Golosnovinua.com

Позначка: мова

  • Мовний інцидент під час інтерв’ю: Володимир Зеленський коротко перейшов на російську

    Мовний інцидент під час інтерв’ю: Володимир Зеленський коротко перейшов на російську

    Під час інтерв’ю американському телеканалу ABC News Президент України Володимир Зеленський, відповідаючи англійською мовою, припустився короткої мовної обмовки.

    Уточнюючи переклад англійського терміна в помічників за кадром, глава держави коротко вимовив репліку російською мовою: «А, это то же самое?», після чого продовжив спілкування з журналістами англійською.

    Реакція та контекст події:

    • Поширення у ЗМІ та мережі: Фрагмент відеозапису з обмовкою швидко поширився в соціальних мережах та викликав активні обговорення. Проросійські медіаресурси та профілі охарактеризували цей епізод як «подвійні стандарти» та «порушення мовної політики».
    • Мовний рефлекс у побутовому уточенні: Коментатори та мовознавці зазначають, що для людей, чиєю рідною або першою робочою мовою тривалий час була російська, швидкі уточнюючі репліки під час напружених англомовних інтерв’ю є природним психолінгвістичним рефлексом.
    • Правове роз’яснення: В Україні чинне мовне законодавство регулює використання державної мови в публічному просторі, органах влади, освіті та сфері обслуговування. Водночас приватне спілкування, спонтанні робочі уточнення або надання інтерв’ю іноземним ЗМІ нерідко відбуваються мовою спілкування з інтерв’юером або робочою мовою команди.

    Контекст

    Володимир Зеленський систематично проводить робочі зустрічі та дає інтерв’ю міжнародним виданням англійською та українською мовами. Сам Президент раніше неодноразово підкреслював, що володіє російською мовою, однак офіційне та державне спілкування в Україні здійснюється виключно українською.

  • Освітній прецедент у Німеччині: у Гамбурзі планують додати українську мову до переліку шкільних випускних іспитів

    Освітній прецедент у Німеччині: у Гамбурзі планують додати українську мову до переліку шкільних випускних іспитів

    Влада німецького міста-землі Гамбург має намір офіційно включити українську мову до списку навчальних дисциплін, які школярі зможуть обирати для складання підсумкових іспитів. Про це повідомляє впливове німецьке видання Der Spiegel. У разі остаточного впровадження це рішення стане унікальним прецедентом для регіональної системи освіти ФРН: раніше подібного офіційного іспитового статусу в місцевих школах не мали навіть турецька, китайська чи російська мови.

    Парламент Гамбурга вже ухвалив відповідне рішення та офіційно доручив міському уряду розробити спеціальну навчальну програму, затвердити критерії оцінювання й забезпечити інтеграцію курсу в загальноосвітніх закладах регіону. Така ініціатива покликана не лише полегшити інтеграцію та підтвердження знань для тисяч українських учнів, які опинилися в Німеччині через війну, а й закріпити статус української як повноцінної мови академічного вивчення на рівні державних освітніх стандартів федеральної землі.

  • Гончаренко опинився в центрі дискусії щодо перегляду рішень про мову та церкву

    Гончаренко опинився в центрі дискусії щодо перегляду рішень про мову та церкву

    У Верховній Раді поки не розуміють, як можна буде переглянути вже ухвалені рішення щодо російської мови та церкви, якщо Україна перейде до реальних домовленостей про завершення війни. Джерело, знайоме з обговореннями всередині парламенту, говорить, що це питання вже доводиться враховувати під час обговорення можливого врегулювання. За його словами, Росія відносить російську мову та церкву до головних і необговорюваних умов майбутніх домовленостей, тому українській стороні в будь-якому разі доведеться вирішувати, що робити з уже ухваленими рішеннями.

    Йдеться про кілька різних законодавчих рішень. Закон про забезпечення функціонування української мови як державної діє з 2019 року, освітні квоти — ще з 2017-го. Обмеження для релігійних організацій, пов’язаних із державою-агресором, Верховна Рада ухвалила окремим законом уже після початку повномасштабної війни. Просто відмовитися від цих норм одним рішенням не вийде — для їхньої зміни знадобиться нова законодавча процедура.

