Golosnovinua.com

Позначка: нацбезпека

  • Чому Буданов не брав участі в переговорах з Лукашенком: ризики для керівника Офісу Президента

    Чому Буданов не брав участі в переговорах з Лукашенком: ризики для керівника Офісу Президента

    Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов особисто не брав участі в переговорах з білоруською стороною і не їздив до Білорусі. Незважаючи на те, що переговори з Лукашенком частково контролюються США через Джареда Кушнера, до якого близький Буданов, особиста присутність колишнього глави української розвідки (а тепер і керівника ОП) у Білорусі була визнана надто ризикованою і могла б стати смертельною небезпекою. Ключовий ризик пов’язаний з глибокою інтеграцією білоруських структур з російськими. За оцінками експертів та джерел у силових відомствах, рівень впливу російської влади (і відповідно ймовірність витоків інформації) у ключових органах Білорусі оцінюється приблизно в 80 відсотків. В таких умовах будь-яка поїздка Буданова могла б обернутися прямою загрозою.

    Чому керівник Офісу Президента України залишається однією з головних цілей Кремля

    Ліквідація або захоплення Буданова стала б для Путіна потужним пропагандистським та оперативним успіхом, доказом «відплати» за неочікувані удари по Росії, сильним сигналом для власних силовиків та суспільства, а також вагомим аргументом у внутрішній політиці. Російська пропаганда вже давно позиціонує Буданова як «терориста номер один» та організатора ударів по території РФ (включаючи звинувачення в дронових атаках та координації з РДК). Захоплення або усунення такої фігури дало б Кремлю потужний інформаційний козир.

    Сам Буданов ніколи не приховував свого ставлення. У відповідь на російські звинувачення він прямо заявив: «Все, що я прокоментую, це те, що ми вбивали росіян і будемо вбивати росіян у будь-якій точці світу до повної перемоги України». Ця фраза стала класикою і лише посилила бажання Кремля поквитатися.

    Особиста участь Буданова в операціях на території РФ

    Виходячи з тієї інформації, що росіяни знають про участь Буданова в спецопераціях на території Росії, ліквідація або захоплення такої фігури могла б бути вагомим аргументом для Путіна. За наявними даними, російські спецслужби володіють відомостями не тільки про координацію українською розвідкою рейдів Російського добровольчого корпусу (РДК) та інших добровольчих формувань у Білгородську та Курську області, але й про особисту участь самого Буданова в низці операцій на російській території. У квітні 2026 року командир одного з елітних підрозділів ГУР публічно підтвердив, що Буданов особисто заходив на російську територію — зокрема, на Грайворонському напрямку в Білгородській області, де йшов разом з групою лісами та полями на ранніх етапах рейдів. Ці операції включали диверсії, захоплення полонених, створення паніки в прикордонних регіонах та прямі бойові зіткнення з російськими силовиками (включаючи ФСБ та прикордонників). Для Кремля це не просто військова невдача, а серйозне приниження російських спецслужб, які не змогли забезпечити безпеку навіть у глибині своєї території.

    Стратегія безпеки ключових персон в українському керівництві

    У Кремлі Буданов давно вважається однією з головних «цілей». Тому традиційно входить до числа найбільш захищених осіб в українській державі, поряд з вищим керівництвом Офісу Президента та іншими ключовими фігурами. Його публічна активність зведена до мінімуму, а всі закордонні переміщення проходять під багатошаровим посиленим контролем. Безпека Буданова забезпечується на максимальному рівні як всередині України, так і під час будь-яких закордонних візитів. Переговори за білоруським напрямком стосувалися, серед іншого, питань безпеки кордону, нейтралізації загроз (зокрема використання території Білорусі для запуску російських дронів), обміну розвідданими та можливих домовленостей щодо деескалації. Щоб не піддавати Буданова ризику, українську сторону на цих контактах представляли інші офіційні особи. Такий підхід дозволив зберегти канал комунікації, одночасно мінімізувавши загрози для однієї з найцінніших фігур в системі національної безпеки.

