Позначка: митниця

  • Національне антикорупційне бюро звинуватило Назара Шептицького у корупційній справі

    Національне антикорупційне бюро звинуватило Назара Шептицького у корупційній справі

    У четвер, 4 липня 2024 року, Національне антикорупційне бюро оголосило про підозру Назару Шептицькому у кримінальному провадженні щодо торгівлі керівними посадами у Державній митній службі. За даними слідства, Шептицький спільно з кількома впливовими особами змовлявся щодо надання й отримання хабарів за призначення “необхідних” кандидатів на ключові посади. Планувалося, що вони разом отримуватимуть незаконні прибутки від підконтрольного підрозділу митниці. Цю інформацію оприлюднив Bihus.Info, посилаючись на текст підозри, який був доступний редакції.

    Шептицькому пред’явлено звинувачення за закінчений замах на підбурювання до хабарництва (статті 15, 27 та 369 Кримінального кодексу України). За даними слідства, влітку 2023 року Шептицький вирішив поставити своїх людей на високі посади в митниці через підкуп тимчасового виконуючого обов’язки голови Держмитслужби. Для цього він залучив Руслана Черкаського, колишнього заступника очільника митниці, звільненого у 2023 році через корупційні скандали, як посередника. Черкаський мав передати пропозицію щодо хабаря на посади у західних областях, зокрема за мільйон доларів за керівництво Львівською митницею.

    За словами детективів, Шептицький планував разом із спільником Олегом Гаталяком фінансувати ці призначення та визначати кандидатів, які підходять для різних посад. Гаталяк також мав контролювати та розподіляти хабарі в майбутньому підконтрольному підрозділі митниці, наприклад, плануючи отримувати близько 2 мільйонів доларів щомісяця з Волинської митниці.

    Шептицький зустрічався з Черкаським кілька разів для обговорення плану, залучаючи до розмов Гаталяка. Під час цих зустрічей обговорювались не лише вартість посад на різних підрозділах митниці, а й деталі схеми оплати. Наприклад, за призначення на посаду керівника Львівської митниці обговорювалась сума півмільйона доларів, за Чернівецьку – 200 тисяч. Згідно з змістом розмов, це був “перший платіж” за саме призначення, після чого планувалась регулярна виплата з частки незаконних прибутків щомісячно.

    Згідно з текстом підозри, план Шептицького зазнав неуспіху через обставини, які не залежали від нього. Проте у списку “підходящих” кандидатур, який Черкаський передав на розгляд очільнику Держмитслужби, особисто відзначено кандидатуру Юрія Герасимова, колишнього голови Харківської митниці, якого справді призначено керівником Чернівецької митниці у січні 2024 року.

    Нагадаємо, що Назар Шептицький є пасинком Олександра Рувіна, голови КНДІСЕ – найбільшого та найвпливовішого судово-експертного інституту в Україні. Обидва були героями розслідування Bihus.Info у 2021 році, коли журналісти розкривали сумнівне походження статків родини Рувіна в контексті конфлікту інтересів та скандальних експертиз.

    Щодо Назара Шептицького вдалося встановити, що він володів значною кількістю дорогоцінної нерухомості та розкішних автомобілів, які не відповідали його офіційним доходам. Наприклад, серед них був Range Rover, вартістю близько 3,5 мільйона гривень, квартира в ЖК “Французький квартал” приблизно на 150 тисяч доларів, а також квартира у ЖК “Липська вежа” в урядовому кварталі Києва, оренда якої коштувала 8 тисяч доларів на місяць. Протягом декількох років також спостерігалася присутність Шептицького на автомобілях, зареєстрованих на інших осіб, які мали довіреності на його пасинка, Олександра Рувіна. Серед цих автомобілів були Mercedes-Benz G 63 AMG, два Toyota Land Cruiser 200 і Aston Martin DB9. Загальна орієнтовна вартість цих автомобілів становила приблизно 9 мільйонів гривень.

  • МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом. Україна, виконавши свої зобов’язання, пов’язані з ухваленням закону про перезавантаження банківського сектору (БЕБ), очікує отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі $2,2 мільярдів.

    Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

    А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

    Новий пріоритет Заходу

    За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

    Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

    • За десять років українська влада виконала безліч вимог щодо створення, розвитку та посилення антикорупційних структур. І західним партнерам все складніше вигадувати, чого б вимагати ще в цьому напрямі.
    • Ефект від роботи НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС вийшов, звичайно, не нульовий, але все ж таки на порядок менший, ніж очікувався. Антикорупційні структури виявилися безсилими зламати схеми, побудовані за участю фіскалів.
    • Західний бізнес, який працює в Україні, скаржиться не так на корупцію чиновників, як на свавілля БЕБ, митниці та податкової. Якщо не вирішити цю проблему, буде неможливим надходження в Україну західних інвестицій для відновлення економіки від наслідків повномасштабної війни.
    • За останні два з половиною роки Захід влив в Україну більше ресурсів (фінансових та військових), ніж за попередні 30 років, тому зараз він має набагато потужніший набір інструментів для впливу на українську владу.

    Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

    Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

    Перший крок: домогтися обіцянки реформи

    Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

    Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

    Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

    13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

    Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

    31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

    Другий крок: домогтися конкретного дедлайну

    11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

    Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

    За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

    Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

    Третій крок: домогтися ухвалення закону

    Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

    29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

    11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

    Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

    Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

    Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

    Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

    Наступні у черзі

    Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

    І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

    Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

    Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

    У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

    А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.

  • Владислав Гельзін та його тютюнова фабрика

    Владислав Гельзін та його тютюнова фабрика

    Контрабанда сигарет з України в Європейський Союз та виготовлення нелегальної продукції без акцизних марок є тривожними фактами, з якими Україна асоціюється протягом багатьох років. Незважаючи на військовий стан і посилення контролю, цей бізнес продовжує процвітати, не зменшуючи обертів. Розглянемо проблеми, масштаби та можливі шляхи вирішення цієї ситуації.

    Скільки би ЗМІ не називали прізвища Гельзіна, Карфіка, Альперіна та інших напівкримінальних елементів, які збагачуються на виробництві контрафактної тютюнової продукції, а віз і нині там. Але з початку року БЕБ та ДБР потроху почали активізувати роботу щодо припинення тіньових схем в цій сфері. Чого вартують лише 24 одночасні обшуки, проведені в середині травня в приміщеннях, що пов’язані з «тютюновими баронами».

    15 травня голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев респектнув детективам Бюро економічної безпеки за їхню роботу по виявленню нелегального виробництва сигарет та постачання їх до країн Європейського Союзу. Приводом стали масові обшуки на тютюнових виробництвах та в складських приміщеннях найбільших вітчизняних виробників тютюну, щодо яких є відомості про їх нелегальну діяльність. Гетманцев завуальовано назвав двох з цих виробників. В одному з випадків мова йде про «Табако Дім», що в березні 2024 року змінило назву на ТОВ «Місцева виробнича група». Його пов’язують з бізнесменом Юрієм Карфіком, якого у ЗМІ називають не інакше, як «конвертатор».

    Щодо інших обшуків, то вони відбувались на фабриці в Тернополі, на одеському виробництві підсанкційного контрабандиста Вадима Альперіна та на фабриці в селищі Гоща Рівненської області, діяльність якої курує фігурант розслідування «Батальйон Монако» – колишній футболіст та власник мережі магазинів «Пчьолка» Владислав Гельзін.

    За даними центру Kantar Ukraine частка нелегальної тютюнової продукції на ринку сягнула рекордного показника – 25,7%. При цьому підроблена продукція має два типи «просування на ринок» – підроблення акцизної марки та формальна позначка Duty Free. Фабрика в Гощі, яка офіційно має назву ТОВ «Українське тютюнове виробництво», спеціалізується на підробці акцизок. Якщо зі 100% контрафактних сигарет 26% продаються з нелегальними акцизними марками, то з них аж 15% йде саме з фабрики Гельзіна. Принаймні, такі дані публікує Kantar Ukraine.

    різне rxidqqikriezant

    Травневі обшуки – не єдині, які цього року відбувалися на виробництві у Гощі. Детективи Бюро економічної безпеки навідувалися туди 1 квітня. Окрім нелегального тютюну, ящиків сигарет з підробленими акцизними марками та поліграфії було також виявлено кілька пересувних ліній для виробництва тютюнових виробів. Фабрику Гельзіна давно охрестили «кочовою», адже насправді вона тільки частково розташована на Рівненщині. Деякі її неофіційні філіали постійно переїжджають з місця на місце, аби не попасти під приціл правоохоронців.

    Ще одним ноу-хау тютюнових магнатів є озвучування інформації щодо обстрілів, від яких нібито страждають виробничі потужності. 25 березня відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. На ньому представники податкової заявили, що в тютюнову фабрику Гельзіна у Гощі нібито періодично влучають дрони, які знищують сировину для виробництва сигарет. Принаймні про це податківцям доповідають із ТОВ «Українське тютюнове виробництво». Цим вони нібито пояснюють, що у фінансовій звітності можуть бути розбіжності між закупівлями та виробництвом.

    У цьому контексті також варто нагадати, що за результатами 2022 року фабрика Гельзіна увійшла до так званого ТОП нелегальних виробників сигарет. Інформація про це була озвучена на засіданні Тимчасової слідчої комісії щодо нелегального обігу тютюнових виробів 25 квітня 2023 року. При цьому за цей період фабрика закупила 0 акцизних марок.

    різне

    Тобто сировину знищує агресор, акцизки не закуповуються, але виробництво йде повним ходом, що підтверджується постійними обшуками від БЕБ.

