Позначка: Миколаївщина

  • 793 постраждалих, серед них 22 дитини: Лубінець розкрив страшні випадки торгівлі людьми в Україні

    793 постраждалих, серед них 22 дитини: Лубінець розкрив страшні випадки торгівлі людьми в Україні

    В Україні станом на 1 жовтня 2026 року офіційний статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, отримали 793 людини, серед яких 22 дитини. До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, який відзначають 18 жовтня, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів про п’ять випадків, коли діти ставали жертвами експлуатації або незаконних угод. Серед оприлюднених історій — продаж новонародженої дитини власними батьками, вербування неповнолітньої для сексуальної експлуатації та передача дітей стороннім особам за тисячу доларів.

    Про ці випадки омбудсман повідомив на особистій сторінці у Facebook.

    За його словами, наведені цифри ґрунтуються на інформації Національної соціальної сервісної служби України.

    Лубінець наголосив, що торгівля людьми залишається серйозною проблемою, а найвразливішими нерідко виявляються діти, які не можуть самостійно захистити свої права.

    У п’яти описаних випадках втручання Офісу омбудсмана допомогло забезпечити постраждалим дітям офіційний статус, необхідний для отримання державної підтримки.

    Власні батьки продали новонароджену дитину

    Одна з історій, про які розповів Дмитро Лубінець, стосується новонародженої дитини, яку, за інформацією омбудсмана, продали власні батьки.

    Про цей випадок уповноважений дізнався з повідомлень медіа.

    Після цього він звернувся до Миколаївської обласної військової адміністрації з вимогою забезпечити захист прав дитини.

    За результатами відповідної процедури новонародженій дитині встановили статус постраждалої від торгівлі людьми строком на два роки.

    Це дозволяє забезпечити доступ до передбачених законодавством заходів допомоги.

    Водночас Лубінець не оприлюднив особистих даних дитини, а також усіх деталей кримінального провадження.

    16-річну дівчину завербували для сексуальної експлуатації

    Інший випадок стався на Сумщині.

    За інформацією, яку навів омбудсман, 50-річну жінку підозрювали у вербуванні 16-річної дівчини з метою сексуальної експлуатації.

    Після появи відповідних повідомлень у медіа Дмитро Лубінець звернувся до Сумської обласної військової адміністрації.

    За результатами розгляду неповнолітній надали статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

    Цей статус забезпечує можливість отримувати соціальну, психологічну, медичну та правничу допомогу.

    Важливо, що остаточну кримінальну відповідальність конкретної особи може встановити лише суд.

    Мати передала дітей стороннім людям за тисячу доларів

    Ще одну історію омбудсман навів із Закарпатської області.

    За його інформацією, мати передала своїх дітей стороннім особам приблизно на два тижні за 1000 доларів.

    Метою такої передачі була подальша експлуатація дітей.

    Після отримання інформації уповноважений звернувся до Закарпатської обласної військової адміністрації.

    У результаті дітям встановили статус постраждалих від торгівлі людьми.

    Цей випадок демонструє, що небезпека для дітей може походити не лише від незнайомців, а й від людей, які за законом повинні забезпечувати їхню безпеку.

    Хлопця з окупованої Луганщини примушували працювати

    Окрему історію Лубінець присвятив хлопцю з тимчасово окупованої території Луганської області.

    Після загибелі рідних дитина залишилася без належного сімейного захисту.

    За словами омбудсмана, після передачі під опіку хлопця змушували виконувати важку роботу.

    Крім того, йому погрожували насильством і шляхом обману забрали особисті документи, зокрема український паспорт.

    Такі обставини можуть свідчити про трудову експлуатацію та використання залежного становища неповнолітнього.

    Після втручання відповідальних органів хлопцю встановили статус постраждалого від торгівлі людьми.

    Ще одна мати намагалася продати власну дитину

    П’ятий випадок також стосується спроби продажу дитини її власною матір’ю.

    За інформацією Лубінця, про цю історію його Офіс дізнався з повідомлень журналістів.

    Омбудсман неодноразово звертався до місцевих військових адміністрацій, щоб забезпечити необхідне реагування.

    Після підготовки документів дитина отримала офіційний статус постраждалої від торгівлі людьми.

    Омбудсман наголосив, що жодна дитина не може розглядатися як предмет купівлі-продажу, а державні органи повинні своєчасно реагувати на всі повідомлення про можливу експлуатацію.

    Що означають 793 постраждалих

    За даними Національної соціальної сервісної служби, станом на 1 жовтня 2026 року офіційний статус постраждалих від торгівлі людьми мають 793 людини, серед яких 22 дитини.

    Водночас важливо розуміти, що ця статистика відображає кількість осіб з офіційно встановленим статусом.

    Вона не обов’язково відповідає загальній кількості всіх людей, які могли постраждати від експлуатації.

    Частина випадків може залишатися невиявленою, а деякі постраждалі не звертаються по допомогу через страх, залежність від кривдників або відсутність інформації про свої права.

    Торгівля людьми може мати різні форми: сексуальна експлуатація, примусова праця, примусове жебрацтво, використання в незаконній діяльності та інші форми експлуатації.

    Яку допомогу можуть отримати постраждалі

    Особи, яким встановлено відповідний статус, мають право на безоплатну допомогу від держави.

    За інформацією Міністерства соціальної політики України, передбачені медична, психологічна, соціальна та правнича підтримка.

    Крім того, постраждалі можуть претендувати на одноразову матеріальну допомогу відповідно до законодавства.

    За потреби їм може надаватися тимчасове розміщення та підтримка у відновленні документів.

    Особливі механізми захисту передбачені для дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

    Щоб отримати офіційний статус, необхідно звернутися до відповідного органу соціального захисту за місцем перебування.

    Порядок оформлення та необхідні документи роз’яснені в державному Гіді з державних послуг.

