Позначка: миротворча місія

  • Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

    Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

    Європейські союзники України готуються до перших масштабних військових навчань, під час яких відпрацюють можливе розгортання міжнародного контингенту після припинення бойових дій. Маневри відбудуться у листопаді 2026 року на території Польщі, у повітряному просторі Румунії та західній частині Чорного моря. До них долучаться військові Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі.

    Про підготовку навчань повідомило німецьке видання taz із посиланням на представника Міністерства оборони Німеччини.

    Масштабні маневри отримали назву Koalicja 2026 — «Коаліція 2026». Вони мають перевірити готовність багатонаціональних сил до виконання завдань у межах майбутніх гарантій безпеки для України.

    Ідеться про військовий контингент, створення якого координують Франція та Велика Британія. Його потенційне завдання — сприяти дотриманню режиму припинення вогню після досягнення відповідної домовленості між Україною та Росією.

    Важливо, що навчання проходитимуть за межами України. Вони не означають, що європейські військові вже отримали наказ на розміщення на українській території.

    Одним із ключових учасників стане Німеччина.

    За інформацією німецького оборонного відомства, Бундесвер направить на навчання приблизно десять штабних офіцерів. Вони братимуть участь у плануванні та координації дій багатонаціональних підрозділів.

    Крім того, Берлін надасть до двох військово-транспортних літаків Airbus A400M, які використовуватимуть для дозаправлення авіації в повітрі.

    Літаки здійснюватимуть операції з території Німеччини.

    Ще одним важливим внеском Берліна стане логістична підтримка. Німецька сторона забезпечуватиме переміщення військ і техніки через свою територію до районів проведення навчань.

    Представник Міністерства оборони Німеччини назвав участь Бундесверу знаком єдності з партнерами.

    Водночас німецький уряд наголошує, що участь у тренувальних маневрах не означає автоматичного рішення про відправлення військових до України після завершення бойових дій.

    Канцлер Фрідріх Мерц раніше заявляв, що характер і масштаб можливого внеску Німеччини визначатимуть федеральний уряд та Бундестаг.

    Польща, яка прийматиме основну частину навчань, також відіграватиме важливу організаційну роль.

    Ще 14 липня прем’єр-міністр Дональд Туск офіційно оголосив, що його країна стане майданчиком для перших спільних маневрів держав «коаліції охочих».

    За словами польського прем’єра, тренування мають зміцнити готовність союзників до спільних дій задля безпеки України та всього регіону.

    Основні сухопутні етапи навчань планують провести на полігонах південно-східної Польщі.

    Окремі компоненти відбуватимуться в повітряному просторі над Румунією та акваторії західної частини Чорного моря.

    Таким чином, учасники відпрацьовуватимуть не лише переміщення сухопутних підрозділів, а й координацію авіаційних та морських можливостей.

    За інформацією британської газети The Times, до маневрів можуть залучити щонайменше 1500 військовослужбовців із Великої Британії, Франції та Німеччини разом із польськими підрозділами.

    Водночас офіційного підтвердження остаточної кількості учасників поки немає.

    Раніше британський міністр оборони Джон Гілі заявляв, що в листопадових навчаннях братимуть участь тисячі військових.

    Очікується, що учасники перевірятимуть здатність швидко переміщувати підрозділи, доставляти необхідне забезпечення, координувати роботу штабів та підтримувати функціонування багатонаціонального контингенту.

    Подібні процедури важливі для будь-якої потенційної міжнародної місії, адже військові різних держав мають діяти за спільними планами та узгодженими правилами.

    Навчання проводитимуть у межах діяльності так званої «коаліції охочих», яка об’єднує близько 35 держав, готових підтримувати Україну та брати участь у розробленні майбутніх гарантій безпеки.

    Франція і Велика Британія координують підготовку багатонаціональних сил, які потенційно можуть забезпечувати виконання домовленостей після припинення бойових дій.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговори союзників України в Парижі, де одним із ключових питань була розбудова системи довгострокових гарантій безпеки.

    Окрім того, «Ненька інфо» аналізувала механізми захисту України після завершення війни, зокрема можливу роль багатонаціональних сил, моніторинг перемир’я та порядок реагування на нові порушення з боку Росії.

    При цьому майбутня міжнародна місія має низку невирішених питань.

    Союзникам необхідно погодити її чисельність, структуру командування, правила застосування сили, джерела фінансування та політичні умови розгортання.

    Особливе значення матиме й позиція Сполучених Штатів, без підтримки яких реалізація окремих елементів європейських гарантій безпеки може виявитися складнішою.