    Питання стало однією з причин конфлікту Гончаренка з «Євросолідарністю». 5 жовтня фракція заявила, що його позиція щодо завершення війни розходиться з партійними установками. Серед принципових для «Євросолідарності» питань окремо вказані українська мова та незалежна українська церква, а також сильна армія і курс до ЄС та НАТО.

    Сам Гончаренко пропонує обговорювати ці теми інакше. У своїй публічній позиції він допускає нейтральний статус України за умови збереження армії та співпраці з НАТО, питання російської мови пропонує розглядати через європейські норми захисту мов меншин, а релігійну сферу — у межах майбутніх домовленостей. Водночас він не пропонує просто скасувати чинні норми, а говорить про можливі зміни в рамках ширшої угоди щодо завершення війни.

    Тут виникає політична проблема. Будь-яка зміна чинних правил щодо мови чи релігійної сфери потребуватиме рішень усередині самої України, тоді як їхнє можливе включення до переговорів означатиме ще й необхідність пояснити такі кроки суспільству та парламенту. Поки в Раді, за словами джерела, не розуміють, як саме це можна буде оформити.

    Після виключення Гончаренка з «Євросолідарності» ці розбіжності отримали вже не лише змістовне, а й політичне продовження. Напередодні виключення, відповідаючи на запитання «Радіо Свобода» про можливість такого рішення, Гончаренко заявив, що насамперед відповідає перед своїми виборцями, і додав: «Я переконаний: те, що я говорю, підтримує більшість моїх виборців». Він обирався до Верховної Ради як самовисуванець в Одеській області та залишався безпартійним. Інші поступки, на думку Гончаренка, можуть бути в питаннях мови і віри: «Якщо люди хочуть собі говорити російською, хай говорять… Якщо є з десяток людей, які хочуть ходити до російської православної церкви, – хай ходять. Головне – контролювати, щоб там говорили про Бога, а не про зраду Батьківщини».

    5 жовтня «Європейська солідарність» оголосила про його виключення з фракції, пояснивши рішення ідеологічними розбіжностями щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України. Наступного дня українські ЗМІ повідомили про появу картки Гончаренка в базі «Миротворця». У профілі його звинувачують, зокрема, у діях, які автори ресурсу трактують як спрямовані на деморалізацію суспільства та зрив мобілізаційних заходів. Водночас «Миротворець» є недержавним ресурсом, тому його твердження не є встановленими судом фактами.

    За даними джерела, навколо Гончаренка найближчим часом може сформуватися власна неформальна група. До її обговорення, за словами співрозмовника, вже закладаються і питання мови, церкви та можливих домовленостей про завершення війни. Саме тому суперечка, яка почалася всередині однієї фракції, може вийти за її межі та стати частиною нової конфігурації депутатів у Раді.

     

  • Через питання про російську мову співачка Приходько не витримала і пішла з інтерв’ю

    Через питання про російську мову співачка Приходько не витримала і пішла з інтерв’ю

    Українська співачка Анастасія Приходько опинилася у центрі нового скандалу після емоційної суперечки з журналісткою через використання російської мови під час війни.

    Інцидент стався під час інтерв’ю, де журналістка порушила тему, яка викликає гострі дискусії в українському суспільстві — доречність використання російської мови на тлі повномасштабної війни.

    Розмова спочатку розгорталася спокійно, однак швидко перейшла у напружений діалог. Анастасія Приходько емоційно відреагувала на запитання і почала пояснювати свою позицію.

    Зокрема, співачка заявила, що російська мова, якою вона користується, нібито відрізняється від тієї, що використовують у Росії, і порівняла це з різницею між британським та американським варіантами англійської.

    Водночас така аргументація не переконала журналістку, і тон розмови почав загострюватися. У відповідь Приходько стала реагувати більш різко та саркастично, що лише посилило напругу в кадрі.

