Golosnovinua.com

Позначка: МЗС Китаю

  • Китай і Росія проведуть масштабні військово-морські навчання

    Китай і Росія проведуть масштабні військово-морські навчання

    Росія та Китай продовжують поглиблювати військове партнерство. Уже в липні військово-морські сили двох держав проведуть масштабні спільні навчання “Морська взаємодія-2026” в акваторії Жовтого моря, а після завершення маневрів бойові кораблі вирушать на спільне патрулювання Тихого океану. Нові навчання стануть черговою демонстрацією зростаючої взаємодії між Москвою та Пекіном, яка останніми роками охоплює не лише економічну й політичну сфери, а й дедалі активніше розвивається у військовому напрямку.

    Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Китаю.

    У китайському оборонному відомстві заявили, що спільні навчання проходитимуть у липні в акваторії Жовтого моря та повітряному просторі поблизу міста Циндао, яке є одним із головних центрів китайських військово-морських сил. Саме тут базується Північний флот ВМС Народно-визвольної армії Китаю, а також розташовані важливі військові порти, навчальні центри та суднобудівні підприємства.

    Під час навчань екіпажі військових кораблів двох країн відпрацьовуватимуть спільні дії в морі, взаємодію між флотами, координацію під час виконання бойових завдань, а також різні сценарії реагування на сучасні загрози безпеці. Традиційно до таких маневрів можуть залучатися надводні бойові кораблі, підводні човни, морська авіація, вертольоти, сили морської піхоти та підрозділи спеціального призначення, хоча цього разу китайська сторона поки що не розкрила деталей щодо складу угруповання.

    Після завершення навчань російські та китайські кораблі продовжать взаємодію вже за межами Жовтого моря. Як повідомили у Міноборони Китаю, військово-морські сили двох держав здійснять спільне патрулювання Тихого океану. Такі місії вже стали регулярною практикою співробітництва між Москвою та Пекіном і останніми роками дедалі частіше проходять поблизу стратегічно важливих районів, які перебувають у центрі уваги США та їхніх союзників.

    У китайському військовому відомстві наголосили, що навчання “Морська взаємодія-2026” проводяться відповідно до щорічного плану співробітництва між збройними силами двох країн. У Пекіні стверджують, що головною метою маневрів є зміцнення взаємної довіри, підвищення рівня оперативної сумісності військово-морських сил, вдосконалення навичок спільного реагування на сучасні виклики у сфері безпеки та сприяння підтриманню миру й стабільності в регіоні.

    Водночас у Міноборони Китаю не уточнили точні дати проведення навчань, кількість військовослужбовців, які братимуть участь у маневрах, а також перелік кораблів, авіації чи іншої військової техніки, залученої до операції. Також не повідомляється, якими саме маршрутами проходитиме подальше спільне патрулювання у Тихому океані.

    Оголошення про проведення нових спільних навчань пролунало на тлі дедалі тіснішого військового зближення Москви та Пекіна. Попри те, що Китай офіційно заявляє про нейтральну позицію щодо війни Росії проти України, західні країни неодноразово висловлювали занепокоєння масштабами співпраці між двома державами.

    Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Китай суттєво збільшив товарообіг із Росією, став одним із головних покупців російських енергоносіїв та значно розширив економічні контакти з Москвою. Паралельно продовжилося і військове співробітництво, яке включає регулярні спільні навчання, морські патрулювання, авіаційні місії та обмін досвідом між військовими.

    За останні кілька років російські та китайські військові неодноразово проводили спільні навчання у Японському морі, Східнокитайському морі, Жовтому морі, а також здійснювали спільні патрулювання у західній частині Тихого океану. Крім того, стратегічні бомбардувальники двох держав регулярно виконують спільні польоти поблизу повітряного простору Японії, Південної Кореї та Тайваню, що викликає занепокоєння у країнах регіону.

    Особливу увагу міжнародної спільноти привертають повідомлення про можливу військову взаємодію Росії та Китаю, пов’язану безпосередньо з війною в Україні. Раніше низка західних засобів масової інформації повідомляла, що представники армій двох держав проводили закриті консультації та навчання, під час яких аналізували бойовий досвід, отриманий російськими військами в Україні. За інформацією журналістів, участь у цих заходах брали високопоставлені офіцери та генерали обох країн.

