Golosnovinua.com

Позначка: Михайло Ткач

  • Ткач поїхав до Відня шукати Кравченка і сам опинився під вартою

    Ткач поїхав до Відня шукати Кравченка і сам опинився під вартою

    Михайло Ткач їхав до Австрії із завданням знайти колишнього генпрокурора Руслана Кравченка, який після виїзду з України опинився в центрі розслідування «Української правди» про його перебування у Відні. Судячи з усього, журналісту вдалося вийти на нього, однак увечері 8 жовтня в австрійській столиці затримали самого Ткача. Станом на ранок 9 жовтня причин затримання так і не назвали. Український консул уже поспілкувався з журналістом, але його не відпустили. В «Українській правді» вважають затримання незаконним і вимагають від австрійської сторони пояснити його причини. Оператор Ярослав Бондаренко, який перебував разом із Ткачем, також перестав виходити на зв’язок.

    За інформацією джерела, знайомого з підготовкою поїздки, Ткач вирушив до Австрії саме для того, щоб особисто знайти Кравченка. Судячи з усього, йому це вдалося. Водночас публічного підтвердження зустрічі поки немає. Залишається нез’ясованим і те, чи пов’язане затримання журналіста з роботою знімальної групи.

    Ця поїздка стала продовженням розслідування, опублікованого 23 вересня. Тоді Ткач з’ясував, що Руслан Кравченко та його дружина Олександра зареєстровані в австрійському реєстрі місця проживання за адресою Jordangasse 7/12 у першому районі Відня, неподалік від площі Штефансплац. Однак квартира №12 за цією адресою — не звичайне житло, а офіс CS Corporate Services GmbH, яка надає послуги з реєстрації компаній та юридичних адрес. Там само зареєстровані десятки інших юридичних осіб. Тобто офіційна адреса у Відні є, але встановити за нею фактичне місце проживання значно складніше.

    Сам Кравченко залишив Україну ще до офіційного звільнення з посади генпрокурора. Його відставка припала на період операції НАБУ та САП «Карфаген», у межах якої антикорупційні органи розслідують імовірну систему прикриття нелегальних кол-центрів усередині Офісу генпрокурора. За версією слідства, одним з учасників схеми був співробітник відомства Сергій Кропива, відомий як «Канцлер», а за ним стояв неназваний «Шеф». ЗМІ пов’язували цю фігуру з Кравченком. Сам він заперечував причетність до схеми. Публічно НАБУ не повідомляло йому про підозру.

    Після відставки Кравченко залишив посаду генпрокурора, а згодом — і органи прокуратури. Наприкінці вересня його також вивели зі складу РНБО. Тим часом розслідування «Української правди» привернуло увагу до його реєстрації у Відні: обидва з подружжя вказані в реєстрі за адресою компанії, яка надає юридичні адреси.

    У вересневому матеріалі Ткач окремо звертав увагу на складнощі з екстрадицією з Австрії українських фігурантів корупційних справ. Сама адреса в реєстрі не підтверджує, де людина перебуває насправді. Тому можлива особиста зустріч із Кравченком мала б інше значення, йшлося б уже не лише про документи, а й про підтвердження його присутності в Австрії.

    Поки невідомо, чи вдалося Ткачу зустрітися з колишнім генпрокурором і чи має це стосунок до затримання. Австрійська поліція не назвала його причин. МЗС України підтвердило, що посольство запросило пояснення, а консул отримав доступ до журналіста. Де перебуває оператор Ярослав Бондаренко, досі незрозуміло.

    Тепер усе залежить від пояснень австрійської сторони. Якщо затримання пов’язане з обставинами зйомки, йдеться про можливі претензії до роботи журналістів. Якщо ж воно стосується спроби знайти Кравченка, ця історія набуває іншого масштабу. Поки Ткач залишається під вартою, а офіційних пояснень причин його затримання немає.

  • Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, який після виїзду з України у службове відрядження не повернувся до Києва, журналісти знайшли в Австрії. За даними розслідування Михайла Ткача для «Української правди», Кравченко разом із дружиною Олександрою нещодавно з’явився в австрійському Центральному реєстрі реєстрації місця проживання — Zentrales Melderegister, або ZMR. У документах обом вказали одну й ту саму основну адресу у Відні.

    Історія виглядає особливо показово на тлі того, як Кравченко залишав Україну. У ніч проти 14 вересня він перетнув кордон через пункт пропуску Шегині. За інформацією джерел УП у правоохоронних органах, ексгенпрокурор їхав Mercedes V-Class разом із водієм, який займається міжнародними пасажирськими перевезеннями. Журналісти стверджують, що авіаквитків із Польщі Кравченко не купував, тож до кінцевої точки маршруту він міг добиратися автомобілем.

