Golosnovinua.com

Позначка: морська безпека

  • Російські дрони атакували турецьке судно з кукурудзою в Чорному морі

    Російські дрони атакували турецьке судно з кукурудзою в Чорному морі

    У Чорному морі 5 жовтня сталося нове серйозне ураження цивільного торговельного судна. Президент Володимир Зеленський заявив, що два російські дрони атакували судно, яке перевозило кукурудзу та перебувало в нейтральних водах. Унаслідок удару одна людина загинула, ще одну станом на другу половину дня продовжували шукати.

    За даними румунського видання ZIUA de Constanta, йдеться про судно Royad Mammadov. Інцидент стався приблизно за 20 морських миль від узбережжя Румунії, поза межами її територіальних вод, у районі морської платформи Pescăruș.

    Після повідомлення про атаку румунський Морський координаційний центр розпочав масштабну пошуково-рятувальну операцію. О 10:37 місцевого часу було отримано запит на допомогу, а вже за кілька хвилин у район події вирушили спеціалізовані рятувальні судна.

    Один моряк загинув, ще одного шукали

    Пізніше директор Морського координаційного центру Румунії уточнив, що після атаки один член екіпажу загинув, а ще один вважався зниклим безвісти. За його словами, попередні дані вказували на ураження судна кількома безпілотниками, однак точний тип апаратів на той момент встановити не вдалося.

    На борту виникла пожежа. Румунська морська адміністрація повідомляла, що троє моряків отримали поранення та були евакуйовані вертольотом Black Hawk. Ще вісім членів екіпажу, які перебували у задовільному стані, забрали рятувальні судна.

    Згодом усіх 11 врятованих членів екіпажу доставили до лікарні в Констанці для медичного огляду та допомоги.

    На борту перебували громадяни Азербайджану та Індії, повідомляв Зеленський.

    Зеленський заявив про удар Росії

    Президент України назвав атаку частиною російських дій проти цивільного судноплавства та продовольчої безпеки.

    За його словами, Київ неодноразово пропонував механізми деескалації та безпечної навігації в Чорному морі, однак удари по торговельних суднах продовжуються. Зеленський закликав посилити міжнародний тиск на Росію, щоб гарантувати безпечне мореплавство та експорт продовольства.

    Водночас румунські джерела, які описують сам інцидент та рятувальну операцію, підтверджують факт ураження судна безпілотниками, але не встановлюють у відкритих повідомленнях їхнє походження. Атрибуція атаки Росії наразі походить із заяви президента України.

    Судно перебувало поза територіальними водами Румунії

    Ця деталь має особливе значення. Румунська морська адміністрація наголосила, що інцидент стався за межами територіальних вод країни. Рятувальні служби Румунії, однак, направили в район події одразу кілька суден та авіацію.

    За даними ZIUA de Constanta, Royad Mammadov перебував приблизно за дев’ять морських миль на південний схід від платформи Pescăruș і приблизно за 20 морських миль від узбережжя.

    Інцидент знову актуалізував питання безпеки торговельного судноплавства в Чорному морі. Представник профспілки моряків Румунії заявив місцевим ЗМІ, що влітку кількість небезпечних інцидентів у регіоні зросла і все більше моряків не хочуть працювати на маршрутах, де існує ризик атак безпілотників.

    Це не перша атака на торговельні судна

    Ситуація в Чорному морі загострюється вже не перший місяць.

    У серпні «Ненька інфо» повідомляла про атаку трьома безпілотниками на турецький ролкер Lider Bordo Mavi біля Туапсе. Тоді на борту виникла пожежа, а п’ятеро членів екіпажу отримали поранення.

    У тому ж матеріалі повідомлялося і про інші інциденти: турецьке судно Necibe потрапило під удар під час завантаження пшениці, а пізніше атакували судно Ural, яке раніше врятувало його екіпаж. Під час другого інциденту одна людина загинула, ще кілька були поранені.

    Нова атака на Royad Mammadov відрізняється тим, що судно перебувало не біля російського порту, а у відкритому морі поблизу румунської економічної зони та перевозило сільськогосподарський вантаж.

     

     

  • Туреччина запропонувала «морське перемир’я»: Києву й Москві передали проєкт угоди

    Туреччина запропонувала «морське перемир’я»: Києву й Москві передали проєкт угоди

    Туреччина передала Україні та Росії проєкт меморандуму, який передбачає припинення атак на цивільні судна в Чорному морі. Анкара пропонує створити новий механізм безпеки для комерційного судноплавства, використавши досвід Чорноморської зернової ініціативи, що діяла у 2022–2023 роках. Про це повідомляє Al Arabiya.

    Про передачу документа 17 вересня повідомив AFP турецький дипломат. За його словами, текст уже передали обом сторонам війни, щоб знайти механізм припинення ударів по торговельних суднах.

    Водночас наразі немає повідомлень про те, що Київ або Москва вже погодилися на турецьку пропозицію. Йдеться саме про проєкт домовленості, а не про чинне перемир’я в Чорному морі.

    Туреччина запропонувала «морське перемир’я»: Києву й Москві передали проєкт угоди

    Найнебезпечніші — кілька миль у міжнародних водах

    Один із ключових елементів турецької ініціативи стосується конкретної ділянки маршруту цивільних суден.

