Golosnovinua.com

Позначка: МЗС Німеччини

  • Німеччина терміново застерегла своїх громадян в Україні: просять не їздити потягами напередодні 24 серпня

    Німеччина терміново застерегла своїх громадян в Україні: просять не їздити потягами напередодні 24 серпня

    Напередодні Дня Незалежності України німецька влада посилила попередження для своїх громадян щодо перебування в країні та окремо звернула увагу на небезпеку пересування залізницею. У Берліні не виключають, що Росія може активізувати удари по українській інфраструктурі та цивільних об’єктах у період навколо 24 серпня. Особливе занепокоєння викликає залізнична мережа, яка останнім часом дедалі частіше стає ціллю російських атак.

    Актуальні рекомендації оприлюднені Міністерством закордонних справ Німеччини. На офіційній сторінці відомства щодо безпеки в Україні прямо зазначається, що навколо 24 серпня 2026 року не можна виключати посилення атак як на інфраструктуру — зокрема енергетичні об’єкти та транспортні вузли, — так і на цивільні цілі.

    Німецька сторона звернула особливу увагу на залізничний транспорт. Причиною стали не лише загальні ризики воєнного часу, а й конкретна тенденція останніх місяців: російські війська дедалі частіше атакують залізничну інфраструктуру, рухомий склад і безпосередньо пасажирські потяги.

    За повідомленням DPA, посольство Німеччини в Києві наголосило, що українська залізнична інфраструктура та оператори залізничного транспорту залишаються цілями російських повітряних атак. Саме тому громадянам ФРН рекомендують уникати поїздок залізницею.

    Застереження з’явилося практично одразу після однієї з найрезонансніших атак останнього часу — удару російського безпілотника по пасажирському потягу в Одеській області 13 серпня.

    Реактивний ударний дрон поцілив у локомотив пасажирського поїзда. Внаслідок атаки загинули машиніст і його помічник. У потязі на момент удару перебували близько 340 пасажирів. За повідомленнями української сторони, пасажири не постраждали та були евакуйовані.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи атаку, також повідомляв про 340 людей у поїзді. Удар припав саме на локомотив.

    Але на цьому атаки на залізницю Одещини того дня не завершилися. Уже пізніше російський безпілотник удруге протягом 13 серпня атакував локомотив “Укрзалізниці” в області. Цього разу під удар потрапив тепловоз, який виконував маневрові роботи.

    Ці події стали черговим підтвердженням того, що українська залізниця перетворилася на одну з систематичних цілей російських ударів.

    За оприлюдненими навесні даними “Укрзалізниці”, лише протягом 2025 року та першого кварталу 2026-го внаслідок російських атак були пошкоджені 209 локомотивів, 239 пасажирських вагонів і 371 вантажний вагон. Крім того, пошкоджень зазнали 86 залізничних мостів та 50 станцій. На той момент повідомлялося, що лише за два попередні місяці Росія здійснила 352 удари по об’єктах залізничної інфраструктури.

    Масштаби атак продовжили збільшуватися. За даними, які наводила медична гуманітарна організація UK-Med, уже станом на кінець квітня протягом 2026 року було зафіксовано понад 600 атак на залізничну інфраструктуру, а пошкодження отримали понад 40 пасажирських вагонів.

    У червні аналітики Texty.org.ua також звертали увагу на зміну російської тактики. За їхніми підрахунками, протягом кількох попередніх місяців російські війська здійснили понад сотню атак на залізничну інфраструктуру та рухомий склад. Причому географія ударів розширилася: цілями ставали об’єкти не лише поблизу фронту, а й у різних регіонах України.

    Ще наприкінці 2025 року віцепрем’єр з відновлення Олексій Кулеба повідомляв про триразове збільшення кількості атак на українську залізничну систему від липня того року. За його оцінкою на той момент, завдані залізниці від початку 2025 року збитки сягали приблизно $1 млрд.

    Залізниця має особливе значення для України в умовах повномасштабної війни. Після закриття цивільного авіаційного простору саме автомобільний та залізничний транспорт залишаються основними способами міжнародних пасажирських перевезень. “Укрзалізниця” забезпечує внутрішнє сполучення, міжнародні маршрути, евакуацію населення та інші критично важливі перевезення.

