Golosnovinua.com

Позначка: Микола Калашник

  • У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві розглядають можливість відновлення поромного сполучення між лівим і правим берегами Дніпра через пошкодження мостової інфраструктури внаслідок російських атак. У столиці вже провели інвентаризацію річкового транспорту та визначили близько 20 суден, які потенційно можуть залучити до пасажирських перевезень.

    Про це 30 жовтня заявив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

    За словами міністра, використання річкового транспорту може стати одним із додаткових способів забезпечення транспортного сполучення між берегами Києва. Однак запуск поромів потребує погодження з військовими через особливості безпекової ситуації на Дніпрі.

    Наразі акваторію річки використовують військові підрозділи, зокрема для виявлення та знищення російських повітряних цілей. Тому перед початком цивільних перевезень необхідно перевірити технічний стан суден та визначити можливість їхньої безпечної експлуатації.

    Калашник повідомив, що робота над відновленням поромних переправ уже триває. Водночас конкретних термінів запуску та маршрутів поки не називають.

    Паралельно влада шукає інші способи покращити транспортне сполучення столиці. Зокрема, «Укрзалізниця» запровадила 16 додаткових маршрутів для перевезення пасажирів між берегами Дніпра. Також збільшено кількість автобусних маршрутів і транспорту на них.

    Окрім цього, в Україні планують облаштувати 21 альтернативну мостову переправу через річки. Як повідомило Міністерство розвитку громад та територій, будівельні роботи у Києві вже розпочалися. Перші переправи мають запрацювати на початку 2027 року.

    Необхідність альтернативних шляхів сполучення виникла через систематичні удари російської армії по мостах та транспортній інфраструктурі України.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обговорення будівництва резервних переправ у Києві. За попередніми оцінками, одна дамбо-понтонна конструкція зможе пропускати до 10 тисяч автомобілів на добу, однак реалізація проєкту потребує значного фінансування.

    Також видання писало про ракетний удар по Південному мосту 27 жовтня, який призвів до пошкоджень дорожньої інфраструктури та порушення транспортного сполучення між берегами.

    Зокрема, під час масованої атаки в ніч проти 27 жовтня російські ракети пошкодили Південний міст у Києві. Через руйнування рух переправою довелося повністю перекрити. Станом на 30 жовтня автомобільне сполучення частково відновили, однак рух потягів метро через міст залишався зупиненим.

    Таким чином, поромне сполучення розглядають як додаткову транспортну альтернативу, яка могла б зменшити навантаження на наявні мости та забезпечити пересування мешканців столиці в умовах воєнного стану.

     

  • Критична логістика фронту: Стан траси Т-21-21 на Харківщині загрожує постачанню Слов’янська та Краматорська

    Критична логістика фронту: Стан траси Т-21-21 на Харківщині загрожує постачанню Слов’янська та Краматорська

    Автошлях Т-21-21 Лозова — Близнюки — Барвенково опинився в аварійному стані, що створює серйозні загрози для військової та гуманітарної логістики на фронті. Після того як альтернативні ділянки (зокрема напрямок Ізюм — Слов’янськ) стали вкрай небезпечними через активність ворожих безпілотників, навантаження на цю дорогу зросло в рази.

    Наразі через Барвенково щодоби проходить близько 5 тисяч транспортних засобів — включно з військовою технікою, машинами з боєкомплектом (БК), підкріпленням для сил оборони та евакуаційними автомобілями.

    Ситуація на дорозі та загрози для військових:

    • Кілометрові затори та швидкість 5 км/год: Через зруйноване дорожнє покриття та ями колони техніки змушені пересуватися на мінімальній швидкості, утворюючи багатокілометрові затори.
    • Ризики для евакуації: Військові медики та волонтери фіксують випадки, коли карети швидкої допомоги з пораненими змушені зупинятися прямо на узбіччі для заміни пробитих коліс.
    • Мішені для БПЛА: Будь-який транспортний засіб, що застрягає в «пробці» на розбитій ділянці, стає легкою та вразливою мішенню для ворожих FPV-дронів та артилерії.

    Питання відповідальності та профільне відомство

    За стан та утримання стратегічних автошляхів в Україні відповідає Міністерство розвитку громад та територій (яке об’єднало функції колишнього Міністерства відновлення та інфраструктури), а також підпорядковане йому Агентство відновлення.

    Місцеві громади, військові та волонтери наголошують, що проблема критичного руйнування дорожнього полотна на маршруті піднімається ще з весни, однак масштабних ремонтно-відновлювальних робіт на ключових ділянках досі не проведено.

    Учасники логістичного процесу та військові публічно звертаються до керівництва профільного міністерства з вимогою невідкладно вжити заходів щодо екстреного ремонту траси Т-21-21, поки погіршення погодних умов та настання морозів повністю не заблокували рух військових і гуманітарних вантажів до агломерації Слов’янськ — Краматорськ.

