Golosnovinua.com

Позначка: національна безпека

  • Санкції з політичним резонансом: Зеленський вдарив обмеженнями по Богдану та ще чотирьох фігурантах

    Санкції з політичним резонансом: Зеленський вдарив обмеженнями по Богдану та ще чотирьох фігурантах

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти п’ятьох осіб, серед яких — колишній керівник Офісу президента Андрій Богдан. Відповідна інформація оприлюднена на офіційному ресурсі глави держави.

    Окрім Богдана, санкції запроваджені проти українського бізнесмена Богдана Пукіша, російського підприємця Алана Кірюхіна, а також двох представників російського спортивного середовища — Станіслава Позднякова та Михайла Маміашвілі, яких українська сторона пов’язує з пропагандистською діяльністю у сфері спорту.

    Рішення РНБО передбачає комплекс обмежувальних заходів. Зокрема, йдеться про блокування активів, заборону здійснення торговельних операцій, обмеження на виведення капіталу за межі України, а також анулювання або призупинення дії ліцензій та інших дозвільних документів. Окрім цього, санкції включають позбавлення державних нагород і заборону на участь у приватизації чи оренді державного майна строком на 10 років.

    Такі кроки вписуються у загальну політику держави щодо посилення санкційного тиску як на осіб, пов’язаних із країною-агресором, так і на тих, кого українська влада вважає загрозою національній безпеці або економічним інтересам.

    Окрему увагу привертає включення до санкційного списку Андрія Богдана — фігури, яка відігравала важливу роль у політичному житті України після перемоги Зеленського на президентських виборах 2019 року. Саме Богдан очолював Офіс президента у перший рік каденції глави держави та вважався одним із ключових архітекторів початкового етапу роботи нової влади.

    До призначення в ОП Богдан мав досвід роботи в уряді та юридичній сфері, зокрема був урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики, а також співпрацював як адвокат із бізнесменом Ігорем Коломойським. У лютому 2020 року його було звільнено з посади, після чого керівником Офісу президента став Андрій Єрмак.

    Аналітики зазначають, що включення колишніх високопосадовців до санкційних списків є нетиповим, але не безпрецедентним кроком для української політики. Це може свідчити як про зміну підходів до оцінки діяльності окремих осіб, так і про прагнення влади посилити контроль над внутрішніми процесами в умовах війни.

    Водночас експерти наголошують, що санкції є політичним і правовим інструментом, який використовується для швидкого реагування на загрози. Вони не замінюють кримінального переслідування, але можуть обмежити можливості фігурантів здійснювати фінансову чи іншу діяльність.

    Що стосується інших осіб у списку, то їх включення пов’язують із діяльністю, яка, за оцінками української сторони, сприяє російській пропаганді або економічним інтересам РФ. Зокрема, представники спортивних організацій можуть бути причетні до використання спорту як інструменту політичного впливу.

    Санкційна політика України суттєво активізувалася після початку повномасштабної війни. РНБО регулярно ухвалює рішення про введення обмежень проти фізичних і юридичних осіб, які, на думку держави, становлять загрозу безпеці або співпрацюють із країною-агресором.

    Важливим аспектом є і міжнародний контекст. Україна прагне синхронізувати свою санкційну політику з партнерами, зокрема країнами Європейського Союзу та США. Це дозволяє підвищити ефективність обмежень і ускладнити обхід санкцій через інші юрисдикції.

    Політичні оглядачі також звертають увагу, що подібні рішення можуть мати як внутрішньополітичні, так і зовнішньополітичні наслідки. Вони впливають на баланс сил у політичному середовищі та сигналізують про наміри влади щодо подальших дій.

    Наразі офіційні причини включення конкретних осіб до санкційного списку детально не розкриті. Це типова практика, оскільки частина інформації може мати обмежений доступ із міркувань безпеки.

    Очікується, що в найближчий час можуть з’явитися додаткові роз’яснення або нові рішення РНБО, які продовжать формування санкційної політики держави.