    Формально виїзд пояснювали п’ятиденним відрядженням до Франції. За даними медіа, наказ Кравченко підписав собі сам ще 13 вересня, коли залишався генеральним прокурором. Офіційним приводом називалася участь у заходах Парламентської асамблеї Ради Європи, однак у ПАРЄ журналістам повідомляли, що його участь у відповідному засіданні програмою не передбачалась. Термін відрядження завершився 18 вересня, але 21 вересня на роботу Кравченко вже не вийшов.

    За кілька годин до перетину кордону Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. НАБУ та САП публічно відкинули претензії Кравченка і називали його дії продовженням конфлікту навколо антикорупційних органів. При цьому важлива юридична деталь: станом на момент появи нинішнього розслідування сам Кравченко не мав публічно підтвердженого статусу підозрюваного у справі «Карфаген». Reuters також зазначав, що Кравченку обвинувачення не висували, а сам він заперечував будь-яку причетність до ймовірного прикриття шахрайських колцентрів.

    15 вересня президент Володимир Зеленський офіційно звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Відповідний указ №932/2026 містить лише формулювання про звільнення. За день до цього президент окремим указом відсторонив його від посади.

    «Ненька інфо» ще 14 вересня писала про обставини його нічного виїзду: Нічна втеча на службовому авто: генпрокурор Кравченко виїхав з України після гучних звинувачень проти керівництва НАБУ та САП

    Тоді ж навколо Кравченка вже активно циркулювала версія про те, що кінцевою точкою маршруту може стати саме Австрія. «Ненька інфо» окремо писала про припущення депутатки Вікторії Сюмар щодо можливого оформлення притулку в Австрії, однак на той момент незалежного підтвердження цього не було. Сам Кравченко про намір просити притулок публічно не повідомляв, і австрійська влада також не оголошувала про отримання відповідної заяви.

    Тепер з’явився значно конкретніший слід — австрійський реєстр.

    За даними УП, поточним основним місцем проживання Руслана та Олександри Кравченків у ZMR зазначено Jordangasse 7/12 у першому районі Відня, тобто фактично в історичному центрі міста. Саме ці довідки журналісти називають головним доказом того, що подружжя перебуває або принаймні реєструє свою присутність у столиці Австрії.

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Але найцікавіша деталь з’явилася після перевірки самої адреси.

    Як з’ясувала «Українська правда», квартира №12 за Jordangasse 7 — це не звичайне житлове приміщення, а офіс компанії CS Corporate Services GmbH. Компанія надає послуги з доміциляції, тобто реєстрації юридичних адрес для компаній, секретарського й управлінського обслуговування, а також продажу вже готових зареєстрованих компаній. За цією ж адресою значаться десятки різних юридичних осіб.

    Саме через це журналісти ставлять питання, чи є вказана адреса реальним місцем проживання Кравченків.

    УП припускає, що використання такої адреси могло дозволити не розкривати фактичне місце проживання подружжя у Відні. Водночас це саме версія журналістів: публічних пояснень Кравченка щодо реєстрації за цією адресою наразі немає, так само немає рішення австрійських органів про будь-яке порушення ним місцевого законодавства.

    Олександра Кравченко виїхала з України ще раніше за чоловіка — 12 вересня. За даними джерел УП, вона пішки перетнула кордон із Молдовою через Паланку, а наступного дня виїхала через молдовсько-румунський кордон на Mercedes. Журналісти також не виявили інформації про придбання нею авіаквитків, через що припускають, що до Австрії вона могла доїхати автомобілем.

    Таким чином, маршрути подружжя були різними, але, за даними австрійського реєстру, зрештою вони опинилися в одному місті.

    Уся ця історія відбувається на тлі масштабної операції НАБУ і САП «Карфаген», пов’язаної з ймовірним прикриттям шахрайських колцентрів окремими посадовцями Офісу генерального прокурора.

    «Ненька інфо» детально писала про оприлюднені антикорупційними органами матеріали: Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських колцентрів посадовцями ОГП

    Сам Кравченко після розголосу публічно заперечував причетність до можливого прикриття незаконних колцентрів. Згадки про нього в чужих розмовах, за його позицією, не доводять участі в будь-якому злочині. Цю обставину важливо враховувати, оскільки матеріали журналістських розслідувань і оперативні записи не є обвинувальним вироком.

    Окремий резонанс викликало майно родини Кравченка. «Ненька інфо» раніше писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходів дружини ексгенпрокурора, які аналізував Центр протидії корупції на тлі справи «Карфаген».