  • Естонія розгортає мережу виявлення дронів уздовж кордону з Росією

    Естонія розгортає мережу виявлення дронів уздовж кордону з Росією

    Естонія розпочала новий етап зміцнення своєї національної безпеки, встановивши перші стаціонарні системи для виявлення та моніторингу безпілотних літальних апаратів уздовж кордону з Росією. Влада країни називає цей крок частиною масштабної програми захисту повітряного простору та прикордонних районів на тлі стрімкого зростання ролі дронів у сучасних військових конфліктах і дедалі більшої кількості інцидентів за участю безпілотників у країнах НАТО.

    Про це повідомляє естонський суспільний мовник

     із посиланням на Міністерство внутрішніх справ Естонії.

    За інформацією відомства, перші стаціонарні комплекси для виявлення дронів уже введені в експлуатацію на трьох ділянках південно-східного кордону країни. Одне з місць розгортання розташоване поблизу прикордонного пункту Лухамаа, який є одним із найважливіших переходів між Естонією та Росією.

    Нові системи здатні цілодобово відстежувати повітряний простір, виявляти безпілотні літальні апарати різних типів, визначати напрямок їхнього руху, фіксувати параметри польоту та оперативно передавати інформацію прикордонним службам і правоохоронним органам. У перспективі ці комплекси мають стати частиною єдиної національної мережі спостереження за дронами, яка охопить усю територію Естонії.

    У Міністерстві внутрішніх справ наголошують, що створення такої мережі є відповіддю на кардинальні зміни безпекового середовища в Європі після початку повномасштабної війни Росії проти України. Саме ця війна продемонструвала, що безпілотники перетворилися на один із головних інструментів сучасного поля бою, виконуючи функції розвідки, коригування артилерійського вогню, ударних операцій і навіть стратегічного стримування.

    Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро заявив, що запуск перших комплексів є результатом кількох років підготовчої роботи та ретельної оцінки потенційних загроз.

    За його словами, останні події в регіоні підтвердили правильність рішень щодо посилення спроможностей із контролю за безпілотниками. Він наголосив, що перші пристрої вже функціонують у робочому режимі, а їх встановлення є лише початком значно масштабнішого проєкту.

    «Перші пристрої вже встановлені та працюють. Звичайно, це лише початок: ми рухаємося до створення мережі дронів, яка охоплює всю Естонію. Нещодавні інциденти з безпілотниками показують, що ми дуже реалістично оцінювали ризики та своєчасно ухвалювали рішення щодо розвитку наших можливостей», – заявив Таро.

    За планами уряду, до кінця року обладнання для виявлення та моніторингу дронів має з’явитися вздовж усього східного кордону країни. Йдеться про сотні кілометрів прикордонної інфраструктури, яка межує з Росією та частково проходить через важкодоступні лісисті райони, водойми та болотисту місцевість.

    Паралельно тривають роботи зі створення комплексної системи охорони кордону. У п’ятницю представники Управління поліції та прикордонної охорони Естонії (PPA) представили міністру внутрішніх справ звіт про хід будівництва прикордонної інфраструктури поблизу Саатсе-Саапа, а також про розгортання нових систем спостереження вздовж річки Піуза, яка є природною частиною державного кордону.

    У відомстві повідомляють, що закупівлі обладнання для наступних ділянок уже тривають, а реалізація проєкту відбувається відповідно до графіка або навіть із випередженням запланованих термінів.

    Рішення про посилення захисту кордону було ухвалене на тлі зростання занепокоєння через безпілотні загрози в регіоні Балтійського моря та на східному фланзі НАТО. Останніми роками країни Балтії дедалі частіше повідомляють про інциденти за участю дронів, які порушують повітряний простір або з’являються поблизу критичної інфраструктури.

    Особливе занепокоєння викликають випадки, коли безпілотники невідомого походження фіксуються поблизу військових об’єктів, енергетичних підприємств, аеропортів або прикордонних районів. Уряди держав НАТО вважають, що подібні польоти можуть використовуватися для збору розвідувальної інформації, тестування систем протиповітряної оборони або здійснення інформаційно-психологічного тиску.

    Президент Латвії Едгарс Рінкевичс раніше закликав Європейський Союз розглянути можливість створення окремих механізмів фінансової підтримки прикордонних регіонів, які стикаються з дроновими загрозами внаслідок війни Росії проти України. На його думку, країни, що розташовані на зовнішньому кордоні ЄС і НАТО, несуть особливий безпековий тягар і потребують додаткових ресурсів для зміцнення оборони.

