Позначка: НАБУ

  • Мільярд за неіснуючі послуги: НАБУ викрило масштабну схему на експорті української зброї

    Мільярд за неіснуючі послуги: НАБУ викрило масштабну схему на експорті української зброї

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили ймовірну корупційну схему, через яку державне підприємство оборонної галузі могло втратити понад 1,1 мільярда гривень. Гроші перераховували іноземній компанії за посередництво у продажі української військової продукції, хоча, за версією слідства, жодних послуг вона фактично не надавала.

    Про це 30 жовтня повідомило НАБУ. Підозру оголосили колишньому керівнику державного підприємства, що входить до складу державної компанії «Укрспецекспорт» і має виключні повноваження на експорт та імпорт товарів військового призначення.

    За даними слідства, історія розпочалася ще у 2015 році. Тоді керівник держпідприємства уклав договір з іноземною компанією, яка мала виступати посередником під час продажу українського озброєння за кордон. За свої послуги фірма повинна була отримувати агентську винагороду.

    Однак, як встановили детективи, реальної участі у виконанні контракту іноземний посередник не брав. Переговори із замовником з однієї з країн Близького Сходу українське підприємство проводило самостійно, без залучення сторонньої компанії.

    Попри це, протягом 2018–2019 років колишній керівник підписував документи, які нібито підтверджували надання агентських послуг. На підставі цих актів іноземній компанії перераховували значні суми коштів.

    За підрахунками слідства, загальні збитки державного підприємства перевищили 43 мільйони доларів, або понад 1,1 мільярда гривень. Це становило 30% від загальної вартості контракту на постачання військової продукції.

    Таким чином, майже третина суми масштабної оборонної угоди, за версією правоохоронців, була витрачена на послуги, яких насправді не існувало.

    Колишньому посадовцю інкримінують розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, а також службове підроблення. Йдеться про частину 5 статті 191 та частину 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

    У НАБУ зазначили, що встановленню обставин можливого злочину сприяли фахівці Державної аудиторської служби України.

    Це не перше антикорупційне розслідування, пов’язане з експортом української військової продукції. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про схему в оборонній галузі, у якій іноземні компанії отримували мільйони за фіктивні посередницькі послуги. Тоді йшлося про ймовірне заволодіння понад 32 мільйонами гривень упродовж 2014–2019 років.

    Наразі у справі про розтрату понад 1,1 мільярда гривень триває досудове розслідування. Оголошення підозри не означає доведення вини колишнього керівника підприємства. Остаточне рішення щодо його винуватості може ухвалити лише суд.

  • Справа «Карфаген» обростає новим скандалом: комісія прокурорів приховала дані про фігурантів

    Справа «Карфаген» обростає новим скандалом: комісія прокурорів приховала дані про фігурантів

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів опинилася в центрі нового скандалу навколо операції «Карфаген», у межах якої НАБУ та САП розслідують імовірне прикриття мережі шахрайських колцентрів посадовцями прокуратури. Центр протидії корупції заявив, що комісія відмовилася розкривати інформацію про дисциплінарні провадження щодо Сергія Кропиви та Айдина Худієва, чиї імена фігурують у матеріалах резонансної справи.

    Про це 29 жовтня повідомляє видання ZN.UA з посиланням на Центр протидії корупції.

    За твердженням антикорупційної організації, КДКП відмовилася повідомити кількість дисциплінарних проваджень щодо Худієва, їхні реєстраційні номери, підстави для відкриття та результати розгляду. Аналогічні запитання активісти поставили щодо Сергія Кропиви, однак необхідної інформації також не отримали.

    Крім того, комісія не надала висновок службового розслідування стосовно Худієва. Раніше виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський повідомляв, що перевірку завершено, а її результати передадуть до дисциплінарного органу.

    У відповіді на запит ЦПК комісія пояснила відмову необхідністю захисту персональних даних прокурорів та недопущення розголошення інформації до ухвалення відповідних рішень.

    Антикорупціонери наполягали, що суспільний інтерес до справи дозволяє розкривати частину таких відомостей, оскільки йдеться про посадовців, діяльність яких стала предметом масштабного корупційного розслідування.

    Однак КДКП відхилила ці аргументи, зазначивши, що статус Худієва не відрізняється від статусу інших прокурорів, а розголошення персональної інформації може створити небажаний прецедент.

    У Центрі протидії корупції розцінили таку позицію як свідчення закритості дисциплінарної системи прокуратури. На думку активістів, відсутність прозорої інформації ускладнює громадський контроль за тим, як розглядають справи посадовців, пов’язаних із резонансними розслідуваннями.

    Скандал розгортається на тлі операції «Карфаген», про яку НАБУ та САП повідомили 4 вересня. За версією слідства, організована група могла забезпечувати незаконне прикриття шахрайських колцентрів, зокрема координувати правоохоронні заходи таким чином, щоб одні офіси уникали перевірок, а проти інших проводили обшуки.

    За інформацією джерел ZN.UA, за таке сприяння організатори схеми могли отримувати від окремих колцентрів від 20 до 24 тисяч доларів щомісяця.

    Одним із ключових підозрюваних у справі став колишній заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. У матеріалах розслідування він фігурує під псевдонімом «Канцлер».

    6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 120 мільйонів гривень. Згодом Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін.

    Ім’я Айдина Худієва також згадується в матеріалах справи. За повідомленнями ЦПК, у записах, які досліджували під час судового розгляду, йшлося про можливу координацію обшуків у колцентрах із його участю. Водночас згадування посадовця в матеріалах слідства саме по собі не доводить його причетності до злочину.

    Після розголосу розслідування Офіс генерального прокурора повідомив про кадрові та дисциплінарні заходи. Зокрема, було ліквідовано посади, які раніше обіймали Кропива та Худієв, а також завершено службову перевірку щодо останнього.

    Крім того, 7 жовтня КДКП ухвалила рішення про відсторонення Кропиви на час дисциплінарного провадження. Це сталося після звернення Офісу генпрокурора та розгляду матеріалів щодо можливого дисциплінарного проступку.

    9 жовтня Антон Ковальський повідомив, що після операції «Карфаген» із органів прокуратури звільнили вісьмох осіб, а 24 прокурори пройшли перевірку на поліграфі. Водночас ці кадрові рішення не означають завершення кримінального розслідування.

