Golosnovinua.com

Позначка: мирні переговори

  • Путін обрубив неформальні канали по Україні, Козак і Абрамович виведені з переговорного процесу

    Путін обрубив неформальні канали по Україні, Козак і Абрамович виведені з переговорного процесу

    Путін повністю припинив контакти з фігурами, яких у Москві та за її межами вважали потенційними посередниками по українському напрямку. За інформацією українських переговорників і джерела в переговорній групі, у першу чергу «списані» Дмитро Козак і пов’язані з ним лінії зв’язку. Слідом закриті контакти з Романом Абрамовичем. Рішення прямо пов’язують із жорсткою позицією Миколи Патрушева, який, за словами джерела, зміг нав’язати Путіну курс на повне «обнулення» всіх «мирних переговорників».

    До недавнього часу паралельно з офіційною риторикою Кремля зберігалися робочі неформальні канали через старих кремлівських адміністраторів, олігархів із доступом до обох столиць і білоруського союзника. Тепер, якщо дані джерела вірні, ці лінії свідомо перекриті. Головним зовнішнім каналом залишається Олександр Лукашенко, але й він, за тією ж інформацією, змушений намагатися достукатися до Путіна через Пекін. Рішень щодо формату переговорів і персонального складу російської сторони в Москві на даний момент немає.

    Козак довгі роки був ключовим переговорником Путіна по пострадянському простору. Він вів діалог з Києвом по Донбасу до лютого 2022 року, брав участь у нормандському форматі і в перші дні війни намагався узгодити формулу, яка, за низкою західних і російських джерел, передбачала відмову України від НАТО в обмін на припинення масштабних бойових дій. Путін тоді цю логіку відкинув. У наступні роки Козак, за свідченнями близьких до Кремля людей, залишався одним із небагатьох, хто у вузькому колі називав вторгнення помилкою. У вересні 2025 року він залишив пост заступника керівника адміністрації президента. Офіційно — за власним бажанням. Фактично вплив на український напрямок уже давно перейшов до Сергія Кирієнка.

    Абрамович у травні 2026 року зустрічався в Києві з Володимиром Зеленським. Український президент публічно підтвердив факт зустрічі і ключове повідомлення: Київ не віддасть Донбас. Абрамович мав передати цю позицію Путіну. Сам російський очільник невдовзі заявив, що один із представників ділових кіл поінформував його про пропозицію зустрічі, але сенсу в ній не бачить, поки українські війська продовжують опір. Тепер і цей канал закритий.

    Патрушев, колишній секретар Ради безпеки і послідовний прихильник жорсткої лінії, ніколи не приховував скепсису щодо компромісів. Його публічна позиція останніх років: Україна як суверенна держава може зникнути, переговори мають сенс лише між Москвою і Вашингтоном, європейці до них не допускаються. Джерело стверджує, що саме ця логіка зараз домінує в рішеннях щодо кадрів і каналів зв’язку.

    Прямий виграш отримує силове та ідеологічне крило. Будь-які розмови про заморозку чи компроміс розглядаються як ознака слабкості. Зникає ризик, що через «старих» переговорників до Путіна доходитимуть сигнали, які відрізняються від офіційної лінії. Втрачають вплив ті, хто зберігав репутацію людей, здатних говорити із Заходом і Києвом мовою можливих угод. Козак уже виведений. Абрамович опиняється в тій самій категорії. Лукашенко формально залишається єдиним зовнішнім гравцем із доступом, але навіть він змушений шукати обхідний шлях через Китай. Це послаблює і його позиції: білоруський очільник більше не виглядає самостійним посередником.

    На найближчі тижні картина виглядає так. Будь-які публічні чи напівпублічні ініціативи, які раніше спиралися на неформальні канали, зависають у повітрі. Українська сторона втрачає можливість швидко перевіряти, чи доходять її сигнали до Путіна напряму. Західні посередники отримують додатковий аргумент, що Москва свідомо закриває простір для маневру. У дипломатії посилюється відчуття глухого кута. Розмови про можливе відновлення контактів після зустрічей у Стамбулі, Саудівській Аравії чи через американських емісарів виглядають ще більш відірваними від реальної кремлівської ієрархії.

  • «Москва має відчути більший тиск»: Сибіга відповів на заклик Токаєва зупинити війну

    «Москва має відчути більший тиск»: Сибіга відповів на заклик Токаєва зупинити війну

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга позитивно оцінив заклик президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва до російського правителя Володимира Путіна припинити війну проти України. Водночас глава української дипломатії наголосив, що Кремль продовжує відкидати реалістичні пропозиції щодо миру, а тому міжнародний тиск на Москву необхідно посилювати.

    Свою позицію Сибіга оприлюднив у неділю, 26 липня, після того, як Токаєв під час зустрічі з Путіним публічно запропонував «заморозити» бойові дії та повернутися до переговорного процесу.

    «Цінуємо заклики президента Касим-Жомарта Токаєва до Путіна про те, що настав час зупинити війну. Реалістичне, вчасне та мудре звернення», — заявив очільник Міністерства закордонних справ України.

    Сибіга нагадав, що Україна вже запропонувала припинити бойові дії вздовж нинішньої лінії фронту та перейти до дипломатичного врегулювання. Однак російське керівництво, за його словами, продовжує відкидати цей шлях, хоча він дозволив би негайно зменшити кількість жертв і створити умови для предметних переговорів.

