Golosnovinua.com

Позначка: МОЗ

  • Група інвалідності залежатиме не лише від діагнозу: МОЗ оновило правила оцінювання

    Група інвалідності залежатиме не лише від діагнозу: МОЗ оновило правила оцінювання

    Міністерство охорони здоров’я України затвердило нові методичні документи, які мають уніфікувати підхід до встановлення інвалідності. Відтепер експертні команди отримають додаткові інструменти для комплексного оцінювання стану людини. Важливим буде не лише медичний діагноз, а й те, наскільки захворювання обмежує повсякденне життя, працездатність, пересування та можливість самостійно себе обслуговувати.

    Про це 30 жовтня повідомило Міністерство охорони здоров’я України.

    У відомстві пояснили, що затверджені документи покликані зробити оцінювання більш послідовним, прозорим та обґрунтованим. Лікарі повинні враховувати не тільки результати обстежень, а й реальні труднощі, з якими людина стикається через порушення здоров’я.

    Йдеться про настанову із систематизованим підходом до оцінювання функціональних порушень за різних захворювань, а також методичні рекомендації з практичними прикладами проведення оцінювання.

    Документи підготували після консультацій із представниками медичної спільноти, громадських організацій та органів державної влади.

    Основна ідея полягає в тому, що однаковий діагноз не завжди означає однаковий рівень обмежень.

    Наприклад, двоє пацієнтів можуть мати однакове захворювання, однак один із них здатний самостійно пересуватися, працювати та виконувати побутові справи, тоді як іншому потрібна постійна допомога.

    Саме ці відмінності мають враховувати експертні команди під час ухвалення рішення.

    У МОЗ наголошують, що наявність певної хвороби сама по собі не означає автоматичного встановлення конкретної групи інвалідності. Остаточний висновок залежатиме від індивідуального стану людини та ступеня стійких обмежень її життєдіяльності.

    Нову настанову зможуть використовувати як лікарі, які направляють пацієнтів на оцінювання, так і експертні команди, що безпосередньо розглядають справи.

    У документі систематизували підходи до оцінювання наслідків різних захворювань і станів.

    Зокрема, йдеться про онкологічні, серцево-судинні, неврологічні, психічні та ендокринні захворювання, патології опорно-рухового апарату, наслідки травм та інші порушення здоров’я.

    Для відповідних груп станів передбачили опис характерних функціональних порушень, рекомендовані клінічні шкали, тести та орієнтовні переліки обстежень.

    Також лікарі використовуватимуть категорії Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я.

    Цей підхід дозволяє оцінювати не лише медичні показники, а й те, як стан здоров’я впливає на можливості людини в реальному житті.

    Однією з важливих особливостей нових рекомендацій стане врахування сукупного впливу кількох захворювань.

    Раніше пацієнти нерідко стикалися з ситуаціями, коли кожне захворювання розглядалося окремо, хоча разом вони могли суттєво погіршувати функціональний стан.

    Тепер у методичних рекомендаціях окремо наголошують на необхідності комплексної оцінки.

    Наприклад, якщо людина одночасно має захворювання серця, порушення опорно-рухового апарату та хронічний больовий синдром, експертна команда повинна оцінити їхній спільний вплив на пересування, витривалість і можливість виконувати повсякденні дії.

    При цьому сама кількість діагнозів не визначатиме групу інвалідності автоматично. Вирішальним залишатиметься ступінь функціональних обмежень.

    Методичні рекомендації також містять практичні приклади проведення оцінювання.

    Лікарям пропонують аналізувати медичну документацію, опитувати пацієнта, проводити огляд та, за потреби, застосовувати функціональні тести.

    Особливу увагу приділятимуть здатності людини самостійно виконувати основні життєві дії.

    Зокрема, оцінюватимуть можливість пересуватися, доглядати за собою, орієнтуватися, спілкуватися, навчатися та працювати.

    Важливими будуть не лише формальні результати тестів, а й те, чи може людина виконувати відповідні дії регулярно, безпечно та без надмірного болю або виснаження.

    Наприклад, пацієнт може фізично пройти певну відстань під час короткого огляду, однак це не завжди означає, що він здатний щодня долати її без сторонньої допомоги.

    Так само враховуватимуть випадки, коли людина може виконувати побутові справи лише частково або потребує значного часу на відновлення після фізичного навантаження.

    У рекомендаціях також передбачено оцінювання потреби у сторонньому догляді, допоміжних засобах та реабілітації.

    Окремо МОЗ звертає увагу на необхідність уникати зайвих медичних обстежень.

    Додаткові дослідження призначатимуть лише тоді, коли наявної інформації недостатньо для ухвалення обґрунтованого рішення.

    Це має зменшити навантаження на пацієнтів і дозволити використовувати вже наявні медичні документи, результати лікування та реабілітації.

    Водночас нові методичні рекомендації не означають, що всім людям із встановленою інвалідністю необхідно терміново проходити повторне оцінювання.

    МОЗ повідомило про вдосконалення інструментів роботи експертних команд. Окремого рішення про загальний перегляд чинних груп інвалідності у зв’язку із затвердженням цих документів не оголошували.

    Нагадаємо, з 1 січня 2025 року в Україні замість медико-соціальних експертних комісій запрацювала система оцінювання повсякденного функціонування людини.

    Відповідні рішення ухвалюють експертні команди лікарів на базі закладів охорони здоров’я.

    Для проходження оцінювання пацієнт отримує електронне направлення від лікуючого лікаря. Експертна команда аналізує медичні документи та визначає ступінь обмеження життєдіяльності.

    За результатами розгляду можуть ухвалювати рішення не лише щодо встановлення інвалідності, а й стосовно потреби в реабілітації, допоміжних засобах або сторонньому догляді.

    Оновлені рекомендації мають допомогти лікарям застосовувати єдині принципи оцінювання незалежно від конкретного діагнозу чи медичного закладу.

    Таким чином, головним акцентом під час встановлення інвалідності залишатиметься не сама назва захворювання, а його реальний вплив на життя людини. Експертні команди враховуватимуть стійкість порушень здоров’я, сукупність захворювань, здатність до самообслуговування, пересування та роботи, а також необхідність сторонньої допомоги.

    Нові документи повинні зробити цей процес більш стандартизованим і допомогти лікарям ухвалювати рішення з урахуванням індивідуальних потреб кожного пацієнта.

