Позначка: Московський патріархат

  • «Москва досі впливає»: Епіфаній пояснив, чому світове православ’я не поспішає визнавати ПЦУ

    «Москва досі впливає»: Епіфаній пояснив, чому світове православ’я не поспішає визнавати ПЦУ

    Процес міжнародного визнання Православної церкви України загальмувався через геополітичну ситуацію та вплив Москви на частину православних церков. Таку думку висловив митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Він переконаний, що після завершення російсько-української війни кількість церков, які офіційно визнають автокефалію ПЦУ, збільшиться. Водночас предстоятель наголошує, що Українська церква вже підтримує відносини з представниками інших православних юрисдикцій, навіть якщо ті ще не ухвалили формального рішення про її визнання.

    Про це Епіфаній розповів у великому інтерв’ю «Радіо Свобода», оприлюдненому 16 жовтня.

    Під час розмови митрополита запитали, чому після перших міжнародних визнань автокефалії ПЦУ цей процес практично зупинився.

    Епіфаній пов’язав ситуацію насамперед із геополітичними обставинами.

    За його словами, Росія продовжує використовувати свій вплив у православному світі, а частина помісних церков досі зберігає тісні зв’язки з Москвою.

    Предстоятель переконаний, що після завершення війни ситуація зміниться, оскільки можливості Росії впливати на міжнародні релігійні відносини можуть зменшитися.

    Водночас це прогноз самого митрополита, а не узгоджена позиція інших православних церков.

    Які церкви вже визнали ПЦУ

    Православна церква України отримала Томос про автокефалію 6 січня 2019 року від Вселенського патріарха Варфоломія.

    Цей документ закріпив її статус незалежної помісної православної церкви.

    Наразі автокефалію ПЦУ офіційно визнають чотири православні церкви: Вселенський патріархат, Александрійський патріархат, Елладська православна церква та Кіпрська православна церква.

    Разом із самою ПЦУ це п’ять церков із традиційного переліку 15 автокефальних православних церков.

    Таким чином, ще десять помісних церков не ухвалили офіційного рішення про визнання української автокефалії.

    Проте відсутність формального визнання не завжди означає повний розрив церковних відносин.

    Епіфаній звернув увагу, що тільки Російська православна церква офіційно розірвала євхаристійне спілкування зі Вселенським патріархатом через українське церковне питання.

    Інші православні церкви не пішли на аналогічний загальний розрив із Константинополем.

    За словами митрополита, представники ПЦУ продовжують зустрічатися з архієреями інших церков та брати участь у спільних богослужіннях там, де це допускають відповідні церковні юрисдикції.

    Предстоятель розглядає такі контакти як важливий етап церковної дипломатії, що може передувати майбутньому формальному визнанню.

    Водночас євхаристійне спілкування зі Вселенським патріархатом саме собою не дорівнює офіційному визнанню ПЦУ кожною іншою церквою.

    Російський вплив і церковна дипломатія

    Питання визнання ПЦУ залишається одним із найбільш дискусійних у сучасному православному світі.

    Російська православна церква не визнає української автокефалії та виступає проти рішення Вселенського патріархату щодо надання Томосу.

    У Москві також заперечують повноваження Константинополя одноосібно вирішувати питання автокефалії на території, яку РПЦ вважає своєю канонічною юрисдикцією.

    Таким чином, суперечність має не лише політичний, а й церковно-правовий характер.

    Однак Епіфаній вважає, що політичний вплив Росії істотно ускладнює ухвалення незалежних рішень окремими православними церквами.

    Предстоятель не назвав у цій частині інтерв’ю конкретного переліку церков, які, на його думку, перебувають під таким впливом.

    Водночас 12 жовтня в коментарі «Укрінформу» митрополит розповів про активізацію міжнародної церковної дипломатії.

    За його словами, представники ПЦУ протягом 2026 року відвідували Брюссель, Берлін, Прагу, інші європейські міста та Сполучені Штати.

    Метою таких поїздок було налагодження міжнародних контактів і донесення інформації про становище українського суспільства та релігійних громад під час війни.

    Що відбувається всередині України

    У великому інтерв’ю Епіфаній також розповів про процес переходу парафій з Української православної церкви, яку часто називають УПЦ Московського патріархату, до ПЦУ.

    За його словами, Православна церква України наразі об’єднує понад дев’ять тисяч релігійних громад.

    Митрополит заявив, що приблизно дві тисячі громад перейшли до ПЦУ з юрисдикції УПЦ.

    Водночас він визнав, що процес відбувається поступово, оскільки кожна громада повинна самостійно ухвалити рішення та пройти передбачену українським законодавством процедуру зміни підпорядкування.

    Позиції ПЦУ та УПЦ щодо законності й обставин окремих переходів суттєво відрізняються.

    УПЦ заявляє про свою незалежність від Московського патріархату після рішень собору 2022 року та заперечує твердження про збереження адміністративної залежності від РПЦ.

    Водночас українські державні органи встановлювали ознаки афілійованості цієї структури з Російською православною церквою. Відповідні висновки та їхні правові наслідки залишаються предметом суперечок і судових процедур.

