Позначка: Михайло Буділов

  • Через системні розкрадання до КП “Київ.Прозоро” навідаються правоохоронці

    Через системні розкрадання до КП “Київ.Прозоро” навідаються правоохоронці

    За інформацією наших джерел, через системні розкрадання у столичному КП “Київ.Прозоро” до підприємства найближчим часом навідаються правоохоронні органи.

    За інформацією джерела, на сьогодні КП “Київ.Прозоро” фактично контролюють депутат Київради Ваган Товмасян та директор Департаменту територіального контролю міста Києва Михайло Буділов.

    “При створенні КП “Київ.Прозоро” передбачалося, що комунальне підприємство повинно було приносити гроші до бюджету, але за минулий рік КП витратило понад 20 мільйонів гривень, а заробило лише 1 мільйон.

    Під виглядом прозорого розподілу і продажу місць під малий бізнес підприємство фактично узаконило контроль для продажу місць в місті своїм структурам на так званих  “аукціонах”.

    Але фактично, якщо кураторам КП не “заносять” певну суму або торгове місце не для своїх, таке торгове місце не з’явиться на аукціоні під будь-яким приводом.

     І це на тлі зачистки столиці від малого бізнесу”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що старт злочинній схемі дали Дмитро Білоцерковець разом з Ваганом Товмасяном.

    Зокрема, Дмитро Білоцерковець підготував проєкт рішення Київради щодо функціонування продуктових сільськогосподарських ярмарків у столиці. Ідея на перший погляд “благородна” – продавати місця для пересувної торгівлі (на ярмарках) приватним операторам, щоб вони вже наповнювали ярмарки продавцями.

    За інформацією джерела, Дмитро Білоцерковець запевнив Віталія Кличка, що “це буде прозора схема, яка дасть гроші в бюджет”.

    Продавати місця на ярмарках Білоцерковець запропонував через КП “Київ.Прозоро”, яке формально підпорядковується Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, але реально Михайлу Буділову, який, в свою чергу підконтрольний Дмитру Білоцерковцю.

    Директором КП “Київ.Прозоро” є Ігор Горобець, якого відносять до групи впливу депутата від фракції “Єдність” Вагана Товмасяна, який  контролює більшість ринків і “торгових історій” у столиці.

  • Через колесо огляду на Подолі підозри отримали двоє посадовців КМДА

    Через колесо огляду на Подолі підозри отримали двоє посадовців КМДА

    У Києві триває кримінальне розслідування навколо колеса огляду на Контрактовій площі, яке, за версією слідства, майже шість з половиною років працювало без належних дозвільних документів. Правоохоронці вважають, що з серпня 2019 року атракціон фактично перебував на земельній ділянці незаконно, а контролюючі органи міста тривалий час не реагували на порушення.

    У межах цього провадження підозри у службовій недбалості отримали директорка Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентина Пелих та директор Департаменту територіального контролю КМДА Михайло Буділов. За даними слідства, посадовці роками не забезпечили перевірку законності використання земельної ділянки та не ініціювали демонтаж атракціону, що, на думку правоохоронців, призвело до значних збитків для міського бюджету.

    Окремі претензії у слідства виникли і до технічного стану колеса огляду. Під час огляду було зафіксовано, що металева конструкція атракціону спирається на дерев’яні бруси, які мають ознаки глибокого гниття, руйнування та тривалого впливу вологи. Правоохоронці вважають, що це створювало реальну загрозу життю та здоров’ю відвідувачів. У зв’язку з цим суд наклав арешт на колесо огляду із забороною його експлуатації.

    Водночас у КМДА заявляють, що, за результатами технічного огляду, проведеного восени 2025 року, атракціон нібито відповідав паспортним характеристикам і був придатний до експлуатації. Чиновники також повідомили, що місто веде переговори з власником щодо демонтажу конструкції та можливого перенесення її в іншу локацію столиці.

    Історія з колесом огляду бере початок у 2017 році, коли його встановили в межах новорічно-різдвяних заходів на Контрактовій площі. Тоді підприємцю було видано тимчасові документи на порушення благоустрою. Надалі терміни дії цих дозволів кілька разів продовжувалися, однак, за даними слідства, остання контрольна картка втратила чинність у серпні 2019 року. Після цього жодних документів, які б легалізували перебування атракціону на земельній ділянці, оформлено не було.