    У 2025–2026 роках компанія, навпаки, розширювала міжнародне сполучення з Європою. Зокрема, було оголошено про синхронізацію маршрутів із Польщею та Німеччиною, щоб пасажири могли діставатися німецьких міст із меншою кількістю пересадок.

    Тепер саме на тлі зростання кількості атак Німеччина вирішила окремо акцентувати увагу своїх громадян на ризиках використання цього виду транспорту.

    При цьому попередження Берліна не означає, що небезпека обмежується лише залізницею. Німецьке МЗС загалом зберігає попередження проти поїздок до України, а громадян ФРН закликає уважно стежити за безпековою ситуацією та виконувати вказівки українських органів влади.

    Окреме занепокоєння зараз пов’язане саме з наближенням 24 серпня — Дня Незалежності України. Німецька сторона вказує на можливість посилення атак у цей період, причому серед потенційних цілей називаються транспортні вузли, енергетична інфраструктура та цивільні об’єкти.

    Подібні попередження напередодні українських державних свят західні дипломатичні представництва робили й раніше. Наприклад, перед Днем Незалежності 2024 року посольство США в Києві попереджало про підвищений ризик російських ракетних і безпілотних атак по всій Україні. Тоді американським громадянам радили стежити за повідомленнями, заздалегідь знати розташування найближчих укриттів і негайно прямувати до них після оголошення повітряної тривоги.

    Нинішнє німецьке застереження, однак, з’являється на тлі вже реалізованих ударів безпосередньо по пасажирських потягах. Смертельна атака на Одещині продемонструвала, що ризик стосується не тільки вокзалів, депо чи залізничних вузлів, а й рухомого складу з пасажирами.

    Саме тому найближчі дні перед 24 серпня розглядаються дипломатичними службами як період підвищеної небезпеки. Водночас тверджень про те, що Німеччина має інформацію про конкретний запланований російський удар або визначену ціль, у перевірених офіційних повідомленнях немає. Йдеться саме про посилене безпекове застереження на тлі російських атак, їхньої останньої динаміки та наближення Дня Незалежності України.

  • Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Німеччина офіційно підтвердила, що запросила посла Китаю на термінову дипломатичну розмову після появи інформації про можливе навчання російських військовослужбовців на території КНР. У Берліні наголосили, що отримані повідомлення викликають серйозне занепокоєння, адже можуть свідчити про глибшу військову взаємодію між Москвою та Пекіном на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Попри те, що офіційний Пекін категорично відкидає подібні звинувачення, дипломатичний крок Німеччини демонструє, що європейські країни дедалі уважніше стежать за будь-якими ознаками підтримки Кремля з боку Китаю.

    Про це повідомляє Reuters.

    Речник Міністерства закордонних справ Німеччини підтвердив, що китайського посла запросили на термінову зустріч у четвер після появи повідомлень про те, що наприкінці минулого року китайські військові проводили підготовку російських солдатів на території Китаю. За його словами, цей крок є чітким дипломатичним сигналом незгоди та занепокоєння Берліна, однак формально не є офіційним викликом посла, який використовується лише у виняткових випадках міжнародної практики.

    Як пояснили у німецькому зовнішньополітичному відомстві, запрошення посла на термінову розмову є одним із найжорсткіших дипломатичних інструментів, який використовується для донесення офіційної позиції держави та вимоги надати пояснення щодо дій іншої країни. Таким чином Берлін дав зрозуміти, що сприймає інформацію про можливе військове співробітництво між Китаєм і Росією як питання, що безпосередньо впливає на європейську безпеку.

    Першими про дипломатичний демарш повідомили німецькі засоби масової інформації, посилаючись на власні джерела у федеральному уряді. Незабаром ці дані офіційно підтвердили у Міністерстві закордонних справ Німеччини.

    Водночас посольство Китаю не надало офіційної відповіді на запит журналістів щодо зустрічі з представниками німецького уряду. Раніше китайська сторона вже коментувала аналогічні повідомлення, назвавши їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Пекін продовжує наполягати на тому, що не бере участі у війні Росії проти України та не здійснює військової підтримки жодної зі сторін конфлікту.

