Golosnovinua.com

Позначка: МВС

  • «На щиті» повернулися додому: Україна отримала 252 тіла загиблих

    «На щиті» повернулися додому: Україна отримала 252 тіла загиблих

    Україна 17 вересня 2026 року провела черговий етап репатріації та повернула тіла 252 загиблих. За інформацією, яку надала російська сторона, вони належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Проте остаточно підтвердити особи загиблих зможуть лише після проведення відповідних експертиз.

    Про повернення повідомили Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міністерство внутрішніх справ України.

    У відомствах наголосили, що отримана від Росії інформація про належність тіл потребує перевірки. Саме тому наразі не можна стверджувати, що всі 252 репатрійовані тіла належать загиблим українським військовим.

    Після повернення в Україну тіла передають до визначених спеціалізованих державних установ. Там слідчі правоохоронних органів разом із фахівцями судово-медичної експертизи проводять комплекс досліджень для встановлення особи кожного загиблого.

    Особливе значення має молекулярно-генетична експертиза, яка дозволяє порівнювати ДНК-профілі загиблих із біологічними зразками їхніх родичів. Крім того, експерти можуть використовувати інформацію про особисті речі, документи, татуювання, особливі прикмети та стоматологічні дані.

    Процедура ідентифікації іноді потребує тривалого часу, особливо якщо стан останків ускладнює проведення необхідних досліджень.

    Репатріацію вдалося здійснити завдяки спільній роботі Координаційного штабу, Об’єднаного центру при Службі безпеки України, Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ, Офісу омбудсмана, ДСНС та інших державних структур.

    Важливу роль у проведенні гуманітарної операції відіграв Міжнародний комітет Червоного Хреста, якому українська сторона висловила вдячність за сприяння.

    Безпосереднє транспортування репатрійованих тіл до спеціалізованих установ забезпечують військовослужбовці ЗСУ. Після цього матеріали передають правоохоронцям та судово-медичним експертам для проведення подальших процедур.

    Це не перша масштабна репатріація протягом 2026 року. Зокрема, 13 серпня Україна повернула тіла 261 загиблого, а 16 липня — ще 501 тіло, які, за попередніми твердженнями російської сторони, могли належати українським військовим.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», під час липневої репатріації також наголошувалося на необхідності ретельної перевірки кожного випадку. Дані, передані Росією, не завжди відповідають результатам українських експертиз.

    Для родин зниклих безвісти повернення тіл означає початок нового етапу очікування. Офіційне встановлення особи загиблого має відбутися до повідомлення родині та передачі тіла для поховання.

    Тому близьким військовослужбовців, доля яких залишається невідомою, рекомендують підтримувати зв’язок зі слідчими та відповідними державними органами.

    Кожна репатріаційна операція є важливим кроком у встановленні долі загиблих та поверненні їх додому. Водночас остаточні висновки щодо належності репатрійованих тіл українським військовослужбовцям мають ґрунтуватися виключно на результатах офіційної ідентифікації.

  • Розстріл українських військових на Харківщині: силовики затримали озброєного російського окупанта в Харкові

    Розстріл українських військових на Харківщині: силовики затримали озброєного російського окупанта в Харкові

    Правоохоронні органи України в результаті масштабної спеціальної операції затримали підозрюваного в жорстокому вбивстві українських захисників на Харківщині, яким виявився діючий військовослужбовець збройних сил РФ. Про успішне знешкодження небезпечного злочинця офіційно повідомив міністр внутрішніх справ Іван Вигівський. За даними Національної поліції, трагедія забрала життя п’ятьох бійців 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, а сам напад стався напередодні, 13 жовтня.

    Для встановлення місцезнаходження та нейтралізації нападника було розгорнуто масштабні пошукові заходи із залученням спецпризначенців поліції, кримінальних аналітиків, слідчих, криміналістів, бійців Військової служби правопорядку, контррозвідників Служби безпеки України, військовослужбовців Національної гвардії та представників прокуратури. Головним завданням зведених підрозділів було оперативне затримання фігуранта до того, як озброєний ворог міг би завдати шкоди цивільним або іншим військовим.

    «Злочинець був озброєний, тому головною метою було якнайшвидше його затримати та не допустити більшої кількості жертв. Менш ніж за добу наші підрозділи обстежили десятки квадратних кілометрів території, зокрема ймовірні маршрути пересування вбивці та місця, де він міг переховуватися. Годину тому підозрюваного – військового РФ – затримали», – повідомив Іван Вигівський.

    Фізичне перехоплення та взяття під варту російського військового відбулося безпосередньо в місті Харкові. Наразі тривають невідкладні процесуальні та слідчі дії, спрямовані на детальне з’ясування всіх мотивів, хронології та обставин скоєння злочину проти воїнів 72-ї ОМБр. Крім того, силовики перевіряють затриманого окупанта на можливу причетність до вчинення ще одного вбивства на території регіону. Подальше досудове розслідування цього кримінального провадження здійснюватиметься слідчими Служби безпеки України під процесуальним керівництвом прокуратури.