    Наразі переговори щодо припинення російсько-української війни тривають, але відповідної мирної угоди не укладено.

    Тому листопадові навчання Koalicja 2026 розглядаються як підготовка до можливих майбутніх сценаріїв, а не як початок уже затвердженої миротворчої операції.

    Точну дату старту маневрів та остаточний склад учасників мають оголосити після погодження всіма залученими державами.

    Водночас сам факт підготовки спільних військових навчань показує, що європейські союзники України переходять від політичних консультацій до практичного відпрацювання можливих гарантій безпеки.

  • ООН і Захід розглядають варіант введення миротворців в Україну

    ООН і Захід розглядають варіант введення миротворців в Україну

    Світові лідери обговорюють можливість створення двох окремих миротворчих місій для України: одна під егідою ООН, друга – із військовими контингентами країн Заходу. Про це повідомляє італійська газета La Repubblica з посиланням на джерела.

    Згідно з попередніми планами, перша місія під патронатом ООН може складатися з військових контингентів країн Азії та Південної Америки, зокрема Індії, Бразилії, Індонезії та Саудівської Аравії. Передбачається, що ці сили контролюватимуть лінію зіткнення між українськими та російськими військами. Однак уже зараз Індонезія спростувала, що отримувала запит на розміщення своїх миротворців.

    Другий контингент складатиметься з військових із західних країн, які будуть розміщені на кордоні України з Європейським Союзом. Ймовірно, їхня роль полягатиме у зміцненні безпеки та контролі за ситуацією на заході країни.

    За повідомленнями джерел, США готові надати всебічну підтримку для реалізації цього плану, включно з постачанням сучасного обладнання, супутникового моніторингу, радарних систем та іншої логістичної допомоги.

    Цей проєкт викликає неоднозначні реакції. З одного боку, залучення міжнародних миротворчих сил може зменшити ризики подальшої ескалації. З іншого – виникають питання щодо реальної ефективності таких місій та їхньої взаємодії з українськими військовими.

  • Британський спецназ готують до відправлення в Україну у складі миротворчої місії

    Британський спецназ готують до відправлення в Україну у складі миротворчої місії

    Велика Британія розпочала підготовку своїх сил спеціального призначення до можливого відрядження в Україну у складі миротворчої місії. Спецназ перебуває в режимі очікування, а військовим планувальникам доручено розпочати мобілізацію ресурсів для потенційного розгортання.

    Як повідомляє The Independent із посиланням на військові джерела, минулого тижня командний центр військового планування Великої Британії отримав директиву щодо підготовки особового складу та військової техніки. Наразі мова йде про забезпечення бойової готовності, а не про негайне відправлення військових.

    Це рішення пов’язане з планами Лондона щодо формування “коаліції охочих” – групи країн, які готові підтримати миротворчу ініціативу для припинення бойових дій в Україні. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер нещодавно заявив, що розміщення миротворчих сил перейшло в “оперативну фазу”.

    Військові експерти зазначають, що спецназ Великої Британії, хоча й не є типовою миротворчою силою, володіє ключовими навичками, необхідними для такої місії. “Його здатність до швидкого розгортання, досвід у розвідці та контррозвідувальній діяльності роблять його ідеальним інструментом для очолення коаліції”, – пише британське видання “І”.

    Доктор Саймон Англім, науковий співробітник факультету воєнних досліджень Королівського коледжу, зазначає: “Британський спецназ є одним із військових засобів світового рівня, який може використовуватися в миротворчих силах для збору розвідданих, захисту VIP-персон, певної підготовки та, можливо, протидії гібридній діяльності Росії”.

    Очікується, що до коаліції може увійти понад 30 країн, а вже у четвер запланована зустріч її представників для обговорення подальших кроків.

  • Данія розглядає можливість військової присутності в Україні для підтримки миру

    Данія розглядає можливість військової присутності в Україні для підтримки миру

    Данія висловила готовність направити свій військовий контингент в Україну у разі необхідності забезпечення майбутнього мирного врегулювання. Таку заяву зробили міністри закордонних справ та оборони Данії Ларс Льокке Расмуссен і Троельс Лунд Поульсен після зустрічі з комітетом з питань зовнішньої політики парламенту.

    Очільники МЗС і Міноборони країни пояснили, що ця ініціатива отримала підтримку серед більшості парламентських партій. За словами Ларса Льокке Расмуссена, такий крок є важливим сигналом як для російської влади, так і для союзників у Вашингтоні. Міністр підкреслив, що у разі досягнення мирної угоди або припинення вогню, яке вимагатиме європейської військової присутності, Данія готова взяти в цьому участь.

