Golosnovinua.com

Позначка: Нацгвардія

  • Критичний рубіж оборони: в «Азові» розкрили деталі важких боїв та співвідношення сил на Добропільському напрямку

    Критичний рубіж оборони: в «Азові» розкрили деталі важких боїв та співвідношення сил на Добропільському напрямку

    Добропільський напрямок на сьогодні залишається одним із найбільш критичних та пріоритетних векторів для наступальних операцій російських окупаційних військ на східному фронті. Ворог зосередив тут колосальні ресурси, намагаючись прорвати українську лінію оборони та вийти на стратегічно важливі логістичні розв’язки. Про надзвичайно складну оперативну обстановку та титанічні зусилля українських захисників в інтерв’ю виданню LIGA.net детально розповів військовослужбовець із позивним «Лакі», який командує 41-м полком безпілотних систем Pilum, що виконує бойові завдання у складі Першого корпусу Національної гвардії України. За його словами, наразі головним завданням Сил оборони на цій ділянці є максимальна стабілізація ситуації та вирівнювання лінії бойового зіткнення, що вимагає надлюдських зусиль в умовах тотальної чисельної переваги противника та безперервних ворожих штурмів.

    Ключовою проблемою на Добропільському напрямку залишається безпрецедентна диспропорція в живій силі. Як відверто зазначив командир полку, співвідношення між українськими оборонцями та російськими окупантами тут становить один до шести, а на деяких критичних рубежах сягає навіть одного до семи на користь ворога. Така разюча нерівність означає, що на кожну українську позицію накочуються постійні хвилі ворожої піхоти, підкріплені масованими артилерійськими обстрілами та ударами керованих авіабомб. Російське командування, не рахуючись із власними втратами, застосовує тактику безперервного продавлювання фронту, намагаючись знайти слабкі місця в українській обороні за рахунок виснаження захисників. Утримувати позиції за таких умов — це завдання, що межує з неможливим і вимагає від українських піхотинців найвищого рівня тактичної майстерності, витримки та сталевої дисципліни.

    В умовах такого жорсткого дефіциту піхотних резервів вирішальну роль у стримуванні ворожої навали відіграють високотехнологічні підрозділи, зокрема такі, як 41-й полк безпілотних систем Pilum. Безпілотна авіація стала тим самим асиметричним інструментом, який дозволяє Силам оборони ефективно компенсувати чисельну перевагу росіян. Оператори FPV-дронів, розвідувальних крил та важких ударних коптерів-бомбардувальників працюють у цілодобовому режимі, знищуючи ворожу бронетехніку ще на підступах до позицій, зриваючи ротації противника та розбиваючи штурмові групи піхоти до того, як вони встигнуть вступити в ближній стрілецький бій. Завдяки ювелірній роботі підрозділів БПЛА українська піхота отримує життєво необхідну вогневу підтримку, що дозволяє утримувати рубежі навіть під час найінтенсивніших «м’ясних штурмів» окупантів.

    Процес стабілізації та вирівнювання ділянок фронту, про який згадав командир «Лакі», є складною і багатогранною військовою операцією. Вона передбачає не лише глуху оборону, але й проведення локальних контратак для зрізання ворожих виступів, ліквідацію загроз флалангового оточення та облаштування нових, більш вигідних вогневих позицій. Кожен метр землі на Добропільському напрямку дається ворогу ціною колосальних втрат, проте натиск агресора не слабшає. Українські військові, спираючись на симбіоз мужності піхоти та інноваційних технологій застосування дронів, продовжують щоденно перемелювати наступальний потенціал російської армії, виграючи дорогоцінний час для розгортання резервів та посилення загальної архітектури оборони на Донеччині.

     

  • Свіжа жива сила ворога на передовій: командувач Нацгвардії повідомив про прибуття нових мобілізованих росіян на Покровський напрямок

    Свіжа жива сила ворога на передовій: командувач Нацгвардії повідомив про прибуття нових мобілізованих росіян на Покровський напрямок

    Російське військове командування вже розпочало масоване перекидання новобранців чергової хвилі мобілізації безпосередньо на лінію бойового зіткнення для підтримання наступального тиску. Появу щойно мобілізованих окупантів українські захисники фіксують, зокрема, на одному з найгарячіших відтинків фронту – Покровському напрямку. Про це в ефірі Новини.LIVE повідомив командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, оцінивши боєздатність ворожих поповнень та перспективи противника на сході країни.