    Додатковий резонанс викликало розслідування агентства Reuters, яке повідомило, що наприкінці 2025 року Китай нібито організував підготовку близько 200 російських військовослужбовців на своїй території. За даними журналістів, після завершення навчання частина військових повернулася до Росії та була направлена на фронт для участі у війні проти України.

    Згодом представники Європейського Союзу та НАТО заявили, що володіють інформацією, яка підтверджує проведення такої підготовки. У Брюсселі наголосили, що будь-яке сприяння російській військовій машині, незалежно від його форми, викликає серйозне занепокоєння та може мати наслідки для відносин із Китаєм.

    Однак як Москва, так і Пекін категорично заперечують ці повідомлення. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков назвав інформацію про таємну підготовку російських військових у Китаї вигадкою та заявив, що жодних подібних програм між країнами не існує.

    Схожу позицію займає й китайська влада. Міністерство закордонних справ Китаю неодноразово заявляло, що інформація про підготовку російських військовослужбовців не відповідає дійсності. У Пекіні стверджують, що подібні повідомлення є елементом інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Китаю та спробу покласти на нього частину відповідальності за війну Росії проти України.

    Попри офіційні заперечення, міжнародні експерти зазначають, що рівень військової взаємодії між Москвою та Пекіном продовжує зростати. Спільні навчання, патрулювання, військові консультації та регулярні контакти між командуванням двох країн свідчать про поступове зміцнення стратегічного партнерства, яке дедалі уважніше відстежують США, НАТО, Японія, Південна Корея та інші держави Індо-Тихоокеанського регіону.

    Оголошення про проведення навчань “Морська взаємодія-2026” стало ще одним підтвердженням того, що Росія та Китай продовжують демонструвати готовність до тісної військової співпраці, попри критику з боку Заходу та зростання геополітичної напруженості у світі.

  • Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Росія та Китай провели секретні спільні військові навчання, безпосередньо пов’язані з війною проти України. До закритої програми були залучені високопоставлені військові обох країн, зокрема генерали, а підготовка російських військовослужбовців проходила на території Китаю за особистим погодженням міністра оборони РФ Андрія Білоусова. Про це повідомляє Reuters із посиланням на секретні документи та джерела, обізнані з перебігом навчань.

    За інформацією агентства, секретні військові навчання відбулися у листопаді 2025 року на одному з військових об’єктів у Пекіні. Російська делегація прибула до Китаю для проходження спеціалізованої підготовки на базі Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Особливу увагу західних розвідок і європейських партнерів привернув той факт, що у заходах брали участь щонайменше четверо генералів із Росії та Китаю, що свідчить про високий рівень координації та політичної підтримки військового співробітництва між двома державами.

    Співрозмовники Reuters зазначають, що участь військового керівництва такого рівня викликала серйозне занепокоєння серед європейських союзників України. На їхню думку, йдеться вже не про звичайний обмін досвідом між арміями, а про значно глибшу форму взаємодії, яка може сприяти підвищенню боєздатності російських військ, що беруть участь у війні проти України. При цьому Китай офіційно продовжує заперечувати проведення подібних навчань і наполягає на своїй нібито нейтральній позиції щодо російсько-української війни.

    У розпорядженні Reuters опинився секретний російський документ, який містить пряме посилання на внутрішній наказ міністра оборони РФ Андрія Білоусова, підписаний у серпні 2025 року. Саме цей документ санкціонував направлення делегації Збройних сил Росії до Китаю для проходження спеціальної військової підготовки на об’єктах Народно-визвольної армії.

    Документи свідчать, що одним із ключових елементів програми став тритижневий курс із радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Російських військовослужбовців навчали сучасним методам виявлення та ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження, роботі в умовах хімічного або радіаційного зараження, проведенню спеціальної розвідки та забезпеченню функціонування військових об’єктів у разі застосування небезпечних речовин.