    Куди звертатися по допомогу

    Якщо людина стала жертвою торгівлі людьми або має інформацію про можливу експлуатацію іншої особи, вона може звернутися до правоохоронців за номером 102.

    Також в Україні працює урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми — 1547.

    Додаткові консультації можна отримати за номером 527 — на Національній гарячій лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

    Консультації надаються безкоштовно та конфіденційно.

    Історії, оприлюднені Дмитром Лубінцем, демонструють, наскільки важливо своєчасно виявляти випадки експлуатації та забезпечувати дітям захист. Офіційний статус постраждалої особи не змінює пережитого, але відкриває доступ до допомоги, необхідної для відновлення безпеки та нормального життя.

  • Обірване дитинство: на Миколаївщині російський терор забрав життя трирічного хлопчика та скалічив чотирьох людей

    Обірване дитинство: на Миколаївщині російський терор забрав життя трирічного хлопчика та скалічив чотирьох людей

    Безжальна російська воєнна машина продовжує чинити кривавий терор проти мирного населення південних регіонів України, залишаючи по собі невимовне горе та зруйновані людські долі. Черговий акт нелюдської жорстокості з боку окупаційних військ розгорнувся на території Миколаївської області, де внаслідок цинічної атаки по цивільних об’єктах пролилася кров безневинних громадян. Найбільшою трагедією цього масованого удару стала непоправна втрата у Вознесенському районі, де смертоносне вороже залізо обірвало життя зовсім маленької дитини. Жертвою безжального обстрілу став трирічний хлопчик, який не мав жодного шансу врятуватися від руйнівної сили російської зброї. Ця жахлива подія вкотре підкреслює абсолютну зневагу держави-агресора до будь-яких норм міжнародного гуманітарного права та базових принципів людяності, адже під прицілом окупантів опиняються найменші та найбеззахисніші українці, чиї домівки перетворюються на епіцентри смертельного ризику.

    Окрім жахливої трагедії з дитиною, ворожий напад завдав тяжких наслідків і в сусідньому Баштанському районі області, де під вогонь потрапили дорослі цивільні особи. Внаслідок вибухів та розльоту уламків серйозні поранення різного ступеня тяжкості отримали четверо місцевих чоловіків. Вік постраждалих становить двадцять один, двадцять шість, тридцять три та тридцять сім років, що свідчить про ураження людей у розквіті сил, які просто опинилися в епіцентрі чергового терористичного акту. На місце надзвичайної події негайно прибули бригади екстреної медичної допомоги, які оперативно провели первинні реанімаційні заходи та евакуювали потерпілих до найближчих медичних закладів. Згідно з уточненими даними, троє з поранених потребували термінової госпіталізації через характер отриманих травм, тоді як одному постраждалому пощастило більше – після надання необхідної допомоги лікарі дозволили йому проходити подальше лікування в амбулаторних умовах.

    Ситуація у лікарнях, куди доправили постраждалих, залишається вкрай напруженою, а медичні працівники ведуть відчайдушну боротьбу за життя важкопоранених пацієнтів. Станом на ранок лікарі оцінюють стан наймолодшого з госпіталізованих, двадцятиоднорічного юнака, як надважкий. Хлопець перебуває в реанімаційному відділенні на межі життя і смерті, а фахівці докладають усіх можливих надзусиль, застосовуючи наявний арсенал сучасного обладнання та медикаментів, аби стабілізувати його життєві показники. Ще один постраждалий перебуває у стабільно важкому стані, вимагаючи цілодобового моніторингу та інтенсивної терапії, тоді як стан третього госпіталізованого чоловіка медикам вдалося стабілізувати, і наразі його життю безпосередньо нічого не загрожує. Медичний персонал лікарень Миколаївщини вкотре демонструє високий професіоналізм, надаючи весь спектр необхідної хірургічної та травматологічної допомоги жертвам російської агресії, попри колосальне емоційне навантаження. Цей кривавий злочин проти мирного населення стане ще одним неспростовним доказом для міжнародного трибуналу, де кожен причетний до вбивства українських дітей неминуче понесе суворе покарання.

  • Три удари по одному потягу: росіяни протягом 2,5 години атакували поїзд «Київ — Миколаїв»

    Три удари по одному потягу: росіяни протягом 2,5 години атакували поїзд «Київ — Миколаїв»

    Російські війська вранці 16 вересня тричі атакували пасажирський потяг №122 сполученням Київ — Миколаїв. Після першого удару на Миколаївщині російські сили протягом наступних приблизно двох з половиною годин ще двічі завдали ударів по тому самому залізничному складу. Про це повідомив очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій Решетілов, передає Інтерфакс-Україна.

    Під час повторних атак пасажирів та залізничників у потязі вже не було. Їх завчасно евакуювали, тому внаслідок усіх трьох ударів ніхто не постраждав.

    Перша атака сталася вранці на ділянці маршруту між Новим Бугом та Баштанкою. Як повідомляла «Укрзалізниця» через «Українську правду», завдяки попередженню моніторингової команди локомотивну та поїзну бригади, а також пасажирів вдалося евакуювати до удару.

    Усього в поїзді перебували 168 пасажирів. Після атаки профільні підрозділи Миколаївської ОВА та Баштанської районної військової адміністрації спільно з «Укрзалізницею», ДСНС та органами місцевого самоврядування організували їх подальше перевезення до Миколаєва. Для людей підготували автобусні трансфери.

    Однак на цьому атаки не завершилися.

    За словами Решетілова, протягом наступних двох з половиною годин російські війська ще двічі атакували той самий потяг. На той момент людей у вагонах та локомотиві вже не було, тому повторні удари також обійшлися без постраждалих.

    Таким чином, протягом кількох годин один і той самий пасажирський склад став ціллю щонайменше трьох послідовних атак.