    Указ Зеленського став ще одним кроком у напрямку посилення контролю над політичними та економічними процесами в Україні в умовах війни, водночас відкривши новий етап дискусій щодо ролі санкцій як інструменту державної політики.

  • Куба відкинула звинувачення США, Вашингтон говорить про загрозу нацбезпеці

    Куба відкинула звинувачення США, Вашингтон говорить про загрозу нацбезпеці

    Куба різко відкинула заяви Сполучених Штатів про нібито загрозу національній безпеці та звинуватила Вашингтон у політичному тиску, тоді як американська сторона, зокрема держсекретар Марко Рубіо, продовжує наполягати на тому, що Гавана створює ризики через можливу присутність «ворожих» іноземних структур у регіоні. Про це повідомляє Bloomberg.

    Ситуація стала черговим епізодом загострення багаторічного дипломатичного протистояння між країнами, яке супроводжується санкціями, взаємними звинуваченнями та обмеженим рівнем політичного діалогу.

    Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес заявив, що твердження американської сторони про загрозу з боку Гавани є «абсурдними» та не мають під собою жодного реального підґрунтя. Він наголосив, що Куба не становить небезпеки для США і не бере участі в діях, спрямованих проти інших держав.

    У своєму дописі в соцмережі X Родрігес підкреслив, що Куба дотримується мирної зовнішньої політики, не дозволяє використовувати свою територію для агресивних дій і має «чисту репутацію» у сфері боротьби з тероризмом та організованою злочинністю.

    Кубинська влада також традиційно наполягає, що основною причиною напруженості у відносинах із США є економічна блокада, яка триває десятиліттями та суттєво впливає на внутрішню ситуацію в країні.

    Зі свого боку держсекретар США Марко Рубіо в ефірі Fox News заявив, що Вашингтон не допустить присутності іноземних військових або розвідувальних структур поблизу американських кордонів.

    За його словами, Куба нібито створює умови для діяльності «супротивників США» в регіоні, що розглядається у Вашингтоні як потенційна загроза національній безпеці.

    Хоча конкретних доказів таких звинувачень американська сторона публічно не наводить, ці заяви стали частиною ширшої політичної лінії щодо посилення тиску на Гавану.

    Паралельно загострення риторики відбувається і всередині американської політики. У Конгресі республіканці заблокували ініціативу демократів, яка передбачала обмеження повноважень адміністрації Дональда Трампа щодо політики стосовно Куби.

    Таким чином зберігається жорсткий курс Вашингтона щодо Гавани, включно з санкційними механізмами та обмеженнями в ключових секторах економіки.

    США останнім часом посилили економічні санкції проти Куби, зокрема в енергетичній сфері. Це вже призвело до низки негативних наслідків для кубинської економіки: скорочення авіасполучення, зменшення туристичних потоків і падіння промислової активності.

    Крім того, країна стикається з дефіцитом пального, що впливає на транспорт, енергетику та базове забезпечення населення. Економічна ситуація залишається однією з найскладніших за останні роки.

    Попри окремі контакти між сторонами, суттєвого прогресу в діалозі між Вашингтоном і Гаваною немає. Представники Держдепартаменту США раніше відвідували Кубу з закликами до економічних і політичних реформ, однак кубинська влада відкинула такі вимоги.

    Гавана також категорично не погоджується на вимоги щодо звільнення осіб, засуджених у політичних справах, розглядаючи це як втручання у внутрішні справи держави.

    У ширшому геополітичному контексті Куба неодноразово опинялася в центрі заяв США про можливу співпрацю Гавани з іншими державами, які Вашингтон вважає конкурентами або супротивниками.

    Зокрема, раніше американські посадовці заявляли, що Куба нібито могла сприяти направленню до 5 тисяч бійців для участі у війні Росії проти України. Ці твердження не були підтверджені незалежними джерелами, а кубинська сторона їх відкидає.

    На тлі взаємних звинувачень і відсутності дипломатичного прориву відносини між США та Кубою залишаються напруженими. Санкційний тиск, політичні розбіжності та безпекова риторика продовжують визначати порядок денний між двома країнами.

