Golosnovinua.com

Позначка: морська логістика

  • Три дрони вдарили по судну біля Туапсе: на турецькому ролкері спалахнула пожежа, є поранені

    Три дрони вдарили по судну біля Туапсе: на турецькому ролкері спалахнула пожежа, є поранені

    У Чорному морі стався новий інцидент із цивільним торговельним судном, яке прямувало до російського порту. Ролкер Lider Bordo Mavi, що вийшов із турецького Самсуна в напрямку Туапсе, у ніч проти 26 серпня потрапив під атаку безпілотників. За попередньою інформацією турецької сторони, по судну вдарили три дрони, після чого на борту виникла пожежа, а п’ятеро членів екіпажу дістали поранення.

    Про інцидент публічно заявив президент Торгово-промислової палати Трабзона Еркут Челебі. За його словами, Lider Bordo Mavi перевозив вантаж із Туреччини до Росії, а атака стала ще одним епізодом серії небезпечних інцидентів із турецькими торговельними суднами в Чорному морі. Челебі закликав Анкару створити механізм підтримки судновласників і компаній, які зазнають збитків через бойові дії.

    Водночас важлива деталь: незалежного офіційного підтвердження того, що саме Україна атакувала Lider Bordo Mavi, наразі немає. Українські військові на момент появи повідомлень не заявляли про ураження цього конкретного судна. Тому твердження про «українські дрони», яке поширюється в частині медіа, варто подавати саме як версію турецьких джерел, а не як встановлений факт.

    За даними турецьких медіа, судно належить компанії з Трабзона та перевозило свіжі овочі й фрукти. Після влучань на борту почалася пожежа. Попередньо повідомляється про п’ятьох травмованих членів екіпажу. Рятувальники та медики надали допомогу постраждалим, а екіпаж брав участь у боротьбі з вогнем.

    Дані систем стеження за морським транспортом частково підтверджують маршрут судна. Lider Bordo Mavi має IMO-номер 8009088 і є вантажним судном типу Ro-Ro — тобто ролкером, пристосованим для перевезення колісної техніки та вантажів, які завантажуються на борт горизонтальним способом. За даними VesselFinder, судно побудували ще 1985 року. Нині воно ходить під прапором Камеруну.

    AIS-дані MyShipTracking показують, що Lider Bordo Mavi перебував у Самсуні з 10 серпня і залишив порт 25 серпня. У попередні місяці судно неодноразово заходило до російських портів — серед найчастіше відвідуваних ним портів за останній рік сервіс називає Туапсе та Новоросійськ. Зокрема, останній зафіксований перед серпнем захід до Туапсе припадав на 28 червня.

    Окремо маршрут підтверджує розклад лінії Самсун – Туапсе. У ньому Lider Bordo Mavi зазначений серед суден, які виконують рейси між Туреччиною та російським чорноморським узбережжям. У серпневому графіку судно було заплановане на рейс із Самсуна 24 серпня та зворотний вихід із Туапсе 25 серпня, хоча фактичні AIS-дані вказують на вихід із Самсуна 25 серпня.

    Еркут Челебі заявив, що ситуація вже викликає серйозне занепокоєння серед турецьких судновласників. За його словами, компанії несуть не лише прямі збитки від пошкодження суден і вантажів. Вони продовжують виплачувати кредити, податки та виконувати інші фінансові зобов’язання навіть тоді, коли їхні судна вибувають з експлуатації після атак.

    Тому Торгово-промислова палата Трабзона пропонує розглядати удари безпілотників як форс-мажорні обставини, що могло б дати постраждалому бізнесу підстави для державної підтримки або певних фінансових послаблень. Челебі наголосив, що турецькі компанії продовжують експортні операції, однак ризики роботи в російській частині Чорного моря різко зросли.

    Інцидент із Lider Bordo Mavi справді відбувається на тлі цілої серії атак на судна поблизу російських чорноморських портів.

    18 серпня турецьке вантажне судно Necibe потрапило під удар поблизу Туапсе під час завантаження пшениці. Його екіпаж залишив судно, після чого моряків підібрав інший ролкер — Ural. Однак уже 21 серпня атакували і Ural. За інформацією The Maritime Executive, тоді вісім людей були поранені, а один моряк загинув.