    Генерал наголосив, що прибуття живої сили противника не призведе до стратегічного колапсу оборони за умови чіткого виконання завдань кожним підрозділом на своїх рубежах. Командувач НГУ переконаний, що українські сили готові дати відсіч окупантам та зупинити їхнє просування вглиб української території.

    «Якщо бригади, командири та кожен військовослужбовець розуміють, як їм діяти на своїх напрямках, то все буде добре. Ми їх зупинимо. Не буде такого, що вони, мов таргани, хлинуть лавиною і зупиняться під Дніпром», – підкреслив Олександр Півненко.

    Командувач визнав імовірність локальних проривів, проте запевнив, що будь-які кризові ситуації оперативно купіруватимуться та стабілізуватимуться силами оборони. Він також повністю виключив можливість швидкого прориву ворога до головних агломерацій північної Донеччини найближчим часом, акцентувавши на тому, що плани окупантів захопити весь Донбас розіб’ються об затяжні кровопролитні міські бої.

    «Вони 100% не будуть воювати за Слов’янськ і Краматорськ цього року – цього не буде. Адже чому вони кажуть: “Віддайте нам Донбас”? А ви спробуйте забрати. Витратьте три роки – і заберіть. Подивимося, скільки ми вас знищимо за ці три роки», – підсумував генерал.

    Поповнення фронту новобранцями свідчить про намір політичного керівництва РФ компенсувати колосальні втрати в техніці та особовому складі живою силою, намагаючись за будь-яку ціну вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Проте масовий призов ненавчених резервістів не вирішує системних проблем армії РФ, а лише збільшує показники втрат загарбників у спробах протиснути міцну та ешелоновану оборону українських військ.

  • Децентралізація управління та іноземні легіони: Юрій Бутусов про виклики реформування армії за нового головкома

    Децентралізація управління та іноземні легіони: Юрій Бутусов про виклики реформування армії за нового головкома

    Зміна військового керівництва та заявлений перехід від жорсткої вертикалі до децентралізованого управління стали ключовими викликами для Сил оборони України на поточному етапі війни. Призначення нового головнокомандувача Михайла Драпатого ознаменувало спробу відійти від практики тотального мікроменеджменту, яка була характерною для стилю управління його попередника Олександра Сирського. Нова військова доктрина передбачає делегування ширших повноважень командирам на місцях, що має підвищити оперативність ухвалення тактичних рішень та гнучкість реагування на динамічні зміни бойової обстановки.

    Втім, реалізація цих концептуальних змін на практиці стикається зі значною інерцією величезної військової машини. За свідченням командира роти БПЛА 23-го штурмового полку у складі 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія» Юрія Бутусова, на рівні окремих підрозділів і ділянок фронту заявлені трансформації поки що залишаються непомітними. Процес реформування управління відбувається вкрай нерівномірно: на деяких напрямках система залишається незмінною, а швидкість впровадження нових підходів критично залежить від місцевого командування. Зокрема, плани щодо створення нових угруповань військ за зразком тих, що діяли на Донбасі, на багатьох ділянках так і залишилися на папері через відсутність чітких механізмів реалізації та ресурсного забезпечення.

    Окремою стратегічною проблемою залишається ефективність державної політики у сфері комплектування військ. Попри значний потенціал, поточна стратегія рекрутингу іноземних добровольців демонструє низьку ефективність. За умови побудови грамотної, прозорої та дебюрократизованої системи залучення іноземців, саме міжнародні контингенти могли б взяти на себе значну частину штурмових дій проти російських позицій по всій лінії фронту. Проте організація такого масштабного процесу вимагає комплексного державного підходу, гарантій правового статусу та налагодженої логістики, що неможливо реалізувати «за помахом пальців».

    Не менш гостро стоїть питання базового фінансового та матеріального забезпечення піхоти — основи будь-яких наземних операцій. Хронічні проблеми з фінансуванням піхотних підрозділів, затримки у постачанні необхідного спорядження та бюрократичні перепони безпосередньо впливають на боєздатність армії. Для успішного протистояння російській агресії нове командування має не лише змінити філософію управління, але й розв’язати фундаментальні логістично-фінансові проблеми, які стримують потенціал як українських бійців, так і іноземних добровольців на передовій.

