Golosnovinua.com

Позначка: мораторій

  • У Кременчуці заборонили публічне використання російськомовного культурного продукту

    У Кременчуці заборонили публічне використання російськомовного культурного продукту

    Кременчуцька міська рада ухвалила рішення про встановлення мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту на території громади. Про це повідомила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.

    Фото: скрин сайту Кременчуцької міської ради

    Відтепер у Кременчуці забороняється публічно виконувати, демонструвати та поширювати російськомовний культурний продукт у громадських місцях, закладах культури, торгівлі, побутового обслуговування та громадського харчування.

    Під дію мораторію потрапили книги, художні альбоми, музичні звукозаписи, аудіовізуальні твори, матеріали на цифрових носіях, вироби художніх промислів, театральні й циркові вистави, концерти, лекції та інші культурно-освітні послуги, створені російською мовою.

    Також обмеження стосуються об’єктів матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне або наукове значення та підлягають збереженню відповідно до українського законодавства.

    За словами Олени Івановської, рішення ухвалили для захисту українського інформаційного простору від впливу держави-агресора та подолання наслідків багаторічної русифікації.

    Уповноважена звернула увагу й на те, що офіційний сайт Кременчуцької міської ради пропонує користувачам переклад майже 150 мовами світу, однак російської серед них немає.

    Нагадаємо, раніше у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про заборону використання російської мови у приватних закладах освіти.

  • Чи зросте ціна на електроенергію: експерти озвучили різні сценарії

    Чи зросте ціна на електроенергію: експерти озвучили різні сценарії

    Підвищення тарифів на газ та електроенергію до завершення війни в Україні наразі не очікується. Проєкти рішень щодо зміни цін для населення відсутні, а можливе розроблення так званої «дорожньої карти» перегляду тарифів розпочнеться лише після завершення бойових дій.

    Про це в ефірі телеканалу «Київ 24» заявив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев. За його словами, у жодному з профільних міністерств не готується проєкт постанови щодо зміни тарифів для домогосподарств ані на ринку електроенергії, ані на ринку природного газу.

    Рябцев нагадав, що підготовка подібних рішень є тривалим процесом і вимагає чіткого дотримання регламенту Кабінету Міністрів. Інакше документ може бути оскаржений у судовому порядку. Він зазначив, що в минулі роки, зокрема під час прем’єрства Володимира Гройсмана, вже були випадки, коли рішення щодо тарифів ставали предметом судових спорів.

    За словами експерта, наразі відсутні навіть попередні розрахунки, які могли б лягти в основу нормативного акта. Водночас він підтвердив, що між урядом України та Міжнародним валютним фондом підписано меморандум, який передбачає можливість розгляду змін у сфері тарифоутворення після війни. Йдеться про перегляд як цін на електроенергію та газ як товар, так і тарифів на їх передачу та розподіл.

    Іншої думки дотримується енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв. Він не виключає, що питання підвищення тарифів може бути актуалізоване ще під час воєнного стану, оскільки, за його словами, міжнародні кредитори можуть наполягати на поступовому скороченні фінансового навантаження на енергетичні підприємства.

    Ігнатьєв припускає, що можливе зростання може бути розтягнуте на кілька років із щорічним підвищенням у межах близько 20% із допустимим відхиленням. За такого сценарію чинний тариф на електроенергію для населення у розмірі 4,32 грн за кВт/год теоретично може зрости до приблизно 8,5 грн протягом чотирьох років.

    Наразі в Україні з 2022 року діє мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло для населення до завершення воєнного стану. Тож питання можливого перегляду цін офіційно відкладене до післявоєнного періоду.

  • Київрада затвердила правила щодо розпоряджання комунальною землею

    Київрада затвердила правила щодо розпоряджання комунальною землею

    Київрада ухвалила нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності в Києві. Документ, який вносили депутати Вікторія Пташник та Дмитро Білоцерковець, має на меті зробити процеси з землею більш прозорими — запровадити черговість розгляду заяв, контроль за орендарями, публічний реєстр та заборону на раптове внесення земельних питань «з голосу».

    Серед ключових новацій — мораторій на продаж комунальних будівель, доки не буде сформовано ділянок під ними, і доручення КМДА негайно звертатися до судів та правоохоронців у випадках самозахоплень. Проєкт також встановлює, що під час розгляду рішень про відведення чи припинення прав на землю мають обов’язково враховуватися висновки департаментів КМДА (зокрема охорони культурної спадщини та архітектурного контролю) та управління правового забезпечення Київради, а у разі відкритих кримінальних проваджень інформація про це має озвучуватись на пленарному засіданні.

    Правила забороняють виносити на розгляд питання про землю «з голосу», за винятком термінових потреб — розміщення держустанов, військових об’єктів або розірвання договорів оренди через невиконання зобов’язань орендарем. Також документ деталізує мінімальні розміри ділянок для різних видів забудови і передбачає, що передача ділянок без торгів можлива лише у випадках, прямо передбачених Земельним кодексом.

