Golosnovinua.com

Позначка: миротворці

  • Адміністрація Трампа виступає проти референдуму як умови мирних переговорів

    Адміністрація Трампа виступає проти референдуму як умови мирних переговорів

    Адміністрація Дональда Трампа виступає проти проведення референдуму як елемента можливого мирного врегулювання та розглядає таку ініціативу як свідоме затягування переговорного процесу. Про це повідомляють джерела, обізнані з перебігом консультацій.

    За інформацією співрозмовників, позицію Вашингтона було донесено під час контактів на високому рівні. У Білому домі вважають, що винесення ключових питань на референдум не наближає сторони до домовленостей, а лише відкладає ухвалення рішень у межах переговорного треку.

    Водночас спецпредставник США Стів Віткофф передав міністру оборони України Рустему Умєрову позицію Кремля щодо основних положень мирного плану, який обговорюється в американській адміністрації. За даними джерел, російська сторона одразу окреслила перелік пунктів, які не готова навіть виносити на дискусію.

    Йдеться, зокрема, про розміщення миротворчого контингенту країн Європейського Союзу, питання статусу Донбасу та Криму, а також будь-які аспекти, пов’язані з подальшим розширенням НАТО. У Кремлі ці теми вважають неприйнятними для обговорення в межах запропонованого формату.

    Співрозмовники зазначають, що саме ці розбіжності залишаються ключовим бар’єром для просування переговорів. Американська сторона, зі свого боку, розглядає їх як базові елементи довгострокової безпеки в регіоні, тоді як Москва наполягає на їх повному виключенні з порядку денного.

    За оцінками джерел, ситуація свідчить про глибоку різницю у підходах сторін до майбутньої архітектури безпеки та робить перспективу швидкого досягнення домовленостей малоймовірною без зміни вихідних позицій.

  • Темою “таємної зустрічі” в Іспанії стане питання розміщення миротворчого контингенту в Україні

    Темою “таємної зустрічі” в Іспанії стане питання розміщення миротворчого контингенту в Україні

    За інформацією наших джерел, на таємній зустрічі “коаліції рішучих” в Іспанії будуть обговорюватись питання розміщення на території України миротворчого контенгенту.

    Водночас, наші джерела в ЄС повідомляють, що у  “коаліції рішучих” на сьогоднішній день немає “ні чіткого плану розміщення, ні рішення про фінансування, ні кількості контингенту, ні гарантій безпеки для своїх людей”.

    Тож єдине питання, яке буде обговорюватися на зустрічі в Іспанії – “можливий статус і мандат миротворців”.

    Водночас, так як наразі ні одна з країн коаліції не готова відправляти своїх військових  в якості миротворців на території України, інформації для преси буде мінімум.

    Також наше джерело повідомляє, що у коаліції рішучих переважає думка,  що рішення щодо миротворчої місії у 2025 році прийнято не буде.

    Нагадаємо, іспанське видання El Mundo повідомило, що запланована на 4 листопада зустріч “коаліції рішучих” за участі 35-ти країн, де обговорюватимуть подальшу підтримку України, “пройде за закритими дверима та без мобільних телефонів”.

    В свою чергу МЗС України заперечує, що наступне засідання “коаліції рішучих” в Іспанії буде”таємним”. “Нічого секретного і екстраординарного на зустрічі не буде. Іноземні ЗМІ некоректно подали інформацію. Це буде регулярна зустріч з відповідним порядком денним”, – заявив речник МЗС Тихий.

  • Мерц, Стармер і фон дер Ляєн приїдуть у Париж для переговорів про Україну

    Мерц, Стармер і фон дер Ляєн приїдуть у Париж для переговорів про Україну

    У четвер, 4 вересня, у Парижі відбудеться важлива зустріч європейських лідерів, які раніше брали участь у переговорах із президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на трьох дипломатів, ознайомлених із планами.

    До французької столиці прибудуть:

    • канцлер Німеччини Фрідріх Мерц,

    • прем’єр-міністр Великої Британії сер Кір Стармер,

    • генеральний секретар НАТО Марк Рютте,

    • президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    Видання зазначає, що Єлисейський палац відмовився коментувати майбутню зустріч.

    Минулого місяця Трамп і Зеленський провели закриту зустріч із групою європейських лідерів. За даними FT, саме тоді була досягнута домовленість про можливість створення багатонаціонального контингенту в Україні.

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що минулого тижня відбулася нарада міністрів оборони країн так званої «Коаліції бажаючих». За її словами, вже розроблено «досить точні плани», які включають ключові елементи для нарощування військової присутності.