  • Шанс на виправлення: суд дозволив кулеметнику повернутися на фронт після року самовільного залишення частини

    Шанс на виправлення: суд дозволив кулеметнику повернутися на фронт після року самовільного залишення частини

    Проблема самовільного залишення військової частини залишається одним із найскладніших викликів для підтримання дисципліни в лавах збройних сил під час тривалого збройного протистояння. Проте вітчизняна судова система демонструє гнучкий та прагматичний підхід до військовослужбовців, які усвідомили свою провину та виявили щире бажання повернутися до захисту держави. Показовим прикладом такого правосуддя стало рішення Київського районного суду міста Полтави, який звільнив від кримінальної відповідальності кулеметника, що понад рік переховувався від служби, але зрештою добровільно вирішив стати до зброї. Цей прецедент яскраво ілюструє дію нових законодавчих механізмів, спрямованих на повернення мотивованих бійців на фронт замість їхнього ув’язнення в тилу.

    Матеріали кримінального провадження розкривають непросту історію військовослужбовця, який ще двадцять першого серпня минулого року самовільно покинув місце тимчасової дислокації свого підрозділу. Боєць залишив позиції без жодного дозволу командування та за відсутності будь-яких поважних причин, фактично відсторонившись від виконання свого конституційного обов’язку. Понад рік чоловік переховувався та не брав участі в бойових діях, однак згодом його внутрішня мотивація змінилася. Двадцять п’ятого серпня поточного року втікач добровільно з’явився до відділення Державного бюро розслідувань у прифронтовому Краматорську, де офіційно заявив про своє тверде бажання продовжити військову службу та спокутувати провину перед суспільством.

    Під час судового розгляду, який завершився чотирнадцятого вересня, обвинувачений надав докази того, що він не просто планує повернутися до армії, а вже отримав офіційну згоду від командування однієї з військових частин Національної гвардії України на зарахування до їхніх лав. Дослідивши всі обставини справи, судді врахували низку ключових пом’якшувальних факторів. Вирішальним аргументом стало те, що чоловік раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності за подібні правопорушення чи дезертирство, а його рішення повернутися було абсолютно добровільним. Зважаючи на ці факти, суд постановив закрити кримінальне провадження, зобов’язавши відповідних командирів поновити бійця на службі та офіційно перевести його до лав Нацгвардії для подальшого виконання бойових завдань.

    Водночас судова практика щодо військових правопорушень знає і більш абсурдні випадки порушення дисципліни, які також завершуються випробувальними термінами. Зокрема, на Чернігівщині нещодавно винесли вирок іншому військовослужбовцю, який примудрився без поважних причин пропустити понад триста днів служби протягом п’яти років. Попри таке систематичне ухилення від виконання своїх безпосередніх обов’язків, чоловік якимось чином незаконно отримав понад чотириста сімнадцять тисяч гривень державного грошового забезпечення. За цей фінансовий та дисциплінарний проступок суд призначив йому два роки іспитового строку. Подібні інциденти трапляються і за участю цивільних осіб, коли емоційна напруга переростає у відкриті конфлікти з правоохоронцями. Так, у тому ж регіоні місцевій жительці призначили умовне покарання за те, що під час похорону загиблого воїна вона накинулася на поліцейського та вкусила його, намагаючись у такий радикальний спосіб висловити протест проти законного затримання свого чоловіка. Усі ці справи демонструють, що правосуддя в умовах воєнного стану намагається балансувати між суворістю закону та необхідністю збереження людського ресурсу для подальшої оборони країни.

  • Квартира в Болгарії та мільйони поза декларацією: нові деталі справи екскерівника логістики Нацгвардії

    Квартира в Болгарії та мільйони поза декларацією: нові деталі справи екскерівника логістики Нацгвардії

    У справі колишнього керівника департаменту логістики Національної гвардії України Сергія Гриценка з’явилися нові деталі. Під час розслідування закупівель для Нацгвардії правоохоронці досліджують не лише можливі збитки за контрактами на бронетехніку, а й статки експосадовця та його цивільної партнерки. Серед матеріалів слідства фігурує договір на придбання квартири в Болгарії вартістю понад 66 тисяч євро.

    За даними матеріалів кримінального провадження, під час обшуків у травні 2025 року детективи НАБУ отримали доступ до телефону Світлани Коляди, яку слідство пов’язує із Сергієм Гриценком. Аналіз листування, за версією правоохоронців, дозволив виявити документи щодо нерухомості за кордоном.

    Зокрема, у березні 2025 року на телефон Коляди нібито надійшов договір купівлі-продажу болгарської нерухомості. У документі йдеться про квартиру площею понад 80 квадратних метрів у районі курортного Сонячного берега неподалік Несебра. Вартість об’єкта за договором становила понад 66 тисяч євро.

    Обставини придбання цієї квартири та джерело коштів, за даними слідства, мають значення для кримінального провадження. Водночас сам факт наявності договору ще не доводить незаконного придбання нерухомості або належність коштів Гриценку.

