Golosnovinua.com

Позначка: Московська область

  • 2730 дронів за тиждень: Москва опинилася під безпрецедентним тиском, понад 350 авіарейсів зірвано

    2730 дронів за тиждень: Москва опинилася під безпрецедентним тиском, понад 350 авіарейсів зірвано

    Москва та навколишні регіони Росії пережили тиждень масштабних повітряних атак, які суттєво ускладнили роботу цивільної авіації. Мер російської столиці Сергій Собянін заявив, що від 10 до 17 жовтня в напрямку Московського регіону нібито прямували 2730 українських безпілотників. За його словами, сотні апаратів російська протиповітряна оборона перехопила безпосередньо на підступах до столиці. Тим часом наслідки повітряних тривог стали відчутними для пасажирів: у ніч проти 17 жовтня всі чотири московські аеропорти знову тимчасово припиняли роботу, а кількість затриманих і скасованих авіарейсів перевищила 350.

    Про масштаби повітряних атак повідомив мер Москви Сергій Собянін. Його заяву 17 жовтня оприлюднили російський «Інтерфакс» та інші російські видання.

    За словами Собяніна, в період із 08:30 10 жовтня до 08:30 17 жовтня в напрямку Московського регіону рухалися 2730 безпілотних літальних апаратів.

    Російський посадовець стверджує, що більшість дронів перехопили на віддалених рубежах протиповітряної оборони, а ще 534 апарати нібито нейтралізували безпосередньо на підльоті до Москви.

    Водночас ці цифри походять від російської влади та не мають незалежного підтвердження.

    Собянін не представив відкритих даних, які дозволили б перевірити кількість усіх безпілотників, їхні маршрути, місця перехоплення та фактичні результати роботи ППО.

    Тому називати всі 2730 апаратів дронами, які долетіли до самої Москви, некоректно. Йдеться про заявлену російською стороною кількість повітряних цілей, що нібито рухалися в напрямку столичного регіону.

    Скільки дронів Росія заявила про знищення за тиждень

    Міністерство оборони РФ також оприлюднювало масштабні звіти про перехоплення українських безпілотників над різними регіонами країни.

    За повідомленням РБК-Україна, російське військове відомство заявило про понад 4500 збитих БпЛА протягом тижня.

    Окремі добові звіти містили надзвичайно великі показники.

    Зокрема, 11 жовтня російське командування повідомляло про 591 перехоплений безпілотник, 13 жовтня — про 674, а в ніч проти 14 жовтня — одразу про 902 апарати.

    Уранці 17 жовтня Міноборони РФ заявило про знищення ще 610 дронів літакового типу над російськими регіонами та акваторією Чорного моря.

    Цю останню цифру наводить і російське РБК у зведенні щодо повітряних атак.

    Однак незалежно встановити, скільки дронів було запущено, скільки справді перехоплено та скільки досягли цілей, за такими звітами неможливо.

    Також показники Собяніна та Міноборони РФ не можна автоматично додавати один до одного: ймовірно, вони частково охоплюють ті самі повітряні цілі.

    Отже, заяви про тисячі дронів насамперед свідчать про масштаб повітряної загрози, який описує сама російська влада, але не дають незалежно перевіреної статистики українських запусків.

    У Москві другу ніч поспіль закривали всі чотири аеропорти

    Найпомітнішими наслідками атак стали порушення авіасполучення.

    У ніч проти 17 жовтня московські аеропорти Шереметьєво, Внуково, Домодєдово та Жуковський знову тимчасово припиняли приймати й відправляти літаки.

    За інформацією Deutsche Welle, обмеження торкнулися загалом 12 російських аеропортів.

    Причиною стала загроза ударних безпілотників та необхідність обмежити польоти цивільних літаків під час роботи протиповітряної оборони.

    За підрахунками видання Meduza на основі онлайн-табло аеропортів, у Москві затримали або скасували понад 350 авіарейсів.

    Найбільше порушень розкладу зафіксували у Шереметьєво.

    Показники змінювалися протягом ночі, оскільки після поновлення польотів авіакомпаніям доводилося поступово відновлювати рух літаків.

    Літаки відправляли до інших міст

    Через тимчасове закриття повітряного простору літаки, які мали приземлитися в Москві, скеровували на запасні аеродроми.

    За повідомленням Deutsche Welle, аеропорт Нижнього Новгорода прийняв 22 літаки, що прямували до московських аеропортів.

    Окремі рейси також перенаправляли до Санкт-Петербурга та Казані.

    Для пасажирів це означало додаткові години очікування, зміну маршрутів та необхідність організовувати подальше перевезення наземним транспортом.

    Російські медіа повідомляли про скарги людей, які тривалий час залишалися всередині літаків після незапланованого приземлення.

    Іншим доводилося чекати автобусів, якими пасажирів доставляли до кінцевих пунктів призначення.

    Таким чином, навіть без підтверджених влучань безпосередньо в Москві загроза безпілотників призводить до значних порушень роботи одного з найбільших авіаційних вузлів Росії.

    Подібна ситуація повторюється вже кілька днів.

    Ще 16 жовтня всі чотири московські аеропорти тимчасово припиняли роботу на тлі чергової повітряної атаки.

    Тоді, за інформацією Deutsche Welle, Домодєдово не працював понад сім годин, а Шереметьєво — приблизно п’ять із половиною годин.

    Через обмеження було порушено розклад сотень рейсів.

    Москва зіткнулася із серією повітряних тривог

    Поточний тиждень став продовженням низки атак, які регулярно зачіпають Московський регіон.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 9 жовтня всі чотири московські аеропорти одночасно призупинили роботу на тлі атаки дронів і повітряних куль.

    Тоді російські джерела повідомляли про вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та повітряну загрозу в кількох районах російської столиці.

    Про повідомлення щодо атак ішлося, зокрема, в Капотні, Любліно, Мар’їно, Царицино та інших районах.

    Однак достовірно встановити місця всіх вибухів за повідомленнями очевидців було неможливо.

    У ніч проти 14 жовтня російська влада знову заявила про масштабний наліт.

    За даними Deutsche Welle, Собянін повідомляв про понад сотню безпілотників, які прямували до Москви.

    Тоді всі чотири столичні аеропорти також запроваджували тимчасові обмеження.

    Понад 30 літаків були змушені приземлятися в інших містах.