    Нинішня суперечка стосується вже не лише можливих корупційних дій окремих посадовців, а й прозорості органів, які мають оцінювати дисциплінарну відповідальність прокурорів.

    ЦПК наполягає, що суспільство повинно знати, чи відкриті відповідні провадження, на якому етапі вони перебувають та які рішення ухвалює комісія.

    Водночас сама відмова надати документи громадській організації не доводить приховування доказів від НАБУ чи САП. Також наразі немає підтвердження, що слідчі зверталися по ці матеріали та отримали аналогічну відмову.

    Станом на 29 жовтня антикорупціонери продовжують публічно вимагати прозорості дисциплінарних процедур. Остаточну юридичну оцінку діям осіб, які фігурують у справі «Карфаген», має надати суд. До набрання обвинувальним вироком законної сили діє презумпція невинуватості.

  • Мільярдні хабарі від кол-центрів: САП вимагає 100 мільйонів гривень застави для фігуранта гучної справи прокурорів Івана Тимошенка

    Мільярдні хабарі від кол-центрів: САП вимагає 100 мільйонів гривень застави для фігуранта гучної справи прокурорів Івана Тимошенка

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура просить суд взяти під варту колишнього посадовця Офісу генпрокурора Івана Тимошенка з альтернативою внесення застави у 100 мільйонів гривень. Натомість сторона захисту наполягає на суттєвому пом’якшенні — цілодобовому домашньому арешті або заставі у розмірі 2 мільйонів гривень. Судовий розгляд відбувається в межах масштабної антикорупційної операції «Карфаген», що викрила системне «кришування» шахрайських кол-центрів високопосадовцями прокуратури.

    За даними слідства, Тимошенко був активним учасником злочинної організації, яку очолював інший експосадовець ОГП Сергій Кропива. Підозрюваний безпосередньо координував фінансову логістику угруповання: скеровував кур’єрів до пунктів обміну валют для отримання неправомірної вигоди готівкою та її подальшої тіньової конвертації у криптовалюту. Проаналізувавши рух коштів, детективи НАБУ оцінили загальний обсяг тіньового грошового обігу в цій справі приблизно в один мільярд гривень. Частину цих активів учасники схеми встигли легалізувати через придбання елітної нерухомості та коштовностей.

    Цей безпрецедентний корупційний скандал уже спричинив серйозні кадрові наслідки на найвищому рівні. У вересні на тлі розслідування парламент відправив у відставку генерального прокурора Руслана Кравченка. Водночас Вищий антикорупційний суд вже відправив до СІЗО головного фігуранта Сергія Кропиву (із заставою 120 млн грн), а також його родичів та довірених осіб, причетних до відмивання грошей.

  • Обшуки у голови НБУ: антикорупційники взялися за Пишного на тлі скандалу з «плівками Мідаса»

    Обшуки у голови НБУ: антикорупційники взялися за Пишного на тлі скандалу з «плівками Мідаса»

    У середу, 21 жовтня 2026 року, з’явилася інформація про проведення обшуків у голови Національного банку України Андрія Пишного. За даними журналістських джерел, слідчі дії здійснюють представники Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Повідомлення з’явилося на тлі масштабного корупційного розслідування, пов’язаного з державним Sense Bank, можливими схемами легалізації коштів та неформальним впливом на керівництво фінансової установи.

    Про обшуки повідомила «Економічна правда» о 09:41 21 жовтня з посиланням на власних співрозмовників у політичних колах. За інформацією видання, слідчі дії стосуються очільника Нацбанку Андрія Пишного.

    Водночас на момент підготовки матеріалу офіційного підтвердження саме цих обшуків від НАБУ, САП або Національного банку знайти не вдалося. Також залишається невідомим, де саме проводяться слідчі дії, які документи чи інші матеріали можуть цікавити детективів і який процесуальний статус має Пишний у відповідному кримінальному провадженні.

    Інформації про оголошення голові НБУ підозри, його затримання або вилучення майна немає. Тому наразі йдеться саме про повідомлення журналістських джерел, а не про офіційно встановлену причетність посадовця до будь-якого злочину.

    Однак новина привернула особливу увагу через попередні розслідування антикорупційних органів, у яких неодноразово згадувався державний Sense Bank, а також через публічні свідчення колишніх керівників банку щодо можливого впливу сторонніх осіб на його діяльність.

    Центральним епізодом цієї історії стала масштабна операція НАБУ і САП під кодовими назвами «Форест Гамп» та «Феміда». Про її результати правоохоронці повідомили в серпні 2026 року.

    Згідно з офіційними матеріалами НАБУ, антикорупційні органи викрили організацію, діяльність якої, за версією слідства, охоплювала незаконне заволодіння дороговартісною нерухомістю, рейдерські захоплення підприємств і легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом.

    Слідство заявляло про можливу участь у схемі чинного та колишнього народних депутатів, посадовців Офісу президента, представників бізнесу та керівництва одного з державних банків.

    Особливу увагу детективи приділили фінансовим операціям, пов’язаним із внесенням застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. За матеріалами розслідування, для проведення відповідних платежів учасники ймовірної схеми використовували банківську інфраструктуру та механізми, які мали приховати походження грошей.

    Ішлося про 150 мільйонів гривень, які, за версією НАБУ, легалізували через рахунки компаній, залучених до фінансових операцій. Одним із ключових питань для слідства стало те, як такі транзакції проходили банківські процедури контролю та чи могли посадові особи фінансової установи сприяти їхньому проведенню.

    У серпні НАБУ повідомило, що серед підозрюваних у межах операцій були, зокрема, голова наглядової ради, голова правління та керівник підрозділу фінансового моніторингу Sense Bank. Водночас у відповідному повідомленні правоохоронців не всі фігуранти були названі поіменно.

    Ще один напрям розслідування стосувався можливого незаконного заволодіння майном у Києві. За версією детективів, восени 2025 року учасники організації здійснили рейдерське захоплення двох підприємств із загальною вартістю активів 248 мільйонів гривень.

    При цьому один з епізодів, за даними слідства, був пов’язаний із наміром отримати контроль над нерухомістю в центрі столиці вартістю понад 500 мільйонів гривень.

    Крім того, у травні 2026 року, як заявляли правоохоронці, організатори схеми намагалися заволодіти київською нерухомістю вартістю понад 207 мільйонів гривень, однак не змогли реалізувати цей план до кінця.