    Що виявило НАЗК

    Окремим напрямом стала перевірка декларацій колишнього посадовця. Національне агентство з питань запобігання корупції проводить повні перевірки декларацій саме для виявлення можливого недекларування активів, необґрунтованих доходів та інших невідповідностей.

    У справі Гриценка, за наведеними матеріалами, НАЗК виявило невідповідності у відомостях про майно та доходи на суму близько 28 млн грн. Серед об’єктів, які могли залишитися поза деклараціями, згадуються нерухомість в Ірпені, земельні ділянки, транспортні засоби, банківські кошти та нежитлове приміщення.

    Однією з ключових обставин стала інформація про спільне проживання Гриценка та Коляди. За матеріалами перевірки, у них є спільна дитина, а фактичні обставини проживання могли свідчити про наявність сімейних відносин, які підлягали врахуванню під час декларування.

    Справа з бронетехнікою

    Паралельно правоохоронці розслідують закупівлі бронетранспортерів для Нацгвардії. Йдеться про техніку британського виробництва, яку закуповували через посередницькі структури.

    За версією слідства, різниця між фактичною ринковою вартістю техніки та ціною окремих закупівель могла становити щонайменше 199 млн грн. В іншому епізоді правоохоронці перевіряють можливе завдання державі збитків більш ніж на 190 млн грн.

    Саме ці обставини стали частиною масштабного кримінального розслідування, у межах якого правоохоронці вивчають фінансові операції, майновий стан фігурантів та можливе походження їхніх активів.

    Гриценко після розголосу справи втратив посаду. Наразі розслідування триває, а остаточні висновки щодо законності придбання нерухомості, декларування активів та можливих збитків державі має дати суд.

  • Пікалова з «Кварталу 95» помітили в журі військового конкурсу: чим артист займається у Нацгвардії

    Пікалова з «Кварталу 95» помітили в журі військового конкурсу: чим артист займається у Нацгвардії

    Актор і автор студії «Квартал 95» Олександр Пікалов, який після початку повномасштабного вторгнення Росії вступив до лав Національної гвардії України, знову з’явився на публіці як військовослужбовець. Цього разу артиста помітили серед членів журі пісенного конкурсу «Голос Нацгвардії». Це привернуло увагу до питання про те, чим саме Пікалов займається у війську, адже раніше він відмовився детально розповідати про свої службові обов’язки.

    Про участь артиста в конкурсі повідомив музикант Сергій Ярошенко, який представляв у «Голосі Нацгвардії» свою військову частину. Він опублікував у Facebook спільну фотографію з Пікаловим і зазначив, що актор був одним із членів журі конкурсу.

    Ярошенко назвав Пікалова актором та автором студії «Квартал 95», військовослужбовцем НГУ і членом журі «Голосу Нацгвардії». Таким чином, публічно підтверджена щонайменше його участь у цьому культурному заході Національної гвардії.

    Водночас робити з цього висновок, що суддівство музичних конкурсів є основним службовим обов’язком Пікалова, підстав немає. Інформація про повний перелік його нинішніх завдань у Нацгвардії у відкритому доступі відсутня.

    Як Пікалов потрапив до Нацгвардії

    До Національної гвардії Олександр Пікалов долучився ще на початку повномасштабної війни. У квітні 2022 року артист повідомив, що вже склав військову присягу та вступив до НГУ. До цього він активно займався волонтерством.

    Тоді Пікалов розповідав, що зранку очікував команди, після чого сідав у волонтерський мікроавтобус і їхав туди, де була потрібна допомога. Він перевозив, зокрема, медикаменти, продукти та пальне.

    Актор пояснював своє рішення бажанням бути корисним країні. Водночас навіть після вступу до Нацгвардії він не повністю залишив творчу діяльність. Зокрема, разом із Євгеном Кошовим Пікалов працював над гумористичними випусками «Байрактар NEWS».

    Пізніше Євген Кошовий також підтверджував, що Пікалов та інший представник команди «Кварталу» Володимир Мартинець вступили до Національної гвардії після початку великої війни.

    Де саме проходив службу Пікалов

    Більше подробиць щодо військової служби артиста з’явилося пізніше.

    Згідно з оприлюдненою у медіа інформацією з відповіді Головного управління Національної гвардії, Пікалова призвали на військову службу під час мобілізації 28 лютого 2022 року.

    До 17 січня 2024 року він проходив службу у військовій частині 3066 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Станом на 24 січня 2024 року Пікалов уже проходив службу в Іміджево-видавничому центрі Національної гвардії України.