     

  • Омелян публічно озвучив тези, які напередодні обговорювали на закритій нараді

    Омелян публічно озвучив тези, які напередодні обговорювали на закритій нараді

    Те, про що наша редакція дізналася на закритій нараді щодо резервних переправ через Дніпро та опублікувала 5 жовтня, вже наступного дня публічно озвучив ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. На нараді йшлося про те, що реальна пропускна спроможність однієї комбінованої переправи — насипної дамби з понтонним переходом — може становити не більш як 10 тисяч автомобілів на добу. Обговорювалася і цифра до 25 тисяч, однак більш реалістичною називали саме оцінку в 10 тисяч. Водночас через наявні мости, за даними учасників обговорення, зараз проходить понад 200 тисяч автомобілів на добу.

    6 жовтня Омелян в ефірі «Вечір.LIVE» засумнівався в тому, що понтонні переправи зможуть забезпечити заявлену владою половину нинішньої пропускної спроможності мостів. Він назвав таку оцінку «дуже сміливою». За його словами, не можна враховувати лише пропускну спроможність самого понтона — потрібно брати до уваги під’їзди до нього, виїзди та дорожню інфраструктуру на обох берегах.

    Саме цей момент збігається з однією з ключових оцінок закритої наради. Там також ішлося не просто про пропускну спроможність понтонного переходу, а про те, скільки транспорту реально зможе пройти через усю резервну схему. Водночас різниця між розрахунковою можливістю окремої переправи та її фактичною роллю у транспортній системі Києва була одним із головних питань.

    Збігаються й оцінки щодо того, який транспорт взагалі зможе користуватися такою переправою. На закритій нараді понтонну схему розглядали як тимчасове рішення, а не повноцінну заміну наявним мостам, зокрема для вантажної логістики. Омелян заявив, що не готовий пропускати через понтон важкі вантажівки та вважає його передусім рішенням для приватного й легкового транспорту. Південний міст він окремо назвав ключовою артерією для великогабаритних вантажів на схід.

    Окремо Омелян вказав на проблему громадського транспорту. Він вважає, що понтонна переправа не зможе стати повноцінною заміною мостам для масового пасажирського потоку. Цей тезис також відповідає загальній оцінці закритої наради: резервні переправи розглядалися як додаткова й тимчасова інфраструктура, а не як можливість повністю перенести на них нинішній транспортний потік.

    Водночас офіційні розрахунки влади суттєво оптимістичніші. 3 жовтня міністр відновлення Микола Калашник заявив, що насипні дамби з понтонними переправами мають забезпечити не менш як половину пропускної спроможності наявних мостів. Він говорив приблизно про 600 тисяч автомобілів на добу між берегами Києва та оцінював термін будівництва резервних переправ до трьох місяців.

    На закритій нараді обговорювалися й конкретні параметри реалізації проєкту: використання островів і мілин Дніпра, передусім у північній та південній частинах Києва, попередня вартість близько 2 млрд грн та необхідність залучення інженерних військ. Терміни запуску також пов’язували з погодними умовами.

    Публічні заяви Омеляна збіглися з обговоренням на закритій нараді одразу за кількома ключовими пунктами: реальна пропускна спроможність резервної схеми, залежність її ефективності від під’їзної інфраструктури та обмеження щодо важкого й масового транспорту. Водночас конкретних цифр із закритого обговорення Омелян публічно не називав — збіглися саме оцінки можливостей та обмежень проєкту.

  • На закритому засіданні щодо резервних переправ у Києві обговорили пропускну здатність, вартість та строки будівництва

    На закритому засіданні щодо резервних переправ у Києві обговорили пропускну здатність, вартість та строки будівництва

    Напередодні наше видання повідомляло про підготовку в Києві закритого засідання щодо резервного сполучення через Дніпро. Вчора це засідання відбулося — на ньому обговорили практичні параметри майбутніх переправ. Йдеться про комбіновані переходи — насипну дамбу та понтонну переправу, які мають використовувати у разі проблем із основними мостами столиці. Учасники обговорили, яку кількість транспорту зможуть пропускати такі конструкції, де їх можна розмістити, скільки коштуватиме будівництво та коли вони потенційно зможуть запрацювати.

    За даними джерела, зараз щодня київськими мостами користуються понад 200 тисяч автомобілів. Автомобільні експерти вважають цю цифру суттєво заниженою, однак навіть за такого розрахунку навантаження на переправи залишається критичним. Якщо розподілити потік між шістьма мостами, кожен із них приймає приблизно 30–40 тисяч машин на добу. Тому вихід із ладу навіть двох мостів, за оцінкою учасників обговорення, стане катастрофою для транспортного сполучення між лівим і правим берегами Києва.

