Golosnovinua.com

Позначка: морські дрони

  • Смертоносніше за Перську затоку: Чорне море стало найнебезпечнішим маршрутом у світі

    Смертоносніше за Перську затоку: Чорне море стало найнебезпечнішим маршрутом у світі

    Чорне море у 2026 році стало найсмертоноснішим регіоном світу для торговельного судноплавства. Через різке зростання кількості атак на кораблі та портову інфраструктуру морські перевезення опинилися під загрозою масштабного скорочення. Від початку року в регіоні зафіксували ураження понад 570 суден, а щонайменше 40 моряків загинули. За деякими оцінками, інтенсивність атак у Чорному морі вже більш ніж у шість разів перевищує показники Перської затоки.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації (IMO).

    Для порівняння, у районі Ормузької протоки, де також тривають військові дії та атаки на торговельні судна, від початку року підтвердили загибель 24 моряків.

    Найбільш різке загострення ситуації у Чорному морі відбулося влітку. За даними Ambrey, лише з липня до вересня під удари потрапили близько 387 суден — більш ніж уп’ятеро більше, ніж у попередньому кварталі.

    У цей період аналітики фіксували в середньому понад чотири атаки на день.

    Причому небезпека загрожує не лише кораблям, які перевозять військові вантажі. Під удари потрапляють торговельні судна, нафтові танкери, зерновози та інші цивільні плавзасоби.

    Частина кораблів зазнає пошкоджень під час обстрілів портової інфраструктури. Інші стають безпосередніми цілями ракет, ударних безпілотників або морських дронів.

    За оцінкою Ambrey, приблизно 90% атак на судноплавство протягом останніх 45 днів здійснила Росія.

    Водночас Україна також проводить операції проти російської морської логістики, зокрема суден, залучених до перевезення пального, нафтопродуктів та інших вантажів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про операцію «МоЛоЧКа», у межах якої Сили безпілотних систем ЗСУ атакували російські судна в Чорному та Азовському морях.

    Українське командування заявляло про десятки уражених танкерів, суховантажів та допоміжних плавзасобів. При цьому ураження не завжди означає повне знищення або затоплення корабля.

    Одним із останніх трагічних інцидентів стала атака 23 жовтня на вантажне судно Khoryv поблизу румунського узбережжя.

    За повідомленнями ЗМІ, корабель перебував приблизно за 24 кілометри від порту Констанца, коли зазнав удару безпілотника.

    Після атаки на борту спалахнула пожежа, а згодом судно затонуло.

    Дев’ятьох членів екіпажу вдалося врятувати. Один моряк загинув, ще троє вважаються зниклими безвісти.

    Трагедія стала черговим свідченням того, що небезпека поширюється далеко за межі безпосередніх районів бойових дій.

    Крім атак, судноплавству загрожують морські міни та втручання в роботу супутникових навігаційних систем.

    Усе це змушує судновласників переглядати маршрути, підвищувати витрати на безпеку або взагалі відмовлятися від рейсів.

    За оцінками страховиків, вартість страхування суден від воєнних ризиків у Чорному морі може сягати 15% вартості їхнього корпусу.

    Це майже вдвічі дорожче, ніж аналогічне покриття для суден у Перській затоці.

    Через високі витрати частина перевізників використовує старіші кораблі, які дешевше страхувати. Деяким із них уже близько 50 років.

    Однак експлуатація застарілих суден створює додаткові ризики для екіпажів, особливо в умовах воєнних загроз.

    Наслідки морської ескалації особливо відчутні для українських портів.

    За даними приватного портового оператора TIS, у вересні порти Великої Одеси прийняли менш ніж десять суден, хоча ще в липні їхня кількість становила приблизно 400.

    Частину українського експорту переорієнтували на дунайські порти та альтернативні маршрути.

    Водночас скорочення морських перевезень безпосередньо впливає на аграрний сектор. У серпні експорт сільськогосподарської продукції морем знизився приблизно до 1,4 мільйона тонн — на 75% менше, ніж до повномасштабного вторгнення.

    Це створює додаткове фінансове навантаження на українських аграріїв і може впливати на доступність продовольства в країнах Африки та Азії.

    Раніше «Ненька інфо» писала про зміну правил експорту зерна й олії через російські удари. Національний банк України тоді надав аграріям додатковий час для розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

    Зростання небезпеки вже стало предметом міжнародних переговорів.

    У вересні Туреччина запропонувала Україні та Росії проєкт домовленості про припинення атак на цивільні судна.

    Як повідомляла «Ненька інфо», Анкара запропонувала створити механізм захисту торговельного судноплавства, використовуючи досвід попередньої Чорноморської зернової ініціативи.

    Проте підтвердженої угоди про нове морське перемир’я наразі немає.

    За оцінками міжнародних експертів, подальше загострення ситуації може ще більше скоротити кількість торговельних рейсів, підвищити вартість перевезень і посилити ризики для моряків.

    Таким чином, Чорне море, яке десятиліттями залишалося одним із ключових маршрутів світової торгівлі зерном, нафтою та іншими товарами, перетворилося на одну з найнебезпечніших зон міжнародного судноплавства.

    І поки бойові дії тривають, наслідки цього протистояння відчувають не лише Україна та Росія, а й міжнародні перевізники, страхові компанії та країни, залежні від постачання продовольства.

  • ГУР завдало нового удару по ППО РФ у Криму: уражено дві пускові С-400 та антену «Оріона»

    ГУР завдало нового удару по ППО РФ у Криму: уражено дві пускові С-400 та антену «Оріона»

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про чергову успішну операцію на території тимчасово окупованого Криму. На початку серпня оператори спецпідрозділу Group 13 завдали удару по елементах російської системи протиповітряної оборони та інфраструктурі безпілотної авіації. За даними розвідки, було уражено дві пускові установки зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф», а також антену управління російськими безпілотниками «Оріон».

    Про результати операції ГУР повідомило, оприлюднивши відео бойової роботи. На кадрах зафіксовано застосування новітніх багатоцільових морських платформ Magura, які виступали носіями FPV-дронів. Саме за допомогою цих безпілотників українські розвідники завдали ударів по російських військових об’єктах на півострові.