    Таким чином, розслідування вийшло далеко за межі окремих фінансових транзакцій і охопило питання управління державними активами, банківського контролю та можливих зв’язків між політиками, бізнесом і посадовцями фінансових установ.

    Однією з найпомітніших постатей у цій історії став бізнесмен Василь Веселий, який раніше працював радником наглядової ради державного Sense Bank.

    Саме його роль у банку неодноразово викликала запитання у журналістів та членів парламентської Тимчасової слідчої комісії. Особливий інтерес становили обставини його появи у фінансовій установі та характер взаємодії з Національним банком.

    Як раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі про роль Веселого в Sense Bank, 10 вересня колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер під час засідання парламентської ТСК заявив, що саме Андрій Пишний свого часу познайомив його з Василем Веселим.

    За словами Аджунера, після переходу Sense Bank у державну власність виникла потреба покращити взаємодію установи з державними органами та іншими зацікавленими сторонами. У цьому контексті й обговорювалося залучення окремого радника.

    Аджунер стверджував, що кандидатуру Веселого йому представив очільник НБУ. Також колишній керівник наглядової ради заявляв, що після початку роботи радника проблем у комунікації з регулятором стало менше.

    Проте ці твердження залишаються свідченнями самого Аджунера. Публічно доступних документів, які б доводили, що Андрій Пишний особисто вимагав призначення Веселого або втручався в рішення наглядової ради, не представлено.

    Сам Пишний раніше заперечував, що рекомендував наглядовій раді Sense Bank призначити Василя Веселого.

    Національний банк також повідомляв, що протягом 2024 року Веселий двічі відвідував регулятора як представник Sense Bank, але зустрічався з працівниками наглядового блоку. Особистих візитів до голови НБУ, за твердженням регулятора, не було.

    Важливим елементом історії стали й так звані «плівки Мідаса» — оприлюднені записи розмов фігурантів масштабного антикорупційного розслідування.

    За повідомленнями журналістів, на одному з записів особи, яких ідентифікували як Василя Веселого та Олександра Цукермана, обговорювали майбутній склад наглядової ради державного Sense Bank.

    Особливої уваги набув той факт, що відповідні розмови, згідно з оприлюдненою інформацією, відбувалися ще до офіційного призначення нового складу наглядової ради в червні 2025 року.

    Збіг окремих кандидатур, які згадувалися в розмовах, із подальшими кадровими рішеннями став підставою для нових запитань щодо можливого неформального впливу на управління банком.

    Ситуацію додатково загострили свідчення, оприлюднені під час парламентських слухань. Зокрема, представники рекрутингової компанії, залученої до відбору незалежних членів наглядової ради, розповідали про перебіг конкурсу та обставини перегляду окремих кандидатур.

    Детальніше про ці події «Ненька інфо» повідомляла в публікації «Стало очевидним, як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank». У матеріалі йшлося про свідчення директора рекрутингової компанії Віестурса Ліегіса щодо конкурсного відбору та кандидатури Миколи Гладишенка.

    Окремий розвиток отримала й історія Василя Веселого. Ще в червні 2026 року правоохоронці проводили обшуки, пов’язані з бізнесменом. Тоді Київська міська прокуратура підтвердила проведення слідчих дій у межах розслідування можливої легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

    Водночас прокуратура наголошувала, що Веселого не затримували й на момент відповідного повідомлення підозру йому не оголошували.

    Раніше «Ненька інфо» вже звертала увагу на можливі наслідки цих розслідувань для керівництва Нацбанку. Зокрема, у публікації «Наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний» від 12 червня 2026 року видання повідомляло про припущення джерел щодо можливого розширення уваги правоохоронців до голови НБУ.

    Тоді йшлося про політичні та кадрові зв’язки, які могли становити інтерес для антикорупційних органів. Однак матеріал не був доказом причетності Пишного до злочинної діяльності.

    Не менш важливим є те, що розслідування навколо Sense Bank уже спричинило низку кадрових та управлінських рішень.

    Зокрема, 2 вересня Національний банк визнав голову правління Sense Bank Олексія Ступака таким, що не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності, та направив вимогу про його заміну.

    Це рішення стало частиною ширшого розвитку ситуації навколо державного банку, діяльність якого опинилася під особливою увагою регулятора, антикорупційних органів та парламентської ТСК.

    Водночас принципово важливо розмежовувати регуляторні рішення НБУ, кадрові конфлікти, журналістські розслідування та кримінальні провадження. Наявність зв’язків між окремими посадовцями чи факт професійного знайомства самі собою не доводять участі у злочинній схемі.

    Для фінансового ринку ситуація має особливе значення через посаду Андрія Пишного. Національний банк відповідає за монетарну політику, стабільність банківської системи, регулювання фінансового сектору та банківський нагляд.

    Саме тому будь-які слідчі дії щодо очільника регулятора викликають значний суспільний інтерес. При цьому з повідомлення про обшуки не випливає, що НБУ припиняє виконувати свої функції або що виникла безпосередня загроза коштам вкладників.

    Окремо слід зазначити, що ще у квітні 2026 року Андрій Пишний публічно заперечував вплив на себе з боку осіб, яких згадували у контексті «Міндічгейту». Зокрема, він заявляв про відсутність комунікацій щодо допомоги з фінансуванням оборонних підприємств. Про його відповідь повідомляв «Інтерфакс-Україна».

    Тепер ключовими залишаються питання про те, чи підтвердять НАБУ та САП проведення обшуків у Пишного, у межах якого кримінального провадження вони могли відбутися та чи пов’язані ці дії безпосередньо зі справами «Форест Гамп», «Феміда» або іншими епізодами.

    Також важливою буде офіційна позиція самого очільника НБУ, оскільки попередні заяви Пишного щодо ролі Василя Веселого відрізняються від свідчень колишнього голови наглядової ради Sense Bank.

    Наразі головний підтверджений інформаційний факт полягає в тому, що «Економічна правда» з посиланням на джерела повідомила про обшуки у голови НБУ. Офіційного підтвердження цих слідчих дій у перевірених джерелах поки немає.

    Подальший розвиток подій залежатиме від повідомлень правоохоронних органів, можливої процесуальної оцінки встановлених обставин та оприлюднення документів, які дозволять з’ясувати, чи існує юридично значущий зв’язок між нинішньою інформацією про обшуки та попередніми розслідуваннями навколо Sense Bank.