    При цьому одна комбінована резервна переправа — насипна дамба та понтонний перехід — не зможе пропускати більше 10 тисяч автомобілів на добу. Під час обговорення для одного такого переходу звучала цифра до 25 тисяч машин на добу, однак фактичну пропускну здатність оцінюють не вище 10 тисяч. Тобто навіть одна така переправа не зможе повністю компенсувати навантаження, яке припадає на один із чинних київських мостів.

    На закритому засіданні також обговорювали, як резервне сполучення має працювати паралельно із захистом чинних мостів та їхнім швидким відновленням після пошкоджень. Напередодні міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що резервні переправи через Дніпро розглядають як один із варіантів збереження сполучення у разі пошкодження мостів. За його словами, пріоритетом залишається захист чинної інфраструктури та її швидке відновлення, а до будівництва резервних переправ залучають Міністерство відновлення, Агентство відновлення, військових та столичну владу.

    Окремо учасники засідання визначали, де саме доцільно будувати такі переходи. Для спрощення робіт пропонують максимально використовувати острови та мілини на Дніпрі. Найбільш придатними для цього називали північну та південну частини Києва, де можна облаштувати комбіновані дамбо-понтонні переїзди. Водночас конкретні місця поки що не визначені остаточно. Їх мають встановити після обстеження річки та вивчення оптимальних під’їздів до майбутніх переправ.

    Ще одне питання — вартість. Один такий переїзд попередньо оцінюють приблизно у 2 млрд грн, однак джерело зазначає, що й ця сума викликає сумніви. При цьому необхідних коштів на будівництво наразі немає, хоча їх обіцяють знайти у терміновому порядку. Водночас інші варіанти резервного сполучення, про які напередодні говорив Калашник, — швидкоспоруджувані бетонні конструкції та тунель під Дніпром — коштуватимуть значно дорожче. Їхню реалізацію оцінюють у десятки мільярдів гривень, і для таких проєктів можуть знадобитися міжнародні партнери.

    Строки будівництва також залежать від окремої умови. Три місяці учасники обговорення називають реальним терміном лише за умови, що до робіт будуть придані інженерні війська Міноборони. При цьому розпочати будівництво раніше листопада не очікують. Далі на графік може вплинути погода, тому введення резервних переправ в експлуатацію прогнозують не раніше березня.

    Окремим фактором залишається зима. Понтонна частина такого переходу має обмеження під час льодоходу та льодоставу, тому погодні умови можуть вплинути не лише на темпи самого будівництва, а й на можливість повноцінно використовувати готову переправу. Фактично це означає, що навіть за умови виконання тримісячного графіка Київ отримає такий резерв не раніше весни.

    Наразі головними питаннями залишаються пропускна здатність, місця будівництва, фінансування та залучення інженерних військ. Одна дамбо-понтонна конструкція зможе пропускати не більше 10 тисяч автомобілів на добу, конкретні місця ще мають визначити після обстеження Дніпра, а на будівництво одного переходу поки немає необхідних 2 млрд грн. За нинішнім графіком роботи можуть розпочатися не раніше листопада, а ввести переправи в експлуатацію планують не раніше березня.

     

  • Комендантську годину в Києві можуть змінити: влада готує нові правила під час тривог

    Комендантську годину в Києві можуть змінити: влада готує нові правила під час тривог

    У Києві та Київській області готують зміни до правил, які діють під час повітряних тривог та комендантської години. Влада розглядає можливість переглянути роботу транспорту, вокзалів і логістичної інфраструктури під час тривалих повітряних тривог, а також запровадити більш диференційований підхід до оповіщення населення залежно від характеру загрози.

    Про підготовку відповідних пропозицій повідомив очільник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник. Очікується, що напрацьовані рішення представлять уже 31 серпня. Водночас остаточне запровадження змін залежатиме від їх погодження з військовим командуванням.

    Одне з ключових питань стосується комендантської години у Києві та області. Влада аналізує можливість скоригувати чинний режим з огляду на ситуацію з безпекою, роботу критичної інфраструктури та потреби мешканців столичного регіону.

    Окрему увагу планують приділити роботі залізничного транспорту та вокзалів. Тривалі повітряні тривоги суттєво впливають на пересування пасажирів, роботу громадського транспорту та логістику, особливо коли обмеження діють у нічний час або збігаються з комендантською годиною.

    За словами Калашника, серед питань, які опрацьовуються, — забезпечення можливості руху людей до вокзалів та з них, робота поїздів і логістики під час тривалих повітряних тривог. Йдеться про пошук такого механізму, який дозволив би одночасно враховувати вимоги безпеки та не блокувати критично важливі транспортні процеси.

