Golosnovinua.com

Позначка: Михайло Драпатий

  • Зеленський звільнив Сирського після хвилі протестів: що стоїть за найгучнішою кадровою рокіровкою війни

    Зеленський звільнив Сирського після хвилі протестів: що стоїть за найгучнішою кадровою рокіровкою війни

    Після кількох днів масштабної політичної та суспільної напруги президент України Володимир Зеленський ухвалив одне з найрезонансніших кадрових рішень за весь час повномасштабної війни — змінив головнокомандувача Збройних сил України. Генерала Олександра Сирського на посаді змінить генерал-майор Михайло Драпатий. Одночасно глава держави запропонував ексміністру оборони Михайлу Федорову нову посаду у виконавчій владі, пов’язану з розвитком технологічного напряму держави. Такі рішення стали фінальною точкою політичної кризи, яка розгорнулася після звільнення Федорова та супроводжувалася багатоденними протестами в Києві й інших містах України.

    Передумовою нинішньої кризи стала урядова реформа, яка розпочалася із масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів. Після кадрових змін без посади залишився міністр оборони Михайло Федоров. Згодом він публічно заявив про конфлікт із тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та пояснив, що був готовий залишитися працювати лише за умови зміни військового керівництва. За словами самого президента, саме конфлікт між міністром оборони та головкомом став однією з причин звільнення Федорова. Ці заяви швидко перетворили внутрішній кадровий конфлікт на масштабну суспільну дискусію.

    Рішення про звільнення міністра оборони викликало несподівано сильну реакцію суспільства. Уже наступного дня в Києві та низці інших міст розпочалися акції протесту, які тривали майже тиждень. Учасники вимагали повернення Федорова до Міністерства оборони та відставки головнокомандувача Сирського. Саме ці акції, які отримали неофіційну назву “картонний Майдан” через символіку протестувальників, стали одним із ключових чинників політичного тиску на Банкову. За інформацією джерел РБК-Україна, цього разу вирішальним фактором була саме внутрішня суспільна реакція, тоді як інформації про зовнішній тиск західних партнерів щодо кадрових рішень не було.

    Паралельно із протестами президент проводив серію консультацій із військовим командуванням. На Банковій відбувалися зустрічі з командувачами різних родів військ, фактично формуючи коло можливих кандидатів на посаду нового головнокомандувача. У медіа неодноразово повідомлялося, що серед претендентів розглядалися одразу понад десять військових керівників. За даними Bloomberg, найбільш реалістичним кандидатом від самого початку вважався командувач Об’єднаних сил Михайло Драпатий.

    Увечері 21 липня Володимир Зеленський офіційно підтвердив своє рішення. У зверненні президент повідомив, що новим головнокомандувачем ЗСУ стане саме Михайло Драпатий. За словами глави держави, разом із новим головкомом, виконувачем обов’язків міністра оборони Євгенієм Хмарою та заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою вже визначено оновлену конфігурацію Генерального штабу. Президент також повідомив, що окремо провів розмову з Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим щодо передачі справ та подальшої служби.

    Попри відставку, Зеленський публічно подякував Сирському за роботу, окремо відзначивши оборону Києва у 2022 році, проведення Харківської операції та інші військові успіхи. Президент наголосив, що Україна продовжує боротьбу, а кожен військовослужбовець заслуговує на повагу. Водночас він заявив про необхідність оновлення структури управління Збройними силами та подальшої модернізації армії.

    Одразу після оголошення кадрового рішення свою реакцію оприлюднив і Михайло Федоров. Колишній міністр оборони привітав Михайла Драпатого із призначенням, назвавши його появу на чолі ЗСУ “новим повітрям та новою надією”. За словами Федорова, новий головнокомандувач має забезпечити чітке бачення розвитку армії, активне впровадження технологій, роботизацію фронту, асиметричні удари по противнику та максимальне збереження життів українських військових. Водночас він повідомив, що особисто подякував Олександру Сирському за оборону Київщини, Харківську операцію та інші історичні бойові кампанії.

