Golosnovinua.com

Позначка: Михайло Федоров

  • 50 тисяч місій без людей: як українські бойові роботи змінюють війну

    50 тисяч місій без людей: як українські бойові роботи змінюють війну

    Україна стрімко нарощує використання наземних бойових роботів на передовій, намагаючись замінити людей у найризикованіших місіях. Безпілотні наземні платформи вже доставляють боєприпаси, вивозять поранених, мінують підступи до позицій росіян, запускають FPV-дрони та виконують ударні завдання там, де для звичайного військового ризик загибелі є надто високим.

    Про це пише Business Insider, аналізуючи новий етап роботизації українського фронту. За даними видання, Україна фактично перетворює війну на полігон для масового застосування наземних безпілотних систем, які ще кілька років тому залишалися експериментальними зразками, а тепер дедалі частіше працюють у реальних бойових умовах.

    Головна причина такого прориву — надзвичайна небезпека так званої “кілзони” на передовій. Через мінні поля, артилерійські удари, FPV-дрони та постійне спостереження з повітря навіть доставка води, боєприпасів чи їжі на позиції може перетворитися на смертельну місію.

    Командир взводу 59-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Андрій Кушнєров пояснив Business Insider, що відправляти водія-людину на такі маршрути означає фактично наражати його на величезну загрозу. Саме тому українські підрозділи дедалі частіше використовують роботизовані платформи, які можуть рухатися під вогнем без ризику для життя військових.

    Одним із символів цього нового напрямку стала українська компанія Ratel Robotics. Її перші розробки з’явилися наприкінці 2023 року й були доволі простими: фактично це були самохідні платформи з протитанковими мінами, які могли під’їжджати до ворожих цілей. Тепер компанія виробляє сотні наземних роботів щомісяця, а їхня вартість залежить від розміру, призначення та обладнання — від приблизно 2 тисяч до 40 тисяч доларів.

    Сучасні українські наземні роботи вже давно не обмежуються роллю “візків” для перевезення вантажу. Вони можуть транспортувати сотні кілограмів боєприпасів, доставляти продукти та воду, евакуювати поранених, встановлювати міни, підвозити FPV-дрони до зони запуску та навіть атакувати російські позиції.

    За інформацією Business Insider, у першій половині 2026 року Україна замовила 25 тисяч наземних роботизованих комплексів. Це вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік. До кінця року планується виготовити близько 50 тисяч таких машин.

    Ці цифри свідчать про те, що йдеться вже не про окремі експериментальні поставки, а про масштабну зміну підходу до ведення війни. За даними українського віцепрем’єра та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, лише з початку 2026 року українські військові виконали понад 50 тисяч логістичних та евакуаційних місій за допомогою наземних роботизованих комплексів.

    В Україні нині працюють близько 280 виробників, які створюють понад 550 моделей наземних роботів. Державна оборонна екосистема Brave1 підтримує розвиток таких рішень, адже головна мета — максимально замінити людей машинами там, де це можливо.

    Генеральний директор Brave1 Андрій Гриценюк наголосив, що Україна не повинна ризикувати солдатами у завданнях, які можуть виконувати дрони та роботи. За його словами, усе, що можна замінити безпілотною системою, має бути замінене.

    Окремий напрямок — перетворення роботів на мобільні бойові платформи. Business Insider повідомляв, що українська компанія Frontline Robotics встановлює на наземні роботи бойові турелі Buria, які перетворюють їх на своєрідні “малі танки” для боротьби з російськими штурмовими та диверсійними групами. Такі машини можуть діяти у лісосмугах і підходити до небезпечних ділянок без присутності оператора поруч.

    За словами представників Frontline Robotics, оператори можуть керувати такими системами на відстані 20–50 кілометрів від небезпечної зони. Це дозволяє тримати людей подалі від прямого вогню, але при цьому зберігати можливість впливати на ситуацію на передовій.

    Водночас наземні роботи залишаються витратним матеріалом війни. За словами українських військових, поблизу лінії фронту така машина часто витримує лише від п’яти до десяти місій. Її можуть уразити FPV-дрони, артилерія, міни або стрілецька зброя. Проте українська логіка проста: якщо робот втрачено, але врятовано життя солдата, місія вже виправдана.

    Саме тому виробники працюють над підвищенням живучості техніки. На роботи встановлюють протиосколкове бронювання, покращують прохідність, додають засоби захисту від дронів і системи зв’язку, які мають працювати навіть в умовах активної радіоелектронної боротьби.

    Українські військові вважають, що масове використання дешевих і швидкозамінних роботизованих систем може змінити саму логіку сучасної війни. Якщо раніше головну роль відігравала дорога бронетехніка, то тепер дедалі важливішою стає здатність швидко виробляти багато дешевих платформ, втрати яких не є критичними для армії.

    Досвід України вже уважно вивчають інші держави. Експерти наголошують, що майбутні війни можуть вигравати не лише країни з найсучаснішими одиничними системами озброєння, а ті, хто здатен швидко масштабувати виробництво роботів, дронів і автономних платформ.

    Для України ж це питання не лише технологічної переваги, а й виживання. Кожен робот, який доставив боєприпаси, вивіз пораненого або прийняв на себе удар замість людини, означає збережене життя. Саме тому наземні бойові роботи дедалі частіше стають не фантастикою з майбутнього, а буденною частиною українського фронту.

  • Українські дрони почнуть виробляти в Нідерландах

    Українські дрони почнуть виробляти в Нідерландах

    Україна та Нідерланди досягли стратегічної домовленості про запуск виробництва українських безпілотних систем на території Нідерландів у межах масштабної міжнародної ініціативи Build with Ukraine, яка передбачає не лише постачання озброєнь, а й глибоку інтеграцію українських оборонних технологій у виробничі потужності країн-партнерів. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації України Mykhailo Fedorov, який зазначив, що новий етап співпраці відкриває можливість для фактичного перенесення частини українського оборонного виробництва до Європейського Союзу.