    Особливо трагічною виявилася доля загиблого — кухаря Ілкера Лазоглу. Він перебував на Necibe під час першої атаки, пережив її та був евакуйований на Ural. Через кілька днів під удар потрапило вже судно, яке його врятувало. Лазоглу зазнав тяжких поранень і помер до отримання медичної допомоги.

    Ще на початку серпня турецькі ЗМІ повідомляли про небезпечне зближення безпілотників із іншим турецьким судном у районі Туапсе. Тобто випадок із Lider Bordo Mavi стався вже на тлі помітного погіршення безпекової ситуації для комерційного судноплавства поблизу російських портів.

    Причина підвищеної небезпеки цього району очевидна: Туапсе є не просто цивільним морським портом, а одним із важливих нафтових і логістичних центрів Росії на Чорному морі. Україна протягом війни неодноразово завдавала ударів по військових, паливних і логістичних об’єктах на російському чорноморському узбережжі.

    Українська сторона також раніше попереджала судновласників про ризики заходу до російських портів. Після попередніх серпневих інцидентів посол України в Туреччині Наріман Джелял наголошував, що цивільні не є ціллю України, однак Чорне море через російсько-українську війну більше не можна вважати безпечним районом, і судновласники мають враховувати цей ризик.

    Ситуація створює дедалі складнішу проблему для Туреччини. З одного боку, турецькі компанії продовжують активно торгувати з Росією та здійснювати регулярні рейси до її чорноморських портів. З іншого — судна опиняються в районі, де дедалі частіше відбуваються атаки безпілотників на російську портову та логістичну інфраструктуру.

    Саме тому після останнього випадку турецький бізнес уже говорить не про одиничну надзвичайну подію, а про системний ризик. Торгово-промислова палата Трабзона заявляє, що ситуація зачіпає не лише турецькі компанії, а й загалом міжнародну торгівлю в Чорному морі.

    При цьому ключове питання щодо Lider Bordo Mavi залишається відкритим: хто саме запустив три безпілотники, які, за повідомленнями турецької сторони, влучили в судно. Допоки немає заяви українського командування або інших незалежних доказів походження апаратів, називати атаку беззаперечно українською некоректно.

    Але сам факт інциденту та його наслідки підтверджують одразу кілька турецьких джерел: судно, яке прямувало з Самсуна до Туапсе, потрапило під удар, на борту виникла пожежа, а п’ятеро моряків, за попередньою інформацією, постраждали.

    На тлі попередніх серпневих атак це вже виглядає як серйозний сигнал для судноплавства в російській частині Чорного моря. Якщо інциденти триватимуть, питання ризиків рейсів до Туапсе й Новоросійська може вийти далеко за межі суто військової тематики — і безпосередньо вплинути на страхування суден, вартість перевезень, експортні маршрути та готовність міжнародних компаній заходити до російських портів.

  • Зеленський пояснив, як удари РФ по портах можуть спровокувати нову міграційну кризу в Європі

    Зеленський пояснив, як удари РФ по портах можуть спровокувати нову міграційну кризу в Європі

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські атаки на українські порти, судна та морську логістику становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи. За його словами, такі удари можуть призвести до погіршення глобальної продовольчої безпеки, зростання цін на харчові продукти та нових хвиль міграції.

    Про це глава держави повідомив після чергового засідання Ставки Верховного Головнокомандувача.

    За словами Зеленського, під час Ставки окрему увагу приділили ситуації з логістикою, роботі українського морського коридору, а також російським ударам по Одеській області, портовій інфраструктурі та цивільних суднах.

    Президент наголосив, що стабільна робота зернового експорту є важливою не лише для економіки України, а й для світової продовольчої безпеки.

    «Ефективна взаємодія по зерновому експорту, по забезпеченню нормальної логістики — це внесок у глобальну продовольчу безпеку та протидію розгортанню кризи вартості життя», — зазначив Зеленський.