    Питання майбутнього самого Федорова також стало одним із головних після завершення кадрових перестановок. За словами президента, він запропонував колишньому міністру “важливу посаду” у складі уряду, яка дозволить координувати розвиток технологічного сектору держави. За інформацією джерел РБК-Україна, йдеться про посаду віцепрем’єр-міністра з технологічного розвитку. Водночас співрозмовники видання зазначають, що Федоров наразі не погодився остаточно, але й не відмовився від цієї пропозиції. Раніше також розглядалися різні варіанти його повернення до влади, включно з посадою секретаря РНБО, однак зрештою це призначення не відбулося.

    У військовому середовищі рішення про зміну головнокомандувача сприйняли неоднозначно. Частина військових та експертів позитивно оцінила призначення Драпатого, вважаючи його одним із найбільш сучасних українських командирів, який активно підтримує впровадження нових технологій та нестандартних підходів до ведення війни. Саме його ім’я найчастіше згадували протестувальники як бажаного кандидата на посаду головкома. Водночас інша частина офіцерського корпусу висловлює занепокоєння тим, що зміна керівництва ЗСУ під тиском протестів може створити небезпечний прецедент та спровокувати внутрішні кадрові конфлікти всередині війська.

    Перед новим головнокомандувачем стоятимуть складні виклики. Окрім стабілізації фронту та підготовки армії до осінньо-зимової кампанії, йому доведеться реформувати систему управління ЗСУ, забезпечити впровадження сучасних технологій, підтримати ефективність мобілізаційних процесів та зберегти єдність військового керівництва після однієї з найгучніших кадрових криз останніх років. Президент уже заявив, що разом із новим військовим керівництвом Україна продовжить програму високоточних ударів по військових об’єктах Росії та курс на модернізацію армії.

    Кадрові рішення останніх днів стали безпрецедентним випробуванням для української влади. Вони продемонстрували, що навіть в умовах повномасштабної війни суспільний запит здатний суттєво впливати на політичні процеси. Водночас остаточні висновки щодо ефективності нового керівництва армії можна буде зробити лише після того, як нова команда приступить до реалізації заявлених реформ і покаже результати на фронті та в системі військового управління.

  • У Зеленського завершують «вирішальну зустріч»: в ОП анонсували кадрове рішення

    У Зеленського завершують «вирішальну зустріч»: в ОП анонсували кадрове рішення

    В Офісі президента анонсували офіційну заяву після завершення кількох нарад у Володимира Зеленського, які радник глави держави з питань комунікацій Дмитро Литвин назвав «вирішальними». Його повідомлення з’явилося на тлі протестів із вимогами відставки головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського та численних повідомлень у медіа про можливі зміни у вищому військовому керівництві.

    Про перебіг зустрічей Литвин написав у соціальній мережі X, відповідаючи ветерану ЗСУ та одному з організаторів протестних акцій Дмитру Козятинському. Той публічно запитав представників Банкової, коли суспільство зможе почути чітку позицію президента щодо кадрової ситуації у військовому керівництві.

    У відповідь радник президента повідомив, що одна важлива зустріч уже завершилася, а інша на той момент ще тривала.

    «Щойно завершилася одна майже вирішальна зустріч у президента, зараз триває ще одна — вже фактично вирішальна. Після ухвалення рішень одразу буде офіційна комунікація», — написав Дмитро Литвин.

    При цьому представник Офісу президента не уточнив, якого саме кадрового рішення стосуються наради. Він також прямо не назвав прізвище Олександра Сирського та не підтвердив, що обговорюється саме заміна головнокомандувача ЗСУ.

    Тому слова Литвина наразі свідчать лише про підготовку певного рішення та майбутню офіційну комунікацію Банкової. До появи указу президента або окремого повідомлення Офісу президента стверджувати, що Сирського вже звільнено чи остаточно вирішено звільнити, немає підстав.