    Крім того, учасники навчань знайомилися із сучасними китайськими технологіями захисту військової інфраструктури. Зокрема, вони вивчали принципи функціонування вентиляційних систем із захистом від радіоактивного, хімічного та біологічного забруднення, а також оглядали навчальну модель ядерного реактора. Під час занять російські військові прослухали лекції китайських інструкторів і брали участь у практичних тренуваннях.

    Reuters також отримало два внутрішні звіти, які містять фотографії російських військових безпосередньо під час занять у Китаї. На оприлюднених матеріалах видно, як військовослужбовці РФ перебувають у навчальних аудиторіях разом із китайськими викладачами, знайомляться зі спеціальним обладнанням і проходять підготовку за програмами, пов’язаними із захистом від ядерних, хімічних та біологічних загроз.

    За словами джерел агентства, проведення таких курсів демонструє, що співпраця між Москвою та Пекіном виходить далеко за межі дипломатичних контактів чи спільних військово-морських маневрів, про які сторони повідомляли раніше. Вона дедалі більше набуває практичного характеру і може бути спрямована на передачу російській армії окремих елементів китайського військового досвіду та технологій.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що навчання проходили вже після кількох років повномасштабної війни Росії проти України, коли Кремль активно шукає можливості компенсувати втрати особового складу, техніки та військових ресурсів. На думку західних експертів, будь-яке поглиблення військового співробітництва між Росією та Китаєм потенційно може вплинути на подальший перебіг війни та ускладнити міжнародні зусилля щодо ізоляції Москви.

    Reuters нагадує, що це вже не перший випадок, коли агентство повідомляє про приховану військову взаємодію між двома країнами. Навесні цього року журналісти з’ясували, що наприкінці 2025 року Китай також організував секретну підготовку приблизно 200 російських військовослужбовців на своїй території. За інформацією джерел, після завершення навчання частина з них повернулася до Росії та знову була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Пізніше інформацію про існування такої програми фактично підтвердили представники Європейського Союзу та НАТО. У західних столицях зазначили, що ці дані ставлять під сумнів офіційні заяви Пекіна про нейтралітет і невтручання у війну, оскільки будь-яка військова підготовка російських військовослужбовців означає практичну підтримку держави-агресора.

    Попри це, офіційний Пекін і надалі категорично відкидає всі звинувачення. Міністерство закордонних справ Китаю заявляє, що інформація про підготовку російських військових не відповідає дійсності, а подібні повідомлення називає спробами дискредитувати Китай та перекласти на нього частину відповідальності за війну в Україні. Аналогічну позицію займає і Кремль. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков раніше стверджував, що жодної таємної підготовки російських військовослужбовців у Китаї не проводилося.

    Втім, оприлюднені Reuters внутрішні документи, фотографії та свідчення кількох незалежних джерел можуть стати одним із найвагоміших доказів того, що військове співробітництво між Росією та Китаєм значно глибше, ніж визнають офіційні особи двох країн. На тлі триваючої війни проти України ці матеріали можуть посилити дискусії серед західних партнерів щодо ролі Пекіна у підтримці російського військового потенціалу та необхідності перегляду підходів до взаємодії з Китаєм.
    ::

  • Китай відреагував на удар РФ по Чорнобильській АЕС: у Пекіні зробили заяву після атаки на ядерний об’єкт

    Китай відреагував на удар РФ по Чорнобильській АЕС: у Пекіні зробили заяву після атаки на ядерний об’єкт

    Після російського удару по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської атомної електростанції свою позицію вперше публічно озвучив Китай. У Пекіні заявили, що уважно стежать за ситуацією навколо безпеки ядерних об’єктів в Україні та наголосили на необхідності якнайшвидшого політичного врегулювання війни між Росією та Україною.

    Заява пролунала на тлі міжнародного резонансу після атаки російського безпілотника на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване в зоні відчуження неподалік Чорнобильської АЕС. Інцидент уже привернув увагу МАГАТЕ, урядів європейських держав та міжнародних організацій, а тепер до обговорення долучився й Пекін.

    Речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь під час офіційного брифінгу заявив, що Китай приділяє підвищену увагу безпеці ядерних об’єктів та ядерної інфраструктури. За його словами, гарантувати ядерну безпеку в регіоні можливо лише шляхом політичного врегулювання війни та зниження рівня військового протистояння.

