Golosnovinua.com

Позначка: Михайло Винницький

  • Винницький: країні потрібні не блогери, а лікарі, вчителі й інженери

    Винницький: країні потрібні не блогери, а лікарі, вчителі й інженери

    Україна переживає серйозний дисбаланс на ринку праці — країні бракує фахівців у критично важливих галузях. Міністерство освіти і науки визначило перелік спеціальностей, які є пріоритетними у контексті відновлення держави. Про це заявив заступник міністра Михайло Винницький в ефірі Українського радіо.

    За словами Винницького, першочергова потреба — це фахівці, які працюють з людьми:

    • Лікарі різних профілів

    • Педагоги на всіх рівнях освіти

    • Реабілітологи та терапевти, що допомагають населенню оговтатися після травм і стресу

    • Психологи, особливо у сфері терапевтичної підтримки

    Ці професії залишаються складними для здобуття, мають високі конкурсні пороги, однак, за словами посадовця, саме вони мають визначальне значення для повоєнної відбудови України.

    Другий важливий напрям — інфраструктура:

    • Інженерні спеціальності, включаючи механіку, енергетику, автомобільний транспорт

    • Архітектура та будівництво

    • Авіація та інженерія безпілотників, яка стає все більш актуальною в умовах війни

    Щоб мотивувати вступників обирати саме ці галузі, МОН збільшує кількість бюджетних місць і розширює програми грантової підтримки для контрактників.

    Окремо Винницький звернув увагу на занепад інтересу до фундаментальних наук:

    «На жаль, ми спостерігаємо дуже низький рівень зацікавленості у таких базових спеціальностях, як фізика, хімія, біологія, геодезія та екологія», — підкреслив заступник міністра.

    МОН закликає абітурієнтів зважати не лише на популярність або моду, а й на реальні потреби країни. Обрання суспільно значущої професії — це внесок у стійкість, безпеку та відбудову держави.

  • В МОН розповіли, чому відраховують аспірантів із вишів

    В МОН розповіли, чому відраховують аспірантів із вишів

    В Україні з вищих навчальних закладів вже відрахували близько трьох тисяч аспірантів, які вступили у 2023 році. І це ще не кінець: після літніх сесій у червні кількість відрахованих зросте. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький у коментарі Новини.LIVE.

    Винницький пояснив, що відрахування стало результатом перевірок, які проводяться в закладах вищої освіти по всій країні. За його словами, МОН не має на меті відраховувати заради статистики, але наполягає на очищенні аспірантур від тих, хто фактично не займається науковою роботою.

    “Мова не йде про полювання на відьом. Якщо аспірант проводить дослідження, пише статті, працює над дисертацією і складає іспити – він спокійно навчається далі. Якщо ж ні – аспірантура не для нього”, – зазначив посадовець.

    Він також додав, що спостереження свідчать: велика частина аспірантів, які вступили у 2022–2023 роках, найімовірніше, не дійдуть до захисту дисертацій.

    Раніше в МОН анонсували нововведення: запровадження обов’язкових іспитів з української та іноземної мов для аспірантів і докторантів на третьому курсі. Це має стати своєрідною перевіркою того, що здобувачі дійсно проходять освітню складову аспірантури і працюють над своїми дослідженнями.

  • В МОН заявили про масові зловживання аспірантурою для уникнення мобілізації

    В МОН заявили про масові зловживання аспірантурою для уникнення мобілізації

    В українських вищих навчальних закладах триває посилена перевірка аспірантів, які могли вступити до аспірантури з єдиною метою — уникнення мобілізації. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

    За словами чиновника, у 2022–2023 роках спостерігалося різке зростання кількості вступників до аспірантури, що викликало підозри щодо реального академічного інтересу частини студентів. Винницький наголосив, що нині Міністерство освіти спільно з вишами перевіряє аспірантів на предмет виконання навчальних планів та наукової діяльності.

    «Ті, хто формально зарахований, але фактично не навчається — будуть відраховані», — зазначив заступник міністра.

    Станом на сьогодні вже відраховано 3 тисячі аспірантів, які вступили після початку повномасштабної війни. І це, за словами Винницького, лише початок. Очікується, що влітку ця цифра суттєво зросте.

    У Міністерстві підкреслюють, що аспірантура — це не інструмент для уникнення служби в армії, а насамперед науковий і освітній шлях, який вимагає активної участі в дослідженнях, навчанні та написанні дисертації.

  • Чверть абітурієнтів 2024 року обрали київські університети

    Чверть абітурієнтів 2024 року обрали київські університети

    У 2024 році Київ залишається головним осередком вищої освіти в Україні, приваблюючи чверть усіх вступників. За словами заступника міністра освіти та науки Михайла Винницького, столиця продовжує залишатися “величезним магнітом” для абітурієнтів. Це підтверджує вступна кампанія, за якою 25% усіх абітурієнтів вирішили продовжити освіту саме у київських вишах.