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще раніше «Ненька інфо» повідомляла, що навколо Кравченка могли готуватися жорсткі кроки у відповідь на дії НАБУ і САП, зокрема йшлося про повідомлення ЗМІ щодо можливого стеження за представниками антикорупційних структур. І ці твердження також залишалися журналістською інформацією, а не встановленими судом фактами.

    Окремої обережності потребує тема можливої екстрадиції.

    У матеріалі УП Австрія описується як складна юрисдикція для повернення українських фігурантів. Але говорити, що Австрія взагалі не видає підозрюваних Україні, було б неточно. Австрія та Україна є сторонами Європейської конвенції про видачу, а австрійські суди розглядають українські запити індивідуально. Наприклад, у 2025 році ДБР повідомляло, що австрійський суд мав розглядати питання про екстрадицію колишнього генерала СБУ в Україну.

    Водночас практика справді показує, що такі процедури можуть бути складними і тривалими. Найвідоміший приклад — Дмитро Фірташ, чию екстрадицію до США австрійський апеляційний суд остаточно заблокував у 2025 році після багаторічного процесу. Це, однак, не означає, що аналогічне рішення автоматично буде ухвалено в будь-якій іншій справі.

    А у випадку Кравченка питання екстрадиції наразі взагалі передчасне: для цього потрібні відповідні процесуальні рішення в Україні, міжнародний запит і окремий розгляд австрійською стороною. Публічно підтвердженої підозри Кравченку в «Карфагені» станом на цей момент немає.

    Отже, нові дані дозволяють говорити про кілька встановлених речей. Кравченко залишив Україну 14 вересня, офіційно був звільнений із посади 15 вересня, до Києва після завершення заявленого відрядження не повернувся, а в австрійському реєстрі з’явилася його реєстрація разом із дружиною у Відні. Адреса, яку вони зазначили як основне місце проживання, веде до офісу компанії, що спеціалізується на корпоративному сервісі.

    Історія, яка починалася як п’ятиденне службове відрядження до Франції, тепер перетворилася на значно більший політико-правовий сюжет: колишнього генпрокурора шукають уже не в Парижі, а слід його документів веде просто до центру Відня.

  • За лаштунками медіа та влади: зафіксовано розмову журналіста УП Михайла Ткача з Давидом Арахамією

    За лаштунками медіа та влади: зафіксовано розмову журналіста УП Михайла Ткача з Давидом Арахамією

    Політичний сезон в Україні продовжує приносити несподівані закадрові сюжети. Українське інформаційне поле обговорює чергову непублічну зустріч, яка потрапила в об’єктиви спостерігачів.

    Неформальний контакт без камер

    За наявною інформацією, відомий український журналіст-розслідувач «Української правди» Михайло Ткач був помічений під час кулуарної розмови з народним депутатом та головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією.

    Особливу увагу спостерігачів привернув формат спілкування: зустріч відбувалася тихо, без звичних телевізійних камер, спрямованих обличчям до співрозмовників, і без публічних запитань, які згодом зазвичай стають основою гучних ефірів. Контакт вивірено тримався в межах неформального, проте помітного для очевидців діалогу.

    Про що міг іти непублічний діалог?

    Подібні закриті контакти між медійниками топ-рівня та ключовими політичними гравцями традиційно породжують безліч припущень та інсайдерських версій. З огляду на широкий спектр найгостріших тем у країні, потенційним фокусом розмови могли стати питання, які регулярно опиняються в центрі журналістських розслідувань та політичних кулуарів:

    • Кадрові та політичні розклади: Переговори щодо майбутнього формування Кабінету Міністрів, кандидатур на ключові міністерські портфелі та позиції Генерального прокурора.
    • Фінансові та антикорупційні кейси: Питання скандальних угод навколо бізнес-активів (зокрема Божави чи інфраструктурних кейсів Бориса Кауфмана), а також чутливі теми парламентських видатків.
    • Сектор оборони: Проблематика розвитку мілтеху, державних закупівль дронів та закритих витрат на безпеку й оборону.

    Чи переросте цей неформальний діалог у масштабне публічне розслідування з гострими запитаннями до влади, покаже найближчий ефірний час.

  • Як Олег Татаров пов’язаний з фігурантами справи “Мідас” Олександром Цукерманом та Тимуром Міндічем

    Як Олег Татаров пов’язаний з фігурантами справи “Мідас” Олександром Цукерманом та Тимуром Міндічем

    Як повідомляє журналіст Володимир Бондаренко, заступник керівника ОП Олег Татаров допоміг  фігуранту справи “Мідас” Олександру Цукерману переоформити яхт-клуб Трухановому острові.