    Міністр також звернув увагу, що речник Кремля Дмитро Пєсков фактично відхилив і пропозицію президента Казахстану. Тому, як підсумував Сибіга, Москва повинна відчути значно сильніший зовнішній тиск, перш ніж погодиться обговорювати реалістичні умови припинення війни.

    «Підсумок такий: Москва має відчути більший тиск, перш ніж погодиться на реалістичні пропозиції щодо миру», — наголосив глава МЗС.

    Що саме запропонував Токаєв

    Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв виступив із заявою 25 липня під час російсько-казахстанського форуму в Омську, де він перебував разом із Володимиром Путіним. Казахський лідер припустив, що шлях до політичного врегулювання можна відкрити через припинення активних бойових дій і повернення до переговорів.

    Токаєв запропонував «заморозити» війну та відновити переговорний процес на основі оновленої так званої «Стамбульської формули 2.0». Йшлося про повернення до дипломатичних напрацювань, які обговорювалися під час переговорів у Стамбулі у 2022 році, але так і не привели до завершення російської агресії.

    Виступ президента Казахстану став помітною подією, оскільки прозвучав безпосередньо поруч із Путіним і від лідера держави, яка підтримує тісні економічні та політичні зв’язки з Росією. Reuters зазначає, що Токаєв закликав припинити бойові дії та повернутися до переговорів, хоча водночас продовжив використовувати окремі формулювання, близькі до російської риторики.

    Зокрема, президент Казахстану назвав українців і росіян «братськими народами» та висловив думку, що продовження війни нібито вигідне противникам обох держав. Такі слова не відповідають позиції України, яка наголошує, що війна була розпочата Росією, а її припинення залежить передусім від рішення Москви вивести війська й відмовитися від агресії.

    Водночас сам заклик Токаєва до припинення бойових дій у Києві сприйняли як важливий сигнал. Заява демонструє, що навіть серед близьких партнерів Кремля посилюється розуміння необхідності завершення війни та переходу до дипломатії.

    Кремль відкинув пропозицію Казахстану

    Реакція Москви на слова Токаєва була негативною. Дмитро Пєсков заявив, що «заморожування» війни нібито неможливе, доки Росія не досягне поставлених нею цілей. Представник Кремля також повторив традиційну російську тезу про те, що бойові дії можуть припинитися «навіть сьогодні», якщо Україна ухвалить певні рішення.

    При цьому в Москві не уточнили жодних нових умов. Раніше російське керівництво вимагало, щоб Україна відмовилася від вступу до НАТО та вивела свої війська з територій чотирьох областей, які Росія незаконно оголосила частиною своєї держави, хоча не контролює їх повністю. Україна неодноразово називала такі вимоги ультиматумом і фактичною вимогою капітуляції.

    Позиція Кремля підтверджує оцінку Сибіги: Росія публічно заявляє про готовність до переговорів, але водночас відкидає пропозиції щодо негайного припинення вогню та наполягає на виконанні власних максималістських умов.

    Ще 16 липня у Кремлі заявляли, що найближчим часом не бачать перспектив для відновлення переговорів з Україною, хоча формально продовжували стверджувати, що нібито залишаються відкритими до дипломатії.

    Чому заява Токаєва важлива

    Казахстан намагається зберігати баланс у відносинах із Росією, Заходом, Китаєм та Україною. Астана не визнала окуповані Росією українські території незалежними державами та публічно декларувала повагу до територіальної цілісності України.

    Водночас Казахстан залишається одним із ключових економічних партнерів Росії та членом низки інтеграційних об’єднань, у яких домінує Москва. Саме тому прямий заклик Токаєва до Путіна зупинити війну може свідчити про зростання занепокоєння тривалістю конфлікту та його наслідками для всього регіону.

    Війна вже створила серйозні ризики для економіки Казахстану. Значна частина казахстанської нафти експортується через російську територію та Чорне море, а будь-які військові загрози для транспортної інфраструктури безпосередньо впливають на доходи Астани.

    Крім того, тривала міжнародна ізоляція Росії ускладнює співпрацю з її партнерами, які змушені враховувати ризики вторинних санкцій, обмеження у торгівлі та дедалі більшу нестабільність у регіоні.

    Заява Токаєва також пролунала на тлі нової дипломатичної активності навколо завершення війни. Україна та США обговорюють можливі пропозиції щодо припинення повітряних ударів, а Київ продовжує наполягати на безумовному припиненні вогню як першому кроці до мирних переговорів. Кремль, однак, заявив, що поки не готовий предметно коментувати такі ініціативи.

    Україна закликає посилювати тиск на Росію

    Офіційна позиція Києва полягає в тому, що переговори можуть бути результативними лише тоді, коли Росія не зможе використати їх для перегрупування військ, затягування часу або підготовки нових наступальних операцій.

    Саме тому Україна паралельно із дипломатичними пропозиціями вимагає продовжувати санкційний тиск, обмежувати доходи Росії від експорту енергоресурсів, посилювати українську протиповітряну оборону та забезпечувати Сили оборони необхідною зброєю.