    Ще один напрям можливих змін — система сповіщення про небезпеку. Влада розглядає диференційований підхід до повітряних тривог залежно від конкретного типу загрози.

    Це питання набуло особливої актуальності через зміну характеру російських атак. Повітряні тривоги можуть оголошуватися через загрозу застосування ударних безпілотників, балістичних або крилатих ракет, а також інших засобів ураження. При цьому рівень і географія небезпеки в різних ситуаціях можуть суттєво відрізнятися.

    Диференційоване оповіщення потенційно має зробити систему реагування більш гнучкою та дозволити точніше інформувати населення про характер небезпеки.

    Водночас наразі не йдеться про вже затверджене скасування чи конкретне скорочення комендантської години. Влада лише готує та узгоджує відповідні пропозиції, тому чинні обмеження продовжують діяти до ухвалення окремого рішення.

    Ключовим фактором залишатиметься позиція військових. Саме безпекова ситуація та оцінка можливих ризиків визначатимуть, які із запропонованих змін можна буде реалізувати у столиці та Київській області.

    Очікується, що детальніші пропозиції щодо нового порядку роботи під час тривалих повітряних тривог, функціонування транспортної інфраструктури та можливого коригування комендантської години представлять 31 серпня.

    До офіційного оголошення нових правил мешканцям Києва та області необхідно дотримуватися чинних обмежень і реагувати на сигнали повітряної тривоги відповідно до встановлених вимог.

  • Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Україна та Молдова готують пакет транспортних рішень, який має посилити резервні маршрути українського експорту на тлі постійних російських атак на транспортну та портову інфраструктуру. Серед ключових питань — можливе надання Україні 20 локомотивів, нові залізничні маршрути через молдовську територію до румунського порту Констанца, конкурентні транзитні тарифи, спрощення перетину кордону та відкриття нового спільного пункту пропуску. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій України за підсумками переговорів української та молдовської сторін.

    Домовленості обговорювали під час робочої зустрічі на Одещині міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника з віцепрем’єр-міністром — міністром інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимиром Болею. Одним із головних завдань сторони назвали створення стабільного транспортного сполучення від Одеси до Дунайського регіону та далі до країн Європейського Союзу.

    Найбільш помітною частиною переговорів стала залізниця. Молдова зараз готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Важливо, що йдеться саме про опрацювання механізму передачі: у повідомленні українського міністерства не зазначено, що локомотиви вже передані «Укрзалізниці», а також не названо їхні моделі, технічний стан, строки отримання чи юридичну форму майбутньої угоди.

    Для української залізниці навіть таке порівняно невелике поповнення має значення через систематичні російські удари по рухомому складу. Навесні уряд повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення РФ було уражено понад 300 локомотивів, близько 50 з яких на той момент уже не підлягали відновленню. Пізніші галузеві дані говорили вже про понад 400 уражених локомотивів, що демонструє, наскільки швидко зростають втрати через посилення російських атак на залізницю у 2026 році.

    Особливо різко Росія наростила удари по рухомому складу наприкінці 2025-го та у 2026 році. Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Балеста раніше пояснював, що атаки важкими ударними безпілотниками безпосередньо на локомотиви стали новою реальністю для залізниці. Лише за перший квартал 2026 року, за оприлюдненими даними, було пошкоджено 81 тепловоз.

    Саме тому питання резервного тягового парку стає не просто економічною, а стратегічною проблемою. «Укрзалізниця» повинна одночасно забезпечувати пасажирські перевезення, військову та гуманітарну логістику, доставку імпортних вантажів і експорт української продукції, тоді як Росія намагається систематично вражати депо, енергетичну інфраструктуру та локомотиви.

    Однак переговори з Молдовою значно ширші за передачу техніки. Київ і Кишинів також хочуть збільшити кількість маршрутів для українських вантажів через молдовську територію до румунського порту Констанца. Українська сторона наголошує, що для такого транзиту критично важливо забезпечити конкурентну вартість залізничних перевезень, аби альтернативний маршрут залишався економічно привабливим для експортерів.

    Констанца вже стала одним із ключових альтернативних портів для української зовнішньої торгівлі після початку повномасштабної війни. Посилення маршруту через Молдову може дати Україні додатковий резерв на випадок нових ударів по портовій та транспортній інфраструктурі Одеського регіону.

    Актуальність такого маршруту різко зросла після нових російських атак на транспортну інфраструктуру Одещини. Зокрема, після удару 9 серпня було пошкоджено автомобільний міст у районі села Маяки. Через це рух до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та на частині траси Одеса — Рені довелося обмежувати.