    Фактично авіаційні обмеження перетворилися на повторювану проблему для московського транспортного вузла.

    Що відбувалося під час атаки 16 жовтня

    Особливо складною для російської цивільної авіації стала ніч проти 16 жовтня.

    Раніше «Ненька інфо» детально писала про масштабне порушення роботи російських аеропортів.

    Тоді обмеження зачепили не лише московський авіавузол, а й інші російські регіони.

    За повідомленнями авіаційних служб, частина літаків прямувала на запасні аеродроми, а авіакомпанії змінювали розклад.

    Окремі російські регіональні адміністрації повідомляли про пожежі та пошкодження після повітряних атак.

    Водночас повідомлення про конкретні ураження необхідно відділяти від підтверджених відомостей щодо роботи аеропортів.

    Зокрема, факт тимчасового закриття повітряного простору не є доказом влучання дрона в конкретний військовий чи промисловий об’єкт.

    Росія заявила про атаки на два нафтопереробні заводи

    Паралельно з повідомленнями про атаки на Московський регіон російська влада заявляла про удари по енергетичній інфраструктурі в інших частинах країни.

    14 жовтня віцепрем’єр Росії Олександр Новак повідомив про нібито атаки українських безпілотників на нафтопереробні підприємства у Саратовській та Рязанській областях.

    Цю заяву оприлюднив «Коммерсантъ».

    Новак стверджував, що удари суперечать обговорюваним домовленостям про обмеження атак на енергетичні об’єкти.

    Водночас представники України заперечували причетність до окремих заявлених російською стороною атак.

    Deutsche Welle повідомляла, що станом на 14 жовтня незалежних доказів ударів саме по двох згаданих підприємствах не було.

    У наступні дні з’явилася додаткова інформація про атаку на Рязанський НПЗ.

    За даними Reuters від 16 жовтня, російські державні медіа висвітлювали наслідки удару по рязанському нафтопереробному підприємству.

    Водночас масштаби пошкоджень залишалися предметом оцінок, а президент РФ Володимир Путін публічно применшував наслідки атак на російську нафтову галузь.

    Ці події демонструють, що повітряні атаки та їхні можливі економічні наслідки стали ще й предметом міжнародної політичної дискусії.

    Чому авіаційні обмеження настільки відчутні

    Московський авіаційний вузол обслуговує значну частину міжнародних і внутрішніх авіаперевезень Росії.

    Через його аеропорти проходять не лише пасажирські, а й вантажні перевезення.

    Якщо один або декілька аеропортів тимчасово припиняють роботу, наслідки можуть поширюватися на рейси в інших містах.

    Літак, який не зміг приземлитися за розкладом, може запізнитися на наступний рейс. Крім того, авіакомпанії змушені змінювати графіки роботи екіпажів, організовувати додаткове обслуговування та шукати місця для перенаправлених літаків.

    У разі багаторазових обмежень протягом тижня такі порушення накопичуються.

    Однак точний фінансовий збиток московського авіавузла від останніх атак поки не оприлюднений у перевірених джерелах.

    Тому називати конкретні суми втрат авіакомпаній або аеропортів без додаткових даних було б передчасно.

    Чи справді Москву атакували майже три тисячі дронів

    Після заяви Собяніна ключовим залишається питання достовірності оприлюднених цифр.

    Російський мер повідомив про 2730 апаратів, які нібито рухалися в напрямку Московського регіону, та 534 перехоплені на підльоті до столиці.

    Це не означає, що всі ці безпілотники одночасно перебували над Москвою або були запущені під час однієї атаки.

    Йдеться про підсумок семиденного періоду.

    Крім того, російська влада не надала незалежним спостерігачам вичерпних доказів усіх заявлених перехоплень.

    Українське військове командування станом на час підготовки матеріалу не оприлюднило зведення, яке підтверджувало б саме 2730 запусків у напрямку Москви за вказаний період.

    Водночас серію масштабних порушень роботи цивільної авіації підтверджують повідомлення Росавіації, онлайн-табло аеропортів та незалежні медіа.

    Таким чином, незалежно від точності російської статистики збитих безпілотників, наслідки повітряної загрози для московського транспортного вузла є реальними.

    Що відомо станом на вечір 17 жовтня

    На момент підготовки матеріалу російська влада продовжує повідомляти про перехоплення українських дронів у різних регіонах країни.

    Москва залишається одним із напрямків, де повітряні тривоги регулярно супроводжуються обмеженнями цивільних польотів.

    За даними російських посадовців, за тиждень до Московського регіону нібито прямували тисячі безпілотників.

    Проте фактичну кількість запущених і знищених апаратів незалежно підтвердити не вдалося.

    Натомість відомо, що в ніч проти 17 жовтня тимчасово закривалися всі чотири головні аеропорти Москви, а кількість затриманих і скасованих рейсів перевищила 350.

    Головний наслідок цієї серії атак — повторювані перебої в роботі російської авіації та необхідність регулярно запроваджувати обмеження на польоти в столиці й інших регіонах РФ.

    Наскільки довго триватимуть такі обмеження і чи зміниться інтенсивність атак, наразі достовірно невідомо.

  • Москву накрила атака дронів і повітряних куль: усі чотири аеропорти столиці РФ одночасно зупинили роботу

    Москву накрила атака дронів і повітряних куль: усі чотири аеропорти столиці РФ одночасно зупинили роботу

    У п’ятницю, 9 жовтня, Москва та Московська область опинилися під загрозою атаки безпілотників і малих повітряних куль. Жителі російської столиці повідомляли про вибухи та роботу протиповітряної оборони. На тлі повітряної загрози в усіх чотирьох московських аеропортах запровадили тимчасові обмеження на польоти.

    Про це повідомляє «Укрінформ» із посиланням на Telegram-канал Astra та російські моніторингові ресурси.

    За повідомленнями російських джерел, повітряна загроза охопила одразу кілька районів Москви та населені пункти Московської області.

    Місцеві жителі розповідали про звуки вибухів, а також про активність систем протиповітряної оборони. Повідомлення надходили, зокрема, з районів Капотня, Кузьминки, Любліно, Мар’їно, Царицино, Чертанове, Оріхово-Борисово та Текстильники.

    Окремі очевидці стверджували, що спостерігали роботу російської ППО безпосередньо над житловою забудовою.