    За словами Федорова, під час робочого візиту до Нідерландів він провів комплексні переговори з міністеркою оборони країни, керівництвом уряду, представниками парламенту, оборонної промисловості та науково-дослідної організації TNO, яка спеціалізується на технологічних інноваціях. Основною темою зустрічей стало розширення оборонної співпраці, прискорення постачання критично важливих військових технологій для України та залучення додаткових фінансових і виробничих ресурсів до сектору безпілотних систем.

    У результаті переговорів сторони погодили запуск виробництва українських безпілотних систем безпосередньо на території Нідерландів, що фактично означає створення спільної індустріальної платформи для випуску сучасних дронів української розробки в європейському виробничому середовищі. Йдеться про виробництво як mid-strike, так і deep-strike безпілотних рішень, які використовуються для ураження цілей на середній та великій оперативній глибині, що має ключове значення для сучасних бойових дій високої інтенсивності.

    Фінансування першого етапу проєкту здійснюватиметься Міністерством оборони Нідерландів, що свідчить про пряме залучення державного сектору країни до створення виробничих потужностей для українських оборонних технологій. При цьому на початковій фазі вся продукція, виготовлена на території Нідерландів, буде спрямована виключно на потреби України, що має на меті оперативне посилення обороноздатності українських Сил оборони та стабілізацію постачання високотехнологічних систем на фронт.

    Окремо підкреслюється, що в межах візиту було підписано угоду про розвиток оборонних інновацій та співпрацю між оборонними підприємствами України та Нідерландів. Документ передбачає розширення кооперації у сфері досліджень і розробок, прискорення впровадження нових технологій у виробництво, а також масштабування рішень, які вже довели свою ефективність у бойових умовах. Особливу увагу сторони приділили питанню технологічного обміну між оборонними секторами та створенню умов для довгострокових спільних виробничих програм.

    Федоров наголосив, що основною метою домовленостей є не лише збільшення обсягів виробництва безпілотних систем, а й підвищення їхньої технологічної якості та швидкості адаптації до змін на полі бою. За його словами, сучасна війна значною мірою визначається темпами інновацій, і саме тому інтеграція українських рішень у виробничі ланцюги європейських країн дозволяє суттєво пришвидшити цикл «розробка–виробництво–застосування».

    На тлі цієї угоди також повідомляється, що Нідерланди раніше анонсували пакет військової допомоги Україні на суму 500 мільйонів євро, який включає закупівлю безпілотників та систем протиповітряної оборони. Це демонструє поступовий перехід від класичної моделі військової допомоги до більш інтегрованої системи оборонного партнерства, у якій країни ЄС не лише фінансують закупівлі, а й беруть участь у виробництві українських технологій.

    Додатково у політичному та оборонному дискурсі обговорюється запит України на збільшення фінансування оборонних потреб приблизно на 20 мільярдів доларів, який може бути винесений на розгляд чергового засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Це підкреслює, що нові виробничі домовленості з Нідерландами є частиною ширшої стратегії масштабування оборонного потенціалу України за рахунок міжнародного партнерства.

    Таким чином, запуск виробництва українських безпілотних систем у Нідерландах стає важливим етапом формування нової моделі європейсько-української оборонної співпраці, яка поєднує технології, фінансування та спільне виробництво в єдину систему швидкого реагування на сучасні безпекові виклики.

  • «Більше сказати не можу»: Федоров заінтригував прогнозом щодо Криму

    «Більше сказати не можу»: Федоров заінтригував прогнозом щодо Криму

    Тимчасово окупований Крим може найближчим часом опинитися фактично в ізоляції через системні удари українських безпілотників по російській логістиці. Про це заявив міністр оборони України Михайло Федоров, коментуючи результати нової стратегії Сил оборони щодо блокування транспортних маршрутів окупантів на півдні.

    За словами міністра, Україна вже досягла значного прогресу в реалізації так званого «логістичного локдауну» російських військ, а кількість далекобійних ударів по критично важливих об’єктах окупантів продовжує зростати.

    «Відбувається ізоляція Криму дронами. І в найближчий час, виглядає так, що Крим перетвориться в острів. І це може призвести до дуже несподіваних наслідків для росіян», – заявив Федоров в інтерв’ю YouTube-каналу PRESSING.

    Водночас глава Міноборони відмовився розкривати додаткові деталі майбутніх операцій, зазначивши лише, що українська стратегія вже починає давати результати.

    Одним із ключових факторів зміни ситуації на фронті, за словами Федорова, стало масштабне збільшення закупівель безпілотників класу Middle Strike – ударних дронів середньої дальності, які активно використовуються для атак по військовій логістиці РФ.

    Міністр повідомив, що лише за перші чотири місяці 2026 року Міністерство оборони законтрактувало таких безпілотників на 300% більше, ніж за весь 2025 рік.

    Саме ці системи сьогодні регулярно працюють по об’єктах у Приазов’ї, на окупованих територіях Запорізької області, Херсонщини та в Криму.

    За словами Федорова, ще наприкінці минулого року Україна почала вкладати значні ресурси в розвиток напрямку ударних дронів, і тепер ці рішення починають приносити конкретний результат на полі бою.

    «Те, що ми зробили тоді, зараз починає приносити результат», – наголосив міністр.

    Окремо Федоров пояснив суть стратегії, яку українська сторона називає логістичним локдауном.

    Йдеться про системне знищення транспортних маршрутів, складів боєприпасів, пунктів забезпечення, переправ та інших елементів тилової інфраструктури, від яких залежить постачання російського угруповання на окупованих територіях.

    Для цього держава не лише закуповує великі партії дронів, а й виділяє додаткове фінансування бойовим підрозділам, які мають найбільший досвід використання таких систем.

    «Ми анонсували логістичний локдаун. Це додаткові прямі кошти підрозділам, які використовують дрони Middle Strike. Ми, роблячи закупівлю сотень тисяч Middle Strike, паралельно даємо гроші на підрозділи, які вміють швидко використовувати і закуповувати», – пояснив глава Міноборони.

    На переконання Федорова, саме поєднання масового виробництва безпілотників та ефективного застосування на фронті створює для російської армії дедалі серйозніші проблеми.