    Україна наполягає, що будь-яка мирна угода із Росією повинна передбачати конкретні гарантії безпеки. Йдеться не лише про фінансову чи технічну допомогу, а й про розміщення військ на українській території.

    За інформацією FT, йдеться про десятки тисяч військовослужбовців під керівництвом Європи, які отримають підтримку від США. Вона може включати системи управління, розвідку та засоби спостереження.

    Найближчі дні мають прояснити контури майбутньої угоди та те, чи готові європейські держави до такого масштабного кроку. Для Києва питання безпекових гарантій залишається ключовим у будь-якому переговорному процесі.

  • Ніяких військових НАТО в Україні: Захід погодився з вимогою Кремля

    Ніяких військових НАТО в Україні: Захід погодився з вимогою Кремля

    За інформацією джерела в Офісі Президента, країни ЄС та Велика Британія фактично зняли з порядку денного питання про розміщення миротворчих або військових місій на території України. Зокрема, Велика Британія повністю вийшла з обговорення можливого “кейсу миротворців”.

    Це рішення, за словами джерела, не є технічним чи логістичним — воно має виразне політичне підґрунтя. Таким чином, Захід де-факто погодився з однією з ключових вимог Кремля, яка була озвучена ще до початку переговорного треку в Стамбулі: жодних військових контингентів ЄС чи НАТО на території України.

    “Це не просто дипломатичний сигнал — це відкат. Кремль послідовно нав’язував тезу про «нейтральний статус» і «відсутність іноземних військ». Схоже, цю вимогу вже прийнято як даність”, — зазначає співрозмовник в ОП.

    Ідея про розміщення миротворчої місії в Україні — з мандатом ЄС, ООН чи за участі окремих країн НАТО — періодично виникала ще з 2014 року. Однак вона так і не вийшла за межі декларативних заяв. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році ці ініціативи активізувалися, зокрема, обговорювалась можливість спільної місії під егідою ООН, але без включення військових Альянсу.

    На тлі спроб дипломатичного врегулювання (зокрема у Стамбулі навесні 2022-го), РФ неодноразово висувала вимогу: будь-яка міжнародна присутність в Україні має бути обмежена цивільними місіями або гуманітарною допомогою.

    Фактична відмова Заходу навіть обговорювати присутність військових контингентів ЄС чи Великої Британії — серйозний геополітичний сигнал. Вона може свідчити про:

    • небажання загострювати прямий конфлікт із РФ;

    • обережність напередодні потенційних переговорів;

    • поступове схиляння до варіантів “замороженого конфлікту” без подальшого втручання.

    При цьому Україні лишається спиратися на військово-технічну допомогу, озброєння, навчальні програми, але не на фізичну присутність союзників.

  • Міжнародна місія в Україні: назвали нові умови і перелік потенційних учасників

    Міжнародна місія в Україні: назвали нові умови і перелік потенційних учасників

    Кількість держав, які готові приєднатися до потенційної міжнародної місії в Україні, перевищує шість. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур після зустрічі «коаліції охочих» у штаб-квартирі НАТО 10 квітня.

    За словами Певкура, країни не чекають – вони вже готуються. Але перед реальним розгортанням міжнародної присутності в Україні потрібно вирішити низку ключових питань: мандат місії, правила застосування сили та наявність запиту від України.

    «Я не згоден із заявами, що лише шість країн готові. Їх більше. Проте ми повинні спочатку узгодити параметри: що це буде за місія, які її повноваження, які правила бойових дій і чи буде встановлено припинення вогню», — наголосив міністр.

    «Коаліцію охочих» було ініційовано Францією та Великою Британією в лютому цього року. До її складу увійшло понад 30 держав, які прагнуть забезпечити довгострокову безпекову допомогу Україні на тлі затяжної російської агресії. Перше очне засідання на рівні міністрів оборони пройшло в Брюсселі 10 квітня.

    На зустрічі обговорювались різні сценарії можливої міжнародної присутності в Україні, зокрема варіанти інструкторських місій, технічної допомоги, логістичної підтримки та відновлення інфраструктури ЗСУ.

    Поки що ні про яку миротворчу місію з мандатом ООН або повноцінне військове розгортання не йдеться. Проте в майбутньому це може стати темою переговорів, якщо Україна офіційно звернеться з відповідним запитом.

  • ООН і Захід розглядають варіант введення миротворців в Україну

    ООН і Захід розглядають варіант введення миротворців в Україну

    Світові лідери обговорюють можливість створення двох окремих миротворчих місій для України: одна під егідою ООН, друга – із військовими контингентами країн Заходу. Про це повідомляє італійська газета La Repubblica з посиланням на джерела.

