Golosnovinua.com

Позначка: Микола Лагун

  • Банкір Микола Лагун знайшов спосіб повернути активи в Україні незважаючи на санкції РНБО

    Банкір Микола Лагун знайшов спосіб повернути активи в Україні незважаючи на санкції РНБО

    Підсанкційний український банкір Микола Лагун, тісно пов’язаний з “улюбленим переговорником” Володимира Путіна – фінансистом Кирилом Дмитрієвим, знайшов спосіб повернути собі активи в Україні незважаючи на відкриті кримінальні справи та введені санкції РНБО.

    Нагадаємо, причетний до банкрутства “Дельта Банк” колишній власник фінустанови Микола Лагун, переховується від українського правосуддя у Відні.

    Однією з ключових справ є позов Фонду гарантування вкладів щодо збитків, завданих діями Лагуна та кредитного комітету “Дельта Банку”. Йдеться про схему, за якою банк протягом кількох років видавав фіктивні кредити підставним особам без жодного реального забезпечення. Фонд залучив кошти в уряду й тепер зобов’язаний їх повернути. Суму збитків оцінюють у 23 млрд гривень (близько 500 млн доларів).

    Серед підозрюваних у причетності до шахрайства – сам Микола Лагун, його сестра Антоніна Лагун, яка наразі переховується у Великій Британії та колишня голова правління банку Олена Попова, яка, як і Микола Лагун, отримала російський паспорт. У справі також фігурують екс-топменеджери “Дельта Банк” Денис Тарасюк і Віталій Масюра; нині вони володіють агробізнесом і юридичними компаніями, які продовжують співпрацювати з Лагуном.

    В травні 2026 року Національна поліція України відкрила кримінальне провадження щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Предметом розслідування стали саме збитки на суму 23 млрд гривень, завдані Фонду гарантування вкладів. Згідно з судовими клопотаннями та ухвалами про арешт активів, слідчі встановили розширений перелік підставних осіб, на чиї імена зареєстровано численні бізнес-структури, що приносять колишньому власнику “Дельта Банку” стабільні мільйонні доходи, поки він переховується у Відні.

    Було проведено обшуки в осіб, на чиї імена реєструвалися активи Миколи Лагуна. Серед них – юридична фірма, що належить колишній юристці “Дельта Банку” Ганні Гуцалюк і є ключовою ланкою тіньового “бек-офісу”, а також Максим Чернов, який керує всіма бізнес-інтересами колишнього власника “Дельти” в Україні.

    Водночас, незважаючи на введені проти Миколи Лагуна санкції та відкриті кримінальні провадження, Лагун продовжує махінації з ділянками “української землі”, якими через структури Лагуна може також володіти Дмитрієв.

    Мова йде зокрема про п’ять ділянок землі в Ірпені загальною площею 21,66 га. У 2020 році землю внесли до статутного капіталу ТОВ “Білдінг Сайд”, після чого компанія збанкрутувала, а серед кредиторів з’явилися структури пов’язані з Миколою Лагуном та його сестрою Антоніною. Тож у разі банкрутства  ТОВ “Білдінг Сайд” земельні ділянки повернуться у власність Миколи Лагуна.

    Але земельний портфель Миколи Лагуна, та ймовірно, його партнера по фінансам та девелопменту Кирила Дмитрієва значно ширший. Зокрема, структурам пов’язаним з Лагуном належать колишні турбази “Ластівка”, “Сосновий бір” і “Трикотажниця”  в  Козині оформлені на “Аскар Тау Інвест”, “Велберт Інвест” та “Імперта”. Їхній власник Геннадій Литвин у публікаціях фігурує серед людей з оточення Лагуна разом із Вадимом Сергієнком, Олексієм Миколенком та Олександром Чабалою.

    В даному контексті варто також згадати про сотні гектар у Білогородці, які за попередніми оцінками вартують біля $30 млн.  Зокрема, мова йде про структури, які раніше належали Миколі Лагуну та його сестрі:  “Білград” – 17 га, “Крем-1” – 29 га, “Графіті-2” — 57 га, “Бородянінвестменс” — 100 га, “Град Вільне” — 116 га.

    Про те, як пересікаються шляхи біглого українського банкіра Миколи Лагуна та улюбленця Путіна –  Кирила Дмитрієва, читайте у нашому матеріалі: Як переговорник Путіна Кирило Дмитрієв зберігає вплив в Україні через випускника факультету розвідки Миколу Лагуна

     

     

     

  • Як переговорник Путіна Кирило Дмитрієв зберігає вплив в Україні через випускника факультету розвідки Миколу Лагуна

    Як переговорник Путіна Кирило Дмитрієв зберігає вплив в Україні через випускника факультету розвідки Миколу Лагуна

    Переговорник Володимира Путіна, фінансист з Києва Кирило Дмитрієв зумів зберегти активи та вплив в Україні завдяки своєму молодшому партнеру, банкіру Миколі Лагуну.