    Останніми місяцями Крим залишається однією з головних цілей українських далекобійних ударів.

    Сили оборони регулярно атакують військові аеродроми, склади боєприпасів, системи ППО, радіолокаційні станції, пункти базування Чорноморського флоту та транспортні вузли, через які здійснюється постачання окупаційного угруповання.

    Особливу роль у забезпеченні російських військ відіграють Керченський міст, автомобільні маршрути через окупований південь України та залізничне сполучення між Кримом і материковою частиною РФ.

    Українські військові аналітики неодноразово наголошували, що порушення цих логістичних ланцюгів може суттєво вплинути на можливості російської армії вести активні наступальні дії.

    Саме тому слова Федорова про можливе перетворення Криму на «острів» багато експертів розглядають як сигнал про продовження кампанії зі знищення транспортної інфраструктури окупантів.

    Найгучнішою частиною заяви міністра стали слова про наслідки нової української стратегії для російської армії.

    «Для росіян починається пекло, з яким дуже важко впоратися. І це вікно можливостей у нас є. Логістика перерізається, Крим ізолюється», – заявив Федоров.

    Він також наголосив, що удари по логістиці вже безпосередньо впливають на ситуацію на фронті.

    За його словами, між ефективністю українських атак по тилових маршрутах та активністю російських штурмових дій існує пряма залежність.

    «Є пряма кореляція між тим, скільки ми б’ємо по логістиці, і тим, скільки штурмових дій відбувається на першій лінії», – пояснив міністр.

    На його думку, чим більше проблем виникає у російських військ із доставкою боєприпасів, пального та підкріплень, тим складніше їм підтримувати високий темп наступальних операцій.

    Ізоляція Криму давно вважається одним із ключових елементів української військової стратегії.

    Півострів є головним тиловим хабом російських військ на південному напрямку, через який проходить значна частина забезпечення окупаційних сил у Херсонській та Запорізькій областях.

    У разі суттєвого обмеження транспортного сполучення між Кримом та материковою частиною Росії окупаційне угруповання може зіткнутися з дефіцитом ресурсів, що вплине як на оборонні можливості, так і на наступальний потенціал армії РФ.

    Саме тому українська сторона продовжує нарощувати виробництво безпілотників та розширювати масштаби ударів по військовій логістиці окупантів, розглядаючи цей напрямок як один із найефективніших способів послаблення російської армії.

  • Федоров анонсував масштабну реформу: що зміниться для військовослужбовців із СЗЧ

    Федоров анонсував масштабну реформу: що зміниться для військовослужбовців із СЗЧ

    Міністерство оборони України розпочало один із наймасштабніших етапів цифрової трансформації військової служби від початку повномасштабної війни. Відтепер військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ), можуть повернутися до служби за спрощеною процедурою через застосунок «Армія+», без складної бюрократії та тривалих погоджень між військовими структурами.

    Про запуск нового механізму повідомив міністр оборони Михайло Федоров. За його словами, головна мета нововведення — створити зрозумілий, швидкий і прозорий алгоритм для тих військовослужбовців, які готові повернутися до виконання обов’язків та продовжити службу в лавах Сил оборони України.

    Новий сервіс працює за принципом fast track — прискореної процедури повернення. Він дозволяє не лише відновити службу, а й самостійно обрати новий підрозділ серед доступних військових частин. У Міноборони наголошують, що йдеться насамперед про використання бойового досвіду та навичок військових там, де вони можуть принести найбільшу користь обороні держави.

    Скористатися новою процедурою можуть військовослужбовці, щодо яких факт СЗЧ був зафіксований до 12 червня 2026 року. Програма діятиме до 20 вересня 2026 року. Наразі механізм доступний для військовослужбовців Збройних сил України та Державної спеціальної служби транспорту. Для підрозділів Національної гвардії аналогічний сервіс планують запустити найближчим часом.

    Як пояснюють у Міноборони, процедура повернення складається лише з п’яти етапів і може бути виконана повністю онлайн через застосунок «Армія+».

    Перший крок — перевірка статусу. У профілі військовослужбовця в системі Армія ID має відображатися відповідна позначка про зафіксовану відсутність на службі.

    Другий етап передбачає подання рапорту. Для цього необхідно зайти до розділу «Сервіси», обрати вкладку «Рапорти» та знайти функцію «Повернення на службу після СЗЧ».

    На третьому етапі військовослужбовець отримує можливість обрати нову військову частину зі списку доступних підрозділів. Також потрібно вказати бажаний напрямок служби, попередній досвід та іншу необхідну інформацію. Після цього рапорт підписується електронним способом без необхідності особистого відвідування установ.

    Четвертий крок — комунікація з обраною частиною. Після перевірки документів представники підрозділу зв’язуються із заявником для уточнення деталей проходження служби та організації подальшого прибуття.

    П’ятий і фінальний етап — прибуття до нового місця служби. Після погодження рапорту у застосунку з’являється статус «У дорозі». З цього моменту військовослужбовець має п’ять днів для прибуття до нового підрозділу.

    Для консультацій та допомоги Міноборони також запустило окрему гарячу лінію за номером 0 800 605 100. Вона працює щоденно з 09:00 до 20:00.

    Запуск нової процедури став частиною ширшої реформи системи військової служби, яку українська влада почала впроваджувати у 2026 році. Раніше президент Володимир Зеленський заявив про необхідність оновлення підходів до комплектування війська, служби за контрактом та мотивації особового складу.

    Окрім механізму повернення після СЗЧ, Міністерство оборони вже анонсувало запуск нових форматів контрактної служби. Зокрема, йдеться про базові контракти для проходження служби на небойових посадах, короткострокові контракти та нові умови переведення між військовими частинами.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше також повідомляв про розробку нової контрактної системи, яка має зробити військову службу більш гнучкою та зрозумілою для громадян. Однією з цілей реформ є збереження досвідчених військовослужбовців у системі оборони та залучення нових кадрів.