  • Київ переходить на посилене патрулювання: поліція та Нацгвардія виходять на вулиці через блекаути

    Київ переходить на посилене патрулювання: поліція та Нацгвардія виходять на вулиці через блекаути

    У Києві посилюють заходи безпеки через масштабні відключення електроенергії та перебої в роботі комунальної інфраструктури. У темний час доби на вулицях столиці збільшать кількість патрулів Національної поліції та Національної гвардії. Одночасно в місті розгортають спеціальні намети допомоги населенню та посилюють захист об’єктів критичної інфраструктури, зокрема мостів.

    Про це 9 жовтня повідомив міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський. Відповідну інформацію оприлюднили на офіційному сайті МВС.

    За словами очільника відомства, рішення пов’язане зі складною ситуацією в столиці після російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    Тривалі відключення електроенергії та перебої в роботі комунальних систем створюють додаткові труднощі для мешканців Києва. Саме тому правоохоронці посилюють присутність на вулицях, щоб забезпечити громадський порядок у темний час доби.

    Додаткові патрулі Нацполіції та Нацгвардії працюватимуть у межах заходів із підтримання безпеки населення.

    При цьому МВС поки не оприлюднило точну кількість залучених правоохоронців та конкретних маршрутів патрулювання.

    Паралельно Державна служба з надзвичайних ситуацій розпочала розгортання спеціальних пунктів допомоги громадянам.

    Перші намети вже встановили в Оболонському, Голосіївському та Подільському районах Києва.

    У цих пунктах жителі столиці можуть зарядити мобільні телефони, павербанки та інші пристрої, а також скористатися безкоштовним доступом до Wi-Fi.

    За словами Вигівського, у разі погіршення ситуації кількість таких пунктів збільшать не лише в Києві, а й в інших регіонах України.

    Рішення про додаткові заходи підтримки ухвалили після ранкової селекторної наради під головуванням президента України.

    Окрему увагу МВС приділяє захисту критичної інфраструктури столиці.

    Вигівський повідомив, що доповів прем’єр-міністру про роботу відповідних підрозділів, які залучені до охорони стратегічно важливих об’єктів, зокрема мостів.

    Посилення цих заходів відбувається на тлі російських атак, спрямованих на порушення нормального функціонування українських міст.

    Через пошкодження енергетичних об’єктів у Києві виникають проблеми не лише з електропостачанням, а й із роботою окремих комунальних систем.

    Правоохоронці та рятувальники готуються реагувати на можливі ускладнення, пов’язані з тривалими відключеннями.

    Таким чином, столиця переходить до посиленого режиму забезпечення громадського порядку в темний час доби. Поки енергетики працюють над відновленням електропостачання, поліція та Нацгвардія збільшують свою присутність на вулицях, а ДСНС забезпечує додаткові можливості для допомоги мешканцям.

    МВС наголошує, що відповідні заходи покликані підтримати безпеку та життєдіяльність Києва в умовах російських обстрілів і перебоїв із комунальними послугами.

  • «На щиті»: Україна повернула тіла 252 загиблих — попереду ідентифікація

    «На щиті»: Україна повернула тіла 252 загиблих — попереду ідентифікація

    Україна 17 вересня провела черговий етап репатріації та повернула тіла 252 загиблих. За інформацією, переданою російською стороною, вони належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Тепер слідчим та судово-медичним експертам належить встановити особи репатрійованих.

    Про повернення повідомили Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міністерство внутрішніх справ України. У МВС наголосили, що твердження про належність тіл українським громадянам на цьому етапі базується саме на інформації російської сторони.

    Саме тому коректніше поки не називати всі 252 тіла підтверджено загиблими українськими військовослужбовцями: остаточну відповідь мають дати експертизи та процедура ідентифікації.

    Хто брав участь у поверненні

    Репатріацію вдалося провести завдяки спільній роботі Координаційного штабу, Об’єднаного центру при СБУ, Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.

    Окремо українська сторона подякувала Міжнародному комітету Червоного Хреста за сприяння у проведенні репатріаційних заходів.

    Збройні сили забезпечують транспортування повернених тіл до визначених державних спеціалізованих установ. Після цього їх передають правоохоронцям та спеціалістам судово-медичної експертизи.

    Попереду — експертизи та встановлення особи кожного

    Наступний етап може бути значно тривалішим за саму процедуру репатріації.

    Слідчі правоохоронних органів разом з експертними установами МВС мають провести необхідні дослідження та ідентифікувати загиблих. Після підтвердження особи тіло може бути передане родині для поховання.

    У складних випадках для встановлення особи використовують молекулярно-генетичні дослідження та порівняння ДНК-профілів із біологічними зразками родичів зниклих безвісти.

