Позначка: Микита Потураєв

  • Постійні тривоги зривають засідання Ради, парламент досі не визначив правила роботи під час повітряної небезпеки

    Постійні тривоги зривають засідання Ради, парламент досі не визначив правила роботи під час повітряної небезпеки

    19 серпня депутати встигли проголосувати за законопроєкт про захисні споруди. У ті самі пленарні дні роботу зали переривали повітряні тривоги. Микита Потураєв публічноговорив про два сигнали під час засідання і про те, що один закон дотиснули вже вранці. Законопроєкт 15397 передбачає заборону використовувати укриття не за призначенням, розірвання оренди і посилення відповідальності за перешкоджання доступу.

    Відкритий реєстр оповіщень Києва фіксує серпневі сигнали з точним часом початку і відбою. За даними, які агентства наводили з посиланням на Київську міську військову адміністрацію, 27 серпня сирени вмикали 13 разів на добу, 29-го — десять разів, а загальна тривалість сигналів того дня вимірювалася годинами.

    Офіційний алгоритм парламенту з початку повномасштабного вторгнення відомий і публічно не змінювався. Під час тривоги пленарка зупиняється, трансляція обривається, депутати й апарат ідуть в укриття адміністративної будівлі. Це озвучував перший віцеспікер Олександр Корнієнко ще 2025-го. Те саме оголошували в залі 21 серпня 2026 року, перед «годиною запитань до уряду». Регламент дозволяє проводити засідання поза будинком на Грушевського, 5 — але лише рішенням більшості від конституційного складу.

    Окремого оприлюдненого порядку роботи саме в режимі багатогодинних і багаторазових тривог у відкритих рішеннях Ради немає. Саме цей розрив — між публічною звичкою перериватися і відсутністю затвердженої моделі безперервної роботи — фіксують люди, обізнані з апаратом. У відкритому доступі немає постанови, плану чи рекомендацій, які закривали б не один сигнал, а цілий робочий день.

    Публічно цю порожнечу вже заповнили депутати. Микита Потураєв 19 серпня описавзасідання, на якому вдалося ухвалити один закон. Другий, за його словами, довелося дотискати вранці. Він назвав два варіанти, які, як він стверджував, обговорюють відкрито. Перший — тимчасовий переїзд у «безпечніше місце» в Києві, про яке говорили ще в лютому–квітні 2022-го. Локацію він не назвав. Там, за його оцінкою, можна вести дебати, але голосувати складно. Системи «Рада-3» немає, встановлення займе час і гроші. Другий варіант — повернутися до формату весни 2022-го. Короткі заходи в залу на пів години і пакетне голосування без довгих дискусій. Ніна Южаніна за три дні описала ту саму механіку зсередини: після трьох-чотирьох тривог зала порожніє, «люди не витримують», закони не розглядають.

    29 серпня прем’єр Сергій Корецький після розширеної наради з головкомом, МВС, ДСНС, мером Києва, Офісом президента і РНБО заявив: тривалі тривоги б’ють не лише по безпеці, а по підприємствах, логістиці, транспорті, школах. «Ворог намагається паралізувати економічну активність у столиці», — сказав він і анонсував нові алгоритми для установ, метро і різних типів загрози. За його словами, Кабмін готує правила для економіки. Парламент, який такі правила мав би оформлювати законом, окремого власного режиму у відкритих рішеннях поки не затвердив.

    Технічно будівля на Грушевського не «гола». Для журналістів у розпорядженні апаратупрямо прописано: під час тривоги їх ведуть до «найпростішого укриття» відповідного адміністративного корпусу. Це захист людей, не заміна сесійної зали. Відкритими документами повноцінне пленарне засідання із системою голосування, стенограмою і кворумом у такому просторі не передбачене. Близькість станцій метро глибокого залягання вирішує завдання укриття, але не завдання легітимності голосування.

    Політичний ефект уже видно з того, що самі депутати описують як робочу практику. Потураєв говорив про пакетне голосування після погоджувальної ради. Южаніна — що після кількох тривог закони не розглядають. Довгі читання, правки з місця, контрольні функції в такому ритмі стають першими претендентами на випадання. При цьому Рада в серпні сама посилювала норми щодо укриттів для країни і посилалася на фінський досвід доступу до укриттів. Норма для суспільства і практика для законодавця розійшлися.

    Далі парламенту все одно доведеться визначатися, як працювати під час тривалих тривог. Перенесення засідань в інше місце потребуватиме вирішення питань безпеки, обладнання, охорони та голосування. Скорочений формат, який використовували у 2022 році, обмежує можливості для роботи опозиції та публічної дискусії. Можна було б передбачити і дистанційну участь депутатів, але для цього також потрібні зміни до правил роботи Ради. Поки жодного такого рішення парламент не ухвалив. Тому під час кожної тривоги пленарне засідання знову доводиться переривати.