    Тема СЗЧ залишається однією з найчутливіших для українського війська. Повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, а навантаження на особовий склад залишається надзвичайно високим. У цих умовах держава шукає механізми, які дозволять повернути підготовлених військових до строю та водночас забезпечити зрозумілі правила проходження служби.

    У Міноборони наголошують, що новий сервіс не є амністією чи автоматичним прощенням усіх порушень. Його завдання — створити цивілізований механізм повернення тих військовослужбовців, які готові продовжувати службу та захищати країну.

    Запуск функції через «Армія+» став ще одним кроком цифровізації сектору безпеки та оборони. Влада розраховує, що новий інструмент дозволить значно скоротити час повернення військових до підрозділів, зменшити паперову бюрократію та зробити процес максимально прозорим для всіх сторін.

    Військовослужбовці, які раніше опинилися поза службою через СЗЧ, отримали реальну можливість повернутися до війська за спрощеною процедурою, а командування — додатковий ресурс у вигляді підготовлених і досвідчених бійців, необхідних для подальшого посилення обороноздатності країни.

  • Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Міністерство оборони України розпочало масштабну реформу системи оборонних закупівель, яка може кардинально змінити правила гри для постачальників озброєння, техніки та військового обладнання. У відомстві заявили про поступовий перехід до електронних конкурентних тендерів, що має зробити закупівлі для Сил оборони більш прозорими, ефективними та захищеними від корупційних ризиків. Про це повідомив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час спеціального заходу, присвяченого прозорості та підзвітності оборонних закупівель.

    За словами посадовця, Україна вже сьогодні має одну з найоперативніших систем оборонних закупівель у світі, однак наступним завданням є забезпечення максимальної прозорості всіх процесів. Саме тому Міноборони поступово переводить закупівлі на електронну тендерну модель, де перемогу визначатимуть не лише технічні характеристики продукції, а й реальна конкуренція між виробниками за найкращу ціну та якість.

    Банік наголосив, що глобальна мета міністерства — перевести всі оборонні закупівлі на електронні тендери. За його словами, така система дозволяє отримувати кращі цінові пропозиції, створює справжню конкуренцію між постачальниками та стимулює виробників впроваджувати нові технології.

    Наразі в оборонній сфері вже тестують новий підхід на окремих категоріях закупівель. Одним із найбільш показових прикладів стала закупівля далекобійних артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Агенція оборонних закупівель провела конкурентні торги зі зниженням ціни, в результаті чого державі вдалося зекономити понад 16% бюджетних коштів. За рахунок цієї економії Міноборони отримало можливість придбати додатково десятки тисяч артилерійських снарядів для фронту.

    Ще одним масштабним кейсом став тендер на закупівлю 5 тисяч пікапів для потреб українських військових. Процедура була проведена у форматі рамкової угоди і тривала менш ніж тиждень від моменту оголошення до визначення переможців. За результатами конкурсу було відібрано чотирьох постачальників, а в Міністерстві оборони вже прогнозують суттєву економію бюджетних коштів.

    У Міноборони пояснюють, що нова система має одразу кілька стратегічних переваг. По-перше, конкуренція між учасниками дозволяє знижувати ціни та більш ефективно використовувати державний бюджет. По-друге, виробники змушені конкурувати якістю продукції та швидкістю виконання контрактів. По-третє, цифровізація процесів значно зменшує вплив людського фактора та мінімізує можливості для корупційних зловживань.

    Окремий акцент робиться на диверсифікації постачальників. Якщо раніше великі контракти часто отримувала одна компанія, то тепер замовлення можуть розподілятися між кількома виробниками. Це дозволяє уникнути ризиків зриву поставок і забезпечити безперервне постачання критично важливих ресурсів для війська.

    У Міноборони підкреслюють, що кожен постачальник отримуватиме обсяг замовлення відповідно до своїх реальних виробничих можливостей. Таким чином держава прагне створити стійку систему забезпечення армії, яка не залежатиме від одного виконавця.

    Банік зазначив, що реформа відбувається поступово, оскільки змінювати систему закупівель під час активної фази війни надзвичайно складно та відповідально. Саме тому кожна нова модель спочатку тестується на окремих закупівлях, а вже після підтвердження ефективності масштабується на інші напрями.

    Крім артилерійських боєприпасів та автомобільної техніки, найближчим часом Міноборони планує запуск електронних тендерів для закупівлі FPV-дронів, квадроциклів та інших видів військової техніки. За словами заступника міністра, поступово саме тендерна модель має стати базовою для більшості закупівель у секторі оборони.

    Реформа закупівель є одним із ключових завдань, які отримав Мстислав Банік після призначення на посаду заступника міністра оборони навесні 2026 року. Міністр оборони Михайло Федоров тоді заявив, що головна мета нової команди — зробити закупівлі для українського війська найбільш прозорими та ефективними у світі. До роботи в Міноборони Банік брав участь у створенні цифрових державних сервісів, зокрема проєкту «Дія», а також займався розвитком систем «Армія+» і «Резерв+».

    Паралельно Міністерство оборони працює над створенням єдиної цифрової екосистеми оборонних закупівель. Планується інтеграція різних електронних платформ та сервісів для того, щоб автоматизувати весь цикл закупівель — від формування потреб до укладання контрактів та контролю виконання замовлень.

    Експерти відзначають, що перехід до електронних тендерів є одним із ключових елементів модернізації української оборонної системи. В умовах війни, коли кожна гривня державного бюджету має використовуватися максимально ефективно, конкурентні процедури можуть забезпечити як економію коштів, так і швидше забезпечення військових необхідним озброєнням та технікою.

    У Міноборони переконані, що нова модель закупівель допоможе створити більш прогнозовані та зрозумілі правила роботи для українських виробників, залучити нових учасників ринку та підвищити довіру до державних контрактів у сфері оборони. Якщо реформа покаже ефективність на перших проєктах, уже найближчими місяцями електронні тендери можуть стати стандартом для значної частини закупівель Сил оборони України.

  • Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Українська влада готує одну з наймасштабніших реформ військової служби від початку повномасштабного вторгнення Росії. Міністерство оборони та Кабінет Міністрів найближчими тижнями планують представити нову модель проходження служби, яка передбачає підвищення грошового забезпечення військових, запровадження контрактів із чіткими термінами служби та нові механізми мотивації для бійців на передовій.

    Про це 12 червня під час Години запитань до уряду у Верховній Раді повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, уряд разом із Міністерством оборони завершує підготовку комплексної реформи, яка має стати одним із ключових елементів модернізації української армії.

    «Це великі кошти. Ми зараз обраховуємо, яким чином збалансувати бюджет для того, щоб забезпечити безперервність цих виплат як у цьому році, так і в наступних періодах», — заявила глава уряду.

    За словами Свириденко, деталі нової системи будуть представлені парламентарям уже найближчими тижнями. Саме тоді стане зрозумілим остаточний формат контрактної служби, рівень грошового забезпечення та механізми демобілізації окремих категорій військовослужбовців.

    Що відомо про майбутню реформу

    Перші деталі реформи вже були презентовані представникам парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Зокрема, концепція передбачає суттєве підвищення базового грошового забезпечення військових, нові контракти та зміни у підходах до комплектування підрозділів.

    Серед ключових нововведень:

    • підвищення мінімального грошового забезпечення військовослужбовців із 20 до 30 тисяч гривень;
    • диференційовану систему виплат залежно від посади, спеціальності та функцій військового;
    • підвищені виплати для піхотинців та військових, які безпосередньо виконують бойові завдання;
    • нову систему контрактів із чітко визначеними термінами служби;
    • механізми звільнення або демобілізації для окремих категорій військових;
    • додаткові стимули для командирів усіх рівнів.

    Окремий акцент робиться на піхотних підрозділах, які несуть найбільше навантаження на фронті. Саме для них планують запровадити спеціальні контракти із суттєво вищими виплатами. За попередніми напрацюваннями Міноборони, розмір грошового забезпечення для військових на передовій може сягати від 250 до 400 тисяч гривень залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику.

    Чіткі терміни служби — головний запит суспільства

    Одним із найочікуваніших елементів реформи є встановлення конкретних термінів військової служби. Саме це питання залишається одним із найбільш дискусійних від початку повномасштабної війни.

    У Міністерстві оборони неодноразово наголошували, що нова контрактна система має забезпечити військовослужбовцям зрозумілі правила проходження служби, механізми ротації та перспективу демобілізації.

    За попередніми даними, які раніше озвучувалися в медіа, серед варіантів розглядаються контракти на 10, 14 або 24 місяці з гарантованими умовами звільнення після завершення визначеного терміну. Водночас остаточне рішення ще не ухвалене, а самі параметри можуть бути змінені до моменту офіційного представлення реформи.

    Ще у квітні Свириденко заявляла, що уряд працює над переходом до більш контрактної моделі комплектування армії, де зарплата буде залежати від конкретної посади та функцій військового.

    Чому реформа потребує мільярдів

    Запровадження нової системи виплат стане серйозним навантаженням для державного бюджету. Сектор безпеки та оборони вже залишається найбільшою статтею видатків України.

    За словами прем’єр-міністерки, уряд зараз проводить розрахунки, щоб знайти фінансовий ресурс для забезпечення нових стандартів грошового забезпечення не лише у 2026 році, а й у наступні роки.

    Раніше Кабмін повідомляв, що на сектор безпеки та оборони спрямовуються рекордні обсяги фінансування, а окремо розглядаються механізми індексації виплат військовослужбовцям.

    Коли стартують зміни

    За інформацією уряду та Міноборони, перший етап реформи може стартувати вже найближчим часом після завершення погоджень із парламентом та Генеральним штабом. Частина рішень може бути впроваджена через постанови Кабінету Міністрів, а для інших знадобляться зміни до законодавства.

    Міністр оборони Михайло Федоров раніше заявляв, що реформа включатиме справедливу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби та зрозумілою логікою ротацій. За його словами, трансформація умов служби є одним із головних пріоритетів оборонного відомства у 2026 році.

    Найближчі тижні можуть стати визначальними для майбутнього української армії. Якщо анонсовані зміни будуть реалізовані, ЗСУ отримають не лише нову систему оплати праці, а й більш зрозумілі правила проходження служби, яких давно очікують як військові, так і суспільство.

  • 30 приватних компаній отримали право збивати ворожі дрони

    30 приватних компаній отримали право збивати ворожі дрони

    Україна робить ще один крок до посилення захисту свого неба від російських атак. Міністерство оборони офіційно повідомило, що вже 30 українських компаній отримали дозвіл на створення власних груп протиповітряної оборони. Ба більше, частина таких підрозділів уже бере участь у бойовій роботі та демонструє реальні результати на фронті повітряної війни.

    Йдеться про експериментальний проєкт із залучення приватного сектору до системи протиповітряної оборони країни. За даними Міністерства оборони, загалом від початку реалізації програми до відомства надійшло 43 заявки від підприємств різних форм власності. Станом на початок червня право створити власні групи ППО вже отримали 30 компаній.

    У Міноборони наголошують, що це не приватні армії та не незалежні військові формування. Усі такі підрозділи є частиною єдиної національної системи протиповітряної оборони та працюють під безпосереднім управлінням Командування Повітряних сил Збройних сил України.

    Найбільше вражає те, що деякі групи вже виконують реальні бойові завдання. За офіційною інформацією Міноборони, підрозділи кількох підприємств змогли знищити понад 20 російських безпілотників. Серед них були як розвідувальні БпЛА типу Zala, так і ударні дрони Shahed. Крім того, одна з груп успішно уразила реактивний ударний безпілотник, що вважається значно складнішою ціллю через його високу швидкість.

    Ідея залучення бізнесу до захисту неба над Україною виникла на тлі постійних масованих атак російських безпілотників. Лише в ніч проти 8 червня Росія випустила по Україні 155 ударних дронів різних типів, включаючи Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» та дрони-імітатори. Українські сили ППО змогли збити або придушити 124 цілі, однак масштаби атак продовжують зростати.