    Як пересіклись дороги випускника факультету розвідки Миколи Лагуна та улюбленеця Путіна фінансиста Кирила Дмитрієва

    Банкір Лагун Микола Іванович, голова наглядової ради та колишній власник “Дельта Банку” до роботи у фінансовому секторі закінчив Київське вище загальновійськове командне училище імені М. В. Фрунзе – один із найпрестижніших військових навчальних закладів, який був провідним центром підготовки офіцерів військової розвідки СРСР.

    Пізніше, після розпаду СССР, заклад ліквідували, а кадровий розвідник Микола Лагун відправився отримувати нову “цивільну спеціальність” поступивши у 1991 році до Київського економічного університету.

    Варто відзначити, що ще під час навчання в університеті Микола Лагун розпочав роботу в НБУ і відразу у відділі банківського нагляду управління по Києву та Київській області. Тобто друга вища освіта для офіцера розвідки Миколи Лагуна була більше “формальністю”, або, ймовірніше, частиною “подальшого легендування”.

    Далі, все ще будучи “студентом”, Микола Лагун з 1994 по 1998 паралельно працює спеціалістом валютного департаменту, начальником управління цінних паперів КБ ВАБбанку (VAB Банк).

    З 1998 по 2005 Микола Лагун уже начальник управління грошових ринків департаменту казначейства в Укрсоцбанку, а пізніше стає начальником казначейства. У 2002 році власник “Укрсоцбанку” Валерій Хорошковський продав Миколі Лагуну 10% акцій банку.

    Як переговорник Путіна Кирило Дмитрієв зберігає вплив в Україні через випускника факультету розвідки Миколу Лагуна
    ФОТО: Молодий банкір Микола Лагун

    У 2005 році зафіксована перша офіційна точка перетину між Миколою Лагуном та Кирилом Дмітрієвим через олігарха Віктора Пінчука, який викупив Укрсоцбанк та як новий акціонер призначив Лагуна заступником голови правління.

    Цього ж року Микола Лагун він відкриває власний бізнес, який надалі буде тісно пов’язаний з Кирилом Дмитрієвим та скуповуваванням активів в інтересах росіян, з подальшою їх легалізацію в тому числі в країнах Західної Європи.

    Як партнер Миколи Лагуна, киянин  Кирило Дмитрієв став переговорником Путіна  

    З 2007 по 2011 рік Кирило Дмитрієв очолював український інвестиційний фонд Icon Private Equity з капіталом близько мільярда доларів – в основному це були гроші Віктора Пінчука, зятя колишнього президента України Леоніда Кучми.

    Саме Віктор Пінчук, як пише російський опозиційний сайт Медуза, порекомендував Кирила Дмитрієва Володимиру Дмитрієву (вони не родичі), який на той час очолював ВЕБ – державну корпорацію розвитку Росії. Ці двоє переконали тодішнього президента Дмитра Медведєва і прем’єра Володимира Путіна створити незалежний інвестиційний фонд.

    Так у 2011 році був заснований Російський фонд прямих інвестицій, який Кирило Дмитрієв очолює до цього часу.

    Також, за інформацією журналістів ВВС, Кирило Дмитрієв також має тісні особисті зв’язки з сім’єю Володимира Путіна – його дружина близька з однією із дочок російського президента.

    Крім переговорів із США, Володимир Путін доручив Кирилу Дмитрієву “європейський напрямок”. Зокрема, за повідомленням видання Reuters, Дмитрієв та керівництво німецької ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD) готують зустріч на 2027 рік, під час якої планують обговорити відновлення постачання російського газу до Німеччини.

    Спільний бізнес та афери Миколи Лагуна та Кирила Дмитрієва  в Україні

    Нагадаємо, що з початку 2000-х Кирило Дмитрієв працював у Москві, де був директором з інвестицій російсько-американського фонду Delta Private Equity.

    За інформацією джерел, саме на честь цього фонду в Україні було названо створений Дельта банк, який формально заснував Микола Лагун, а насправді профінансував його створення Кирило Дмитрієв, з яким молодого банкіра також познайомив Віктор Пінчук.

    Окрім цього, Микола Лагун та Кирило Дмитрієв заснували спільну колекторську компанію для вибивання боргів із проблемних позичальників, ідея створення якої також належала московському офісу Delta Private Equity.

    За інформацією журналістів, у тих спільних проектах Лагун і Дмитрієв не були рівними – першу скрипку грав Дмитрієв. Однією з ідей було розвинути банк до міжнародного рівня, поступово кредитувати крупний бізнес. Відтак серед інвестицій могли бути і російські державні гроші. “Сестринські” банки відкрили в Росії і в Білорусі.

    У 2007-2011 рр. Микола Лагун та Кирило Дмитрієв,  були бізнес-партнерам у афері із забудови котеджного містечка “Олімпік-парк” під Києвом, яка коштувала інвесторам 60 млн дол втрачених коштів, а до його рекламної кампанії долучалася й співачка Ані Лорак, яка нині мешкає в РФ.