    Після атак без світла залишилися тисячі людей

    Удари мали наслідки не лише для залізниці. За даними Миколаївської ОВА, уламками було пошкоджено повітряну лінію електропередачі.

    Без електроенергії залишилися 18 населених пунктів та 3628 абонентів. Енергетики розпочали відновлювальні роботи. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна

    Ситуацію, за словами керівника області, ускладнювали подальші атаки російських безпілотників, тому роботу екстрених служб та перевезення пасажирів доводилося координувати з урахуванням поточної повітряної обстановки.

    В ОВА назвали удар цілеспрямованим

    Георгій Решетілов заявив, що йдеться про цілеспрямований удар по цивільному пасажирському потягу, та назвав атаку черговим воєнним злочином Росії.

    Повторність ударів є однією з найважливіших обставин цієї атаки. Після першого влучання російські сили не припинили атакувати склад, а протягом приблизно двох з половиною годин повернулися до тієї самої цілі ще двічі.

    Водночас у відкритих офіційних повідомленнях наразі немає інформації, яка дозволяла б достовірно встановити механізм наведення під час усіх трьох ударів або стверджувати, що рух конкретного поїзда відстежувався в режимі реального часу.

    Тому остаточні висновки щодо способу вибору та супроводу цілі можливі лише після появи додаткових даних.

    Подібний сценарій уже був на Одещині

    Це не перший випадок, коли російські війська повторно атакують той самий пасажирський потяг.

    Як раніше писала Nenka.info, 23 серпня російські війська двічі атакували пасажирський поїзд №147 Житомир — Одеса.

    У тому складі перебували 593 пасажири, серед яких 15 дітей. Реактивний безпілотник поцілив у локомотив, однак людей вдалося вчасно евакуювати. Після першого удару, коли на місці вже працювали екстрені служби, російські війська завдали повторної атаки.

    Схожість двох випадків полягає саме в повторних атаках на один пасажирський склад уже після першого удару та евакуації людей.

    Росія все частіше атакує українські потяги

    Протягом останніх тижнів атаки на залізничну інфраструктуру та пасажирський рух стали регулярними.

    8 вересня російські безпілотники двічі атакували пасажирський потяг Київ — Суми. Nenka.info писала, що моніторингова команда «Укрзалізниці» встигла попередити про небезпеку, завдяки чому пасажирів та працівників потяга евакуювали. Детальніше про цей удар можна прочитати в матеріалі «Два “Шахеди” прицільно атакували поїзд Київ — Суми».

    Наступного дня, 9 вересня, під ударом опинився поїзд Харків — Ізюм. Російський Shahed атакував залізничну станцію та пасажирський склад, унаслідок чого постраждали щонайменше шестеро людей. Nenka.info детально писала про атаку в матеріалі «Прицільний удар по пасажирах: росіяни вдарили “Шахедом” по потягу Харків — Ізюм».

    12 вересня російські дрони атакували залізничні об’єкти у Луцьку, Фастові та Ковелі. Про наслідки цих ударів Nenka.info повідомляла у матеріалі про атаку на залізничні вузли заходу та центру України.

    Через постійні обстріли «Укрзалізниця» була змушена запроваджувати обмеження руху й на прикордонних напрямках. 12 вересня Nenka.info повідомляла про тимчасове припинення руху поїздів до Сум через ворожі атаки.

    Понад 500 локомотивів пошкоджені або знищені

    Масштаби ударів по українській залізниці вже вимірюються сотнями одиниць пошкодженої техніки.

    Напередодні атаки на потяг Київ — Миколаїв міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що від початку повномасштабної війни Росія пошкодила або повністю знищила понад 500 українських локомотивів, причому більше половини цих втрат припали саме на 2026 рік.

    Про це Nenka.info писала 15 вересня у матеріалі «Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів».

    Тоді Сибіга закликав міжнародних партнерів допомогти Україні локомотивами та фінансуванням для закупівлі нової техніки.

    Евакуація врятувала 168 людей

    У випадку з потягом Київ — Миколаїв ключову роль відіграло завчасне попередження моніторингової команди «Укрзалізниці».

    До першого удару пасажирів, машиністів та поїзну бригаду встигли вивести з небезпечної зони. За інформацією «Української правди», після евакуації спільно з Миколаївською ОВА для людей організували автобусні трансфери.

    Саме це рішення стало особливо важливим з огляду на подальші події: російські війська ще двічі повернулися до того самого складу та завдали по ньому нових ударів.

    Станом на день 16 вересня підтверджено, що внаслідок усіх трьох атак на потяг №122 Київ — Миколаїв загиблих і поранених немає. Водночас уламками пошкоджено лінію електропередач, через що без світла залишилися 18 населених пунктів.

    Детальної інформації про ступінь пошкодження самого локомотива та вагонів поки не оприлюднено. Також офіційно не уточнюється, які саме засоби ураження застосовувалися під час кожної з трьох атак.

    Натомість підтверджена послідовність подій — перший удар, евакуація 168 пасажирів і ще дві атаки по тому самому складу протягом приблизно 2,5 години — робить цей випадок одним із показових епізодів нинішньої серії російських ударів по українській залізниці.

  • Росія влаштувала нічний наліт на Україну: 121 дрон, ракета Х-59 і влучання на 11 локаціях

    Росія влаштувала нічний наліт на Україну: 121 дрон, ракета Х-59 і влучання на 11 локаціях

    Росія в ніч проти понеділка, 31 серпня, здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 121 безпілотник різних типів та керовану авіаційну ракету Х-59. Значну частину ударних дронів становили реактивні «Шахеди». Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 96 ворожих БпЛА, а запущена з району Чорного моря ракета не досягла своєї цілі. Водночас уникнути наслідків атаки не вдалося — Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу противника на 11 локаціях.