    Ще одним ключовим питанням переговорів стала ділянка міжнародного транспортного коридору біля Паланки. Україна та Молдова хочуть гарантувати вільний і безпечний транзит приблизно 7-кілометровою ділянкою дороги М-15, яка має особливе значення для сполучення Одеси з півднем Одеської області та Дунайським регіоном.

    Українська сторона прямо називає пріоритетом безперешкодний рух від Одеси до Дунайського регіону. Цей напрямок важливий не лише для автомобільних перевезень, а й як частина більшої мультимодальної системи, яка повинна з’єднати українські підприємства з портами Дунаю, Молдовою, Румунією та рештою ЄС.

    Паралельно сторони готуються до відкриття нового спільного пункту пропуску. Детальні параметри об’єкта — точна локація, строки запуску та проєктна пропускна спроможність — у повідомленні Мінрозвитку поки не деталізуються. Проте сам напрям роботи має допомогти зменшити навантаження на наявні переходи та прискорити переміщення вантажів через українсько-молдовський кордон.

    Микола Калашник наголосив, що результат переговорів має бути практичним: Україна розраховує отримати більше маршрутів, швидше проходження кордону та стійкішу логістичну мережу між Україною, Молдовою та Євросоюзом. Після зустрічі сторони домовилися продовжити координацію вже на робочому рівні та прискорити реалізацію погоджених рішень у сфері залізничного, автомобільного та прикордонного сполучення.

    Розширення маршрутів через Молдову відбувається на тлі системної спроби Росії підірвати українську експортну логістику. Після початку повномасштабного вторгнення Москва регулярно атакує морські порти, залізницю, мости, автомобільні шляхи, енергетичні вузли та рухомий склад. Тільки залізнична система за роки великої війни зазнала тисяч уражень інфраструктурних об’єктів, а у 2026 році темп атак на рухомий склад помітно зріс.

    Через це Україна фактично створює багаторівневу систему резервної логістики. Морський коридор у Чорному морі залишається критично важливим для експорту, але паралельно Київ розширює Дунайський напрямок, сухопутні переходи з ЄС і транзит через сусідні країни. Молдова в цій системі отримує особливе значення через географічне розташування між півднем України та Румунією.

    Якщо домовленість щодо локомотивів буде реалізована, 20 одиниць молдовського рухомого складу стануть ще одним елементом відновлення українських тягових можливостей. Водночас стратегічно важливішим результатом переговорів може стати саме створення стабільного транспортного коридору Україна — Молдова — Румунія — ЄС, здатного працювати навіть за умов регулярних російських атак на окремі ланки української логістичної системи.

    Наразі переговори тривають. Остаточного рішення щодо передачі всіх 20 локомотивів, конкретних транзитних знижок і строків відкриття нового пункту пропуску публічно ще не оголошено. Проте Київ і Кишинів уже заявляють про намір перевести попередні домовленості у практичні рішення — від додаткової тяги для «Укрзалізниці» до нових шляхів доставки українських вантажів у порт Констанца та на ринки Європейського Союзу.

  • Кирило Фесик завершує роботу в Оболонському районі і може увійти до команди Калашника

    Кирило Фесик завершує роботу в Оболонському районі і може увійти до команди Калашника

    У столиці змінюється баланс сил всередині вертикалі, яка останні місяці і так переживає кадровий перетік. Кирило Фесик, понад шість років очолював Оболонську районну державну адміністрацію, завершує роботу в районі. За відомостями, отриманими редакцією, його можуть призначити до Київської міської військової адміністрації. Паралельно обговорюється варіант, за якого він займе пост заступника в міністерстві, яке зараз очолює Микола Калашник.

    Фесик був призначений на районну посаду указом президента у травні 2020 року. До цього він будував кар’єру як адвокат і керуючий партнер юридичного об’єднання Mitrax, захищав дисертацію з цивільного процесу, пізніше отримав ступінь магістра публічного управління. У районі він курував розгортання пунктів незламності зі Starlink і генераторами в першу військову зиму, ініціював створення добровольчих формувань територіальної оборони, займався релокацією маріупольського ліцею і підтримкою військових підрозділів, зокрема батальйонів ТрО Оболоні.

    Публічні звіти адміністрації регулярно підкреслювали високі показники освоєння бюджету серед київських районів. Зараз, коли Київська міська військова адміністрація працює в режимі тимчасового виконання обов’язків після відходу Тимура Ткаченка (звільненого з посади начальника КМВА в середині липня і пізніше призначеногоголовою Київської обласної адміністрації), поява в структурі людини з багаторічним досвідом районного управління може змінити внутрішню конфігурацію. Районні адміністрації залишаються ключовою ланкою виконання рішень і з безпеки, і з соціальної інфраструктури. Оболонь при цьому — один із найбільших і найбільш населених районів столиці.