    Експерти відзначають, що без зміни підходів з обох сторін перспективи нормалізації відносин залишаються мінімальними, а ситуація може й надалі періодично загострюватися залежно від внутрішньополітичних процесів у США та Кубі.

  • Ще 90 днів війни: Володимир Зеленський подав до Ради законопроєкт про продовження мобілізації та воєнного стану до серпня 2026 року

    Ще 90 днів війни: Володимир Зеленський подав до Ради законопроєкт про продовження мобілізації та воєнного стану до серпня 2026 року

    Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про чергове продовження воєнного стану та загальної мобілізації. Йдеться вже про 19-те продовження з початку повномасштабної війни, і традиційно термін пропонується встановити на 90 діб — до 2 серпня 2026 року.

    Відповідний законопроєкт №15197 був зареєстрований у парламенті 27 квітня. Документ передбачає продовження дії режимів, термін яких спливає 4 травня, без змін у їхній тривалості. Таким чином, країна й надалі функціонуватиме в умовах воєнного стану, що дозволяє забезпечувати обороноздатність, мобілізаційну готовність та керованість державних процесів у період війни.

    Процедура розгляду таких законопроєктів залишається стандартною і вже неодноразово застосовувалася. Спочатку ініціатива вноситься президентом на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України. Після цього документ розглядається у профільному комітеті Верховної Ради, а далі виноситься на голосування у сесійній залі. Для ухвалення необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів. Після підтримки парламентом закон підписує голова Верховної Ради, а остаточне введення в дію забезпечує підпис президента.

    Попередньо розгляд законопроєкту запланований на 28 або 29 квітня — залежно від затвердженого порядку денного. З огляду на попередню практику, подібні рішення стабільно підтримуються більшістю депутатів, адже вони є критично важливими для функціонування держави в умовах війни.

    Воєнний стан в Україні діє з лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Відтоді він регулярно продовжується разом із загальною мобілізацією. Ці механізми дозволяють державі оперативно реагувати на безпекові виклики, забезпечувати роботу сектору оборони та координувати діяльність усіх ключових інституцій.

    Загальна мобілізація передбачає призов військовозобов’язаних громадян для комплектування Збройних сил та інших військових формувань. Вона також забезпечує ротацію особового складу, підготовку резервів і підтримання бойової готовності в умовах тривалих бойових дій.

    Продовження воєнного стану означає збереження чинних обмежень і правил, передбачених законодавством воєнного часу. Це стосується мобілізаційних заходів, роботи державних органів, економічного регулювання та безпекових процедур.

    На цьому тлі залишаються актуальними і практичні питання, пов’язані з функціонуванням системи мобілізації. Раніше повідомлялося, що окремі громадяни після відвідування територіальних центрів комплектування можуть повторно з’являтися у базах розшуку під час перевірок. Це може бути пов’язано з затримками у внесенні даних, незавершеним оформленням документів або повторними викликами.

    Водночас держава продовжує адаптуватися до умов затяжної війни, зберігаючи необхідні інструменти для оборони. Кожне нове продовження воєнного стану та мобілізації є не лише формальною процедурою, а й свідченням того, що країна перебуває у фазі довготривалого протистояння, яке потребує стабільного управління, ресурсів і чіткої координації.

    У підсумку новий законопроєкт є логічним продовженням поточної державної політики. Його ухвалення дозволить зберегти керованість оборонною системою та забезпечити безперервність мобілізаційних процесів ще на три місяці, протягом яких Україна продовжить протидію агресії.

  • Угорщина арештувала мільйони «Ощадбанку» і золото

    Угорщина арештувала мільйони «Ощадбанку» і золото

    Уряд Венгрії ухвалив рішення про арешт коштів і золота українського «Ощадбанку» терміном на 60 днів у рамках розслідування, повідомляє місцева влада.

    У документі зазначено, що спосіб перевезення грошей та золота не відповідав звичайній міжнародній практиці, через що було розпочато кримінальне провадження. Обставини транспортування можуть становити ризики для національної безпеки країни.