    Крім генетики, експерти можуть враховувати особисті речі, документи, жетони, особливі прикмети, стоматологічні дані, татуювання та іншу інформацію, яка допомагає встановити особу.

    Швидкість такого процесу залежить від стану останків, наявності матеріалу для дослідження та того, чи є у державних базах зразки ДНК близьких родичів.

    Списків загиблих одразу не публікують

    Для родичів зниклих безвісти чергова репатріація нерідко стає початком нового етапу важкого очікування.

    Координаційний штаб пояснює, що після повернення тіл саме фахівці Національної поліції та експертних установ проводять дослідження, необхідні для встановлення особи. Тому попередні списки, які можуть з’являтися в соцмережах чи російських ресурсах, не слід сприймати як остаточне підтвердження загибелі конкретної людини.

    Повідомлення сім’ї має відбутися після офіційної ідентифікації.

    Це важливо ще й тому, що під час попередніх масштабних репатріацій отримана від Росії інформація не завжди збігалася з результатами українських експертиз.

    Nenka.info вже писала про проблеми з ідентифікацією

    У липні Nenka.info повідомляла про попередню масштабну репатріацію, коли до України повернули 501 тіло загиблих.

    Тоді також наголошувалося: дані російської сторони не можна автоматично прирівнювати до остаточно підтверджених втрат українських військових. Під час попередніх досліджень серед репатрійованих знаходили останки, щодо яких виникали підстави припускати належність до російських військових, а в окремих випадках для точного встановлення особи були необхідні тривалі додаткові експертизи.

    Україна повернула ще 501 тіло полеглих: попереду складна ідентифікація

    Саме тому цифру 252 також не варто механічно додавати до офіційної статистики загиблих українських військовослужбовців.

    У червні повернули ще 522 тіла

    Це далеко не перша велика репатріаційна операція у 2026 році.

    18 червня Україна повернула тіла 522 загиблих, які, за твердженням російської сторони, належали громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Після цього також розпочали експертні дослідження та процедуру ідентифікації.

    У липні відбулася наступна велика репатріація — 501 тіло.

    Ці операції є частиною окремого гуманітарного механізму, який не слід плутати з обміном військовополоненими.

    Пошукові групи працюють фактично під вогнем

    Окрему роль у поверненні загиблих відіграє гуманітарний проєкт Збройних сил України «На щиті».

    Його пошукові групи працюють безпосередньо у районах бойових дій, де знаходять та евакуюють тіла загиблих військовослужбовців.

    Як зазначив Генеральний штаб, така робота нерідко відбувається в умовах загрози ударів безпілотників, дистанційного мінування та артилерійських обстрілів.

    Саме тому пошукова та евакуаційна операція може тривати навіть тоді, коли місце ймовірної загибелі військового вже відоме.

    Репатріація — це лише перший етап

    Повернення тіла до України ще не означає завершення процедури.

    Після доставки до спеціалізованої установи експерти мають провести дослідження, сформувати необхідні матеріали та встановити особу. У складних випадках потрібні повторні ДНК-тести.

    Лише після процесуального підтвердження родичі отримують офіційну інформацію.

    Для сімей зниклих безвісти це означає, що відсутність швидкого повідомлення після новини про репатріацію не є свідченням того, що їхнього родича немає серед повернених.

    Держава продовжує пошук зниклих

    Координаційний штаб паралельно проводить зустрічі з родинами військовополонених та зниклих безвісти.

    Зокрема, 15–16 вересня представники штабу обговорювали з сім’ями порядок ДНК-досліджень, механізми отримання інформації про зниклих, взаємодію зі слідчими та процедури ідентифікації репатрійованих тіл.

    Родичам рекомендують підтримувати зв’язок зі слідчим у відповідному кримінальному провадженні та повідомляти державним органам додаткову інформацію, яка може допомогти у встановленні долі людини.

    Що відомо на цей момент

    Отже, 17 вересня Україна отримала 252 тіла загиблих. Російська сторона заявляє, що вони належать українським громадянам, серед яких є військовослужбовці. Українська сторона поки не підтвердила особу кожного з репатрійованих.

    Тепер головна робота переходить до слідчих, судово-медичних експертів і лабораторій.

    Після встановлення особи кожного загиблого держава зможе передати його родині, щоб близькі отримали можливість попрощатися і поховати людину з належними почестями.

  • В Україні повертають поліцейські «Фантоми»: як вони ловитимуть порушників на дорогах

    В Україні повертають поліцейські «Фантоми»: як вони ловитимуть порушників на дорогах

    На українські дороги планують повернути спеціальні поліцейські автомобілі «Фантом», які здатні фіксувати порушення швидкісного режиму просто під час руху. Перед відновленням роботи машини та встановлене в них обладнання мають пройти налаштування, перевірку та повірку. Паралельно вже з 20 серпня в Україні запрацюють 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР.