    Причиною дипломатичного звернення стали дані про те, що наприкінці минулого року китайські збройні сили нібито організували спеціальну програму підготовки для приблизно 200 російських військовослужбовців. За інформацією журналістів, навчання проходили у закритому форматі на території Китаю, а після їх завершення частина військових повернулася до Росії та була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Особливого значення цій інформації надало те, що її підтвердили європейські спецслужби. За словами співрозмовника у структурах Європейського Союзу, який спілкувався із журналістами на умовах анонімності, розвідувальні служби ЄС володіють інформацією, яка підтверджує факт проведення таких навчань. Хоча подробиці отриманих розвідувальних матеріалів не розголошуються, сам факт підтвердження з боку спецслужб значно посилив занепокоєння європейських урядів.

    На тлі війни Росії проти України будь-які повідомлення про військову співпрацю між Москвою та Пекіном викликають особливу увагу західних союзників. Китай формально декларує нейтралітет, закликає до мирного врегулювання конфлікту та запевняє, що не постачає зброю жодній зі сторін. Проте країни Заходу дедалі частіше наголошують, що Пекін фактично допомагає російській економіці витримувати санкційний тиск, а також постачає продукцію подвійного призначення, електронні компоненти, промислове обладнання та інші товари, які можуть використовуватися російським оборонно-промисловим комплексом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відносини між Москвою та Пекіном суттєво зміцнилися. Лідери двох держав неодноразово заявляли про “безмежне партнерство”, активно розвивають економічну співпрацю, збільшують товарообіг та проводять спільні військово-морські й повітряні навчання. Саме тому будь-які повідомлення про можливу безпосередню підготовку російських військових китайськими інструкторами розглядаються західними столицями як потенційний якісно новий рівень взаємодії між двома країнами.

    Берлін останніми роками дедалі жорсткіше оцінює роль Китаю у міжнародній політиці. Якщо раніше Німеччина розглядала КНР переважно як одного з ключових торговельних партнерів, то нині офіційний курс зміщується у бік посилення контролю над співпрацею з Пекіном у питаннях безпеки, технологій та критичної інфраструктури. Одночасно німецька влада залишається одним із найбільших європейських партнерів України, надаючи Києву масштабну військову, фінансову та гуманітарну допомогу.

    На цьому тлі інформація про можливу підготовку російських військових у Китаї сприймається в Берліні як питання не лише двосторонніх німецько-китайських відносин, а й безпеки всієї Європи. Запрошення китайського посла на термінову розмову стало демонстрацією того, що Німеччина очікує від Пекіна чітких пояснень щодо повідомлень про співпрацю з російською армією.

    Якщо наведені факти отримають додаткове офіційне підтвердження, це може ще більше ускладнити відносини між Європейським Союзом та Китаєм, посилити дипломатичний тиск на Пекін і стати підставою для нових дискусій щодо обмежувальних заходів стосовно компаній або структур, які можуть бути причетними до підтримки російської військової машини.

  • Німеччина відповіла на погрози Росії щодо Києва

    Німеччина відповіла на погрози Росії щодо Києва

    Німеччина заявила, що не має наміру змінювати роботу свого посольства в Києві, попри погрози з боку Росії та інформаційні заклики про можливу небезпеку для іноземних дипломатичних місій в українській столиці. Про це повідомив федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, коментуючи останні заяви російського керівництва, які супроводжуються риторикою про загострення ситуації навколо Києва.

    За словами глави німецького МЗС, Берлін уважно стежить за розвитком безпекової ситуації в Україні та перебуває у постійному контакті з союзниками, чиї дипломатичні представництва також продовжують роботу в Києві. Водночас він підкреслив, що Німеччина не розглядає сценарії евакуації чи скорочення своєї присутності, оскільки це розцінюється як політичний сигнал, на який Кремль, за його словами, і розраховує.

    Вадефуль наголосив, що Німеччина не піддається тиску і не дозволить залякати себе погрозами. Він прямо вказав, що добре розуміє методи, які використовує Росія у своїй зовнішній політиці, включно з інформаційними кампаніями, психологічним тиском і спробами впливу на рішення західних урядів. За його словами, такі дії є частиною ширшої стратегії Москви, спрямованої на послаблення підтримки України з боку міжнародних партнерів.