    Зв’язок Фесика з Калашником не виглядає випадковим. У відкритих джерелах зафіксовані спільні заходи: передача дронів на оптоволокні з тепловізорами 159-й окремій механізованій бригаді, публічні привітання. Калашник сам пройшов шлях від Дарницької райадміністрації (де був першим заступником і тимчасово виконуючим обов’язки) через Київську обласну адміністрацію до поста міністра з відновлення, інфраструктури і транспорту, затвердженого Верховною Радою 16 липня 2026 року. Міністерство, сформоване на базі колишнього Мінрозвитку, відповідає за критичну інфраструктуру, логістику і відновлювальні проєкти — сфери, де досвід районного управління в умовах постійних атак і дефіциту ресурсів має пряму цінність.

    Укази президента і розпорядження Кабміну з цих кадрових рішень не публікувалися. Фесик у публічному просторі продовжує вести поточну роботу: анонсує прямі лінії, звітує з безпеки освітніх закладів, займається термомодернізацією шкіл. В інтерв’ю минулих років він сам говорив, що не ставив метою «триматися за крісло», і допускав зміну професійної траєкторії після стабілізації кадрового руху в місті. Для Києва це ще один епізод у серії переміщень, які відбуваються на тлі перерозподілу впливу між міською військовою адміністрацією, обласною вертикаллю і центральним урядом.

    Після відходу Ткаченка з КМВА і Калашника з області вертикаль влади в столичному регіоні продовжує змінюватися. Поява в ній людини з юридичною освітою та досвідом роботи в одному з київських районів може вплинути на розстановку сил або в міській військовій адміністрації, або в міністерстві відновлення. Який саме варіант і чи буде він реалізований, стане зрозуміло лише після офіційних рішень.

  • Запоріжжя відрізане залізницею: пасажирські поїзди третю добу не можуть дістатися міста

    Запоріжжя відрізане залізницею: пасажирські поїзди третю добу не можуть дістатися міста

    Через постійні російські обстріли та погіршення безпекової ситуації пасажирські поїзди вже третю добу поспіль не курсують безпосередньо до Запоріжжя. Залізничні маршрути тимчасово змінено, а потяги зупиняють на безпечних підступах до міста. Про це повідомив міністр з відновлення, розвитку громад, територій та інфраструктури України Микола Калашник під час робочої поїздки до прифронтового регіону.

    За словами міністра, таке рішення ухвалили виключно з міркувань безпеки. Російська армія останніми днями значно посилила атаки на Запорізьку область, завдаючи ударів не лише по житлових кварталах, а й по транспортній та критичній інфраструктурі. Через це пряме прибуття пасажирських поїздів до міста наразі вважається надто ризикованим.

    «На жаль, уже третю добу через російські атаки та безпекову ситуацію пасажирські поїзди не курсують безпосередньо до Запоріжжя», — повідомив Калашник після огляду об’єктів транспортної інфраструктури. Він наголосив, що залізниця залишається одним із ключових елементів забезпечення обороноздатності країни, гуманітарної логістики та евакуації цивільного населення, тому питання її захисту є пріоритетним.

    Під час візиту до Запорізької області міністр разом із начальником Запорізької обласної військової адміністрації Іваном Федоровим, представниками Укрзалізниці та народними депутатами перевірив виконання заходів із посилення захисту залізничної інфраструктури. За його словами, сьогодні йдеться не лише про охорону окремих станцій чи колій, а про забезпечення безперервної роботи всієї транспортної системи країни в умовах війни.

    Окрему увагу під час поїздки приділили підготовці області до осінньо-зимового періоду. Посадовці оглянули об’єкти енергетичної інфраструктури та системи водопостачання, які неодноразово ставали цілями російських ударів. Також відбулася координаційна нарада щодо проходження майбутнього опалювального сезону, під час якої обговорили захист критичної інфраструктури та забезпечення її резервними джерелами живлення. За словами Калашника, Запорізька область вже забезпечила автономним електроживленням понад 99% об’єктів тепло- та водопостачання, що є одним із найкращих показників серед прифронтових регіонів України.

    Крім того, Міністерство відновлення готує урядовий експериментальний проєкт, який дозволить підприємствам критичної інфраструктури у прифронтових регіонах збільшити допустимі обсяги зберігання пального з двох до п’яти тонн. Очікується, що це допоможе забезпечити безперебійну роботу комунальних служб навіть у разі тривалих атак чи перебоїв із постачанням.

    Причиною посилення заходів безпеки стали масштабні атаки російських військ по Запорізькій області протягом останнього тижня. Зокрема, 23 липня окупанти завдали ударів по Запоріжжю та Слов’янську, внаслідок яких понад 30 людей отримали поранення. Того ж дня російська армія влучила у житлову багатоповерхівку в Запоріжжі, спричинивши значні руйнування цивільної інфраструктури.