  • ВООЗ розслідує можливий другий випадок легеневої чуми в Іркутську на тлі заяв про приховування інформації

    ВООЗ розслідує можливий другий випадок легеневої чуми в Іркутську на тлі заяв про приховування інформації

    Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно розпочала розслідування повідомлень про ймовірний другий випадок зараження легеневою чумою серед співробітників Іркутського науково-дослідного протичумного інституту в Російській Федерації. Генеральний директор організації Тедрос Аданом Гебреїсус публічно підтвердив направлення офіційного запиту до російської влади з вимогою надати вичерпні дані щодо ще одного працівника лабораторії, у якого діагностовано тяжку пневмонію нез’ясованого походження.

    Офіційна Москва продовжує категорично заперечувати факт спалаху особливо небезпечної інфекції. За твердженнями російської сторони, у регіоні було оперативно проведено епідеміологічне розслідування та вжито профілактичних і протиепідемічних заходів. Російські медичні відомства запевняють, що всі контактні особи померлої раніше співробітниці інституту пройшли тестування, жодних небезпечних патогенів виявлено не було, а медичний нагляд за ними вже завершено. Проте у ВООЗ ці заяви викликають обґрунтовані сумніви: міжнародні експерти вимагають чітко назвати конкретний патоген, який став реальною причиною смерті першої жертви та підставою для масштабного запровадження санітарних обмежень. Організація наголошує, що лише своєчасний, повний і абсолютно прозорий обмін інформацією дозволить прояснити суперечливі повідомлення та об’єктивно оцінити глобальні ризики для громадського здоров’я.

    Тривожні події навколо закритого наукового закладу в Сибіру розгортаються з початку жовтня. 2 жовтня внаслідок тяжкого ураження легень померла 28-річна співробітниця Іркутського протичумного інституту Дар’я Шипілова. Згідно з повідомленнями медіа, причиною трагедії могло стати інфікування збудником легеневої чуми безпосередньо в лабораторії. Вже 6 жовтня західні видання з посиланням на місцеві джерела повідомили про ймовірну смерть ще однієї особи в районній лікарні Іркутська після можливого контакту з небезпечним патогеном.

    Ситуація вже набула серйозного міжнародного резонансу. Сполучені Штати Америки відреагували на потенційну біологічну загрозу: президент Дональд Трамп заявив про готовність надати Росії допомогу у локалізації спалаху, тоді як американське посольство випустило жорстку рекомендацію для своїх громадян утриматися від будь-яких поїздок до РФ. Одночасно Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України повідомив про ретельний моніторинг ситуації в сусідній державі та ініціював консультації з Європейським регіональним бюро ВООЗ для оцінки транскордонних ризиків.

    Епідеміологи нагадують, що в історичній перспективі масштабні збройні конфлікти та мілітаризація часто створювали сприятливі умови для поширення чуми через масові переміщення людей, погіршення санітарно-гігієнічних умов та руйнування систем епідеміологічного контролю. Спалахи цієї хвороби супроводжували низку великих європейських воєн, а під час Другої світової війни збудник чуми цілеспрямовано використовувався Японією як біологічна зброя, що робить нинішній інцидент у російському дослідницькому центрі предметом прискіпливої уваги світової спільноти.

  • Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Російська атака вранці 4 жовтня зруйнувала виробничий майданчик фармацевтичної компанії «Кусум» у Сумах. Підприємство випускало препарати для лікування серцево-судинних захворювань, діабету, хвороб шлунково-кишкового тракту, а також засоби від кашлю та алергії.

    Унаслідок удару загинув працівник заводу Євген Мірошниченко, який із 2009 року працював в інженерному відділі підприємства. Компанія наразі оцінює масштаби руйнувань і не називає ані суму збитків, ані строки можливого відновлення виробництва.

    У «Кусум» заявили, що працюють над тим, щоб не допустити перебоїв із постачанням ліків. Компанія має виробничі потужності в Індії — в Індорі та Бхіваді, тому за потреби частину виробничих процесів можуть перебудувати та компенсувати українські обсяги імпортом.

    Це вже не перша втрата компанії через російські удари. Раніше було знищено її склад, однак підприємство продовжило роботу. Тепер під удар потрапив безпосередньо виробничий майданчик.

    Атака на «Кусум» відбулася на тлі серії ударів по фармацевтичній інфраструктурі України. Від початку вересня російські атаки пошкодили щонайменше кілька складів із ліками, серед них об’єкти дистриб’юторів БаДМ, «Оптіма-Фарм», «Біокон» та «Вента ЛТД». Водночас Міністерство охорони здоров’я наразі не фіксує системного дефіциту ліків по країні, хоча в окремих регіонах виникали локальні перебої.

     

  • Після атак РФ на фармсклади: у МОЗ пояснили, чи вистачить українцям ліків

    Після атак РФ на фармсклади: у МОЗ пояснили, чи вистачить українцям ліків

    В Україні наразі немає системного дефіциту лікарських засобів, попри серію російських ударів по фармацевтичних складах, виробничих і логістичних об’єктах. У Міністерстві охорони здоров’я заявили, що поставки на ринок продовжуються, а проблеми з окремими препаратами вдалося частково вирішити за рахунок додаткових партій та перебудови логістики.

    У серпні та вересні в окремих регіонах українці справді стикалися з труднощами під час пошуку деяких препаратів. Насамперед йшлося про ліки з діючою речовиною левотироксин натрію, зокрема «Еутирокс» та «L-Тироксин». Після надходження нових партій ситуація стабілізувалася.

    У МОЗ пояснюють, що на доступність препаратів зараз впливають одразу кілька чинників: пошкодження складської інфраструктури, зміни логістичних маршрутів, нерівномірне надходження імпортних препаратів та періодичне зростання попиту.

    Водночас система постачання залишається працездатною завдяки кільком каналам поставок, роботі українських та іноземних виробників, дистриб’юторів і аптечних мереж. У разі пошкодження одного логістичного вузла компанії можуть перенаправляти потоки продукції через інші майданчики.

    Ще наприкінці серпня уряд спростив умови зберігання ліків під час воєнного стану. Фармкомпаніям дозволили оперативніше використовувати додаткові складські приміщення та розподіляти запаси між різними локаціями. Це має зменшити ризик одночасної втрати значної кількості препаратів під час удару по одному великому складу.