    Після кількох гострих реплік інтерв’ю фактично зірвалося. Співачка не стримала емоцій, підвелася і залишила знімальний майданчик.

    Відео інциденту з’явилося у соцмережах і викликало активне обговорення серед користувачів. Частина аудиторії підтримала позицію журналістки щодо важливості мовного питання під час війни, інші ж стали на бік артистки, закликаючи до більш стриманої риторики.

    Це вже не перший випадок, коли Анастасія Приходько опиняється у центрі дискусій, пов’язаних із мовною темою.

  • Співачка Настя Каменських спричинила новий скандал через відмову від української мови

    Співачка Настя Каменських спричинила новий скандал через відмову від української мови

    Новий допис Насті Каменських у соцмережах знову спричинив хвилю негативу серед українських користувачів. Співачка опублікувала серію фото з нової фотосесії, де позує у джинсовому комбінезоні з глибоким вирізом та кросівках. Однак цього разу увага користувачів була прикута не до образу артистки, а до того, якою мовою вона спілкується з аудиторією.

    Каменських уже кілька тижнів публікує всі свої дописи виключно іспанською. Попри прохання фанів хоч частково дублювати тексти українською, співачка ігнорує ці звернення. У коментарях під новою публікацією знову вибухнула хвиля критики — користувачі нагадують їй про нещодавній скандал щодо значення української мови та звинувачують у демонстративній відмові від неї.

    При цьому самих іспанських коментарів під фото майже немає: значна більшість — це обурені відгуки українських підписників. Люди розчаровані поведінкою артистки, називають її позицію «дитячою» та «лицемірною», а деякі прямо заявляють, що співачка «тимчасово перевзувалася» для української аудиторії, але тепер показує своє «справжнє ставлення».

    Під новими фото з’явилися десятки критичних коментарів:

    «Чому ви пишете лише іспанською? Попали в скандал — буває. Але покажіть, що зробили висновки. А це виглядає як образа на всіх».
    «Настя, я завжди ходила на ваші концерти. А тут — раз, іспанська. Дуже сумно».
    «А контент українською буде? Чи можна вже відписуватися?»
    «Так шкода, що ви так вчинили. Нам і так складно».
    «Оце її справжнє Я. Їй Україна до одного місця».

    Попри шквал критики, Каменських поки не реагує на коментарі. Якщо раніше артистка активно видаляла негатив, то тепер, схоже, принципово залишає все як є. У соцмережах зазначають, що кількість тих, хто намагається виправдати співачку, стрімко зменшується.

    Скандал навколо мовної позиції артистки триває вже кілька тижнів і, судячи з реакції публіки, лише набирає обертів.

  • Співачка Каменських обурила мережу новою публікацією: що не сподобалось фанатам

    Співачка Каменських обурила мережу новою публікацією: що не сподобалось фанатам

    Співачка Настя Каменських знову опинилася в центрі мовного скандалу. Цього разу — через відео ранкової пробіжки, яке артистка опублікувала в соцмережах, додавши до нього текст іспанською мовою. Саме це викликало хвилю непорозуміння і критики з боку українських підписників.

    У коментарях під публікацією користувачі запитували, чому співачка звертається до аудиторії іноземною мовою та чому немає перекладу українською. Дехто заявив, що відписується від артистки, зазначивши, що її кар’єра і популярність зароджувалися саме в Україні.

    Серед реакцій під дописом — як здивування, так і різка критика:

    «Чому пишете іспанською? Іспанія про вас нічого не знає».
    «Нічого не зрозуміло, українською би написала».
    «Все? Цей профіль уже на іншу аудиторію?»
    «Забула, де заробляла гроші?»

    Утім, частина аудиторії стала на захист співачки. Дехто вважає, що мовні претензії — перебільшені й що творчі експерименти — це право артиста.

    «В Україні хочуть позбутися найкращих співачок. Настя — красуня і талановита артистка, а нашому народу все не так».
    «Настрій — ваша зброя, не давайте йому зламатися».