    Чи можливе нове визнання ПЦУ найближчим часом

    Епіфаній переконаний, що процес міжнародного визнання української автокефалії продовжиться, але не назвав конкретних дат або церков, які можуть ухвалити відповідне рішення першими.

    На його думку, завершення війни проти України створить сприятливіші умови для церковної дипломатії та зменшить можливості Москви впливати на інших учасників православного світу.

    Однак формальне визнання потребує окремого рішення кожної помісної церкви відповідно до її внутрішніх процедур.

    Отже, ПЦУ зберігає курс на розширення міжнародного визнання, але подальший розвиток процесу залежатиме не лише від завершення війни, а й від богословських, канонічних і дипломатичних рішень інших православних церков.

    Наразі чотири церкви офіційно визнають українську автокефалію, тоді як більшість помісних православних церков ще не змінили своєї позиції.

  • Митрополит УПЦ із Рівного співслужив із представниками РПЦ в Єрусалимі: що пояснила єпархія

    Митрополит УПЦ із Рівного співслужив із представниками РПЦ в Єрусалимі: що пояснила єпархія

    Митрополит Рівненський і Острозький Української православної церкви Пимен під час паломництва до Єрусалима взяв участь у спільному богослужінні з представниками Російської духовної місії Московського патріархату. Інформація про це викликала резонанс в Україні, а Рівненській єпархії довелося окремо пояснювати обставини поїздки та заявляти, що під час літургії митрополит молився за Україну й українських військових.

    Йдеться про богослужіння в Горненському жіночому монастирі на Святій Землі, який належить до Російської духовної місії в Єрусалимі та підпорядковується Московському патріархату.

    Російська церковна сторона спочатку оприлюднила інформацію про участь митрополита Пимена у спільній літургії, однак згодом відповідну публікацію видалили. Про це повідомляв Релігійно-інформаційний сервіс України.

    З ким саме служив митрополит Пимен

    Одним із учасників богослужіння був архімандрит Вассіан (Змєєв) — керівник Російської духовної місії в Єрусалимі.

    Російська православна церква сама визначає цю місію як своє офіційне представництво на Святій Землі. Вассіан регулярно бере участь у богослужіннях від імені Московського патріархату. Зокрема, 13 вересня він уже співслужив разом із митрополитом Пименом у храмі Гробу Господнього в Єрусалимі.

    Горненський жіночий монастир також входить до структури цієї місії.

    Саме ця обставина й стала причиною критики: митрополит УПЦ, яка після собору у Феофанії 2022 року заявляє про свою самостійність і незалежність, фактично взяв участь у літургійному спілкуванні зі структурами Московського патріархату.

    Що кажуть у Рівненській єпархії

    15 вересня Рівненська єпархія оприлюднила офіційне пояснення.

    Там заявили, що Пимен прибув на Святу Землю як паломник разом із групою вірян з України. Поїздка, за версією єпархії, відбулася з благословення патріарха Єрусалимського Феофіла III.

    У єпархії стверджують, що богослужіння в Горненському монастирі відбулося на прохання українських черниць та матерів загиблих українських захисників.

    Там також наголосили, що митрополит Пимен під час літургії молився за Україну, українських військових та мир.

    Поширення інформації російською стороною в єпархії назвали маніпулятивним і заявили, що Пимен є «патріотом України» та засуджує російську агресію.

    Релігієзнавиця бачить у цьому доказ збереження церковного зв’язку

    Релігієзнавиця Людмила Филипович у коментарі Суспільному трактує ситуацію інакше.

    На її думку, саме можливість спільної літургії є важливою ознакою збереження євхаристійного зв’язку між УПЦ та РПЦ.

    Филипович зазначила, що якщо між двома церковними структурами немає перепон для спільного богослужіння, це свідчить про збереження канонічного спілкування. Вона також поставила під сумнів повноту заяв УПЦ про розрив із Російською православною церквою.

    Це оцінка конкретної експертки, а не юридичний висновок державного органу. Водночас саме питання фактичного характеру зв’язків між УПЦ та РПЦ вже не перший рік є предметом державних перевірок та публічної дискусії.

    Чому спільна літургія має значення

    У православній традиції спільна Євхаристія має особливе значення.

    Якщо священнослужителі двох церковних структур співслужать одну літургію, це зазвичай означає, що між ними зберігається євхаристійне спілкування.

    Саме тому нинішня історія викликала значно більший резонанс, ніж звичайний приватний візит священнослужителя до іншого монастиря.

    Митрополит Пимен перебував там не лише як турист або приватна особа, а здійснював богослужбові дії у своєму церковному статусі.

    У єпархії наголошують: поїздка була приватною

    Водночас Рівненська єпархія робить акцент саме на паломницькому характері поїздки.

    За їхньою версією, візит не був офіційною делегацією УПЦ до Російської православної церкви й не мав політичного характеру.