    «На місці перевірки не вдалося встановити походження коштів, їх кінцевий пункт призначення, мету перевезення та правові підстави для переміщення таких активів територією країни. Слідство має з’ясувати походження активів, мету транспортування та можливі зв’язки перевізників із кримінальними або іншими організаціями», – зазначено у документі.

    Нагадаємо, що 5 березня озброєні угорські митники затримали два автомобілі «Ощадбанку», в яких знаходилися 35 млн євро, 40 млн доларів США та 9 кг золота. Також були затримані сім інкасаторов, яких згодом відпустили.

  • 17 років за диверсії: суд виніс вирок агенту РФ на Харківщині

    17 років за диверсії: суд виніс вирок агенту РФ на Харківщині

    Суд у Харківській області визнав винним 41-річного чоловіка у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану. Йдеться про агента Російської Федерації, який у Харкові підпалював релейні шафи залізничної інфраструктури. За вироком суду його засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, однак з урахуванням часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком остаточний строк ув’язнення становить 17 років.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    За даними слідства, у червні 2024 року чоловік через месенджер Telegram погодився на пропозицію так званого «легкого заробітку». За грошову винагороду він взявся підпалювати релейні шафи систем сигналізації, централізації та блокування на об’єктах залізничної інфраструктури у Харкові.

    Ці об’єкти забезпечують роботу автоматики та безпеку руху поїздів. За задумом кураторів з Росії, диверсії мали порушити логістику та ускладнити постачання військової техніки і боєприпасів для Сил оборони України на Харківському напрямку.

    Слідством встановлено, що агент зламував металеві двері релейних шаф, обливав обладнання легкозаймистою сумішшю та підпалював його. Про виконання завдань він звітував куратору з Федеральної служби безпеки Росії, надсилаючи відеозаписи підпалів.

    Загалом диверсант устиг пошкодити три релейні шафи. За кожне виконане «замовлення» він отримував близько 9 тисяч гривень.

    Унаслідок диверсій Акціонерному товариству «Укрзалізниця» було завдано матеріальної шкоди на суму понад 100 тисяч гривень. Чоловіка затримали у червні 2024 року під час чергової спроби підпалу. Відтоді він перебував під вартою.

    Під час судового розгляду обвинувачений своєї вини не визнав. Водночас суд дійшов висновку, що доводи сторони обвинувачення є обґрунтованими та підтверджуються зібраними доказами, і визнав чоловіка винним у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану.

  • Керівник департаменту ФДМ володіє 5 тоннами золота в банках Москви

    Керівник департаменту ФДМ володіє 5 тоннами золота в банках Москви

    Журналіст Юрій Ніколов повідомив про резонансний випадок, пов’язаний із майновим станом керівника одного з департаментів Фонду державного майна України на прізвище Мельник. Чиновник є вихідцем із Луганщини та переїхав на підконтрольну Україні територію після окупації регіону у 2014 році.

    Згідно з офіційною декларацією, Андрій Мельник володіє 5 тоннами золота, яке фізично зберігається у банках Москви. Посадовець має сертифікати та документи, що підтверджують право власності на ці активи, хоча наразі він не може ними користуватися.

    Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

    Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

    Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.

  • Оборонні заводи України різко наростили виробництво у 2025 році

    Оборонні заводи України різко наростили виробництво у 2025 році

    За підсумками 2025 року підприємства акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» суттєво збільшили обсяги виробництва озброєння та військової техніки. Випуск продукції зріс у півтора раза порівняно з попереднім роком, що стало відповіддю на потреби фронту та умови сучасної війни.

    Про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль, наголосивши, що вітчизняне виробництво озброєнь дедалі більше стає основою національної безпеки. За його словами, Україна послідовно розвиває власний оборонно-промисловий комплекс, роблячи ставку на технології, інженерні рішення та кадровий потенціал.

    У 2025 році загальна вартість виробленого озброєння та військової техніки сягнула 180 мільярдів гривень. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 122 мільярди гривень. Одночасно більш ніж на 50 відсотків зросла кількість державних контрактів, що дозволило підвищити завантаженість підприємств і розширити виробничі потужності.