    У розвідці зазначили, що під час операції були уражені дві пускові установки С-400 та антена, яка використовувалася для управління російськими ударно-розвідувальними безпілотниками «Оріон». Офіційної інформації про ступінь пошкодження комплексів або їхнє повне знищення наразі не оприлюднено. Також ГУР не розкриває точного місця проведення операції з міркувань безпеки.

    У повідомленні української розвідки наголошується, що орієнтовні втрати російської армії внаслідок цієї операції можуть сягати десятків мільйонів доларів. Така оцінка пов’язана з високою вартістю сучасних засобів протиповітряної оборони та обладнання для керування безпілотними комплексами.

    Особливістю операції стало використання нового підходу до застосування морських безпілотників. Якщо раніше платформи Magura переважно використовувалися як ударні морські дрони проти кораблів або для атак безпосередньо власною бойовою частиною, то цього разу вони виконували роль мобільних платформ для запуску FPV-дронів. Це дозволило значно розширити можливості українських морських безпілотних систем і збільшити дальність ураження наземних цілей.

    Система С-400 «Тріумф» є одним із найсучасніших російських зенітних ракетних комплексів великої дальності. Вона призначена для боротьби з літаками, крилатими та балістичними ракетами, а також безпілотниками. Один дивізіон С-400 складається з кількох пускових установок, радіолокаційних станцій та командного пункту. Саме тому навіть ураження окремих пускових установок може суттєво знизити бойові можливості комплексу до моменту їхньої заміни або ремонту.

    Не менш важливою ціллю стала антена управління безпілотними літальними апаратами «Оріон». Ці російські БпЛА належать до класу середньовисотних ударно-розвідувальних безпілотників тривалого польоту та використовуються для ведення розвідки, коригування артилерійського вогню й нанесення ударів керованими боєприпасами. Пошкодження елементів системи управління може тимчасово обмежити можливості їхнього застосування на окремій ділянці.

    Спецпідрозділ Group 13 уже неодноразово проводив успішні операції проти російських військових об’єктів у Чорному морі та Криму. Саме цей підрозділ став відомим завдяки застосуванню морських дронів Magura проти кораблів Чорноморського флоту РФ, а також завдяки першому в історії знищенню повітряної цілі за допомогою морського безпілотника. За даними ГУР, за три роки діяльності підрозділ уразив понад два десятки російських військових цілей, включаючи кораблі, літаки та вертольоти.

    Це вже не перший успішний удар української розвідки по російських системах протиповітряної оборони у Криму. На початку серпня ГУР повідомляло про ураження двох російських радіолокаційних станцій за допомогою новітніх морських платформ Magura, оснащених FPV-дронами. Такі операції демонструють еволюцію українських безекіпажних морських систем, які дедалі частіше використовуються не лише проти кораблів, а й для високоточних ударів по наземних військових об’єктах.

    Офіційних коментарів Міністерства оборони Росії щодо заяви української розвідки на момент публікації не було. Також російська сторона не підтверджувала інформацію про втрати елементів комплексу С-400 або антени управління безпілотниками.

    Україна систематично завдає ударів по військовій інфраструктурі в тимчасово окупованому Криму, розглядаючи півострів як важливий логістичний та військовий плацдарм Росії. Основними цілями таких операцій залишаються системи протиповітряної оборони, аеродроми, склади боєприпасів, командні пункти та інші об’єкти, які забезпечують діяльність російських військ на південному напрямку. Остання операція Group 13 свідчить про подальший розвиток тактики застосування морських безпілотних платформ та їх інтеграції з FPV-дронами для ураження високовартісних військових цілей.

  • Морські дрони дісталися Ялти: у порту спалахнула велика пожежа, людей евакуювали з набережної

    Морські дрони дісталися Ялти: у порту спалахнула велика пожежа, людей евакуювали з набережної

    У тимчасово окупованій Ялті вдень 7 серпня сталася нова надзвичайна подія на тлі серії ударів по російських військових об’єктах у Криму. Місцеві жителі повідомили про стрілянину в районі узбережжя, після чого над портом з’явився густий дим і спалахнула масштабна пожежа. Моніторингові ресурси заявили про атаку морських безпілотників, а окупаційна адміністрація терміново почала виводити людей із пляжів та району Приморського парку.

    Про події повідомив Telegram-канал «Крымский ветер», посилаючись на очевидців. За їхніми словами, перед появою вогню у районі набережної було чутно численні постріли. Водночас характерного потужного вибуху частина очевидців не чула, через що моніторинговий канал припустив, що пожежа могла виникнути внаслідок роботи російських мобільних вогневих груп по морській цілі.

    Незадовго до цього російська окупаційна влада попереджала про небезпеку безекіпажних катерів, або БЕКів. Після повідомлень про появу такого апарата людей почали терміново евакуйовувати з пляжів та набережної.

    Згодом окупаційна адміністрація заявила про проведення «операції з розмінування безекіпажного катера» і закликала мешканців та туристів залишити район Приморського парку. Це фактично підтвердило присутність морського дрона безпосередньо біля узбережжя Ялти, хоча російська сторона не повідомила, кому саме він належав і чи вдалося його знищити.

    Пожежа спалахнула після стрілянини

    Перші фото та відео, поширені у соціальних мережах, показували густий дим і значний осередок вогню в районі порту та набережної.

    На момент появи перших повідомлень не було достовірних даних про конкретний об’єкт, який горить. Також невідомо, чи стало займання результатом безпосереднього влучання морського дрона, його уламків або роботи російських сил, які намагалися перехопити БЕК.

    Саме тому інформацію про ураження конкретного військового об’єкта поки варто вважати непідтвердженою.

    Українська сторона станом на момент перших повідомлень офіційно не брала на себе відповідальність за події у Ялті.

    Морські дрони вже змінили ситуацію у Чорному морі

    Поява безекіпажних катерів біля Ялти має ширше значення, ніж окремий епізод із пожежею.

    Україна за роки повномасштабної війни перетворила морські дрони на один із найефективніших інструментів боротьби з російським флотом та військовою інфраструктурою у Чорному морі.

    Такі апарати використовувалися для атак на кораблі Чорноморського флоту, Кримський міст, портову інфраструктуру та інші цілі.