    Міністерство внутрішніх справ посилює контроль за дотриманням правил дорожнього руху через високий рівень аварійності в Україні. Одним із ключових нововведень стане повернення на дороги так званих автомобілів-«Фантомів».

    Про відповідні плани заявили у МВС та Департаменті патрульної поліції. За словами очільника МВС Івана Вигівського, швидкість залишається однією з головних причин дорожньо-транспортних пригод, тому правоохоронці планують розширювати засоби контролю за водіями.

    Що таке автомобіль – «Фантом»

    «Фантом» — це спеціальний автомобіль патрульної поліції, який зовні практично не відрізняється від звичайної машини у транспортному потоці. Водночас він обладнаний комплексом, здатним фіксувати порушення швидкісного режиму.

    Головна особливість таких автомобілів полягає в тому, що контроль може здійснюватися безпосередньо під час руху. Таким чином, водій не завжди може заздалегідь зрозуміти, що поруч із ним їде поліцейський автомобіль із системою фіксації порушень.

    «Фантоми» вже використовувалися в Україні до початку повномасштабного російського вторгнення. За даними МВС, вони пропрацювали близько місяця, і за цей період до відповідальності за перевищення швидкості притягнули понад 26 тисяч водіїв.

    Після початку повномасштабної війни їхню роботу припинили.

    Коли «Фантоми» повернуться на дороги

    Точної дати повноцінного відновлення роботи автомобілів-«Фантомів» наразі не названо.

    Начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький повідомив, що перед запуском автомобілі необхідно технічно підготувати. Йдеться про налаштування машин, перевірку та повірку встановленого обладнання.

    Лише після завершення цих процедур системи зможуть використовувати для фіксації порушень відповідно до вимог законодавства.

    Тому повідомлення про те, що «Фантоми» вже масово працюють на українських дорогах, наразі було б передчасним: МВС оголосило саме про їх повернення та підготовку до відновлення роботи.

    З 20 серпня запрацюють 50 нових камер

    Водночас інший елемент посиленого контролю запускають уже 20 серпня 2026 року.

    За даними патрульної поліції, на дорогах України почнуть працювати 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР. Після їхнього запуску загальна кількість таких комплексів у країні становитиме 426.

    Розташування всіх комплексів можна переглянути тут:🔗

    Нові прилади з’являться на дорогах Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Волинської, Чернівецької, Рівненської, Житомирської, Вінницької, Київської, Дніпропетровської, Кіровоградської та Черкаської областей.

    Нові комплекси також встановлюють у низці міст, зокрема Рівному, Житомирі, Смілі, Чернівцях, Миколаєві та Стрию.

    Для систематичних порушників хочуть посилити покарання

    Повернення «Фантомів» та розширення мережі камер — лише частина запланованих змін.

    У МВС також пропонують посилити відповідальність за систематичні порушення правил дорожнього руху.

    Іван Вигівський заявив, що відповідальність для водіїв, які регулярно порушують правила, повинна бути «відчутною та невідворотною». МВС разом із народними депутатами вже напрацювало низку відповідних ініціатив і розраховує на підтримку Верховної Ради.

    Окремими напрямами називають безпеку пасажирських перевезень та врегулювання питання керування легким електротранспортом.

    Чому поліція посилює контроль

    У МВС пояснюють нові заходи ситуацією з аварійністю.

    Лише за перші тижні серпня 2026 року в Україні було зафіксовано понад 1300 ДТП із постраждалими людьми. Одним із ключових факторів ризику правоохоронці називають перевищення дозволеної швидкості.

    Саме тому система контролю має складатися одразу з кількох елементів: стаціонарних камер автоматичної фіксації, контролю патрульними та автомобілів-«Фантомів», здатних виявляти порушників безпосередньо у транспортному потоці.

    Водночас у МВС наголошують, що метою змін є не лише збільшення кількості штрафів. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на зменшення аварійності та зміну поведінки водіїв на дорогах.

  • Кравченко пішов на конфлікт із Татаровим і проводить операції без відома ОП – УП

    Кравченко пішов на конфлікт із Татаровим і проводить операції без відома ОП – УП

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко, за інформацією «Української правди», вступив у прямий конфлікт із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим, який протягом останніх років мав значний вплив на правоохоронний блок влади. Одним із проявів цього протистояння стала практика проведення резонансних правоохоронних операцій без попереднього інформування Татарова.

    Про це йдеться в матеріалі «Української правди», оприлюдненому 11 серпня.

    Одним із ключових епізодів видання називає масштабну операцію проти посадовців Національної поліції у справі про так звані «порноофіси».

    Операцію проти топполіцейських провели без відома Татарова

    За даними УП, Кравченко не попередив Татарова про підготовку операції, під час якої правоохоронці одночасно провели слідчі дії в кількох регіональних управліннях Нацполіції.