    ФОТО: зустріч з вкладниками у 2010 році, де Кирило Дмитрієв підтвердив, що володіє 30% проекту “Олімпік Парк”.

    У період 2011-2013 рр Микола Лагун вчинив ряд транзакцій щодо виведення коштів “Дельта-банку” на користь  інвестиційного фонду “Icon Private Equity” з головним офісом в РФ, в той час коли Дмитрієв вже очолював російський фонд прямих інвестицій.

    Кирило Дмітрієв продовжував контролювати банк, ймовірно, до самого краху в 2014-2015 роках. Наприклад, в 2011, коли Микола Лагун збирався продати частку фінустанови для залучення інвестицій від Cargill, Дмітрієв спробував заблокувати угоду, а коли в нього це не вийшло, оскаржив в міжнародному арбітражі. Це фактично означає, що у Дмітрієва залишався інтерес у фінустанові. Хоча з цього періоду Лагун починає діяти більш самостійно.

    Російський паспорт, санкції та втеча до Австрії

    Микола Лагун отримав російський паспорт у грудні 2014 року на нещодавно окупованій території Криму, де в нього безліч активів, що приносять стабільний дохід, і які дуже не хочеться втрачати.

    ФОТО: російський паспорт Миколи Лагуна старого зразку

    З 2022 року Лагун, оголошений нині у національний і міжнародний розшук, переховується у Відні. Звідти від онлайн вмикається на судові засідання щодо своїх боргів перед державою Україна. А також звідти дає вказівки своїм адвокатам у справі про власне банкрутство як фізособи. Лагун визнає лише частину боргів – близько 7 млрд грн., проте більшість із них хоче списати через нібито плачевне фінансове становище.

    За таких обставин російський паспорт – це “запасний аеродром” для повністю нового життя, без всяких зобов’язань перед Україною.

    Також варто відзначити, що російський паспорт є і у матері дітей Лагуна, колишньої голови правління Дельта банку Олени Попової.

    Як переговорник Путіна Кирило Дмитрієв зберігає вплив в Україні через випускника факультету розвідки Миколу Лагуна
    ФОТО: Мати дітей Миколи Лакуна, екс-глава правління Дельта банку також отримала російський паспорт

    Разом вони проходять обвинуваченими в численних кримінальних справах про виведення коштів з Дельта банку.

    Як Микола Лагун продовжував бізнес в Україні після втечі до Австрії

    Про те, що Микола Лагун продовжує вести бізнес в Україні, в тому чисті в інтересах росіян, давно писали українські ЗМІ. Але перші масові обшуки у “фунтів” скандального банкіра пройшли тільки у 2026 році напередодні Дня незалежності.

    Так, в рамках розслідування кримінального провадження 42026000000000563 щодо відмивання коштів в особливо великих розмірах правоохоронці звернули увагу на діяльність підставних менеджерів екс-власника “Дельта банку” Миколи Лагуна та провели у помешканнях і офісах низки з них обшуки та вилучення доказів причетності до незаконної діяльності.

    Під час обшуків СБУ у тіньових менеджерів активів Миколи Лагуна в Україні, здійснено арешти рахунків, виявлено архів документів, які свідчать про оборудки колишнього менеджменту “Дельта банку”; кількасот печаток юросіб та оригінальні (в т.ч. реєстраційні) документи понад двохсот компаній-нерезидентів”.

    Нагадаємо, Микола Лагун довів до банкрутства другий за обсягом активів приватний банк в Україні – “Дельта банк”  2013 році та щоб уникнути кримінальної відповідальності разом з дружиною отримали російські паспорта та втікли до Австрії.

    Як свідчать численні томи доказів у десятках кримінальних справ, відкритих згодом проти Лагуна і його спільників із числа топ-менеджерів банку, протягом кількох років банкіри виводили гроші вкладників із фінансової установи через підставні компанії на офшорні рахунки, видаючи їм фіктивні позики, які ніхто не збирався повертати.

    Попри переїзд до Відня і формальний відхід від справ, Лагун продовжує контролювати в Україні низку активів, зокрема, земельні масиви під рекреаційну забудову у Київській, Чернігівській, Івано-Франківській областях, а також обʼєкти нерухомості в окупованому Криму.

    Керувати проектами в Україні Миколі Лагуну допомагав бек-офіс на чолі з Максимом Черновим, а також адвокатське бюро “Бірайт Адвокасі”, до якого має стосунок Денис Тарасюк – колишній директор юридичного департаменту “Дельти”.

    Він також є одним із співвідповідачів у справі про нанесення збитків державі на 23 млрд грн. за позовом Фонду гарантування вкладів фізосіб. Саме за цим епізодом в Нацполіції відкрили провадження 42026000000000563 щодо відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом, в особливо великих розмірах.