    За словами турецького дипломата, приблизно 4–5 морських миль судно має пройти після виходу з територіальних вод України до моменту, коли маршрут пролягає ближче до узбережжя Румунії та Болгарії.

    Саме цей відрізок Анкара вважає особливо небезпечним, оскільки судно певний час перебуває у міжнародних водах і є більш вразливим для атак.

    Туреччина пропонує створити для цього маршруту додаткові гарантії безпеки.

    Механізм нагадуватиме «зерновий коридор»

    Анкара прямо пов’язує нову пропозицію з Чорноморською зерновою ініціативою.

    У липні 2022 року за посередництва Туреччини та ООН було створено механізм, який дозволив українським торговельним суднам безпечніше перевозити зерно з портів Великої Одеси.

    За час дії угоди через Чорне море було вивезено приблизно 33 млн тонн продовольства. У липні 2023 року Росія відмовилася продовжувати участь у домовленостях.

    Після цього Україна створила власний альтернативний морський коридор, який проходить уздовж узбережжя Румунії та Болгарії.

    Раніше Nenka.info вже писала, що Туреччина готує нову модель безпеки для чорноморської торгівлі. У матеріалі «Зерновий коридор можуть повернути: Туреччина представила новий план для Чорного моря» йшлося про те, що Анкара веде переговори з обома сторонами та намагається відновити хоча б частину механізмів колишньої зернової угоди.

    За кілька місяців атакували десятки турецьких суден

    Причиною активізації турецької дипломатії стала різка ескалація атак у Чорному морі.

    За даними галузі, які наводить AFP, від кінця червня було уражено щонайменше 25 суден, що належать турецьким власникам. При цьому лише чотири з них ходили безпосередньо під турецьким прапором.

    Це важлива деталь: поняття «турецьке судно» не завжди означає турецький прапор. Корабель може належати компанії з Туреччини, але бути зареєстрованим в іншій юрисдикції.

    Серія інцидентів суттєво підвищила страхові ризики, витрати судновласників і небезпеку для екіпажів.

    Турецькі судна вже неодноразово потрапляли під удари

    Одним із резонансних випадків стала атака на ролкер Lider Bordo Mavi, який прямував із турецького Самсуна до російського Туапсе.

    За інформацією турецької сторони, наприкінці серпня по судну влучили три безпілотники, після чого на борту виникла пожежа та постраждали п’ятеро членів екіпажу.

    Nenka.info детально писала про цей випадок у матеріалі «Три дрони вдарили по судну біля Туапсе: на турецькому ролкері спалахнула пожежа, є поранені». Там наголошувалося, що походження дронів тоді незалежно підтверджене не було.

    Тобто нинішня пропозиція Анкари стосується ризиків для цивільного судноплавства по обидва боки Чорного моря, а не лише маршрутів до українських портів.

    17 вересня Росія знову вдарила по цивільному судну

    Нову актуальність турецька ініціатива отримала саме 17 вересня.

    Під час масованої російської атаки було уражене цивільне судно під прапором Танзанії, яке прямувало до одного з українських портів.

    За даними української сторони, капітан судна загинув, ще троє членів екіпажу були поранені.

    Міністерство розвитку громад та територій України заявило, що такі удари створюють прямі ризики для міжнародного судноплавства та логістичних маршрутів у Чорному морі.

    Саме на тлі цього інциденту інформація про турецький меморандум набула додаткового резонансу.

    Україна вже пропонувала припинити удари по цивільних цілях

    Це не перша ініціатива щодо обмеження ударів у Чорному морі.

    У серпні Україна через посередника передала Росії пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні об’єкти та судноплавство в Чорному морі.

    Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі».

    Тоді повідомлялося, що Москва не дала позитивної відповіді.

    Пізніше російські посадовці публічно ставилися до ідеї окремого чорноморського перемир’я скептично.

    Росія раніше відкидала подібний формат

    На початку вересня глава МЗС РФ Сергій Лавров відкинув попередню турецьку ідею про припинення атак у Чорному морі, назвавши її нереалістичною та складною для контролю.

    Це була реакція на більш ранню дипломатичну ініціативу, тому вона не означає автоматичної відмови Москви саме від нового тексту меморандуму, переданого 17 вересня.

    Однак попередня позиція РФ показує, що переговори можуть бути складними.

    Чому Туреччина настільки зацікавлена

    Для Анкари безпека Чорного моря має одразу кілька вимірів.

    По-перше, Туреччина контролює Босфор і Дарданелли та фактично є ключовою державою для виходу суден із Чорного моря до Середземного.

    По-друге, турецький бізнес активно працює на чорноморських маршрутах, а десятки суден турецьких власників уже потрапили під атаки.

    По-третє, Анкара протягом усієї війни намагається зберігати роль посередника між Києвом та Москвою.

    Раніше Nenka.info писала про цю роль у матеріалі «Туреччина готова знову звести Україну й Росію за столом переговорів».

    Для України море залишається критично важливим

    Попри повномасштабну війну, морський коридор залишається основним маршрутом українського експорту.

    За даними, які раніше аналізувала Nenka.info, до травня 2026 року через український морський коридор пройшло майже 200 млн тонн вантажів, із яких понад 117 млн тонн становило зерно.

    Морські перевезення залишаються дешевшими й ефективнішими за автомобільні та залізничні маршрути через західний кордон.