    Кадрова інтрига виникла після хвилі повідомлень українських і західних медіа про те, що Володимир Зеленський нібито розглядає можливість зміни військового керівництва. За інформацією джерел Financial Times, президент проводив консультації з командирами та оцінював кандидатів, які могли б забезпечити керовану передачу повноважень без послаблення оборони на фронті.

    Британське видання The Guardian також повідомило з посиланням на джерела, що відставка Сирського нібито стала ймовірною, а головним невирішеним питанням залишається кандидатура можливого наступника. Водночас це повідомлення ґрунтується на анонімних джерелах і не є офіційним рішенням президента України.

    Серед прізвищ, які медіа називали у контексті потенційної заміни головнокомандувача, фігурували командувач Об’єднаних сил ЗСУ Михайло Драпатий, командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол, командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький та командир 2-го корпусу Національної гвардії «Хартія» Ігор Оболєнський. Окремі видання писали про значно ширший перелік претендентів, проте Банкова офіційно його не підтверджувала.

    На тлі цих повідомлень Генеральний штаб ЗСУ виступив із прямим спростуванням. Там заявили, що інформація про начебто звільнення Олександра Сирського не відповідає дійсності. У Генштабі наголосили, що Сирський продовжує виконувати обов’язки головнокомандувача, а генерал-лейтенант Андрій Гнатов залишається начальником Генерального штабу.

    Таким чином, станом на момент заяви Дмитра Литвина офіційний статус Сирського не змінився. Він залишається головнокомандувачем ЗСУ, доки президент не видасть відповідний указ або не оприлюднить інше формальне рішення.

    Напередодні Зеленський провів серію зустрічей із відомими військовими командирами. За повідомленнями медіа, президент спілкувався з командиром 1-го корпусу Національної гвардії «Азов» Денисом Прокопенком, Олегом Апостолом, Ігорем Оболєнським, Михайлом Драпатим та іншими представниками бойових підрозділів. Сам факт таких розмов посилив припущення про підготовку кадрових змін, хоча офіційно Банкова називала їх консультаціями щодо ситуації на фронті та розвитку війська.

    Дискусія щодо майбутнього Сирського загострилася після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони та публічних заяв про суперечності між оборонним відомством і вищим військовим командуванням. Федоров повідомляв, що пропонував Зеленському змінити головнокомандувача і начальника Генерального штабу, вважаючи це необхідним для переходу до іншої стратегії ведення війни та прискорення реформ.

    Сам Зеленський раніше визнавав, що між керівництвом Міністерства оборони та військовим командуванням існував складний діалог і сторони не змогли досягти необхідної єдності. Президент зазначав, що за таких обставин йому довелося робити вибір між сторонами конфлікту.

    Звільнення Федорова викликало протести у Києві. Учасники акцій вимагали його повернення, відставки Сирського та змін у системі військового управління. Організатори заявляли, що очікують від Зеленського публічної та аргументованої позиції, а не лише повідомлень із посиланням на анонімні джерела.

    Саме до цього контексту належить звернення Дмитра Козятинського, на яке відповів Литвин. Формулювання радника президента про «майже вирішальну» та «фактично вирішальну» зустріч свідчить, що консультації на Банковій підійшли до завершального етапу. Водночас зі слів Литвина неможливо достовірно встановити ні зміст майбутнього рішення, ні коло посадовців, яких воно стосуватиметься.

    Заява також може стосуватися не лише посади головнокомандувача, а ширшої перебудови військового чи оборонного керівництва. Офіс президента поки не оприлюднив порядку денного зустрічей, списку їхніх учасників або деталей обговорення.

    Головним підтвердженим фактом наразі є те, що у Зеленського відбулися дві важливі наради, після яких Банкова пообіцяла офіційно повідомити про ухвалені кадрові рішення. Повідомлення про вже нібито остаточно вирішену відставку Сирського залишаються інформацією медіа та їхніх джерел. До офіційного указу головнокомандувач продовжує виконувати свої обов’язки.