    Водночас незалежного підтвердження всіх повідомлень про вибухи та збиття повітряних цілей поки немає.

    Чотири аеропорти Москви запровадили обмеження

    Найпомітнішим наслідком повітряної загрози стали обмеження роботи головних авіаційних вузлів російської столиці.

    За повідомленням Росавіації, спеціальний режим «Ковьор» запровадили в аеропортах Шереметьєво, Внуково, Домодєдово та Жуковський.

    Цей режим передбачає тимчасове обмеження використання повітряного простору через загрозу безпеці польотів.

    Для авіакомпаній це може означати затримки вильотів, обмеження посадок і необхідність коригування маршрутів.

    Одночасне застосування обмежень у чотирьох основних аеропортах Москви стало однією з найпомітніших обставин цієї повітряної тривоги.

    Напередодні російські повідомлення вже свідчили про перебої в роботі Внуково, Домодєдово та Жуковського через загрозу безпілотників. Тепер обмеження поширилися й на Шереметьєво.

    При цьому конкретної кількості затриманих чи скасованих рейсів у доступних повідомленнях не наведено.

    Не лише дрони: росіяни заявили про повітряні кулі

    Незвичайною особливістю нинішньої ситуації стали повідомлення про малі повітряні кулі, які нібито також перебували в повітряному просторі Московського регіону.

    Про їхню появу повідомляли російські моніторингові канали.

    Однак наразі немає достовірних відомостей про кількість цих об’єктів, їхнє походження, оснащення або можливе призначення.

    Також не встановлено, чи були вони пов’язані з безпілотниками, про які повідомляли місцеві жителі.

    Повітряні кулі можуть використовуватися для різноманітних цивільних або технічних завдань. Тому сам факт повідомлення про такий об’єкт не доводить його військового призначення.

    Відповідно, твердження про спільну операцію дронів і повітряних куль залишаються непідтвердженими.

    Що відомо про наслідки атаки

    Станом на 17:17 9 жовтня офіційно підтвердженої інформації про влучання безпілотників в об’єкти на території Москви не оприлюднено.

    Також немає перевірених даних про загиблих, постраждалих або масштабні руйнування.

    Російські джерела повідомляють про роботу протиповітряної оборони, однак точну кількість повітряних цілей та результати їхнього перехоплення встановити поки неможливо.

    Українська сторона також не підтверджувала причетності до цієї повітряної атаки.

    Москва вже неодноразово закривала аеропорти через дрони

    Повітряна загроза не вперше порушує авіасполучення російської столиці.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 3 вересня московські аеропорти другу ніч поспіль запроваджували обмеження через загрозу безпілотників. Тоді йшлося про Внуково та Шереметьєво.

    Докладніше — у матеріалі «Москва другу ніч поспіль закривала аеропорти: попередження Зеленського про небезпечне небо стає реальністю».

    Подібна ситуація виникала й у травні, коли загроза атак дронів спричинила численні затримки рейсів у московських аеропортах.

    Як раніше писала «Ненька інфо», тоді пасажири годинами очікували вильотів, а авіакомпаніям доводилося змінювати розклади.

    У вересні Україна також звернула увагу міжнародних авіаційних організацій на зростання ризиків для цивільної авіації в російському повітряному просторі.

    Нинішня ситуація знову продемонструвала, що навіть повідомлення про наближення безпілотників можуть одночасно порушити роботу кількох великих аеропортів Москви.

    Подальші наслідки повітряної загрози, кількість затриманих рейсів та інформація про можливі пошкодження потребують уточнення.

  • Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Україна, ймовірно, вперше застосувала у бойовій операції нову вітчизняну балістичну ракету Pelican, яку пов’язують із розробкою FP-7 компанії Fire Point. У ніч проти 20 вересня Сили оборони завдали масштабного комбінованого удару по об’єктах у Росії, а президент Володимир Зеленський уперше публічно включив Pelican до переліку засобів, які брали участь в операції. Водночас глава держави не уточнив, яку саме ціль атакувала ця ракета, тому твердження, що саме Pelican ударила по Москві або Московській області, наразі не має окремого офіційного підтвердження.

    За словами Зеленського, у Московському регіоні було уражено одне з ключових підприємств нафтової промисловості Росії та об’єкт логістики. В операції брали участь СБУ, Сили безпілотних систем, Сили спеціальних операцій, Головне управління розвідки та Служба зовнішньої розвідки. Президент назвав одразу десять видів українського далекобійного озброєння: FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляницю», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican.

    Саме поява останньої назви стала одним із найбільш цікавих моментів заяви. До цього FP-7 перебувала на етапі випробувань. Ще 27 лютого Fire Point уперше показала відео випробувальних запусків цієї балістичної ракети, а станом на середину вересня повідомлялося про її перехід до військових випробувань. Тобто згадка Pelican у переліку реально застосованої зброї може означати фактичний перехід від тестової програми до бойового використання.

    При цьому важлива деталь: сама Fire Point на офіційному сайті заявляє для FP-7 дальність до 200 кілометрів, бойове навантаження до 150 кг, максимальну швидкість близько 1500 м/с і висоту польоту до 65 км. В окремих публікаціях представники компанії раніше говорили про можливу дальність до 300 км залежно від конфігурації бойової частини.

    Саме ця характеристика ставить під сумнів припущення, що FP-7 могла безпосередньо вдарити по Москві, якщо пуск здійснювався з підконтрольної Україні території. Відстань значно перевищує офіційно заявлену дальність ракети. Тому Pelican могла бути застосована проти іншої цілі в межах тієї самої масштабної операції, зокрема у Воронезькому регіоні, який Зеленський також окремо згадав у своїй заяві. Де саме використовували цю систему, українська сторона поки не розкриває.

    Водночас удар по Московському регіону мав цілком підтверджені наслідки. Генеральний штаб ЗСУ повідомив про ураження Московського нафтопереробного заводу «Газпромнефть-Московский НПЗ» у Капотні. За повідомленням української сторони, на території підприємства виникла масштабна пожежа, а серед пошкодженого обладнання називали установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки нафти та установку ізомеризації.

    Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств у Росії. Його потужність становить близько 11 млн тонн нафти на рік. За відкритими даними, він забезпечує значну частину паливного ринку російської столиці та Московської області, зокрема бензином, дизельним пальним і авіагасом.