    Тому навіть кілька серйозних атак на цивільні судна можуть мати економічні наслідки далеко за межами України — через зростання страхових ставок, відмову судновласників заходити до портів і подорожчання логістики.

    Зупинка атак могла б вплинути і на світові ціни

    Чорне море відіграє важливу роль у глобальній торгівлі зерном, нафтою та іншими сировинними товарами.

    Саме тому атаки на порти й торговельні судна швидко відображаються на страхових преміях та котируваннях.

    Потенційний механізм безпечного судноплавства міг би зменшити ризики для українського експорту, але одночасно охоплював би й цивільні судна, які працюють із російськими портами.

    Це одна з причин, чому майбутні переговори можуть бути політично складними: сторонам доведеться чітко визначити, що вважати цивільним судном, які маршрути захищати і як перевіряти дотримання домовленостей.

    Поки що це лише пропозиція

    Головне уточнення полягає в тому, що станом на 17 вересня ніякого нового «зернового коридору» або морського перемир’я ще немає.

    Туреччина лише передала Києву й Москві проєкт меморандуму.

    Ні Україна, ні Росія наразі публічно не оголосили про його прийняття.

    Так само поки не розкриті всі технічні деталі майбутнього механізму — хто саме контролюватиме безпечний маршрут, як перевірятимуть судна і що відбуватиметься в разі порушення режиму.

    Але сам факт появи формального тексту означає, що Анкара перейшла від загальних закликів до конкретної дипломатичної пропозиції.

    І на тлі десятків атак на торговельні судна це може стати одним із головних чорноморських переговорних треків найближчим часом.

  • Нова ескалація в Ормузькій протоці: Іран атакував комерційні судна ракетами

    Нова ескалація в Ормузькій протоці: Іран атакував комерційні судна ракетами

    Корпус вартових ісламської революції Ірану (КВІР), за даними американських посадовців, завдав ракетного удару по двох комерційних суднах, які проходили через Ормузьку протоку. Внаслідок атаки обидва судна зазнали значних пошкоджень, однак інформації про загиблих чи постраждалих членів екіпажів наразі немає.

    Про інцидент спочатку повідомило видання Axios із посиланням на двох американських чиновників. Згодом інформацію підтвердили міжнародні агентства, зокрема Reuters, а також низка західних медіа.

    За даними джерел, Іран випустив щонайменше дві ракети по цивільних суднах, які здійснювали транзит через одну з найважливіших морських транспортних артерій світу. Обидва кораблі отримали суттєві пошкодження корпусу та внутрішніх систем, проте екіпажі змогли уникнути людських втрат.

    Паралельно британське агентство United Kingdom Maritime Trade Operations (UKMTO) повідомило про сигнал лиха від капітана танкера, який перебував поблизу узбережжя Оману. За інформацією відомства, судно було уражене невідомим боєприпасом, після чого на борту виникла масштабна пожежа.

    За інформацією американських чиновників, друге комерційне судно також було уражене практично одночасно з першим. У Вашингтоні розцінюють цей інцидент як чергову атаку Ірану на міжнародне цивільне судноплавство, що може поставити під загрозу безпеку одного з ключових енергетичних маршрутів світу.

    Ормузька протока є стратегічним морським коридором, через який щодня транспортується значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-яка ескалація в цьому районі традиційно викликає занепокоєння на світових енергетичних ринках та серед міжнародних судноплавних компаній.

    Інцидент стався на тлі напружених, але безрезультатних непрямих переговорів між США та Іраном щодо безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. За даними Axios, атака може поставити під загрозу попередні домовленості про зниження напруженості в регіоні.

    Офіційний Тегеран станом на момент публікації не підтвердив відповідальність за удар. Водночас іранські державні медіа заявили, що одне із суден нібито проігнорувало попередження щодо маршруту руху, хоча прямого визнання атаки не зробили.

  • Ормузька протока під напругою: танкери масово змінюють маршрут через дії Ірану

    Ормузька протока під напругою: танкери масово змінюють маршрут через дії Ірану

    Судна почали змінювати маршрути через Ормузьку протоку на тлі посилення контролю Ірану. Щонайменше вісім кораблів, серед яких нафтові танкери, танкери з нафтопродуктами, балкери та автовози, між п’ятницею та суботою несподівано розвернулися під час виходу з Перської затоки, що свідчить про зростання напруженості навколо одного з найважливіших морських транспортних коридорів світу.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними систем відстеження судноплавства, кілька торговельних суден, які прямували з Перської затоки через Ормузьку протоку, змінили свої маршрути вже після того, як наблизилися до півострова Мусандам, що є ключовою точкою виходу із затоки. Замість того щоб продовжити рух звичним міжнародним маршрутом, вони різко змінили курс.

    Серед суден, які розвернулися, були танкери для перевезення сирої нафти, судна з нафтопродуктами, балкери, що транспортують сипучі вантажі, а також автовози. Частина з них після зміни курсу попрямувала на північ, використовуючи альтернативний маршрут, який визначає і контролює Іран.

    Зокрема, один танкер із сирою нафтою, два танкери з нафтопродуктами та один балкер після розвороту перейшли на судноплавний коридор, який проходить ближче до іранського узбережжя. Саме цей маршрут Тегеран останнім часом називає “офіційним” для проходження суден через Ормузьку протоку.