    «Китай закликає всі сторони спільними зусиллями домогтися деескалації та створити умови для поновлення переговорів», – заявив представник китайського зовнішньополітичного відомства. При цьому Пекін традиційно не назвав Росію стороною, відповідальною за атаку, наголосивши на необхідності стриманості з боку «всіх учасників конфлікту».

    Причиною реакції Китаю став удар російського ударного безпілотника по Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива, що належить АТ «НАЕК Енергоатом». За даними Генерального штабу ЗСУ, атака була зафіксована в ніч на 7 червня близько 02:10. Російський дрон влучив у будівлю приймання контейнерів на території сховища поблизу населеного пункту Буряківка Київської області, приблизно за 15 кілометрів від Чорнобильської АЕС.

    Унаслідок удару будівля отримала суттєві пошкодження. Також виникла пожежа площею близько 40 квадратних метрів, яку рятувальники ліквідували протягом години. За офіційною інформацією, постраждалих немає. Радіаційний фон після атаки залишився в межах норми.

    В «Енергоатомі» повідомили, що відпрацьоване ядерне паливо не постраждало, а системи безпеки сховища виконали свої функції. Попри це інцидент викликав серйозне занепокоєння серед міжнародних експертів через сам факт удару по об’єкту ядерної інфраструктури.

    Міжнародне агентство з атомної енергії також відреагувало на подію. У МАГАТЕ підтвердили серйозні пошкодження будівлі перевантаження контейнерів, однак наголосили, що прямого впливу на ядерні матеріали або радіаційної загрози не зафіксовано. Організація продовжує моніторинг ситуації.

    Українська влада розцінила атаку як черговий прояв ядерного тероризму з боку Російської Федерації. У Генеральному штабі ЗСУ наголосили, що удар був завданий по об’єкту, призначеному для довгострокового та безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних електростанцій. Саме тому будь-які атаки на подібні об’єкти несуть потенційну загрозу не лише Україні, а й усьому європейському регіону.

    Служба безпеки України вже відкрила кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Слідчі встановлюють усі обставини атаки та документують наслідки удару для подальшого міжнародного переслідування винних.

    Особливого символізму інциденту додає той факт, що це не перший удар Росії по об’єктах Чорнобильської зони. У лютому 2025 року російський безпілотник атакував Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Тоді міжнародні експерти заявляли про загрозу глобальній системі ядерної безпеки, а на ліквідацію наслідків та дослідження пошкоджень було виділено додаткове міжнародне фінансування.

    Заява Китаю є важливою ще й тому, що Пекін традиційно уникає різких оцінок дій Москви. Водночас китайська сторона фактично визнала, що атаки на ядерну інфраструктуру становлять серйозну загрозу регіональній безпеці та потребують міжнародної уваги. Однак, як і раніше, офіційний Китай робить акцент на необхідності переговорів та політичного врегулювання війни.

    Наразі ситуація на території сховища залишається контрольованою. Українські фахівці продовжують обстеження пошкоджених конструкцій, а міжнародні організації стежать за розвитком подій. Радіаційна обстановка залишається стабільною, однак сам факт удару по одному з найважливіших ядерних об’єктів України знову привернув увагу світу до ризиків, які несе війна для ядерної безпеки всієї Європи.

  • Китай оголосив морську спецоперацію біля Тайваню

    Китай оголосив морську спецоперацію біля Тайваню

    Китай оголосив про початок спеціальної морської операції у водах на схід від Тайваню, що стало черговим кроком Пекіна у зміцненні свого контролю над регіоном та демонстрації готовності відстоювати власні територіальні претензії. Відповідну заяву оприлюднило Міністерство транспорту КНР, наголосивши, що операція спрямована на посилення адміністративно-правової юрисдикції Китаю на морі, збільшення інтенсивності патрулювання, правоохоронної діяльності та забезпечення безпеки судноплавства у стратегічно важливих акваторіях.