    Повітряна атака фактично розпочалася ще ввечері 30 серпня. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, відлік ведеться від 18:00 неділі.

    Для удару Росія застосувала одну керовану авіаційну ракету Х-59, яку запустили з повітряного простору над акваторією Чорного моря. Одночасно противник направив на територію України 121 безпілотний літальний апарат.

    Йшлося про ударні БпЛА типу Shahed, причому більшість із них, за даними Повітряних сил, були реактивними, а також безпілотники «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія».

    Для запуску безпілотників Росія використала одразу кілька напрямків. Дрони прямували з районів Курська, Орла, Міллерова та Приморсько-Ахтарська на території РФ. Крім того, запуски здійснювалися з тимчасово окупованого Донецька та району Гвардійського в окупованому Криму.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з різних напрямків, змушуючи систему протиповітряної оборони реагувати на значну кількість повітряних цілей.

    Для відбиття нічного нападу були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

    За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:00 31 серпня, українські захисники збили або подавили 96 російських безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших типів.

    Ворожі дрони знешкоджували на півночі, півдні, сході та в центральних областях України.

    Керована авіаційна ракета Х-59, яку російські війська запустили над Чорним морем, своєї цілі не досягла.

    Попри роботу протиповітряної оборони, повністю уникнути влучань не вдалося. За даними Повітряних сил, засоби повітряного нападу противника влучили на 11 локаціях. Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння збитих цілей або їхніх уламків.

    На момент оприлюднення ранкового зведення атака ще не була повністю завершена. У повітряному просторі України залишалося близько десяти ворожих безпілотників.

    Наслідки російських ударів фіксували одразу в кількох регіонах країни.

    На Херсонщині російські війська близько 06:40 атакували безпілотником один із закладів охорони здоров’я в Херсоні. За інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє працівників закладу — 62-річний чоловік та 69-річна жінка. У них діагностували контузії, вибухові та закриті черепно-мозкові травми. Стан постраждалих оцінювали як середньої тяжкості.

    Також близько шостої ранку російський безпілотник атакував жінку в середмісті Херсона. 62-річну постраждалу доправили до лікарні з контузією, вибуховою та закритою черепно-мозковою травмами.

    Неспокійною була ніч і на Харківщині. Ще близько 22:00 30 серпня російські війська завдали ударів по Ізюму, попередньо керованими авіаційними бомбами. Влучання зафіксували в кількох місцях у західній частині міста.

    Один із ударів припав на дорожнє покриття. Унаслідок атаки було пошкоджено понад десять приватних будинків, декілька автомобілів та електромережі. На іншій локації спалахнула господарська споруда. Повідомлялося щонайменше про одного постраждалого.

    Серйозних руйнувань російська атака завдала і на Донеччині. Близько 04:20 ранку 31 серпня російські війська здійснили авіаудар по центральній частині Слов’янська.

    За попередньою інформацією місцевої влади, постраждали четверо людей. У багатоквартирному будинку було зруйновано під’їзд з першого по п’ятий поверхи, також зруйнований приватний будинок.

    Масштаби пошкоджень у місті значні: за даними начальника Слов’янської міської військової адміністрації Вадима Ляха, пошкоджено щонайменше 32 багатоповерхові будинки, готель, дитячий садок та автомобілі.

    Загалом за попередню добу на Донеччині внаслідок російських атак загинули п’ятеро людей: двоє у Билбасівці та по одній людині у Краматорську, Староварварівці й Степанівці. Ще шестеро жителів області були поранені.

    Вкрай інтенсивних ударів зазнала Запорізька область. За даними обласної влади, протягом доби російські війська здійснили 923 удари по 51 населеному пункту регіону. Загинули двоє людей, ще троє дістали поранення.

    Росіяни застосовували авіацію, безпілотники, реактивні системи залпового вогню та артилерію. До місцевої влади надійшли десятки повідомлень про пошкодження житлових будинків, автомобілів та об’єктів інфраструктури.

    Уночі російський безпілотник також влучив у пожежно-рятувальну частину в одному з населених пунктів Запорізької області. Було пошкоджено покрівлю, вікна та двері будівлі, пожежну автоцистерну й легковий автомобіль. Особовий склад на момент удару перебував в укритті, тому серед рятувальників постраждалих не було.

    На Дніпропетровщині російські війська понад десять разів атакували чотири райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбами. Внаслідок обстрілів пошкоджено приватні будинки, господарські споруди, автомобіль, зупинку громадського транспорту та сонячну панель. У Павлоградському районі постраждав 38-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Наслідки зафіксували й на Миколаївщині. За інформацією ОВА, внаслідок російської атаки був поранений чоловік. Також пошкоджено складське приміщення, сім вантажних та два легкові автомобілі. У Куцурубській громаді FPV-дрони пошкодили два приватні будинки.

    Окрему увагу привертає масштаб застосування Росією реактивних ударних безпілотників. Повітряні сили зазначили, що більшість «Шахедів», використаних у нічній атаці 31 серпня, були саме реактивними.

    Раніше українські військові повідомляли, що лише за чотири дні Росія запустила по Україні майже півтори тисячі безпілотників усіх типів, серед яких близько 800 були реактивними.

    Україна паралельно працює над новими засобами протидії таким цілям. Міністр оборони Євгеній Хмара повідомляв про розробку перехоплювачів, здатних боротися з російськими реактивними «Шахедами». За його словами, є чотири потенційні рішення, які вже проходили польові випробування.

    Атака 31 серпня вкотре показала зміну характеру російських повітряних ударів: противник одночасно використовує ударні та реактивні безпілотники, дешевші дрони-імітатори й ракети, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих територій.

    Повітряні сили закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки ситуація в повітряному просторі може швидко змінюватися.