    Офіційна причина такого маневру поки не розкривається. Судновласники та оператори не коментують свої рішення, однак експерти припускають, що вони можуть бути пов’язані з безпековими ризиками, які останнім часом суттєво зросли в регіоні.

    Іран уже тривалий час наполягає на тому, що всі іноземні судна мають координувати свій прохід через Ормузьку протоку з іранською стороною. Представники Тегерана неодноразово заявляли, що кораблі повинні використовувати лише дозволені маршрути та отримувати відповідне погодження.

    В останні місяці капітани багатьох суден повідомляли про регулярні радіопопередження від іранських військових підрозділів. У цих повідомленнях вимагалося погодити подальший рух із владою Ірану. За інформацією міжнародних моніторингових структур, окремі судна після ігнорування таких вимог ставали об’єктами атак або інших силових дій.

    Ормузька протока є одним із найважливіших стратегічних морських шляхів світу. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Будь-яке порушення судноплавства на цьому маршруті миттєво впливає на світові енергетичні ринки, страхові тарифи для перевізників та глобальні логістичні ланцюги.

    Після нещодавнього загострення ситуації між Іраном, Ізраїлем та США міжнародні судноплавні компанії значно уважніше оцінюють ризики роботи в регіоні. Попри заяви Вашингтона та Тегерана про досягнення домовленостей щодо забезпечення відкритого судноплавства, багато перевізників продовжують діяти максимально обережно.

    За даними Joint Maritime Information Center, із 30 червня по 1 липня через Ормузьку протоку пройшли 65 суден оманською стороною маршруту, причому 59 із них здійснювали транзит за підтримки американських військово-морських сил. Це свідчить про збереження підвищених заходів безпеки навіть після заяв про стабілізацію ситуації.

    Водночас середня кількість комерційних суден, які щодня проходили через Ормузьку протоку з початку поточного тижня, становила близько 34. Цей показник перевищує обсяги судноплавства під час найгарячішої фази нещодавньої ескалації, однак усе ще залишається помітно нижчим за довоєнний рівень.

    Аналітики зазначають, що навіть поодинокі випадки зміни маршрутів великих торговельних суден можуть свідчити про підвищену нервозність серед міжнародних перевізників. Будь-які затримки або обмеження руху через Ормузьку протоку здатні призвести до подорожчання фрахту, збільшення вартості страхування та коливань світових цін на нафту.

    Напруження посилюється і через нещодавній інцидент, коли Іран повідомив про іноземний контейнеровоз, який, за твердженням іранської влади, сів на мілину під час проходження “несанкціонованим” маршрутом. Після цього Тегеран знову закликав усіх судновласників заздалегідь координувати транзит через Ормузьку протоку з іранськими органами.

    Експерти наголошують, що ситуація навколо Ормузької протоки залишається одним із ключових факторів глобальної енергетичної безпеки. Будь-яке подальше посилення контролю або нові інциденти можуть вплинути не лише на регіональне судноплавство, а й на світову економіку, адже через цей вузький морський коридор проходить значна частина експорту енергоносіїв із Близького Сходу.

  • Зеленський попередив Європу: без українського досвіду вона не зможе захистити себе

    Зеленський попередив Європу: без українського досвіду вона не зможе захистити себе

    Президент Володимир Зеленський заявив, що без українського бойового досвіду та оборонних технологій сьогодні неможливо гарантувати безпеку Європи. Про це глава держави сказав під час виступу на церемонії відкриття ірландського головування в Раді Європейського Союзу, яке стартувало 1 липня і триватиме до кінця 2026 року. За словами президента, саме Україна зараз має унікальні практичні знання у сфері сучасної війни, протиповітряної оборони, дронових технологій та морської безпеки.

    Зеленський наголосив, що Україна вже уклала низку двосторонніх угод і розширила партнерства з європейськими країнами у сфері оборони. Ці домовленості мають допомогти ширше впроваджувати українські технології, зокрема безпілотні системи та дрони-перехоплювачі, які довели ефективність у реальних бойових умовах. Президент підкреслив, що наступні шість місяців ірландського головування можуть стати періодом реального просування ініціативи Drone Deal, яку Київ запропонував Європейському Союзу.

    “Без України, без українського досвіду та безпекової експертизи, випробуваних у сучасній війні, сьогодні просто неможливо гарантувати безпеку, особливо коли йдеться про протиповітряну оборону та морську безпеку”, — заявив Зеленський. За його словами, кожна держава Європи вже зараз потребує сучасних засобів для контролю і захисту власного повітряного простору та морських кордонів.

    Окремо президент зупинився на змісті Drone Deal. Йдеться не лише про постачання дронів, а про ширшу модель оборонної співпраці між Україною та європейськими партнерами. Київ пропонує об’єднати український бойовий досвід, виробничі можливості та технологічні рішення з фінансовими, промисловими й інженерними ресурсами країн ЄС. Раніше схожий формат Україна обговорювала з Італією: Зеленський заявляв, що українські можливості у дронах, ракетах, радіоелектронній боротьбі та обміні даними можуть бути поєднані з потенціалом партнерів.

    Для Європи така співпраця стає дедалі актуальнішою на тлі активного використання Росією безпілотників, ракет і гібридних операцій. Україна протягом років повномасштабної війни фактично стала полігоном сучасної оборони від масованих дронових атак. Українські військові та виробники створили систему, яка поєднує розвідку, РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та цифрове управління. Саме цей досвід, за логікою Києва, може допомогти європейським державам швидше закрити власні вразливості.