  • Розкрадання мільйонів в Укрзалізниці: як ексрадник Офісу Президента уникнув в’язниці

    Розкрадання мільйонів в Укрзалізниці: як ексрадник Офісу Президента уникнув в’язниці

    Колишній радник Офісу президента України та високопосадовець Служби безпеки Артем Шило, якого обвинувачували в організації корупційної схеми на закупівлях «Укрзалізниці», не відбуватиме призначене судом восьмирічне ув’язнення за умови виконання вимог випробувального строку. 13 жовтня Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості. Натомість ексчиновник має сплатити 204 млн грн штрафу, відшкодувати частину збитків державній компанії, перерахувати кошти на підтримку українських військових та погодитися на конфіскацію активів на сотні мільйонів гривень.

    Про це повідомив Вищий антикорупційний суд. Подробиці угоди також оприлюднили Transparency International Ukraine, «Радіо Свобода» та інші українські медіа.

    Суд визнав колишнього посадовця винним в організації заволодіння майном в особливо великих розмірах та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

    Відповідні дії кваліфікували за частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.

    За сукупністю злочинів Артему Шилу призначили вісім років позбавлення волі.

    Однак на підставі статті 75 Кримінального кодексу суд звільнив його від відбування покарання у вигляді ув’язнення з випробуванням на три роки.

    Вісім років ув’язнення, але без реальної в’язниці

    Затверджена угода передбачає, що Артем Шило не відбуватиме призначений строк позбавлення волі, якщо дотримуватиметься встановлених судом умов випробування.

    Протягом трьох років він повинен періодично з’являтися до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

    Також йому заборонено виїжджати за межі України без погодження з відповідним органом.

    Окремо суд на три роки позбавив ексчиновника права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями у військових формуваннях та правоохоронних органах.

    Водночас рішення не означає повного звільнення від юридичної відповідальності. Суд установив винуватість Шила та визначив додаткові санкції.

    Штраф, компенсація та конфіскація на сотні мільйонів

    Фінансова частина угоди передбачає одразу кілька окремих зобов’язань.

    Артем Шило має сплатити штраф у розмірі 204 млн грн. За повідомленням Transparency International Ukraine, суд дозволив розстрочити його на один рік — чотирма платежами по 51 млн грн.

    Окремо колишній посадовець зобов’язався відшкодувати 60 млн грн збитків та перерахувати ще 80 млн грн благодійному фонду «Повернись живим».

    Крім цього, суд застосував спеціальну конфіскацію.

    У дохід держави мають стягнути три квартири в Києві загальною площею 388,1 квадратного метра та кошти в розмірі 325,78 млн грн.

    За даними медіа, конфіскація стосується нерухомості у столичному житловому комплексі «Новопечерські Липки».

    Таким чином, сукупний обсяг передбачених вироком штрафу, компенсації, благодійного внеску та грошової конфіскації становить близько 670 млн грн без урахування вартості квартир.

    Водночас ці суми не можна автоматично вважати вже перерахованими до бюджету чи отриманими іншими адресатами. Йдеться про зобов’язання та майнові стягнення, передбачені судовим рішенням.

    За що судили колишнього радника Офісу президента

    Кримінальне провадження стосується закупівель обладнання для «Укрзалізниці», під час яких, за матеріалами слідства, державна компанія зазнала значних збитків.

    НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідували діяльність організованої групи, яка, за версією правоохоронців, створила неформальний механізм впливу на тендери залізничної компанії.

    Слідство називало цей механізм так званим бек-офісом.

    Його учасників підозрювали у сприянні перемозі визначених постачальників, які отримували контракти на вигідних для себе умовах.

    Один з епізодів стосувався закупівлі кабельно-провідникової продукції у 2021–2022 роках.

    За матеріалами провадження, продукцію для «Укрзалізниці» закуповували за завищеними цінами, а частину одержаних коштів згодом легалізували.

    Раніше НАБУ повідомляло про збитки державній компанії на суму понад 140 млн грн у межах відповідних епізодів розслідування.

    Інший напрямок справи стосувався закупівель обладнання, під час яких правоохоронці перевіряли можливе використання службового впливу для усунення конкурентних пропозицій.

    Зокрема, за повідомленням «Радіо Свобода», у матеріалах провадження фігурував лист від СБУ щодо загроз державній безпеці, підписаний Артемом Шилом.

    Слідство вивчало роль цього документа у відхиленні більш вигідних пропозицій інших учасників закупівлі.

    Як Шило опинився у центрі розслідування

    Артем Шило раніше працював у Службі безпеки України, а також був радником Офісу президента.

    У квітні 2024 року правоохоронці повідомили про його затримання в межах корупційного провадження щодо закупівель «Укрзалізниці».

    Тоді ВАКС обрав йому запобіжний захід із можливістю внесення застави.

    Під час перших судових засідань Шило заперечував свою причетність до інкримінованих йому дій.

    Зокрема, він не погоджувався з позицією обвинувачення щодо значення підписаного ним документа, який стосувався можливих загроз державній безпеці.

    Однак згодом позиція сторін змінилася, і в межах кримінального провадження було укладено угоду про визнання винуватості.

    13 жовтня 2026 року її затвердив Вищий антикорупційний суд.

    В обмін на угоду Шило має дати показання проти інших осіб

    Окремою умовою домовленості з обвинуваченням стало зобов’язання колишнього посадовця співпрацювати зі слідством.

    Відповідно до інформації ВАКС, він повинен надати викривальні показання щодо інших осіб у цьому та пов’язаних кримінальних провадженнях.

    Це означає, що затвердження угоди з Артемом Шилом не завершує автоматично всі розслідування, пов’язані з можливими корупційними схемами на «Укрзалізниці».

    Правоохоронці продовжують роботу щодо інших фігурантів.

    Раніше в межах цієї справи суд уже затверджував інші угоди про визнання винуватості.

    Зокрема, 1 жовтня ВАКС ухвалив вирок щодо рієлтора, якого визнали винним у пособництві в легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.

    Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але також звільнили від відбування покарання з трирічним іспитовим строком. Крім того, він зобов’язався перерахувати 2 млн грн на допомогу Збройним силам України.

    Чи остаточне рішення ВАКС

    У Вищому антикорупційному суді зазначили, що вирок щодо ексрадника Офісу президента може бути оскаржений протягом 30 днів із дня його проголошення.