  • Удар по Миколаєву зранку: після атаки РФ пошкоджено дві автозаправки

    Удар по Миколаєву зранку: після атаки РФ пошкоджено дві автозаправки

    Вранці 20 липня російські війська здійснили чергову атаку ударними безпілотниками по Миколаївській області. Під ударом опинився обласний центр, де внаслідок влучань та падіння уламків пошкоджено дві будівлі автозаправних станцій і багатоповерховий житловий будинок. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих. Про це повідомила Миколаївська обласна військова адміністрація.

    За даними ОВА, російська армія атакувала регіон ударними безпілотниками типу Shahed та «Гербера». У Миколаєві пошкодження отримали дві будівлі автозаправних станцій, а також вибито вікна у багатоповерховому житловому будинку.

    «Сьогодні вранці ворог атакував область ударними БпЛА типу Shahed/”Гербера”. Внаслідок атаки у місті Миколаєві пошкоджено дві будівлі АЗС та вікна багатоповерхівки. Постраждалих немає», – йдеться у повідомленні Миколаївської ОВА.

    На місцях влучань працюють екстрені служби, які документують наслідки російської атаки та оцінюють масштаби завданих збитків. Інформації про займання чи серйозні руйнування на автозаправних станціях наразі не надходило.

    Одночасно з атакою на Миколаїв російський безпілотник влучив у Полтавській області. Там дрон упав на територію одного з приватних промислових підприємств, спричинивши пожежу. Вогонь оперативно ліквідували підрозділи ДСНС, а інформації про травмованих не надходило.

    Ранковий удар став продовженням масштабної повітряної атаки Росії на Україну. У ніч проти 20 липня окупанти застосували дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 94 безпілотники різних типів, серед яких ударні Shahed, «Гербера», «Італмас», баражуючі боєприпаси «Бандероль» і дрони-імітатори «Пародія». За даними Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона знешкодила 81 ворожий безпілотник, однак частина засобів повітряного нападу досягла своїх цілей.

    Миколаївщина залишається одним із регіонів, який регулярно зазнає ударів російських безпілотників. Лише кілька днів тому окупанти атакували портову інфраструктуру Миколаєва, де загинули двоє українських моряків, а також були пошкоджені три цивільні судна під іноземними прапорами.

    Останнім часом російські війська дедалі частіше атакують автозаправні станції та іншу цивільну інфраструктуру у прифронтових регіонах. На цьому тлі низка операторів паливного ринку вже змінила правила роботи. Зокрема, мережа WOG запровадила особливий режим на АЗС у кількох прифронтових областях: у нічний час окремі заправки не працюють, а під час повітряної тривоги відпуск пального тимчасово припиняється. Такі заходи мають мінімізувати ризики для працівників і клієнтів у разі повторних атак.

    Крім того, у Коростенському районі Житомирської області рішенням місцевої влади всі автозаправні станції тепер зобов’язані припиняти роботу під час повітряної тривоги та організовувати евакуацію персоналу й відвідувачів до найближчих укриттів.

    Військові та представники влади вкотре закликають українців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів, поєднуючи запуск ракет і безпілотників по цивільній та критичній інфраструктурі. Залишатися в укриттях до офіційного відбою небезпеки — головна рекомендація під час таких атак.

  • Втеча після трагедії: водію оголосили підозру у смертельній ДТП, де загинули 12 людей

    Втеча після трагедії: водію оголосили підозру у смертельній ДТП, де загинули 12 людей

    Правоохоронці повідомили про підозру водію кросовера Nissan Murano, який, за даними слідства, став винуватцем масштабної дорожньо-транспортної пригоди на Миколаївщині, що забрала життя 12 людей. Після аварії чоловік залишив місце події, однак його вдалося оперативно розшукати та затримати. Наразі слідчі готуються звернутися до суду з клопотанням про взяття підозрюваного під варту, а розслідування обставин однієї з найтрагічніших автокатастроф останнього часу триває.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

    За інформацією прокуратури, водію повідомлено про підозру за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України – порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб.

    Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років із можливим позбавленням права керувати транспортними засобами на визначений судом термін.

    У прокуратурі зазначають, що найближчим часом буде вирішено питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Сторона обвинувачення наполягатиме на триманні чоловіка під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, кількість загиблих та поведінку водія після аварії.

    За даними слідства, трагедія сталася вранці 4 липня на території Миколаївської області на одній із ділянок автомобільної дороги, якою щоденно рухаються сотні транспортних засобів.

    Маршрутний мікроавтобус Mercedes Sprinter здійснював регулярний рейс за маршрутом Одеса – Миколаїв та перевозив пасажирів до обласного центру.

    За попередньою інформацією Національної поліції, під час руху назустріч маршрутці виїхав кросовер Nissan Murano.

    Слідчі вважають, що водій легкового автомобіля порушив правила дорожнього руху, виїхавши на смугу зустрічного руху, де й сталося лобове зіткнення з пасажирським мікроавтобусом.

    Удар був надзвичайно потужним.

    Від сили зіткнення Mercedes Sprinter перекинувся, після чого зіткнувся ще й із вантажним автомобілем Volvo, який рухався дорогою.

    Фактично маршрутний автобус опинився затиснутим між двома транспортними засобами, що значно збільшило масштаби трагедії та ускладнило проведення рятувальної операції.

    Мікроавтобус отримав критичні пошкодження кузова, а багато пасажирів опинилися заблокованими всередині салону.

    На місце події були негайно направлені численні екіпажі екстрених служб.

    Рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій проводили деблокування людей за допомогою спеціального гідравлічного обладнання, адже самостійно вибратися із понівеченого транспортного засобу більшість потерпілих не могла.

    Одночасно медики надавали першу допомогу постраждалим безпосередньо на місці аварії, після чого потерпілих госпіталізували до лікарень Миколаївської області.