    Нові норми вводять механізм контролю за орендарями: Департамент земельних ресурсів КМДА має перевірити ділянки, передані з 16 липня 2020 року, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку оренди, і при виявленні зловживань готувати подання про відмову у поновленні договору. Крім того, запроваджується черга розгляду заяв за датою та часом їх реєстрації, а також зобов’язання створити публічний реєстр для онлайн-моніторингу стану розгляду земельних заяв.

    Проте ухвала породжує питання практичної реалізації. По-перше, нові Правила не скасовують чинний Порядок 2017 року, тож можливі правові колізії та двозначності у застосуванні процедур. По-друге, низка важливих положень під час доопрацювання була вилучена — наприклад, норма про ненижчу ніж 12% орендну плату для тих, хто користувався ділянками без оформлення — що викликає сумніви у повноті антикорупційного захисту.

    Під час голосування на сесії 9 жовтня 2025-го рішення підтримали 63 депутати (система показала 61 голос) — при цьому мер Віталій Кличко і депутат Михайло Присяжнюк заявили, що їхні голоси не були враховані. Дискусії у сесійній залі відображали і підтримку (Пташник назвала документ інструментом прозорості), і застереження: зокрема, депутат Микола Конопелько вказував на ризики двозначного тлумачення окремих норм і вимагав розглянути власні правки.

    Контекст ухвалення — хвиля скандалів навколо столичної землі та низка розслідувань, що отримали назву «Чисте місто» (НАБУ/САП). Саме на фоні кримінальних проваджень і публічних претензій до практик відведення ділянок Київрада підготувала ці Правила. Утім, як зауважують критики, правила нічого не варті без неупередженого виконання: фіксація норм на папері не гарантує зупинки «туалетних схем», передачі зелених зон під забудову чи втрати для бюджету через відчуження землі без аукціонів.

  • Бум продажів землі після скасування мораторію в Україні не відбувся

    Бум продажів землі після скасування мораторію в Україні не відбувся

    Попри великий ажіотаж навколо відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення в Україні, дані за 3,5 роки після скасування мораторію не підтверджують очікуваного буму продажів. З 1 липня 2021 року по 31 грудня 2024 року було продано лише 604 тисячі гектарів на 198 337 ділянок, що становить всього 3,4% від загальної площі земель, які були під мораторієм.

    У Міністерстві аграрної політики повідомили, що в 2024 році було продано 106 669 земельних ділянок на загальну площу 320 660 гектарів, а середня вартість одного гектара становила 46 678 грн. Однак навіть з урахуванням значного зростання обсягів продажів у 2024 році, продажі досі залишаються на відносно низькому рівні порівняно з очікуваннями.

    За даними аналітиків, середня ціна на землю у 2024 році варіювалася. Наприклад, у грудні середня вартість гектара склала 48 622 грн, що на 1 300 грн менше, ніж у листопаді, але водночас виявилася на майже 3 400 грн вищою, ніж на початку року, коли ціна становила 45 229 грн. Найдорожчий гектар землі було зафіксовано в жовтні — 52 418 грн.

    Ціни на землю варіюються в залежності від регіону. Найдешевші ділянки можна знайти в Миколаївській області (31 698 грн/га), а найдорожчі — в Івано-Франківській області (93 141 грн/га).

    Загалом, хоча ринок землі відкритий, його розвиток проходить повільно, і основними причинами цього є різні економічні фактори, включаючи коливання цін, а також невеликий інтерес громадян до продажу своїх земельних наділів.

  • Україна планує поступове підвищення тарифів на комунальні послуги за вимогою МВФ

    Україна планує поступове підвищення тарифів на комунальні послуги за вимогою МВФ

    Попри чинний в Україні мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, влада готується до зростання корегування ціни на житлово-комунальні послуги. Ці наміри підтверджуються положеннями меморандуму з Міжнародним валютним фондом.

    У документі зазначено, що потенційні реформи включатимуть поступове коригування тарифів відповідно до нової методології та соціальних аспектів, коли ситуація дозволить це зробити.

    Одночасно передбачається зовнішнє фінансування та забезпечення прозорої прямої бюджетної підтримки державних енергетичних підприємств до отримання необхідних бюджетних ресурсів.

    Після завершення війни програма реформ у сфері енергетики зосередиться на відновленні та посиленні конкуренції на ринках газу та електроенергії, як оптових, так і роздрібних. Для забезпечення стабільності сектору та зменшення квазіфіскальних зобов’язань тарифи на газ та електроенергію будуть поступово підвищуватися до рівня, що покриває витрати. Водночас особлива увага приділятиметься наданню адресної допомоги для підтримки вразливих категорій населення.

    Меморандум також передбачає розробку Кабміном України дорожньої карти з лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану. Документ міститиме план реалізації із зазначенням термінів, заснований на технічному аналізі фінансового стану галузі, у співпраці з Європейською комісією.

    Оновлений меморандум підписали Президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. У документі відображені добровільні зобов’язання України виконати зазначені кроки.

    Наразі в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, проте цей мораторій не поширюється на електроенергію, холодну воду та інші послуги.

    За даними Держстату, в листопаді 2024 року середні ціни на житлово-комунальні послуги зросли на 18,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше зростання відбулося в сегменті електроенергії – на 63,6%.