    У лютому цього року сталася ще одна подія, пов’язана з роботою фабрики нелегальних сигарет Владислава Гельзіна. Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Держприкордонслужбою та Держмитслужбою викрили нелегальну схему контрабанди цигарок з України до Румунії, яка діяла з липня 2023 року. «Схемщики» перевозили до ЄС великі партії тютюнових виробів без акцизних марок у цистернах для пального.

    Так, у перших числах лютого правоохоронці виявили дві вантажівки, в яких перевозили контрафактні сигарети. У першій знайшли 130 ящиків, вартість продукції в яких сягає 4,5 млн гривень. В другій – 335 ящиків вартістю 12 млн гривень. Правоохоронці прозвітували, що вантаж має відношення до фабрики конвертатора Юрія Карфіка, який керує підприємством у Києві. При цьому ДБРівці додають, що, за оперативною інформацією, у схемі можуть фігурувати працівники правоохоронних органів. Проте ЗМІ дізналися, що серед цих 465 ящиків «пальоних» сигарет була і партія, яку виготовляли на фабриці Гельзіна у Гощі.

    Згодом БЕБ також повідомило, що були знайдені ще дві покинуті фури з нелегальними сигаретами. Одна у Солотвіно Закарпатської області, інша – на Київщині у селі Зазим’я. Частина продукції в них також могла бути виготовлена на виробничих потужностях ТОВ «Українське тютюнове виробництво» Владислава Гельзіна.

    Навесні 2023 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив активізуватись в протидії незаконному обігу підакцизних товарів, серед яких і тютюнові вироби. В рамках цієї роботи була створена Міжвідомча робоча група з представників БЕБ, Податкової служби, Митної служби, Аудиторської служби та інших правоохоронних органів. За інформацією цієї робочої групи за останні півроку (станом на травень 2024 року, – Ред.) правоохоронці вилучили майже 14,4 мільйона пачок сигарет, від яких до бюджету не надійшло понад 706 млн гривень податків.

    Весь цей потік контрафакту розподілений фактично між п’ятьма бізнесменами, прізвища яких добре відомі, але дотягнутися до яких правоохоронці ніяк не можуть. Тому поки усілякі міжвідомчі групи активізують протидію незаконному обігу тютюнових виробів, такі, як Владислав Гельзін, спокійно їздять вуличками Монако на люксовому Ferrari.

  • Горілчаний магнат Євген Черняк, який знаходиться під слідством за фінансування держави-агресора, в перші дні війни намагався незаконно вивезти з України 1.8 мільйона доларів готівкою

    Горілчаний магнат Євген Черняк, який знаходиться під слідством за фінансування держави-агресора, в перші дні війни намагався незаконно вивезти з України 1.8 мільйона доларів готівкою

    Останні дні в митно-податковій тусовці активно обговорюють злив фрагменту відповіді митниці на запит НАБУ щодо вивезення грошей за межі України без декларування.

    Якщо дані правдиві, то іформація дуже цікава, адже детективи НАБУ чітко зафіксували перелік українців, які з перших днів вторгнення до вересня 2022 року вивозили готівку в розмірі більше 100 тисяч євро.

    При цьому ці «персони» не декларували гроші «на вивіз», а лише заявляли про це митниці суміжних країн. Такі собі “патріотичні” втікачі.

    Спираючись на ці данні, а саме відповіді-країн партнерів, митниця та НАБУ і сформували перелік людей, фрагмент якого зараз будоражить суспільство.

    Перелік достатньо великий, адже в опублікованій сторінці фігурують номера від 73 до 120.
    І це фактично за кілька днів вторгнення.
    Я так розумію що повний перелік може бути в кілька тисяч людей які вивозили сотні тисяч та мільйонів доларів та євро.

    Головну увагу в опублікованому фрагменті привернув податковий генерал часів Януковича Юрій Атаманюк, який мав вплив як на роботу податкової, так і самої митниці.
    В перші дні війни Атаманюк вивіз з України без декларування три мільйони доларів.

    Також в переліку горілчаний бізнесмен Євген Черняк, який приховав вивезення 1.8 млн доларів

    Інші прізвища в переліку відомі менше, але вони чітко дають розуміння масштабу вивезення готівки з країни після 24.02.2022.
    Лише за 4 дні, з 7 по 11 березня 2022, «патріотами», які тікали від війни, без декларування, було вивезено майже 19 млн доларів. Загальний обсяг може сягати кількох мільярдів.

    Цікаво було б проаналізувати весь перелік, тому, якщо в моїх читачів з НАБУ та ДМСУ він є, прошу скинути. Буду вдячен, адже люди, які грабували країну, а потім тікали з цим за кордон, мають бути відомі суспільству.

    01 uqidqhiqudiddxant

    17.01.2024 - різне