    Суперечки частково торкнулися й старої критики щодо того, що Каменських раніше активно використовувала російську мову, а нині переходить на іспанську. Водночас чимало шанувальників нагадують, що співачка активно працює на латиноамериканську аудиторію, тож може звертатися різними мовами.

    Попри це, допис став черговим приводом для дискусій про мову публічних персон, відповідальність артистів перед українською аудиторією та нові вектори їхньої кар’єри.

  • Продюсер Потап прокоментував виступ Насті Каменських у США

    Продюсер Потап прокоментував виступ Насті Каменських у США

    Продюсер і виконавець Олексій Потапенко (Потап), який зараз живе та працює за кордоном, прокоментував дискусію навколо мовного вибору в спектаклях та виступах артистів. За його словами, у нього та його дружини Насті Каменських немає проблем із українською — це їхня рідна мова, проте вони співають різними мовами, зокрема українською, англійською, іспанською та російською.

    Потап також назвав тему мов «маніпулятивною» і закликав до взаєморозуміння в українському суспільстві, наголосивши, що в країні живуть представники різних мовних груп. На думку продюсера, нині важливіше, щоб артисти давали людям надію та підтримували країну культурою.

    Коментарі Потапа з’явилися на фоні резонансу навколо виступу Насті Каменських у США, де вона виконувала пісні російською. Після того інциденту співачка, за повідомленнями ЗМІ, нібито втратила мільйонний контракт із компанією «Золотий вік».

  • Фагот з ТНМК відповів на заяву співачки Каменських: «Вона ворог України»

    Фагот з ТНМК відповів на заяву співачки Каменських: «Вона ворог України»

    Скандал довкола Насті Каменських, яка під час концерту у США заявила, що «немає різниці, якою мовою говорити», не вщухає. Цього разу найжорсткіше відреагував учасник гурту «ТНМК» Олег Михайлюта, відомий під сценічним ім’ям Фагот.

    Музикант заявив, що для нього подібна позиція є абсолютно неприйнятною. За його словами, мова – це не лише засіб комунікації, а символ боротьби, ідентичності та свободи.

    «Це треба особисто в обличчя говорити. Якщо для неї мова любові – це мова катів, вбивць і гвалтівників, то добре. Значить, вона проявляє себе як нарочитий представник ворога. Вона – ворог України», – наголосив Фагот.

    Він додав, що якби опинився на концерті Каменських, підтримувати її точно не став би. Більше того, навіть у випадку особистої зустрічі з артисткою він не мав би бажання привітатися чи потиснути руку.

    Скандал навколо слів Каменських продовжує набирати обертів. Після хвилі критики в соцмережах тепер до дискусії приєдналися й відомі музиканти, які відкрито ставлять під сумнів її позицію щодо української мови.

  • Бюджетне навчання в Польщі доступне майже кожному українцю

    Бюджетне навчання в Польщі доступне майже кожному українцю

    Вищі навчальні заклади за кордоном все частіше стають мрією українських старшокласників. Престижні дипломи, новітні підходи до освіти й перспективи працевлаштування — усе це приваблює молодь. Однак навчання у Великій Британії чи США часто недосяжне через високу вартість та складний вступ. Натомість Польща стала доступнішою альтернативою, особливо після початку повномасштабної війни, коли країна прийняла тисячі українських біженців.

    Де навчатись: приватні чи державні ВНЗ?

    Перед вступом до польського ВНЗ варто знати: університети там поділяються на приватні та державні.
    У приватних вишах усе навчання платне — як денне, так і заочне. Вартість коливається:

    • Денна форма — від 5 до 6 тис. злотих на рік;

    • Заочна — від 2500 до 30 000 злотих, залежно від престижності вишу та програми.

    У державних університетах ситуація інша. Бюджетні місця доступні лише на денній формі. Навчання заочно завжди платне. Наприклад, у Варшавському університеті рік коштує від 2 до 9 тис. злотих, а в Політехніці — до 10 тис. злотих. Медичні, технічні та інженерні спеціальності — ще дорожчі.