    Сама операція відбулася 20 травня 2026 року. Офіс генерального прокурора спільно зі Службою безпеки України заявив про викриття корупційної схеми в Національній поліції. Слідство стверджує, що керівники територіальних підрозділів поліції в Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях могли за гроші забезпечувати безперешкодну діяльність мережі так званих «порноофісів».

    Тоді були затримані начальник ГУНП в Івано-Франківській області та його заступник, перший заступник керівника поліції Тернопільщини, заступник начальника поліції Житомирської області, а також водій автогосподарства Центру обслуговування підрозділів МВС. За версією слідства, останній виконував роль посередника.

    Що відомо про схему з «порноофісами»

    За матеріалами слідства, посадовці нібито отримували гроші за невтручання у діяльність осіб, які створювали та поширювали через інтернет порнографічний контент.

    Слідство заявляло, що розмір так званої «абонплати» міг становити $20 000 щомісяця для керівництва одного з регіональних підрозділів поліції. Ще $5000, за версією правоохоронців, отримував посередник.

    Правоохоронці задокументували кілька передач коштів. Зокрема, у лютому посередник нібито отримав $45 000, а у квітні – ще $25 000.

    Під час обшуків у фігурантів також вилучили шість дорогих автомобілів, швейцарські годинники, зброю та готівку в різних валютах на загальну суму понад 22,6 млн грн.

    У МВС заявляли, що знали про розслідування

    Водночас твердження про секретність операції саме від Татарова не означає, що про неї не знало керівництво Міністерства внутрішніх справ.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко після резонансних затримань заявив, що МВС знало про розслідування від самого початку та сприяло правоохоронцям. Міністерство також повідомило про звільнення водія, який фігурував у справі.

    Таким чином, операція не була повністю закритою всередині правоохоронної системи. За версією УП, принциповим моментом стало саме те, що про неї заздалегідь не повідомили Татарова.

    Чому можливий конфлікт важливий

    Татарова в українському політичному середовищі протягом останніх років пов’язували з координацією правоохоронного напряму в Офісі президента. Тому повідомлення про те, що генеральний прокурор проводить великі операції без його попереднього відома, може свідчити про зміну неформального балансу впливу всередині правоохоронної вертикалі.

    Однак наразі ані Кравченко, ані Татаров публічно не підтвердили наявність особистого конфлікту. Так само немає офіційного підтвердження, що генпрокурор зобов’язаний погоджувати з посадовцями ОП проведення конкретних слідчих операцій.

    Саме тому повідомлення про протистояння Кравченка і Татарова варто відокремлювати від установлених фактів у справі «порноофісів»: затримання та слідчі дії офіційно підтверджені, тоді як інформація про внутрішній конфлікт у владній команді ґрунтується на даних джерел «Української правди».

  • Зеленський визначився з новим секретарем РНБО: ключову посаду запропонували Ігорю Клименку

    Зеленський визначився з новим секретарем РНБО: ключову посаду запропонували Ігорю Клименку

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що запропонував колишньому міністру внутрішніх справ Ігорю Клименку очолити Раду національної безпеки і оборони. У разі оформлення відповідного кадрового рішення Клименко змінить на посаді Рустема Умєрова, якого, за повідомленнями українських медіа, переводять на керівництво Службою зовнішньої розвідки.

    Про кадрову пропозицію Зеленський повідомив 3 серпня під час спілкування в межах наради керівників закордонних дипломатичних установ. Президент пояснив вибір значним досвідом Клименка у координації структур сектору безпеки та оборони. За словами глави держави, одним із головних завдань нового секретаря РНБО має стати постійний контроль за реалізацією рішень Ради та координація різних елементів безпекового блоку.

    Кандидатура Клименка в цьому контексті виглядає закономірною з огляду на його тривалу роботу в системі Міністерства внутрішніх справ. До уряду він прийшов після багаторічної кар’єри в правоохоронних органах. У вересні 2019 року Клименко очолив Національну поліцію, а після загибелі міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського в авіакатастрофі у Броварах у січні 2023 року став виконувачем обов’язків міністра. 7 лютого 2023 року Верховна Рада призначила його міністром внутрішніх справ — рішення тоді підтримав 321 народний депутат.

    До приходу в поліцію Клименко також мав військовий досвід. Він закінчив Харківський військовий університет, у 1994–1997 роках проходив службу у Збройних силах України, після чого перейшов до системи органів внутрішніх справ. Значну частину ранньої кар’єри він працював у сфері кадрового забезпечення та психологічної служби. Клименко має науковий ступінь доктора психологічних наук.

    На посаді міністра він фактично керував однією з найбільших силових систем держави під час повномасштабної війни. До структури МВС входять Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, ДСНС та інші органи й підрозділи. Значна частина цих структур виконує не тільки правоохоронні та рятувальні функції, а й безпосередньо бере участь у бойових діях та забезпеченні оборони.