    Водночас міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна нещодавно виступив із резонансною заявою, в якій припустив, що Росія може навмисно спрямовувати українські безпілотники до повітряного простору країн НАТО для створення політичної напруги та спроб послабити підтримку України з боку західних союзників.

    Хоча Москва відкидає подібні звинувачення, країни Балтії останніми роками значно збільшили витрати на безпеку, модернізацію кордонів і розвиток систем раннього попередження. Після початку повномасштабної війни в Україні Естонія, Латвія та Литва суттєво розширили програми спостереження за повітряним простором і прискорили інтеграцію нових технологій у свої оборонні структури.

    Аналітики наголошують, що безпілотники стали однією з найсерйозніших асиметричних загроз XXI століття. Відносно невисока вартість виробництва та експлуатації дронів дозволяє використовувати їх не лише державам, а й недержавним групам, що значно ускладнює систему безпеки. Саме тому країни НАТО дедалі активніше інвестують у системи виявлення, радіоелектронної боротьби та перехоплення безпілотників.

    Естонський проєкт із розгортання мережі виявлення дронів розглядається як один із наймасштабніших подібних проєктів у Балтійському регіоні. У перспективі він має стати частиною ширшої архітектури безпеки, яка дозволить оперативно реагувати на повітряні загрози та забезпечити захист кордону в умовах зростаючої нестабільності в Європі.

    Таким чином, встановлення перших систем виявлення безпілотників на кордоні з Росією стало для Естонії не просто технічним оновленням прикордонної інфраструктури, а важливим стратегічним кроком у формуванні нової моделі безпеки, адаптованої до реалій сучасних конфліктів і технологічних викликів.

  • Буданов про мобілізацію: змінити можна лише підхід до людей, а не саму систему

    Буданов про мобілізацію: змінити можна лише підхід до людей, а не саму систему

    Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов висловився щодо можливих змін у системі мобілізації в Україні, наголосивши, що її базові принципи залишаться незмінними до завершення війни.

    За його словами, у нинішніх умовах повномасштабного протистояння радикально змінити саму модель мобілізації неможливо. Водночас він визнав, що окремі аспекти можуть бути переглянуті — зокрема, ті, що стосуються ставлення до людей.

    «Єдине, що можна спробувати реформувати — це прояви нелюдського ставлення під час примусового приводу. Але саме прояви, а не сам факт приводу», — зазначив він.

    Буданов підкреслив, що мобілізація залишається критично важливою складовою оборони держави, і її скасування або суттєве послаблення в умовах війни є неможливим. Він також наголосив, що українське суспільство має усвідомлювати необхідність цього процесу.

    Окремо він звернув увагу на суспільний парадокс: прагнення перемоги та одночасне небажання частини громадян брати участь у мобілізації. За його словами, це створює серйозний виклик для держави та системи комплектування.

    Тема мобілізації залишається однією з найчутливіших в Україні, особливо на тлі тривалої війни та потреби у постійному поповненні особового складу. Робота територіальних центрів комплектування (ТЦК) часто стає предметом суспільних дискусій, зокрема щодо методів вручення повісток та дотримання прав громадян.

    У цьому контексті Буданов наголосив, що основним напрямком можливих змін має стати саме гуманізація процесу, а не його скасування чи радикальна трансформація.

    Він також торкнувся загальної ситуації на фронті, зазначивши, що найближчі місяці можуть залишатися складними. За його оцінками, до осені Україна перебуватиме під значним тиском — як через дії російської армії, так і через зовнішньополітичні фактори.

    «Ми точно не програємо. Але якщо зменшимо темпи, є ризики», — підкреслив він.

    Окремо Буданов акцентував увагу на важливості технологічного розвитку. За його словами, без прориву у військових технологіях ефективність сучасних засобів, зокрема безпілотників, може знижуватися. Це пов’язано з постійною адаптацією противника та розвитком засобів протидії.

    Паралельно дискусії щодо мобілізації тривають і на рівні парламенту. Зокрема, народний депутат Федір Веніславський раніше заявляв про необхідність більш рівномірного проведення мобілізаційних заходів. За його словами, важливо забезпечити баланс між різними регіонами — як великими містами, так і сільською місцевістю.