    Питання стало особливо актуальним після нових атак на фармацевтичну інфраструктуру. 3 жовтня під Києвом російська атака пошкодила склади одного з великих фармацевтичних дистриб’юторів — компанії «Вента». Про це раніше писала «Ненька інфо». Фармацевтичний удар: унаслідок атаки дронів під Києвом палають склади з ліками — Ненька інфо

    Крім того, у вересні серйозних пошкоджень зазнав великий фармацевтичний складський комплекс «Біокон» у Бориспільському районі, а в червні під удар потрапило підприємство фармацевтичної компанії «Дарниця» у Києві.

    Попри це, у МОЗ наголошують: ліки продовжують надходити до аптек, а державні структури разом із Держлікслужбою стежать за запасами та можливістю їх оперативного поповнення.

    Разом із тим у міністерстві не виключають локальних і тимчасових перебоїв у майбутньому. Російські обстріли тривають, тому ситуація може відрізнятися залежно від конкретного регіону, препарату та стану логістики.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про загальний тиск на фармацевтичний ринок через удари по медичній інфраструктурі та подорожчання логістики. Удар по аптечних полицях: чому в Україні дорожчають життєво необхідні ліки — Ненька інфо

    Отже, станом на 5 жовтня масового дефіциту ліків в Україні немає, але ризик локальних перебоїв залишається через подальші атаки на склади, виробництво та логістичну інфраструктуру.

     

  • Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Лікарі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» врятували життя 12-річної Ясміни, яка дістала тяжке уламкове поранення під час російської атаки на Київ 3 вересня. Невеликий фрагмент дрона пройшов крізь автомобіль, пробив печінку дитини, пошкодив одну з великих вен черевної порожнини і зупинився лише біля хребта. Через внутрішню кровотечу стан дівчинки потребував термінового хірургічного втручання. Операція тривала близько чотирьох годин. Зараз Ясміна вже вдома і продовжує відновлення.

    Того дня дівчинка разом із подругою збиралася на заняття із сучасних танців. Через майже безперервні тривоги в Києві діти чекали моменту, коли ситуація здаватиметься безпечнішою. Коли загроза начебто минула, батько подруги повіз їх на гурток.

    Але дорогою повітряна небезпека виникла знову.

    За даними «Охматдиту», просто перед автомобілем упав і вибухнув російський ударний безпілотник. Уламки влучили в машину. Один із них, розміром лише близько сантиметра, пробив лобове скло, пройшов крізь переднє сидіння і влучив у Ясміну.

    Спочатку дитина навіть не усвідомила масштаб свого поранення. Після вибуху вона змогла самостійно вийти з автомобіля разом з іншими людьми та відійти від дороги. Лише через деякий час дівчинка відчула запаморочення, присіла й побачила кров у ділянці живота.

    Допомога надійшла практично одразу. Перехожі викликали швидку, а військові, які перебували неподалік, надали Ясміні першу допомогу до приїзду медиків. Після цього бригада екстреної медичної допомоги доставила дитину до «Охматдиту».

    У лікарні Ясміна пройшла УЗД та комп’ютерну томографію. Результати показали тяжке проникаюче поранення живота. Уламок спричинив наскрізне ушкодження печінки та травму великої вени в черевній порожнині.

    Саме пошкодження судини стало одним із найнебезпечніших наслідків поранення. У дитини почалася масивна внутрішня кровотеча, а за очеревиною сформувалася велика гематома. Медикам необхідно було спочатку стабілізувати пацієнтку, а потім негайно переходити до операції.

    Хірургічне втручання тривало приблизно чотири години.

    У лікарні не деталізували всі етапи операції, тому говорити, зокрема, про конкретний спосіб відновлення пошкодженої судини або видалення уламка без додаткових даних не варто. Відомо головне: кровотечу вдалося взяти під контроль, стан дитини стабілізували, а після лікування вона змогла повернутися додому.

    Історія Ясміни, судячи з обставин, пов’язана з одним із епізодів масштабної атаки на столицю 3 вересня. Тоді поліція Києва офіційно повідомляла, що в Дарницькому районі уламки російських БпЛА пошкодили два автомобілі, які рухалися дорогою. Серед постраждалих була саме 12-річна дівчинка. Також поранення отримали 40-річний водій, 35-річна пасажирка, 23-річний чоловік і двоє поліцейських.

    Дарницька районна адміністрація того дня також повідомляла про падіння уламків БпЛА безпосередньо на проїжджу частину та про поранену дитину.

    Втім, атака 3 вересня не обмежилася одним епізодом.

    Протягом доби російські безпілотники атакували Київ багаторазово. За офіційними даними міста, повітряну тривогу того дня оголошували сім разів, а її загальна тривалість перевищила 15 годин. До пізнього вечора кількість постраждалих у столиці зросла до 13, шестеро з них залишалися у стаціонарах. Серед госпіталізованих була й дитина.

    Уламки та влучання фіксували в Дарницькому, Голосіївському, Солом’янському та Святошинському районах.

    Увечері ситуація ще більше погіршилася: російський дрон влучив у дев’ятиповерховий житловий будинок у Голосіївському районі. Там спалахнула пожежа на кількох поверхах. ДСНС евакуювала десятки мешканців, були поранені. Первинна інформація про загиблу людину згодом не підтвердилася.

    Reuters того дня повідомляв щонайменше про десять поранених унаслідок різних епізодів атаки на Київ, серед яких була дитина. Видання також звертало увагу, що столиця на той момент переживала вже понад тиждень практично безперервних ударів.

    Для Ясміни ця статистика перетворилася на кілька секунд, які могли коштувати життя.

    Особливо показовим є сам розмір уламка — близько одного сантиметра. Невеликий фрагмент металу після вибуху отримав достатню енергію, щоб пройти через лобове скло автомобіля, сидіння та тканини тіла, наскрізь пошкодити печінку й травмувати велику судину.

    Це також пояснює, чому зовнішній вигляд поранення після вибуху може не відповідати реальній тяжкості внутрішніх травм. У випадку Ясміни спочатку вона могла рухатися і вийшла з автомобіля самостійно, однак уже невдовзі через крововтрату з’явилося запаморочення.

    Для столичних медиків вересень став особливо важким через різке посилення російських повітряних атак. Reuters повідомляв, що використання Росією швидкісних, зокрема реактивних, ударних дронів суттєво змінило повсякденне життя Києва: тривоги стали тривалішими, атаки відбуваються не лише вночі, а й серед дня, а уламки та самі безпілотники дедалі частіше вражають дороги, житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру.