    Військові дослідницькі матеріали Міністерства оборони України, зокрема, описують застосування морських дронів Sea Baby ще у 2023 році та їхні операції поблизу Ялти, Партеніта і Гурзуфа. Тобто південне узбережжя Криму вже давно перебуває в зоні потенційної роботи українських безпілотних морських платформ.

    За наступні роки ці технології суттєво розвинулися: морські дрони отримали більшу дальність, складніші системи навігації та нові способи застосування.

    Ялта довго вважалася відносно безпечним районом

    На відміну від Севастополя, Керчі чи західного узбережжя Криму, Ялта протягом тривалого часу рідше опинялася безпосередньо в центрі бойових подій.

    Росія використовувала місто передусім як курортний центр і намагалася підтримувати там картинку звичайного життя попри війну.

    Однак ситуація поступово змінюється.

    Далекобійні українські безпілотники та морські дрони дозволяють діставатися практично будь-якого району окупованого півострова.

    При цьому ризики дедалі частіше стосуються не лише віддалених військових баз, а й узбережжя великих кримських міст.

    Показово, що 7 серпня окупаційна влада була змушена терміново виводити людей із туристичної зони.

    Атака відбулася після дуже неспокійної ночі в Криму

    Події в Ялті стали продовженням серії атак по окупованому півострову.

    У ніч проти 7 серпня вибухи лунали в районі військового аеродрому «Гвардійське». Там після ударів виникла масштабна пожежа, а місцеві моніторингові канали повідомляли про займання паливної інфраструктури та детонацію.

    Раніше удари по Криму вже призводили до пожеж на військових аеродромах, енергетичних об’єктах та в портах. Наприклад, на початку липня після атаки пожежі фіксували у порту Керчі, на підстанції «Сімферополь» і на території авіабази «Гвардійське».

    Таким чином, атака морських дронів на Ялту відбулася на тлі системного тиску на російську військову та логістичну інфраструктуру Криму.

    Для російської оборони морські БЕКи — складна ціль

    Однією з причин ефективності морських дронів є їхній невеликий розмір і низький профіль над водою.

    Для виявлення таких апаратів потрібні радари, оптичні системи та постійне патрулювання акваторії. А коли БЕК наближається до узбережжя, російські сили часто застосовують великокаліберні кулемети, автоматичні гармати та стрілецьку зброю.

    Саме такою могла бути стрілянина, яку вдень чули у Ялті.

    Однак стрілянина по морському дрону поблизу міської набережної сама створює додаткові ризики. Уламки, боєприпаси та сам БЕК можуть становити загрозу для людей на пляжах і туристичних територіях.

    Цим, імовірно, пояснюється екстрене очищення району Приморського парку.

    Крим перестав бути тиловою «фортецею»

    Українські сили протягом останніх років методично скорочують можливості Росії використовувати окупований Крим як безпечний військовий тил.

    Під удари потрапляють аеродроми, склади пального, системи ППО, радіолокаційні станції, кораблі та логістичні шляхи.

    На початку червня українські сили також завдали удару по мосту через Сиваш у районі Чонгара. Через пошкодження російська окупаційна адміністрація була змушена перекривати один із маршрутів між Кримом та окупованою частиною Херсонщини.

    Такі операції мають спільну мету — ускладнювати російське військове постачання та змушувати окупантів витрачати дедалі більше ресурсів на захист півострова.

    Поява морських дронів у безпосередній близькості від центральної частини Ялти показує, наскільки розширилася географія цієї загрози для Росії.

    Що саме горіло — поки невідомо

    Найголовніше питання після атаки — що саме було пошкоджено в районі порту.

    На момент публікації достовірної інформації про це немає.

    У соцмережах звучать різні версії, однак без офіційного підтвердження або незалежного аналізу кадрів називати конкретну ціль передчасно.

    Так само немає підтверджених даних про постраждалих.

    Російські окупаційні структури повідомляли лише про необхідність евакуації та роботу з безекіпажним катером.

    Тому ключові обставини події — чи прорвався дрон до порту, чи був знищений біля берега, що спричинило пожежу і які саме об’єкти постраждали — ще мають бути встановлені.

    Для туристичного сезону це ще один удар

    Кримська окупаційна влада роками намагається переконати росіян, що відпочинок на півострові безпечний.

    Однак регулярні повітряні тривоги, перекриття Кримського мосту, атаки дронів, вибухи та тепер евакуація пляжів дедалі більше суперечать цій картині.

    Вдень 7 серпня люди в одному з головних курортних міст Криму були змушені залишати набережну через морський безпілотник.

    І саме цей факт є показовим незалежно від остаточних результатів атаки.

    Війна, яку Росія принесла на українську територію, дедалі відчутніше повертається на окупований півострів. А Ялта, яка тривалий час залишалася на периферії бойових подій, тепер також опинилася безпосередньо в зоні дії морських дронів.

  • «МоЛоЧКа» перемелює російську логістику: українські дрони за ніч уразили ще 12 суден у Чорному морі

    «МоЛоЧКа» перемелює російську логістику: українські дрони за ніч уразили ще 12 суден у Чорному морі

    Сили безпілотних систем Збройних сил України повідомили про новий масштабний удар по російському судноплавству в Чорному морі. У ніч проти 17 липня безпілотні комплекси підрозділів, які командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді називає «Птахами», уразили 12 суден, залучених до перевезення російських вантажів, нафтопродуктів та палива.

    Серед атакованих цілей, за даними Бровді, були дев’ять суховантажів, один нафтовий танкер, один танкер-газовоз та один буксир. Усі вони стали цілями в межах операції під назвою «МоЛоЧКа», яку Сили безпілотних систем проводять в Азовському та Чорному морях із 6 липня.

    Командувач СБС заявив, що загальна кількість уражених протягом 12 днів суден сягнула 159. Із них 117 цілей перебували в Азовському морі, ще 42 — у Чорному. Водночас важливо уточнити: українська сторона говорить саме про ураження або виведення суден із ладу, а не обов’язково про їхнє затоплення чи повне фізичне знищення. Незалежно перевірити стан усіх 159 суден на момент публікації неможливо, а Росія повного переліку втрат не оприлюднила.