    Експерти зазначають, що питання мобілізації є комплексним і потребує поєднання ефективності, прозорості та дотримання прав громадян. Умови війни змушують державу діяти швидко, однак водночас зростає запит суспільства на справедливість і зрозумілі правила.

    Заява Буданова відображає позицію влади: мобілізація залишатиметься незмінною за своєю суттю, але окремі її аспекти можуть бути переглянуті з урахуванням гуманітарного підходу та суспільного запиту.

  • Депутат Веревський може стати власником Одеського припортового заводу

    Депутат Веревський може стати власником Одеського припортового заводу

    Одеський припортовий завод, один із найбільших та стратегічно важливих промислових об’єктів країни, опинився у центрі гострої публічної дискусії на тлі оголошеної Фондом державного майна великої приватизації. За повідомленнями активістів і кількох публікацій у мережі, процес підготовки та проведення електронного аукціону викликає підозри щодо порушень і наявності заздалегідь «узгодженого» переможця.

    До приватизаційного лоту входить 99,5667% акцій підприємства та пакет із 45 одиниць нерухомого майна загальною площею понад 285 тис. кв. м — виробничі комплекси, логістичні потужності, соціально-оздоровчі об’єкти, а також об’єкти нерухомості на території Івано-Франківської області (зокрема пансіонат у Яремче). Офіційно аукціон має відбутися через систему ProZorro.Продажі 25 листопада 2025 року.

    Проте в низці дописів і заяв громадських активістів ідея «великої приватизації» подається як фасадна — і, мовляв, реальний розподіл активу вже відбувся в кулуарах. Зокрема, у повідомленнях фігурує назва компанії «Кернел Холдинг S.A.», яку пов’язують із бізнесменом Андрієм Веревським: нібито компанія вже внесла гарантійний внесок у розмірі 50 млн грн, через що сам аукціон розглядають багатьма як формальність із відомим наперед переможцем. Ці твердження подаються як позиція авторів публікацій і потребують підтвердження від сторін.

    У публічних заявах активістів і експертів лунає ще одна критична претензія: відсутність актуальної державної екологічної оцінки стану заводу та прилеглих територій. Зауважують, що згідно з вимогами для приватизації стратегічних об’єктів та об’єктів з потенційним впливом на довкілля, має бути проведена відповідна екологічна експертиза або оцінка — й використання застарілих висновків може ставити під сумнів законність подальших рішень. Якщо ці оцінки відсутні або не відповідають чинним вимогам, це може стати підставою для оскарження результатів аукціону в судовому порядку, наголошують правники, опитані в публікаціях.

    Критики приватизації також побоюються, що у разі передачі контрольного пакета «непрозорим» структурам буде створено ризики для національної безпеки та енергетичної незалежності: ОПЗ має важливі логістичні й виробничі функції, які можуть впливати на роботу критичної інфраструктури регіону. У світі подібні ризики зазвичай ретельно оцінюються компетентними органами під час продажу стратегічних активів, але у відкритих повідомленнях громадськості критикують швидкість і непрозорість поточної процедури.

  • 59-річного громадянина України депортували зі Словаччини через зв’язки з організованою злочинністю

    59-річного громадянина України депортували зі Словаччини через зв’язки з організованою злочинністю

    Словацька поліція нещодавно повідомила про депортацію 59-річного громадянина України через підозру в його зв’язках з іноземними спецслужбами та організованою злочинністю. Виявлені факти встановлюють, що чоловік мав контакти з особами, пов’язаними з діяльністю, що загрожує національній безпеці Словаччини.

    За офіційною інформацією, рішення ухвалено в межах адміністративного провадження відповідно до законодавства про проживання іноземців.

    За даними слідства, чоловік мав зв’язки з спецслужбами та організованою злочинністю. На підставі зібраних доказів компетентні органи визнали його перебування на території країни небажаним, що стало підставою для негайної депортації.

    Разом із примусовою депортацією українцю заборонено в’їзд не лише до Словаччини, а й до всіх країн ЄС на два роки. Правоохоронці наголосили, що депортація відбулася без затримок та в повній відповідності до закону. Оскарження цього рішення в судовому порядку виявилося неможливим, оскільки відповідні органи виключили можливість апеляції, а сам фігурант справи не скористався правом на юридичний захист.