    Апеляцію можна подати до Апеляційної палати ВАКС через суд першої інстанції.

    Тому станом на 13 жовтня говорити про остаточне завершення всіх можливих судових процедур передчасно.

    Водночас уже відомо, що суд затвердив угоду, якою передбачено звільнення Артема Шила від реального відбування восьмирічного строку позбавлення волі за умови дотримання випробування.

    Таким чином, резонансна справа про корупцію на закупівлях «Укрзалізниці» завершилася для одного з її ключових фігурантів угодою зі слідством: замість перебування за ґратами — трирічний іспитовий строк, значні фінансові стягнення, конфіскація майна та обов’язок дати показання щодо інших учасників провадження.

  • Після скандалу з «кришуванням» кол-центрів: Ковальський ліквідував кіберуправління Офісу генпрокурора

    Після скандалу з «кришуванням» кол-центрів: Ковальський ліквідував кіберуправління Офісу генпрокурора

    В Офісі генерального прокурора України розпочали масштабну кадрову та структурну реорганізацію після резонансної операції НАБУ і САП «Карфаген», пов’язаної з імовірним прикриттям шахрайських кол-центрів. Виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський повідомив про ліквідацію управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, зміну керівництва кількох департаментів та звільнення працівників прокуратури, яких згадували в антикорупційному розслідуванні.

    Про це повідомили «Українські Новини» з посиланням на заяву Антона Ковальського. Додаткові подробиці кадрових змін оприлюднили «Українська правда» та «Інтерфакс-Україна».

    За словами Ковальського, в Офісі генпрокурора ліквідовано управління, яке спеціалізувалося на протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки. До напрямів його діяльності належала робота, пов’язана з незаконними кол-центрами та іншими кіберзлочинами.

    Паралельно реорганізували Департамент нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій. Напрям захисту інвестицій вирішили виокремити.

    Керівників відповідних підрозділів звільнили з посад.

    Також нових очільників отримали Департамент міжнародного співробітництва та Департамент організаційно-контрольної діяльності, правового й аналітичного забезпечення.

    Особливу увагу привертає те, що рішення ухвалили після викриття ймовірної корупційної схеми, у якій, за версією НАБУ, були задіяні працівники самого Офісу генпрокурора.

    У вересні 2026 року НАБУ та САП провели масштабну операцію «Карфаген». Детективи заявили про викриття злочинної організації, учасники якої нібито систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів за невтручання в їхню діяльність.

    За даними слідства, організатором угруповання був один із керівників структурних підрозділів ОГП. Він міг залучити до незаконної діяльності інших працівників прокуратури та наближених осіб.

    Антикорупційні органи стверджують, що учасники схеми не лише отримували неправомірну вигоду, а й легалізовували значні суми через нерухомість, цінне майно та банківські рахунки пов’язаних осіб.

    Зокрема, за інформацією НАБУ, понад 20 мільйонів гривень могли витратити на придбання нерухомості, коштовностей та дорогого рухомого майна. Ще понад 10 мільйонів гривень розміщували на рахунках близьких осіб під виглядом законних доходів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про скандал навколо шахрайських кол-центрів та реакцію тодішнього генпрокурора Руслана Кравченка. Він заперечував свою причетність до незаконної діяльності та оголосив про внутрішні перевірки.

    Після зміни керівництва прокуратури кадровий аудит продовжив Антон Ковальський, на якого 17 вересня президент Володимир Зеленський поклав виконання обов’язків генерального прокурора.

    За словами Ковальського, 24 прокурори вже пройшли перевірку на поліграфі. Отримані результати передали комісії, яка проводить службове розслідування.

    Крім того, з органів прокуратури звільнили вісьмох працівників, яких згадували в контексті операції «Карфаген». Семеро з них працювали безпосередньо в Офісі генерального прокурора.

    Чотирьох осіб звільнили з адміністративних посад, зокрема керівника Департаменту інформаційних технологій та начальника управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки.

    Кадрові зміни торкнулися й регіональних прокуратур.

    За інформацією Ковальського, 16 прокурорів в обласних та окружних прокуратурах звільнили з адміністративних посад. Серед них керівники Вишгородської окружної прокуратури Київської області та Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області.

    Також видали накази щодо звільнення з керівних посад заступників очільників Хмельницької та Волинської обласних прокуратур.

    Окремо в.о. генпрокурора повідомив про кадрові рішення щодо керівництва Харківської та Волинської обласних прокуратур.

    Водночас важливо розрізняти звільнення з адміністративної посади та звільнення з органів прокуратури. Втрата керівної посади не завжди означає припинення статусу прокурора.

    Ще однією зміною стало рішення тимчасово не використовувати механізм призначення без конкурсу осіб, які раніше не працювали прокурорами.

    Таку можливість передбачають перехідні положення Закону №4555. Однак Ковальський вважає за необхідне перевірити практику її застосування та проаналізувати вже здійснені призначення.

    Попри масштабність кадрових рішень, залишається відкритим питання подальшої організації протидії кіберзлочинності в Офісі генпрокурора.

    Ліквідація окремого управління не означає автоматичного припинення розслідувань шахрайських кол-центрів. Водночас наразі офіційно не уточнено, які саме підрозділи переберуть його функції та як розподілять відповідні кримінальні провадження.

    Також немає підстав стверджувати, що всі звільнені працівники вчинили кримінальні правопорушення. Згадування в матеріалах розслідування та кадрові рішення не є доказом вини.

    Сам Антон Ковальський називає здійснені зміни лише першим етапом перезавантаження прокуратури. Надалі планують продовжити кадровий аудит, перевірку керівників і реформування внутрішніх управлінських процесів.

    Таким чином, після гучного антикорупційного розслідування Офіс генпрокурора фактично змінює структуру окремих напрямів роботи. Однак остаточні результати цих реформ залежатимуть не лише від кількості звільнень, а й від того, чи буде забезпечено ефективне розслідування корупції, кіберзлочинів та шахрайських схем.

  • Поки країна воювала, на водогоні заробляли мільйони: викрили схему на 129 мільйонів

    Поки країна воювала, на водогоні заробляли мільйони: викрили схему на 129 мільйонів

    На Дніпропетровщині масштабна корупційна справа навколо реконструкції водогону на понад 129 мільйонів гривень дійшла до суду. За версією антикорупційних органів, організована група під час повномасштабної війни заробляла на відновленні критичної інфраструктури, закуповуючи труби за ринковими цінами та перепродуючи їх комунальному підприємству з націнкою понад 200%. Особливої уваги цій історії додає особа ймовірного організатора: за даними НАБУ, місцевого підприємця, який контролював компанію-підрядника, розшукує Федеральне бюро розслідувань США за майнові злочини.