    Reuters також підтвердило удар по нафтопереробному об’єкту в Москві під час надзвичайно масштабної атаки. За даними агентства, російська ППО протягом атаки заявляла про сотні перехоплених безпілотників, а лише на московському напрямку йшлося приблизно про 450 дронів. У Московській області були загиблі та постраждалі, а частина уламків пошкодила житлову забудову.

    Таким чином, нічна операція стала показовою не лише через масштаб, а й через різноманітність застосованих систем. Україна дедалі частіше використовує не один тип далекобійної зброї, а комплексний набір засобів — від важких ударних БПЛА до крилатих і балістичних ракет. Такий підхід ускладнює роботу російської ППО, оскільки різні засоби мають різні швидкості, профілі польоту та маршрути.

    FP-7 у цій системі може зайняти окрему нішу. За заявленими характеристиками це тактична балістична ракета малої дальності, розрахована на удари по стаціонарних цілях. Fire Point позиціонує її як мобільну наземну систему, а представники компанії раніше називали її дешевшим українським аналогом американського ATACMS.

    Раніше від України вже надходили сигнали, що FP-7 готують саме до реального бойового застосування. У серпні Defense News писало, що компанія розраховувала довести систему до бойової готовності до кінця вересня. А вже в середині вересня повідомлялося про перехід ракети до військових випробувань. Тож згадка Pelican Зеленським 20 вересня добре вкладається в заявлений раніше графік.

    Водночас поки зарано стверджувати, що це був удар саме FP-7 по Московському НПЗ. Президент назвав усі засоби, які працювали в межах операції, але не розподілив їх за конкретними цілями. Крім того, офіційна дальність FP-7 робить прямий удар по Москві малоймовірним без додаткових обставин, про які публічно не повідомлялося.

    Тому точніше говорити про перше публічно підтверджене бойове застосування Pelican у складі великої української далекобійної операції проти Росії, а не про доведений удар цією ракетою саме по Москві.

    Сам Зеленський пов’язав удари по російській нафтовій і логістичній інфраструктурі з необхідністю скорочувати ресурси, які Росія використовує для фінансування війни. Він також заявив, що Москва має спрямовувати зусилля не на створення нових ешелонів ППО навколо столиці, а на припинення війни.

    Поява Pelican серед реально застосованих систем водночас свідчить про ще один важливий процес: Україна поступово збільшує частку власного озброєння у далекобійних ударах. «Лютий», FP-1, «Паляниця», «Барс», «Фламінго», «Січень» та тепер Pelican демонструють, що українська програма deep strike вже складається не з однієї «чудо-зброї», а з цілої лінійки систем різного класу.

    І саме це може бути головним результатом ночі 20 вересня. Не окрема ракета, а здатність одночасно застосовувати десятки різних платформ проти нафтових, логістичних та інших стратегічно важливих об’єктів у російському тилу.

  • Дрони дісталися Москви: після удару спалахнув НПЗ, який забезпечує 40% паливного ринку столиці РФ

    Дрони дісталися Москви: після удару спалахнув НПЗ, який забезпечує 40% паливного ринку столиці РФ

    У ніч проти 20 вересня Москва та Московська область опинилися під однією з наймасштабніших атак безпілотників за останній час. Одним із головних наслідків нальоту став удар по Московському нафтопереробному заводу в районі Капотня, де після вибухів виникла пожежа. Факт ураження підприємства підтвердили російські посадовці, а Reuters повідомило, що кілька дронів змогли дістатися території НПЗ. Масштаби пошкоджень станом на ранок ще уточнювалися.

    Московський НПЗ має особливе значення для паливної системи російської столиці. Підприємство є одним із головних постачальників бензину, дизельного пального та авіагасу для Москви й області. За даними, які раніше наводила сама галузь, завод забезпечує близько 40% паливного ринку столичного регіону. Обсяг його переробки становить приблизно 11 млн тонн нафти на рік, а встановлена потужність перевищує 12 млн тонн.

    Саме тому атака на Капотню має значно більше значення, ніж локальна пожежа на промисловому об’єкті. Будь-яке тривале скорочення виробництва на цьому підприємстві може створити додаткове навантаження на систему постачання пального в Москві, змусити перерозподіляти продукцію з інших регіонів і ще сильніше ускладнити ситуацію на російському паливному ринку.

    Мер Москви Сергій Собянін протягом ночі багаторазово повідомляв про безпілотники, які рухалися в напрямку столиці. Спочатку російська влада заявляла про десятки збитих дронів, а згодом кількість нібито перехоплених апаратів на підльотах до Москви зросла до 151 лише за кілька годин. Російська сторона традиційно не розкриває повної картини проривів ППО, однак пожежа на НПЗ показала, що принаймні частина безпілотників змогла досягти цілей.

    Reuters повідомило, що атака на московський регіон була значно масштабнішою: за російськими даними, від суботи ППО нібито перехопила понад 1600 безпілотників, приблизно 450 із яких прямували у напрямку столиці. Внаслідок ударів у Московській області загинули щонайменше двоє людей, а в одному з районів довелося евакуювати сотні мешканців після влучання у житлову забудову. Українська сторона на момент появи повідомлень про НПЗ офіційно не коментувала свою причетність до конкретного удару по Капотні.

    Водночас це вже далеко не перший удар по Московському НПЗ. Nenka.info раніше писала, що в червні підприємство вже зазнавало серії атак. Тоді супутникові знімки показували пошкодження резервуарів і технологічних установок, зокрема комплексу первинної переробки нафти. Детальніше про попередні наслідки ударів можна прочитати в матеріалі «Кришку резервуара зірвало вибухом: нові супутникові фото розкрили наслідки атаки на Московський НПЗ».

    Ще один матеріал Nenka.info описував, як після попередніх ударів Московський НПЗ опинився серед проблемних об’єктів російської нафтопереробки. Тоді повідомлялося, що завод, який належить структурі «Газпром нефти», є ключовим постачальником бензину та дизеля для Москви й області. Росія почала шукати бензин за кордоном після серії атак по НПЗ.

    Нова атака відбувається на особливо чутливому для Росії тлі. У вересні Reuters повідомляло, що половина найбільших російських виробників дизельного пального вже скоротила випуск або зупинила окремі установки після серії ударів безпілотників. Серед проблемних підприємств називали Киришський, Волгоградський, Нижньогородський та інші великі НПЗ. Через перебої Москва була змушена обмежувати експорт бензину, дизеля та авіаційного пального, намагаючись утримати достатні обсяги для внутрішнього ринку.