    Саме денна атака стала критичною для Ясміни. Родина не їхала містом під час очевидно активного масованого удару — поїздку на заняття розпочали після того, як ситуація здавалася безпечнішою. Однак нова хвиля небезпеки виникла вже в дорозі.

    Зараз історія має значно кращий фінал, ніж могли прогнозувати в перші хвилини після поранення.

    За повідомленням «Охматдиту», дівчинка почувається значно краще і вже виписана додому. Попереду в неї амбулаторне лікування та медичне спостереження за процесом загоєння.

    А сама Ясміна вже думає не про операційну. Вона хоче знову повернутися до школи, побачити друзів і продовжити заняття сучасними танцями.

    І саме ця деталь особливо контрастує з тим, що сталося 3 вересня: дитина просто їхала на звичайне заняття, коли уламок російського дрона за секунди перетворив буденну поїздку на боротьбу за життя. Цього разу завдяки швидкій першій допомозі, роботі екстреної медичної служби та чотиригодинній операції лікарям вдалося її виграти.

  • Антибіотик «про всяк випадок» більше не пройде: МОЗ різко змінило правила лікування інфекцій

    Антибіотик «про всяк випадок» більше не пройде: МОЗ різко змінило правила лікування інфекцій

    В Україні змінили підхід до призначення антибіотиків та інших протимікробних препаратів. Міністерство охорони здоров’я затвердило два нові стандарти — окремо для первинної та спеціалізованої медичної допомоги. Відтепер лікар має не просто виписати препарат, а зафіксувати, чому він потрібен, у якій дозі, на який строк і коли лікування необхідно переглянути. А прохання пацієнта на кшталт «дайте антибіотик про всяк випадок» саме по собі не може бути підставою для його призначення.

    Нові стандарти затверджені наказом МОЗ №1328 від 9 вересня 2026 року. Державний експертний центр МОЗ оприлюднив два чинні документи: один регулює раціональне застосування протимікробних засобів у закладах первинної допомоги, другий — у закладах, що надають спеціалізовану медичну допомогу. Причому зміни стосуються не лише звичних антибіотиків, а ширшої групи препаратів системної дії — антибактеріальних, противірусних, протигрибкових та протипаразитарних.

    Головний принцип звучить просто: протимікробні ліки повинні застосовуватися тоді, коли для них справді є медичні показання, у необхідній дозі та протягом оптимального часу. Для антибіотиків правило ще чіткіше — вони мають призначатися лише за наявності підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції. Тобто сама температура, кашель, нежить чи бажання пацієнта «не запускати хворобу» автоматично не означають потребу в антибіотикотерапії.

    Для лікарів це означає суттєвішу формалізацію рішення. Кожне призначення тепер має отримати письмове обґрунтування у медичній документації або електронній системі охорони здоров’я. Медик повинен зазначити діагноз або обґрунтовану підозру на інфекцію, діючу речовину препарату, дозу, спосіб введення чи прийому, тривалість курсу та дату, коли терапію необхідно переглянути. Таким чином, антибіотик перестає бути призначенням «до одужання» без чіткої контрольної точки.

    Одне з найпомітніших нововведень — обов’язкова повторна оцінка антибіотикотерапії через 48–72 години після її початку. За цей час можуть з’явитися результати аналізів, змінитися симптоми або стати зрозуміло, що причиною захворювання була не бактеріальна інфекція. Якщо вона не підтверджується або лікар встановлює інший діагноз, антибіотик потрібно припинити. Якщо ж результати бактеріологічного дослідження показують, що конкретний збудник чутливий до іншого, більш відповідного препарату, терапія має бути скоригована.

    Це важлива зміна самої логіки лікування. Раніше пацієнт нерідко отримував курс на п’ять, сім чи десять днів і сприймав його як незмінний незалежно від подальших результатів. Новий стандарт робить «контрольну точку» через дві-три доби частиною системи раціональної терапії.

    У визначених випадках до першої дози антибіотика має проводитися бактеріологічне дослідження. Воно допомагає встановити збудника та визначити, до яких антибактеріальних засобів він чутливий. Це особливо важливо в ситуаціях, коли йдеться про потенційно стійкі бактерії або складні інфекції. Але МОЗ окремо наголошує: нові вимоги не повинні затримувати невідкладну допомогу. Якщо лікар обґрунтовано підозрює септичний шок, антибіотикотерапія повинна розпочатися протягом першої години — одразу після забору матеріалу для бактеріологічного аналізу.

    Ще одна нова для багатьох пацієнтів практика — відстрочений рецепт на первинній ланці. Лікар може виписати антибіотик, але пояснити, що починати приймати його відразу не потрібно. Застосування стартує лише за визначених медиком умов: якщо з’являться певні симптоми, стан погіршиться або буде підтверджена бактеріальна природа захворювання. Це не означає, що людина отримує антибіотик «про запас» і може самостійно вирішувати, коли його пити. Умови початку терапії визначає саме лікар.

    Одночасно стандарт прямо закріплює те, що має змінити звичну практику «випишіть мені антибіотик, бо минулого разу допоміг»: призначати протимікробний препарат лише на прохання пацієнта, якщо медичних показань немає, забороняється.

    МОЗ також вводить ширше використання міжнародної класифікації ВООЗ AWaRe. Вона розділяє антибіотики на три категорії — Access («доступу»), Watch («спостереження») та Reserve («резерву»). До першої входять препарати, які мають бути основою лікування багатьох поширених бактеріальних інфекцій і характеризуються нижчим потенціалом розвитку резистентності. Група Watch має більший ризик стимулювати стійкість бактерій і повинна застосовуватися за конкретними показаннями. Reserve — фактично «останній рубіж», препарати для ситуацій, коли інші варіанти не працюють, зокрема через мультирезистентні збудники.

    Україна при цьому встановлює досить амбітний орієнтир. На первинному рівні бажано, щоб щонайменше 90% призначених антибіотиків належали до групи Access, а препарати резерву там взагалі не використовувалися. Для спеціалізованої допомоги бажаний показник Reserve становить 0% в амбулаторних умовах та менш як 2% у стаціонарах. Для порівняння, глобальна ціль ВООЗ передбачає, щоб до 2030 року щонайменше 70% споживання антибіотиків припадало на препарати групи Access.