    Нагадаємо, 02.05.2026 нардеп Олексій Гончаренко запостив роздруківки плівок Міндіча про те як людина на ім’я “Цибульський В.В.” розмовляє с помічниками Олександра  Цукермана – Лесею Устименко та Ігорем Фурсенко.

    Пізніше, 08.05.2026 в третій частині плівок Міндіча журналіст УП Михайло Ткач продекламував запис від 26.10.2025 на якому людина на ім’я “Володимир Цибульський” розповідає що він має відвезти свого шефа Олександра Цукермана через прикордонний пункт перетину Паланка в аеропорт Відня до ранку 27.10.2026

    За інформацією Володимира Бондаренко, на обох записах мова йде про помічника-водія Олександра Цукермана – Цибульського Володимира Валентиновича 1967 року народження.

    “Навпроти Іллінської церкви на Трухановому острові стоїть яхт-клуб, яким володіє фірма ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” якою володів екс-нардеп Немировський, який декілька років намагався продати яхт-клуб за $3 млн, але там тяганина з судів.

    І от 16.04.2025 власником ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” стала фірма West House s.r.o. (Словакія) бенефіціаром якої записаний Євген Петров (Австрія) тоді ж 16.04.2025  директором ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” від нового власника стала Малахова Олена Миколаївна (1959 р н, Харцизьк).

    Малахова також є керівником та засновником ТОВ “ЮФ “ЮВЕНТА УКРАЇНА” разом з нею засновники: ГОЛОВКО НАТАЛЯ ОЛЕГІВНА та ГУБСЬКИЙ РУСЛАН ВІКТОРОВИЧ, які офіційно пов’язані з АО “КРЕДЕНС” (раніше “ТАТАРОВ ФАРИННИК ГОЛОВКО”) це фірма Олега Татарова.

    08.05.2025 директором ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” замість Малахової став Цибульський – помічник-водій Цукермана, фірма West House s.r.o. так і залишається власником ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” і яхт-клубу.

    Тобто довірені особи Татарова викупили яхт-клуб і перевели його на водія Цукермана (Міндіча)” – зазначив Володимир Бондаренко.

  • «Міндічгейт» продовжується: як живуть фігуранти гучного корупційного скандалу

    «Міндічгейт» продовжується: як живуть фігуранти гучного корупційного скандалу

    Гучний корупційний скандал, відомий як «Міндічгейт», після перших затримань так і не призвів до підозр для ключових фігурантів. За даними журналістських розслідувань, частина людей, яких пов’язують із цією справою, продовжує працювати у впливових структурах або зберігати політичний і бізнесовий вплив.

    Йдеться про мережу, яку правоохоронці викривали у зв’язку з можливим розкраданням мільярдів гривень у стратегічних галузях, зокрема в енергетиці. Попри це, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура досі не оголосили підозру колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку, який фігурує на оприлюднених записах під псевдонімом «Алі-Баба».

    Після звільнення з посади у листопаді 2025 року Єрмак заявляв, що планує вирушити на фронт і готовий до будь-яких політичних наслідків. Проте згодом стало відомо, що він почав працювати у юридичній сфері. Зокрема, ексчиновник очолив один із комітетів Національної асоціації адвокатів, де займається питаннями формування державної політики щодо захисту постраждалих від війни та нормативного забезпечення відбудови країни.

    Водночас журналіст «Української правди» Михайло Ткач у своєму розслідуванні повідомив, що навіть після відставки Єрмак продовжує користуватися державними ресурсами. За його даними, колишній керівник Офісу президента пересувається з кортежем і має охорону.

    Під час розслідування журналісти зафіксували, що Єрмак працює з офісу на вулиці Городецького у центрі Києва поблизу урядового кварталу. Крім того, він користується приміщеннями у будівлі столичного Палацу спорту, де, за даними джерел, проводить зустрічі.

    Окрему увагу розслідувачі звернули на його маршрути до санаторію «Конча-Заспа», який розташований поруч із державними дачами. За інформацією джерел у політичних колах, саме там можуть відбуватися зустрічі колишнього керівника Офісу президента з представниками влади.

    Питання також викликало те, хто забезпечує охорону Єрмака після його звільнення з державної служби.

    Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що спочатку припускалося, що його супроводжують співробітники Управління державної охорони, які працювали з ним під час перебування на посаді. Однак після запитів до державних органів в УДО офіційно заявили, що їхні працівники не охороняють колишнього посадовця.

    За словами депутата, пізніше з’ясувалося, що троє охоронців, які раніше працювали в УДО, були переведені до спецпідрозділу «Альфа» Служби безпеки України. Саме вони, за його даними, зараз супроводжують Єрмака.