    Лише за кілька днів до атаки на Капотню під удар потрапив Ярославський НПЗ. За даними Reuters, після пошкодження ключової установки підприємство припинило переробку сирої нафти. Потужність цього заводу становить близько 15 млн тонн на рік, а пошкоджена установка забезпечувала приблизно 40% його первинної переробки.

    Таким чином, удар по Московському НПЗ відбувається не ізольовано, а в межах ширшої серії проблем для російської нафтопереробної промисловості. За даними Reuters, регулярні атаки вже призвели до суттєвого скорочення доступних потужностей, зростання дефіциту пального та обмеження експорту. Додаткове пошкодження об’єкта, який забезпечує значну частину Москви, може ще більше ускладнити ситуацію.

    Nenka.info раніше також писала, що наслідки атак вже відчуваються на внутрішньому ринку РФ: удари по НПЗ залишили Росію без частини необхідного бензину, а російська влада була змушена запроваджувати додаткові обмеження на вивезення нафтопродуктів.

    Станом на ранок 20 вересня достовірних даних про те, які саме технологічні установки Московського НПЗ були пошкоджені цього разу, немає. Так само поки що не оголошено, чи довелося підприємству повністю або частково зупиняти переробку нафти. Reuters зазначає, що масштаби пошкоджень залишаються незрозумілими.

    Сам факт підтвердженого ураження одного з найбільших паливних об’єктів безпосередньо в межах Москви, однак, уже робить цю атаку однією з найпомітніших подій ночі. Особливо з огляду на роль Капотні у забезпеченні пальним найбільшого міста Росії та на загальний стан російської нафтопереробки після серії ударів протягом останніх місяців.

  • Дрони прорвалися до Підмосков’я: після удару спалахнув склад Wildberries, який уже став системною ціллю

    Дрони прорвалися до Підмосков’я: після удару спалахнув склад Wildberries, який уже став системною ціллю

    У ніч проти 18 серпня Московський регіон РФ опинився під однією з наймасштабніших атак безпілотників за останній час. На тлі роботи російської протиповітряної оборони зафіксовано влучання та пожежі, зокрема загорівся склад російського маркетплейсу Wildberries у Богородському міському окрузі Московської області.

    Про пожежу повідомили російські місцеві та моніторингові ресурси, а згодом факт влучання безпілотника у склад підтвердив губернатор Московської області Андрій Воробйов. За його словами, йдеться про об’єкт у районі логістичного комплексу «Атлант-Парк».

    «Безпілотник влучив у склад Wildberries у районі “Атлант-Парку” — пожежу локалізовано. За попередніми даними, постраждалих немає», — повідомив Воробйов.

    На місці працювали російські екстрені служби. Масштаби пошкоджень самого логістичного об’єкта та кількість товарів, які могли бути знищені або пошкоджені внаслідок пожежі, на момент перших повідомлень офіційно не уточнювалися.

    «Атлант-Парк» розташований у Богородському окрузі на сході Московської області. На території логістичного парку працюють складські та сортувальні об’єкти Wildberries, через які проходять значні товарні потоки маркетплейсу.

    На Москву та область летіли сотні дронів

    Пожежа на складі стала лише одним із наслідків масштабної нічної атаки. Російська влада протягом ночі та ранку регулярно повідомляла про безпілотники, які рухалися в напрямку Москви.

    За заявою мера російської столиці Сергія Собяніна, з вечора 17 серпня і до ранку 18 серпня в напрямку Московського регіону нібито летіли понад 600 безпілотників. Він стверджував, що близько 180 із них були перехоплені безпосередньо над Московською областю. Незалежно підтвердити ці цифри неможливо.

    У Московській області повідомляли не лише про інцидент із Wildberries. За даними губернатора регіону, уламки та безпілотники спричинили пошкодження ще на кількох локаціях.

    Зокрема, повідомлялося про падіння уламків біля торговельних об’єктів, пошкодження автомобілів та будівель. Російські джерела також заявили про трьох постраждалих у Московській області, серед яких 10-річна дитина. Водночас саме на складі Wildberries, за попередніми даними місцевої влади, постраждалих не було.

    На тлі атаки виникали проблеми і в роботі московського авіаційного вузла. Російські медіа та моніторингові ресурси повідомляли про обмеження в аеропортах і затримки десятків рейсів.

    Повідомлення про вибухи та роботу ППО надходили протягом кількох годин. Повний масштаб наслідків атаки на ранок 18 серпня ще встановлювався.

    Wildberries атакують не вперше

    Особливу увагу привертає те, що склад Wildberries у Московській області стає далеко не першим об’єктом російського маркетплейсу, який зазнав удару.

    Лише за два дні до цього, в ніч проти 16 серпня, під удар потрапив найбільший логістичний центр Wildberries в індустріальному парку «Коледіно» в Подольську Московської області. Площа цього комплексу становить близько 250 тисяч квадратних метрів.

    Після попередніх атак Міністерство оборони України повідомило, що Сили оборони вивели з ладу сім із десяти найбільших логістичних центрів Wildberries у Росії. За інформацією українського оборонного відомства, удари по відповідній інфраструктурі тривають із липня 2026 року.

    Таким чином, пожежа в «Атлант-Парку» стала черговим інцидентом на об’єкті компанії на тлі серії ударів по її логістичній мережі.

    За оцінками, які наводилися в медіа до останньої атаки, з ладу вже було виведено щонайменше 1,18 млн квадратних метрів складських площ Wildberries — понад 20% загальних складських потужностей компанії.

    Це означає, що кожне наступне пошкодження великого сортувального або складського центру може створювати для компанії додаткові проблеми з перерозподілом товарних потоків між іншими майданчиками.

    Чому склади Wildberries стали цілями

    Українська сторона пояснювала удари по логістичних центрах Wildberries не лише економічним значенням найбільшого російського маркетплейсу.

    Міністерство оборони України заявляло, що логістичну інфраструктуру компанії використовують у системі забезпечення російської армії. У відомстві зазначали, що через відповідні центри можуть проходити товари подвійного призначення та інша продукція, необхідна російським військовим.