    У лікарнях правила будуть ще жорсткішими. Спеціалізовані заклади мають враховувати лабораторні дані та локальні антибіотикограми — інформацію про те, які бактерії циркулюють у конкретному медзакладі та до яких препаратів вони залишаються чутливими. Передбачений контроль призначень клінічними фармацевтами, попереднє погодження використання антибіотиків резерву та перехід із внутрішньовенного введення препарату на таблетки чи іншу пероральну форму, щойно стан пацієнта це дозволяє.

    Змінюється й комунікація з самим пацієнтом. Лікар повинен зрозуміло пояснити, навіщо призначається препарат, як його приймати, скільки має тривати лікування, які можливі побічні реакції та що робити, якщо стан погіршиться. Це має зменшити ситуації, коли людина виходить із кабінету з рецептом, але фактично не розуміє ані мети терапії, ані правил її застосування.

    Водночас нові стандарти не означають, що в Україні з 10 вересня просто запровадили рецепт на антибіотики. Рецептурний відпуск антибактеріальних препаратів діє вже давно, а електронний рецепт на них запустили ще у серпні 2022 року. МОЗ підкреслювало, що сама вимога продавати антибіотики за призначенням лікаря не була новою навіть тоді — електронна система лише дала інструмент для контролю призначень та споживання. Нинішня реформа стосується насамперед того, як лікар повинен вирішувати, який препарат призначати, коли його переглядати та коли припиняти.

    Електронний рецепт також дає можливість бачити саме діючу речовину, а не прив’язувати пацієнта до конкретного торгового бренду. За роз’ясненнями МОЗ, лікар формує призначення в ЕСОЗ із зазначенням препарату, дозування та тривалості курсу, а фармацевт може запропонувати доступні торгові назви з відповідною діючою речовиною.

    Причина посилення контролю значно серйозніша, ніж боротьба з самолікуванням. Йдеться про антимікробну резистентність — здатність бактерій та інших мікроорганізмів переставати реагувати на препарати. За актуальними даними ВООЗ, приблизно кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція у світі у 2023 році була стійкою до антибіотиків. Причому між 2018 та 2023 роками резистентність зростала більш ніж у 40% комбінацій «збудник — антибіотик», які відстежувала міжнародна система спостереження.

    Для України ця проблема додатково загострена війною. Центр громадського здоров’я повідомляє про суттєве поширення резистентних мікроорганізмів серед поранених унаслідок бойових дій. Особливо високі рівні стійкості фіксують серед грамнегативних бактерій: зокрема, стійкість Acinetobacter spp. до карбапенемів у даних посиленого епіднагляду сягала приблизно 65%. Тривале лікування тяжких поранень, велика кількість операцій та застосування антибіотиків створюють додатковий тиск, який сприяє відбору стійких штамів.

    Саме тому нові стандарти є частиною значно ширшої державної політики. Наприкінці 2024 року Кабмін затвердив Стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року. Вона передбачає розвиток мережі мікробіологічних лабораторій, посилення інфекційного контролю, епідеміологічний нагляд за резистентними збудниками та реалізацію підходу «Єдине здоров’я», який розглядає проблему стійкості одночасно в медицині, ветеринарії та довкіллі.

    Для звичайного пацієнта підсумок виглядає так: антибіотики не забороняють і не роблять недоступними. Але лікарю тепер значно складніше призначити їх «про всяк випадок» або лише тому, що цього наполягає сам хворий. Натомість з’являються чітке обґрунтування, контроль через 48–72 години, можливість відстроченого старту терапії, більша роль аналізів і суворіше ставлення до потужних резервних препаратів.

    І це не просто бюрократична зміна у медичній картці. ВООЗ попереджає, що неправильне та надмірне застосування антибіотиків залишається одним із головних факторів поширення резистентності. Чим частіше такі препарати використовуються без потреби, тим вищий ризик, що в критичний момент вони перестануть працювати саме тоді, коли від них залежатиме життя пацієнта.

  • 27 працівників і троє гостей із симптомами: що відбувається в київській Namelaka

    27 працівників і троє гостей із симптомами: що відбувається в київській Namelaka

    У Києві одна з локацій популярної мережі кафе-кондитерських Namelaka тимчасово припинила роботу після масового погіршення самопочуття працівників та лабораторного підтвердження сальмонели у частини персоналу. Йдеться про заклад на Великій Васильківській. Станом на останні оприлюднені дані симптоми кишкової інфекції мали 27 працівників, а також щонайменше троє гостей закладу. У двох співробітників із перших десяти обстежених лабораторні аналізи підтвердили Salmonella.

    Станом на ранок 7 вересня у відкритих джерелах не з’явилося підтверджених даних про збільшення кількості постраждалих, тому називати всіх 30 людей хворими саме на сальмонельоз наразі некоректно. Сальмонелу лабораторно підтвердили у двох працівників, тоді як щодо решти йдеться про симптоми кишкової інфекції та подальші дослідження.

    Історія почалася ще 29 серпня. Як розповіли у Namelaka, тоді один із членів команди захворів із симптомами, схожими на харчове отруєння, і пішов на лікарняний. 1 вересня ще четверо співробітників повідомили, що не зможуть вийти на роботу через погане самопочуття. Того ж дня адміністрація звернулася до відповідної санітарно-епідеміологічної служби й отримала рекомендації щодо подальших дій.

    Уже наступного дня масштаб проблеми став значно очевиднішим. 2 вересня лабораторія відібрала матеріали для додаткових досліджень співробітників, поверхонь і продукції. При цьому спочатку клінічна картина не виглядала однозначною: у частини працівників разом із симптомами кишкової інфекції був кашель, через що серед можливих причин розглядали й вірусне захворювання.

    Однак до вечора 2 вересня кількість членів команди зі схожими симптомами збільшилася до 27 осіб. Наступного дня, 3 вересня, заклад отримав перші результати лабораторних досліджень десяти працівників. У двох із них виявили сальмонелу.

    Після цього Namelaka на Великій Васильківській повністю призупинила роботу.

    Адміністрація повідомила, що наразі встановлює джерело зараження разом із лабораторією. На момент першої публічної заяви були готові результати дослідження води — за словами представників закладу, з нею проблем не виявили. Результати аналізів інших зразків, зокрема продукції та виробничого середовища, ще очікували.

    Водночас у Namelaka повідомили і про випадки погіршення здоров’я серед відвідувачів. Станом на 4–5 вересня закладу було відомо про трьох гостей із симптомами, характерними для кишкової інфекції.