    Словацька поліція заявила, що продовжить жорстку боротьбу з будь-якими формами організованої злочинності та іноземного впливу, який може загрожувати державній безпеці. У відомстві підкреслили, що будь-які дії, які можуть дестабілізувати ситуацію в країні, не залишаться без відповідної реакції.

  • Прийняття Радою закону про посилення мобілізації: основні положення

    Прийняття Радою закону про посилення мобілізації: основні положення

    Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт щодо посилення мобілізації, який отримав номер №10449. Цей крок української влади визнається як надзвичайно важливий для протистояння російській агресії, але зазнає критики з боку опозиції через відсутність конкретних термінів демобілізації та суворі норми покарання для ухилянтів.

    Проєкт було підтримано 283 голосами депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).

    Основні зміни, внесені до законопроєкту, передбачаються наступним чином: початкову версію проєкту, яку було ухвалено у першому читанні 7 лютого, значно перероблено після внесення понад чотирьох тисяч поправок від депутатів. Профільний комітет з національної безпеки працював над цими поправками майже два місяці.

    Початковий проєкт щодо мобілізації було внесено в парламент наприкінці 2023 року, але після критики з боку Міністерства оборони він був відкликаний. Після цього Міністерство підготувало нову версію.

    Посилення мобілізації, за словами влади, необхідне для максимального забезпечення військового складу та поповнення втрат, зазначених під час понад двохрічної війни з Росією.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв про плани мобілізувати в цьому році приблизно 450-500 тисяч новобранців. Проте головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський вказав, що цю кількість можуть зменшити після оцінки внутрішніх можливостей та уточнення складу ЗСУ.

    Під час голосування за закон про мобілізацію головний командувач ЗСУ та міністр оборони присутні були у залі, але не виступали перед депутатами. На попередньому засіданні більшість парламентарів підтримала ідею вислухати військове керівництво.

    Єдиний, хто виступив під час засідання, це командувач Об’єднаних сил генерал Юрій Содоль, який підкреслив критичну ситуацію на фронті та зазначив, що оборона тримається на межі можливостей.

    Закон спрямований на оновлення даних щодо військовозобов’язаних та їх облік. Це полегшить процес мобілізації для влади, оскільки територіальні центри комплектування (ТЦК) матимуть актуальну інформацію про потенційних новобранців.

    Громадяни повинні особисто звертатися до військкоматів для отримання військово-облікових документів, уникнувши таким чином “виловування” їх співробітниками ТЦК на вулицях.

    Чоловіки у віці від 18 до 60 років мають 60 днів на оновлення своїх облікових даних у військкоматі, центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або через електронний кабінет призовника.

    Також вони повинні мати та носити при собі військово-облікові документи, які можуть бути вимагані поліцією чи працівниками ТЦК. Без таких документів українці за кордоном не матимуть доступу до оформлення паспорта чи консульських послуг.

    Місцеві державні органи мають активно сприяти мобілізації.

    Громадяни, які знаходяться на військовому обліку, можуть добровільно зареєструвати свій електронний кабінет.

    Відстрочка від служби для аспірантів, які навчаються на контракті, та для осіб, які отримують наступну освіту, не вищу за попередню, скасовується.

    Закон встановлює “базову військову підготовку” замість строкової служби для громадян. Її можна пройти під час навчання у вищих навчальних закладах або у тренувальних центрах Збройних сил України з 1 вересня 2025 року.

    Ухилянтів від мобілізації чекають проблеми із законом, включаючи позбавлення водійських прав через суд за вимогою ТЦК. Також їх очікує значне збільшення штрафів.

    Військкомат може звертатися в поліцію з проханням затримати ухилянта. Якщо це неможливо, то ТЦК може надіслати громадянину рекомендований лист з вимогою з’явитися у військкоматі. Цей лист вважається врученим, навіть якщо людина його не отримала. Якщо після цього вона добровільно протягом 10 календарних днів не з’явиться у військкоматі, то військкомат має право звернутися до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.

    Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції.

    Проєкт закону передбачає низку винятків з обов’язкової мобілізації для певних категорій громадян.

    Ці винятки стосуються осіб з інвалідністю, батьків трьох або більше неповнолітніх дітей (за винятком тих, хто має заборгованість із сплати аліментів), одиноких батьків, що самостійно виховують неповнолітню дитину.