    Саме тому держава почала шукати додаткові механізми захисту критично важливих об’єктів. Особливу увагу приділяють енергетичній інфраструктурі, логістичним вузлам, промисловим підприємствам та об’єктам оборонного комплексу, які регулярно стають мішенями російських ударів.

    Ще у березні уряд офіційно запустив експериментальний проєкт, який дозволив підприємствам критичної інфраструктури долучатися до протиповітряної оборони. Кабінет Міністрів надав Повітряним силам ЗСУ право залучати підприємства до захисту повітряного простору та використовувати їхні ресурси для боротьби з ворожими дронами.

    Перші результати стали помітними вже навесні. Наприкінці березня одна з приватних груп ППО у Харківській області вперше успішно знищила кілька російських безпілотників. А у квітні міністр оборони Михайло Федоров повідомив про перше збиття реактивного «Шахеда» приватним підрозділом. За його словами, ціль рухалася зі швидкістю понад 400 кілометрів на годину.

    Серед компаній, які долучаються до проєкту, приблизно половина представляє критичну інфраструктуру країни. Це оператори енергетичних мереж, стратегічні підприємства та великі виробничі комплекси. Інша частина заявників — приватний бізнес, який також зацікавлений у захисті своїх об’єктів від російських атак.

    Для отримання дозволу підприємства проходять спеціальну процедуру погодження з Міністерством оборони та Командуванням Повітряних сил. Після цього вони отримують статус уповноважених на виконання заходів протиповітряної оборони та можуть формувати власні підрозділи.

    Такі групи можуть використовувати різні засоби боротьби з повітряними цілями. Йдеться про дрони-перехоплювачі, системи радіоелектронної боротьби, радари, автоматизовані турелі та інше обладнання. Частину озброєння підприємства закуповують самостійно, а частину можуть отримувати зі складів Збройних сил України.

    Окремо варто зазначити, що Кабінет Міністрів наприкінці травня оновив правила функціонування таких підрозділів. Нові норми деталізували порядок підтвердження результатів бойової роботи, виплати винагород учасникам груп та можливості фінансування з місцевих бюджетів. Також було посилено контроль за використанням зброї та дотриманням вимог військових статутів.

    Експерти називають проєкт приватної ППО одним із найцікавіших оборонних експериментів за час повномасштабної війни. Він дозволяє значно розширити кількість засобів спостереження та реагування на повітряні загрози без додаткового навантаження на державний бюджет.

    В умовах, коли Росія продовжує нарощувати виробництво ударних безпілотників і майже щодня запускає десятки або навіть сотні дронів по українських містах, залучення приватного сектору може стати важливим елементом багаторівневої системи захисту.

    Як показують перші результати, нова модель вже працює. І якщо темпи розширення проєкту збережуться, найближчим часом українське небо можуть захищати не лише військові підрозділи, а й десятки спеціалізованих груп, створених українськими підприємствами у координації з Повітряними силами.

  • Україна збиває тисячі «Шахедів», але Росія готує значно небезпечніший удар — Сирський

    Україна збиває тисячі «Шахедів», але Росія готує значно небезпечніший удар — Сирський

    Росія планує кардинально змінити тактику повітряних атак проти України та довести частку реактивних ударних безпілотників до 50%. У відповідь Збройні сили України активно нарощують багаторівневу систему протиповітряної оборони, розширюють так звану «малу ППО» та формують уже четвертий ешелон захисту неба. Про це 4 червня повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками спеціальної наради щодо протидії російським ударним безпілотникам.

    За словами головнокомандувача, сьогодні війна в повітрі стрімко змінюється. Російська армія не лише нарощує кількість дронів, які використовує для атак по українських містах та об’єктах інфраструктури, а й модернізує їхні характеристики. Особливу загрозу становить поява дедалі більшої кількості реактивних ударних безпілотників, які мають значно вищу швидкість і складніше перехоплюються традиційними засобами протиповітряної оборони.

    «Агресор планує довести частку реактивних ударних дронів до 50 відсотків. Це ставить перед нами нові виклики, які потребують своєчасної реакції», – наголосив Сирський.

    На цьому тлі Україна продовжує масштабно розвивати власну систему захисту повітряного простору. Головнокомандувач повідомив, що вже створюється четвертий ешелон протиповітряної оборони, який дозволить додатково прикрити ще дві області України. Йдеться про розвиток концепції «малої ППО», що передбачає використання мобільних засобів боротьби з безпілотниками, дронів-перехоплювачів, вертолітних груп та інших елементів швидкого реагування.

    Особливу роль у цій системі сьогодні відіграють українські дрони-перехоплювачі. Лише протягом травня вони знищили понад 3500 російських безпілотників різних типів. Фактично саме безпілотні системи стають одним із головних інструментів боротьби із масованими атаками Росії.

    За даними Сирського, найвищу ефективність демонструє другий ешелон оборони, який забезпечують Сили безпілотних систем. Протягом травня вони знищили понад 1200 ворожих цілей у повітрі. Це один із найкращих показників за весь період використання дронів-перехоплювачів у війні.

    Важливим компонентом захисту залишаються і вертолітні групи. За словами головнокомандувача, лише у травні українські гелікоптери збили понад 440 російських дронів різних типів. Зараз триває їхня модернізація. Машини оснащують сучасними системами виявлення та наведення цілей, а також новими типами ракетного озброєння.

    «Ми розширюємо лінійку засобів ураження. Нове ракетне озброєння вже демонструє відмінні результати», – зазначив Сирський.

    Заява головнокомандувача підтверджує тенденцію, про яку останніми місяцями говорять у Міністерстві оборони. Наприкінці травня міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що ефективність українських дронів-перехоплювачів проти «шахедів» за останні чотири місяці зросла майже вдвічі. При цьому кількість безпілотників, які Росія запускає по території України, продовжує збільшуватися.

    За оцінками Міноборони, ворог щомісяця нарощує використання ударних дронів приблизно на 35%. Саме тому одним із ключових завдань української оборонної промисловості та військового командування на 2026 рік стало позбавлення Росії можливості використовувати Shahed як масовий і дешевий інструмент терору.