  • Скандал не завадив: Зеленський особисто вирушить до Гданська

    Скандал не завадив: Зеленський особисто вирушить до Гданська

    Президент України Володимир Зеленський візьме участь у Конференції з питань відбудови України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську. Візит українського лідера тривалий час залишався під питанням через загострення українсько-польської дискусії навколо історичної тематики та скандалу, пов’язаного з присвоєнням почесного найменування «Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ.

    Про це повідомляє польське видання Rzeczpospolita із посиланням на джерело в уряді Польщі.

    За інформацією видання, Міністерство закордонних справ Польщі 16 червня офіційно отримало від української сторони дипломатичну ноту, яка підтверджує участь Володимира Зеленського у масштабному міжнародному форумі, присвяченому післявоєнному відновленню України.

    Конференція у Гданську стане одним із найважливіших міжнародних заходів року, присвячених відбудові української економіки, інфраструктури та залученню іноземних інвестицій.

    Очікується, що захід збере близько п’яти тисяч учасників із десятків країн світу. Серед них – глави держав і урядів, представники міжнародних фінансових організацій, великого бізнесу, інвестиційних фондів та провідних європейських інституцій.

    За попередніми даними, організатори планують підписати десятки міжнародних угод, меморандумів та інвестиційних зобов’язань, які стосуватимуться відновлення українських міст, розвитку енергетики, транспорту, житлового будівництва та підтримки приватного сектору.

    Польща вперше приймає Конференцію з питань відбудови України.

    Попередні форуми проходили у Лугано, Лондоні, Берліні та Римі. Водночас цьогорічний захід має особливе значення, адже Польща стала одним із ключових партнерів України під час повномасштабної війни та відіграє важливу роль у логістичній, військовій та гуманітарній підтримці Києва.

    За даними польських медіа, серед почесних гостей форуму можуть бути президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та кілька єврокомісарів. Також очікується участь понад двадцяти делегацій на рівні глав держав та урядів.

    Втім, підготовка до конференції відбувається на тлі нового витка дискусій між Києвом і Варшавою щодо історичної пам’яті.

    Останніми тижнями в Польщі активно обговорювали рішення президента України Володимира Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «Героїв УПА».

    Це рішення викликало гостру реакцію частини польського політикуму та громадськості через складне історичне сприйняття діяльності Української повстанської армії у польському суспільстві.

    На цьому тлі в польських медіа навіть почали з’являтися припущення, що участь Зеленського у конференції може бути переглянута або перенесена.

    Додаткових дискусій додала інформація про можливість перегляду державних відзнак, якими раніше був нагороджений український президент.

    Однак офіційний представник президента Польщі Кароля Навроцького Рафал Леськевич нещодавно заявив, що жодних остаточних рішень із цього приводу наразі не ухвалено.

    Тим часом українська сторона ще кілька днів тому фактично підтверджувала намір президента відвідати Гданськ.

    Зокрема народний депутат від партії «Слуга народу» Микита Потураєв у коментарі Польській інформаційній агенції зазначив, що українська делегація планує прибути на конференцію, а участь глави держави є очікуваною.

    Тепер ця інформація отримала підтвердження і з боку польського уряду.

    Політичні оглядачі зазначають, що особиста участь Зеленського у форумі може стати важливим сигналом про збереження стратегічного партнерства між Україною та Польщею, незважаючи на періодичні суперечки навколо історичних тем.

    Особливе значення матиме також економічна складова заходу.

    За оцінками Світового банку, Європейської комісії та ООН, потреби України у післявоєнному відновленні вже перевищують 500 мільярдів доларів. Саме тому міжнародні конференції з відбудови стають дедалі важливішими майданчиками для залучення інвестицій, кредитних програм та грантової підтримки.

    Очікується, що у центрі уваги цьогорічного форуму будуть проєкти відновлення енергетичної інфраструктури, модернізації промисловості, розвитку транспортних коридорів, житлового будівництва та підтримки українського бізнесу.

    Таким чином, попри політичні суперечки та історичні дискусії, Київ і Варшава продовжують демонструвати готовність до співпраці в одному з ключових напрямків – післявоєнному відновленні України та її подальшій інтеграції до європейського простору.

  • Депутат підтримав масові перевірки документів ТЦК

    Депутат підтримав масові перевірки документів ТЦК

    Народний депутат Микита Потураєв висловився щодо масової перевірки документів після концерту «Океану Ельзи», організованої працівниками територіального центру комплектування. Він заявив, що не вважає такі перевірки загрозою для української культури чи порушенням прав громадян.

    За словами Потураєва, подібні заходи не тільки виправдані, але й повинні стати регулярною практикою після будь-яких публічних чи масових подій.

    “Я не вважаю перевірку документів після концерту загрозою для української культури, так само, як і після інших масових заходів. Такі перевірки мають бути постійними, і всі мають про це знати,” – зазначив нардеп.

    Проте коментарі під дописом Потураєва в соцмережах розділилися: одні підтримують ідею посиленої перевірки, інші – критикують за можливе порушення прав громадян.