    Водночас міністр оборони Троельс Лунд Поульсен уточнив, що конкретного рішення про відправку військ поки немає, адже ситуація залишається невизначеною. Він зазначив, що уряд лише заявляє про свою готовність, а остаточне рішення ухвалюватиметься залежно від подальшого розвитку подій.

    Ця ініціатива Данії є важливим дипломатичним сигналом, що демонструє готовність європейських країн брати участь у мирному врегулюванні війни в Україні та забезпеченні безпеки в регіоні після завершення активних бойових дій.

  • Швейцарія заявила про готовність направити миротворців до України

    Швейцарія заявила про готовність направити миротворців до України

    Швейцарія висловила готовність виставити до 200 своїх солдатів для миротворчої місії в Україні, якщо буде надано офіційне прохання і отримано згоду уряду. Про це заявив командувач швейцарських збройних сил Томас Зюсслі, уточнивши, що військові можуть бути розгорнуті протягом 9–12 місяців. Однак наразі питання про відправлення миротворців є гіпотетичним, оскільки ситуація між Росією та Україною ще не стабільна, а мир у регіоні ще не настав.

    “Ми, ймовірно, могли б виставити близько 200 солдатів за дев’ять-дванадцять місяців”, – заявив Зюсслі. Він також зазначив, що поки немає офіційного запиту від ООН щодо миротворців для України. Нейтральна Швейцарія вже бере участь у кількох миротворчих місіях по всьому світу, зокрема в Косово, де її солдати підтримували НАТО.

    Також, за інформацією міжнародних джерел, Великобританія і Франція розробляють план щодо розміщення до 30 тисяч європейських миротворців в Україні у разі досягнення угоди про припинення вогню між Росією і Україною. Миротворці не будуть розгорнуті вздовж лінії фронту, але захищатимуть важливі міста та інфраструктуру, зокрема в Чорному морі. Важливою частиною цієї місії є використання безпілотників і супутників для контролю за дотриманням режиму припинення вогню.

    Швеція також не виключає можливості відправлення своїх миротворців у складі міжнародного контингенту після завершення війни. У той же час прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Польща не буде направляти свої війська в Україну, навіть якщо миротворча місія буде затверджена.

  • Макрон ініціює обговорення миротворчої місії в Україні на саміті ЄС

    Макрон ініціює обговорення миротворчої місії в Україні на саміті ЄС

    Президент Франції Еммануель Макрон має намір порушити питання про розміщення миротворчої місії на території України під час саміту лідерів Європейського Союзу, що відбудеться 18-19 грудня.

    Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на джерело.

    За словами співрозмовника «Радіо Свобода», ця дискусія неминуча, зважаючи на візит французького президента до Польщі та дискусії у ЗМІ на тему миротворців. А також – з огляду на майбутній прихід до влади в США Дональда Трампа і необхідність підготуватися до обговорення з ним ситуації щодо війни в Україні.

    Водночас, за словами чиновників у ЄС, тема миротворців поки що дуже «сира» і перебуває на рівні ідеї.

    Нагадаємо, очільники Польщі та Хорватії вже виступили проти відправки своїх військ в Україну. А в німецькому уряді назвали це питання «неактуальним».

    Також є версія, що питання введення іноземних військ в Україну (проти чого виступає РФ) вноситься Макроном та іншими представниками «партії війни» на Заході для того, щоб зірвати (або, щонайменше, ускладнити) переговори про завершення війни в Україні, які має намір ініціювати Трамп.

  • Німеччина розглядає участь в миротворчій місії для України: заява Бориса Пісторіуса

    Німеччина розглядає участь в миротворчій місії для України: заява Бориса Пісторіуса

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що Берлін не виключає можливості участі німецьких військових у складі міжнародної миротворчої місії в Україні, якщо така ініціатива буде реалізована. Його слова цитує німецьке видання Tagesschau .

    «Ми готуємося, ми програємо сценарії, але робимо це конфіденційно… Зараз не час публічно обговорювати сценарії», – сказав міністр оборони Німеччини.

    Пісторіус зазначив, що відповідь на питання про військову участь у миротворчих силах зрештою залежатиме від того, «якими будуть умови».

    «Якщо буде припинення вогню і якщо хтось – хто б це не був – вирішить вжити там миротворчих заходів за допомогою військових засобів, це буде залежати від типу мандата, обсягу, вимог і згоди воюючих сторін», – пояснив міністр.

    Видання зазначає, що думка німецького канцлера Олафа Шольца відрізняється від заяви Пісторіуса. Під час виступу перед Бундестагом Шольц категорично відкинув участь Німеччини в можливих миротворчих місіях в Україні.