    Заява Сибіги демонструє, що Київ вітає заклики міжнародних лідерів до припинення війни, навіть якщо вони походять від держав, які підтримують тісні зв’язки з Кремлем. Однак українська сторона вважає, що самих дипломатичних звернень недостатньо.

    Поки Москва відкидає припинення вогню та продовжує ракетно-дронові атаки, її необхідно переконувати за допомогою політичного, економічного й військового тиску. За логікою українського МЗС, лише втрата здатності продовжувати війну на вигідних для себе умовах може змусити Кремль погодитися на реалістичний переговорний процес.

    Київ позитивно оцінив слова президента Казахстану, але водночас підкреслив головну проблему: Росія поки не демонструє реальної готовності зупинити агресію. Публічна відмова Кремля від пропозиції Токаєва стала черговим доказом того, що Москва реагує на мирні ініціативи лише тоді, коли стикається з достатнім міжнародним тиском.

  • Україна і США готують Росії пропозицію про повітряне перемир’я: Зеленський обговорить план із Трампом

    Україна і США готують Росії пропозицію про повітряне перемир’я: Зеленський обговорить план із Трампом

    Україна та Сполучені Штати опрацювали нову дипломатичну концепцію, яка передбачає припинення повітряних ударів між Україною та Росією. Йдеться про можливу домовленість щодо зупинення застосування далекобійних ракет і безпілотників по територіях обох держав. Очікується, що підготовлена ініціатива може бути передана російській стороні в межах нової спроби домогтися деескалації війни.

    Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на джерела, обізнані з перебігом українсько-американських консультацій. За їхніми даними, президент України Володимир Зеленський планує детально обговорити концепцію повітряного перемир’я з президентом США Дональдом Трампом під час зустрічі у Вашингтоні, запланованої на вівторок, 28 липня.

    Представник Білого дому підтвердив Reuters, що зустріч американського та українського президентів має відбутися наступного тижня. Переговори можуть стати одним із ключових дипломатичних контактів останніх місяців, оскільки сторони намагаються сформувати новий пакет пропозицій, який можна буде передати Кремлю.

    Ідея повітряного перемир’я, за попередньою інформацією, передбачає взаємне припинення ударів далекобійними засобами. Це може охоплювати атаки ракетами та безпілотниками по містах, енергетичній інфраструктурі, промислових підприємствах і військових об’єктах у глибині території сторін.

    Водночас остаточні параметри майбутньої пропозиції поки що публічно не розкриваються. Невідомо, чи стосуватиметься вона лише ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі, чи передбачатиме повну відмову від далекобійних атак, зокрема по військових цілях. Також немає інформації про можливий механізм міжнародного контролю та відповідальність за порушення домовленості.

    Концепція повітряного перемир’я є частиною ширших дипломатичних зусиль Києва та Вашингтона, спрямованих на пошук способу знизити інтенсивність війни та створити умови для подальших переговорів. Reuters зазначає, що українські й американські посадовці останнім часом активно обговорюють нові варіанти тиску на Росію та одночасно шукають формат, який міг би стати першим кроком до більш масштабного припинення вогню.

    Напередодні Зеленський також проводив консультації з представниками адміністрації Трампа, зокрема зі спеціальним посланником президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Сторони обговорювали перспективи завершення війни, майбутні дипломатичні контакти та умови, за яких Росію можна було б змусити перейти від заяв про готовність до переговорів до конкретних рішень.

    Переговори відбуваються на тлі суперечливих заяв Кремля. Речник президента РФ Дмитро Пєсков нещодавно заявив, що Москва нібито готова чекати на нові пропозиції Дональда Трампа щодо припинення війни. Водночас він наголосив, що до появи таких ініціатив Росія продовжуватиме бойові дії та намагатиметься досягти своїх цілей військовим шляхом.

    Подібна позиція демонструє, що навіть готовність Кремля розглянути нову пропозицію не означає автоматичної згоди на припинення ударів. Росія неодноразово заявляла про відкритість до переговорів, але паралельно посилювала атаки на українські міста, енергетичну інфраструктуру та прифронтові регіони.

    Крім того, у Кремлі раніше заявляли, що найближчим часом не бачать реальних перспектив для відновлення повноцінних мирних переговорів з Україною. Російська сторона продовжує висувати вимоги, які Київ вважає неприйнятними, зокрема щодо українських територій, зовнішньополітичного курсу та обмеження оборонних можливостей держави.

    Саме тому повітряне перемир’я може розглядатися як обмежений і відносно реалістичний перший крок. На відміну від повного припинення бойових дій уздовж усієї лінії фронту, зупинення далекобійних ударів потребує менш складного механізму контролю. Фіксувати пуски ракет і масовані атаки безпілотників можуть супутникові системи, розвідка партнерів та національні засоби спостереження.

    Для України така домовленість могла б суттєво знизити загрозу для цивільного населення, енергосистеми та промисловості. Російські війська регулярно застосовують крилаті й балістичні ракети, ударні дрони та керовані авіаційні бомби, атакуючи житлові будинки, лікарні, транспортну й енергетичну інфраструктуру.

    Водночас будь-яке обмеження українських далекобійних ударів може стати предметом складних переговорів. Останніми місяцями Україна значно розширила можливості для атак на російські нафтопереробні заводи, військові підприємства, аеродроми, склади боєприпасів і логістичні вузли. Такі операції стали одним із ключових інструментів тиску на російську воєнну економіку.

