для надання пояснень.

    Очікується, що нові правила мають не лише врегулювати спірні питання, а й підвищити довіру до банківської системи на тлі євроінтеграційних процесів.

  • Мільйонні зарплати і майже нуль податків: новий скандал довкола monobank

    Мільйонні зарплати і майже нуль податків: новий скандал довкола monobank

    У 2024–2025 роках структури, пов’язані з фінансовим проєктом monobank та його співвласниками Сергієм Тігіпком і Олегом Гороховським, могли недоплатити до державного бюджету близько 380 млн грн єдиного соціального внеску. Про це повідомляється у публічному розслідуванні, де аналізуються фінансові показники компаній, пов’язаних із роботою популярного банківського сервісу.

    За оприлюдненими даними, monobank фактично не є окремим банком. Це фінансова послуга, яку компанія «Фінтех Бенд», пов’язана з Олегом Гороховським, надає «Універсал Банку», що входить до бізнес-структур Сергія Тігіпка. Така модель дозволяє перерозподіляти доходи між банком і сервісною компанією: для банку це виглядає як витрати на послуги, тоді як сервісна структура отримує значну частину прибутку.

    За даними аналізу, у 2024 році компанія «Фінтех Бенд» виплачувала 53 співробітникам надзвичайно високі зарплати. У середньому кожен із них отримував близько 1,9 млн грн на місяць. Річний фонд оплати праці в компанії становив приблизно 1,2 млрд грн.

    При цьому сума сплаченого єдиного соціального внеску становила лише близько 2,4 млн грн. Фактичне навантаження на фонд зарплати виявилося на рівні приблизно 0,2%, тоді як стандартна ставка ЄСВ в Україні становить 22%. За оцінками, потенційна недоплата державному бюджету могла скласти близько 227 млн грн лише за 2024 рік.

    У 2025 році ситуація, за наведеними даними, повторилася. Кількість працівників у «Фінтех Бенд» збільшилася до 104 осіб, а середня зарплата становила приблизно 636 тисяч гривень на місяць. Водночас схема зі сплатою мінімального ЄСВ збереглася. Орієнтовна недоплата внеску за цей період може становити ще близько 154 млн грн.

    Для порівняння наводяться фінансові показники «Універсал Банку». У банківській установі середня зарплата працівників становить близько 50 тисяч гривень на місяць, і єдиний соціальний внесок сплачується у повному обсязі. При фонді оплати праці приблизно 1,36 млрд грн банк перерахував до бюджету близько 270 млн грн ЄСВ.

    Таким чином, при майже однакових обсягах фонду оплати праці — 1,36 млрд грн у банку проти 1,2 млрд грн у сервісній компанії — різниця у сплачених соціальних внесках становить сотні мільйонів гривень.

    Фактично, як зазначається в аналізі, держава отримала повноцінні соціальні внески з зарплат банківських співробітників у десятки тисяч гривень, але майже не отримала їх із мільйонних виплат у компанії, через яку проходить значна частина доходів проєкту monobank.

    Ця ситуація викликає питання щодо податкової моделі роботи фінтех-проєктів і можливого використання сервісних компаній для оптимізації податкового навантаження.

  • Скандал із monobank: дівчина вимагає від Гороховського вибачень і компенсації

    Скандал із monobank: дівчина вимагає від Гороховського вибачень і компенсації

    Дівчина, чиє фото опублікував співзасновник monobank Олег Гороховський, вимагає від нього публічних вибачень, компенсації моральної шкоди та розблокування банківського рахунку. Про це заявили її адвокати.

    За словами юристів, до Гороховського та monobank вже готуються досудові вимоги. Якщо врегулювати ситуацію мирним шляхом не вдасться, вони готові звертатися до суду та інших інституцій.

    У заяві адвокатів йдеться, що серед вимог — публічні персональні вибачення, спростування поширеної інформації, виплата грошової компенсації моральної шкоди, а також розблокування банківського рахунку клієнтки.

    Юристи також стверджують, що після скандалу дівчина зазнала значного психологічного тиску. За їхніми словами, через це її стан здоров’я погіршився, і вона була змушена звернутися по медичну допомогу.

    Передісторія скандалу

    Скандал навколо monobank виник після того, як 9 березня Олег Гороховський опублікував у соцмережі Threads фото клієнтки банку, зроблене під час процедури відеоверифікації.

    На знімку за спиною дівчини був прапор, який спочатку прийняли за російський триколор. Через це клієнтку публічно звинуватили у проросійській позиції та заблокували її рахунок.

    Згодом з’ясувалося, що на фото був прапор Словенії, а сама дівчина заперечила будь-які проросійські симпатії.