    Ця деталь дає певне уявлення про можливий характер його роботи після переведення, однак сама назва підрозділу не дозволяє стверджувати, яку конкретно посаду обіймає артист або які завдання він виконує щодня.

    Саме тому участь Пікалова в журі «Голосу Нацгвардії» логічно вписується у публічну та культурну діяльність НГУ, але не доводить, що це є його єдиною чи головною функцією у війську.

    Пікалов відмовився розкривати свої обов’язки

    Інтерес до служби артиста посилився влітку 2026 року. У липні Пікалов підтвердив свою належність до Національної гвардії, однак не став детально відповідати на запитання журналістів про те, чим саме займається.

    Він пояснив небажання розголошувати інформацію міркуваннями, пов’язаними зі службою, і обмежився тим, що виконує завдання, які отримує від командування.

    При цьому Пікалов продовжував з’являтися у творчих проєктах «Кварталу 95». Сам факт участі військовослужбовця в концертах чи інших заходах не означає автоматично припинення військової служби. Раніше Євген Кошовий розповідав, що для військовослужбовців із команди оформлювали відповідні офіційні звернення, щоб вони могли брати участь у виступах або зйомках.

    Тепер же Пікалов з’явився вже на заході, безпосередньо пов’язаному з Національною гвардією.

    Що таке «Голос Нацгвардії»

    «Голос Нацгвардії» — пісенний конкурс за участю військовослужбовців. Судячи з повідомлення Сергія Ярошенка, учасники представляють у ньому свої військові частини.

    Для Пікалова участь у журі такого конкурсу виглядає закономірною з огляду на багаторічний досвід у шоу-бізнесі. Він багато років працював актором і автором «Кварталу 95», а також був художнім керівником «Жіночого кварталу». Тобто професійний досвід артиста безпосередньо пов’язаний зі сценою, роботою з виконавцями та розважальними проєктами.

    Водночас у відкритих джерелах наразі немає підстав стверджувати, що участь у «Голосі Нацгвардії» розкриває всі його військові обов’язки.

    Не лише служба: чим Пікалов займався під час війни

    Паралельно з військовою та творчою діяльністю Пікалов займається благодійністю. У серпні 2022 року він заснував власний благодійний фонд. Спочатку організація зосередилася на допомозі дітям-переселенцям із Маріуполя, а згодом почала реалізовувати освітні, соціальні та реабілітаційні проєкти для дітей, які постраждали від війни, а також дітей військовослужбовців та представників критично важливих професій.

    Таким чином, після лютого 2022 року діяльність Пікалова розділилася одразу між кількома напрямами — військовою службою, волонтерством, благодійністю та періодичною участю у творчих проєктах.

    Нова поява артиста серед журі «Голосу Нацгвардії» частково проливає світло на його діяльність у структурі НГУ, але головного питання все ще не закриває. Пікалов публічно не називає своєї конкретної посади та повного переліку службових обов’язків, а доступна інформація підтверджує лише окремі етапи його служби.

    Точно відомо, що він був мобілізований у 2022 році, служив у військовій частині 3066, згодом був переведений до Іміджево-видавничого центру Нацгвардії, а тепер з’явився як член журі пісенного конкурсу НГУ. Тому твердження, що Пікалов у війську займається виключно концертами або музичними конкурсами, наразі було б необґрунтованим.

    Сам артист свою позицію щодо подробиць служби сформулював ще в липні: конкретні завдання він не розголошує та заявляє, що виконує те, що доручають командири.

  • Україна повернула 160 полонених: серед звільнених — оборонці Маріуполя

    Україна повернула 160 полонених: серед звільнених — оборонці Маріуполя

    У результаті чергового обміну з Російською Федерацією Україна змогла повернути додому 160 своїх громадян, які перебували в російському полоні з 2022 року. Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, наголосивши, що йдеться про одну з важливих гуманітарних операцій із повернення українських захисників, які тривалий час перебували в умовах ізоляції.

    За словами глави держави, всі звільнені сьогодні військові потрапили в полон ще на початкових етапах повномасштабного вторгнення Росії та утримувалися там понад два роки. Серед них військовослужбовці різних складових Сил оборони України, зокрема Збройних сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Президент підкреслив, що всі ці люди брали участь у найзапекліших боях, захищаючи Україну на різних напрямках фронту, включно з Маріуполем та територією металургійного комбінату “Азовсталь”, який став одним із символів оборони міста у 2022 році.