    ЗМІ пишуть, що  обшуки в “українських фунтів” Лагуна можуть розкрити реальну структуру корпоративного управління його фінансовою імперією після його відʼїзду до Австрії. Крім того, обшуки можуть викрити також і реальну структуру інших звʼязків Лагуна, оскільки “засвічені” раніше мережі компаній уже певний час тому почали “скидати” на громадян середньоазійський країн: це типова схема, аби “загубити” компанію, не закриваючи її формально і не надаючи відповідних звітів до податкової служби.

  • Колишній власник “Дельта Банку” Микола Лагун отримав паспорт країни-агресора у 2014 році — ЗМІ

    Колишній власник “Дельта Банку” Микола Лагун отримав паспорт країни-агресора у 2014 році — ЗМІ

    У колишнього власника збанкрутілого “Дельта Банку” Миколи Лагуна знайшли російський паспорт. Сканкопію документа опублікувало видання “Коротко.Про”. З документу випливає, що екс-банкір має документ про громадянство країни-агресора з 2014 року. Паспорт видали в Криму.

    В розпорядженні редакції опинилась скан-копія російського паспорта Миколи Лагуна. Документ має серію 39 14, номер 043237, код підрозділу — 910-004. Згідно з кодами підрозділів МВС росії, це відповідає Управлінню Федеральної міграційної служби у Залізничному районі Сімферополя, яке було сформоване після окупації для «документування» нових «громадян». Це означає, що на момент видачі Лагун мав не лише доступ до інфраструктури російської міграційної системи в Криму, але й обізнаність щодо того, як скористатися її можливостями. Уважний читач підмітить, що серія 39 не має офіційної розшифровки в переліку регіонів. Справа в тому, що паспорти з такими серіями можуть видаватися в будь-якому регіоні, коли закічуються бланки з “місцевими” серіями, йдеться в матеріалі.

    Видання відзначає, що оскільки у грудні 2014 року попит на паспорти в Криму, на жаль, був великим, а друкувати “кримські” бланки ще не поспішали (після початку окупації тоді не минуло і року, статус півострова був більш ніж невизначеним) – використовували такі “резервні” заготовки, призначені для інших регіонів рф. “Паспорт Документ візуально справжній, містить всі передбачені захисні елементи, має підпис, голограму і машинозчитувану зону. Згідно з її кодом, дата народження власника — 16 лютого 1973 року, місце народження — Чернігівська область, Семенівський район, село Жадово, Українська РСР. Вочевидь, саме за цими біографічними даними й було ініційовано оформлення громадянства рф”, – йдеться в статті.

    Автори припускають, що паспорт росії потрібен Лагуну з кількох причин. “Росія очевидно швидко переставала бути країною, що буде віддавати своїх громадян Україні на запит екстрадиції навіть за наявності міжнародного ордера. Відтак громадянство було “хорошою інвестицією в безпеку”. Тільки кілька років тому правоохоронні органи і державні банки змогли підрахувати загальну суму збитків, завдану Лагуном – це понад 50 млрд грн.”, – припускається в матеріалі.

    Друге – це можливість жити відносно вільне життя без боргів. “З 2022 року Лагун, оголошений нині у національний і міжнародний розшук, переховується у Відні. Звідти від онлайн вмикається на судові засідання щодо своїх боргів перед державою Україна. А також звідти дає вказівки своїм адвокатам у справі про власне банкрутство як фізособи. Лагун визнає лише частину боргів – близько 7 млрд грн., проте більшість із них хоче списати через нібито плачевне фінансове становище. За таких обставин російський паспорт – це “запасний аеродром” для повністю нового життя, адже жодних боргів чи фінансових зобовʼязань”, – додають автори..

    Третій фактор – правовий захист активів Лагуна у Криму відповідно до російського законодавства. Це земельні ділянки на Південному березі Криму; будівельні компанії, зареєстровані в Сімферополі та Ялті; об’єкти туристичної нерухомості в Алушті; пайова участь у ЖК, готелях і ресторанах; доступ до місцевих інфраструктурних об’єктів, зокрема водопостачання та тепломереж. “Зараз частина переписана на фунтів, частиною володіють родичі колишнього голови Нацбанку Сергія Арбузова – але це цілком може бути плата за можливість розграбувати одну з найбільших фінустанов саме за часів Віктора Януковича”, – йдеться в матеріалі.

    “Фактично це означає, що Лагун — громадянин України — вступив у публічно-правові відносини з державою-окупантом, що прямо підпадає під ознаки кримінального правопорушення згідно з Кримінальним кодексом України, і визначається як “пособництво агресору” – до 12 років позбавлення волі”, – додають автори. .

    Четверта причина, за якої Лагун, ймовірно, захотів отримати роспаспорт – це спільні бізнес-інтереси із Кірілом Дмітрієвим – нині ключовим економічним переговірником Кремля з адміністрацією Трампа, а тоді – директором російського фонду прямих інвестицій, що лише набирав апаратну вагу. Саме Дмітрієв у середині 2000-х був ключовим партнером Лагуна у запуску “Дельта банку”. Після цього вони спільно виводили капітали через схеми back-to-back із використанням європейських банків, зокрема Meinl та Winter.