    Reuters раніше повідомляло, що удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах і портах посилили тиск на Кремль, хоча поки що не змусили Володимира Путіна відмовитися від продовження війни. За інформацією джерел агентства, російський президент наразі залишається налаштованим на подальшу ескалацію та не демонструє готовності прийняти умови Києва.

    Саме взаємний характер майбутньої пропозиції може стати її головним елементом. Росії пропонуватимуть припинити масовані удари по Україні, але натомість Москва, ймовірно, вимагатиме зупинення українських атак на російські військові та енергетичні об’єкти.

    Для Києва принципово важливо, щоб будь-яке перемир’я не дало російській армії можливості безкарно накопичувати ракети, ремонтувати аеродроми, відновлювати НПЗ та готуватися до нового наступу. Українська влада неодноразово наголошувала, що тимчасова пауза без надійного контролю та гарантій може бути використана Кремлем для перегрупування сил.

    У 2026 році сторони вже робили кілька спроб домовитися про тимчасове припинення вогню. У травні за посередництва США оголошувалося короткострокове перемир’я, однак Україна та Росія згодом звинуватили одна одну у його порушенні. Бойові дії на фронті продовжувалися, а суттєвого зниження кількості атак досягти не вдалося.

    Україна також раніше підтримувала пропозицію про ширше припинення вогню й закликала Москву відповісти взаємністю. Однак попередні ініціативи не привели до тривалої паузи у бойових діях.

    Зустріч Зеленського і Трампа 28 липня має показати, наскільки детально опрацьована нова концепція та чи готові США взяти на себе роль посередника й гаранта домовленостей. Очікується, що президенти обговорять не лише повітряне перемир’я, а й подальше постачання Україні зброї, посилення протиповітряної оборони, тиск на російську економіку та можливий формат майбутніх переговорів.

    Остаточне рішення залежатиме від реакції Москви. Станом на момент публікації Кремль публічно не коментував саме українсько-американську концепцію припинення повітряних ударів. Тому поки що йдеться лише про підготовлену пропозицію, а не про узгоджене або оголошене перемир’я.

    Навіть у разі згоди Росії залишатиметься питання довіри, контролю та відповідальності за можливі порушення. Проте припинення ракетних і дронових атак могло б стати першим помітним кроком до зниження рівня насильства та перевіркою того, чи готовий Кремль до реальної деескалації, а не лише до декларативних заяв про переговори.

  • Казахстан запропонував Путіну “заморозити” війну та повернутися до Стамбула-2022

    Казахстан запропонував Путіну “заморозити” війну та повернутися до Стамбула-2022

    Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час особистої зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним запропонував розглянути можливість “заморожування” війни Росії проти України та повернутися до переговорного формату, який обговорювався у Стамбулі у 2022 році. Про це повідомляє російське медіа «Смотри».

    За словами Токаєва, він висловив цю ідею як власну думку та пораду російському лідеру. Президент Казахстану зазначив, що до нього нібито звертаються з проханням виступити посередником, тому він запропонував конкретний варіант можливого завершення війни.

    «Оскільки до мене звертаються, можливо, цей конфлікт вже варто заморозити і повернутись до стамбульської формули 2.0, оскільки там були досягнуті значні результати. Ну потім вже, під гарантією великих держав, включаючи Росію, ну і далі рухатись у бік довгоочікуваного миру», — заявив Токаєв.

    Під час зустрічі президент Казахстану також озвучив низку тез, які збігаються з риторикою Кремля. Зокрема, він назвав українців і росіян «братніми народами», висловив співчуття через загибель людей з обох сторін та припустив, що війна нібито вигідна «супротивникам».

    «Оскільки жаль, звісно, молоді люди гинуть, братських народів Росії та України, і все це треба зупиняти, оскільки те, що відбувається, на мій погляд, це на руку і в радість супротивникам», — сказав він.

    Окремо Токаєв підтвердив незмінність курсу Казахстану на стратегічне партнерство з Росією.

    «Що стосується позиції Казахстану щодо Росії, не сумнівайтесь, ми завжди вважали і вважаємо Росію великою державою. Про це я говорю на всіх міжнародних форумах і прихильні стратегічному співробітництву з Росією, союзницьким відносинам, як би важко це не було», — заявив президент Казахстану.

    Нагадаємо, у березні 2022 року в Стамбулі відбулися переговори між українською та російською делегаціями. Тоді Росія висувала вимоги щодо суттєвого скорочення чисельності Збройних сил України, відмови від курсу на членство в НАТО та фактичного обмеження військової співпраці із західними партнерами. Україна не погодилася з такими умовами, а Кремль і надалі заявляє, що саме стамбульські домовленості мають стати основою для можливих майбутніх переговорів.

  • Маск заявив, що Росія не виведе війська з України та закликав до «прагматичної» мирної угоди

    Маск заявив, що Росія не виведе війська з України та закликав до «прагматичної» мирної угоди

    Американський мільярдер Ілон Маск заявив, що вважає нереалістичним сценарій повного виведення російських військ з окупованих територій України. На його думку, припинення війни потребує прагматичного підходу та пошуку компромісної мирної угоди. Про це він сказав в інтерв’ю The Economist.