    Після хвилі критики Гороховський визнав помилку та перепросив, заявивши, що в майбутньому подібна інформація передаватиметься лише правоохоронним органам.

    Інцидент привернув увагу державних органів. Повідомлялося, що Національний банк України вимагав пояснень щодо ситуації, а уповноважений з прав людини розпочав перевірку щодо можливого порушення прав клієнтки та банківської таємниці.

    Наразі сторони публічно не повідомляли про досягнення будь-якого врегулювання. Адвокати клієнтки заявляють, що у разі відмови виконати їхні вимоги справа може перейти у судову площину.

  • Українські банки встановили семирічний рекорд за кількістю позовів до боржників

    Українські банки встановили семирічний рекорд за кількістю позовів до боржників

    Українські банки різко збільшили кількість судових позовів до боржників. За даними Державної судової адміністрації, лише за цей рік банки подали 100 434 позови — це рекордний показник за останні сім років та майже у півтора раза більше, ніж торік. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Опендатабот.

    З 2019 року банки загалом подали 511 865 позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів. Лідером за кількістю звернень залишається ПриватБанк — 191 353 позови. На другому місці Універсал Банк (115 702), на третьому — А-Банк (60 421). Також серед активних позивачів — Сенс Банк (25 283) та ПУМБ (21 476).

    У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

    Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

    Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

    Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.

  • Monobank та «Універсал банк» можливо ухилилися від податків на 750 млн грн

    Monobank та «Універсал банк» можливо ухилилися від податків на 750 млн грн

    У мережі з’явилися твердження щодо можливого ухилення від сплати податків на суму близько 750 мільйонів гривень, пов’язані з діяльністю Monobank та банку-партнера «Універсал банк». Такі висновки наводить блогер Володимир Бондаренко.

    Автор посилається на аналіз фінансових показників компанії «Фінтех Бенд» і «Універсал банку» за період 2020–2024 років. За версією автора, після підвищення ставки оподаткування прибутку банків до 50% у 2023 році «Універсал банк» нібито переказав на користь «Фінтех Бенд» приблизно 2,5 млрд гривень доходу у вигляді сервісних виплат, що скоротило оподатковувану базу банку і призвело до зменшення сплати податку. Таким чином, як стверджується в матеріалі, різниця у податкових платежах могла скласти близько 750 млн гривень.

    У публікації автор також нагадує про структуру власності та операційну модель: торговельна марка Monobank пов’язується з IT-компанією «Фінтех Бенд», тоді як банківська ліцензія й операційна база належать «Універсал банку». За інформацією з відкритих джерел, згадувані бізнес-фігури пов’язані з внеском у створення та розвитку мобільного банкінгу, але саме формат взаємин між банком і IT-фірмою нині опинився в центрі уваги через масштаб сум, які фігурують у звітах.

    Банкіри Гороховський та Тігіпко  могли ухилилися від сплати податків на 750 млн

  • Онлайн казино BetKing і 777 виводять гроші через Monobank Гороховського

    Онлайн казино BetKing і 777 виводять гроші через Monobank Гороховського

    В соціальних мережах обговорюють статистичні дані щодо об’єму та розміру транзакцій онлайн казино BetKing та 777, що проходять через Monobank Олега Гороховського.

    За інформацією джерел видання 360ua.news, походження цих коштів через систему Monobank може бути пов’язане з їх виведенням та подальшою легалізацією за кордоном.

    Нагадаємо, увагу громадськості привернув пост в соціальній мережі Тетяни Сатурміної, яка звернула увагу на статистичні дашборду Monobank, відповідно до яких онлайн казино BetKing та 777 знаходяться в лідерах по кількості та розміру транзакцій в розділі “Інше”.

    ФОТО: Скріншоти статистичних даних дашборду Monobank

    Варто зазначити, що онлайн казино  BetKing та 777 можуть бути пов’язані з екс-нардепом від Самопомочі Андрієм Журжієм, який неодноразово являвся фігурантом журналістських розслідувань через відмивання коштів та зв’язки з РФ.

    Але чи може бути причетним до відмивання коштів через ігорний бізнес Олег Гороховський, який уже займався аналогічними справами в інтересах олігарха Ігоря Коломойського?

    Нагадаємо, що співзасновник Monobank та ТОВ “Фінтех Бенд” Олег Гороховський – будучи посадовою особою Приватбанку за часів Коломойського-Боголюбова – був серед тих, хто ціленаправлено  ухвалювали сумнівні кредити для виводу коштів  з банківської установи.

    Так, в рішенні Високого суду Англії та Уельсу прямо вказується причетність Олега Гороховського до виводу 2 млрд доларів з Приватбанку.