    Показовою стала й заява самого Клименка після завершення роботи на чолі МВС. 16 липня він повідомив, що для нього було честю працювати з командою відомства понад три роки. Серед основних напрямів роботи він назвав ліквідацію наслідків російських ударів, евакуацію цивільного населення, гуманітарне розмінування, охорону державного кордону, підтримання правопорядку та участь підрозділів системи МВС у бойових діях.

    Саме такий досвід може бути одним із ключових аргументів для переходу Клименка до РНБО. На відміну від міністерської посади, секретар Ради не керує окремим силовим відомством. Його роль значною мірою полягає в організації роботи Ради, координації підготовки рішень у сфері національної безпеки та контролі за їх виконанням після введення в дію указами президента.

    Кадрове рішення відбувається на тлі ширшої перебудови українського безпекового блоку. Паралельно українські медіа повідомили про рішення Зеленського призначити Рустема Умєрова керівником Служби зовнішньої розвідки. Таким чином, ідеться не про ізольовану заміну одного чиновника, а про перерозподіл управлінців між ключовими структурами, відповідальними за оборону, розвідку та національну безпеку.

    Для Умєрова перехід до зовнішньої розвідки означатиме чергову зміну напряму роботи. Раніше він очолював Міністерство оборони, після чого працював секретарем РНБО. Тепер його досвід міжнародних контактів та роботи з оборонними партнерами може бути використаний уже в розвідувальному секторі.

    Для Клименка ситуація протилежна: більша частина його професійної кар’єри була пов’язана з внутрішньою безпекою. Він пройшов шлях від роботи в органах внутрішніх справ до керівництва Національною поліцією та всім Міністерством внутрішніх справ. Тому його можливий прихід до РНБО може посилити саме практичну координацію між правоохоронними, військовими та іншими структурами сектору безпеки.

    Важливо й те, що Зеленський анонсував подальші кадрові рішення. Це означає, що нинішня перестановка може виявитися лише частиною масштабнішого оновлення керівництва силового блоку. Президент останнім часом робить акцент на швидкості виконання ухвалених рішень та персональній відповідальності керівників за результат.

    Для РНБО цей аспект особливо важливий. Рада формує та узгоджує рішення з питань оборони, санкційної політики, економічної й енергетичної безпеки та інших стратегічних напрямів. В умовах повномасштабної війни вона залишається одним із головних майданчиків, де зводиться інформація від військових, розвідувальних, правоохоронних та урядових структур.

    Саме тому перехід Клименка на посаду секретаря РНБО може означати для нього суттєву зміну масштабу роботи: замість управління однією великою системою він має перейти до координації рішень, що стосуються всього сектору національної безпеки.

    При цьому на момент появи перших повідомлень принципово важливо розрізняти пропозицію президента та юридично оформлене призначення. Зеленський повідомив про запропоновану Клименку посаду, однак остаточний статус кадрової перестановки визначається відповідним президентським указом. Тому до його офіційного оприлюднення коректніше говорити саме про намір призначити Клименка секретарем РНБО, а не про завершену процедуру.

    Утім, політичний сигнал уже очевидний: після роботи на чолі одного з найбільших силових відомств країни Ігор Клименко може перейти на рівень загальної координації сектору безпеки. А разом із переведенням Рустема Умєрова до зовнішньої розвідки та анонсованими Зеленським наступними рішеннями це формує нову конфігурацію українського безпекового керівництва.

  • Нацгвардійці, прикордонники та поліцейські на фронті отримають нові бойові виплати

    Нацгвардійці, прикордонники та поліцейські на фронті отримають нові бойові виплати

    Міністерство внутрішніх справ затвердило порядок виплати додаткових винагород військовослужбовцям Національної гвардії України, Державної прикордонної служби та поліцейським підрозділів особливого призначення, які виконують бойові завдання. Нові виплати запроваджуються в межах експериментального проєкту мотиваційного забезпечення та будуть нараховуватися заднім числом — з 1 червня 2026 року.

    Про це повідомив міністр внутрішніх справ Іван Вигівський.

    За його словами, відповідні накази вже підписані та передані на державну реєстрацію. Після завершення цієї процедури документи офіційно набудуть чинності.

    Новий механізм передбачає додаткові виплати залежно від складності, небезпеки та результативності виконання бойових завдань. Загальна сума мотиваційних виплат може сягати до 460 тисяч гривень на місяць.

    Зокрема, передбачені такі винагороди:

    • до 100 тис. грн на місяць — за безпосередню участь у бойових діях;
    • 170 тис. грн на місяць — за виконання бойових завдань безпосередньо на лінії зіткнення;
    • 70 тис. грн на місяць — за виконання завдань на інших ділянках фронту в межах ротного опорного пункту;
    • 50 тис. грн на місяць — за службу на пунктах управління;
    • від 15 до 30 тис. грн — для військових інструкторів;
    • до 10 тис. грн — для інших категорій військовослужбовців.