    Попри це, колесо огляду продовжувало працювати, а різні міські структури неодноразово фіксували відсутність необхідної документації та виносили приписи. За висновками судової економічної експертизи, внаслідок самовільного використання частини земельної ділянки територіальній громаді Києва було завдано мільйонних збитків.

    Наразі слідство триває. Суд обрав підозрюваним посадовцям запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Правоохоронці не виключають, що коло фігурантів справи може бути розширене.

  • Київ може втратити мільярди через демонтаж кіосків: суд визнав частину рішення Київради незаконною

    Київ може втратити мільярди через демонтаж кіосків: суд визнав частину рішення Київради незаконною

    Київська влада може зіткнутися з найбільшою фінансовою кризою у сфері благоустрою за останні роки: бюджет столиці ризикує втратити мільярди гривень унаслідок масових позовів підприємців, чиї тимчасові споруди були демонтовані з 2024 по 2025 рік. Причина — рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, який залишив у силі вердикт першої інстанції і визнав протиправними ключові пункти рішення Київради №915/8881, яким місто фактично запустило масштабну “зачистку” ТС.

    Судове рішення поставило під сумнів законність демонтажів, які Київ проводив під виглядом впорядкування вуличної торгівлі. Пункти 6.4, 6.5 і 6.6, що забороняли продовження дозвільних документів для кіосків у різних районах столиці, визнано незаконними. А це означає, що підприємці, чиї ТС було знесено, отримують право вимагати компенсації за знищений бізнес. За оцінками громадських об’єднань, загальний збиток може сягнути кількох мільярдів гривень.

    Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.

    У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.

    Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.

    На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.

    Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.

  • Київрада планує віддати організацію ярмарків приватним операторам

    Київрада планує віддати організацію ярмарків приватним операторам

    Через інтриги депутатів Київради Дмитра Білоцерковця та Вагана Товмасяна  кияни лишаться доступу до дешевих фермерських продуктів на столичних продуктових ярмарках.

    Як повідомляє наше джерело в КМДА, “ударовець” Дмитро Білоцерковець підготував проект рішення Київради щодо функціонування продуктових сільськогосподарських ярмарків у столиці. Ідея на перший погляд “благородна” – продавати місця для пересувної торгівлі (на ярмарках) приватним операторам, щоб вони вже наповнювали ярмарки продавцями.

    За інформацією джерела, Дмитро Білоцерковець запевнив Віталія Кличка, що “це буде прозора схема, яка дасть гроші в бюджет”.  Але є нюанс.

    Продавати місця на ярмарках Білоцерковець пропонує через КП “Київ.Прозоро”, яке формально підпорядковується Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, але реально депутату Київради Михайлу Буділову, який в свою чергу підконтрольний Дмитру Білоцерковцю.

    Директором КП “Київ.Прозоро” є Ігор Горобець, якого відносять до групи впливу депутата від фракції “Єдність” Вагана Товмасяна. Ваган Товмасян контролює більшість ринків і “торгових історій” у столиці. Саме Товмасян був одним з ініціаторів зняття Володимира Бондаренка з посади секретаря Київради, так як Бондаренко “обнуляв” ініціативи “Єдності”, як “партнерів” екс-мера Києва Леоніда Черновецького.

    За інформацією джерела, Дмитро Білоцерковець домовився з Ваганом Товмасяном, що  ярмарки перейдуть під контроль “перекупів” у кращому випадку.

    Технологія проста: “викупити ярмарок” і встановити свою ціну на торгове місце для подальшого продажу фермерам. В такому випадку, навіть якщо залишиться соціальна ціна, то завжди є інструмент не пустити такого фермера через “якість товару” або інші адміністративні важелі.

    Таким чином нівелюється вся ідея роботи продуктових сільськогосподарських ярмарків у столиці, яка із самого початку передбачала забезпечення киян прямим доступом до дешевих фермерських продуктів.

    За інформацією джерела, “договорняк по ярмарках Білоцерківця і Товмасяна за спиною Кличка – це фактичний переділ ринку торгівлі, включно з кіосками, ну і можливість для Дмитра Білоцерківця збити людину Артура Палатного – директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Володимира Костікова”.

    Нагадаємо, нещодавно ДБР провела обшуки в оселі Дмитра Білоцерковця в результаті яких були виявлені активи на $30 млн у криптовалюті, які, за оперативною інформацією, перебувають під його контролем.