    За словами Бровді, метою операції є створення «невиліковного паралічу логістики» для нафти, пального та інших вантажів, які Росія перевозить морем, зокрема в обхід міжнародних санкцій. Українські оператори намагаються завдавати ударів так, щоб судна втрачали можливість самостійно рухатися, але не отримували великих пробоїн у вантажних відсіках. Така тактика має зменшувати ризик масштабного витоку нафти та забруднення морської акваторії.

    Що означає назва операції

    Назву «МоЛоЧКа» Бровді розшифрував як «Москва ляже через Крим». За його поясненням, удари по морській логістиці є частиною ширшої кампанії з позбавлення Росії можливості стабільно забезпечувати окупаційне угруповання та утримувати захоплений Крим.

    Перший масштабний етап операції розгортався переважно в Азовському морі. З 6 до 14 липня Сили безпілотних систем заявили про ураження 116 суден, серед яких були танкери, суховантажі, пороми та буксири. Лише в ніч проти 14 липня українські дрони атакували п’ять танкерів, п’ять суховантажів і один буксир.

    15 липня операція вийшла на новий рівень і поширилася на Чорне море. Тоді Бровді повідомив про ураження 20 суден за одну ніч — 17 нафтових танкерів, двох газовозів та одного буксира. Звіт про нові 12 цілей 17 липня свідчить, що удари в Чорному морі набувають системного, а не разового характеру.

    Чому Україна атакує саме суховантажі, танкери й буксири

    Судна цих типів є основою російської морської логістики. Танкерний флот перевозить нафту, нафтопродукти та пальне, газовози — зріджені гази, суховантажі — зерно, вугілля, сировину, техніку та інші масові вантажі. Буксири забезпечують маневрування суден у портах, супровід барж і роботу портової інфраструктури.

    Reuters зазначає, що значна частина атак припала на так званий фідерний флот — невеликі та середні судна, які перевозять вантажі з портів Азовського моря і системи Волго-Донського каналу до більших кораблів у Чорному морі. Пошкодження таких суден розриває не одну окрему поставку, а весь ланцюг перевалки вантажів.

    Росія використовує морські маршрути не лише для експорту нафти та зерна, а й для забезпечення окупованого Криму. Пальне, будівельні матеріали, військові вантажі та цивільні товари доставляються півострову морем, залізницею та автомобільними шляхами. Якщо морське постачання скорочується, навантаження переходить на Кримський міст і сухопутний коридор через окуповані райони півдня України — маршрути, які також регулярно стають цілями українських атак.

    Українська стратегія полягає в тому, щоб змусити Росію одночасно захищати порти, судна, мости, залізниці, нафтобази та склади. Чим більше ресурсів Москва витрачає на охорону тилу, ремонт техніки й перенаправлення вантажів, тим менше можливостей залишається для підтримки наступальних операцій на фронті.

    Безпрецедентна концентрація морських атак

    Масштаб нинішньої кампанії привернув увагу міжнародних фахівців із морської безпеки. Старший аналітик компанії Ambrey Томас Алекса у коментарі Financial Times назвав темп українських ударів безпрецедентним. За його словами, такої концентрації атак на судноплавство за настільки короткий період не спостерігалося навіть під час «танкерної війни» між Іраном та Іраком у 1980-х роках, коли сотні нападів розтягнулися на сім років.

    На оприлюднених раніше відео дрони завдавали точкових ударів по житлових надбудовах, елементах керування, машинних відділеннях та трубопроводах, через які здійснюється завантаження. Такі пошкодження можуть не потопити корабель, але вивести його з експлуатації на тривалий час та вимагати складного ремонту в сухому доці.

    Саме тому кількість уражених цілей не можна прирівнювати до кількості суден, які назавжди втрачені Росією. Частину з них можуть відбуксирувати й відремонтувати. Однак навіть тимчасова втрата ходу створює затори, підвищує страхові ризики, змушує судновласників змінювати маршрути та скорочує доступний тоннаж.

    Наслідки вже виходять за межі війни

    Після попередніх ударів Росія була змушена обмежувати рух суден в Азовському морі та перенаправляти частину зернових вантажів до інших портів. Близько чверті російського зернового експорту традиційно проходить через азовські порти, зокрема Маріуполь і Бердянськ, які Москва використовує після їхньої окупації. Україна також звинувачує Росію у вивезенні цим маршрутом зерна із захоплених українських територій.

    Загострення морської війни вже вплинуло на міжнародний ринок. Після взаємних атак Росії та України по суднах, портах і логістиці котирування пшениці в Європі та США різко зросли. Reuters повідомляв, що ф’ючерси на продовольчу пшеницю в Парижі піднімалися приблизно на 7%, а в Чикаго — на 5%.

    Міжнародна морська організація засудила атаки на торговельне судноплавство з обох сторін, наголосивши, що вони створюють небезпеку для екіпажів, глобальних ланцюгів постачання та свободи навігації. Росія у відповідь на українську кампанію посилила удари по українських портах і цивільних суднах, що заходять до портів Великої Одеси.

    Чи весь атакований флот справді є «тіньовим»

    Українські військові використовують поняття «тіньовий флот» широко — для позначення суден, які обслуговують російську нафтову, паливну та вантажну логістику й допомагають обходити санкційні обмеження. Однак не кожне атаковане судно обов’язково перебуває під персональними санкціями США, ЄС чи Великої Британії.

    Після попередньої серії атак Reuters перевірив частину суден і встановив, що лише два з дванадцяти танкерів, заявлених українською стороною як елементи тіньового флоту, були включені до західних санкційних списків. Решта могли працювати на російських маршрутах або постачати пальне окупованому Криму, але не мати формального санкційного статусу.

    Тому остаточна оцінка законності та військової доцільності кожного удару залежить від належності судна, його вантажу, маршруту та фактичної участі в забезпеченні російської воєнної машини. Повного списку назв усіх 159 уражених кораблів Україна наразі не оприлюднила.

    Російська логістика опинилася під постійним тиском

    Новий удар 17 липня демонструє, що Сили безпілотних систем перейшли від окремих атак до тривалої кампанії. Після ураження понад сотні суден в Азовському морі українські дрони почали системно діяти в Чорному, розширюючи район небезпеки для російських перевізників.

    Поки немає незалежного підтвердження повного знищення всіх заявлених суден, а точний рівень їхніх пошкоджень залишається невідомим. Проте навіть підтверджені міжнародними медіа атаки вже змусили Росію змінювати маршрути, обмежувати морські перевезення та спрямовувати додаткові ресурси на захист портів і флоту.