    Окрім щомісячних виплат, накази передбачають окремі винагороди за виконання конкретних бойових завдань. Так, військовослужбовці зможуть отримати 40 тис. грн за добу за захоплення ворожих позицій, 20 тис. грн за добу — за повернення раніше втрачених позицій, 100 тис. грн — за кожного взятого в полон російського військового та 15 тис. грн — за знищення противника у стрілецькому або рукопашному бою.

    Як пояснили в МВС, військовослужбовці Нацгвардії, Державної прикордонної служби та поліцейські підрозділів особливого призначення виконують бойові завдання нарівні з підрозділами Збройних сил України, однак порядок їхнього грошового забезпечення регулюється окремими наказами Міністерства внутрішніх справ, а не Міністерства оборони.

    Підставою для запровадження нових виплат стала постанова Кабінету Міністрів №768 від 12 червня 2026 року, яка раніше ввела аналогічну систему мотиваційних виплат для військовослужбовців Збройних сил України. Тепер відповідний механізм поширюється й на інші складові Сил оборони України, що перебувають у системі МВС. Нові виплати нараховуватимуться за період, починаючи з 1 червня 2026 року.

  • У Патрульної поліції України новий керівник

    У Патрульної поліції України новий керівник

    30 липня у Національній поліції України відбулися кадрові зміни. Тимчасово виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе офіційно представив особовому складу нового начальника Департаменту патрульної поліції. Відтепер підрозділ очолює полковник поліції Олексій Білошицький, який до цього працював на посаді першого заступника керівника департаменту.

    Про це повідомляє Національна поліція України.

    У відомстві зазначили, що Олексій Білошицький є одним із тих правоохоронців, які стояли біля витоків створення сучасної патрульної поліції після реформи правоохоронної системи. Протягом багатьох років він брав участь у розвитку служби, впровадженні нових механізмів роботи та модернізації підходів до забезпечення безпеки громадян.

    У Нацполіції наголосили, що новопризначений керівник безпосередньо долучався до реалізації низки ключових реформ. Зокрема, він працював над запровадженням сучасних стандартів роботи патрульної поліції, створенням нових спеціалізованих підрозділів, формуванням нормативно-правової бази діяльності сучасної поліції, а також розвитком системи автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху. Крім цього, Білошицький брав участь у вдосконаленні законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та забезпечення громадського порядку.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Олексій Білошицький продовжив службу вже в умовах війни. Він долучився до створення бойової бригади “Хижак”, сформованої при Департаменті патрульної поліції, та особисто виконував бойові завдання у її складі. Згодом під його керівництвом у бригаді були створені підрозділи ударних безпілотних літальних апаратів та аеророзвідки, які беруть участь у виконанні завдань на фронті.

    У Національній поліції очікують, що новий керівник продовжить розвиток патрульної служби, яка в умовах воєнного стану виконує не лише традиційні правоохоронні функції, а й бере активну участь у забезпеченні безпеки населення, підтримці громадського порядку та виконанні окремих бойових завдань.

    Кадрові зміни у Департаменті патрульної поліції відбуваються на тлі оновлення керівництва всієї Національної поліції України. Нагадаємо, 16 липня з посади голови Національної поліції був звільнений Іван Вигівський. Після цього виконувати обов’язки керівника відомства почав його перший заступник Максим Цуцкірідзе.

    Останнім часом відбулися й інші кадрові призначення у структурі поліції. Зокрема, наприкінці червня начальником Патрульної поліції Києва став майор Єгор Голубов, який до цього керував патрульними підрозділами у прифронтових Краматорську та Слов’янську. Одночасно триває оновлення керівного складу сектору безпеки й оборони після призначення колишнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка секретарем Ради національної безпеки і оборони України. За словами президента Володимира Зеленського, це рішення було ухвалене з огляду на актуальні безпекові виклики, які стоять перед державою.

  • Україна повернула ще 501 тіло полеглих: попереду складна ідентифікація

    Україна повернула ще 501 тіло полеглих: попереду складна ідентифікація

    Україна провела черговий етап репатріаційних заходів і повернула 501 тіло загиблих, які, за твердженням російської сторони, можуть належати українським військовослужбовцям. Тепер розпочинається тривалий та надзвичайно відповідальний процес встановлення особи кожного репатрійованого загиблого. До нього залучать слідчих правоохоронних органів, судово-медичних експертів і фахівців експертних установ.

    Про повернення тіл 16 липня повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. У відомстві наголосили, що інформація про належність тіл українським оборонцям поки що базується на твердженні російської сторони. Тому до завершення досліджень не можна автоматично вважати, що всі репатрійовані останки належать військовослужбовцям Сил безпеки та оборони України.