    Зеленський також закликав європейських лідерів посилювати тиск на Москву. Він нагадав, що найсильніші світові лідери, зокрема президент США, уже говорили Росії про необхідність завершити війну, однак Володимир Путін, за словами українського президента, хоче продовжувати агресію. Саме тому, наголосив Зеленський, Кремль має зіткнутися з такими умовами, за яких продовження війни стане для нього неможливим.

    Президент зазначив, що Україна створює такі умови власними далекобійними ударами по російських військових і нафтових об’єктах. Водночас він назвав санкції “санкціями середньої дальності” та закликав Європейський Союз ухвалювати нові обмеження проти Росії. На думку Зеленського, військовий, технологічний і санкційний тиск мають працювати одночасно, щоб позбавити Москву ресурсів для продовження війни.

    Ірландське головування в Раді ЄС має тривати шість місяців — до 31 грудня 2026 року. Прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін заявив, що підтримка України залишатиметься одним із ключових питань для Євросоюзу під час цього періоду. Ірландія перебрала головування від Кіпру, а сам Зеленський у своєму виступі подякував партнерам за європейську підтримку України.

    Окремим блоком президент згадав переговори про вступ України до ЄС. Він подякував за відкриття першого переговорного кластера та висловив сподівання, що найближчим часом вдасться відкрити ще п’ять. Зеленський визнав, що найважливіші політичні рішення ще попереду, однак підкреслив: кожен такий крок підтримує українське суспільство, піднімає бойовий дух і демонструє, що Євросоюз виконує свої обіцянки.

    Таким чином, виступ Зеленського в Дубліні став не лише дипломатичним зверненням до європейських лідерів, а й чіткою заявою про нову роль України в системі безпеки Європи. Київ уже не просто просить допомоги для захисту від Росії — він пропонує власний досвід, технології та оборонні рішення, які можуть стати фундаментом нової європейської безпеки.

  • Росія поскаржилася до IMO через атаки на “тіньовий флот” — FT

    Росія поскаржилася до IMO через атаки на “тіньовий флот” — FT

    Російська Федерація звернулася до Міжнародної морської організації (IMO) зі скаргою на атаки по танкерах так званого “тіньового флоту”, який використовується для транспортування нафти та скрапленого газу в обхід міжнародних санкцій. У відповідь Україна заявила, що ці судна не можуть розглядатися виключно як звичайні комерційні об’єкти, оскільки вони відіграють важливу роль у фінансуванні російських воєнних дій. Про це повідомляє Financial Times.

    Як пише видання, на початку червня Москва подала до IMO офіційне звернення, у якому звинуватила Україну у нібито “терористичних атаках” на морське судноплавство. У документі йшлося про інцидент у березні, коли в Середземному морі було атаковано російський танкер Arctic Metagaz, що використовувався для перевезення зрідженого природного газу. Російська сторона заявила, що такі дії становлять загрозу міжнародній морській безпеці та порушують норми морського права, намагаючись представити ці інциденти як напад на цивільну інфраструктуру.

    Україна 26 червня направила до IMO власний офіційний лист у відповідь. У ньому віце-прем’єр-міністр Олексій Кулеба наголосив, що підхід Росії до трактування “тіньового флоту” як виключно комерційного є спрощеним і не відображає реальної ситуації. За його словами, йдеться про мережу суден, яка забезпечує критично важливі доходи російського бюджету, а отже прямо чи опосередковано сприяє продовженню війни проти України. У Києві підкреслюють, що такі танкери виконують не лише економічну, а й стратегічну функцію, дозволяючи Росії обходити санкції та зберігати експортні потоки енергоресурсів.

    Українська сторона фактично ставить під сумнів саму правову категоризацію цих суден як суто цивільних, аргументуючи це тим, що їхня діяльність інтегрована у військово-економічну систему держави-агресора. Таким чином, за логікою Києва, мова йде не просто про комерційне судноплавство, а про інфраструктуру, яка опосередковано підтримує воєнні можливості Російської Федерації.

    За даними, які наводяться в матеріалі, Україна у 2025 році здійснила атаки приблизно на десять суден, що належать або пов’язані з російським “тіньовим флотом”. Ці танкери здебільшого перебувають під санкціями та використовуються для транспортування російської нафти і газу через складні схеми реєстрації, зміни прапорів та залучення третіх юрисдикцій. Усі ці механізми, за оцінками експертів, створюють багаторівневу систему обходу санкцій, яка ускладнює контроль за реальними потоками енергоресурсів.

    Водночас українські джерела, на які посилається Financial Times, стверджують, що Росія сама значно активізувала удари по цивільному судноплавству в Чорному морі. З лютого 2022 року, за їхніми даними, було атаковано понад 200 торговельних суден, що належали різним країнам і працювали в міжнародній логістиці. Окремо у листі Кулеби до IMO зазначається, що серед постраждалих були, зокрема, турецьке вантажне судно MV Victress та німецьке судно Helga. Україна кваліфікує ці дії як грубе порушення міжнародного гуманітарного права та базових правил безпеки морського судноплавства.