    Під час розмови Маск зазначив, що, на його переконання, лінія фронту в Україні протягом останніх двох-трьох років майже не змінюється, тоді як бойові дії щодня забирають життя великої кількості людей. Саме тому, за словами бізнесмена, не можна допустити, щоб війна тривала ще кілька років без реальних перспектив її завершення.

    Маск висловив сумнів у можливості того, що Росія добровільно погодиться повністю вивести свої війська з окупованих українських територій. Він назвав такий сценарій нереалістичним і наголосив, що міжнародній спільноті варто зосередитися на пошуку шляхів завершення війни.

    «Як мені здається, багато хто тут видає бажане за дійсне, кажучи: “Ну, Росія має повністю вивести війська” і так далі. Але це нереалістично. Я дійсно вважаю, що потрібна якась, знаєте, мирна угода. Потрібно підходити до цього прагматично», — заявив Маск.

    Мільярдер також розкритикував підхід окремих дипломатів до врегулювання війни. За його словами, його непокоїть ситуація, коли високопосадовці ведуть дискусії про завершення конфлікту в комфортних умовах, тоді як на передовій продовжують гинути люди.

    «Але Росія не збирається виводити війська. Тому дійсно необхідно дійти якоїсь загальноприйнятої мирної угоди, заснованої на такому підході», — підсумував він.

    Це не єдина заява Маска щодо війни в Україні, зроблена в інтерв’ю The Economist. Раніше він розповів, що російські військові отримували термінали Starlink не безпосередньо від компанії, а через контрабандні схеми. За словами бізнесмена, пристрої спочатку замовляли через Україну, після чого незаконно переправляли до районів, контрольованих російськими військами.

    Маск також повідомив, що після звернення української сторони компанія спільно з урядом України запровадила систему «білого списку» терміналів Starlink. Це дозволило заблокувати роботу неперевірених пристроїв і суттєво обмежити можливість їх використання російськими військовими. За словами мільярдера, рішення було ухвалене після того, як наприкінці січня безпілотник із терміналом Starlink атакував урядовий квартал Києва.

  • Зеленський: припинення вогню краще за роки війни, якщо це збереже життя українців

    Зеленський: припинення вогню краще за роки війни, якщо це збереже життя українців

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що припинення вогню є найкращим сценарієм для України, якщо воно дозволить зберегти життя українців. Водночас він наголосив, що президент США Дональд Трамп уже усвідомлює: саме Росія не зацікавлена у завершенні війни, тоді як Україна прагне досягнення справедливого миру.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю американській ультраправій блогерці та прихильниці Дональда Трампа Лорі Лумер, яке було оприлюднене в соціальній мережі X.

    За словами Зеленського, головним пріоритетом для України залишається захист життя своїх громадян. Саме тому можливість досягнення припинення вогню він вважає кращою альтернативою тривалому веденню бойових дій, навіть якщо кінцевою метою залишається перемога.

    Президент підкреслив, що Україна не відмовляється від боротьби за свою незалежність і територіальну цілісність, однак ціна цієї боротьби не може вимірюватися нескінченними людськими втратами.

    «Якщо завтра ми зможемо домогтися припинення вогню, це буде краще, ніж воювати 10–20 років заради перемоги та втрачати наших людей», — заявив Зеленський.

    Він наголосив, що припинення бойових дій має сенс лише тоді, коли воно дійсно здатне зупинити війну та врятувати життя українців.

    Окремо президент прокоментував зміни у ставленні Дональда Трампа до України. На думку Зеленського, американський лідер зрозумів, що саме Росія не прагне завершення війни, тоді як Україна від самого початку виступає за мирне врегулювання конфлікту.

    «Президент зрозумів, хто насправді не хоче зупиняти війну. Він зрозумів, що ми справді хочемо миру. Раніше лунали голоси, що Україна не хоче зупиняти війну», — зазначив глава держави.

    Зеленський додав, що зміна позиції Вашингтона стала результатом поступового вибудовування довірливих відносин із президентом США. За його словами, він крок за кроком пояснював американському колезі реальну ситуацію, і це допомогло сформувати краще розуміння української позиції.

    «Я думаю, президент Трамп почав мені довіряти. І це було важливо. Я крок за кроком намагався пояснити ситуацію. Думаю, він дуже добре мене зрозумів», — сказав Зеленський.

    Під час інтерв’ю президента також попросили прокоментувати можливість посилення американських санкцій проти Росії та Ірану після смерті сенатора Ліндсі Грема. Водночас Зеленський не став детально оцінювати санкційну політику США, наголосивши, що для України ключовим залишається досягнення миру та припинення війни зі збереженням життя людей.

    Раніше президент України повідомив про проведення наради з командувачем Об’єднаних сил ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої було визначено подальші кроки щодо посилення захисту країни та реагування на російські атаки.

  • Лавров після переговорів із Рубіо зробив нову заяву про мирну угоду щодо України

    Лавров після переговорів із Рубіо зробив нову заяву про мирну угоду щодо України

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що будь-яка потенційна мирна угода щодо завершення війни в Україні, на думку Москви, має обов’язково містити елемент компромісу. Таку заяву він зробив після переговорів із державним секретарем США Марко Рубіо, які відбулися на тлі нових дипломатичних контактів між Вашингтоном і Москвою.