    Це не перший випадок, коли російські війська атакують залізничну інфраструктуру регіону. Лише кілька днів тому Міністерство відновлення повідомляло про подвійний удар по локомотиву та пасажирських вагонах у Запорізькій області. Завдяки оперативним діям залізничників і своєчасній евакуації тоді вдалося уникнути жертв серед пасажирів і персоналу.

    За інформацією Укрзалізниці, попри тимчасову зміну маршрутів, перевезення пасажирів не припиняються. Потяги продовжують виконувати рейси, однак завершують маршрут на безпечній відстані від Запоріжжя, після чого пасажирів доставляють альтернативним транспортом. Такий механізм уже неодноразово застосовувався під час масованих атак на прифронтові регіони та дозволяє мінімізувати ризики для людей.

    Експерти зазначають, що удари по залізничній інфраструктурі є частиною російської тактики, спрямованої на порушення логістики, евакуації цивільного населення та постачання гуманітарної допомоги. Водночас українська залізниця продовжує працювати навіть в умовах постійної загрози, забезпечуючи транспортне сполучення між регіонами та виконуючи критично важливі функції для держави.

    Станом на 26 липня точні терміни відновлення прямого пасажирського сполучення із Запоріжжям не називаються. За словами Миколи Калашника, рух поїздів до міста буде відновлено одразу після стабілізації безпекової ситуації. До цього часу всі рішення щодо маршрутів ухвалюватимуться виключно з урахуванням безпеки пасажирів і працівників залізниці.

  • Росія вдарила по іноземному судну та порту Одеси: є поранені

    Росія вдарила по іноземному судну та порту Одеси: є поранені

    Армія Росії пізно ввечері 17 липня завдала ракетного удару по цивільному судну під прапором Маршаллових Островів, а також по портовій інфраструктурі Одеси. Внаслідок атаки постраждали четверо членів екіпажу, а на самому судні виникла пожежа після пошкодження надбудови.

    Про це повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Микола Калашник. Інформацію про обстріл також підтвердив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

    За попередніми даними, російські ракети влучили в район порту Одеси та цивільне судно, що перебувало під прапором Маршаллових Островів. Унаслідок удару було пошкоджено надбудову корабля, після чого на борту спалахнула пожежа. Постраждали четверо членів екіпажу. Усім їм оперативно надали необхідну медичну допомогу, інформація про їхній стан уточнюється.

    Окрім ураження судна, пошкоджень зазнала й портова інфраструктура Одеси. Масштаби руйнувань наразі встановлюються, однак місцева влада вже заявила, що російські війська вкотре цілеспрямовано атакували цивільні об’єкти, які забезпечують роботу морських перевезень та українського експорту.

    Міністр Микола Калашник наголосив, що удари по цивільних суднах і портовій інфраструктурі є черговим свідченням свідомого нехтування Росією нормами міжнародного права.

    «Цілеспрямовані удари по цивільній портовій інфраструктурі та торговельному флоту — це черговий доказ того, що РФ свідомо ігнорує міжнародне право. Від таких атак потерпає не лише Україна, а й глобальна безпека судноплавства та світові ланцюги постачання», — заявив він.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер уточнив, що під час пізньовечірньої атаки російські війська одночасно завдали ударів і по портовій інфраструктурі міста. На місцях влучань працювали рятувальники, медики та інші екстрені служби, які ліквідовували наслідки обстрілу та надавали допомогу постраждалим.

    Росія продовжує систематично атакувати цивільне судноплавство у Чорному морі та об’єкти портової інфраструктури України. Лише кілька днів тому, 14 липня, російські війська здійснили черговий удар по трьох торговельних суднах під прапорами різних держав. Подібні атаки створюють додаткові ризики для міжнародного морського сполучення, судноплавних компаній та екіпажів, які працюють у регіоні.

    Експерти зазначають, що регулярні обстріли вже негативно впливають на логістику українського експорту. Через російські атаки безпілотниками та ракетами складські потужності найбільшого українського порту в Одесі скоротилися приблизно на третину, що ускладнює перевалку зерна та іншої продукції. Це також позначається на роботі міжнародних перевізників, трейдерів і стабільності світового продовольчого ринку.

    Попри постійні атаки на морську інфраструктуру, українська влада заявляє про намір зберегти обсяги експорту зерна щонайменше на рівні попереднього маркетингового сезону. Для цього продовжується робота з відновлення пошкоджених об’єктів, посилення заходів безпеки та підтримки функціонування морського експортного коридору.