    Останніми місяцями Росія активно модернізує свої ударні безпілотники. Зокрема, удосконалюються системи навігації, захист від засобів радіоелектронної боротьби, маршрути польоту та швидкісні характеристики. Поява реактивних версій ударних БпЛА може суттєво ускладнити роботу української ППО, оскільки такі апарати здатні швидше долати великі відстані та скорочувати час реагування для оборонців.

    Водночас українські військові наголошують, що відповідь на ці виклики вже формується. Одним із головних напрямів розвитку стають саме дрони-перехоплювачі, які значно дешевші за традиційні ракети систем ППО та дозволяють ефективно знищувати повітряні цілі без витрачання дорогих зенітних боєприпасів.

    Сирський також звернув увагу на проблему забезпечення бойовими частинами для дронів-перехоплювачів. За його словами, питання збільшення виробництва таких компонентів залишається одним із найактуальніших для української оборонної промисловості.

    Попри постійне вдосконалення російських засобів повітряного нападу, українські військові переконані, що розвиток багаторівневої системи оборони дозволяє ефективно адаптуватися до нових загроз. Сьогодні захист українського неба забезпечують класичні системи ППО, мобільні вогневі групи, вертольоти, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі.

    Саме така багатошарова модель, за задумом командування, має стати відповіддю на спроби Росії нарощувати кількість ударних безпілотників та переходити до використання більш швидких реактивних дронів. В умовах постійної еволюції повітряної війни Україна робить ставку на технології, гнучкість і швидке масштабування нових засобів боротьби з повітряними загрозами.

  • Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров?

    Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров?

    Після гучних політичних потрясінь останніх місяців та завершення епохи домінування Андрія Єрмака в українській владі на Банковій розпочався новий етап перерозподілу впливу. У центрі уваги опинилися одразу три фігури — керівник Офісу президента Кирило Буданов, лідер парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та міністр оборони Михайло Федоров. Саме їх дедалі частіше називають людьми, на яких президент Володимир Зеленський може спиратися у найближчі роки. Про це йдеться у великому матеріалі «Української правди».

    Поштовхом до нових дискусій про майбутню архітектуру влади стала серія зустрічей президента з представниками парламентських фракцій. Особливий резонанс викликала розмова Володимира Зеленського з п’ятим президентом України Петром Порошенком, яка відбулася наприкінці травня на Банковій. Це була перша особиста зустріч двох політиків після початку повномасштабного вторгнення Росії та загалом перша за сім років президентства Зеленського.

    За даними видання, саме Кирило Буданов і Давид Арахамія були серед тих, хто переконував президента розпочати діалог із представниками опозиції. У владних колах це пояснюють необхідністю пошуку нових форматів взаємодії та стабілізації політичної системи після внутрішньої кризи, яка розгорнулася в команді влади.

    Співрозмовники видання стверджують, що сьогодні Банкова фактично намагається створити нову модель управління державою. Після втрати колишньої монолітності президентської команди Володимир Зеленський опинився перед необхідністю формувати нове коло довірених осіб, здатних не лише виконувати доручення, а й брати на себе частину політичної відповідальності.

    Однією з ключових фігур у цьому процесі називають Кирила Буданова. Колишній керівник Головного управління розвідки, який нині очолює Офіс президента, за останні місяці суттєво посилив свій вплив усередині влади. За інформацією джерел УП, саме він дедалі частіше бере участь у питаннях внутрішньої політики, координує роботу з регіонами та парламентом і стає одним із головних комунікаторів між президентом та політичними елітами.

    Особливу увагу привертає і його популярність серед громадян. За даними соціологічних досліджень, на які посилаються співрозмовники видання, рейтинги Буданова продовжують зростати. У низці моделей потенційних президентських виборів його показники вже наближаються до рейтингів колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Саме це, за словами джерел, викликає певну настороженість у президентському оточенні, адже високі рейтинги автоматично перетворюють чиновника на потенційного політичного конкурента.

    Іншим важливим гравцем залишається Давид Арахамія. Попри відсутність власного високого рейтингу серед виборців, він продовжує відігравати ключову роль у функціонуванні парламентської більшості та комунікації між Офісом президента, Кабінетом Міністрів і Верховною Радою. Саме тому в команді Зеленського його називають одним із найнадійніших союзників президента.

    За інформацією УП, Арахамія активно просуває ідею проведення великої стратегічної сесії для вузького кола представників влади. Її метою має стати визначення спільного бачення майбутнього та відповіді на питання, чи здатна нинішня команда залишатися єдиною в умовах політичних викликів і затяжної війни.

    Третім претендентом на роль одного з головних союзників президента залишається Михайло Федоров. Після багатьох років роботи у сфері цифрової трансформації він очолив Міністерство оборони та отримав можливість реалізовувати масштабні реформи в секторі безпеки й оборони.

    Саме Федоров нині відповідає за низку амбітних проєктів, пов’язаних із модернізацією армії, цифровізацією управління, реформою військових закупівель і впровадженням нових технологій у Збройних силах України. Водночас, як зазначають джерела видання, між президентом і міністром останнім часом виникла певна дистанція.

    Причиною називають як розбіжності в поглядах на майбутню модель управління державою, так і побоювання Банкової щодо можливих політичних амбіцій самого Федорова. У президентському оточенні не приховують, що уважно стежать за його діяльністю та впливом.

    Окремо в матеріалі йдеться про поступову зміну балансу сил усередині влади. Якщо раніше більшість рішень концентрувалася навколо Андрія Єрмака, то тепер формується нова система, у якій вплив розподіляється між кількома центрами.

    Водночас у команді президента залишаються й інші важливі фігури. Серед них називають прем’єр-міністерку Юлію Свириденко, секретаря РНБО Рустема Умєрова, прем’єра Дениса Шмигаля та заступника керівника ОП Олега Татарова. Проте саме Буданов, Арахамія та Федоров сьогодні розглядаються як політики й управлінці, здатні визначати майбутній курс влади.