    Про це повідомляють російські державні ЗМІ.

    За словами Лаврова, компроміс є необхідною складовою будь-яких домовленостей щодо України.

    “Будь-яка домовленість щодо України має містити невід’ємний елемент компромісу”, — заявив очільник російського МЗС.

    Під час спілкування з журналістами Лавров також прокоментував слова Марко Рубіо про провал переговорів між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним, які відбулися на Алясці.

    Глава російської дипломатії поставив під сумнів таку оцінку, заявивши, що спершу необхідно визначити, хто саме, на його думку, зазнав невдачі.

    “Якщо є пропозиція, є згода, то, напевно, узгоджені результати в Анкориджі були? Були. Президент Трамп, не відкрию великої таємниці, неодноразово говорив, що наша пропозиція частково є компромісною. Ми це прийняли: це компромісна пропозиція, і будь-яка домовленість, напевно, має містити невід’ємний елемент компромісу”, — сказав Лавров.

    Крім того, міністр закордонних справ РФ вкотре розкритикував західних союзників України, зокрема Сполучені Штати, за продовження військової допомоги Києву та постачання озброєння українській армії.

    Заява Лаврова прозвучала після його переговорів із Марко Рубіо, під час яких сторони обговорювали перспективи дипломатичного врегулювання війни. Раніше держсекретар США заявив, що переговорний процес між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним на Алясці не дав очікуваного результату. Водночас у Вашингтоні також повідомляли, що США розглядають нові підходи до мирного врегулювання війни, якщо для цього виникнуть відповідні умови.

  • Рубіо анонсував “нові ідеї” для завершення війни: США готують інший підхід до переговорів

    Рубіо анонсував “нові ідеї” для завершення війни: США готують інший підхід до переговорів

    Для досягнення мирної угоди щодо завершення війни Росії проти України необхідні нові підходи, адже попередні пропозиції не були і залишаються неприйнятними для української сторони. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю The Guardian.

    За словами очільника американської дипломатії, усі варіанти врегулювання, які обговорювалися раніше, не знайшли підтримки Києва, а нинішні обставини роблять їх ще менш прийнятними. Саме тому, на думку Рубіо, переговорний процес потребує нових концепцій, здатних створити основу для реального просування до миру.

    Держсекретар наголосив, що Вашингтон готовий запропонувати власні ідеї, якщо для цього складуться відповідні умови. Водночас він не став розкривати зміст можливих ініціатив, зазначивши лише, що США мають намір відігравати конструктивну роль у пошуку дипломатичного рішення.

    «Якщо мир і настане, то це станеться завдяки якійсь новій ідеї та новим концепціям, і ми готові запропонувати деякі з них у відповідних умовах і у відповідній формі, якщо така можливість з’явиться і якщо умови будуть сприятливими. Ми готові відіграти цю роль у позитивний спосіб», – заявив Рубіо.

    Його коментар прозвучав після зустрічі в Манілі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. За інформацією російського МЗС, сторони обговорили широкий спектр міжнародних питань, серед яких ключовою темою залишалася війна в Україні.

    Під час переговорів Лавров вкотре повторив позицію Кремля щодо необхідності припинення військової допомоги Україні. Російський міністр закликав західні країни зупинити постачання озброєння Збройним силам України, заявивши, що Москва вважає це однією з умов можливого політико-дипломатичного врегулювання.

    Водночас останні оцінки західних медіа свідчать, що Кремль не демонструє готовності до компромісів. Зокрема, Bloomberg повідомляло, що президент РФ Володимир Путін не розглядає повернення Україні навіть частини тимчасово окупованих територій як елемент потенційної мирної угоди.

    Окреме занепокоєння союзників України викликають повідомлення про можливі російські провокації проти країн НАТО. За оцінками західних джерел, Росія може вдатися до операцій під чужим прапором, зокрема використовуючи безпілотники, замасковані під українські, для атак на держави Балтії або Польщу з метою послаблення міжнародної підтримки Києва.

    Попри відсутність конкретних деталей щодо нових американських пропозицій, заява Марко Рубіо свідчить про те, що Вашингтон продовжує шукати альтернативні дипломатичні механізми для завершення війни, не відмовляючись від підтримки України та зберігаючи готовність до переговорного процесу за наявності відповідних умов.

  • Зеленський провів переговори з Віткоффом і Кушнером: що відомо про нову мирну ініціативу

    Зеленський провів переговори з Віткоффом і Кушнером: що відомо про нову мирну ініціативу

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі спеціальним представником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та радником американського лідера Джаредом Кушнером. Головною темою переговорів стало відновлення дипломатичних зусиль, спрямованих на припинення повномасштабної війни Росії проти України.

    Про це повідомив журналіст Axios Барак Равід із посиланням на власні джерела. Згодом факт розмови підтвердили в Офісі президента України.

    За інформацією Axios, під час переговорів сторони обговорили можливі кроки для активізації дипломатичного процесу та перспективи досягнення справедливого миру. Деталі бесіди наразі не розголошуються, однак відомо, що йдеться саме про пошук шляхів відновлення переговорного процесу щодо завершення війни.