    Окремо зазначається, що серед звільнених значну частину становлять саме оборонці Маріуполя, які провели в російському полоні тривалий час після важких боїв за місто. Загалом таких військових серед повернутих сьогодні — 115 осіб, що робить цей обмін одним із наймасштабніших саме для захисників цього напрямку. Крім того, серед звільнених є як солдати і сержанти, так і офіцери, яких у межах цього обміну вдалося повернути 58.

    У Координаційному штабі повідомили, що цей обмін став уже 76-м від початку повномасштабної війни та мав комбінований характер, тобто включав повернення військових із різних родів військ і підрозділів. Додому повернулися представники Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, Повітряних сил, Військово-морських сил, Сил підтримки, Медичних сил, а також бійці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.

    Усі звільнені сьогодні військові пройдуть комплексне медичне обстеження після повернення в Україну, отримають необхідну медичну допомогу та реабілітацію, а також передбачені державою грошові виплати та соціальну підтримку. Окрему увагу буде приділено їхній психологічній реабілітації, адже більшість із них провели в умовах ізоляції понад два роки, що потребує тривалого відновлення як фізичного, так і ментального стану.

    У Координаційному штабі також наголосили, що загалом за час його роботи з російського полону вдалося повернути вже 9606 українських громадян, серед яких як військові, так і цивільні. Цей показник включає всі етапи обмінів, які відбувалися від початку повномасштабного вторгнення, і залишається одним із ключових напрямків гуманітарної діяльності держави.

    Українська влада підкреслює, що робота з повернення полонених триває безперервно, а кожен обмін є результатом складних переговорів за участі різних державних інституцій та міжнародних партнерів. У пріоритеті залишається повернення всіх українців, які досі перебувають у російській неволі, незалежно від їхнього статусу або місця утримання.

  • «Буде їм дуже важко»: у Нацгвардії заявили про удари по логістиці РФ і Криму

    «Буде їм дуже важко»: у Нацгвардії заявили про удари по логістиці РФ і Криму

    Сили оборони України продовжують системну роботу з ураження та перекриття логістики російських військ, зокрема на тимчасово окупованій території Криму. Про це в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заявив командувач Національної гвардії України, генерал-майор Олександр Півненко, коментуючи роль безпілотних систем та загальну тактику українських сил у війні.

    За його словами, ключовим напрямком роботи українських підрозділів залишається поступове ускладнення забезпечення російського угруповання на фронті, зокрема шляхом ударів по логістичних маршрутах, складах, транспортних вузлах та інфраструктурі, яка забезпечує постачання боєприпасів, техніки та пального. Півненко наголосив, що Сили оборони послідовно нарощують використання безпілотних систем і розширюють їхню оперативну глибину, що дозволяє впливати не лише на передній край, а й на тилові райони противника.

    Окрему увагу командувач приділив ролі Сил безпілотних систем, які, за його словами, активно діють у тимчасово окупованому Криму. Він зазначив, що цей напрямок координується під керівництвом Роберта Бровді з позивним «Мадяр», і що українські підрозділи добре розуміють поставлені завдання та системно працюють над їх виконанням. За словами Півненка, ефективність таких операцій напряму залежить від масштабу застосування засобів ураження та кількості підготовлених екіпажів безпілотників.

    Командувач НГУ підкреслив, що стратегічною метою є створення умов, за яких російські війська відчуватимуть постійні труднощі із забезпеченням на всіх рівнях. Він прямо зазначив, що українські сили мають намір настільки ускладнити логістику противника, щоб це суттєво впливало на його боєздатність. У цьому контексті Півненко заявив, що перекриття логістичних шляхів є одним із ключових інструментів сучасної війни, оскільки саме постачання визначає можливості ведення бойових дій.

    Водночас він звернув увагу на тактику російських військ, які, за його словами, через обмежені можливості на лінії фронту дедалі частіше завдають ударів по цивільній інфраструктурі України. Йдеться, зокрема, про атаки на енергетичні об’єкти, транспортні вузли та інші елементи критичної інфраструктури, а також спроби впливати на українську логістику на відстані 20–30 кілометрів у глибину. Півненко зазначив, що українська сторона враховує ці дії у плануванні власних операцій і адаптує тактику відповідно до змін на полі бою.