    Железняк зазначив, що експосадовець пересувається броньованим автомобілем Mercedes S-класу у супроводі двох автомобілів Škoda, у яких перебувають охоронці. Вони контролюють безпеку під час його переміщень та супроводжують відвідувачів до офісу.

    Депутат висловив сумніви щодо доцільності використання державних ресурсів для охорони колишнього чиновника, особливо з огляду на те, що СБУ має обмежені можливості для забезпечення безпеки інших осіб, яким можуть загрожувати диверсії або замахи.

    Ще одним можливим учасником бізнесових зв’язків, які пов’язують із «імперією» бізнесмена Тимура Міндіча, називають Ігоря Червоненка — співвласника мережі «Аптека Доброго дня». Він також очолює правління Аптечної професійної асоціації України.

    За даними журналістських джерел, бізнес Міндіча має тісні зв’язки з фармацевтичними структурами Червоненка, які управляються через компанії, пов’язані з ТОВ «Фармастор». Сам Червоненко є братом колишнього міністра транспорту та зв’язку Євгена Червоненка.

    На початку 2026 року мережа «Аптека Доброго дня» згадувалася у масштабному розслідуванні щодо виведення коштів з українського фармацевтичного ринку. За даними Офісу генерального прокурора, йдеться про схему, за допомогою якої понад 2 млрд гривень могли бути виведені за кордон під виглядом виплат за «інтелектуальну власність».

    Слідство встановило, що організатор схеми створив в Україні представництво іноземної компанії та зареєстрував на нього патенти на так звані технології дезінфекції та обробки приміщень. Надалі аптечні мережі перераховували кошти як роялті за використання цих «технологій», що дозволяло занижувати податок на прибуток.

    За даними правоохоронців, у схемі могли брати участь близько десяти аптечних мереж, які об’єднують понад 180 підприємств по всій Україні. Частина виконавців уже отримала підозри у службовому підробленні, а організатору інкримінують легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

    Втім, як зазначають автори розслідування, наразі відповідальність несуть здебільшого виконавці, тоді як ключові бенефіціари ймовірних схем залишаються поза статусом підозрюваних.

  • Кличка помітили у компанії впливового київського забудовника

    Кличка помітили у компанії впливового київського забудовника

    У Києві розгорівся черговий скандал навколо мера столиці Віталія Кличка та кола впливових забудовників. Приводом стало святкування хрестин сина одного з найбільших девелоперів міста — Вагіфа Алієва, на яке завітали не лише мільйонери та політики, а й сам міський голова.

    Розслідувач Михайло Ткач опублікував на YouTube-каналі «Української правди» відео під назвою «Хрещений батько забудовників. Історія одного святкування з Віталієм Кличком». У матеріалі йдеться про елітну вечірку на березі Дніпра, де зібралася ціла когорта впливових девелоперів — серед них Вадим Столар, який, за даними видання, став хрещеним батьком сина Алієва.

    Особливу увагу викликала присутність мера Києва Кличка та його близького соратника Артура Палатного, голови виконкому партії «УДАР». Саме цей факт, зауважують журналісти, став символічним свідченням тісних взаємин столичної влади та бізнесу, який десятиліттями формує вигляд Києва на власний розсуд.

    Громадськість неодноразово висловлювала обурення тим, як забудовники спотворюють історичний вигляд міста, а висотки та торгові центри з’являються там, де мали би бути зелені зони чи громадські простори. Попри це, Кличко зберігає приязні стосунки з ключовими гравцями ринку, серед яких — Вагіф Алієв та Вадим Столар.

    Журналісти наголошують, що в будь-якій демократичній країні такі контакти посадовців із бізнесом мають суспільне значення, адже викликають питання про можливий конфлікт інтересів. І не безпідставно: вже за десять днів після хрестин мер Кличко підписав розпорядження про реконструкцію виходів зі станції метро «Академмістечко». За даними активістів, роботи виконуватиме ТОВ «Гротто» — компанія, яка пов’язана з Вадимом Столаром, хрещеним батьком сина Алієва.

    Громадські організації б’ють на сполох: «реконструкція» передбачає фактичне будівництво нового торговельно-розважального центру біля метро. Це створить труднощі для пасажирів, ускладнить евакуацію у разі надзвичайних ситуацій і вкотре поставить інтереси бізнесу вище за зручність киян.

    Поки що влада мовчить, а у столиці, як і раніше, виростають нові ТРЦ і житлові комплекси. Забудовники примножують статки, а громада спостерігає за черговим святом мільярдерів із мером — святом, яке знову називають «приватною справою».