    Унаслідок аварії загинули 12 людей.

    Ще шестеро пасажирів отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

    Постраждалих доправили до медичних закладів, де вони перебувають під наглядом лікарів. Частина з них отримала тяжкі травми, тому медики продовжують боротися за їхнє здоров’я.

    Особливого резонансу трагедія набула через те, що після аварії водій Nissan Murano не залишився на місці пригоди.

    За інформацією правоохоронців, він утік одразу після зіткнення, не викликав екстрені служби, не надав допомоги постраждалим і не дочекався прибуття поліції.

    Після отримання повідомлення про втечу винуватця аварії правоохоронці негайно розпочали спеціальну поліцейську операцію.

    До пошуку чоловіка були залучені оперативники, патрульні поліцейські та інші підрозділи.

    У результаті проведених оперативно-розшукових заходів особу водія вдалося швидко встановити, після чого його затримали відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

    Після затримання із підозрюваним провели першочергові слідчі дії.

    Наразі правоохоронці продовжують збирати доказову базу у кримінальному провадженні.

    Слідчі призначили низку експертиз, зокрема автотехнічну, трасологічну та судово-медичну.

    Фахівці мають остаточно встановити швидкість руху транспортних засобів, механізм виникнення аварії, технічний стан автомобілів, дорожню обстановку, а також інші обставини, які можуть мати значення для кримінального провадження.

    Крім того, правоохоронці аналізують записи камер відеоспостереження, реєстраторів транспортних засобів, якщо вони збереглися, та опитують очевидців трагедії.

    У прокуратурі наголошують, що кримінальне провадження перебуває на особливому контролі через надзвичайно тяжкі наслідки дорожньо-транспортної пригоди.

    Смерть дванадцяти людей зробила цю аварію однією з найбільш трагічних в Україні за останній час.

    Трагедія вкотре привернула увагу до проблеми грубих порушень правил дорожнього руху, які можуть мати катастрофічні наслідки, а також до необхідності суворої відповідальності для водіїв, чиї дії призводять до загибелі людей.

    Найближчим часом суд має розглянути клопотання прокуратури щодо запобіжного заходу для підозрюваного. Якщо його провину буде доведено в суді, чоловікові загрожує тривалий строк позбавлення волі.

  • «Пересремося всі з усіма»: Кім різко висловився про майбутні вибори в Україні

    «Пересремося всі з усіма»: Кім різко висловився про майбутні вибори в Україні

    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що після завершення війни Україну неминуче чекатиме складний політичний період, однак саме суспільство має визначити майбутню владу на виборах. В інтерв’ю «Українським Новинам» він відверто висловився про політичну конкуренцію, стан Миколаївщини, корупцію, відбудову, освіту та власне бачення майбутнього країни.

    Кім, який після початку повномасштабного вторгнення став одним із найвпізнаваніших регіональних керівників в Україні, визнав: майбутня виборча кампанія може бути дуже емоційною та конфліктною. Водночас він наголосив, що це нормальний демократичний процес.

    «Ми пересремося всі з усіма і когось люди оберуть», – сказав Кім, коментуючи майбутнє політичне життя після війни.

    За його словами, війна сильно змінила українське суспільство, політиків і регіональних керівників. Сам Кім зазначив, що за роки повномасштабного вторгнення став жорсткішим, дорослішим і почав інакше дивитися на процеси в державі.

    Очільник Миколаївської ОВА розповів, що місто нині живе настільки нормальним життям, наскільки це можливо під час війни. У Миколаєві працює бізнес, діти навчаються, люди ремонтують житло, відкривають нові справи та планують майбутнє. Водночас прифронтові громади області продовжують щоденно потерпати від російських ударів.

    Кім зазначив, що мешканці регіону вже навчилися розрізняти рівень загроз. За його словами, для прифронтових міст дрони чи «шахеди» вже не викликають такої реакції, як удари С-300 або артилерії, коли часу на реагування майже немає.

    Окремо він розповів про відбудову області. За словами Кіма, з початку повномасштабної війни на Миколаївщині було пошкоджено або зруйновано близько 16 тисяч об’єктів. Понад дев’ять тисяч із них уже вдалося відновити.

    Голова ОВА наголосив, що зараз область концентрується не лише на ремонті зруйнованого, а й на стратегічному розвитку. Серед ключових напрямків він назвав реіндустріалізацію, професійно-технічну освіту, залучення інвесторів та розвиток інженерних спеціальностей.

    Кім підкреслив, що Україна матиме лише один шанс ефективно використати міжнародну допомогу на відновлення. Саме тому, на його думку, вже зараз потрібно готувати людей, які зможуть працювати з великими інфраструктурними, промисловими та технологічними проєктами.

    Він також розповів про співпрацю з Південною Кореєю, зокрема з Hanyang University – одним із найбільших технічних університетів країни. Кім заявив, що хотів би імпортувати в Україну корейський досвід у сфері інженерії, виробництва та технологій.

    За словами очільника області, на Миколаївщині студентів стало менше приблизно на 10–20%, однак вищі навчальні заклади продовжують працювати. Водночас область робить ставку на професійно-технічну освіту, адже країні потрібні зварювальники, інженери, ремонтники та фахівці, які зможуть брати участь у відбудові.

    Кім також розповів, що 83% шкіл області забезпечені укриттями. Саме тому на Миколаївщині НМТ проводили безпосередньо в укриттях, щоб не переривати тестування під час повітряних тривог і не створювати додатковий стрес для дітей.

    Говорячи про бізнес, він згадав кейс із засновником monobank Олегом Гороховським, який перереєструвався як фізична особа на Миколаївщині та сплачує особисті податки в області. Кім заперечив, що це був лише піар, і наголосив: бізнес цінує увагу влади та швидке вирішення проблем у законному полі.