    Українська сторона розглядає такі удари як частину кампанії так званих «далекобійних санкцій», спрямованих на скорочення воєнно-економічного потенціалу Росії та порушення логістичних ланцюгів, які забезпечують російську армію.

    Після серії атак на центри Wildberries аналітики Інституту вивчення війни (ISW) також звернули увагу на масштаб кампанії. За даними, які наводять медіа з посиланням на аналітиків, ураження семи з десяти найбільших центрів компанії демонструє здатність України системно впливати на великі логістичні мережі в російському тилу.

    Водночас конкретний ступінь залучення саме складу в «Атлант-Парку» до військової логістики у відкритих джерелах на момент публікації не деталізований. Так само українська сторона станом на ранок 18 серпня публічно не брала на себе відповідальність саме за влучання у цей об’єкт.

    Удари все ближче до російської столиці

    Нічна атака 18 серпня стала примітною не тільки через пожежу на складі Wildberries, а й через кількість безпілотників, про яку заявила сама російська влада.

    Якщо наведені Москвою цифри відповідають дійсності, йдеться про сотні апаратів, частина яких змогла подолати значну відстань і досягти одного з найбільш захищених регіонів РФ.

    Російська влада стверджує, що більшість безпілотників перехоплюють системи ППО та радіоелектронної боротьби. Однак повідомлення про пожежі, пошкоджені будівлі, автомобілі та інші об’єкти свідчать, що повністю нейтралізувати наслідки таких атак російській протиповітряній обороні не вдається.

    Для Wildberries нинішня пожежа відбувається на особливо несприятливому тлі: лише напередодні стало відомо про масштаб пошкоджень логістичної мережі компанії після попередніх ударів.

    Тепер до переліку інцидентів додався склад у Богородському окрузі. Наскільки серйозно він пошкоджений і чи вплине пожежа на роботу цього логістичного вузла, має стати зрозуміло після оцінки наслідків.

  • Удари по підмосковній логістиці: унаслідок атаки БпЛА спалахнули склади Wildberries у Коледіні та Домодєдові

    Удари по підмосковній логістиці: унаслідок атаки БпЛА спалахнули склади Wildberries у Коледіні та Домодєдові

    У ніч проти 16 серпня 2026 року Московська область зазнала атаки безпілотників, унаслідок якої виникли масштабні пожежі на двох ключових логістичних об’єктах. Ураження зазнали найбільший розподільчий центр маркетплейсу Wildberries у селі Коледіно Подольського міського округу та мультимодальний логістичний комплекс «Сєвєрноє Домодєдово».

    Ключові деталі та наслідки влучань

    • Масштаб пожежі в Коледіні: Влучання припало на головний розподільчий центр Wildberries площею близько 250 тис. м². Вогонь охопив значну частину приміщень комплексу, спричинивши суттєві руйнування.
    • Удар по комплексу в Домодєдові: Паралельно виникла масштабна пожежа на території мультимодального комплексу в Домодєдові (площею близько 16,5 тис. м² у зоні ураження), де очевидці зафіксували момент влучання та подальше займання.
    • Систематичність атак: Логістична інфраструктура в підмосковному регіоні зазнає регулярних ударів — наприкінці липня поруч у Коледіні вже палав сусідній комплекс «Коледіно3PL».
    • Вплив на ринок: Систематичні удари по розподільчих центрах ритейлерів під Москвою суттєво ускладнюють товарну логістику та призводять до втрати сотень тисяч квадратних метрів складських площ.

    З повідомлень моніторингових джерел та ЗМІ:

    «У ніч на 16 серпня унаслідок атаки дронів у Московській області спалахнули пожежі на двох великих логістичних об’єктах — найбільшому складі Wildberries у Коледіному та на території логістичного комплексу в Домодєдові».

     

  • Один із найбільших НПЗ Росії у вогні: дрони масовано атакували Ярославль і полетіли на Москву

    Один із найбільших НПЗ Росії у вогні: дрони масовано атакували Ярославль і полетіли на Москву

    Російський Ярославль у ніч на 6 серпня опинився під масштабною атакою безпілотників, після якої пожежа спалахнула на одному з найбільших нафтопереробних підприємств країни — заводі «Славнефть-ЯНОС». Місцеві жителі повідомляли про вибухи, у мережі з’явилися кадри великих стовпів диму над промисловою частиною міста, а влада на певний час перекривала рух трасою з Ярославля у напрямку Москви. Паралельно безпілотники атакували Московський регіон. Російська влада назвала наліт на Ярославську область наймасовішим за весь час.

    Перші повідомлення про загрозу почали надходити глибокої ночі. Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв повідомив про оголошення безпілотної небезпеки, а невдовзі після цього в регіоні почали фіксувати атаку БПЛА. Через ситуацію влада перекрила виїзд із Ярославля в напрямку Москви. За повідомленнями російських та незалежних медіа, йшлося про ділянку поблизу великого нафтопереробного підприємства.

    Згодом Євраєв заявив, що Ярославська область пережила наймасштабнішу атаку безпілотників від початку таких нальотів на регіон. Точну кількість дронів і ступінь пошкодження промислових об’єктів на момент перших повідомлень російська влада детально не розкривала. Водночас фотографії та відео, поширені очевидцями й OSINT-ресурсами, показували потужне задимлення в районі Ярославського нафтопереробного заводу.

    За результатами геолокації оприлюднених кадрів OSINT-аналітики дійшли висновку, що пожежа виникла саме на території «Славнефть-ЯНОС» — великого НПЗ у південній частині Ярославля. На ранкових відео було видно густий дим, який здіймався над територією підприємства. Незалежні російські медіа також повідомили про пожежу на заводі після атаки БПЛА.

    На момент появи перших повідомлень достовірних даних про конкретні установки, які могли бути пошкоджені внаслідок удару, не було. Тому оцінювати можливий вплив атаки на роботу всього підприємства поки зарано.

    Під ударом один із найбільших НПЗ Росії

    Ярославський НПЗ є далеко не пересічним об’єктом російської паливної промисловості. ПАТ «Славнефть-ЯНОС» називає себе одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ. Завод було введено в експлуатацію ще у 1961 році, а його встановлена потужність становить близько 15 млн тонн нафти на рік.

    Підприємство виробляє автомобільний бензин і дизельне паливо стандарту Євро-5, авіаційний керосин та паливо для реактивних двигунів, мастила, бітум, скраплені гази, мазут та інші продукти нафтопереробки. Територія промислового комплексу займає понад 800 гектарів.