    Головним результатом «МоЛоЧКи» стає не видовищне затоплення кораблів, а поступова втрата Росією впевненості, що Азовське й Чорне моря залишаються безпечними транспортними коридорами. Кожен пошкоджений танкер, суховантаж або буксир означає ремонт, затриманий вантаж, дорожчу страховку та новий розрив у системі забезпечення окупованого півдня.

    Якщо нинішній темп ударів збережеться, Москва буде змушена обирати між дорогим посиленням захисту сотень цивільних і допоміжних суден, скороченням перевезень або перенесенням вантажів на сухопутні маршрути. Саме такого ефекту, за заявами українського командування, й має досягти операція «МоЛоЧКа»: не дозволити російській логістиці відновитися та перетворити морські шляхи довкола окупованого Криму на постійну зону ризику.

  • Румунія попросила Україну змінити роботу морських дронів

    Румунія попросила Україну змінити роботу морських дронів

    Румунія звернулася до України з офіційною пропозицією змінити алгоритм роботи українських морських безпілотників, які застосовуються в акваторії Чорного моря. У Бухаресті пропонують запрограмувати дрони таким чином, щоб вони автоматично самознищувалися у разі випадкового потрапляння до територіальних вод Румунії. Одночасно румунська влада веде переговори із союзниками щодо розміщення додаткових систем протиповітряної оборони та сучасних засобів виявлення повітряних цілей після нещодавнього інциденту з безпілотником поблизу кордону.

    Про це повідомляє Radio România.

    Про нову ініціативу розповів виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце. За його словами, він уже направив офіційне звернення українському міністру оборони, в якому запропонував розглянути можливість внесення змін до програмного забезпечення українських морських безпілотників.

    Як пояснив румунський посадовець, йдеться про створення механізму, який би автоматично активував самоліквідацію безпілотного апарата у випадку його випадкового входження до територіальних вод Румунії. На думку Бухареста, така система дозволила б уникнути потенційних інцидентів, які можуть виникнути через бойові дії у Чорному морі.

    «Я офіційно направив міністру оборони України запит, в якому вказав, що для Румунії доцільно оголосити про те, що будь-який безпілотник, запущений у Чорне море і вироблений в Україні, повинен бути запрограмований таким чином, щоб при випадковому попаданні в територіальні води Румунії, за будь-яких умов, він мимоволі вибухнув», — заявив Раду Міруце.

    За його словами, сучасні технології дозволяють реалізувати подібний механізм без постійного зв’язку між оператором та дроном. Він пояснив, що ще перед запуском у програмне забезпечення безпілотника можна закласти точні координати державних кордонів. У такому випадку вбудований мікропроцесор самостійно визначатиме місцеперебування апарата за допомогою навігаційних систем і, якщо дрон випадково перетне межу територіальних вод Румунії, автоматично активує програму самоліквідації.

    Міруце наголосив, що запропонований алгоритм працюватиме автономно навіть у разі втрати зв’язку з оператором. Це, на його думку, значно підвищить безпеку судноплавства та допоможе уникнути небажаних інцидентів між двома сусідніми державами.

    Виконувач обов’язків міністра оборони підкреслив, що ініціатива не спрямована проти України чи використання нею безпілотних технологій у війні з Росією. За його словами, головною метою є забезпечення безпеки румунської території та мінімізація ризиків, які можуть виникати через активні бойові дії поблизу кордонів країни.

    Окрім питання українських морських безпілотників, Румунія активно працює над зміцненням власної системи протиповітряної оборони. За словами Міруце, після останніх інцидентів із безпілотниками поблизу румунського кордону уряд активізував переговори з міжнародними партнерами щодо розміщення додаткових засобів ППО на території країни.

    Посадовець повідомив, що переговори ведуться одразу з кількома державами-союзниками, які можуть надати необхідні оборонні системи. За його словами, консультації вже перебувають на просунутій стадії, однак остаточне рішення залежить від країн, які мають ухвалити внутрішні політичні та військові процедури.

    «Це рішення зрештою залежить від країн, які ухвалять таке рішення. Переговори з трьома з цих країн перебувають на просунутій стадії, але оскільки це делікатне питання для кожної країни, доречно дозволити їм оголосити про завершення всіх внутрішніх процедур, необхідних для відправки сюди додаткових коштів», — зазначив Міруце.

    Водночас Бухарест розраховує не лише на додаткові системи протиповітряної оборони, а й на сучасні комплекси спостереження та виявлення повітряних цілей. За словами очільника оборонного відомства, особливий акцент робиться на обладнанні, здатному виявляти невеликі безпілотники, які летять на дуже малих висотах і є складними для своєчасного виявлення звичайними радарами.

    Румунська влада вважає, що розвиток таких технологій є одним із ключових напрямків зміцнення національної безпеки, особливо з огляду на війну Росії проти України та регулярні атаки на українські порти й інфраструктуру в районі Дунаю, неподалік румунського кордону.

    Останніми роками Румунія неодноразово повідомляла про інциденти, пов’язані з російськими безпілотниками. У різних районах країни, що межують з Україною, неодноразово знаходили уламки дронів після російських атак на українську портову інфраструктуру. Подібні випадки викликали занепокоєння як у Бухаресті, так і серед союзників по НАТО, оскільки Румунія є членом Альянсу та межує із зоною активних бойових дій.

    Саме тому питання захисту повітряного простору стало одним із головних пріоритетів румунської влади. У країні вже проводиться модернізація оборонної інфраструктури, посилюється військова присутність у прикордонних районах, а також розширюється співпраця із союзниками у сфері протиповітряної та протиракетної оборони.

    Україна зі свого боку також продовжує активно розвивати безпілотні технології для оборони Чорноморського регіону. Морські дрони стали одним із найефективніших засобів боротьби з російським флотом та військовою інфраструктурою у Чорному морі, а останнім часом Київ також приділяє значну увагу розвитку безпілотників-перехоплювачів.

    Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що для посилення захисту Одеси та всього Чорноморського регіону Україна планує розгорнути нову багаторівневу систему оборони, основу якої становитимуть безпілотники-перехоплювачі. Очікується, що вони допоможуть ефективніше протидіяти російським ударним дронам і посилять захист української критичної інфраструктури та портів.