    Паралельно у регіоні Чорного моря та Середземномор’я спостерігаються помітні зміни в логістиці російського “тіньового флоту”. За даними компанії морської розвідки Windward, після серії атак у березні російські танкери зі скрапленим газом перестали заходити до Середземного моря і почали використовувати значно довші маршрути. Зокрема, частина суден тепер обходить африканський континент через мис Доброї Надії, що суттєво збільшує тривалість рейсів і витрати на транспортування.

    На цьому тлі європейські країни також посилюють тиск на судна, які входять до так званого “тіньового флоту”. У червні Велика Британія затримала один із таких танкерів у Ла-Манші, а Франція повідомила про затримання подібного судна в Середземному морі. Дії цих країн спрямовані на посилення контролю над суднами, які використовують реєстрацію у третіх державах, таких як Панама, Барбадос або Камерун, що дозволяє обходити санкційні обмеження.

    За оцінками міжнародних експертів, глобальний “тіньовий флот”, який обслуговує інтереси Росії, Ірану та Венесуели, наразі налічує понад 1500 танкерів. Така масштабна мережа робить його одним із ключових інструментів обходу міжнародних санкційних режимів у сфері енергетичної торгівлі та суттєво ускладнює контроль за морськими перевезеннями.

    На цьому тлі також посилюється військово-технічна складова морського протистояння. Західні країни розглядають можливість розширення морських операцій і фінансування засобів контролю за підсанкційними суднами, а Україна паралельно розвиває власні безекіпажні морські системи. У військових структурах зазначають, що такі технології потенційно можуть бути використані для операцій проти суден “тіньового флоту” в Чорному морі, що свідчить про подальше загострення боротьби за контроль над морськими логістичними маршрутами та енергетичними потоками.

    У підсумку ситуація навколо “тіньового флоту” перетворюється на окремий напрям міжнародного протистояння, де поєднуються юридичні суперечки, санкційна політика, військові ризики та глобальна енергетична безпека, а питання статусу таких суден стає предметом дипломатичних суперечок на рівні міжнародних організацій.

  • Іран атакував судно в Ормузькій протоці: нова ескалація на Близькому Сході

    Іран атакував судно в Ормузькій протоці: нова ескалація на Близькому Сході

    Корпус вартових ісламської революції (КВІР) Ірану здійснив атаку на комерційне судно під прапором Сінгапуру в районі Ормузької протоки у четвер, 25 червня, що стало черговим інцидентом у одному з найчутливіших морських маршрутів світу. Про це повідомляє CBS News із посиланням на міжнародні морські служби та американських посадовців.

    За інформацією британської організації UK Maritime Trade Operations (UKMTO), інцидент стався у вечірній час, коли вантажне судно проходило поблизу узбережжя Оману в межах Ормузької протоки. Спочатку повідомлялося, що судно могло зазнати удару невідомим снарядом, однак згодом американський посадовець підтвердив, що атаку було здійснено іранським безпілотником, який уразив судно під час руху.

    Унаслідок удару було пошкоджено місток судна, що є критично важливою частиною управління морським транспортним засобом, однак, попри інцидент, ніхто з екіпажу не постраждав. Судно змогло зберегти хід і продовжило рух за маршрутом, що свідчить про обмежений, але потенційно небезпечний характер атаки.

    Ормузька протока, де стався інцидент, є одним із найважливіших стратегічних морських коридорів у світі, через який проходить значна частина глобальних поставок нафти та скрапленого газу. Будь-які порушення безпеки судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають занепокоєння на міжнародних енергетичних ринках, а також серед страхових і логістичних компаній, які оцінюють ризики проходження суден через зону підвищеної напруги.

    Окрему увагу викликає питання навігаційних маршрутів у протоці. Схвалений США маршрут проходження цивільних суден пролягає вздовж узбережжя Оману, що вважається більш безпечним із точки зору уникнення зон підвищеної військової активності. Водночас Іран наполягає на використанні альтернативного, північного маршруту, який перебуває в зоні впливу його структур безпеки та військових підрозділів, що періодично створює додаткову напругу між сторонами та судноплавними компаніями.

    На тлі інциденту створене в Ірані управління з питань Ормузької протоки (PGSA) оприлюднило заяву, в якій наголосило, що дотримання визначених ним маршрутів є обов’язковою умовою безпечного проходу суден. У відомстві підкреслили, що відхилення від встановлених шляхів може призвести до втрати страхового покриття та інших гарантій, пов’язаних із міжнародним морським страхуванням.

    У заяві також зазначалося, що контроль за маршрутами є елементом забезпечення безпеки судноплавства в регіоні, однак подібні формулювання неодноразово ставали предметом суперечок між Іраном та західними країнами, які вважають свободу судноплавства в Ормузькій протоці ключовим принципом міжнародного морського права.

    Інцидент із атакою на судно відбувається на тлі складної та суперечливої дипломатичної ситуації в регіоні. Лише кількома днями раніше Сполучені Штати та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння щодо припинення війни, який набрав чинності 18 червня. Документ передбачає рамкові домовленості щодо поступової деескалації, а також подальші переговори про створення масштабного інвестиційного фонду для відновлення іранської економіки, який оцінюється приблизно у 300 мільярдів доларів.

    Крім того, угода передбачає можливість поступового відновлення експорту іранських енергоресурсів у межах контрольованого процесу економічної нормалізації. Водночас експерти наголошують, що навіть за наявності таких домовленостей ситуація в регіоні залишається вкрай нестабільною, а поодинокі інциденти можуть суттєво впливати на рівень довіри між сторонами.