    За його словами, найбільше наслідки порушення морської логістики відчують країни Близького Сходу та Північної Африки, які значною мірою залежать від імпорту українського зерна.

    Президент підкреслив, що зростання вартості продовольства та соціальна нестабільність у цих регіонах можуть безпосередньо вплинути на безпекову ситуацію в Європі.

    «Кожна така криза в регіонах поруч із Європою провокує додаткові міграційні хвилі. Тому реальне гарантування продовольчої безпеки й захист від російського терору проти аграрного сектору та морських торговельних шляхів є прямим інтересом усіх нас у Європі», — наголосив глава держави.

    Також під час Ставки розглядали питання подальшого функціонування української логістики та заходи із захисту морських шляхів, які забезпечують експорт продукції.

    Раніше українська влада повідомляла про отримання розвідувальної інформації щодо підготовки Росією нових ударів по українських портах і цивільних суднах. За словами Зеленського, Україна вже працює над заходами для протидії цим загрозам.

    Заява президента прозвучала на тлі загострення міграційної ситуації в іспанському анклаві Сеута, де останніми днями різко зросла кількість нелегальних мігрантів, які прибувають із території Марокко. На думку Зеленського, подібні кризи можуть ставати ще масштабнішими, якщо російські атаки й надалі перешкоджатимуть стабільному експорту продовольства з України.

  • Блокування портів може спричинити хвилю банкрутств агропідприємств — Всеукраїнська аграрна рада

    Блокування портів може спричинити хвилю банкрутств агропідприємств — Всеукраїнська аграрна рада

    Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом терміново запровадити комплекс антикризових заходів для підтримки аграрного сектору. Причиною звернення стали російські атаки на портову інфраструктуру, перебої з морським експортом та різке погіршення економічної ситуації для сільськогосподарських виробників. В асоціації, яка об’єднує понад 1400 малих і середніх агропідприємств, попереджають, що без оперативного втручання держави галузь може зіткнутися з масовою збитковістю виробництва, хвилею банкрутств і порушенням виробничого циклу.

    У ВАР наголошують, що нинішня ситуація за сукупністю факторів є складнішою, ніж на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. За оцінкою асоціації, аграрний сектор стрімко наближається до кризи, яка може мати масштабні наслідки не лише для виробників, а й для всієї української економіки.

    За прогнозами експертів ВАР, у 2026/2027 маркетинговому році виробництво основних зернових та олійних культур становитиме близько 81,4 млн тонн. З урахуванням перехідних залишків загальний обсяг продукції, доступної для внутрішнього споживання та експорту, сягне приблизно 85 млн тонн.

    Для збалансування ринку Україна має експортувати близько 67 млн тонн аграрної продукції. Водночас, за оцінками асоціації, у разі тривалого блокування морських портів експортні можливості можуть скоротитися до 1,7 млн тонн на місяць, що призведе до накопичення значних залишків продукції на внутрішньому ринку.

    У ВАР прогнозують, що за такого сценарію протягом маркетингового року на ринку може сформуватися надлишок від 27,4 до 32,4 млн тонн агропродукції. Це створить додатковий тиск на закупівельні ціни та погіршить фінансовий стан виробників.

    За інформацією асоціації, негативні тенденції вже почали проявлятися. Через скорочення закупівель з боку трейдерів закупівельні ціни на окремі культури впали до 7000 грн за тонну, що нижче повної собівартості виробництва. За таких умов багато господарств можуть працювати у збиток і втратити можливість фінансувати наступну посівну кампанію.

    У зверненні наголошується, що ситуація вже виходить за межі звичайних сезонних коливань ринку.

    «Ситуація вимагає негайних рішень. Ідеться не про звичайне сезонне погіршення кон’юнктури, а про ризик розриву виробничого циклу в одному з ключових секторів української економіки», – зазначають у Всеукраїнській аграрній раді.

    Для стабілізації ситуації ВАР запропонувала уряду пакет першочергових заходів. Серед них — пільгове кредитування для поповнення обігового капіталу під осінню посівну кампанію, реструктуризація чинних агрокредитів, надання державних гарантій за кредитами та перегляд окремих умов державної програми доступного кредитування «5-7-9%» для аграрного бізнесу.