    “Київ має свою важливу роль і значення в освіті, і вступники обирають столицю не випадково. Це свідчить про певний порядок та ієрархію у вищій освіті”, – підкреслив Винницький в інтерв’ю LB.ua.

    У 2024 році українські університети зарахували понад 187 тисяч абітурієнтів на бюджетну та контрактну форми навчання. Це на 80 тисяч менше, ніж у попередньому році, коли кількість вступників становила 267 тисяч. Загалом подано понад 217 тисяч заявок на вступ.

    Особливістю цієї кампанії стала значна кількість відмов від бюджетних місць: 6284 абітурієнти, які отримали пропозицію на безкоштовне навчання, відмовились від нього. Серед них майже 25% – 1442 особи – не вступали в українські університети. При цьому більшість тих, хто відмовився від бюджету, обрали контрактне навчання в інших вишах, скориставшись державним грантом або вступивши до закладів, де дійсно бажали навчатися.

  • МОН дозволило виїзд студентам-чоловікам та викладачам за кордон: деталі нових правил

    МОН дозволило виїзд студентам-чоловікам та викладачам за кордон: деталі нових правил

    Згідно з новими роз’ясненнями Міністерства освіти і науки України, чоловікам-студентам та викладачам дозволено виїжджати за кордон у певних випадках. Це рішення стало предметом обговорення після кількох місяців неясності щодо виїзду осіб, що перебувають на військовому обліку.

    З 2024 року українські хлопці-студенти та викладачі можуть виїздити за кордон, заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

    “Для виїзду військовозобов’язаних науково-педагогічних працівників потрібен лист МОН до Державної прикордонної служби з проханням розглянути можливість перетинання кордону. З 1 січня до 30 вересня 2024 року міністерство підготувало 1297 таких листів. За цей період вчасно не повернувся з-за кордону аж один науково-педагогічний працівник”, – зазначив Винницький.

    Стосовно студентів-юнаків він нагадав, що від початку повномасштабного наступу російських окупаційних військ на Україну вони не могли виїжджати за кордон для участі у міжнародних навчальних програмах. Однак із 2024 року вони отримали можливість виїзду для навчання в іноземних закладах вищої освіти.

    За словами заступника міністра освіти, українські ЗВО з 1 січня до 1 квітня 2024 року направили 561 студента за кордон для участі в програмах академічної мобільності, з-за кордону повернулися всі без винятку чоловіки-студенти. Вінницький назвав це дуже хорошою статистикою.

    Мобілізація в Україні – виїзд за кордон

    Після вступу в дію закону про мобілізацію в Державній прикордонній службі України повідомляли, що уряд може внести зміни до правил перетину кордону.

    Незабаром у Кабінеті міністрів України заявили, що правила перетину кордону оновлено для студентів. Зазначалось, що стало можливим не тільки для дівчат, а й для хлопців також виїжджати на навчання за програмами академічної мобільності.

  • Українські науковці – бомжі, чи як МОН зневажає своїх академіків

    Українські науковці – бомжі, чи як МОН зневажає своїх академіків

    Заступник міністра освіти Михайло Винницький зробив резонансну заяву, яка викликала значне обурення серед українських науковців та студентів. Під час наради, відео якої опублікував телеграм-канал ГО «Червоний губер», Винницький порівняв українських вчителів та студентів, що перебувають за кордоном, з бездомними.

    «Чим займається український вчитель або студент за кордоном – не питання української держави. Вона не питає, чи він студент, чи він бомжує», – сказав Винницький.

    Віцепрем’єрка Ірина Верещук, присутня на нараді, спробувала зупинити свого колегу, зауваживши: «Пане, Михайле, ну що це ви таке говорите?». Однак це не змогло завадити хвилі критики, яка накотилася після публікації відео.

    Доктор гуманітарних наук Павло Левчук, який також був на нараді, висловив своє обурення у Facebook, вказуючи на неприйнятність таких висловлювань. Його підтримала українська письменниця та правозахисниця Анастасія Мельниченко, яка назвала заяви Винницького принизливими для українських науковців, що працюють за кордоном.

    Мельниченко зазначила, що в той час, як Росія активно просуває свої наративи у західних університетах, українські науковці отримують підтримку від західних інституцій. Вони публікують наукові статті, пишуть монографії та впроваджують стандарти західної академії в Україні. Однак, за словами активістки, Міністерство освіти не вважає їх важливими для держави.

    «Але для МОН ми “бомжі”, і “не науковці”. І МОН в особі Винницького всіляко демонструє, що ми державі Україна не потрібні», – додає Мельниченко.

    Наступного року Мельниченко працюватиме в університеті Турку на спеціально створеній позиції для українських аспірантів. Вона матиме можливість проводити дослідження, користуватися університетською інфраструктурою та співпрацювати з провідними дослідниками. За її словами, українські науковці мають чудові можливості за кордоном, але держава не цінує їхнього внеску.

    Винницький не коментував цей інцидент, і від очільника МОН Оксена Лісового також не було жодних заяв з цього приводу.