    У Пекіні заявляють, що спецоперація має комплексний характер і передбачає не лише моніторинг морського простору, а й зміцнення державного контролю над віддаленими морськими районами. Китайська влада наголошує, що її метою є захист державного суверенітету, забезпечення національної безпеки, охорона морських прав та інтересів країни, а також підтримання стабільності навігації в регіоні. У заяві Міністерства транспорту підкреслюється, що операція покликана забезпечити ефективне управління морськими шляхами, які мають важливе економічне та стратегічне значення для Китаю.

    До реалізації операції залучені одразу кілька державних структур. Серед них – Міністерство транспорту КНР, управління морської безпеки провінцій Гуандун та Фуцзянь, а також служби навігаційного забезпечення і морського порятунку Східнокитайського моря. Така координація свідчить про масштабність заходів і демонструє, що Пекін розглядає їх не як короткострокову акцію, а як елемент довгострокової стратегії щодо зміцнення свого впливу у спірних морських районах.

    Китайська сторона прямо пов’язує початок операції з нещодавніми дипломатичними кроками Японії та Філіппін. У Пекіні різко розкритикували рішення Токіо та Маніли розпочати переговори щодо можливого розмежування морських зон на схід від Тайваню. Китайські чиновники вважають такі консультації односторонніми та такими, що порушують права КНР. На думку китайської влади, жодні переговори щодо визначення кордонів або розподілу морських просторів у цьому районі не можуть проводитися без безпосередньої участі Пекіна.

    У Міністерстві транспорту Китаю заявили, що дії Японії та Філіппін є серйозним посяганням на територіальний суверенітет країни та її законні морські інтереси. У Пекіні переконані, що такі ініціативи створюють небезпечний прецедент і можуть призвести до подальшого загострення ситуації у регіоні, де й без того існує значна кількість територіальних суперечок.

    Позицію китайського керівництва додатково озвучила речниця Міністерства закордонних справ КНР Мао Нін. Вона заявила, що переговори між Японією та Філіппінами суперечать положенням Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права. За її словами, Китай має законне право на виключну економічну зону в районі на схід від Тайваню, а тому будь-які домовленості щодо делімітації морських просторів без участі китайської сторони не можуть вважатися правомірними або такими, що мають міжнародну легітимність.

    Заява Пекіна пролунала на тлі дедалі більшого загострення ситуації навколо Тайваню. Протягом останніх років Китай регулярно проводить масштабні військові навчання поблизу острова, відправляє до району кораблі військово-морських сил та бойову авіацію, а також демонструє готовність застосувати всі доступні засоби для недопущення формальної незалежності Тайваню. Китайське керівництво продовжує наполягати на принципі «єдиного Китаю» та розглядає Тайвань як невід’ємну частину своєї території, яка в майбутньому має бути возз’єднана з материковою частиною країни.

    Водночас Тайвань має власний уряд, збройні сили, економічну систему та демократичні інститути, фактично функціонуючи як окрема політична одиниця. Саме через це питання статусу острова залишається одним із найнебезпечніших потенційних джерел міжнародного конфлікту в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Будь-які дії Китаю поблизу Тайваню уважно відстежуються не лише сусідніми країнами, а й Сполученими Штатами та їхніми союзниками, які неодноразово заявляли про важливість підтримання миру та стабільності в Тайванській протоці.

    Окреме занепокоєння викликає той факт, що останнім часом дедалі більше держав регіону починають відкрито готуватися до можливих кризових сценаріїв. Зокрема, президент Філіппін Фердинанд Маркос-молодший нещодавно заявив, що його країна через своє географічне розташування практично неминуче буде втягнута в будь-який потенційний військовий конфлікт навколо Тайваню. Такі слова стали відображенням зростаючої тривоги серед держав Південно-Східної Азії щодо перспектив безпеки в регіоні.

    Аналітики зазначають, що нинішня морська операція Китаю має не лише практичне, а й потужне політичне значення. Вона демонструє намір Пекіна активніше використовувати інструменти цивільного та адміністративного контролю для зміцнення своїх позицій у спірних водах. Подібні кроки дозволяють Китаю поступово розширювати фактичну присутність у районах, які він вважає своїми, не вдаючись при цьому до прямого військового протистояння.