    Окремий блок пропозицій стосується логістики. Асоціація закликає провести комплексний аудит пошкоджень портової інфраструктури Великої Одеси та дунайських портів, визначити об’єкти, які потребують першочергового відновлення, та забезпечити фінансування ремонту й модернізації перевалочних потужностей.

    Саме морські порти Одеського регіону та Дунайського басейну сьогодні залишаються ключовими експортними воротами для української агропродукції після обмеження роботи частини чорноморських маршрутів. Через них проходить значна частина зернового експорту, який забезпечує валютні надходження до державного бюджету.

    Попри регулярні російські удари, за підсумками першого півріччя 2026 року українські морські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас у липні інтенсивність атак на портову інфраструктуру значно зросла.

    Після ракетного удару по судну з кукурудзою 19 липня, внаслідок якого загинули десять моряків, частина судновласників тимчасово призупинила заходження суден до українських чорноморських портів. Згодом міжнародний контейнерний оператор Maersk також повідомив про тимчасове припинення обслуговування одного з маршрутів до України через погіршення безпекової ситуації.

    Додатковим сигналом про складну ситуацію стало рішення одного з найбільших українських виробників та експортерів рослинної олії Allseeds, який із 23 липня тимчасово призупинив операційну діяльність в Одеській області.

    Експерти зазначають, що повне повторення сценарію 2022 року може завдати серйозного удару по українській економіці. Раніше голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський оцінював можливі втрати у разі повного блокування морського експорту майже у 6% валового внутрішнього продукту. Водночас міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький вважає такий сценарій малоймовірним, наголошуючи, що Україна сьогодні має додаткові логістичні можливості через дунайські порти та залізничні маршрути.

  • Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Після хвилі критики через рішення про часткове послаблення обмежень щодо російської нафти Велика Британія готує новий масштабний санкційний пакет проти Російської Федерації, який, за попередніми оцінками, буде спрямований передусім на фінансовий сектор, а також на суміжні галузі, що забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни.

    Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі журналістам, зазначивши, що попри резонанс навколо окремих рішень Лондона, загальна санкційна стратегія Великої Британії залишається системною та послідовною.

    За словами Власюка, у публічному просторі останніми днями переважно обговорювали рішення щодо нафтових обмежень, однак значно менше уваги приділяється змісту ширшого санкційного пакета від 20 травня, який, як він наголосив, містить комплексні заходи тиску на ключові сектори російської економіки. Йдеться про модернізацію санкційного режиму, що охоплює як енергетику, так і промисловість, логістику та технологічні ланцюги постачання.

    Одним із найбільш чутливих напрямів стала атомна галузь Росії. Велика Британія запровадила повну заборону на імпорт російського урану, а також на його закупівлю та транзит через треті країни. За оцінками української сторони, це рішення напряму впливає на можливості російської державної корпорації “Росатом”, яка є одним із ключових гравців на глобальному ринку ядерного палива та технологій. Обмеження, як зазначається, зменшують експортні доходи та ускладнюють участь Росії у міжнародних енергетичних проєктах.

    Ще одним важливим блоком стали нові експортні обмеження, спрямовані на російський військово-промисловий комплекс. Британія розширила контроль над постачанням продукції подвійного призначення, яка може використовуватися у виробництві озброєнь, дронів і високотехнологічних систем. До переліку потрапили промислові хімікати, різні види металів, обладнання для виробництва мікросхем, компоненти для безпілотних систем, вироби з вуглецевого волокна, алюміній, нітрид бору, фториди амонію та арсин. За оцінками експертів, такі обмеження спрямовані на поступове “виснаження” технологічної бази російського ВПК.

    Окрему увагу в новому пакеті приділено будівельному сектору та морській логістиці. Велика Британія заборонила надання низки інженерних, архітектурних та будівельних послуг компаніям, які пов’язані з Росією або можуть бути залучені до реалізації інфраструктурних проєктів у її інтересах. Одночасно посилено контроль за морськими перевезеннями: розширено критерії ідентифікації російських суден, запроваджено нові ліцензійні вимоги, а також обмежено доступ до низки морських сервісів, зокрема для транспортування російського скрапленого газу та вугілля. Це, за словами аналітиків, має на меті ускладнити Росії використання “тіньового флоту” та альтернативних логістичних маршрутів.