    Очільник ОВА також визнав, що за роки війни були помилки, зокрема кадрові. За його словами, частину людей доводилося звільняти через неефективність, слабку юридичну підготовку або корупційні ризики. Водночас він наголосив, що помилки потрібно визнавати й швидко виправляти.

    Інтерв’ю Кіма стало одним із найвідвертіших його виступів за останній час. У ньому він показав себе не лише як воєнний адміністратор, а й як політик, який уже думає про повоєнну конкуренцію, відбудову та майбутню модель розвитку України.

    Попри різку фразу про вибори, головний меседж Кіма зводиться до того, що після війни Україна повинна пройти через демократичний процес, навіть якщо він буде конфліктним, емоційним і складним.

  • На Миколаївщині військовий розстріляв двох співслужбовців під час сварки

    На Миколаївщині військовий розстріляв двох співслужбовців під час сварки

    У Миколаївській області суд взяв під варту військовослужбовця, якого підозрюють у вбивстві двох товаришів по службі під час конфлікту на місці несення служби. За даними слідства, трагедія сталася після спільного вживання алкоголю, а для стрілянини підозрюваний використав закріплений за ним автомат АК-74. Про це повідомили у поліції Миколаївщини та спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону.

    Інцидент стався вночі 12 травня у Миколаївському районі. До відділення поліції №4 Миколаївського районного управління надійшло повідомлення про загибель двох військових від вогнепальних поранень. На місце події прибули слідчо-оперативні групи, криміналісти та представники військової прокуратури.

    У ході першочергових слідчих дій правоохоронці встановили, що напередодні ввечері троє військовослужбовців перебували на службі та разом вживали алкогольні напої. За даними слідства, між чоловіками виникла словесна сварка, яка згодом переросла у збройний конфлікт.

    Слідчі вважають, що 35-річний солдат під час суперечки схопив закріплену за ним автоматичну зброю та відкрив вогонь по двох співслужбовцях — чоловіках віком 58 та 38 років. Постріли були здійснені з автомата АК-74. Від отриманих поранень обидва військові загинули на місці ще до прибуття медиків.

    Після стрілянини підозрюваний був затриманий правоохоронцями. Його доставили до відділку поліції, де затримання оформили в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    На місці злочину слідчі вилучили автомат АК-74, стріляні гільзи та інші речові докази. Усе вилучене направили на експертні дослідження. Правоохоронці проводять балістичні, судово-медичні та інші експертизи, які мають допомогти встановити повну картину подій.

    13 травня суд за клопотанням прокурорів Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону обрав підозрюваному запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    У прокуратурі повідомили, що військовослужбовцю інкримінують умисне вбивство двох осіб. Санкція статті передбачає покарання від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

    Наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють усі деталі конфлікту, допитують свідків та перевіряють обставини перебування військових на службі у момент вживання алкоголю. Також правоохоронці мають з’ясувати, чи були порушені правила поводження зі зброєю та вимоги внутрішньої дисципліни.

    Подібні випадки всередині військових підрозділів під час повномасштабної війни викликають значний суспільний резонанс. На тлі тривалих бойових дій та високого психологічного навантаження питання психоемоційного стану військових дедалі частіше стає предметом дискусій серед експертів, психологів та представників сектору безпеки.

    Фахівці неодноразово наголошували, що постійний стрес, перевтома, проблеми з відпочинком і психологічною реабілітацією можуть призводити до конфліктів та непередбачуваної поведінки, особливо якщо йдеться про доступ до бойової зброї. Водночас офіційні органи підкреслюють, що кожен подібний випадок розглядається індивідуально, а всі висновки мають бути зроблені лише після завершення слідства та судового розгляду.

    Трагедія на Миколаївщині стала ще одним резонансним випадком застосування зброї серед військовослужбовців поза бойовими діями. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям підозрюваного має надати суд.

  • “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім заявив, що Росія наразі не демонструє ознак підготовки до масштабного наступу на півдні України. За його словами, для повноцінної операції з форсування Дніпра окупантам знадобилося б щонайменше два місяці активної підготовки, а українська розвідка таких процесів наразі не фіксує.

    Про це Кім розповів в інтерв’ю 24 Каналу, коментуючи ситуацію на південному напрямку після так званого “триденного перемир’я”, оголошеного Росією.

    За словами очільника області, останніми днями масованих атак по Миколаївщині не було, хоча обстріли прифронтових громад тривають щодня. Лише за одну добу росіяни здійснили дев’ять обстрілів, унаслідок яких поранення дістали троє людей.

    Кім уточнив, що ворог активно застосовує FPV-дрони та безпілотники типу “Молнія”. Водночас він наголосив: попри інформаційний тиск та заяви Кремля, масштабної підготовки до нового великого наступу на півдні наразі не видно.

    “На підготовку до повномасштабного форсування Дніпра чи подібної операції потрібно щонайменше два місяці. Поки ми цього не бачимо, тому масованих рухів не очікуємо”, — пояснив Кім.

    Він також зазначив, що російській армії зараз була б вигідна пауза у бойових діях для перегрупування та накопичення ресурсів. Саме тому, на його думку, Кремль продовжує інформаційні маніпуляції навколо теми переговорів і “перемир’їв”.

    Окремо голова ОВА прокоментував ситуацію із захистом логістики від FPV-дронів. За його словами, на півдні вже активно використовують антидронові сітки для прикриття цивільних маршрутів та шляхів постачання Сил оборони.

    “Основні логістичні шляхи вже прикриті. Але це не дає стовідсоткового захисту, тому що ворог постійно змінює тактику”, — зазначив посадовець.

    За словами Кіма, у Миколаївській області нині перебувають близько 130 тисяч переселенців із Херсонщини. При цьому регіон одночасно стикається як із дефіцитом кадрів, так і з нестачею робочих місць.