    З однією з відвідувачок представники Namelaka підтримували зв’язок та, за їхніми словами, оплачували витрати на лікування, очікуючи результатів її аналізів. Щодо ще двох гостей заклад намагався отримати контактні дані.

    Команда також звернулася до всіх людей, які відвідували локацію та після цього відчули характерні симптоми, із проханням повідомити про це заклад.

    При цьому друга локація Namelaka, розташована на Подолі, продовжила роботу. Представники мережі заявили, що випадків захворювання там не зафіксували.

    У своїй заяві Namelaka наголосила, що використовує сертифіковану продукцію, працівники проходять обов’язкові медогляди, а на виробництві проводять регулярну дезінфекцію, лабораторні дослідження та інші санітарні заходи. Однак конкретне джерело потрапляння Salmonella станом на останні оприлюднені дані не встановлене.

    Це важливий момент: сам факт виявлення бактерії у двох співробітників ще не дозволяє достовірно визначити, який саме продукт або етап виробничого процесу став джерелом зараження. Для цього необхідні результати епідеміологічного розслідування та лабораторного аналізу зразків.

    Що таке сальмонельоз і чому він небезпечний

    Сальмонельоз — гостре інфекційне захворювання, яке спричиняють бактерії роду Salmonella. Найчастіше уражається шлунково-кишковий тракт.

    За даними Міністерства охорони здоров’я України, зараження найчастіше пов’язане з харчовими продуктами. Серед потенційних факторів передачі — м’ясо, молочні продукти, яйця, риба та готові страви, якщо вони були заражені або неправильно зберігалися чи оброблялися.

    При гострих кишкових інфекціях небезпеку можуть становити також кондитерські вироби, молочна продукція та страви, у яких створюються сприятливі умови для розмноження бактерій. МОЗ зазначає, що ризик збільшується у разі порушення температурного режиму зберігання, термінів придатності чи правил транспортування продуктів.

    Серед характерних симптомів сальмонельозу — підвищення температури, слабкість, біль у животі, блювання та діарея. Одним із головних ризиків є швидке зневоднення організму, особливо у дітей, людей старшого віку та пацієнтів із супутніми захворюваннями.

    МОЗ радить негайно звертатися до лікаря, якщо кишкові симптоми супроводжуються високою температурою, багаторазовим блюванням, сильним болем у животі, вираженою сухістю в роті або значним зменшенням сечовипускання — це може свідчити про зневоднення.

    Самолікування у випадку підозри на гостру кишкову інфекцію може бути небезпечним, оскільки встановити конкретного збудника без лабораторного дослідження неможливо.

    Чому поки не можна говорити про 30 підтверджених випадків сальмонельозу

    Після появи інформації про ситуацію в Namelaka в частині повідомлень у соцмережах цифру «27 працівників і троє гостей» почали подавати як кількість людей, які заразилися сальмонелою. Однак оприлюднена самим закладом інформація цього не підтверджує.

    Фактично відомо про 27 працівників із подібною симптоматикою. Із перших десяти людей, результати аналізів яких надійшли, сальмонелу виявили у двох. Ще троє гостей повідомили про ознаки кишкової інфекції, але принаймні в першій публічній заяві результатів їхніх лабораторних тестів не було.

    Тому на цьому етапі можна достовірно говорити про два лабораторно підтверджені випадки Salmonella серед персоналу та щонайменше 30 людей — 27 працівників і трьох гостей — у яких зафіксували або про яких повідомили симптоми кишкової інфекції.

    На 7 вересня публічного повідомлення компетентних органів із фінальними результатами епідеміологічного розслідування, встановленим продуктом-джерелом зараження або новою підтвердженою кількістю випадків знайти не вдалося.

    До завершення досліджень Namelaka на Великій Васильківській залишається закритою. Ключовими питаннями тепер є результати аналізів решти працівників та продукції, встановлення конкретного джерела інфекції й умови, за яких заклад зможе відновити роботу.

  • Фармринок України чекає велике перезавантаження: що зміниться з 1 січня 2027 року

    Фармринок України чекає велике перезавантаження: що зміниться з 1 січня 2027 року

    Україна готується до масштабної перебудови системи державного контролю за лікарськими засобами. З 1 січня 2027 року має повноцінно запрацювати Українське фармацевтичне агентство — новий національний регулятор, який зосередить в одному органі ключові повноваження щодо реєстрації ліків, ліцензування, контролю якості, сертифікації виробництва та обігу медичних виробів.

    Відкладати запуск агенції не планують. Створення нового органу вже оформлене постановою Кабінету Міністрів №739 від 4 червня 2026 року, а Міністерство охорони здоров’я неодноразово підтверджувало, що офіційний старт роботи нового регулятора призначений саме на 1 січня 2027 року.

    Реформа має радикально змінити нинішню систему, в якій різні функції розподілені між кількома установами. У перспективі бізнес має отримати фактично «єдине вікно», а відповідальність за рішення у фармацевтичній сфері концентруватиметься в одному регуляторному органі.

    Що саме змінить Українське фармацевтичне агентство

    Українське фармацевтичне агентство створюють як орган державного контролю європейського типу.

    Його завданням стане не просто заміна однієї установи іншою, а об’єднання функцій, які зараз розпорошені між різними державними структурами.

    До ключових напрямів майбутнього регулятора мають увійти:

    • державна реєстрація лікарських засобів;
    • ліцензування діяльності у фармацевтичній сфері;
    • контроль якості та безпеки ліків;
    • видача та контроль GMP-сертифікатів;
    • нагляд за виробництвом та імпортом лікарських засобів;
    • фармаконагляд;
    • контроль медичних виробів;
    • регулювання окремих процедур клінічних досліджень.

    МОЗ пояснює реформу необхідністю створити єдиний регулятор за моделлю, яка застосовується у країнах Європейського Союзу.

    У результаті замість ситуації, коли бізнес або виробник змушений взаємодіяти з кількома різними структурами, основні рішення має ухвалювати один орган.

    Держлікслужбу приєднають до нового органу

    Однією з найпомітніших змін стане реорганізація Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

    МОЗ раніше повідомляло, що Держлікслужбу планують приєднати до Українського фармацевтичного агентства.

    Паралельно перебудовуватиметься і робота Державного експертного центру МОЗ.

    Однак різкого припинення його функцій 1 січня не буде. Для уникнення колапсу у реєстрації лікарських засобів передбачений перехідний період.