    Це вже не перший контакт Зеленського зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Упродовж останніх місяців вони неодноразово обговорювали перспективи мирного врегулювання, можливі формати переговорів і координацію позицій між Києвом та Вашингтоном. На початку червня президент України вже проводив із ними телефонну розмову, під час якої подякував американській стороні за готовність активізувати дипломатичні зусилля та наголосив, що питання миру в Європі не повинно втрачати пріоритетності навіть на тлі інших міжнародних криз.

    Переговори відбулися на тлі складної ситуації на фронті та нової хвилі російських атак по українських регіонах. Лише 22 липня окупанти завдали ударів по Одесі, Запорізькій і Херсонській областях, внаслідок чого загинули мирні жителі та були пошкоджені житлові будинки й цивільна інфраструктура. Російські війська також атакували цивільне судно Golden Rose у Чорному морі, екіпаж якого вдалося врятувати українським прикордонникам.

    Водночас українські Сили оборони продовжують операції проти військової інфраструктури РФ. За повідомленнями української влади, безпілотники завдали ударів по об’єктах на окупованій території Луганської області, а також по суднах російського тіньового флоту в Азовському та Чорному морях.

    Паралельно тривають кадрові зміни у військовому керівництві України. Новопризначений Головнокомандувач ЗСУ генерал-майор Михайло Драпатий заявив про початок виконання своїх обов’язків та повідомив, що отримав від президента чіткі завдання щодо посилення наступальних дій, розвитку технологічних спроможностей армії та планування нових операцій у тилу противника.

    На міжнародному рівні Сполучені Штати продовжують відігравати ключову роль у пошуку шляхів завершення війни. Команда президента Дональда Трампа, до якої входять Стів Віткофф і Джаред Кушнер, останніми місяцями бере активну участь у дипломатичних контактах з українською стороною та працює над можливими форматами майбутніх переговорів. Україна ж незмінно наголошує, що будь-які домовленості можливі лише за умови забезпечення її суверенітету, територіальної цілісності та надійних міжнародних гарантій безпеки.

  • Путін більше не торгується: Кремль хоче назавжди залишити частини Сумщини та Харківщини

    Путін більше не торгується: Кремль хоче назавжди залишити частини Сумщини та Харківщини

    Російська влада більше не розглядає можливість повернення Україні захоплених прикордонних територій Сумської та Харківської областей у межах потенційної мирної угоди. Кремль планує зберегти ці райони під своїм контролем як так звані буферні зони, одночасно продовжуючи військову кампанію з метою окупації всієї Донецької області.

    Про зміну позиції Москви повідомило агентство Bloomberg із посиланням на трьох співрозмовників, близьких до російського керівництва. За їхніми словами, президент РФ Володимир Путін відмовився від територіальних поступок, які російська сторона нібито допускала на попередніх етапах неформальних переговорів зі Сполученими Штатами.

    За даними джерел, тепер Москва має намір залишити окуповані прикордонні райони Сумщини та Харківщини як постійний військовий пояс уздовж російського кордону. Це означає, що навіть у разі відновлення мирного процесу Кремль не планує добровільно відводити свої війська з цих територій.

    Водночас інформація Bloomberg ґрунтується на анонімних джерелах і поки не оформлена як офіційна мирна пропозиція Росії. Повного тексту будь-якої нової переговорної позиції Кремль не оприлюднював.

    Якою була попередня схема

    За інформацією джерел, раніше російська сторона нібито розглядала інший сценарій завершення війни. Москва могла погодитися залишити захоплені райони Сумської та Харківської областей в обмін на передачу їй усієї Донецької області, зокрема територій, які залишаються під контролем української армії.

    Такий підхід передбачав, що Сполучені Штати чинитимуть тиск на Київ, вимагаючи виведення українських військ із неокупованої частини Донеччини. Росія, зі свого боку, могла представити відступ із північних прикордонних районів як власну поступку.

    Про можливість територіального обміну раніше говорили й окремі російські коментатори. Захоплені райони Сумщини та Харківщини могли використовуватися Кремлем як предмет торгу за українські території на Донбасі. Проте російське керівництво, за новими даними, більше не планує такого обміну.

    Попередні повідомлення Bloomberg також свідчили, що Москва могла вийти з переговорів, якщо Україна не погодиться відмовитися від усієї території Донбасу. Російська сторона наполягала на передачі їй частин Донецької області, які вона не змогла окупувати військовим шляхом.

    У Кремлі згадують «дух Анкориджа»

    Зміна позиції Москви, за версією джерел, пов’язана з погіршенням відносин між Кремлем і адміністрацією президента США Дональда Трампа.

    Російська влада нібито вважала, що під час зустрічі Путіна і Трампа на Алясці було досягнуто неформального розуміння основ майбутньої угоди. У Москві ці домовленості називали «духом Анкориджа».

    Ймовірно, йшлося не про підписаний документ, а про російське трактування усних переговорів. Американська сторона не підтверджувала існування офіційної угоди, яка передбачала б передачу Росії всієї Донецької області або примус України до територіальних поступок.

    Після подальшого загострення риторики Вашингтона Кремль, за даними Bloomberg, дійшов висновку, що попередній дипломатичний сценарій більше не працює. Саме тому Москва вирішила посилити свої територіальні вимоги і не повертати захоплені райони на півночі та північному сході України.