    Разом із тим експерти попереджають, що посилення активності Китаю в районі Тайваню може призвести до нових дипломатичних конфліктів із сусідніми державами та збільшити ризик інцидентів на морі. У регіоні вже існує складна система територіальних претензій, а будь-які односторонні дії можуть викликати відповідні кроки інших країн. На цьому тлі оголошення про початок морської спецоперації сприймається як ще один сигнал того, що боротьба за вплив у Східнокитайському морі та навколо Тайваню продовжує набирати обертів і залишається одним із ключових викликів міжнародній безпеці у XXI столітті.

  • Після переговорів Сі Цзіньпін і Дональд Трамп Китай зробив нову заяву про війну в Україні

    Після переговорів Сі Цзіньпін і Дональд Трамп Китай зробив нову заяву про війну в Україні

    Китай після переговорів лідера КНР Сі Цзіньпіна із президентом США Дональдом Трампом заявив про готовність разом із Вашингтоном «відігравати конструктивну роль» у політичному врегулюванні війни Росії проти України.

    Відповідну заяву зробив міністр закордонних справ Китаю Ван І, підбиваючи підсумки дводенної зустрічі американського та китайського лідерів у Пекіні.

    У Пекіні вкотре назвали повномасштабну війну Росії проти України «кризою» та «конфліктом», однак наголосили, що і Китай, і США зацікавлені у якнайшвидшому припиненні бойових дій.

    «Складні проблеми не мають простих рішень. Мирні переговори не можуть бути досягнуті за одну ніч. І Китай, і США готові продовжувати спілкування та відігравати конструктивну роль у політичному вирішенні війни», — заявив Ван І.

    За його словами, під час переговорів сторони окремо обговорювали війну в Україні, а також ситуацію на Близькому Сході. У китайському МЗС зазначили, що Пекін нібито продовжує «сприяти мирним переговорам» та виступає за дипломатичне завершення конфліктів.

    Заява пролунала після візиту Трампа до Китаю — першого за майже дев’ять років. Попереднього разу американський політик відвідував Пекін ще у 2017 році під час свого першого президентського терміну.

    Сам Трамп після зустрічі із Сі Цзіньпіном також торкнувся теми війни в Україні. Президент США заявив, що це питання було одним із ключових під час перемовин із китайським лідером.

    «Ми обоє хотіли б це вирішити», — сказав Трамп журналістам після завершення переговорів.

    Водночас він натякнув на погіршення ситуації на фронті після останніх масованих атак Росії по Україні.

    «До вчорашнього вечора все мало добрий вигляд, але вчора вони зазнали серйозного удару. Отже, це однаково відбудеться, але дуже прикро», — заявив американський президент.

    Напередодні Росія здійснила одну з найбільших дронових атак за останній час. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 16 травня російська армія випустила по Україні 294 безпілотники різних типів. ППО знищила або подавила 269 цілей, однак були зафіксовані влучання та падіння уламків у низці регіонів.

    Тема війни в Україні стала однією з центральних під час візиту Трампа до Китаю. Сі Цзіньпін, за інформацією китайських державних медіа, наголосив американському президенту на необхідності уникнення глобальної ескалації та виступив за «політичне врегулювання» міжнародних конфліктів.

    Окремо сторони обговорили ситуацію навколо Тайваню. Після зустрічі Трамп заявив, що США не підтримують офіційного проголошення незалежності Тайваню та не хочуть війни з Китаєм.

    На цьому тлі аналітики звертають увагу, що Китай продовжує публічно декларувати нейтралітет щодо війни Росії проти України, однак водночас не засуджує дії Москви та підтримує активні економічні зв’язки з РФ.

    За даними західних медіа та розвідок, Пекін після початку повномасштабного вторгнення значно збільшив товарообіг із Росією, а також став одним із головних покупців російських енергоносіїв.

    Водночас китайська влада намагається позиціонувати себе як потенційного посередника у можливих мирних переговорах між Києвом і Москвою.

    Тим часом у Кремлі вже підтвердили, що російський диктатор Володимир Путін 19–20 травня також відвідає Китай із офіційним візитом. Очікується, що він проведе окремі переговори із Сі Цзіньпіном щодо двосторонніх відносин та міжнародної ситуації.