  • Чутки про відставку Сирського, протести та пошук наступника: що відомо про можливі кадрові зміни у ЗСУ

    Чутки про відставку Сирського, протести та пошук наступника: що відомо про можливі кадрові зміни у ЗСУ

    Тема можливої відставки головнокомандувача Збройних сил України генерала Олександра Сирського стала однією з найобговорюваніших в українському інформаційному просторі. На тлі протестних акцій, що розпочалися після кадрових змін у Міністерстві оборони, у медіа з’явилася низка повідомлень про можливу зміну військового керівництва. Водночас офіційна позиція Генерального штабу залишається незмінною: жодного рішення про звільнення Сирського наразі не ухвалено, а він продовжує виконувати свої службові обов’язки.

    Хвиля дискусій посилилася після публікацій західних видань Bloomberg та The Guardian. Bloomberg із посиланням на джерела повідомило, що президент Володимир Зеленський вивчає можливість кадрових змін та розглядає список потенційних кандидатів на посаду головнокомандувача. За даними агентства, серед найбільш імовірних претендентів називають командувача Об’єднаних сил Михайла Драпатого, хоча остаточного рішення ще не ухвалено. Видання також зазначає, що у списку можливих кандидатів нібито перебувають понад десять високопоставлених військових.

    Окремий резонанс викликала публікація The Guardian, у якій із посиланням на джерело у військовому середовищі стверджувалося, що питання полягає вже не стільки у тому, чи буде змінено головнокомандувача, скільки у виборі його наступника. Водночас це твердження базується на анонімних джерелах і не було підтверджене українською владою чи військовим керівництвом.

    Після появи таких повідомлень Генеральний штаб Збройних сил України оперативно виступив із офіційною заявою. У ній наголошується, що інформація про нібито звільнення Олександра Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова не відповідає дійсності. У Генштабі підкреслили, що обидва генерали продовжують виконувати свої функціональні обов’язки, а звільнення з таких посад можливе виключно на підставі указу президента України. Жодного такого указу станом на 21 липня не оприлюднено.

    Посиленню суспільної уваги до теми сприяли й протестні акції, які в українських медіа отримали неофіційну назву “картонковий Майдан”. Спочатку учасники вимагали перегляду кадрових рішень щодо Міністерства оборони, однак згодом серед частини протестувальників почали лунати й заклики до зміни головнокомандувача ЗСУ. Саме ця обставина стала підставою для дискусій про те, чи готова влада реагувати на вимоги вулиці, особливо коли йдеться про військове командування під час повномасштабної війни.

    Політичні експерти, яких цитують українські медіа, звертають увагу на дві протилежні загрози. З одного боку, кадрове рішення, ухвалене після протестів, може бути сприйняте як поступка суспільному тиску, що створить прецедент впливу вуличних акцій на призначення найвищого військового керівництва. З іншого боку, відмова від будь-яких змін також може посилити політичну напругу та зберегти критику на адресу чинного військового керівництва.

    Окремо обговорюється питання кадрового резерву. Керівник благодійного фонду “Повернись живим” Тарас Чмут заявив, що в Україні є дуже обмежена кількість генералів, які потенційно здатні очолити Збройні сили. Серед можливих кандидатів він називав Михайла Драпатого, Олега Апостола, Андрія Білецького та Сергія Оболєнського, наголошуючи, що вибір фактично здійснюється серед кількох досвідчених командирів.

    У центрі уваги опинився саме Михайло Драпатий. Його ім’я згадують як українські, так і західні медіа. Додаткові обговорення викликала його зустріч із президентом Володимиром Зеленським 20 липня. Однак офіційно сторони не повідомляли, що під час цієї зустрічі обговорювалося питання заміни головнокомандувача.

    Політологи також наголошують, що незалежно від персоналій для президента одним із ключових завдань залишається збереження єдиної вертикалі управління Збройними силами. Умови повномасштабної війни роблять будь-які кадрові зміни особливо чутливими, адже новому керівнику необхідно швидко увійти в курс оперативної ситуації, налагодити взаємодію з Генеральним штабом, командуванням видів військ та міжнародними партнерами.