    Водночас, глава Нацбанку Андрій Пишний, відмовляється оголошувати свою позицію щодо оцінки репутації Олега Гороховського, хоча в аналогічній ситуації з Костянтином Жеваго реакція була миттєвою.

    Тобто, якщо Нацбанк не помічає рішення британського суду у відношенні Олега Гороховського, то не дивно, що Нацбанк може не помітити мільярдні потоки грязних грошей від онлайн казино BetKing та 777, які проходять через Monobank.

  • Через “Фінтех Бенд” з monobank вивели 2,5 млрд доходу і зменшили податки

    Через “Фінтех Бенд” з monobank вивели 2,5 млрд доходу і зменшили податки

    У 2023 році Універсал банк, який є операційною основою популярного monobank, ухилився від сплати близько 750 мільйонів гривень податків. Такі висновки випливають з аналізу фінансових показників компаній, дотичних до фінтех-продукту.

    Після запровадження 50% ставки податку на прибуток для банків (замість 20%, як для звичайних компаній), Універсал банк суттєво скоротив свій оподатковуваний дохід, вивівши щонайменше 2,5 млрд грн до пов’язаної структури — ТОВ “Фінтех Бенд”, яка фактично розробляє й обслуговує monobank.

    “Фінтех Бенд” — це компанія, що належить Олегу Гороховському (екс-розробник Приват24) та Дмитру Дубілету (син колишнього голови Приватбанку). Саме вона постачає послуги Універсал банку — зокрема, цифрову інфраструктуру, дизайн продуктів і клієнтський сервіс.

    Умовна “оренда” бренду, обслуговування додатка, технології — усе це оформлено як послуги, які банк закуповує в “Фінтех Бенд”. При цьому компанія не є банком, отже, її прибуток оподатковується всього лиш за ставкою 20%.

    Із підвищенням ставки до 50% для банків, Універсал банк різко збільшив виплати на користь “Фінтех Бенд” — з понад 2,5 млрд грн доходу, який інакше був би врахований у банківському прибутку. У підсумку:

    • замість 1,25 млрд грн податку (50% від 2,5 млрд), банк сплатив лише близько 0,5 млрд;

    • “Фінтех Бенд” задекларував прибуток за ставкою 20%, і таким чином зекономлено щонайменше 750 млн грн на податках.

    “Це класичний приклад схеми: прибуток банку, який мав би оподатковуватись за підвищеною ставкою, ‘виводиться’ на пов’язану компанію за ринковими чи псевдоринковими контрактами. Формально все легально, але по суті — це обхід податкового законодавства”, — коментує експерт у сфері банківського права, який побажав залишитись неназваним.

    monobank — це не окремий банк, а лише фінтех-продукт. Його технічно обслуговує ТОВ “Фінтех Бенд”, а банківські ліцензії та всі регуляторні зобов’язання — на Універсал банку, який входить до групи Тігіпка.

    Олег Гороховський та Дмитро Дубілет є співзасновниками monobank і активно розвивають його як бренд — із власними Telegram-каналами, мерчем і хайповими промо.

    Втім, за блиском маркетингу стоїть сувора податкова реальність.

    Чи це законно?

    Формально — так. Але за суттю, це перекладання доходів між пов’язаними структурами з метою зменшення податкового навантаження. У розвинених юрисдикціях подібні дії часто потрапляють під контроль трансфертного ціноутворення.

    “Питання — не лише в юридичних тонкощах, а в етиці: коли країна веде війну і кожна гривня потрібна на фронт, найбільший приватний банк із мільйонами клієнтів ухиляється від додаткових 750 мільйонів до бюджету”, — зазначає один із аналітиків.

    Поки податкова служба не коментує ситуацію. Але у разі політичного чи суспільного резонансу, схема може стати предметом розслідування або законодавчого уточнення.

  • Monobank зазнав масштабної DDOS-атаки: 7,5 мільярда запитів за три доби

    Monobank зазнав масштабної DDOS-атаки: 7,5 мільярда запитів за три доби

    Упродовж останніх кількох днів Monobank, один з провідних онлайн-банків в Україні, зазнав серйозної кібератаки. Власник та співзасновник Monobank Олег Гороховський повідомив, що лише за три дні до сервісів банку надійшло понад 7,5 мільярда запитів, що суттєво ускладнило роботу системи.

    На кібератаку, яка почалася в п’ятницю 16 серпня, звернув увагу Amazon Web Services.

    На третій день кібератаки, за словами Гороховського, допомогу у відбитті запропонували українські спецслужби.

    “До кейсу підключилися співробітники AWS (Amazon Web Services). Для них кібератака такого масштабу також нетипова. Крім того, нам запропонували допомогу наші спецслужби. Ситуація під контролем, але масштаб вражає”, – зазначив співзасновник monobank.