    За оцінками Reuters, потужність Ярославського НПЗ становить приблизно 300 тисяч барелів нафти на добу. Він розташований приблизно за 250 км на північний схід від Москви, що робить регулярні атаки на нього показовими з погляду дальності застосування ударних безпілотників.

    Завод уже неодноразово ставав ціллю атак. Зокрема, у грудні 2025 року Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про ураження «Славнефть-ЯНОС». Тоді джерела Reuters у галузі заявляли, що було пошкоджено установку первинної переробки нафти CDU-4 та наливну естакаду. Роботу підприємства призупиняли, а пошкоджена установка забезпечувала близько третини його потужностей.

    У 2026 році повідомлення про атаки на цей завод також з’являлися неодноразово. Зокрема, наприкінці квітня місцеві жителі заявляли про численні вибухи в Ярославлі та атаку БПЛА в районі НПЗ. Тож наліт 6 серпня став продовженням серії ударів по одному з ключових об’єктів російської нафтопереробки.

    Безпілотники одночасно атакували Москву

    Неспокійною ніч була не лише для Ярославської області. У Московському регіоні також працювала російська протиповітряна оборона.

    Мер Москви Сергій Собянін протягом ночі та ранку повідомляв про безпілотники, які нібито прямували в бік російської столиці. За його твердженнями, російські сили ППО перехопили кілька апаратів. Загалом у повідомленнях Собяніна йшлося щонайменше про шість збитих дронів. Даних про значні пошкодження безпосередньо в Москві на момент ранкових повідомлень не було.

    Таким чином, атака охопила одразу кілька регіонів у центральній частині Росії, а її географія вкотре засвідчила здатність безпілотників долати значні відстані вглиб російської території.

    Удари по НПЗ створюють дедалі більше проблем російському паливному ринку

    Наліт на Ярославський НПЗ відбувається на тлі систематичних атак на російські нафтопереробні підприємства, нафтобази та іншу енергетичну інфраструктуру.

    Такі удари мають особливе значення через специфіку нафтопереробки. Пошкодження навіть однієї критичної технологічної установки може змусити підприємство скорочувати переробку або повністю зупиняти окремі виробничі процеси на час ремонту. Відновлення складного обладнання іноді займає тижні або місяці, особливо в умовах санкцій та обмеженого доступу Росії до частини західних технологій.

    Сам Ярославський завод показує масштаб потенційного ефекту: переробка близько 15 млн тонн сировини на рік робить його важливим елементом російського паливного сектору. При цьому підприємство виробляє не лише автомобільне пальне, а й авіаційний керосин та паливо для реактивних двигунів.

    Російська нафтова інфраструктура стала однією з постійних цілей далекобійних атак. Через повторювані пошкодження НПЗ Москва змушена маневрувати між завантаженням вцілілих заводів, експортом сирої нафти, внутрішнім забезпеченням бензином і дизельним пальним та ремонтами пошкоджених установок.

    Саме тому важливим показником ситуації є не тільки факт пожежі після чергового удару, а те, чи доведеться підприємству зменшити обсяги переробки. На ранок 6 серпня достовірної інформації про масштаб зупинки Ярославського НПЗ не було.

    Масштаб наслідків ще встановлюється

    Найбільш показовим у нічній атаці стало одночасне поєднання двох факторів: удару по великому енергетичному об’єкту в Ярославлі та появи безпілотників поблизу Москви.

    Фактично йдеться про атаку в глибокому тилу Росії. Від українського кордону до Ярославля — сотні кілометрів, а сам НПЗ розташований відносно недалеко від російської столиці.

    При цьому офіційного повідомлення української сторони про причетність до конкретного удару станом на ранок 6 серпня не було. Тому твердження російських посадовців про українське походження всіх безпілотників залишаються заявами російської сторони.

    Натомість сам факт пожежі в районі «Славнефть-ЯНОС» підтверджується численними відеозаписами та повідомленнями незалежних російських видань і OSINT-аналітиків.

    Подальший вплив удару залежатиме від того, яке саме обладнання було пошкоджене. Якщо атака зачепила установки первинної чи вторинної переробки, це може позначитися на виробництві пального. Якщо ж пожежа була локалізована на допоміжній інфраструктурі, завод потенційно здатний відновити нормальну роботу значно швидше.

    Проте вже зараз зрозуміло, що атака 6 серпня стала однією з найпомітніших для Ярославської області. Російська влада сама назвала її наймасовішою для регіону, тоді як кадри густого диму над одним із найбільших НПЗ країни вкотре продемонстрували вразливість російської нафтової інфраструктури навіть за сотні кілометрів від кордону.

  • Безпілотники знову атакували склади Wildberries: удари одночасно зафіксували у двох регіонах Росії

    Безпілотники знову атакували склади Wildberries: удари одночасно зафіксували у двох регіонах Росії

    У ніч на 4 серпня безпілотники атакували логістичні об’єкти найбільшого російського маркетплейса Wildberries одразу у двох регіонах Росії — Московській та Ленінградській областях. Внаслідок атак зафіксовано пошкодження складської інфраструктури, пожежі, а також загиблих і поранених.

    Про це повідомляє ASTRA.

    У Ленінградській області під удар потрапила складська зона поблизу селища Красний Бор у Тосненському районі. Губернатор регіону Олександр Дрозденко підтвердив факт атаки та повідомив про пошкодження логістичного комплексу.

    Спочатку російська влада заявила про знищення 15 безпілотників, однак згодом уточнила, що сили протиповітряної оборони нібито збили 17 дронів. Також повідомляється про одного постраждалого.

    У Красному Борі розташовано кілька великих логістичних центрів, серед яких і склад Wildberries площею близько 154 тисяч квадратних метрів. Інформації про масштаб пошкоджень самого комплексу офіційно не оприлюднювали.

    Ще одна атака сталася у підмосковному Чехові, де безпілотники атакували складські приміщення Wildberries. За повідомленнями російської сторони, після удару в приватному секторі неподалік спалахнула пожежа.

    Губернатор Московської області Андрій Воробйов заявив, що внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще шестеро отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Останніми тижнями атаки на логістичну інфраструктуру Wildberries набули системного характеру. За даними Forbes, унаслідок серії ударів уже було виведено з ладу щонайменше 17% складських площ компанії. Протягом останніх двох тижнів Сили оборони України майже щодня завдавали ударів по об’єктах найбільшого російського маркетплейса.