    Водночас слід розмежовувати підтверджені факти та інформацію, що базується на повідомленнях джерел. Станом на сьогодні підтверджено лише те, що західні медіа повідомили про можливі консультації щодо кадрових змін, а Генеральний штаб офіційно спростував інформацію про звільнення Сирського. Жодних указів президента про його відставку або призначення нового головнокомандувача не оприлюднено.

    Інформаційний простір наразі заповнений двома паралельними сюжетами. З одного боку — повідомлення західних видань про можливу підготовку кадрових рішень і пошук наступника головнокомандувача. З іншого — офіційна позиція Генерального штабу, який наголошує, що Олександр Сирський продовжує виконувати свої обов’язки, а будь-які повідомлення про його звільнення не відповідають дійсності. До моменту появи відповідного указу президента України всі розмови про відставку залишаються на рівні публічних обговорень, експертних оцінок та інформації анонімних джерел, а не підтверджених державою кадрових рішень.

  • Драпатий, Білецький, Прокопенко та Апостол: кого Зеленський запросив на серію закритих зустрічей

    Драпатий, Білецький, Прокопенко та Апостол: кого Зеленський запросив на серію закритих зустрічей

    Президент України Володимир Зеленський 20 липня провів у Києві серію окремих зустрічей із високопоставленими українськими військовими. До розмов запросили командувачів корпусів, Об’єднаних сил і Десантно-штурмових військ, а також одного із заступників начальника Генерального штабу.

    Упродовж дня глава держави поспілкувався із командувачем Об’єднаних сил ЗСУ Михайлом Драпатим, заступником начальника Генерального штабу Володимиром Горбатюком, командиром 3-го армійського корпусу Андрієм Білецьким, командиром 2-го корпусу Національної гвардії «Хартія» Ігорем Оболєнським, командувачем Десантно-штурмових військ Олегом Апостолом і командиром 1-го корпусу НГУ «Азов» Денисом Прокопенком. Про зустрічі Зеленський повідомляв окремими дописами в соціальних мережах.

    Розмови відбувалися на тлі активних обговорень можливої зміни вищого військового керівництва, зокрема чуток про відставку головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Водночас ані президент, ані Офіс президента офіційно не пов’язували зустрічі з підбором нового головкома.

    Оприлюднені Зеленським повідомлення свідчать, що головною темою була ситуація на фронті, розвиток корпусної системи, застосування безпілотників, постачання озброєння та подальша стратегія дій Сил оборони.

    Про що говорили з Михайлом Драпатим

    Під час зустрічі з командувачем Об’єднаних сил Михайлом Драпатим президент заслухав оцінку становища на ключових ділянках фронту. Йшлося, зокрема, про бойову ситуацію в Сумській, Харківській, Луганській і Донецькій областях.

    Зеленський окремо відзначив досвід Драпатого у налагодженні взаємодії між різними військовими частинами й підрозділами. За словами президента, для ефективного ведення бойових дій важливо забезпечити злагодженість командування, обмін інформацією та спільне планування операцій.

    Це була не перша така розмова останніми днями. Ще 19 липня Зеленський повідомляв про нараду з Драпатим, Горбатюком та Апостолом, під час якої обговорювали ситуацію на напрямках, загальний перебіг війни, потреби в протиповітряній обороні та виконання контрактів на виробництво безпілотників.

    Білецький доповів про ситуацію на напрямку

    Окрему зустріч президент провів із командиром 3-го армійського корпусу Андрієм Білецьким. Зеленський назвав його доповідь ґрунтовною та зазначив, що вони обговорили не тільки становище на напрямку відповідальності корпусу, а й ширшу стратегію України на фронті.

    «Ціную і загальний погляд на перспективи України на фронті та стратегію дій», — написав глава держави після розмови.

    Президент уже зустрічався з Білецьким кількома днями раніше. Тоді командир 3-го корпусу також доповідав про оперативну ситуацію, потреби підрозділів та можливості посилення українських позицій.