    Владислав Власюк наголосив, що ці заходи є частиною довгострокової стратегії, спрямованої на поступове обмеження фінансових і технологічних можливостей Росії продовжувати війну проти України. Він також повідомив, що вже найближчим часом очікується новий великий санкційний пакет Великої Британії, який буде сфокусований саме на фінансовому секторі РФ, включно з банківською системою, механізмами міжнародних розрахунків та доступом до капіталу.

    На тлі цих рішень у Лондоні також виникла дискусія щодо нещодавнього пом’якшення окремих нафтових обмежень, яке дозволило імпорт дизельного пального та авіагасу, вироблених із російської нафти у третіх країнах. Це рішення викликало критику з боку Європейської комісії та України, які заявили про ризики розмивання санкційного режиму. Згодом британська сторона визнала, що комунікація цього кроку була “незграбною” і спричинила неправильне сприйняття позиції уряду.

    Попри це, українська сторона наголошує, що загальна тенденція залишається жорсткою, а нові санкційні ініціативи Лондона свідчать про подальше посилення економічного тиску на Росію та її ключові фінансово-промислові структури.

  • Скандал із зерном: до Ізраїлю зайшло судно з імовірно вкраденою українською пшеницею — Київ попереджає про наслідки

    Скандал із зерном: до Ізраїлю зайшло судно з імовірно вкраденою українською пшеницею — Київ попереджає про наслідки

    До ізраїльського порту Хайфи прибуло судно PANORAMITIS, яке, за даними українських дипломатичних джерел, може перевозити пшеницю з тимчасово окупованих територій України. Ситуація вже викликала дипломатичне напруження, оскільки Київ розцінює такі дії як недружній крок. Про це повідомив журналіст видання Axios Барак Равід з посиланням на високопоставлене українське дипломатичне джерело.

    За наявною інформацією, Україна уважно відстежувала маршрут судна і заздалегідь попереджала ізраїльську сторону про можливі наслідки у разі допуску до розвантаження. Попри це, кораблю дозволили увійти до порту, що може стати черговим епізодом у серії подібних інцидентів.

    Українська сторона наголошує, що мова йде не просто про торговельну операцію, а про використання зерна, вивезеного з окупованих територій. Такі поставки Київ розглядає як незаконні та такі, що порушують міжнародне право.

    У дипломатичних колах підкреслюють, що Україна готова застосувати весь спектр можливих заходів — від політичного тиску до міжнародно-правових механізмів. Це може включати звернення до міжнародних організацій, ініціювання розслідувань і перегляд окремих аспектів двосторонніх відносин.

    Особливе занепокоєння викликає те, що це не перший подібний випадок. Раніше, у квітні, інше судно з аналогічним вантажем уже заходило до Хайфи та розвантажувалося, попри застереження України. Така повторюваність, за словами джерел, створює враження системності.

    У Києві зазначають, що подібні дії суперечать рівню підтримки, яку Україна раніше демонструвала Ізраїлю на міжнародній арені. Зокрема, йдеться про політичну солідарність та підтримку у питаннях безпеки.

    Аналітики звертають увагу, що проблема незаконного вивезення українського зерна з окупованих територій залишається актуальною від початку повномасштабної війни. Росія використовує порти та логістичні маршрути для експорту аграрної продукції, яка, за твердженнями України, була отримана незаконним шляхом.

    Такі поставки мають не лише економічний, а й політичний вимір. Вони підривають позиції України на світових ринках зерна та створюють додаткові ризики для глобальної продовольчої безпеки. Крім того, це впливає на репутацію країн, які приймають подібні вантажі.

    Експерти наголошують, що відстеження таких суден є складним процесом. Часто використовуються зміни прапорів, вимкнення систем ідентифікації та інші методи маскування маршрутів. Однак сучасні технології моніторингу дозволяють поступово виявляти подібні операції.