  • Зеленський заявив, що Росія програла Чорне море

    Зеленський заявив, що Росія програла Чорне море

    Про це повідомляє Telegram президента України Володимира Зеленського.

    Відповідну заяву президент зробив напередодні Дня Військово-морських сил Збройних сил України під час зустрічі з військовослужбовцями та командуванням ВМС. Зеленський наголосив, що саме українські моряки разом з іншими підрозділами Сил оборони та безпеки змогли переламати ситуацію на одному з найважливіших театрів бойових дій, який Росія ще до початку повномасштабного вторгнення вважала своєю беззаперечною зоною домінування.

    “ВМС України разом з іншими складовими Сил оборони та безпеки зробили те, що багато хто вважав неможливим. Росія програла Чорне море”, – наголосив глава держави.

    Президент підкреслив, що шлях до цього результату був тривалим і складався з низки успішних військових операцій, які поступово змінювали баланс сил. За його словами, переломним моментом стало звільнення острова Зміїний, після чого українські військові розпочали системну кампанію зі знищення кораблів Чорноморського флоту РФ, ударів по військово-морських базах, складах боєприпасів, командних пунктах, аеродромах та інших об’єктах російської військової інфраструктури у тимчасово окупованому Криму.

    Зеленський зазначив, що саме ці операції дозволили Україні позбавити Росію можливості безкарно діяти поблизу українського узбережжя, а також забезпечили функціонування українського морського експортного коридору, який став одним із ключових чинників стабілізації економіки країни під час війни.

    Глава держави наголосив, що сьогодні Чорне та Азовське моря більше не можуть вважатися безпечними для російських військових кораблів. Він підкреслив, що українські сили фактично змусили противника перейти до оборони, а багато кораблів були переведені з окупованого Севастополя до Новоросійська через постійну загрозу нових ударів.

    Президент також заявив, що Україна поступово переносить війну туди, звідки вона була розпочата Росією.

    “Кожен зараз бачить, що ми відібрали ініціативу у Росії і повертаємо цю війну туди, звідки вона і прийшла – на російську землю, у російське небо, до російських берегів. У рідну гавань цієї війни. І кожне чисте серце у світі чекає від України тільки одного – що ми здолаємо цю російську сволоту”, – заявив Зеленський.

    Під час урочистостей президент також відзначив українських військовослужбовців державними нагородами за успішне виконання бойових завдань. Окремим військовим частинам були вручені бойовий прапор та почесні стрічки “За мужність та відвагу”, якими відзначають підрозділи, що проявили особливу стійкість і професіоналізм під час бойових дій.

    Крім того, президент повідомив про створення нової Академії військово-морських сил в Одесі. За словами Зеленського, розвиток військово-морської освіти є одним із ключових напрямків посилення обороноздатності країни, адже сучасна війна на морі потребує нових знань, сучасної підготовки офіцерів та розвитку інноваційних технологій.

    Президент зазначив, що сьогодні існує і кадровий потенціал, і необхідна матеріальна база для реалізації цього проєкту. Він наголосив, що серед молоді спостерігається значний інтерес до служби у ВМС України, а держава зі свого боку повинна забезпечити майбутніх офіцерів якісною освітою та сучасною підготовкою.

    У той самий день Володимир Зеленський провів координаційну нараду з командуванням Військово-морських сил щодо ситуації на південному напрямку, захисту українського узбережжя, розвитку морських спроможностей та подальших операцій проти російських сил.

    Особливу увагу після оприлюднення відео із засідання привернула схема, яка випадково потрапила у кадр під час доповіді військових. На неї звернув увагу радник міністра оборони України Сергій Стерненко.

    На схемі були відображені основні сили Чорноморського флоту Росії та рівень їхніх втрат від початку повномасштабної війни.

    Згідно з інформацією, яка була помітна на екрані, із 33 основних бойових кораблів російського флоту чотири були повністю знищені, ще вісім отримали пошкодження різного ступеня.

    Ще більших втрат зазнали десантні кораблі, які Росія активно використовувала для забезпечення своїх військ та потенційних десантних операцій. Із 34 десантних кораблів 15 були знищені, ще десять – уражені українськими силами.

    Також серйозно постраждав допоміжний флот. Із 23 допоміжних суден три були повністю знищені, а дев’ять отримали пошкодження.

    Хоча офіційних коментарів щодо цих цифр Генеральний штаб чи командування ВМС не оприлюднювали, вони узгоджуються із численними повідомленнями про успішні українські операції проти російського флоту, які проводилися протягом останніх років.

    З початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки успішних ударів по кораблях і береговій інфраструктурі Чорноморського флоту. Під атаки потрапляли великі десантні кораблі, ракетні корвети, патрульні кораблі, штаб Чорноморського флоту в Севастополі, військово-морські бази, склади боєприпасів, ремонтні підприємства та аеродроми.

    Особливої ефективності українські сили досягли завдяки розвитку власних морських безпілотників, які стали одним із символів сучасної війни. Саме морські дрони неодноразово проникали до бухт окупованого Севастополя та атакували російські кораблі навіть у добре захищених районах базування.

    Крім морських безпілотників, Україна активно використовує високоточні крилаті ракети, ударні безпілотники та інші сучасні засоби ураження, що дозволяє регулярно завдавати ударів по військовій інфраструктурі Росії на значній відстані.

    Водночас Росія змушена постійно адаптуватися до нових загроз. За інформацією британської розвідки, російські військові вже почали встановлювати спеціальні захисні конструкції навіть на підводних човнах, намагаючись убезпечити їх від атак українських морських безпілотників. Крім того, останніми місяцями дедалі частіше з’являються повідомлення про поступове переміщення частини командування Чорноморського флоту із Севастополя до Новоросійська.

    Українські військові також продовжують працювати над розвитком нових технологій ведення бойових дій на морі. Нещодавно представники Головного управління розвідки повідомили про створення нового покоління морських дронів, які в перспективі зможуть не лише завдавати ударів по кораблях противника, а й здійснювати затримання та конфіскацію суден, що перебувають під міжнародними санкціями.