    У Міністерстві оборони зазначають, що нарощування виробництва відбувається в межах системної трансформації оборонної галузі. Йдеться не лише про збільшення кількості продукції, а й про модернізацію технологічних процесів, розвиток нових напрямів і залучення інвестицій у людський капітал.

    За словами Шмигаля, мета держави — сформувати оборонно-промисловий комплекс, здатний стабільно забезпечувати Збройні сили України всім необхідним та водночас інтегруватися у глобальну систему безпеки вільного світу.

  • Поїздки до Москви та Криму: ГРД висловила застереження щодо судді з Миколаївщини

    Поїздки до Москви та Криму: ГРД висловила застереження щодо судді з Миколаївщини

    Громадська рада доброчесності поставила під сумнів відповідність критеріям доброчесності судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Тетяни Шевиріної, яка претендує на посаду судді апеляційного суду. Причиною стали численні поїздки самої судді та її близьких родичів до Російської Федерації та тимчасово окупованого Криму після початку агресії РФ проти України.

    За даними ГРД, у серпні 2015 року Шевиріна відвідувала Москву разом із чоловіком і малолітнім сином. Її чоловік також здійснював поїздки на територію Росії у червні та вересні 2014 року, а згодом двічі відвідував анексований Крим — у січні 2018 року та в липні 2019 року. Під час останньої поїздки він перебував на тимчасово окупованій території разом із неповнолітнім сином і батьком судді.

    Батько Тетяни Шевиріної, за інформацією ГРД, перебував у Росії в травні 2014 року, а також відвідував Крим у квітні 2017 року. Ще більш інтенсивними були поїздки з боку родичів чоловіка судді. Свекор і свекруха Шевиріної перебували на території РФ у 2014–2015 роках, у тому числі впродовж тривалого періоду, що охоплював кілька місяців. Крім того, у 2018–2021 роках свекор судді здійснив ще вісім поїздок до Росії та двічі відвідував тимчасово окупований Крим.

    Під час проходження кваліфікаційного оцінювання у 2018 році Шевиріна підтвердила факт своїх поїздок до Росії, пояснивши їх родинними обставинами. У письмових поясненнях до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вона зазначила, що в Москві проживають родичі її чоловіка, а також її власні родичі, там поховані дід і бабуся. Аналогічними родинними причинами суддя пояснила й поїздки батька до Криму.

    Водночас Громадська рада доброчесності наголошує, що в умовах триваючої збройної агресії Росії проти України будь-які поїздки до держави-агресора або на тимчасово окуповані території мають оцінюватися не лише з огляду на особисті обставини, а й з урахуванням ризиків для державної безпеки. Йдеться, зокрема, про загрозу затримання, тиску або вербування, що може мати наслідки не лише для конкретної особи, а й для національних інтересів України.

    Саме сукупність таких поїздок — як самої судді, так і членів її родини — ГРД розцінює як обставину, що потребує особливої оцінки під час розгляду питання про призначення Шевиріної до апеляційного суду.

  • Бізнесмен Олександр Сердюк опинився в центрі розслідування щодо фінансових зв’язків з РФ

    Бізнесмен Олександр Сердюк опинився в центрі розслідування щодо фінансових зв’язків з РФ

    Фактичний бенефіціар низки платіжних і фінансових компаній Олександр Сердюк, за інформацією джерел, пов’язаних із фінансовими розслідуваннями, вибудував масштабну систему з легалізації тіньових доходів та транскордонного виведення коштів. Йдеться про діяльність через компанії «Єдиний гаманець», «Пей Плейс Україна», «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процесінг Центр», «Фінпеймент» і «Пеймент текнолоджіс».

    Ключовим інструментом у цій схемі, за даними співрозмовників, стала мультифункціональна платіжна система Wallet One, яка через ТОВ «Єдиний гаманець» нібито забезпечує фінансову взаємодію з країною-агресором. Зокрема, система дозволяє здійснювати операції в російських рублях і виводити валюту за межі України, що створює прямі ризики для фінансової та національної безпеки.