    Це важливе уточнення, оскільки сама по собі присутність священнослужителя в монастирі іншої юрисдикції не дорівнює офіційним міжцерковним переговорам.

    Однак критики вказують, що спільне богослужіння все одно є значно вагомішим жестом, ніж просто відвідування святині.

    У ПЦУ також розкритикували візит

    На подію відреагував митрополит Рівненської єпархії Православної церкви України Іларіон.

    Він заявив, що спільне богослужіння Пимена з представниками Російської духовної місії суперечить заявам про повну незалежність УПЦ від Москви.

    Іларіон закликав духовенство та вірян УПЦ остаточно розірвати зв’язки з Російською православною церквою.

    Ця позиція є оцінкою представника ПЦУ — іншої православної юрисдикції в Україні, тому її також слід розглядати в контексті тривалого міжцерковного конфлікту.

    УПЦ і РПЦ: питання зв’язків уже перевіряє держава

    Тема не обмежується однією поїздкою до Єрусалима.

    У 2025–2026 роках Державна служба України з етнополітики та свободи совісті проводила дослідження діяльності низки структур УПЦ на предмет можливих організаційних та канонічних зв’язків із Російською православною церквою.

    Раніше Nenka.info писала, що ДЕСС виявила ознаки зв’язку Почаївської лаври з Російською православною церквою. У державній службі тоді звернули увагу, зокрема, на статутні положення та участь намісника лаври в органах управління РПЦ.

    Ще один подібний випадок стосувався Запорізької єпархії УПЦ. Nenka.info повідомляла, що ДЕСС виявила там три ознаки афілійованості зі структурами, пов’язаними з РПЦ.

    Історія стала особливо резонансною на тлі скандалу в Почаєві

    Практично одночасно з історією Пимена в Україні активно обговорювали новий репортаж із Почаївської лаври.

    Журналісти hromadske зафіксували там проросійські висловлювання окремих паломників, зокрема тези про «триєдину Русь», «братів-росіян» та перекладання відповідальності за війну з Росії на США.

    Про це Nenka.info писала у матеріалі «Росія вигодувала гадюку»: у Почаївській лаврі знову прозвучали проросійські заяви.

    Таким чином, новий скандал у Єрусалимі накладається на ширшу дискусію про те, наскільки реально УПЦ дистанціювалася від Московського патріархату після початку повномасштабного вторгнення.

    Чи може держава покарати митрополита за таку поїздку

    Людмила Филипович звернула увагу ще на один аспект: сама по собі приватна поїздка священнослужителя за кордон не є автоматичною підставою для санкцій.

    За її словами, держава не може контролювати кожне приватне пересування священнослужителів або забороняти їм здійснювати релігійні обряди за кордоном без відповідних правових підстав.

    Інша річ — статус релігійної організації та її інституційні зв’язки з центрами впливу в державі-агресорі.

    Саме ці питання й досліджуються відповідно до українського законодавства окремо.

    Що відомо точно

    Наразі можна підтвердити кілька ключових фактів.

    Митрополит Рівненський і Острозький Пимен дійсно перебував у Єрусалимі та брав участь у богослужіннях разом із представниками Російської духовної місії. Це підтверджують і російські церковні ресурси, і сама Рівненська єпархія.

    Горненський монастир входить до структури Російської духовної місії Московського патріархату.

    Рівненська єпархія стверджує, що метою поїздки було паломництво та молитва за Україну, а не підтримка РПЦ.

    Критики ж вважають сам факт співслужіння аргументом на користь того, що церковне спілкування між УПЦ та РПЦ зберігається.

    Тож головна суперечка зараз полягає не в тому, чи було богослужіння — цей факт підтверджений, — а в тому, що саме воно означає для заявленої незалежності УПЦ від Московського патріархату.

  • Контррозвідка затримала священника, який зливав інформацію про ЗСУ окупантам

    Контррозвідка затримала священника, який зливав інформацію про ЗСУ окупантам

    На Донеччині Служба безпеки України викрила чергового агента ФСБ — ним виявився 58-річний протоієрей Покровського вікаріатства так званої Московської церкви в Україні. За даними СБУ, він шпигував на користь російських спецслужб, передаючи ворогу розвіддані про позиції українських військ.

    Священнослужителя завербували через його доньку, яка проживає в Росії. Вона ще раніше зверталася до Путіна з проханням надати російське громадянство своїй матері та сестрі з України. Після цього на клірика вийшов представник ФСБ, який пообіцяв “евакуацію” всієї родини до РФ в обмін на співпрацю.

    Протоієрей погодився. За даними слідства, він почав активно збирати і передавати ворогу координати запасних командних пунктів, укріплених районів і логістичних хабів ЗСУ у Волноваському районі.

    Саме за цими координатами росіяни готували удари високоточною зброєю: авіабомбами, ракетами та артилерією. Проте українська контррозвідка вчасно викрила і знешкодила агента. У нього вилучили мобільний телефон із доказами співпраці з окупантами.

    Наразі затриманому повідомлено про підозру в державній зраді в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України). Він перебуває під вартою. Якщо провину буде доведено — йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.