    Заява президента України прозвучала на тлі триваючого протистояння в акваторії Чорного моря, яке залишається одним із ключових напрямків війни. Українське керівництво переконане, що успішні дії Військово-морських сил та інших складових Сил оборони вже змінили стратегічний баланс у регіоні, позбавивши Росію можливості безроздільно домінувати на морі та використовувати свій флот як інструмент тиску на Україну і країни Чорноморського басейну.

  • Греція заявила про “український” морський дрон біля своїх берегів: у МЗС закликали не поспішати з висновками

    Греція заявила про “український” морський дрон біля своїх берегів: у МЗС закликали не поспішати з висновками

    У Греції спалахнув резонанс навколо морського безпілотника, який виявили біля острова Лефкада у Середземному морі. Міністр оборони країни Нікос Дендіас заявив, що знайдений апарат нібито має українське походження та створює загрозу для міжнародного судноплавства. Водночас у Міністерстві закордонних справ України наголосили, що наразі немає жодних підтверджень причетності Києва до інциденту.

    Про це повідомляє Associated Press.

    Інцидент стався ще 7 травня, коли місцевий рибалка натрапив на морський дрон у прибережній печері біля грецького острова Лефкада. За даними грецьких ЗМІ, апарат перебував у воді неподалік узбережжя та мав ознаки бойового безпілотника. Чоловік відбуксирував його до порту, після чого на місце прибули військові та сапери.

    Пізніше дрон перевезли на військово-морську базу Греції для детального дослідження. Вибухівку, яку міг перевозити апарат, знищили контрольованим способом.

    Міністр оборони Греції Нікос Дендіас під час зустрічі очільників оборонних відомств країн ЄС у Брюсселі заявив, що Афіни “вже мають впевненість”, ніби знайдений апарат є українським морським дроном.

    За його словами, характеристики безпілотника нагадують морські дрони типу Magura V3, які Україна активно використовує для ударів по російських кораблях та військових об’єктах у Чорному морі.

    “Ми тепер маємо впевненість, що це український БПЛА”, — заявив Дендіас.

    Глава грецького Міноборони назвав ситуацію “надзвичайно серйозною проблемою” та наголосив, що поява подібних безпілотників у Середземному морі може становити небезпеку для міжнародного судноплавства.

    “Присутність цього морського дрона впливає на свободу судноплавства та безпеку морських перевезень”, — підкреслив він.

    На цьому тлі в українському МЗС закликали утриматися від поспішних висновків.

    Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий заявив, що Київ наразі не має жодної інформації про знайдений у Греції апарат та його можливе походження.

    “В української сторони станом на зараз немає жодної інформації про знайдений у Греції дрон. Немає жодних свідчень про його приналежність до українських операторів морських дронів”, — зазначив Тихий.

    У МЗС також наголосили, що Україна готова співпрацювати з грецькою стороною для встановлення всіх обставин інциденту, якщо Афіни звернуться з відповідним офіційним запитом.

    Історія викликала значний резонанс не лише в Греції, а й серед європейських партнерів України. Частина експертів звертає увагу, що морські дрони могли потрапити у Середземне море різними шляхами, а остаточні висновки щодо походження апарата робити зарано.

    Водночас у західних медіа нагадують, що українські морські безпілотники Magura стали одним із найефективніших інструментів ураження російського флоту під час повномасштабної війни.

    Саме завдяки атакам морських дронів Україна змогла суттєво обмежити активність Чорноморського флоту РФ, змусивши російські кораблі залишити частину баз у тимчасово окупованому Криму.

    Безпілотники типу Magura здатні долати сотні кілометрів, нести вибухівку та атакувати великі морські цілі. Їх неодноразово використовували під час ударів по російських кораблях, катерах та інфраструктурі.

    Однак офіційно Україна традиційно не розкриває деталей виробництва та використання морських дронів.

    На цьому тлі поява невідомого безпілотника біля берегів Греції викликала занепокоєння через ризики для цивільного судноплавства та туристичного сектору країни.

    Особливо чутливою тема є для Греції з огляду на одну з найбільших торговельних флотилій у світі та стратегічну роль морських перевезень для економіки держави.

    Інцидент також відбувається на тлі зростання напруги у Чорноморському регіоні та дедалі активнішого використання безпілотних технологій у війні між Україною та Росією.

    Наразі офіційних результатів технічної експертизи дрона грецька сторона не оприлюднила.

  • Зеленський: Уражено ракетний корабель РФ і танкери в морі

    Зеленський: Уражено ракетний корабель РФ і танкери в морі

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про нову серію ударів по російських військово-морських і логістичних об’єктах, заявивши про ураження ракетного корабля, сторожового катера та ще одного судна, що входило до так званого «тіньового нафтового флоту» Росії. За його словами, це вже третій підтверджений випадок знищення або серйозного пошкодження російських кораблів у межах останніх операцій українських сил.

    Про це глава держави написав у своєму дописі на Facebook, посилаючись на доповідь виконувача обов’язків голови Служба безпеки України Євгенія Хмари. Зеленський наголосив, що операції мають системний характер і спрямовані на послаблення військового та економічного потенціалу Росії на морському напрямку.

    За словами президента, у межах операції було уражено ракетний корабель типу «Каракурт», сторожовий катер та ще одне судно, яке використовувалося в інтересах російського «тіньового нафтового флоту». Окремо він зазначив, що також зазнала значних пошкоджень інфраструктура нафтоналивного порту, що може вплинути на логістику російського експорту нафти.

    «Уражено ракетний корабель “Каракурт”, також сторожовий катер та ще один танкер тіньового нафтового флоту. Значних ушкоджень досягнуто також і в інфраструктурі нафтоналивного порту. Кожен такий наш результат обмежує російський потенціал війни», — заявив Зеленський.

    Президент підкреслив, що це була спільна операція кількох структур Сил оборони України. До її виконання були залучені підрозділи СБУ, Сили безпілотних систем України, Сили спеціальних операцій ЗСУ, ГУР МО України та Державна прикордонна служба.

    За словами Зеленського, така координація різних структур дозволяє підвищувати ефективність дій у морському просторі та одночасно впливати як на військову, так і на економічну складову російської військової машини.

    Окремо він зазначив, що погодив СБУ «додаткові справедливі відповіді» на російські удари по українських містах і цивільній інфраструктурі, не уточнюючи їх характеру.