    Політологи зазначають, що пошук нової опори для президента є закономірним процесом. Україна входить у тривалий період війни та післявоєнного відновлення, а тому потребує не лише сильного лідера, а й команди, здатної забезпечити стабільність управління державою.

    Саме тому боротьба за вплив усередині влади, яка сьогодні залишається переважно непублічною, може стати одним із головних політичних процесів найближчих років. І хоча остаточна конфігурація нової команди Зеленського ще не сформована, вже зараз очевидно, що роль Кирила Буданова, Давида Арахамії та Михайла Федорова у майбутньому української політики лише зростатиме.

  • Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Міністр оборони України Михайло Федоров зустрівся з депутатами фракції «Слуга народу», щоб представити своє бачення змін у війську, мобілізації та роботі ТЦК. За словами народного депутата Олега Дунди, який був присутній на зустрічі, очільник Міноборони вважає, що необхідність мобілізації в нинішньому вигляді часто перебільшують, а повноцінна реформа ТЦК, імовірно, відкладається щонайменше до осені.

    Про це Дунда розповів в інтерв’ю «Телеграфу». За його словами, конкретні пропозиції, які обговорювалися з міністром, поки що не можуть бути оприлюднені, однак загальні напрями змін уже зрозумілі.

    Олег Дунда

    Нардеп заявив, що Федоров бачить майбутнє армії через технологічне оновлення, дронову війну, зменшення ролі великої кількості людей на першій лінії та поступове зниження тиску на мобілізаційний ресурс. Дунда стверджує, що, на думку міністра, сучасне поле бою змінюється настільки швидко, що потреба у масовому залученні людей може ставати меншою.

    «З його погляду, такої нагальної потреби в мобілізації, як багато хто говорить, не існує. Це пов’язано з тим, що поле бою змінюється, і з урахуванням збільшення зон ураження, з урахуванням дронової війни, такої кількості людей на першій лінії оборони не потрібно», — передав Дунда позицію, яку почув на зустрічі.

    За словами депутата, Федоров робить ставку на технологічну трансформацію війська. Йдеться про дрони, нові системи управління, цифровізацію, прозорість бойових процесів та переосмислення ролі особового складу на фронті.

    Водночас Дунда заявив, що між Міністерством оборони та Генеральним штабом існує «відчутний і природний» конфлікт підходів. За його словами, Міноборони уособлює нову технологічну модель війни, тоді як Генштаб частково залишається в логіці старої моделі.

    Нардеп вважає, що впровадження нових засобів ведення війни змушує міністра оборони глибше занурюватися у бойові процеси та фактично контролювати окремі елементи операцій. Це, за словами Дунди, може не подобатися військовому командуванню.

    «Якщо ми хочемо мати сучасну армію номер один, ми маємо привести на один рівень розуміння війни Міноборони та Генштаб. Бо інакше у нас буде конфлікт. Він уже є», — зазначив депутат.

    Окремо під час зустрічі обговорювали реформу ТЦК. За словами Дунди, у Федорова є власне бачення змін, але говорити про конкретну реформу зараз зарано. Причина — надто багато невідомих факторів.

    Серед них нардеп назвав ситуацію на полі бою, темпи впровадження нових технологій, ефективність дронових рішень, поведінку Росії щодо власної мобілізації та зміну характеру бойових дій.

    За словами Дунди, якщо технології справді зменшать потребу у великій кількості людей на фронті, тоді й тиск на ТЦК стане меншим. У такому разі центри комплектування зможуть працювати інакше, без завдання мобілізувати такі обсяги людей, як зараз.

    Водночас депутат наголосив, що реформа ТЦК не може відбутися лише через цифровізацію. Навіть якщо процеси стануть більш електронними, самі територіальні центри комплектування все одно залишаться потрібними.

    «Цифровізація можлива, але навіть при цифровізації все одно мають бути ТЦК. Питання — в якій ролі і як вони цю роль будуть виконувати», — сказав Дунда.

    Ще одним напрямом, який обговорюється в Міноборони, є зміна системи грошового заохочення для військових та розвиток рекрутингу іноземців. За словами нардепа, у міністра є бачення щодо нових контрактів і стимулів для служби, однак поки незрозуміло, наскільки ця модель буде ефективною на практиці.

    Сам Дунда скептично оцінив перспективу масового залучення іноземців до української армії. Він вважає, що цей напрям може частково спрацювати, але не стане основним способом розв’язання кадрової проблеми у війську.

    На думку депутата, ключову роль відіграватимуть саме технологічні зміни на полі бою, а не лише гроші чи рекрутинг з-за кордону.

    Також він зазначив, що повноцінно говорити про реформу ТЦК, нові строки служби чи інші глибокі зміни можна буде ближче до вересня. До того часу Міноборони хоче перевірити, як спрацюють окремі підходи в межах чинного законодавства.

    За словами Дунди, нові законопроєкти наразі не є першочерговою потребою. У міністерства є достатньо інструментів, щоб улітку протестувати частину нової моделі без зміни законів.

    Раніше Федоров уже заявляв, що Міністерство оборони готує комплексну реформу умов рекрутингу та служби в Силах оборони. Серед напрямів він називав справедливішу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби, зрозумілу логіку ротацій та нові підходи до комплектування підрозділів.

    У Міноборони також повідомляли, що працюють над цифровізацією мобілізаційних процесів. Зокрема, одним із кроків стала автоматизація продовження відстрочок через застосунок «Резерв+». За даними міністерства, значна частина відстрочок уже продовжується автоматично.

    Водночас у відомстві раніше спростовували повідомлення про нібито нові жорсткі правила мобілізації, які поширювалися в медіа та соцмережах.

    Нинішні заяви Дунди свідчать, що Міноборони справді готує зміни, але вони можуть бути не миттєвими. Основний акцент, за словами нардепа, робитимуть не на різкому посиленні мобілізації, а на зміні логіки війни, технологіях, рекрутингу, контрактах і новій ролі ТЦК.

    Однак остаточні рішення залежатимуть від ситуації на фронті, дій Росії та того, наскільки швидко українська армія зможе масштабувати технологічні рішення.