    Повторна розмова привернула особливу увагу через повідомлення анонімних Telegram-каналів, які називали Білецького серед можливих кандидатів на вищі командні посади. Проте жодних офіційних підтверджень таких припущень немає.

    Оболєнський розповів про дрони та корпусну систему

    Командир 2-го корпусу НГУ «Хартія» Ігор Оболєнський доповідав президенту про бойову роботу корпусу та застосування безпілотних систем. Зеленський відзначив ширше використання дронів у підрозділах «Хартії» та досвід переходу до корпусної структури.

    Корпус «Хартія» сформований на основі однойменної бригади Національної гвардії. Його підрозділи беруть участь у бойових діях, а командування розвиває власну систему управління, розвідки та застосування безпілотників.

    Зустріч з Оболєнським могла бути частиною ширшого обговорення того, як досвід окремих бойових формувань масштабувати на інші частини Сил оборони. Утім, це висновок із тем, оприлюднених президентом, а не офіційно названа причина серії переговорів.

    Апостол попередив про нові загрози

    Під час розмови з командувачем Десантно-штурмових військ Олегом Апостолом президент обговорив активні дії українських десантників та ситуацію на фронті.

    Зеленський заявив, що цінує здатність Апостола бачити ширший розвиток подій і завчасно визначати нові загрози. Окремою темою стали операції ДШВ на Олександрівському напрямку, а також потреби десантних підрозділів.

    Десантно-штурмові війська традиційно залучаються до операцій на найбільш напружених ділянках фронту, тому їхня оцінка ситуації є важливою для планування резервів, ротацій та активних дій.

    Горбатюк говорив про зброю та підтримку партнерів

    Із заступником начальника Генерального штабу Володимиром Горбатюком президент обговорив забезпечення Сил оборони озброєнням, постачання від міжнародних партнерів і виконання оборонних контрактів.

    Серед ключових пріоритетів Зеленський раніше називав посилення протиповітряної оборони та повне виконання домовленостей щодо виробництва всіх типів безпілотників.

    Горбатюк відповідає за один із важливих напрямів роботи Генштабу, пов’язаний із плануванням, взаємодією штабів та забезпеченням потреб військ. Його участь у зустрічах свідчить, що обговорення стосувалося не тільки ситуації на окремих ділянках фронту, а й загальноармійських питань.

    Прокопенко доповів про корпус «Азов»

    Президент також провів розмову з командиром 1-го корпусу Національної гвардії «Азов» Денисом Прокопенком. За повідомленнями медіа, він доповів про розвиток корпусу, ситуацію на напрямку відповідальності та бойовий досвід підрозділів.

    Прокопенко очолює 1-й корпус НГУ «Азов», сформований у межах переходу Сил оборони до корпусної системи управління.

    Зустріч із ним також відбулася не вперше. Зеленський уже проводив консультації з командиром «Азову» в межах серії розмов із бойовими командирами, чиї підрозділи мають власний досвід організації управління, підготовки особового складу та застосування сучасних технологій.

    Чи пов’язані зустрічі з можливою відставкою Сирського

    Серія переговорів відбувалася на тлі поширення непідтверджених повідомлень про можливу відставку Олександра Сирського. Частина анонімних Telegram-каналів навіть публікувала списки ймовірних претендентів на посаду головнокомандувача, включаючи військових, із якими зустрічався Зеленський.

    Однак такі списки не мають офіційного підтвердження. Сам факт зустрічі з військовим командиром не означає, що його розглядають на конкретну посаду.

    20 липня Генеральний штаб спростував повідомлення про вже нібито ухвалене рішення щодо звільнення Сирського. У Генштабі наголосили, що головнокомандувач ЗСУ та начальник Генерального штабу Андрій Гнатов продовжують виконувати свої обов’язки. Відставка посадовців такого рівня оформлюється указом президента, якого на момент поширення чуток не було.

    Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин також закликав не очікувати негайних кадрових призначень і критично оцінювати повідомлення анонімних каналів.

