Golosnovinua.com

Позначка: морпіх

  • Пережив пекло Маріуполя, але серце зупинилося вдома: трагічна смерть морпіха Сергія Удута після трьох років російського полону

    Пережив пекло Маріуполя, але серце зупинилося вдома: трагічна смерть морпіха Сергія Удута після трьох років російського полону

    В Одеській області пішов із життя захисник Маріуполя, молодший сержант Сергій Удут. Військовослужбовець провів майже три з половиною роки в російській неволі та повернувся на підконтрольну територію лише десять місяців тому. Про трагічну втрату публічно повідомили мати бійця Олена Удут та представники Роздільнянської міської територіальної громади, куди ветеран повернувся після звільнення.

    Під час повномасштабного вторгнення військовий боронив українське місто Маріуполь. Він ніс службу у складі 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Разом із побратимами молодший сержант тримав оборону в умовах надзвичайно важких боїв, після чого потрапив до рук окупантів. Його довгоочікуване повернення на батьківщину відбулося 2 жовтня 2025 року під час чергового етапу обміну військовополоненими.

    Незважаючи на успішну репатріацію, організм захисника не зміг остаточно впоратися з наслідками пережитого стресу та тривалого фізичного виснаження у ворожих тюрмах.

    «Він вистояв там, де, здавалося, неможливо було вистояти. Пройшов через біль, страх і неволю, повернувся додому… але, на жаль, його серце не витримало наслідків тієї страшної війни. Важко знайти слова, коли смерть забирає людину, яка вже стільки віддала за Україну. Він залишив після себе пам’ять, яку не зітре час, і вдячність за мужність, відвагу та службу», – зазначила Олена Удут.

    Боротьба після неволі: як морпіх продовжував служити суспільству

    Опинившись у рідній Роздільній, Сергій Удут не замкнувся в собі, а почав активно долучатися до життя своєї громади. Протягом десяти місяців свободи він присвятив значну частину часу просвітницькій діяльності. Ветеран регулярно організовував зустрічі з місцевими школярами, спілкувався з волонтерськими організаціями та громадськими активістами.

    У своїх розмовах з молоддю військовий відверто ділився пережитим досвідом. Він прагнув донести до цивільного населення реалії фронту та полону, постійно нагадуючи суспільству про надвисоку ціну, яку українські солдати щодня платять за свободу. Місцева влада підкреслила, що його передчасна смерть стала важким ударом для всього міста.

    «Після повернення він зустрічався зі школярами та волонтерами громади, розповідав про пережите та своїм прикладом нагадував, якою ціною українські військові захищають нашу державу. Сьогодні особливо важко усвідомлювати, що життя Сергія обірвалося так рано. Людина, яка пройшла оборону Маріуполя, полон і дочекалася повернення додому, передчасно пішла з життя… Сергій Удут назавжди залишиться в пам’яті нашої громади як Захисник України, який виконав свій військовий обов’язок, пройшов надзвичайно тяжкі випробування і повернувся до рідної Роздільної. Світла і вічна пам’ять Сергію Удут. Честь Захиснику України», – йдеться в офіційному повідомленні Роздільнянської міської територіальної громади.

  • Морпіх у в’язниці за відмову форсувати Дніпро: що відбувається в Херсонській області

    Морпіх у в’язниці за відмову форсувати Дніпро: що відбувається в Херсонській області

    Українського морпіха було засуджено на п’ять років позбавлення волі за відмову форсувати річку Дніпро для закріплення в Кринках, Херсонській області. Цей випадок викликає обурення та розгортає дискусію щодо правопорядку та військової дисципліни в умовах військового конфлікту на сході України.

    Уродженець Івано-Франківської області Юрій М. проходив службу за мобілізацією на посаді стрільця-оператора однієї з бригад морської піхоти. 5 листопада 2023 року командир роти на шикуванні довів до підрозділу бойовий наказ – форсувати Дніпро в Херсонській області та закріпитися в Кринках, зайнявши там перехрестя доріг.

    Побудову він при цьому знімав на мобільний телефон. Можливо, розуміючи, що хтось відмовиться від виконання наказу.

    Юрій публічно заявив про незгоду з наказом і відмовився виконувати його. Незабаром на нього завели справу за непокору, вчинену в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці. 11 грудня його затримали.

    У судовому засіданні чоловік провину не визнав. Він розповів, що раніше під час бойових дій дістав контузію, про що повідомив командирам і просив дозволити пройти йому ВЛК. Однак медкомісія не звернула уваги на його скарги і визнала придатним.

    Також Юрій повідомив, що в нього на утриманні дитина з інвалідністю та літня бабуся.

    Інші військовослужбовці роти розповіли, що чоловік відмовився виконати наказ, оскільки злякався і взагалі боїться води, а на стан здоров’я чи поганий психологічний стан не скаржився. А також сказали, що відмова Юрія негативно вплинула на психологічний клімат у підрозділі.

    Суд постановив, що наказ не носив “явно злочинного змісту, у зв’язку з чим підлягав беззастережному і неухильному виконанню з боку останнього”. Тож Юрія визнали винним і засудили до позбавлення волі на 5 років.