    9 жовтня Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно повідомили про скерування обвинувального акта до суду. Йдеться про ймовірне заволодіння бюджетними коштами, виділеними на реконструкцію водогону в Кам’янському районі Дніпропетровської області у 2022–2023 роках.

    Про новий етап кримінального провадження повідомляється на офіційному сайті НАБУ.

    За інформацією слідства, схема розпочалася з отримання контролю над державним замовленням. Учасники ймовірної злочинної групи забезпечили перемогу підконтрольного товариства в тендері на реконструкцію водогону, після чого компанія уклала договір із комунальним підприємством.

    Формально йшлося про виконання робіт, необхідних для відновлення важливого інфраструктурного об’єкта. Проте, як вважають детективи, основною метою учасників схеми було не лише виконання договору, а й отримання незаконного прибутку завдяки штучному збільшенню вартості матеріалів.

    Найбільшу частину витрат за контрактом становила закупівля трубної продукції. Саме на цьому етапі, за даними НАБУ, і відбувалося ймовірне заволодіння коштами.

    Підконтрольна учасникам схеми компанія через іншу фірму-посередника закуповувала труби безпосередньо у виробника за звичайною ринковою вартістю. Після цього продукцію перепродавали комунальному підприємству за цінами, завищеними більш ніж утричі.

    Інакше кажучи, труби, які виробник продавав за одну суму, до замовника доходили вже з величезною націнкою. Різниця між реальною вартістю матеріалів і сумою, зазначеною в документах, за версією слідства, ставала незаконним доходом учасників схеми.

    У результаті комунальне підприємство зазнало збитків на понад 129 мільйонів гривень.

    При цьому детективи встановили, що гроші не просто залишалися на рахунках компанії-підрядника. За версією правоохоронців, організатор схеми разом із керівником підконтрольної фірми надалі легалізували отримані кошти, переводячи їх на рахунки інших пов’язаних підприємств.

    Такий механізм дозволяв ускладнювати відстеження руху грошей та створювати видимість звичайних господарських операцій.

    Особливо резонансною обставиною стало те, що бенефіціарний власник товариства, яке отримало підряд, перебував у міжнародному розшуку.

    Як повідомляє НАБУ, це відомий місцевий підприємець, який мав вплив на керівника комунального підприємства. Водночас його розшукує Федеральне бюро розслідувань США у зв’язку з майновими злочинами.

    Саме вплив на керівництво комунального підприємства, за версією детективів, міг відіграти важливу роль у реалізації схеми.

    Водночас у повідомленні НАБУ від 9 жовтня не зазначено прізвища підприємця. Тому пов’язувати справу з конкретною особою без додаткового документального підтвердження було б передчасно.

    Історія цього провадження триває вже понад півтора року.

    У січні 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття організованої групи із чотирьох осіб, які, за версією слідства, заволоділи коштами, призначеними для відновлення водогону.

    Тоді правоохоронці оприлюднили подробиці механізму завищення цін, а також відео, схему й фотографії, пов’язані з розслідуванням.

    Організатора групи затримали у процесуальному порядку, передбаченому статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Учасникам провадження повідомили про підозри за статтею 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність, зокрема, за заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

    У жовтні 2025 року слідство отримало подальший розвиток. Антикорупційні органи повідомили про нові підозри ще кільком учасникам ймовірної схеми.

    Серед них — заступник директора проєктної організації, заступник директора товариства, яке перемогло в тендері, та керівник фірми-посередника, через яку здійснювалася закупівля труб.

    Організатору групи додатково інкримінували легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Керівнику фірми-прокладки також повідомили про підозру за відповідними положеннями статті 209 Кримінального кодексу України.

    Це означає, що правоохоронці досліджували не лише сам факт можливого заволодіння бюджетними коштами, а й подальший рух грошей між пов’язаними підприємствами.

    У грудні 2025 року НАБУ та САП оголосили про завершення досудового розслідування.

    Після цього матеріали справи готували до наступного процесуального етапу, і 9 жовтня 2026 року антикорупційні органи повідомили про передавання обвинувального акта до суду.

    Таким чином, від першого публічного повідомлення про викриття групи до скерування справи на судовий розгляд минув понад рік і вісім місяців.

    Тепер саме суд має дослідити представлені стороною обвинувачення докази, заслухати позиції учасників провадження та встановити, чи були вчинені інкриміновані злочини.

    Окремої уваги заслуговує те, що ймовірна схема реалізовувалася у 2022–2023 роках — у період, коли Україна вже протистояла повномасштабному російському вторгненню.

    Відновлення водопостачання та інших об’єктів критичної інфраструктури в таких умовах має особливе значення. Стабільна робота водогонів необхідна для забезпечення населення водою, функціонування лікарень, підприємств і комунальних установ.

    Саме тому закупівлі матеріалів для реконструкції таких об’єктів потребують прозорості та контролю за використанням бюджетних коштів.

    Водночас не кожне відхилення між закупівельною та кінцевою ціною автоматично свідчить про корупцію. У звичайних господарських операціях вартість продукції може включати транспортування, зберігання, монтаж, гарантійні зобов’язання та інші витрати.

    Проте в цьому випадку антикорупційні органи стверджують, що виявили саме організовану схему заволодіння бюджетними коштами, а не звичайну комерційну націнку.

    За даними детективів, компанія-переможець тендеру та посередник перебували під контролем пов’язаних осіб, а завищення вартості матеріалів було частиною попередньо організованого механізму.

    Сума встановлених слідством збитків — понад 129 мільйонів гривень — також є однією з ключових обставин кримінального провадження.

    Разом із тим наразі немає офіційного підтвердження, що всю суму завданих збитків уже відшкодовано або що суд ухвалив рішення про її стягнення.

    Не повідомляється також про остаточний результат реконструкції самого водогону та його нинішній технічний стан.

    Справу можна розглядати в ширшому контексті проблем із використанням бюджетних коштів на відновлення інфраструктури.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про корупційну схему на будівництві фортифікацій у Дніпропетровській області, де правоохоронці встановили ймовірне розкрадання близько 14 мільйонів гривень через завищення цін на будівельні матеріали.