    Росія хоче захопити всю Донецьку область

    Незмінною стратегічною метою Путіна залишається встановлення повного контролю над Донецькою областю.

    За словами джерел Bloomberg, російська влада може повернутися до серйозних переговорів лише після того, як її війська вийдуть на адміністративні межі регіону. Це означає, що Москва пов’язує дипломатичний процес не з компромісом, а з досягненням додаткових результатів на полі бою.

    Російське військове керівництво нібито доповідало Путіну, що повне захоплення Донеччини можливе до кінця 2026 року. Водночас навіть усередині російських силових структур існують сумніви щодо реалістичності такого прогнозу.

    Частина військових оцінює, що виконання цього завдання може тривати щонайменше до 2027 року. Російська армія просувається повільно, а найбільш укріплені українські міста й оборонні рубежі залишаються складними цілями.

    Аналітики Інституту вивчення війни раніше зазначали, що Путін продовжує вимагати повної окупації Донецької та Луганської областей і не демонструє готовності до значущих компромісів. Водночас можливості російської армії не гарантують досягнення цих цілей у заявлені Кремлем строки.

    Що Росія називає «буферною зоною»

    Кремль пояснює наступ на Сумщині та Харківщині необхідністю створення так званої зони безпеки, яка нібито має відсунути українські війська від російського кордону.

    Наприкінці 2025 року начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявив, що Путін наказав розширити таку зону протягом 2026 року. Росія намагалася виправдати вторгнення необхідністю захисту Бєлгородської та Курської областей від українських обстрілів і безпілотників.

    У липні Путін стверджував, що створення «буферної зони» у Харківській, Сумській і навіть Дніпропетровській областях нібито відбувається відповідно до плану. Така риторика свідчить, що поняття «зони безпеки» Кремль використовує для виправдання захоплення дедалі нових українських територій.

    Українське командування ще навесні попереджало, що російське угруповання «Північ» намагатиметься створити вздовж кордону контрольовану смугу завширшки до 20 кілометрів.

    Тодішній командувач Об’єднаних сил Михайло Драпатий повідомляв про щонайменше 12 ділянок, де росіяни могли спробувати розширити своє просування, використовуючи підрозділи від штурмової роти до батальйону.

    Отже, заяви про «буферну зону» не є лише елементом переговорної позиції. Росія вже намагається реалізувати цей план військовим шляхом, захоплюючи прикордонні села та змушуючи Україну розтягувати резерви між різними напрямками фронту.

    Україна не визнає російських претензій

    З погляду міжнародного права Сумська, Харківська, Донецька та всі інші окуповані території залишаються частиною України.

    Називання захоплених районів «буферною зоною» не змінює їхнього правового статусу. Йдеться про території, окуповані внаслідок збройної агресії РФ.

    Українська влада неодноразово відкидала вимоги про одностороннє виведення ЗСУ з неокупованих районів Донбасу. Київ наголошує, що будь-які рішення щодо територій не можуть ухвалюватися без України, а замороження війни без надійних гарантій безпеки створить для Росії умови для підготовки нового нападу.

    Президент Володимир Зеленський також називав плани створення російських «буферних зон» божевільними та розцінював їх як прикриття подальшого територіального захоплення.

    Чи означає це кінець переговорів

    Повідомлення Bloomberg не означає, що дипломатичні контакти повністю припинені. Однак воно свідчить про суттєве підвищення російських вимог.

    Москва фактично сигналізує, що не готова повернутися до попереднього сценарію, за якого частини Сумщини та Харківщини могли стати предметом територіального обміну. Тепер Кремль прагне одночасно отримати всю Донецьку область і зберегти окуповані плацдарми на півночі.

    Такий підхід важко назвати компромісною переговорною позицією. Росія хоче закріпити вже досягнуті військові результати, продовжити наступ і лише після цього говорити про припинення війни.

    Крім того, поняття «буферної зони» не має чітко визначених меж. Якщо Москва вважає, що безпека російського кордону потребує захоплення територій сусідньої держави, ширина такої зони може змінюватися залежно від дальності української зброї та політичних цілей Кремля.

    Це створює ризик, що навіть після окупації певної смуги Росія висуне нові вимоги та спробує просунутися далі.

    Кремль робить ставку на продовження війни

    Нова позиція російського керівництва демонструє, що Москва поки не відмовилася від спроб досягти своїх цілей силою.

    Замість взаємного відведення військ, міжнародного контролю або пошуку компромісної лінії припинення вогню Кремль пов’язує переговори з попереднім захопленням додаткових українських територій.

    Росія розраховує, що постійний тиск на Донеччині, наступальні дії на Сумщині та Харківщині, а також удари по українській інфраструктурі послаблять позиції Києва й змусять його погодитися на територіальні втрати.

    Водночас можливість реалізації цього плану залежить від ситуації на фронті, втрат російської армії, здатності України утримувати оборону та обсягів підтримки з боку партнерів.

    Повідомлення про плани залишити частини Сумської та Харківської областей як «буферні зони» свідчить не про наближення миру, а про розширення територіальних претензій Кремля. Москва намагається перетворити тимчасово окуповані райони на постійний інструмент військового й політичного тиску, одночасно продовжуючи боротьбу за повний контроль над Донеччиною.