    На цьому тлі атака на комерційне судно в Ормузькій протоці може розглядатися як сигнал про збереження високого рівня ризиків у регіоні та потенційне загострення протиріч між ключовими гравцями, попри формальні дипломатичні домовленості. Міжнародні спостерігачі зазначають, що подібні інциденти мають не лише локальний військовий вимір, а й безпосередній вплив на глобальну енергетичну безпеку та стабільність світових ринків.

  • США та Іран домовилися про «гарячу лінію» для Ормузу

    США та Іран домовилися про «гарячу лінію» для Ормузу

    США та Іран домовилися про створення спеціального каналу зв’язку — так званої «лінії зв’язку», яка має забезпечити безпечний та контрольований рух торгових і цивільних суден через Ормузьку протоку, один із найважливіших стратегічних морських маршрутів світу. Про це повідомляє CNN із посиланням на джерела та заяви учасників переговорного процесу.

    За інформацією видання, домовленість була досягнута в межах дипломатичних контактів, що відбулися за посередництва Катару та Пакистану під час зустрічей у Швейцарії. Посередники заявили, що новий канал комунікації між Вашингтоном і Тегераном має знизити ризики військових інцидентів у регіоні та запобігти можливим ескалаціям, які можуть виникати через непорозуміння або швидкі реакції військових сил обох сторін у районі протоки.

    Ключовим елементом домовленості є створення механізму оперативного зв’язку, який дозволить координувати рух суден і швидко передавати інформацію про потенційні загрози, інциденти або зміни безпекової ситуації. Очікується, що цей механізм стане тимчасовою стабілізуючою рамкою для регіону, де напруження між США та Іраном залишається високим.

    Окремо повідомляється, що згідно з досягнутим меморандумом, сторони погодили гарантувати безпечний прохід торгових суден через Ормузьку протоку на період 60 днів. Протягом цього часу Іран зобов’язався забезпечити умови для вільного, безпечного та безкоштовного транзиту суден із Перської затоки до Оманського моря і у зворотному напрямку, що фактично має тимчасово знизити ризики блокування цього ключового морського коридору.

    Ормузька протока залишається одним із найчутливіших геополітичних вузлів світу, через який проходить значна частина глобальних постачань нафти та газу. Саме тому будь-які заяви Тегерана щодо можливого обмеження судноплавства традиційно викликають різку реакцію з боку Сполучених Штатів та їхніх союзників. CNN зазначає, що протягом усього переговорного процесу Іран використовував контроль над протокою як один із головних важелів політичного тиску.

    Напруження в регіоні різко зросло напередодні переговорів, коли іранське військове керівництво заявляло про можливість блокування протоки як відповідь на зовнішньополітичні та військові дії, пов’язані з конфліктами на Близькому Сході. Водночас США у відповідь публічно заявляли про готовність забезпечити свободу судноплавства, включно з можливими силовими сценаріями, що ще більше підвищувало ризик прямого зіткнення.

    Додаткової напруги ситуації додали заяви політичного керівництва США, зокрема президента Дональда Трампа, який у жорсткій риториці допускав можливість встановлення контролю над стратегічною протокою, що викликало різку реакцію Тегерана та ускладнило дипломатичний діалог. На цьому тлі переговори в Швейцарії проходили у складній атмосфері взаємної недовіри.

    Окремим фактором, який вплинув на необхідність домовленостей, стала загальна нестабільність у регіоні, включно з напруженою ситуацією в Лівані та навколо Іранської ядерної програми, яка залишається одним із ключових предметів суперечок між Вашингтоном і Тегераном. США наполягають на обмеженні ядерних амбіцій Ірану, тоді як Тегеран наполягає на своєму праві розвивати мирну атомну енергетику.

    Аналітики зазначають, що створення «лінії зв’язку» не означає повного політичного зближення сторін, однак може розглядатися як тимчасовий інструмент деескалації, який дозволяє знизити ризики випадкових інцидентів у стратегічно важливому регіоні. Водночас залишається відкритим питання, чи зможе цей механізм перерости у довгострокову систему безпеки судноплавства, чи буде лише короткостроковим компромісом у межах 60-денного режиму, погодженого сторонами.

  • Іран посилює контроль над Ормузом: нові правила можуть змінити нафтову торгівлю

    Іран посилює контроль над Ормузом: нові правила можуть змінити нафтову торгівлю

    Іран фактично посилив контроль над одним із ключових світових морських маршрутів — Ормузькою протокою, запровадивши нові правила проходу суден і заявивши про необхідність попереднього дозволу на транзит. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними видання, Тегеран заявив, що всі судна, які проходять через протоку, повинні рухатися лише визначеним маршрутом уздовж іранського узбережжя та не можуть обирати альтернативні траєкторії руху. Таким чином Іран ще більше централізує контроль над морським трафіком у регіоні, який є критично важливим для глобальної енергетичної торгівлі, адже через Ормузьку протоку проходить значна частина світового експорту нафти та зрідженого газу.

    Окремо Тегеран дав зрозуміти, що нові правила можуть стати основою для майбутнього запровадження платної системи проходу. Йдеться про можливість введення зборів за транзит суден, а також про потенційне розширення механізму страхових платежів. Наразі страхування проходу формально є безкоштовним, однак Іран прямо заявляє, що в майбутньому може монетизувати цю систему, перетворивши її на обов’язкову фінансову умову для всіх суден.