    Ситуація з судном PANORAMITIS може мати ширші наслідки для українсько-ізраїльських відносин. Вона ставить питання про баланс між економічними інтересами та політичною позицією, особливо в умовах війни.

    У підсумку цей інцидент вкотре підкреслює складність глобальної торгівлі в умовах конфлікту та необхідність посилення міжнародного контролю за походженням товарів. Україна, зі свого боку, сигналізує про готовність жорстко реагувати на подібні випадки.

  • Іран відкрив Ормузьку протоку для комерційних суден на час перемир’я

    Іран відкрив Ормузьку протоку для комерційних суден на час перемир’я

    Іран заявив про відновлення вільного судноплавства через Ормузьку протоку та відкриття раніше обмеженого маршруту для комерційних суден. Про це повідомив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі у соціальній мережі X.

    За його словами, прохід торгових суден через стратегічно важливу протоку дозволено в межах домовленостей про тимчасове перемир’я. Йдеться про відкриття руху для всіх комерційних суден за заздалегідь погодженим маршрутом, який був визначений Організацією портів та морського транспорту Ісламської Республіки Іран. Режим відкритого проходу, як зазначається, діятиме на період чинного перемир’я.

    Ормузька протока є одним із найважливіших морських шляхів у світі. Вона з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та далі з Аравійським морем. Її ширина у найвужчій частині становить приблизно 34–55 кілометрів. Через цей маршрут проходить близько 20% світового експорту нафти, що робить його критично важливим для глобальної енергетичної безпеки та стабільності ринку енергоносіїв.

    Будь-які обмеження руху через Ормузьку протоку традиційно викликають значні коливання на світових нафтових ринках. Після повідомлень про її блокування раніше спостерігалося стрімке зростання цін на нафту через ризики перебоїв у постачанні енергоресурсів.

    Рішення Тегерана про відкриття протоки, за словами дипломатичних джерел, пов’язане з домовленостями про припинення вогню в регіоні. Зокрема, 16 квітня президент США Дональд Трамп оголосив про досягнення угоди про 10-денне перемир’я між сторонами конфлікту, яке було погоджене після переговорів за участі США, Ізраїлю та Лівану.

    Трамп заявив, що домовленість стала результатом переговорів з лідерами регіону, включно з президентом Лівану Джозефом Ауном та прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу. За його словами, сторони погодилися на тимчасове припинення вогню, яке має сприяти стабілізації ситуації та створенню умов для довгострокового миру.

    На тлі цих домовленостей у регіоні вже фіксувалися зміни у русі суден через Ормузьку протоку. Окремі танкери та комерційні судна, включно з великими нафтовими супертанкерами, раніше проходили маршрут із підвищеними ризиками або зміненими маршрутами через невизначеність щодо безпеки проходу.

    Ситуація в протоці загострилася після заяв США про посилення контролю та блокування окремих суден, пов’язаних із Іраном або таких, що потрапили під санкції. У відповідь на це Іран раніше обмежував рух судноплавства та запроваджував власні правила проходу, що призводило до напруженості на глобальному енергетичному ринку.

    Зокрема, Вашингтон заявляв про розширення заходів контролю за суднами в регіоні та спроби запобігти транспортуванню іранської нафти. У відповідь на це окремі танкери змінювали маршрути або проходили протоку з підвищеним ризиком затримання.

    Відновлення руху через Ормузьку протоку може тимчасово стабілізувати ситуацію на світових енергетичних ринках, однак експерти наголошують, що вона залишається вразливою до політичних рішень та безпекових факторів у регіоні.

    Аналітики також підкреслюють, що навіть короткострокові обмеження у цьому морському коридорі мають глобальний ефект, оскільки впливають не лише на постачання нафти, а й на ціни на паливо, логістику та енергетичну безпеку багатьох країн світу.

    Таким чином, оголошення Ірану про відкриття Ормузької протоки є важливим сигналом для світових ринків, однак подальший розвиток ситуації залежатиме від дотримання перемир’я та стабільності у регіоні Перської затоки.