    На тлі цих заяв у тимчасово окупованому Криму протягом останніх днів фіксувалися вибухи та пожежі на низці об’єктів російської військової інфраструктури. За даними з відкритих джерел, у ніч на 20 червня сталася масштабна пожежа на території Таврійської ТЕС поблизу Сімферополя, після чого наступної ночі повідомлялося про нову серію атак безпілотників по об’єктах на півострові. Також повідомлялося про ураження порту в Керчі, який російські війська використовують як один із ключових логістичних вузлів для забезпечення свого угруповання на південному напрямку.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також коментував результати дій Сил оборони, зазначаючи, що українські підрозділи продовжують завдавати ударів по військовій та логістичній інфраструктурі противника на окупованих територіях. У свою чергу аналітики зазначають, що такі операції мають системний характер і спрямовані на поступове послаблення можливостей російської армії утримувати контроль над логістично складними напрямками.

    Таким чином, за словами представників українського військового командування, зокрема Олександра Півненка, поточна стратегія Сил оборони полягає у тривалому та багаторівневому тиску на логістику противника, що в перспективі має знизити його здатність до ведення активних бойових дій та ускладнити утримання окупованих територій.

  • Пожежні авто за пів мільярда і штраф на 90 млн: АМКУ викрив тендерну змову, але схема може вижити через «фірми-клони»

    Пожежні авто за пів мільярда і штраф на 90 млн: АМКУ викрив тендерну змову, але схема може вижити через «фірми-клони»

    Антимонопольний комітет України викрив масштабну змову на закупівлі пожежних автоцистерн для ДСНС. Йдеться про тендер 2024 року з очікуваною вартістю понад 500 млн грн, у якому, за висновками АМКУ, дві компанії — ТОВ «Київський республіканський автоцентр» та ТОВ «Компанія Тітал» — не конкурували між собою, а узгоджували дії. У результаті Комітет оштрафував їх загалом на 90 млн грн.

    Рішення АМКУ ухвалив 28 травня 2026 року. У Комітеті встановили, що компанії координували поведінку на різних етапах закупівлі: під час підготовки документів, формування цінових пропозицій та навіть під час виконання договорів із виробництва техніки для потреб ДСНС. На думку регулятора, це свідчить про відсутність реальної конкуренції між учасниками торгів.

    Закупівлю проводило Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС. Предметом торгів були пожежні автоцистерни з ємністю цистерни для води не менше 5 тонн. Ще у травні 2025 року АМКУ офіційно розпочав розгляд справи №145-26.13/58-25 щодо можливих антиконкурентних узгоджених дій цих двох товариств.

    За результатами розслідування дії компаній кваліфікували як порушення законодавства про захист економічної конкуренції — антиконкурентні узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів. Загальна сума штрафу становить 90 млн грн. За даними «Телеграфу», «Київський республіканський автоцентр» отримав 50 млн грн штрафу, а «Компанія Тітал» — 40 млн грн.

    Однак грошовий штраф — не єдиний наслідок. Відповідно до законодавства про публічні закупівлі, компанії, яких протягом останніх трьох років притягнули до відповідальності за спотворення результатів тендерів, не можуть брати участь у процедурах закупівель. Це означає, що фігуранти рішення АМКУ ризикують втратити доступ до державних торгів на три роки.

    На перший погляд, таке покарання виглядає серйозним ударом по бізнесу. Але журналістське розслідування «Телеграфу» звертає увагу на іншу проблему: навіть якщо конкретні юридичні особи потрапляють під обмеження, пов’язані з ними власники можуть продовжувати працювати через інші компанії зі схожим профілем. Саме тому ризик продовження тендерної «естафети» через пов’язані структури залишається високим.

    За даними матеріалу, обидві компанії роками працювали у вузькій, але дуже прибутковій ніші постачання спеціальної техніки для державних структур — ДСНС, Нацгвардії, підприємств паливно-енергетичного комплексу та комунальних замовників. «Компанія Тітал», як зазначає «Телеграф», за час роботи отримала державних контрактів на мільярди гривень, а «Київський республіканський автоцентр» також має величезний портфель держзамовлень.

    Окрему увагу журналісти звертають на пов’язані компанії родини Затхеїв, які фігурують у контексті «Київського республіканського автоцентру». У матеріалі згадуються, зокрема, ТОВ «ВК “Автотранспортник”», ТОВ «УКР ТРАК», ТОВ «КАТЕКС ЛТД», ТОВ ФТКП «ТРАНСКОМ», ТОВ «АВТОЕКСПО», а також компанії з назвою «КАМАЗ». Саме такі структури, за припущенням авторів розслідування, можуть продовжити участь у тендерах, навіть якщо основну компанію заблокують.

    Історія з АМКУ — не перший скандальний епізод навколо цих постачальників. Конфлікт «Київського республіканського автоцентру» з «Укргазвидобуванням» щодо тендеру 2018 року на постачання автомобільних кранів. За версією журналістів, компанія мала поставити техніку, яка відповідала б екологічному стандарту Євро-5 та могла б пересуватися дорогами загального користування, але згодом виник судовий конфлікт щодо виконання умов договору.