    У Берліні вважають, що нинішня риторика Росії щодо можливих ударів по Києву та заклики до евакуації іноземних представництв не є випадковими, а вписуються у модель гібридного впливу, яка поєднує військові дії, інформаційний тиск і дипломатичні сигнали. Метою таких заяв, на думку німецької сторони, є створення атмосфери невизначеності та страху, що мало б вплинути на рівень підтримки України з боку її союзників.

    Попри це, у МЗС Німеччини підкреслюють, що дипломатична присутність у Києві має принципове значення і є важливою складовою підтримки України в умовах повномасштабної війни. Робота посольства розглядається не лише як інституційна взаємодія між державами, а й як політичний сигнал про довгострокову солідарність з Україною.

    Окремо Йоганн Вадефуль прокоментував можливість потенційних контактів із російською стороною. Він не виключив, що у майбутньому такі переговори можуть відбутися, однак наголосив, що будь-які дипломатичні кроки можливі лише за умови реальних змін у поведінці Москви. Йдеться насамперед про припинення бойових дій та готовність до конструктивного діалогу щодо завершення війни проти України.

    На цьому тлі позиція Європейського Союзу залишається узгодженою: країни-члени не планують згортати діяльність своїх дипломатичних місій у Києві, попри періодичні заклики з боку Росії про необхідність евакуації іноземного персоналу. У Брюсселі та столицях держав ЄС розглядають такі заяви як елемент політичного та інформаційного тиску, який не має впливати на реальні рішення щодо присутності дипломатів в Україні.

    Таким чином, реакція Німеччини фактично підтверджує спільну позицію західних партнерів України, які продовжують підтримувати роботу своїх дипломатичних представництв у Києві навіть в умовах війни та регулярних російських погроз. У Берліні наголошують, що така присутність є важливою не лише з практичної точки зору, а й як демонстрація довіри до української держави та її здатності функціонувати попри воєнні виклики.

  • Глава МЗС Німеччини закликав Захід «мобілізувати всі сили», щоб Україна вистояла взимку

    Глава МЗС Німеччини закликав Захід «мобілізувати всі сили», щоб Україна вистояла взимку

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав західних партнерів посилити допомогу Україні напередодні зимового періоду, який він назвав «вирішальним». За словами очільника МЗС ФРН, ключове завдання союзників зараз — не допустити виснаження української оборони та забезпечити стабільність української енергосистеми після масованих ударів Росії. Ці заяви пролунали після його переговорів у Брюсселі, де Вадефуль зустрічався, зокрема, із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та високою представницею ЄС із закордонних справ Каею Каллас.

    «Ця зима має вирішальне значення. Україна повинна зберегти здатність до оборони», — наголосив Вадефуль. За його словами, в межах так званої «коаліції охочих» союзники вже обговорювали необхідність «мобілізувати всі сили, щоб Україна змогла вистояти цієї зими». На думку глави МЗС ФРН, Німеччина тут має «особливу відповідальність», і Україна «в будь-який момент може розраховувати» на Берлін.

    Контекст заяв Вадефуля напряму пов’язаний із ударами Росії по українській енергетичній інфраструктурі напередодні опалювального сезону. Мета цих атак — залишити Україну без світла й тепла в холодний період. Саме загроза масованих блекаутів і спроби РФ повторити тактику енергетичного терору роблять питання ППО, ремонтних потужностей і резервних джерел енергії таким чутливим у військовій дипломатії ЄС та НАТО. Це вже не лише тема фронту, а тема виживання тилу — лікарень, теплопостачання і критичної інфраструктури.

    Окремо глава МЗС Німеччини акцентував на політичному вимірі підтримки: після зустрічі з головною дипломаткою ЄС Каею Каллас він заявив про потребу «посилити тиск на Путіна».