    В іншому матеріалі видання звертало увагу на контракти вартістю понад 1,5 мільярда гривень на обладнання для енергосистеми, які отримала компанія з незначною попередньою господарською активністю.

    Ці історії не пов’язані безпосередньо з провадженням щодо водогону, однак порушують спільне питання: наскільки ефективно контролюється використання державних грошей під час виконання великих інфраструктурних контрактів.

    Зокрема, особливе значення мають прозорість тендерів, перевірка кінцевих бенефіціарів компаній, аналіз ринкової вартості матеріалів та контроль за пов’язаними підприємствами.

    У випадку реконструкції водогону на Дніпропетровщині саме ймовірні порушення на цих етапах, за версією правоохоронців, і дозволили завдати комунальному підприємству збитків на понад 129 мільйонів гривень.

    Тепер масштабна справа про «золоті труби» переходить до суду. Сторона обвинувачення має довести, що завищення вартості було частиною організованого злочинного механізму, а обвинувачені — отримати можливість захистити свою позицію.

    Попри серйозність наведених слідством обставин, усі фігуранти справи вважаються невинуватими, доки їхню провину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

    Результат цього провадження покаже, чи вдасться притягнути до відповідальності осіб, яких слідство вважає причетними до ймовірного заволодіння мільйонами гривень, призначених для відновлення критично важливого водогону.

  • Суддя, який послабив обмеження Тимошенко, може звільнитися

    Суддя, який послабив обмеження Тимошенко, може звільнитися

    Суддя Вищого антикорупційного суду Олег Ткаченко, який розглядає резонансну справу лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко щодо ймовірного підкупу народних депутатів, може залишити посаду. Інформація про можливе звільнення з’явилася після реєстрації нового матеріалу у Вищій раді правосуддя. Ситуація привернула увагу на тлі дисциплінарної скарги антикорупційних прокурорів та заяви самого судді про втручання у здійснення правосуддя.

    Про це 9 жовтня повідомили УНІАН та ТСН із посиланням на Bankova Mail.

    За інформацією журналістів, Вища рада правосуддя зареєструвала матеріал №3038/0/6-26, пов’язаний із суддею ВАКС Олегом Ткаченком.

    Адвокат Ростислав Кравець заявив, що, за його неофіційними відомостями, документ може стосуватися звільнення судді за власним бажанням.

    Водночас офіційного підтвердження того, що Ткаченко подав заяву про звільнення, наразі немає. Не оприлюднено й рішення Вищої ради правосуддя про припинення його повноважень.

    Поява інформації про можливі кадрові зміни збіглася з новим етапом розгляду справи Юлії Тимошенко, яка перебуває в центрі уваги антикорупційних органів.

    У серпні Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала дисциплінарну скаргу на суддю Ткаченка. За повідомленнями ЗМІ, її перевірку продовжили у вересні.

    Водночас 1 вересня сам суддя звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою про можливе втручання в його професійну діяльність.

    Таким чином, навколо судді виникла ситуація, в якій одночасно розглядаються питання дисциплінарної відповідальності та захисту незалежності правосуддя.

    Однак сам факт подання дисциплінарної скарги не доводить порушень з боку судді, так само як повідомлення про можливий тиск потребує належної перевірки.

    Особливу увагу до діяльності Ткаченка привернуло його рішення від 7 липня 2026 року.

    Тоді суддя відмовив прокурору САП у продовженні процесуальних обов’язків Юлії Тимошенко.

    Після цього політикиня більше не була зобов’язана виконувати частину встановлених раніше обмежень, зокрема повідомляти про зміну місця проживання та пересування.

    Водночас запобіжний захід у вигляді застави розміром 33 мільйони гривень залишився чинним.

    Рішення стало одним із важливих етапів провадження щодо можливої пропозиції неправомірної вигоди народним депутатам.

    За версією НАБУ та САП, Юлія Тимошенко могла пропонувати представникам інших парламентських фракцій регулярну грошову винагороду за певне голосування у Верховній Раді.

    Слідство вважає, що йшлося не лише про підтримку окремих законопроєктів, а й про можливий систематичний вплив на парламентські рішення.

    У матеріалах провадження згадуються переговори щодо регулярної винагороди депутатам та узгодження їхньої позиції під час голосувань.

    Однак ці твердження є позицією сторони обвинувачення. Остаточне встановлення вини або невинуватості належить до повноважень суду.

    Юлія Тимошенко має право на презумпцію невинуватості, а висунуті їй обвинувачення повинні бути доведені у встановленому законом порядку.

    Справу розглядають у Вищому антикорупційному суді, а інформацію про її перебіг, процесуальні рішення та судові засідання публікує проєкт Transparency International Ukraine «ВАКС вирішив».

    Тим часом 9 жовтня з’явилися нові подробиці щодо подальшого судового розгляду.

    Як повідомив «Укрінформ», ВАКС переніс підготовче засідання у справі Тимошенко на 26 жовтня.

    За словами адвоката політикині Олександра Готіна, під час засідання сторона захисту подала клопотання про тимчасовий доступ до комп’ютерів Національного антикорупційного бюро.

    Суд наразі не побачив підстав для задоволення цього клопотання, хоча можливість повернення до відповідного питання в подальшому не виключена.

    Інформації про те, що перенесення засідання пов’язане саме з можливою відставкою Ткаченка, немає.

    Якщо суддя справді подасть заяву та його повноваження будуть припинені, може виникнути необхідність визначення іншого судді для подальшого розгляду провадження.

    Проте конкретні процесуальні наслідки залежатимуть від офіційного рішення та стадії судового розгляду.

    Наразі Ткаченко залишається суддею, який здійснює розгляд справи, а відомості про його майбутнє звільнення не отримали документального підтвердження.

    Таким чином, резонансне провадження щодо Юлії Тимошенко опинилося в центрі уваги не лише через обвинувачення в можливому підкупі народних депутатів, а й через ситуацію навколо судді, який розглядає справу.

    Подальший розвиток подій залежатиме від рішень Вищої ради правосуддя та наступних засідань ВАКС, найближче з яких призначене на 26 жовтня.