    Ракетні кораблі типу «Каракурт» є носіями крилатих ракет «Калібр», які Росія регулярно застосовує для ударів по території України. Тому навіть часткове виведення таких кораблів із ладу може зменшувати інтенсивність ракетних атак і впливати на загальний бойовий потенціал Чорноморського флоту РФ.

    Сторожові катери, у свою чергу, використовуються для патрулювання та охорони акваторій, а також можуть виконувати допоміжні завдання під час військових операцій. Судна так званого «тіньового флоту» зазвичай залучаються до перевезення нафти в обхід санкцій, що робить їх важливою частиною економічної логістики Росії.

    Напередодні Зеленський уже повідомляв про ураження двох російських нафтових танкерів у районі порту Новоросійськ. Тоді йшлося про судна, які використовувалися для транспортування нафти в межах російського «тіньового флоту».

    Українська сторона зазначає, що подібні операції мають на меті системне послаблення логістики противника та ускладнення експорту російських енергоресурсів, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни.

    Морський театр бойових дій залишається одним із ключових напрямків протистояння між Україною та Росією. Після втрати значної частини можливостей у Чорному морі Росія активно використовує ракетні кораблі та логістичні маршрути через порти для підтримки своїх операцій.

    Україна, своєю чергою, заявляє про поступове нарощування можливостей ураження як військових, так і економічних цілей на морі, зокрема завдяки розвитку безпілотних систем і координації різних силових структур.

    Станом на зараз російська сторона офіційно не деталізувала масштаб пошкоджень уражених кораблів та портової інфраструктури.

  • Українські морські дрони вразили танкер MARQUISE біля узбережжя РФ

    Українські морські дрони вразили танкер MARQUISE біля узбережжя РФ

    Військово-морські сили України 29 квітня здійснили удар по підсанкційному танкеру MARQUISE в акваторії Чорного моря, використавши морські безекіпажні комплекси-камікадзе. Операція стала черговим епізодом застосування Україною морських дронів проти суден, які, за даними військових, залучені до незаконного транспортування нафтопродуктів в інтересах Росії.

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ та ВМС України, удар був завданий у ранковий час двома морськими безпілотними апаратами. Ціллю став танкер MARQUISE (прапор Камерун, вантажомісткість понад 37 тисяч тонн), який перебував у дрейфі в Чорному морі приблизно за 210 кілометрів на південний схід від російського порту Туапсе.

    На момент ураження судно не передавало сигнал автоматичної ідентифікаційної системи (AIS), що, за даними військових, може свідчити про спроби приховати його переміщення або характер діяльності. Ймовірно, танкер перебував у морі в режимі очікування для подальшого перевантаження нафтопродуктів з іншого судна.

    У ВМС уточнили, що морські дрони влучили в кормову частину танкера, зокрема в район гвинто-рульової групи та машинного відділення. Такі пошкодження є критичними для судна, оскільки впливають на його здатність рухатися та маневрувати. Водночас ступінь руйнувань наразі уточнюється, і офіційних даних про повну втрату судном ходових можливостей поки немає.

    Танкер MARQUISE перебуває під санкціями одразу кількох країн та міжнародних об’єднань, зокрема України, Великої Британії, Європейського Союзу, Швейцарії, Канади та Нової Зеландії. За даними українських військових, судно використовувалося в схемах обходу санкцій і брало участь у незаконному транспортуванні російських нафтопродуктів.

    Окрему увагу військові звертають на те, що судно вимкнуло AIS-транспондер — систему, яка дозволяє ідентифікувати корабель у морі, відстежувати його курс, швидкість і місцеперебування. Вимкнення цієї системи часто розглядається як ознака тіньових операцій або спроб уникнути контролю з боку міжнародних моніторингових служб.

    У Генштабі ЗСУ наголошують, що такі операції спрямовані на ускладнення логістики незаконної торгівлі нафтопродуктами, яка, за оцінками України та її партнерів, є одним із джерел фінансування російської воєнної машини.

    Україна останнім часом активно розширює застосування морських безпілотних систем у Чорному морі. Вони використовуються для ураження військових і логістичних цілей противника на значній відстані від узбережжя, що дозволяє діяти асиметрично у морському просторі.

    Після ураження MARQUISE інформація про подальший стан судна залишається уточнюваною. Невідомо, чи зможе танкер продовжити рух або потребуватиме буксирування та ремонту.

    Українська сторона розглядає такі удари як частину ширшої стратегії тиску на морську інфраструктуру, яка може бути задіяна в обході санкцій проти Російської Федерації.

  • Україна та Норвегія розроблятимуть безпілотні морські дрони

    Україна та Норвегія розроблятимуть безпілотні морські дрони

    Норвегія планує налагодити виробництво безпілотних надводних апаратів безпосередньо на території України. Як повідомили 23 червня у міністерстві оборони Норвегії, відповідний контракт уже підписано.

    Проєкт реалізовуватиметься у межах підтримки Морської коаліції, яку Норвегія очолює разом з Великою Британією. Загалом на 2025 рік країна виділила 6,7 мільярда норвезьких крон (близько 590 мільйонів доларів США) на зміцнення обороноздатності України в морському напрямку.

    Частина цих коштів піде на створення безпілотних морських суден, які розроблятимуться за технологіями компанії Kongsberg Defence & Aerospace (KDA). Виробництво відбуватиметься в Україні, з використанням норвезького досвіду та технічних рішень.

    Про укладення контракту між Kongsberg і українською стороною повідомив міністр оборони Норвегії Торе Оншуус Сандвік. Виробничі потужності будуть розміщені в Україні, що, за словами сторін, дозволить посилити локалізацію і пришвидшити постачання технологій у реальних умовах війни.

    Водночас 22 червня стало відомо, що в Україні відкрився офіс Kongsberg Defence and Aerospace. Міністр оборони України Рустем Умєров зазначив, що співпраця з компанією охоплюватиме не лише морські проєкти, а й системи протиповітряної оборони.

    Компанія Kongsberg є відомим гравцем у сфері оборонних технологій. Вона, зокрема, виробляє зенітно-ракетні системи NASAMS, які активно використовуються Україною для захисту від повітряних атак Росії.