  • Загроза детонації у Вишневому: що відомо

    Загроза детонації у Вишневому: що відомо

    Після масованої російської атаки в ніч на 6 липня складна ситуація склалася не лише у Києві, а й у передмісті столиці. Одним із найбільш постраждалих населених пунктів Київської області стало Вишневе Бучанського району. Тут після обстрілу зафіксували різке погіршення якості повітря, загрозу повторної детонації вибухонебезпечних предметів, а місцева влада відкрила пункти евакуації для жителів громади.

    За даними Вишневої міської територіальної громади, вранці 6 липня індекс якості повітря (AQI) у місті досяг шкідливого рівня. Основним забруднювачем стали дрібнодисперсні частинки PM2.5, які можуть проникати глибоко в легені та негативно впливати на здоров’я, особливо людей із хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем.

    Сервіс моніторингу якості повітря SaveEcoBot також підтвердив, що вранці 6 липня у Вишневому показник AQI PM2.5 перебував на рівні близько 180, що відповідає категорії «шкідливий». За таких умов фахівці рекомендують зачиняти вікна, обмежити перебування на відкритому повітрі, пити більше води та, за можливості, користуватися очищувачами повітря.

    Погіршення екологічної ситуації стало наслідком нічної комбінованої атаки Росії по Києву та Київській області. Внаслідок вибухів і пожеж у повітря потрапила значна кількість продуктів горіння, диму та дрібних частинок, що спричинило різке зростання концентрації PM2.5.

    Найбільше занепокоєння у влади викликає ситуація безпосередньо на місці одного з влучань. Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив, що через ризик повторної детонації вибухонебезпечних предметів територію навколо місця ураження повністю оточили правоохоронці.

    «Через загрозу повторної детонації вибухонебезпечних предметів перебування поблизу місця ураження є вкрай небезпечним. Територію оточено поліцією. Закликаю жителів громади залишатися у безпечних місцях і не наближатися до зони, де тривають роботи», — наголосив очільник Київської ОВА.

    Через потенційну небезпеку місцева влада підготувала два пункти евакуації для жителів, які вирішать тимчасово залишити місто або потребуватимуть допомоги з виїздом. Вони працюють за адресами:

    • м. Вишневе, вул. Європейська, 30;
    • с. Крюківщина, вул. Балукова, 1Е.

    Мешканців закликають не панікувати, але бути готовими до можливої евакуації. Із собою рекомендують взяти документи, необхідні ліки, запас води, зарядні пристрої та речі першої необхідності.

    Окрім організації пунктів евакуації, влада рекомендує мінімізувати перебування надворі через їдкий дим, який спостерігається в окремих районах громади. Особливу обережність радять дотримуватися дітям, людям похилого віку, вагітним жінкам та особам із бронхіальною астмою або серцево-судинними захворюваннями.

    Нічна атака Росії зачепила одразу кілька районів Київської області. За даними обласної військової адміністрації, під ударами опинилися Бучанський, Вишгородський та Броварський райони. Внаслідок російських ударів пошкоджено приватні житлові будинки, підприємства, складські приміщення та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Станом на ранок було відомо про одного загиблого та 15 постраждалих на території області. Частина потерпілих госпіталізована, серед них є дитина. На місцях продовжують працювати рятувальники ДСНС, медики, вибухотехніки та поліцейські.

    Роботи з ліквідації наслідків ускладнює саме ризик повторних вибухів нерозірваних боєприпасів або уламків ракет. Саме тому доступ цивільного населення до окремих районів залишається закритим до завершення обстеження території.

    Фахівці також пояснюють, що дрібнодисперсний пил PM2.5 є одним із найнебезпечніших забруднювачів атмосфери. Частинки розміром менш як 2,5 мікрона практично не затримуються природними захисними механізмами організму, потрапляють у легені та можуть проникати в кровоносну систему. Короткочасний вплив високих концентрацій здатний викликати подразнення очей і дихальних шляхів, кашель, утруднення дихання та погіршення самопочуття людей із хронічними захворюваннями.

    Влада Вишневої громади закликає мешканців уважно стежити за офіційними повідомленнями, не поширювати неперевірену інформацію та виконувати рекомендації екстрених служб. До стабілізації ситуації жителям радять не наближатися до місць влучань, не торкатися підозрілих предметів і негайно повідомляти про них правоохоронців або рятувальників.

    У міській раді наголошують, що всі профільні служби працюють у посиленому режимі. Рятувальники ліквідовують наслідки обстрілу, комунальні служби очищають території від уламків, а медики продовжують надавати допомогу постраждалим. Евакуаційні пункти залишатимуться відкритими стільки, скільки цього вимагатиме безпекова ситуація.

    Попри складні умови, місцева влада закликає жителів зберігати спокій, не створювати скупчень поблизу місць ліквідації наслідків атаки та дотримуватися всіх рекомендацій сил оборони й цивільного захисту.