    Після доправлення тіл до України їх передадуть визначеним державним установам. Там слідчі разом із судово-медичними експертами проведуть огляд, зафіксують особливі прикмети, особисті речі та можливі документи, а також відберуть біологічний матеріал. Основним способом встановлення особи у складних випадках є молекулярно-генетична експертиза та порівняння отриманого ДНК-профілю зі зразками близьких родичів зниклих безвісти.

    У Координаційному штабі повідомили, що нинішню репатріацію вдалося провести завдяки спільній роботі представників самого штабу, Об’єднаного центру при Службі безпеки України, Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ, Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Секретаріату уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших структур сектору безпеки й оборони.

    Репатріація тіл не є звичайним обміном за принципом «один на один». Це окремий гуманітарний механізм повернення загиблих, який може проводитися після переговорів і погодження сторонами технічних деталей. Для української сторони головним завданням після такого заходу стає не лише транспортування останків, а й точна ідентифікація, встановлення обставин смерті та передача загиблого родині для гідного поховання.

    МВС пояснювало, що процес може складатися з кількох етапів. Спочатку фахівці проводять ретельний огляд, перевіряють відбитки пальців, фотографії, зубну формулу, татуювання, шрами, елементи одягу, жетони та особисті речі. Якщо цих даних недостатньо, відбирається матеріал для формування ДНК-профілю. У спеціалізованих лабораторіях можуть досліджувати зразки тканин, кісток, зубів, волосся та речей, на яких зберігся біологічний матеріал.

    Навіть встановлений збіг ДНК не завжди означає миттєве завершення процедури. Результати мають бути перевірені, процесуально оформлені та зіставлені з інформацією у кримінальному провадженні щодо зникнення людини. Після підтвердження особи слідчий, який веде справу, повідомляє родину. Саме тому державні органи закликають близьких зниклих військовослужбовців підтримувати контакт зі слідчим і за необхідності надавати біологічні зразки для порівняння.

    Тривалість ідентифікації залежить від стану тіл, наявності зразків родичів, якості отриманого генетичного матеріалу та повноти супровідної інформації. У деяких випадках потрібні повторні або додаткові експертизи. Українські відомства раніше попереджали, що масштабні партії репатрійованих останків можуть опрацьовуватися місяцями, а повна ідентифікація особливо складних випадків — понад рік.

    Окремою проблемою є те, що дані, передані російською стороною, не завжди підтверджуються. Після попередніх репатріацій українські експерти знаходили серед останків тіла у формі російських військових, документи, жетони та інші предмети, які вказували на можливу належність загиблих до армії РФ. Якщо експертизи та сукупність доказів підтверджують, що останки не належать українському захиснику, їх можуть повернути російській стороні в межах наступних гуманітарних процедур.

    Нинішня репатріація стала вже не першою великою операцією протягом 2026 року. 18 червня Україна повернула тіла 522 загиблих, які, за попередніми даними Росії, могли належати українським громадянам і військовослужбовцям. У травні в межах іншого етапу повернули 528 тіл, а наприкінці січня та в лютому проводили репатріації по тисячі тіл або останків.

    Водночас ці цифри не можна механічно додавати до офіційної кількості загиблих українських військових. Частина останків може належати цивільним, російським військовим або бути фрагментами одного й того самого тіла. Остаточні висновки можливі лише після судово-медичних і молекулярно-генетичних досліджень.

    Для родин зниклих безвісти новини про чергову репатріацію несуть одночасно надію і важке очікування. Держава не оприлюднює списки до підтвердження особи, оскільки попередня інформація може бути помилковою. Родичам рекомендують не покладатися на неофіційні Telegram-канали або російські списки, а звертатися до слідчого, Координаційного штабу, Національної поліції та уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти.

    Координаційний штаб наголошує, що після отримання підтвердженого ДНК-збігу саме слідчий має повідомити близьких. Родина також може порушити питання про проведення додаткового чи повторного дослідження, якщо має обґрунтовані сумніви щодо результатів ідентифікації. Такі можливості представники державних органів регулярно роз’яснюють під час зустрічей із сім’ями військовослужбовців, які зникли на різних напрямках фронту.

    Україна також продовжує вдосконалювати систему встановлення особи загиблих. Наприкінці 2025 року на базі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ розпочав роботу спеціальний Центр ідентифікації тіл загиблих. Його створили для посилення міжвідомчої координації, прискорення експертиз і систематизації роботи з великими обсягами репатрійованих останків.

    Попереду — складна робота експертів, слідчих і лабораторій. Кожне з 501 повернутого тіла необхідно дослідити окремо, сформувати генетичний профіль, перевірити можливі збіги та лише після цього робити остаточний висновок. Для сотень українських родин ця процедура може поставити крапку в багатомісячному або багаторічному пошуку, дати можливість попрощатися з близькою людиною та поховати її з належними військовими почестями.