    На тлі регулярних атак стало відомо, що Wildberries почала активно шукати нові логістичні потужності за межами Росії. Зокрема, компанія розглядає можливість розширення складської мережі в Казахстані, що може бути пов’язано з необхідністю диверсифікувати логістику та зменшити ризики для бізнесу.

  • У Москві спалахнула масштабна пожежа

    У Москві спалахнула масштабна пожежа

    У Москві в ніч на 25 липня сталася масштабна пожежа у виробничому ангарі на південному сході міста. Вогонь охопив площу близько 3 тисяч квадратних метрів, а для ліквідації займання російські рятувальники залучили значні сили, зокрема авіацію. Про це повідомляють російські ЗМІ.

    За інформацією російської влади, пожежа виникла за адресою Автомобільний проїзд, 10. Причини займання наразі офіційно не називають. Опубліковані в мережі кадри демонструють густий чорний дим, який здіймався над будівлею та був помітний на значній відстані.

    На місці працювали численні підрозділи рятувальників, які намагалися не допустити подальшого поширення вогню. До гасіння пожежі також залучили пожежні гелікоптери, що скидали воду на осередок займання.

    Згодом російські екстрені служби повідомили, що пожежу вдалося локалізувати. Після п’ятої години ранку в Головному управлінні МНС Росії заявили про повну локалізацію вогню та зазначили, що внаслідок інциденту, за попередніми даними, загиблих і постраждалих немає.

    Останнім часом у Москві та Московській області регулярно фіксують надзвичайні події, зокрема пожежі на промислових об’єктах. Крім того, російська столиця періодично зазнає атак безпілотників. Мер Москви Сергій Собянін неодноразово повідомляв про роботу протиповітряної оборони та рух дронів у напрямку міста, після чого в мережі з’являлися відео вибухів, пожеж і наслідків роботи ППО.

    Зокрема, у ніч на 20 липня після атаки безпілотників у Підмосков’ї загорілася нафтобаза. Ще раніше, у ніч на 18 липня, масштабна пожежа сталася на складі компанії Wildberries в Електросталі. А 1 липня повідомлялося про ураження Центру космічного зв’язку Збройних сил РФ у Московській області, де, за даними української сторони, були пошкоджені основна технічна будівля комплексу, антени та вежа зв’язку.

  • Пожежі не показали: російські телеканали майже промовчали про удари по складах Wildberries

    Пожежі не показали: російські телеканали майже промовчали про удари по складах Wildberries

    Російські державні телеканали та підконтрольні Кремлю онлайн-ЗМІ майже не висвітлювали наслідки ударів по складах компанії Wildberries, які сталися в ніч на 18 липня. Попри масштабні пожежі та повідомлення про ураження логістичних об’єктів у Московській і Тамбовській областях, федеральні медіа обмежилися короткими повідомленнями без фото, відео чи детальних репортажів із місця подій.

    Про це повідомляє російське незалежне видання «Агенство.Новости», яке провело моніторинг ефірів провідних телеканалів та публікацій російських медіа.

    За результатами дослідження, жоден із федеральних телеканалів не виніс інформацію про удари по складах Wildberries до головних тем ранкових або денних випусків новин. Усі вони віддали пріоритет сюжетам про бойові дії російської армії в Україні, а інформація про атаки на території Росії з’являлася вже після них і займала мінімум ефірного часу.

    Зокрема, телеканал НТВ у випуску новин о 10:00 присвятив цій темі лише близько 40 секунд. Ведуча коротко переказала повідомлення губернаторів Московської та Тамбовської областей, після чого перейшла до інших новин.

    Аналогічно вчинив і телеканал «Росія 1». У випуску об 11:00 повідомлення про атаку також тривало приблизно 40 секунд. Крім офіційних заяв губернаторів, журналісти процитували коментар представника Слідчого комітету Росії, однак жодних кадрів із місця подій не показали.

    Найбільше часу темі приділив «Перший канал». У денному випуску новин близько двох хвилин розповідали про удари, однак і там інформацію подали виключно на основі офіційних повідомлень, без відео пожеж чи репортажів із місця подій.

    Автори моніторингу наголошують, що жоден із федеральних телеканалів не продемонстрував своїм глядачам кадри масштабних загорянь на складах Wildberries, хоча відповідні відео активно поширювалися в соціальних мережах та незалежних джерелах.

    Подібної інформаційної тактики, за даними «Агенство.Новости», дотримувалися й пов’язані з російськими силовими структурами Telegram-канали. Вони також не публікували фотографій або відеозаписів пожеж, обмежуючись офіційними повідомленнями влади.

    Фактично єдиним зображенням, яке широко розповсюджували російські ЗМІ, стало фото, оприлюднене губернатором Московської області Андрієм Воробйовим.

    Окрему увагу автори моніторингу звернули на Telegram-канал, який входить до медіахолдингу Ксенії Собчак. Там опублікували лише два повідомлення про атаку, при цьому редакція спеціально пояснила читачам, чому не демонструє фотографії наслідків ударів.

    «Тому що російська влада заборонила ЗМІ та звичайним людям публікувати наслідки атак, крім офіційних звітів, і ми побоюємось санкцій навіть за публікацію фото, за якими неможливо визначити локацію», — зазначили журналісти.

    Як зазначає видання, у низці російських регіонів уже діють обмеження на поширення інформації про атаки безпілотників та роботу протиповітряної оборони. Зокрема, у Тамбовській області офіційно заборонено публікувати такі відомості. У Підмосков’ї аналогічних публічних рішень не оголошували, однак із середини травня подібні правила фактично діють у Москві.

    Нагадаємо, у ніч на 18 липня внаслідок ударів безпілотників масштабна пожежа спалахнула на логістичному комплексі Wildberries в Електросталі Московської області. Президент України Володимир Зеленський підтвердив ураження логістичних об’єктів у Московському та Тамбовському регіонах, які розташовані більш ніж за 500 та майже 700 кілометрів від лінії фронту.

    Окрім складу Wildberries, під удар також потрапила нафтобаза в Ногінську. Крім того, повідомлялося про вибухи у Тверській та Володимирській областях, що свідчить про розширення географії ударів по військовій та логістичній інфраструктурі на території Росії.