    “Примітно, що в 2021 році прикладу Лагуна послідувала чи не найближча людина з його орбіти – колишня голова правління “Дельти” Олена Попова. Формально — виконавець численних рішень кредитного комітету, неформально — довірена особа і партнерка банкіра, від якої в нього є діти. Її російський паспорт виданий підмосковним управлінням міграційної служби. Дійсність паспорта можна підтвердити у відкритих базах даних, і на нього заведено податковий ідентифікатор рф”, – нагадує видання.

    Раніше президент Володимир Зеленський закликав Австрію сприяти екстрадиції українських олігархів з цієї країни, Микола Лагун є першим кандидатом на таку екстрадицію.

  • Лагун, Фірташ: кого ще можуть екстрадувати з Австрії

    Лагун, Фірташ: кого ще можуть екстрадувати з Австрії

    Під час візиту до Відня 16 червня 2025 року президент України Володимир Зеленський публічно порушив «чутливе питання»: він закликав владу Австрії співпрацювати у справі повернення українських екс-високопосадовців та олігархів, які втекли від українського правосуддя і «використовують Європу, і, безумовно, Австрію, як схованку для зберігання їх вкрадених активів». Це звернення припало на період активізації міжнародно-правової співпраці: за 2023-2025 роки із європейських країн екстрадовано десятки злочинців – як бізнесменів, так і пропагандистів-колаборантів. Найбільше суди і правоохоронні органи чекають на повернення із Австрії екс-банкіра Миколи Лагуна, аграрного олігарха Олега Бахматюка, власника хімічних заводів Дмитра Фірташа, екс-власника Приватбанку Геннадія Боголюбова.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Австрія давно стала прихистком для олігархів і колишніх чиновників, що мали статки сумнівного походження і хотіли при цьому приховати їх в легальних фінустановах пристойної європейської держави. Численні журналістські розслідування неодноразово фіксували на вулицях Відня екс-голову Конституційного суду Олександра Тупицького, екс-голову Нацбанку Кирила Шевченка та його соратника, заступника голови правління Укргазбанку Дениса Чернишова, екс-нардепа Андрія Холодова, екс-лідера партії “Наші”, проросійського політика Євгена Мураєва. Всі вони ходять під низкою кримінальних статей – від корупційних до державної зради. Нещодавно до цієї компанії приєднався Денис Комарницький, екс- “смотрящий” за київськими схемами незаконної забудови, якому закидали створення злочинної організації в столичній мерії. І кожен з них – потенційний претендент на екстрадицію до України.

    Утім, набагато більш “крупною рибою” є великі олігархи, які вивели з України мільярдні кошти і тепер намагаються у Відні уникнути українського правосуддя. Йдеться передусім про екс-банкіра Миколу Лагуна. Оціночний обсяг збитків, нанесених державі через банкрутство Дельта банку та схеми виводу коштів, що його супроводжували – понад 50 млрд грн. Крім того, в “короткий перелік” очевидно потрапляють Дмитро Фірташ (перебуває в Австрії уже 10 років через небажання місцевої влади надати дозвіл на екстрадицію його до США, де його звинувачують у корупційних угодах, в Україні під санкціями), а також Олег Бахматюк (звинувачення у незаконному виведенні коштів рефінансування і банкрутстві банків) та Геннадій Боголюбов (звинувачення у співучасті у виведенні коштів з Приватбанку).

    Австрійські суди за останні роки неодноразово відмовляли в екстрадиції обвинувачених в Україні злочинців. Проте зараз, ймовірно, ситуація змінилась до рівня, коли досягнуті на нижчому рівні домовленості можна озвучувати під час зустрічі лідерів держав. Цей факт підтверджують і численні успішні кейси екстрадицій з інших країн – Німеччини, Польщі, Болгарії, Чехії, Іспанії, Литви.

    Серед таких гучних кейсів – повернення екс-голови Державної продовольчої зернової корпорації Петра Вовчука, екс-пропагандиста з пулу Медведчука Кирила Молчанова, скандального екс-забудовника Анатолія Войцеховського. Крім того, ймовірно зрушила з мертвої точки справа про екстрадицію в Україну пропагандиста Анатолія Шарія. Це дає набагато більше шансів на те, що – навіть прикрившись російським паспортом – українські олігархи великого калібру ексрадиції з Австрії не уникнуть.

    Микола Лагун: банкрутство Дельта банку, російські зв’язки і 50 мільярдів боргів

    Після краху «Дельти» у 2015 році Микола Лагун опинився під слідством за низкою обвинувачень, пов’язаних із розкраданням коштів банку та ухиленням від сплати податків. Ще у 2012–2013 роках організував незаконне кредитування підконтрольних йому фірм на сотні мільйонів гривень, що призвело до втрат понад 1 млрд грн – ці кошти фактично зникли з банку. У 2015-му, вже на межі банкрутства, банкір нібито не задекларував отримані від іноземної компанії 153,5 млн грн доходу та не сплатив податків на 33 млн грн.