    Він пояснив це тим, що частина економічно активного населення виїхала до інших регіонів або за кордон, тоді як значну частину внутрішньо переміщених осіб становлять пенсіонери та люди, які потребують соціальної підтримки.

    Окремою проблемою для області залишається робота портів. До повномасштабного вторгнення саме портова інфраструктура забезпечувала до 40% економіки регіону. Однак через контроль росіян над Кінбурнською косою безпечний вихід суден у море наразі фактично неможливий.

    “Вихід з портів Миколаївщини проходить повз окуповану Кінбурнську косу, де ворог може обстрілювати судна практично з будь-якої зброї”, — пояснив Кім.

    Він наголосив, що проблема полягає не лише у загрозі ракетних ударів, а й у самій географії регіону. Через це повноцінне розблокування миколаївських портів наразі не розглядається.

    Складною залишається і ситуація з розмінуванням. За словами Кіма, у регіоні необхідно очистити від вибухонебезпечних предметів понад 800 тисяч гектарів територій. Водночас уже частково або повністю розміновано близько 624 тисяч гектарів.

    Пріоритет зараз надають саме сільськогосподарським землям, оскільки житловий сектор переважно вже очищений.

    “Зараз залишилися аграрні землі, посадки, луги та інші території, які потребують гуманітарного розмінування”, — уточнив очільник області.

    На цьому тлі в Миколаївській ОВА обережно прогнозують кращий урожай у 2026 році після кількох складних сезонів. За словами Кіма, цього року в області засіяли приблизно на 7% більше площ, ніж торік.

    Водночас через безпекову ситуацію морські пляжі Миколаївщини цього літа, ймовірно, знову залишаться закритими. Причиною є близькість до лінії бойових дій та ризики ударів FPV-дронами й артилерією.

    “На деяких ділянках до ворога лише 4–15 кілометрів. Це зона досяжності FPV-дронів і артилерії”, — пояснив Кім.

    Попри війну область уже формує стратегію післявоєнного розвитку. Серед головних напрямків — відновлення промисловості, створення індустріальних парків та розвиток ІТ-сектору.

    За словами голови ОВА, зараз у відновленні Миколаївщини беруть участь 21 країна. Найбільшу допомогу надає Данія, яка вже виділила понад 170 мільйонів євро та затвердила ще 225 мільйонів на наступний рік.

    Загалом міжнародні партнери інвестували у відновлення регіону понад 340 мільйонів євро.

    Окрему увагу в області приділяють енергетиці. Кім повідомив, що росіяни змінили тактику ударів і тепер намагаються вражати менші підстанції для точкового перевантаження системи.

    Водночас Миколаївщина сьогодні виробляє приблизно у десять разів більше електроенергії, ніж споживає сама, забезпечуючи електрикою й інші регіони України.

    “Наше завдання — захистити та зберегти енергетичну систему, щоб і надалі постачати електроенергію в єдину мережу України”, — підсумував Кім.

  • Заступник голови Миколаївської ОДА Марінов задекларував будинки, авто та понад 290 тисяч доларів готівки

    Заступник голови Миколаївської ОДА Марінов задекларував будинки, авто та понад 290 тисяч доларів готівки

    Заступник голови Миколаївської обласної державної адміністрації Микола Марінов оприлюднив щорічну декларацію за 2025 рік, у якій зазначив нерухомість, транспортні засоби, доходи та значні готівкові заощадження родини.

    Посадовець зареєстрований і проживає у Миколаєві разом із дружиною Вікторією та двома дітьми. Основна частина сімейної нерухомості зосереджена у селі Ясна Поляна. Там Марінов володіє двома земельними ділянками площею по 2,5 тисячі квадратних метрів, набутими у 2008 та 2021 роках, а також житловим будинком площею 242 квадратних метри, придбаним восени 2021 року.

    Крім того, у спільній сумісній власності з Аллою Маріновою перебуває ще один будинок у цьому ж населеному пункті площею понад 381 квадратний метр, право власності на який оформлено ще у 2008 році.

    У Миколаєві житлова нерухомість оформлена на дружину посадовця. Вікторія Марінова володіє квартирою площею майже 120 квадратних метрів, придбаною наприкінці 2021 року за один мільйон гривень. Чиновник має право постійного користування цим житлом. Також на неї зареєстрований гараж площею 17,3 квадратного метра вартістю 200 тисяч гривень.

    Серед цінного майна родини задекларована гібридна система електропостачання на базі фотоелектричних модулів, придбана у 2024 році за 480 тисяч гривень. Саме це обладнання виступає забезпеченням за банківським кредитом, оформленим у вересні 2024 року на суму 468 тисяч гривень. Станом на кінець 2025 року залишок боргу становив 420 тисяч гривень.

    Автопарк родини також поповнився новим транспортом. У власності Миколи Марінова перебуває вантажний Volkswagen Amarok 2018 року випуску, придбаний у 2022 році, а також вантажівка ГАЗ-3307 і причіп. У серпні 2025 року його дружина придбала легковий автомобіль Mercedes-Benz GLA 200 CDI 2018 року випуску за 742 тисячі гривень.

    За підсумками року заступник голови ОДА отримав понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати. Його дружина задекларувала 144 тисячі гривень доходу від роботи у міській раді, а також 620 тисяч гривень від відчуження рухомого майна.

    Родина також отримувала державні виплати в межах програм соціальної підтримки, зокрема «Зимова підтримка» та «Національний кешбек». Загальна сума таких нарахувань склала кілька тисяч гривень. Донька посадовця отримала понад шість тисяч гривень стипендії під час навчання у медичному фаховому коледжі.

    Водночас найбільшу увагу в декларації привертають валютні заощадження. Готівкою Микола Марінов задекларував 170 тисяч доларів США, ще 128 тисяч доларів зберігає його дружина.