    Згідно з попередніми планами, перша місія під патронатом ООН може складатися з військових контингентів країн Азії та Південної Америки, зокрема Індії, Бразилії, Індонезії та Саудівської Аравії. Передбачається, що ці сили контролюватимуть лінію зіткнення між українськими та російськими військами. Однак уже зараз Індонезія спростувала, що отримувала запит на розміщення своїх миротворців.

    Другий контингент складатиметься з військових із західних країн, які будуть розміщені на кордоні України з Європейським Союзом. Ймовірно, їхня роль полягатиме у зміцненні безпеки та контролі за ситуацією на заході країни.

    За повідомленнями джерел, США готові надати всебічну підтримку для реалізації цього плану, включно з постачанням сучасного обладнання, супутникового моніторингу, радарних систем та іншої логістичної допомоги.

    Цей проєкт викликає неоднозначні реакції. З одного боку, залучення міжнародних миротворчих сил може зменшити ризики подальшої ескалації. З іншого – виникають питання щодо реальної ефективності таких місій та їхньої взаємодії з українськими військовими.

  • Данія розглядає можливість військової присутності в Україні для підтримки миру

    Данія розглядає можливість військової присутності в Україні для підтримки миру

    Данія висловила готовність направити свій військовий контингент в Україну у разі необхідності забезпечення майбутнього мирного врегулювання. Таку заяву зробили міністри закордонних справ та оборони Данії Ларс Льокке Расмуссен і Троельс Лунд Поульсен після зустрічі з комітетом з питань зовнішньої політики парламенту.

    Очільники МЗС і Міноборони країни пояснили, що ця ініціатива отримала підтримку серед більшості парламентських партій. За словами Ларса Льокке Расмуссена, такий крок є важливим сигналом як для російської влади, так і для союзників у Вашингтоні. Міністр підкреслив, що у разі досягнення мирної угоди або припинення вогню, яке вимагатиме європейської військової присутності, Данія готова взяти в цьому участь.

    Водночас міністр оборони Троельс Лунд Поульсен уточнив, що конкретного рішення про відправку військ поки немає, адже ситуація залишається невизначеною. Він зазначив, що уряд лише заявляє про свою готовність, а остаточне рішення ухвалюватиметься залежно від подальшого розвитку подій.

    Ця ініціатива Данії є важливим дипломатичним сигналом, що демонструє готовність європейських країн брати участь у мирному врегулюванні війни в Україні та забезпеченні безпеки в регіоні після завершення активних бойових дій.

  • Європейські країни не готові відправляти миротворців в Україну без США

    Європейські країни не готові відправляти миротворців в Україну без США

    Європейські країни наразі не готові відправляти миротворців до України без підтримки з боку Сполучених Штатів, хоча б у вигляді участі в операціях з повітря та розвідки. Згідно з інформацією, наданою El Pais, більшість європейських держав висловлюють зацікавленість у наданні гарантій безпеки Україні, однак цього питання ще не досягнуто на рівні конкретних рішень. У п’ятницю, під час саміту ЄС, лідери обговорять можливість військової підтримки для України та роль Європейського Союзу в наданні цієї підтримки.

    Основною темою для дискусій стане питання про посилення європейської армії на випадок потенційного нападу, а також про можливість надання миротворців для посилення національної безпеки України. Однак Угорщина обіцяє накласти вето на будь-які рішення щодо України, що може значно ускладнити процес ухвалення рішень. Більшість європейських країн вважає, що військова допомога Україні має продовжуватися, але питання про участь миротворців поки що залишається на стадії обговорення.

    Учасники саміту також планують обговорити можливість розгортання військових сил під європейським прапором або проведення патрульних місій. Однак наразі дебати щодо цих кроків ще не набули конкретних форм, а європейські країни не уточнюють, які саме інструменти Політики безпеки та оборони можуть бути застосовані.

    Незважаючи на те, що питання ще залишається відкритим, в п’ятницю ЄС обговорить ці аспекти не лише з країнами-членами блоку, але й з Туреччиною, Великою Британією та Норвегією, які не входять до складу ЄС.