  • Ткач поїхав до Відня шукати Кравченка і сам опинився під вартою

    Ткач поїхав до Відня шукати Кравченка і сам опинився під вартою

    Михайло Ткач їхав до Австрії із завданням знайти колишнього генпрокурора Руслана Кравченка, який після виїзду з України опинився в центрі розслідування «Української правди» про його перебування у Відні. Судячи з усього, журналісту вдалося вийти на нього, однак увечері 8 жовтня в австрійській столиці затримали самого Ткача. Станом на ранок 9 жовтня причин затримання так і не назвали. Український консул уже поспілкувався з журналістом, але його не відпустили. В «Українській правді» вважають затримання незаконним і вимагають від австрійської сторони пояснити його причини. Оператор Ярослав Бондаренко, який перебував разом із Ткачем, також перестав виходити на зв’язок.

    За інформацією джерела, знайомого з підготовкою поїздки, Ткач вирушив до Австрії саме для того, щоб особисто знайти Кравченка. Судячи з усього, йому це вдалося. Водночас публічного підтвердження зустрічі поки немає. Залишається нез’ясованим і те, чи пов’язане затримання журналіста з роботою знімальної групи.

    Ця поїздка стала продовженням розслідування, опублікованого 23 вересня. Тоді Ткач з’ясував, що Руслан Кравченко та його дружина Олександра зареєстровані в австрійському реєстрі місця проживання за адресою Jordangasse 7/12 у першому районі Відня, неподалік від площі Штефансплац. Однак квартира №12 за цією адресою — не звичайне житло, а офіс CS Corporate Services GmbH, яка надає послуги з реєстрації компаній та юридичних адрес. Там само зареєстровані десятки інших юридичних осіб. Тобто офіційна адреса у Відні є, але встановити за нею фактичне місце проживання значно складніше.

    Сам Кравченко залишив Україну ще до офіційного звільнення з посади генпрокурора. Його відставка припала на період операції НАБУ та САП «Карфаген», у межах якої антикорупційні органи розслідують імовірну систему прикриття нелегальних кол-центрів усередині Офісу генпрокурора. За версією слідства, одним з учасників схеми був співробітник відомства Сергій Кропива, відомий як «Канцлер», а за ним стояв неназваний «Шеф». ЗМІ пов’язували цю фігуру з Кравченком. Сам він заперечував причетність до схеми. Публічно НАБУ не повідомляло йому про підозру.

    Після відставки Кравченко залишив посаду генпрокурора, а згодом — і органи прокуратури. Наприкінці вересня його також вивели зі складу РНБО. Тим часом розслідування «Української правди» привернуло увагу до його реєстрації у Відні: обидва з подружжя вказані в реєстрі за адресою компанії, яка надає юридичні адреси.

    У вересневому матеріалі Ткач окремо звертав увагу на складнощі з екстрадицією з Австрії українських фігурантів корупційних справ. Сама адреса в реєстрі не підтверджує, де людина перебуває насправді. Тому можлива особиста зустріч із Кравченком мала б інше значення, йшлося б уже не лише про документи, а й про підтвердження його присутності в Австрії.

    Поки невідомо, чи вдалося Ткачу зустрітися з колишнім генпрокурором і чи має це стосунок до затримання. Австрійська поліція не назвала його причин. МЗС України підтвердило, що посольство запросило пояснення, а консул отримав доступ до журналіста. Де перебуває оператор Ярослав Бондаренко, досі незрозуміло.

    Тепер усе залежить від пояснень австрійської сторони. Якщо затримання пов’язане з обставинами зйомки, йдеться про можливі претензії до роботи журналістів. Якщо ж воно стосується спроби знайти Кравченка, ця історія набуває іншого масштабу. Поки Ткач залишається під вартою, а офіційних пояснень причин його затримання немає.

  • Скандал «Карфаген» розростається: вісім звільнень, 24 поліграфи та загадковий виїзд Кравченка

    Скандал «Карфаген» розростається: вісім звільнень, 24 поліграфи та загадковий виїзд Кравченка

    В Офісі генерального прокурора України тривають кадрові перевірки та службові розслідування після гучної антикорупційної операції «Карфаген». Уже звільнено вісьмох працівників прокуратури, 24 прокурори пройшли поліграф, а обставини виїзду за кордон колишнього генпрокурора Руслана Кравченка досі перевіряють.

    Про це 9 жовтня повідомив виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський на своїй сторінці у Facebook. Деталі кадрових рішень також оприлюднили «Главком» та Chas News.

    За словами Ковальського, після викриття ймовірної злочинної організації, яку пов’язують із прикриттям шахрайських колцентрів, з органів прокуратури звільнили вісьмох осіб. Семеро з них працювали безпосередньо в Офісі генпрокурора.

    Крім того, чотирьох посадовців звільнили з адміністративних посад. Серед них — начальник департаменту інформаційних технологій, начальник управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки та заступник керівника Черкаської обласної прокуратури. Посаду останнього ліквідували.

    Ще 24 прокурори пройшли поліграфічне дослідження. Отримані результати передали комісії, яка проводить службове розслідування.

    Окрему увагу приділяють справі колишнього заступника начальника департаменту ОГП Айдина Худієва. Службове розслідування щодо нього вже завершили, а матеріали планують передати кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів.

    Триває перевірка й щодо Сергія Кропиви — посадовця департаменту міжнародного співробітництва ОГП, затриманого в межах операції «Карфаген». Слід з’ясувати, чи використовував він службові повноваження у приватних інтересах та чи втручався в роботу інших прокурорів. Його посаду також ліквідували.

    Не менш резонансною залишається ситуація з ексгенпрокурором Русланом Кравченком.

    У вересні він оформив службове відрядження до Франції, однак після завершення поїздки, за повідомленнями ЗМІ, на роботу не повернувся. В ОГП перевіряють законність оформлення документів та дотримання встановленої процедури виїзду.

    Раніше «Інтерфакс-Україна» повідомляв, що Кравченко після звільнення з керівної посади залишався прокурором ОГП.

    Ковальський наголосив, що остаточних висновків щодо обставин відрядження поки немає.

    Нагадаємо, 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку на тлі розслідування НАБУ та САП щодо ймовірного прикриття незаконних колцентрів. При цьому він раніше заперечував власну причетність до протиправної діяльності.

    Наразі службові перевірки в прокуратурі тривають, а інформація про нові кадрові рішення може з’явитися після завершення відповідних процедур. Сам факт звільнення чи проходження поліграфа не означає доведеності кримінальної вини конкретної особи.