    Фактично це означає формування нового регуляторного режиму, у якому Тегеран отримує додатковий інструмент впливу на міжнародне судноплавство. Крім того, Іран заборонив використання альтернативних маршрутів поза його прибережною зоною, що ще більше обмежує маневреність суден і підвищує залежність від іранських правил та рішень щодо безпеки проходу.

    Раніше західні військово-морські структури рекомендували судновласникам обирати маршрут уздовж узбережжя Оману як більш стабільний і безпечний варіант проходження Ормузької протоки. Ці рекомендації фактично стали альтернативою маршрутизації, яка тепер піддається додатковим обмеженням з боку Ірану.

    На тлі нових правил у медіапросторі з’являлися суперечливі повідомлення про ситуацію в протоці. Зокрема, деякі ЗМІ повідомляли про її можливе повне закриття та військову напругу в регіоні, включно зі звуками пострілів і наказами суднам зупинити рух. Водночас офіційні іранські структури заперечують повне закриття маршруту, заявляючи, що прохід залишається можливим, але лише за умови попереднього погодження та подання заявки.

    Окремо зазначається, що дипломатичні процеси між США та Іраном також зазнали затримок. Переговори, які мали відбутися у Швейцарії, були перенесені на тлі загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема після відновлення бойових дій між Ізраїлем та угрупованням «Хезболла» у Лівані. Це ще більше ускладнило міжнародні консультації щодо безпеки в регіоні та стабільності енергетичних маршрутів.

  • Британія зупинила танкер РФ у Ла-Манші: удар по «тіньовому флоту» Кремля

    Британія зупинила танкер РФ у Ла-Манші: удар по «тіньовому флоту» Кремля

    Британські військові перехопили та зупинили нафтовий танкер, який, за даними Лондона, належить до так званого «тіньового флоту» Росії та використовувався для обходу міжнародних санкцій, запроваджених проти російського енергетичного сектору. Операція відбулася вранці 14 червня в районі Ла-Маншу — одного з найважливіших морських судноплавних коридорів Європи. Про це заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер у соціальній мережі X.

    За словами глави британського уряду, перехоплення було здійснене в рамках посилених заходів контролю за морською логістикою, яка може використовуватися для транспортування російської нафти в обхід санкційних обмежень. Стармер наголосив, що операція стала черговим кроком у стратегії тиску на механізми, які дозволяють Росії продовжувати отримувати прибутки від експорту енергоресурсів попри міжнародні обмеження, запроваджені після початку повномасштабної війни проти України.

    У своїй заяві він підкреслив, що такі дії демонструють готовність Великої Британії активно протидіяти спробам обходу санкцій через складні морські схеми та використання підставних компаній і суден. За словами прем’єра, Лондон розглядає подібні операції як частину ширшої політики економічного та політико-правового тиску на Російську Федерацію, спрямованої на обмеження її здатності фінансувати військові дії.

    Судно, яке було зупинене британськими військовими, за попередніми даними, належить до так званого «тіньового флоту» — неформальної мережі танкерів, що, за оцінками західних урядів і аналітичних центрів, використовується Росією для прихованого експорту нафти. Такі судна часто працюють поза стандартними міжнародними правилами прозорості: вони можуть змінювати прапори, власників, страхові компанії, вимикати або спотворювати системи автоматичної ідентифікації AIS, а також використовувати складні маршрути через треті країни для маскування походження вантажу.

    Ла-Манш, де відбулося перехоплення, є одним із найбільш завантажених морських шляхів у світі, через який проходять тисячі торговельних суден щороку. Будь-які інциденти в цьому районі привертають особливу увагу через високу щільність руху та стратегічне значення маршруту для економіки Європи.

    Останні місяці країни Заходу значно посилили заходи протидії діяльності «тіньового флоту». Зокрема, збільшено кількість інспекцій у міжнародних водах, розширено санкційні списки суден і компаній, які підозрюються у причетності до нелегального транспортування російської нафти, а також посилено контроль за страховими та фінансовими операціями, пов’язаними з морськими перевезеннями. Франція раніше також здійснювала затримання суден, які могли бути частиною подібних схем, а окремі капітани були взяті під арешт у межах розслідувань.

    У відповідь Росія неодноразово заперечувала використання «тіньового флоту» для обходу санкцій і заявляла, що всі її експортні операції здійснюються відповідно до міжнародного права. Водночас західні уряди та експерти вказують, що саме морські поставки нафти залишаються одним із ключових джерел валютних надходжень до російського бюджету, а тому є пріоритетною ціллю санкційного тиску.

    Аналітики відзначають, що інцидент у Ла-Манші може стати частиною більш системної кампанії з посилення контролю над морськими перевезеннями російської нафти. За їхніми оцінками, подібні операції здатні ускладнити логістику експорту, підвищити витрати на страхування та фрахт суден, а також змусити Росію шукати ще більш складні та непрозорі схеми транспортування енергоресурсів.

    На тлі цих подій міжнародна увага до «тіньового флоту» продовжує зростати, а морська безпека та контроль за стратегічними транспортними маршрутами дедалі частіше стають частиною глобального санкційного протистояння.