    Протягом 2027 року Державний експертний центр має завершувати експертизу матеріалів, які були подані до 31 грудня 2026 року. Це має забезпечити безперервність процесу та не допустити ситуації, коли тисячі заяв на реєстрацію чи перереєстрацію препаратів зависнуть через зміну системи.

    Сам новий регулятор паралельно братиме на себе нові процедури.

    Керівника УФА мають обирати через відкритий конкурс

    Окреме питання — хто очолить нову структуру, яка отримає величезні повноваження на фармацевтичному ринку.

    Згідно із затвердженим Кабміном порядком, керівника Українського фармацевтичного агентства мають призначити за результатами відкритого конкурсу.

    До відбору залучатимуть не лише українських чиновників.

    Передбачена участь представників міжнародних організацій, громадського сектору та пацієнтських організацій. Саме такий формат має зменшити можливості для політичного або корпоративного впливу на призначення керівника нового регулятора.

    МОЗ при цьому не повинно домінувати в конкурсній комісії. Його представник виконуватиме переважно організаційну функцію секретаря комісії.

    Остаточний склад комісії має затвердити уряд після отримання кандидатур від усіх передбачених сторін.

    Чому боротьба за посаду буде серйозною

    Очільник УФА фактично отримає контроль над критично важливими процесами на одному з найбільших та найбільш фінансово ємних ринків країни.

    Від рішень агентства залежатимуть:

    • доступ нового препарату на український ринок;
    • можливість фармвиробника працювати в Україні;
    • проходження перевірок виробництва;
    • видача ліцензій;
    • підтвердження відповідності стандартам GMP;
    • відкликання неякісних лікарських засобів;
    • регуляторні процедури для імпортерів.

    Саме тому прозорий конкурс має принципове значення.

    Якщо новий регулятор отримає високий рівень незалежності, він зможе ухвалювати рішення на основі професійних та наукових критеріїв. Якщо ж орган опиниться під політичним чи бізнесовим впливом, концентрація настільки широких повноважень, навпаки, створить додаткові ризики.

    Зарплати стануть одним із ключових питань

    Ще одна проблема — оплата праці майбутніх співробітників.

    Новому регулятору доведеться конкурувати за спеціалістів із приватними фармкомпаніями, міжнародними структурами та державними підприємствами, де рівень зарплат часто значно вищий, ніж у класичних органах виконавчої влади.

    Саме тому фінансова модель Українського фармацевтичного агентства зараз є одним із ключових питань підготовки реформи.

    МОЗ раніше повідомляло, що Україна орієнтується на європейський підхід, за якого регуляторні збори мають покривати реальну вартість надання послуг, а не перетворювати агентство на комерційну структуру.

    Від того, який фонд оплати праці врешті погодять, залежатиме здатність нового органу залучити експертів із фармакології, виробництва ліків, клінічних досліджень, фармаконагляду та регуляторної політики.

    Реєстрація ліків має стати передбачуванішою

    Одна з головних претензій бізнесу до нинішньої моделі — тривалі та складні регуляторні процедури.

    Українська система державної реєстрації лікарських засобів багато років критикується за бюрократичність, неоднорідність підходів і залежність від великої кількості адміністративних етапів.

    Новий регулятор має отримати чіткі строки, стандартизовані процедури та цифрові інструменти.

    Ключовий принцип, який зараз декларують під час підготовки переходу, — послідовність і передбачуваність регуляторних рішень. На цьому окремо наголошує і нинішнє керівництво Державного експертного центру.

    Для фармацевтичного бізнесу це означає, що правила реєстрації препарату, проходження експертизи чи отримання сертифіката мають бути зрозумілими ще до початку процедури.

    Посилиться контроль якості препаратів

    Реформа особливо важлива на тлі дискусій про якість частини препаратів, які роками залишаються на українському ринку.

    Окреме питання стосується старих генеричних лікарських засобів, для яких сучасні вимоги щодо доведення біоеквівалентності могли не застосовуватися у тому вигляді, як це передбачено сьогодні.

    Україна поступово наближає фармацевтичне законодавство до норм ЄС, і це означає більш жорсткі вимоги до доказів якості, ефективності та безпеки препаратів.

    Для частини виробників це може означати необхідність проводити додаткові дослідження, оновлювати реєстраційні матеріали або навіть залишати ринок, якщо препарат не відповідатиме новим стандартам.

    Для пацієнтів мета реформи інша — гарантувати, що препарат, який продається в українській аптеці, має підтверджену якість і терапевтичну ефективність.

    Україна фактично переходить на європейську модель

    Створення УФА є частиною ширшої євроінтеграції української фармацевтичної системи.

    Україна приводить законодавство у відповідність до вимог Європейського Союзу щодо лікарських засобів, клінічних досліджень, виробництва та фармаконагляду.

    Частина нових нормативних актів також набере чинності саме 1 січня 2027 року. Наприклад, новий порядок проведення клінічних досліджень уже ухвалений із такою датою набрання чинності.

    У перспективі це має полегшити взаємне визнання регуляторних процедур та інтеграцію України в європейський фармацевтичний простір.

    Чи можуть запуск перенести

    Наразі офіційних підстав очікувати перенесення немає.

    МОЗ ще у травні підкреслювало, що 1 січня 2027 року залишається датою запуску Українського фармацевтичного агентства.

    Той самий дедлайн закладений і в нормативну базу.

    Водночас це не означає, що з першого дня абсолютно всі процедури запрацюють у новій моделі без перехідного періоду.

    Частину технічних, експертних та сервісних функцій на початковому етапі можуть продовжувати виконувати існуючі установи. Саме для цього передбачений перехід протягом 2027 року.

    Головне — з 1 січня має з’явитися один центр відповідальності за фармацевтичне регулювання.

    Якщо реформу реалізують за нинішнім планом, для українського фармринку 2027 рік стане одним із найбільших регуляторних переломів за останні десятиліття.

  • «Сінево» та CSD Lab судяться з державою: чи зникнуть безкоштовні аналізи для українців

    «Сінево» та CSD Lab судяться з державою: чи зникнуть безкоштовні аналізи для українців

    Найбільші приватні лабораторії України – «Сінево» та CSD Lab – оскаржують у суді нові правила фінансування Програми медичних гарантій. Компанії заявляють, що зміни суттєво скорочують державні виплати приватним лабораторіям і можуть поставити під загрозу їхню участь у програмі, за якою українці отримують безкоштовні лабораторні дослідження за направленням лікаря.