    Хто з українців має право на бюджет?

    Безкоштовне навчання у державних ВНЗ Польщі для українців можливе за певних умов. Відповідно до даних офіційного порталу Study in Poland, право на безоплатну освіту мають ті, хто:

    • має карту сталого побиту;

    • є громадянином Польщі або має Карту поляка;

    • має документи, що підтверджують польське походження;

    • оформив статус біженця або тимчасового захисту;

    • склав іспит з польської мови на рівень C1 і отримав державний сертифікат;

    • є родичем або подружжям громадянина Польщі;

    • має дозвіл на тимчасове перебування з метою возз’єднання сім’ї.

    Найреальніший варіант — іспит з мови

    Для багатьох українців, які не мають статусу біженця чи карти побиту, найреальнішим шляхом до безкоштовного навчання залишається сертифікат знання мови рівня С1. Його наявність відкриває шлях до державних вишів на рівні з громадянами Польщі.

    Також вступ на бюджет можливий за наявності PESEL зі статусом UKR. Для цього потрібно:

    • мати шкільний атестат;

    • надати документ про в’їзд до Польщі після 24 лютого 2022 року;

    • пред’явити сертифікат знання мови на рівні B1–B2.

    PESEL не гарантує зарахування автоматично — потрібно пройти конкурс атестатів або вступні іспити, як усі польські абітурієнти.

    Без знання мови — жодного шансу

    Навчання в Польщі після 11 класу неможливе без знання польської мови, особливо якщо йдеться про бюджетні місця. Дитині доведеться опанувати польську щонайменше на рівні B1, а краще — B2 або C1. В іншому разі доведеться розглядати лише платні програми або мовні курси з подальшим вступом.

  • Маша Єфросиніна звинуватила Ольгу Фреймут у брехні щодо булінгу

    Маша Єфросиніна звинуватила Ольгу Фреймут у брехні щодо булінгу

    Відома телеведуча Маша Єфросиніна вперше прокоментувала слова Ольги Фреймут про те, що нібито їхня знайомість була поверхневою, а також — що Маша колись могла насміхатися з її української мови. Свою позицію Єфросиніна озвучила під час шоу “Дорослі дівчата”, яке відбулося в Києві.

    Єфросиніна наголосила, що не дивилася повністю інтерв’ю Фреймут у Раміни Есхакзай, але їй надіслали окремі фрагменти, які здивували:

    “Я рідко дозволяю собі взагалі кого-небудь обговорювати публічно. Я вважаю, що це неетично. І тим більше, не дозволяю собі брехати. Так, я вважаю, що вона бреше”.

    Маша також зазначила, що завжди поважала талант Ольги й у певний період вважала її майбутньою національною зіркою. Однак підкреслила — вони дуже різні, особливо в поглядах на професійну етику.

    Телеведуча категорично спростувала звинувачення у булінгу через українську мову, які озвучила Фреймут. Навпаки, Єфросиніна запевнила, що саме вона стала ініціаторкою запрошення Ольги до журі шоу «Шоумастгоуон» у 2012 році.

    “Я пішла до її майбутнього чоловіка і вмовляла його посадити в журі саме Олю Фреймут. Я сказала, що в українському шоу має звучати українська мова. І саме через мій ультиматум там з’явилася пані Фреймут”.

    Маша також уточнила, що була керівницею, ведучою й продюсеркою шоу, тому безпосередньо спілкувалася з Ольгою по сценарних і редакторських питаннях:

    “Тому всі добре знали, як її звати, ніхто над нею не насміхався. Давайте довіряти фактам”.

    Після заяв Єфросиніної в соцмережах розгорілася активна дискусія. Частина прихильників Фреймут продовжує її підтримувати, інші — вважають, що слова Ольги могли бути емоційною оцінкою минулих подій. Проте більшість коментаторів погоджуються: конфлікти між публічними особами варто вирішувати не на рівні припущень, а оперуючи конкретикою.

    Наразі Фреймут ніяк не прокоментувала публічну відповідь Єфросиніної.