    Також від мобілізації звільняються усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю або недієздатних осіб, громадяни, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти.

    Відстрочку від мобілізації можуть отримати також співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їх помічники (не більше двох), керівники міністерств і їх заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади, а також члени Рахункової палати.

    Закон також не передбачає призову на військову службу для студентів, які здобувають професійну або вищу освіту за денною або дуальною формою навчання, і які отримують рівень освіти вищий за попередній. Також винятково звільняються від мобілізації наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють не менше як на 0,75 ставки.

    Лише за бажанням можуть бути мобілізовані громадяни з інвалідністю, бійців, звільнених з полону, а також особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку.

    Закон також визначає, що всі мобілізовані мають пройти військову підготовку і мають право самостійно звернутися до рекрутингових центрів замість примусового призову через ТЦК.

    Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, яка була включена до першої версії проєкту закону, в останній момент була виключена з документа. Цю правку підтримали 227 депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).

  • Скільки правок в новому законопроєкті про мобілізацію розглянули в Комітеті з нацбезпеки

    Скільки правок в новому законопроєкті про мобілізацію розглянули в Комітеті з нацбезпеки

    На основі інформації від джерел у парламенті стає відомо, що Офіс Президента наказав розглянути всі пропозиції до законопроєкту щодо мобілізації до кінця цього тижня. Генеральний штаб терміново вимагає ухвалити закон із жорсткими нормами, щоб поповнити резерви до кінця весни. Робота Комітету з національної безпеки щодо розгляду правок у законопроєкті триває. Сьогодні вже розглянуто 875 пропозицій.

    Цю інформацію оприлюднив на своїй сторінці в соціальній мережі народний депутат Олексій Гончаренко. За його словами, Комітет продовжує розгляд правок, і це займає час. “Сьогодні ми дійшли до 875 правок. На завтра плануємо розглянути близько половини від загальної кількості, яка перевищує 4000. Чи зможемо це виконати – питання, але я буду тримати вас в курсі подій”, – підкреслив Гончаренко.

    Нагадаємо, що розгляд пропозицій до законопроєкту про мобілізацію уповільнюють самі депутати. На засідання Комітету з національної безпеки приходить лише частина обраних представників, і розглядаються правки тільки в присутності їхніх авторів.

  • У Давосі відбувається четверта зустріч радників з нацбезпеки щодо Української Формули світу

    У Давосі відбувається четверта зустріч радників з нацбезпеки щодо Української Формули світу

    Голова Офісу президента України, Андрій Єрмак, оголосив про проведення четвертої зустрічі радників із національної безпеки у швейцарському Давосі, у якій беруть участь представники 81 країни.

    Представники 39 країн Європи, 18 країн Азії, 12 країн Африки, 6 Південної Америки, 3 Північної Америки та 2 Океанії взяли участь у цьому важливому заході. Єрмак зауважив, що це позитивний сигнал і вказав на постійне зростання кількості країн, що приєднуються до спільної роботи над загальним планом дій, що базується на українській Формулі світу.

    “Сьогодні в Давосі ми обговорюємо світовий порядок та справедливість. Я висловлюю подяку Швейцарії за їхню участь у консультаціях та швидке приєднання до роботи”, – зазначив він.

    Єрмак наголосив, що ця зустріч є логічним продовженням попередньої зустрічі на Мальті, де було розглянуто перші п’ять пунктів української Формули світу. На Давоській зустрічі планується обговорити ще п’ять пунктів, серед яких виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації та повторення конфлікту, а також підтвердження завершення війни.

    “Ми повинні визначитися щодо подальших дій і погодити формат проведення Глобального саміту світу. Потрібна платформа, яка зафіксує конкретні етапи нашого комплексного плану. Щоб рухатися вперед, нам необхідно узгодити формат проведення Установчого саміту світу”, – додав Єрмак.

    На зустрічі у Давосі також заплановані спеціальні сесії для розвитку п’ятьох пунктів Формули миру, які були представлені на Мальті, зокрема у сферах продовольчої безпеки та гуманітарних аспектів війни.

    Раніше повідомили, що президент Володимир Зеленський виступить з особливим зверненням на Всесвітньому економічному форумі у Давосі 16 січня.