    «Ми повинні посилити тиск на Путіна й відстоювати наші європейські цінності — бути об’єднаними і готовими нести відповідальність за мир у рамках міцного європейського партнерства», — написав Вадефуль у X (колишній Twitter). Він підкреслив, що йдеться не лише про оборонну допомогу Україні, а й про політичну стійкість Європи в умовах відкритої агресії РФ.

    Після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте Вадефуль також дав публічний сигнал про консолідацію Заходу. За його словами, Європа і НАТО «сильні, коли діють як єдине ціле», і саме тому союзники нарощують підтримку України — як у військовому вимірі, так і в енергетичній безпеці перед зимою. Це узгоджується з позицією чинного німецького уряду: Берлін, попри внутрішні дискусії щодо обсягів озброєння, не приховує, що бере на себе роль одного з ключових донорів обороноздатності України.

    У ширшому політичному плані заява Вадефуля — це також сигнал Москві. Німеччина публічно демонструє, що не втомилася від війни: попри вартість підтримки України, Берлін готовий не лише доставляти техніку і засоби захисту, а й підтримувати санкційний тиск на Росію. Заяви міністра про «особливу відповідальність» ФРН відображають курс уряду на те, що без сильної України не буде безпеки для Європейського Союзу.

    Паралельно із заявами Німеччини, сусіди України роблять кроки в енергетичній сфері. Молдова та Румунія погодилися знизити вдвічі тариф на транзит газу в Україну на опалювальний сезон 2025–2026 років, щоб допомогти Києву пройти зиму зі стабільнішим ресурсом. Це рішення важливе як фінансово, так і технічно: дешевший транзит означає менший тиск на українську ГТС і легший доступ до палива для генерації тепла. Такий крок прямо підсилює стійкість тилу. Це особливо критично на тлі російських атак по ТЕС і підстанціях.

    Крім того, британський прем’єр-міністр Кір Стармер нещодавно заявив, що після зміни риторики Дональда Трампа щодо України позиції Києва «стали кращими». Лондон трактує це як ознаку того, що підтримка України з боку ключових західних столиць не розвалюється, а навпаки — стає більш скоординованою й жорсткішою до Кремля. У британській інтерпретації нинішній курс Заходу вже має «відчутний вплив» на російську економіку, яка платить усе більшу ціну за війну. Така риторика покликана одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію союзників і показати Москві, що «зима візьме не Київ, а рубль».

    Фактично міністр закордонних справ Німеччини робить дві речі.
    Перше — готує суспільства ЄС і НАТО до того, що підтримка України цієї зими буде не просто гуманітарною, а оборонною і дорогою.
    Друге — публічно бере на себе роль «лобіста України» в усерединієвропейських дискусіях напередодні холодів: від ППО і боєприпасів до енергоресурсів і відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Підсумок простий: Берлін каже вголос, що якщо Україна витримає цю зиму, то стратегічна мета Кремля — зламати її холодом і блекаутами — провалиться.

  • Бербок попередила Китай про серйозні наслідки постачання дронів Росії

    Бербок попередила Китай про серйозні наслідки постачання дронів Росії

    Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок під час свого візиту до Пекіна застерегла Китай від можливого постачання бойових дронів Росії. Вона наголосила, що така підтримка військових зусиль Москви в Україні призведе до нової ескалації конфлікту і матиме серйозні наслідки для двосторонніх відносин.

    Ми чітко заявили, що це була б нова ескалація

    – сказала вона після зустрічі з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї

    За словами Бербок, такий крок матиме серйозні наслідки для відносин. Водночас вона закликала Китай відіграти конструктивну роль у завершенні війни.

    Справедливий мирний процес зараз потрібен як ніколи

    -заявила Бербок.

    Вона зауважила, що діалог із Китаєм є важливим, навіть попри різні погляди на ситуацію.

    Бербок також висловила занепокоєння через участь північнокорейських солдатів у війні проти України. На її думку, це втягнуло Південно-Східну Азію у конфлікт, що суперечить інтересам Китаю.

    Ці заяви прозвучали на тлі повідомлень про загострення політичної ситуації в регіоні та посилення впливу росії через залучення міжнародних союзників до війни проти України.

    Китайські та російські військові здійснили дев’яте спільне стратегічне патрулювання в повітряному просторі над акваторією Японського моря.