    Про це повідомляє Forbes Ukraine.

    За інформацією видання, Київський окружний адміністративний суд у червні 2026 року відкрив провадження за позовами приватних лабораторій проти Кабінету Міністрів України та Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

    Зокрема, позов мережі «Сінево» вже прийнято до розгляду, а підготовче судове засідання призначене на 7 липня 2026 року.

    Що стало причиною конфлікту

    Предметом спору став новий порядок реалізації Програми медичних гарантій, який, на думку приватних лабораторій, створює нерівні умови між державними та приватними медичними закладами.

    У «Сінево» та CSD Lab стверджують, що після змін рівень компенсацій для приватних лабораторій скорочується приблизно до 30% від попереднього рівня фінансування.

    На думку представників бізнесу, такі правила можуть зробити участь приватних лабораторій у державній програмі економічно невигідною.

    Саме тому компанії вирішили оскаржити нові умови в судовому порядку.

    Що таке Програма медичних гарантій

    Програма медичних гарантій – це державний механізм фінансування медичних послуг, який реалізує НСЗУ.

    У межах програми українці можуть безкоштовно отримувати визначений перелік медичних послуг, серед яких консультації лікарів, діагностика, лабораторні дослідження, стаціонарне лікування та інші види медичної допомоги за направленням сімейного або профільного лікаря.

    Приватні медичні заклади можуть брати участь у програмі нарівні з державними та комунальними лікарнями, якщо укладають відповідний договір із НСЗУ.

    Чи вплине це на пацієнтів

    Поки що безпосередніх змін для пацієнтів немає.

    Однак, якщо суд не задовольнить позови, а нові правила залишаться чинними, частина приватних лабораторій може переглянути свою участь у Програмі медичних гарантій.

    У такому випадку пацієнти можуть втратити можливість проходити окремі безкоштовні лабораторні дослідження саме у приватних мережах і будуть змушені звертатися до інших медичних закладів, які залишаться учасниками програми.

    Водночас остаточні наслідки залежатимуть як від результатів судового розгляду, так і від подальших рішень НСЗУ та самих лабораторій.

    Коли чекати перших рішень

    Першим етапом стане підготовче засідання у справі за позовом «Сінево», яке призначене на 7 липня 2026 року.

    Саме після початку судового розгляду стане зрозуміло, чи матимуть приватні лабораторії шанси домогтися перегляду нових правил фінансування та збереження нинішніх умов участі у Програмі медичних гарантій.

  • Не треба чекати дня народження: українцям спростили отримання 2000 гривень

    Не треба чекати дня народження: українцям спростили отримання 2000 гривень

    Українці віком від 40 років тепер можуть значно простіше оформити державну допомогу на проходження профілактичного медичного обстеження. У програмі «Скринінг здоров’я 40+», яка діє з початку 2026 року, змінили правила подання заявок, прибравши одну з головних бюрократичних вимог. Тепер чекати спеціальної дати більше не потрібно.

    Йдеться про державну програму раннього виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету другого типу та проблем психічного здоров’я. Кожен учасник програми отримує 2000 гривень на проходження комплексного медичного скринінгу у закладах охорони здоров’я, які приєдналися до державної ініціативи.

    Що змінилося

    Головна новація полягає в тому, що людина може подати заявку одразу після досягнення 40-річного віку. Раніше оформлення було прив’язане до дня народження та передбачало очікування спеціального запрошення. Тепер звернутися за допомогою можна будь-якого дня після досягнення необхідного віку.

    Крім того, чітко визначено строки отримання та використання коштів. Після подання заявки гроші надходять на спеціальний рахунок протягом семи днів. Використати їх потрібно впродовж двох місяців. Якщо кошти залишаться невикористаними, вони автоматично повернуться до бюджету.

    На що можна витратити 2000 гривень

    Важливо розуміти, що йдеться не про пряму грошову виплату. Отримані кошти не можна зняти готівкою або використати на інші потреби.

    Держава надає 2000 гривень виключно для оплати медичних послуг у межах програми «Скринінг здоров’я 40+». Гроші працюють як цільова допомога і можуть бути використані лише у медичних закладах, які беруть участь у програмі.

    До переліку обстежень входять:

    • оцінка ризиків серцево-судинних захворювань;
    • перевірка на цукровий діабет другого типу;
    • оцінка психічного здоров’я;
    • вимірювання артеріального тиску;
    • перевірка роботи серця;
    • лабораторні дослідження крові та інших показників;
    • консультація лікаря та рекомендації щодо подальшого лікування або профілактики.

    У Міністерстві охорони здоров’я наголошують, що головна мета програми — виявити небезпечні захворювання на ранніх стадіях, коли лікування є найбільш ефективним і доступним.

    Як оформити допомогу через «Дію»

    Для онлайн-оформлення необхідно мати спеціальну «Дія.Картку». Саме на неї надходять кошти після схвалення заявки. Оформити таку картку можна через банки-партнери програми. Серед них:

    • ПриватБанк;
    • monobank;
    • Sense Bank;
    • А-Банк;
    • Банк Кредит Дніпро.

    Після відкриття картки потрібно подати заявку в застосунку «Дія» у розділі державних послуг. Якщо картка вже оформлена, повторно відкривати її не потрібно.

    Що робити тим, хто не користується «Дією»

    Для українців, які не мають смартфона або не користуються державним застосунком, передбачено альтернативний механізм.

    У такому випадку необхідно звернутися до одного з банків-партнерів, оформити спеціальну картку для участі в програмі та подати заявку через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Після перевірки документів кошти також надходять протягом семи днів.

    Скільки українців можуть скористатися програмою

    Програма «Скринінг здоров’я 40+» стартувала 1 січня 2026 року та охоплює всіх громадян України, які досягли 40-річного віку. Обстеження можна проходити незалежно від місця проживання чи реєстрації — як у державних, так і в приватних медичних закладах, що приєдналися до проєкту.

    Уряд розраховує, що завдяки програмі вдасться суттєво знизити смертність від серцево-судинних захворювань та покращити ранню діагностику хронічних хвороб серед українців середнього та старшого віку. На реалізацію ініціативи у державному бюджеті передбачені мільярди гривень фінансування.

    Нові правила фактично спрощують доступ до державної допомоги та дозволяють українцям швидше пройти необхідні обстеження без прив’язки до конкретної дати чи тривалого очікування запрошення.