    За оцінками українських правоохоронних органів, загальні збитки від діяльності Лагуна сягають еквіваленту понад 1,2 млрд євро (понад 50 млрд грн). Слідство та аудитори компанії Kroll виявили, що понад $1 млрд було виведено через мережу з більш ніж 50 офшорних компаній – на Кіпрі, у Гонконзі, Панамі, на Сейшелах, в Британії та інших країнах. Багато з цих фірм мали бенефіціарів чи керівників, пов’язаних із самим Лагуном.

    Аби уникнути відповідальності, Лагун ініціював процедуру власного банкрутства як фізичної особи. Він подав до Господарського суду Києва заяву, де визнав борги приблизно на 7 млрд грн, з яких 6 млрд грн запропонував списати, а решту виплачувати протягом декількох сотень років зі своєї символічної зарплати у Відні (близько 14 тис. грн на місяць, тобто 300 євро).

    Однак сам він ще з 2022 року фактично проживає у Австрії, куди втік, уникаючи арешту. У жовтні 2024 року Миколу Лагуна офіційно оголосили у міжнародний розшук за неявку на судові засідання (він зʼявляється із Відня онлайн). Попри це, українській владі досі не вдалося домогтися його екстрадиції або принаймні замороження активів екс-банкіра. Ба більше, складається враження, що Лагун доволі комфортно почувався на австрійській території: до 2022 року він безперешкодно подорожував між Україною та Австрією, а його численні активи (земельні ділянки, фінансові та страхові компанії тощо) залишалися під його контролем і генерували прибутки.

    Ще один резонансний аспект – зв’язки Лагуна з російським бізнесом. У 2000-х роках одним із інвесторів «Дельта Банку» став Кирило Дмитрієв – глава Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), один із нинішніх тіньових «переговірників» щодо “мирних домовленостей” з Росією. За даними журналістів, Дмитрієв і Лагун разом стояли біля витоків зростання «Дельти», при цьому Дмитрієв залучав кошти, в тому числі державні російські, а Лагун розгортав агресивну експансію бізнесу – не лише в Україні, але й в Росії та Білорусі.

    Навіть після втечі до Австрії Лагун продовжує вести бізнес в окупованому Криму – зокрема, володіє через підставних осіб нерухомістю і аграрними активами в Ялті, оформленими за російським законодавством. Пряма співпраця з країною-агресором – не завадила йому уникнути українських санкцій. На відміну від багатьох інших олігархів, які потрапили під санкції РНБО за відмивання коштів та зв’язки з РФ, прізвище Лагуна тривалий час було відсутнє у санкційних списках. Лише у лютому 2025 року після чергової хвилі публікацій з вимогою дати раду Лагуну це питання зрушило з місця – в Україні заговорили про можливість накладення на нього санкцій та активізацію співпраці з Австрією щодо його справи.

    Дмитро Фірташ: титанова справа і нескінченна екстрадиційна сага

    Власник Group DF – безперечно, найбільш відомий український вигнанець в Австрії. Колишній газовий магнат і промисловець, Фірташ з 2014 року мешкає у Відні, очікуючи розв’язки своїх численних юридичних проблем. У червні 2021 року Рада нацбезпеки та оборони України запровадила проти Фірташа санкції, звинувативши його в участі у титановому бізнесі, пов’язаному з постачанням сировини до російських військових підприємств.

    Втім, основні проблеми Фірташа – не в Україні, а у США. Ще у 2014 році він був арештований у Відні за запитом ФБР за обвинуваченням у міжнародному хабарництві. Американські слідчі стверджують, що бізнесмен дав багатомільйонний хабар індійським посадовцям, аби отримати дозволи на розробку родовищ ільменіту (сировини для титану) в Індії – з прицілом на подальший експорт титану до США. Фірташ відкидає ці звинувачення, заявляючи про політичний підтекст (він натякав, що справжня причина – його знання про українсько-російські газові схеми та можливий інтерес до нього як потенційного свідка у справах оточення Путіна).

    Процес екстрадиції Фірташа до Сполучених Штатів перетворився на затяжну юридичну війну. Спочатку австрійський суд погодив видачу олігарха (у 2017 році Верховний суд Австрії ухвалив рішення на користь екстрадиції), проте захист подав скарги до інших інстанцій, і екстрадицію заблокували. Сам Фірташ тим часом вийшов на свободу під безпрецедентну заставу 125 млн євро – це рекордна сума для Австрії.

    Водночас в Україні щодо Фірташа теж назрівають нові претензії. Служба безпеки України у 2023 році повідомила бізнесмену про підозру в масштабних розкраданнях газу з української газотранспортної системи на суму до $485 млн у 2016–2022 роках.