    Як стверджують джерела, модель ґрунтується на маніпуляціях із так званим імпортом цифрового контенту. У документації свідомо завищуються обсяги послуг, після чого кошти перераховуються нерезидентам, які формально не мають стосунку до розробників ігор або контенту. Для транзиту десятків мільйонів гривень, за цією інформацією, використовуються фіктивні компанії «Леджент», «Тайм Солюшн», «Офолд» та «Епрікот».

    Окремим напрямом діяльності називають обслуговування нелегального грального бізнесу. За словами співрозмовників, Сердюк через бренд «ПаріМатч» нібито забезпечує конвертацію електронних коштів WebMoney та QIWI у готівку. Центральною фінансовою ланкою цієї системи, за даними джерел, виступає ПАТ КБ «Центр», а сукупний річний оборот схеми може сягати близько 350 мільйонів доларів.

    Особливу увагу джерела звертають на ситуацію всередині Бюро економічної безпеки України. За їхніми твердженнями, для безперешкодної роботи схеми нібито існує корупційне прикриття з боку окремих посадовців БЕБ. Мова йде про регулярні щомісячні виплати у розмірі близько 15 тисяч доларів на користь посадових осіб із прізвищами Ящук, Ткачук, Стасенко та Григорчук.

    Окремо згадується епізод із поверненням техніки, вилученої у ТОВ «Фінпеймент», за яке, за інформацією джерел, було передано разовий хабар у 80 тисяч доларів. Крім фіксованих сум, співрозмовники стверджують, що окремі детективи БЕБ могли отримувати 0,5% від загального обороту компаній, пов’язаних із Сердюком.

    Готівка для таких виплат, за цими даними, акумулюється у конспіративній квартирі на вулиці Верхогляда, 14А в Києві. Кошти туди нібито надходять у результаті операцій з обміну криптовалют через МТБ Банк.

  • Родина нардепа Геруса вела бізнес із фінансистом Путіна: СБУ досі мовчить

    Родина нардепа Геруса вела бізнес із фінансистом Путіна: СБУ досі мовчить

    Народний депутат від партії «Слуга народу» Андрій Герус знову опинився в центрі корупційно-політичного скандалу. Причина — бізнес-зв’язки його родини з підсанкційним російським фінансистом Кирилом Дмитрієвим, наближеним до президента РФ Володимира Путіна.

    За даними офіційних Реєстрів, дружина парламентаря Наталія Герус до лютого 2025 року залишалася директоркою і співвласницею компанії ТОВ «Українська мрія», де 12,5% належало Кирилу Дмитрієву — керівнику російського Фонду прямих інвестицій (РФПІ). Цей фонд є одним із ключових фінансових інструментів Кремля, що фінансує оборонні та пропагандистські програми Росії.

    Дмитрієв перебуває під міжнародними санкціями — США, Канади, Великої Британії та Австралії. Попри це, його ім’я залишалося у статутних документах української компанії навіть під час повномасштабної війни.

    Лише 22 лютого 2025 року Наталія Герус офіційно вийшла зі складу бенефіціарів. Однак питання, чому це сталося лише через три роки після вторгнення РФ, залишається без відповіді.

    Після публікацій у ЗМІ Служба безпеки України заявила, що перевіряє можливі зв’язки родини Герусів із підсанкційним російським бізнесом. Втім, минуло вже понад три місяці, а офіційних результатів цієї перевірки так і не оприлюднено.

    Жодних повідомлень про її завершення або процесуальні рішення не були зроблені публічними, що викликає запитання щодо реальної позиції СБУ у цій справі.

    Це не перший раз, коли ім’я Андрія Геруса опиняється у скандалі, пов’язаному з Росією. У 2021 році він ініціював скандальну правку, яка відкрила шлях для імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. Попри суспільне обурення, депутат тоді зумів протягнути зміни через парламент.

    Тепер же з’ясувалося, що родинний бізнес Геруса мав прямий зв’язок із підсанкційною особою, яка працює на економічні інтереси Кремля. Це не лише репутаційна пляма, а й можлива загроза національній безпеці України, адже мова йде про спільну господарську діяльність з особою, близькою до російського військово-промислового комплексу.