    Ще один резонансний епізод стосується закупівлі російських КамАЗів для Національної гвардії у 2014 році — вже після анексії Криму та початку війни на Донбасі. За даними розслідування, через пов’язану компанію було продано 29 автомобілів російського виробництва на суму 27,7 млн грн. Цей епізод викликав суспільний резонанс через походження техніки.

    Не менш проблемним виглядає і бекграунд «Компанії Тітал». У відкритих джерелах є згадки про значні контракти компанії з ДСНС: наприклад, у 2019 році вона виграла тендер на постачання трьох пожежних автомобілів із телескопічними підйомниками для ДСНС Києва на 49,42 млн грн.

    Також ідеться про судові та податкові претензії до компанії, зокрема про справи, пов’язані з ПДВ та можливим ухиленням від сплати податків. Водночас остаточні висновки щодо кримінальної відповідальності можуть робити лише суди, тому ці епізоди потребують юридично обережної оцінки.

    Ситуація навколо «пожежного» тендеру демонструє системну проблему державних закупівель: формальна конкуренція не завжди означає реальне змагання між постачальниками. Якщо учасники торгів пов’язані між собою або узгоджують поведінку, держава фактично втрачає шанс отримати найкращу ціну та якісну техніку на чесних умовах.

    Особливо небезпечно це виглядає у сфері спецтехніки для ДСНС. Пожежні автоцистерни, підйомники, аварійно-рятувальні машини та інша техніка — це не просто дорогі закупівлі. Від їхньої якості, своєчасного постачання та реальної вартості залежить здатність рятувальників реагувати на пожежі, обстріли, руйнування та надзвичайні ситуації.

    Тому рішення АМКУ може стати важливим прецедентом, але лише за однієї умови: якщо покарання торкнеться не тільки назв компаній, а й реальних механізмів, через які пов’язані бізнес-групи можуть продовжувати освоювати бюджетні кошти. Інакше штраф у 90 млн грн ризикує стати просто дорогою, але не смертельною платою за участь у багатомільярдному ринку державних закупівель.

  • Зеленський оновив керівництво Нацгвардії

    Зеленський оновив керівництво Нацгвардії

    Президент України Володимир Зеленський провів кадрові зміни у керівництві Національної гвардії України, звільнивши одного із заступників командувача НГУ та призначивши на цю посаду Героя України, командира 14-ї бригади оперативного призначення «Червона Калина» Олега Мироненка.

    Відповідні укази глава держави підписав 3 червня. Згідно з указом №469/2026, з посади заступника командувача Національної гвардії України звільнено Олексія Осипенка. Іншим документом – указом №470/2026 – президент призначив новим заступником командувача НГУ Олега Мироненка. Обидва укази набрали чинності з моменту офіційного оприлюднення.

    Призначення Мироненка відбулося на тлі кадрових змін у секторі безпеки та оборони, про які останнім часом неодноразово заявляло керівництво держави. Влада наголошує на необхідності посилення управлінської ефективності та підвищення координації між військовими структурами в умовах триваючої війни з Росією.

    Олег Мироненко є одним із найбільш відомих командирів Національної гвардії. Свою військову службу він розпочав ще у 2014 році після початку російської агресії проти України. Тоді він брав участь у звільненні будівлі Харківської обласної державної адміністрації від проросійських сил, а також виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції на сході країни.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Мироненко долучився до оборони Київської області. Надалі під його командуванням підрозділи Нацгвардії брали участь у бойових діях на Луганському, Донецькому та Запорізькому напрямках, виконуючи завдання як оборонного, так і наступального характеру.

    За роки служби військовий отримав низку державних нагород. Він є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького та нагороджений орденами «За мужність» II і III ступенів. У 2025 році президент присвоїв Мироненку звання Героя України за особисту мужність і вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності країни.

    Кадрове рішення щодо призначення Мироненка стало черговим кроком у процесі оновлення керівного складу силового блоку. Напередодні Кабінет міністрів звільнив двох заступників міністра оборони – Івана Гаврилюка та Євгена Мойсюка. Раніше президент Зеленський також анонсував нові кадрові перестановки після консультацій із прем’єр-міністром Юлією Свириденко.

    За словами глави держави, оновлення кадрового складу має сприяти підвищенню ефективності роботи державних інституцій, посиленню обороноздатності країни та покращенню взаємодії між урядом, парламентом і силовими структурами.