    Олег Бахматюк: «яєчний король» і недосяжний фігурант НАБУ

    Колись власник агрохолдингу UkrLandFarming та групи «Авангард» (що зробила його найбільшим виробником яєць в Україні, за що Бахматюка прозвали «яєчним магнатом»), він також контролював два банки – VAB Банк і «Фінансова ініціатива». Обидва ці банки збанкрутували у 2014–2015 роках, залишивши після себе багатомільярдні борги перед вкладниками та державою.

    Бахматюк відразу ж став об’єктом уваги антикорупційних органів: Національне антикорупційне бюро (НАБУ) підозрює його у виведенні 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту НБУ, виданого VAB Банку в 2014 році – ці гроші зникли перед банкрутством, а борги залишилися. У 2019 році Бахматюку заочно оголосили про підозру у розтраті коштів банку, а Вищий антикорупційний суд у 2020-му заочно арештував бізнесмена. Однак сам олігарх на той час уже покинув Україну. Згідно з відкритими даними, від кінця 2019 року він мешкає переважно у Відні, де має бізнес-інтереси і де зареєстрована низка його компаній.

    Київ неодноразово намагався добитися його екстрадиції, але наразі безрезультатно. У березні 2023 року австрійський суд відмовив у задоволенні запиту України про екстрадицію Олега Бахматюка, назвавши його «неприйнятним». Сам бізнесмен у коментарі для преси привітав це рішення і заявив, що кримінальне переслідування з боку НАБУ нібито було ініційоване попереднім керівництвом Бюро з особистих мотивів.

    Паралельно розслідується епізод із хабарем: за версією слідства, Бахматюк у 2015 році дав хабаря розміром $5,5 млн голові Державної фіскальної служби Роману Насірову за відшкодування ПДВ підприємствам свого холдингу. Сам Насіров, як відомо, нині також на лаві підсудних.

    Міжнародний правовий контекст

    Формально екстрадиція регулюється двосторонніми договорами та міжнародними конвенціями. Україна має договір про правову допомогу з Австрією, але вона не член ЄС, тож європейський ордер на арешт (яким користуються країни всередині Євросоюзу) на українських втікачів не поширюється. Кожен запит розглядається австрійським судом індивідуально, і адвокати підсудних активно використовують можливості оскарження. Поширена тактика – доводити, що справа має політичний характер, а отже видача неприпустима (європейські держави за законом не можуть екстрадувати особу, якщо переслідування мотивоване політично або загрожує порушенням її прав). Наприклад, по такому шляху, ймовірно, піде Денис Комарницький, на це натякали і Фірташ, і Бахматюк.

    У Лагуна ситуація інша: він не може посилатися на політичні аспекти, оскільки амбіцій в політиці у нього ніколи не було. Ба більше, в Австрії він взагалі може перебувати “по російській лінії”: Адже  у його фактичної коханки, екс-голови правління Дельта банку Олени Попової  гарантовано є російський паспорт, і однією з причин його набуття, ймовірно, було саме бажання уникнути екстрадиції в Україну).

    Однією з причин, чому питання повернення олігархів було піднято саме зараз – могло стати – зрушення у справах самих втікачів в Україні. Не виключено, що Зеленський володіє інформацією про активізацію переговорів з Австрією щодо окремих персон – можливо, на рівні генпрокуратур чи спецслужб. Його заява могла мати на меті надати цим кулуарним процесам публічного імпульсу. Кейс Миколи Лагуна в цьому випадку виглядає “найпростішим”: цілком конкретні фінансові збитки, більшість з яких вимушена була покрити держава, низка доведених епізодів на десятки мільйонів доларів, зрозумілі активи, які легко можна арештувати і віддати на погашення боргів. І при цьому жодних політичних підтекстів. Лагун менш інтегрований у західний істеблішмент, не має покровителів, а обсяг звинувачень – величезний і добре документований. Екстрадиція екс-власника Дельта банку могла б стати хорошим “швидким кейсом” для запуску процесу і демонстрації ефективності спільних зусиль.

    Незалежно від конкретних результатів, сам факт публічного звернення президента України створює додатковий тиск на олігархів-втікачів та демонструює рішучість держави не залишати безкарними фінансові злочини, скоєні проти українського народу. В умовах війни питання справедливості набувають особливої ваги, і Україна, ймовірно, готова використовувати всі доступні інструменти для її досягнення.

  • У Київській області забудовники претендують на землю Дельта Банку

    У Київській області забудовники претендують на землю Дельта Банку

    Компанії, пов’язані з президентом Конфедерації будівельників України Левом Парцхаладзе, можуть невдовзі отримати частину земельних активів, які раніше контролював банкрут і втікач Микола Лагун — колишній власник «Дельта Банку». Йдеться, зокрема, про сотні гектарів землі у Білогородці та Чернігівській області, оформлених на підставні структури, а нині — під судовими арештами.

    У лютому 2025 року дані в реєстрах YouControl зафіксували зміну власників одразу кількох компаній, зокрема ТОВ «Черніград» та ТОВ «Бородянінвестменс», які володіють 63 га та понад 100 га землі відповідно. Ці фірми перейшли від людей Лагуна до нових структур — зокрема ТОВ «ТерраХаб», що належить Олексію Миколенку, сину ексголови держказначейства Київщини.