  • Швейцарія заявила про готовність направити миротворців до України

    Швейцарія заявила про готовність направити миротворців до України

    Швейцарія висловила готовність виставити до 200 своїх солдатів для миротворчої місії в Україні, якщо буде надано офіційне прохання і отримано згоду уряду. Про це заявив командувач швейцарських збройних сил Томас Зюсслі, уточнивши, що військові можуть бути розгорнуті протягом 9–12 місяців. Однак наразі питання про відправлення миротворців є гіпотетичним, оскільки ситуація між Росією та Україною ще не стабільна, а мир у регіоні ще не настав.

    “Ми, ймовірно, могли б виставити близько 200 солдатів за дев’ять-дванадцять місяців”, – заявив Зюсслі. Він також зазначив, що поки немає офіційного запиту від ООН щодо миротворців для України. Нейтральна Швейцарія вже бере участь у кількох миротворчих місіях по всьому світу, зокрема в Косово, де її солдати підтримували НАТО.

    Також, за інформацією міжнародних джерел, Великобританія і Франція розробляють план щодо розміщення до 30 тисяч європейських миротворців в Україні у разі досягнення угоди про припинення вогню між Росією і Україною. Миротворці не будуть розгорнуті вздовж лінії фронту, але захищатимуть важливі міста та інфраструктуру, зокрема в Чорному морі. Важливою частиною цієї місії є використання безпілотників і супутників для контролю за дотриманням режиму припинення вогню.

    Швеція також не виключає можливості відправлення своїх миротворців у складі міжнародного контингенту після завершення війни. У той же час прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Польща не буде направляти свої війська в Україну, навіть якщо миротворча місія буде затверджена.

  • Британія планує розмістити 30 тисяч миротворців ЄС в Україні: чому план може не реалізуватися

    Британія планує розмістити 30 тисяч миротворців ЄС в Україні: чому план може не реалізуватися

    Великобританія розглядає можливість запропонувати США план розміщення 30 тисяч миротворців Європейського Союзу на території України. Згідно з цією ініціативою, контингент європейських військових повинен захищати стратегічні міста України, які є основними осередками для міжнародної допомоги та логістики. Але, за словами експертів, це може бути складним кроком через кілька факторів, які ставлять під сумнів успіх такого плану.

    Виходячи з заяв росії, що вона не погодиться на те, щоб серед миротворців були представники країн НАТО, або згоди росії домовитися про розгортання миротворчого контингенту, як показує досвід 2016-2017 років, це неможливо, тому на даний момент виглядає малоймовірним

    – сказав Ялі.

    Він також підкреслює, що нещодавні заяви президента Франції Еммануеля Макрона, а також Польщі про відмову від направлення військ до України свідчать про те, що сама Велика Британія, яка має лише 70 тисяч військових, не зможе реалізувати цей план.

    “Тобто, поки що важко зрозуміти, звідки взялися ці цифри, враховуючи, що на перший саміт, який він скликав, Макрон був присвячений переважно обговоренню населення миротворців, і ніяких домовленостей не було, ані з боку Італії, ані з боку Польщі, ані з боку більшості України. Тобто, все це виглядає лише як спроба з’ясувати точку зору політиків та суспільства. Тому поки що говорити про реалістичність цього плану – це передчасно”, — додає аналітик.

    Щодо ефективності плану, Ялі вважає, що наразі говорити про реалістичність цієї ініціативи теж зарано. Водночас експерт нагадав, що Президент Зеленський заявляв, що для забезпечення миру Україні потрібно 200 тисяч миротворців.

    За словами Ялі, наразі важко передбачити, де саме будуть розташовані миротворці.

    Зазвичай вони мають бути дислокованими по лінії зіткнення. Але бачите, зараз є варіанти, що в Полтаві, в Кривому Розі, в Дніпру вони будуть розташовані не на лінії зіткненні

    – додав експерт.

    Що наразі відомо?

    Деталі мирного плану Кіта Стармера, за неофіційною інформацією, передбачають розміщення в Україні 30-тисячного контингенту миротворців. Ці миротворці не брали б участі у бойових діях, а були б спрямовані на захист стратегічних міст, таких як Полтава, Дніпро та Кривий Ріг, а також портів і об’єктів інфраструктури, зокрема атомних станцій.

    Європейські військові нібито могли б виконувати функції технічного моніторингу, проводячи розвідку за допомогою літаків, супутників і безпілотників. Крім того, за інформацією британського видання The Telegraph, планується патрулювання Чорного моря. Миротворці будуть оснащені зброєю та технічними засобами для відбиття можливих атак з боку росії.

    А США водночас могли б надати винищувачі та ракети для захисту європейських миротворців і важливих об’єктів в Україні від повітряних атак росії. Зокрема, мова йде про авіацію, що базується в Польщі та Румунії.