    Отже, офіційно серію зустрічей у Києві пояснювали обговоренням ситуації на фронті, стратегії дій, розвитку корпусів, застосування дронів і забезпечення війська. Припущення про «кастинг» на посаду головнокомандувача залишаються версією медіа та анонімних джерел, а не підтвердженим фактом.

  • Зеленський провів велику нараду з генералами та анонсував зміни для ЗСУ

    Зеленський провів велику нараду з генералами та анонсував зміни для ЗСУ

    Президент України Володимир Зеленський продовжує серію інтенсивних консультацій із вищим військовим командуванням країни, фокусуючись на найскладніших ділянках фронту та стратегічних потребах оборони. Черговий раунд переговорів охопив одразу кілька критично важливих напрямків, де зараз тривають запеклі бої. Глава держави заслухав детальні доповіді керівників ключових військових відомств і підрозділів, про що офіційно повідомив у своєму Telegram-каналі.

    У центрі уваги під час цієї робочої зустрічі опинилися доповіді командувача Об’єднаних сил ЗСУ Михайла Драпатого, заступника начальника Генерального штабу Володимира Горбатюка, а також командувача Десантно-штурмових військ Олега Апостола. Командувач Об’єднаних сил детально окреслив поточну оперативну обстановку на Сумському, Харківському, Луганському та Донецькому напрямках, де російські окупаційні війська не припиняють спроб прорвати українську оборону. Президент наголосив, що попри постійний тиск ворога, українські підрозділи демонструють високу ефективність у знищенні живої сили та техніки окупантів, повністю зриваючи плани кремлівського керівництва.

    Окремим пунктом розмови став Олександрівський напрямок, де наразі ведуть надзвичайно активні та складні бойові дії воїни Десантно-штурмових військ. Глава держави підкреслив, що глибоко цінує чесну та об’єктивну оцінку ситуації на місцях, оскільки детальний розбір реальних потреб конкретних корпусів і бригад дозволяє оперативно реагувати на виклики. Учасники наради напрацювали конкретні пропозиції щодо вирішення проблемних питань і швидкого заповнення дефіцитів у логістичному забезпеченні передових підрозділів. Зеленський наголосив, що в умовах війни не можна втрачати жодного дня, адже на кону стоїть захист української незалежності, позицій та життів військовослужбовців.

    Паралельно військово-політичне керівництво зосередилося на реалізації домовленостей із міжнародними партнерами. Головними пріоритетами України у сфері військово-технічної допомоги та внутрішнього оборонно-промислового комплексу визначено максимальне посилення протиповітряної оборони для захисту неба, а також безумовне виконання всіх контрактів на виробництво та постачання безпілотників усіх типів.

    Ця зустріч стала продовженням цілої серії нарад, які президент проводить останніми днями. Більше того, Володимир Зеленський анонсував ухвалення нових важливих рішень для українського війська. Ці кроки готуються на основі детальних консультацій із Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та ексміністром оборони Михайлом Федоровим. Очікується, що майбутні зміни безпосередньо стосуватимуться системного розвитку Збройних сил та модернізації їхнього забезпечення.

  • Михайло Драпатий: Підготовка мобілізованих у навчальних центрах буде прискорена

    Михайло Драпатий: Підготовка мобілізованих у навчальних центрах буде прискорена

    Новий командувач Сухопутних військ Збройних Сил України Михайло Драпатий повідомив, що в умовах війни з Росією підготовка мобілізованих буде прискорена. Це стало необхідним кроком для збільшення кількості готових до бою підрозділів, що сприятиме ефективності та оперативності українських військ на фронті.

    Він анонсував «переформатування програм і трансформацію навчальних центрів для більш швидкої, але водночас високопрофесійної підготовки».

    При цьому командувач пообіцяв «більше розробок нового, якісних тренажерів, новітніх методик викладання».

    Нагадаємо, що з листопада підготовку навпаки подовжили – з місяця до півтора. Аргументували це необхідністю більш якісного навчання мобілізованих.

    Тоді на цей вишкіл надходило багато скарг, після чого й було ухвалено рішення про продовження навчання.