    Не менше інтересу викликає ТОВ «Білград» — компанія володіє 17 га землі під забудову, що фігурують у судових справах через давній конфлікт Лагуна з ТОВ «Омокс» (забудовник у с. Чайки). Землю свого часу передали «в користування» в рахунок боргу понад $2 млн.

    Наразі адвокати Лагуна намагаються через суд відкликати цю угоду. Формально позивачем виступає ТОВ «Град Вільне», якому передав ділянки «Білград». Це може бути спроба “відмити” актив через появу нового інвестора, здатного погасити судові витрати й «перевести» проблемну землю в активну забудову. За чутками, серед таких — структура, пов’язана з Левом Парцхаладзе.

    Попри те, що майже 100 га із 116 у «Град Вільне» знаходяться під арештами через справу №42021112200000020 (розтрата кредиту «Укрексімбанку»), проєкт ЖК Vilne уже публічно рекламується як “перспективний”. На профільних порталах можна знайти оголошення ще з 2021 року, хоча реального будівництва досі не починали.

    На тлі активного вилучення майна у таких банкірів, як Бахматюк, історія з Лагуном виглядає м’яко кажучи дивною. Автори розслідування зазначають: якщо компанії Парцхаладзе підуть на угоду, банки можуть втратити право на заставу назавжди.

    Ощадбанк та Укрексімбанк, які намагаються стягнути збитки з Лагуна та його менеджменту, можуть знову залишитись із порожніми руками, якщо “нова кров” отримає землю без врахування попередніх зобов’язань. У цьому контексті особливо цікавою має бути реакція служб внутрішнього аудиту цих банків, зокрема при видачі нових кредитів структурам-забудовникам.

  • Колишній власник “Дельта Банку” уникає сплати боргів на 50 мільярдів

    Колишній власник “Дельта Банку” уникає сплати боргів на 50 мільярдів

    Ексвласник збанкрутілого “Дельта Банку” Микола Лагун уже понад десять років переховується у Відні та намагається оформити банкрутство, визнаючи лише 7 з понад 50 мільярдів гривень боргів. Тим часом, його бізнес-активи в Україні продовжують працювати, а нерухомість і земля – приносити дохід.

    Аналітики і журналісти з’ясували: Лагун не просто не бідний, а контролює земельний банк площею сотні тисяч гектарів у Київській, Івано-Франківській, Чернігівській областях та навіть у Криму. Причому все це – через мережу підставних осіб і компаній, серед яких найчастіше фігурують чотири прізвища: Литвин, Сергієнко, Миколенко та Чабала.

    Офіційно Лагун володіє лише кількома компаніями, проте через структуру пов’язаних осіб контролює значно більше. Найпоказовіший кейс – Білогородка під Києвом. Формально тут розташовані активи щонайменше чотирьох фірм: “Крем-1”, “Графіті-2”, “Бородянінвестменс” та “Град Вільне”, які володіють понад 300 га землі. Орієнтовна вартість – понад 1,2 млрд грн.

    Окремо варто згадати про елітні ділянки в Козині: колишні турбази, які перетворюються на котеджні містечка. За даними з відкритих джерел, забудова тут ведеться повільно, але вартість землі – захмарна. Йдеться про мільйони доларів, які держава навіть не намагається повернути як компенсацію боргів перед Нацбанком та Фондом гарантування.

    Не менш показовий кейс – Івано-Франківщина. Тут Лагун через пов’язані компанії володіє 147 га курортної землі в селі Бистрець. Ще понад 60 га сільськогосподарських угідь записані на структури, пов’язані з Лагуном у Чернігівській області.

    Також ексбанкір контролює низку комунальних активів, зокрема, “Облтеплокомуненерго” і “Ніжинтепломережі”, що оперують у сфері теплопостачання. Їхня цінність не лише у тарифах, а й у землі, на якій розташовані котельні – це ще один потенційний інвестиційний ресурс, поки держава мовчки спостерігає.

    Кримські активи, які формально належать сестрі Лагуна, також досі приносять прибутки. Йдеться, зокрема, про ЖК “Сонячний” у Ялті та низку комерційної нерухомості в Севастополі. Оскільки повернути цю власність юридично складно, лишається питання: чому не заарештовано хоча б українські активи?

    Лагун визнає лише 7 з 50+ мільярдів боргів, а погашати їх обіцяє з “клеркської” зарплатні у Відні. Водночас його структури в Україні заробляють, а активи не заарештовуються навіть попри очевидну пов’язаність із тими ж Сергієнком чи Литвином.

    Нагадаємо: 10 років тому саме Лагун і його “Дельта Банк” стали символом банківської піраміди. І досі залишається питання – чому цей символ безкарності досі поза відповідальністю, хоча його активи буквально лежать на поверхні.