Golosnovinua.com

Позначка: Національна гвардія

  • Київ переходить на посилене патрулювання: поліція та Нацгвардія виходять на вулиці через блекаути

    Київ переходить на посилене патрулювання: поліція та Нацгвардія виходять на вулиці через блекаути

    У Києві посилюють заходи безпеки через масштабні відключення електроенергії та перебої в роботі комунальної інфраструктури. У темний час доби на вулицях столиці збільшать кількість патрулів Національної поліції та Національної гвардії. Одночасно в місті розгортають спеціальні намети допомоги населенню та посилюють захист об’єктів критичної інфраструктури, зокрема мостів.

    Про це 9 жовтня повідомив міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський. Відповідну інформацію оприлюднили на офіційному сайті МВС.

    За словами очільника відомства, рішення пов’язане зі складною ситуацією в столиці після російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    Тривалі відключення електроенергії та перебої в роботі комунальних систем створюють додаткові труднощі для мешканців Києва. Саме тому правоохоронці посилюють присутність на вулицях, щоб забезпечити громадський порядок у темний час доби.

    Додаткові патрулі Нацполіції та Нацгвардії працюватимуть у межах заходів із підтримання безпеки населення.

    При цьому МВС поки не оприлюднило точну кількість залучених правоохоронців та конкретних маршрутів патрулювання.

    Паралельно Державна служба з надзвичайних ситуацій розпочала розгортання спеціальних пунктів допомоги громадянам.

    Перші намети вже встановили в Оболонському, Голосіївському та Подільському районах Києва.

    У цих пунктах жителі столиці можуть зарядити мобільні телефони, павербанки та інші пристрої, а також скористатися безкоштовним доступом до Wi-Fi.

    За словами Вигівського, у разі погіршення ситуації кількість таких пунктів збільшать не лише в Києві, а й в інших регіонах України.

    Рішення про додаткові заходи підтримки ухвалили після ранкової селекторної наради під головуванням президента України.

    Окрему увагу МВС приділяє захисту критичної інфраструктури столиці.

    Вигівський повідомив, що доповів прем’єр-міністру про роботу відповідних підрозділів, які залучені до охорони стратегічно важливих об’єктів, зокрема мостів.

    Посилення цих заходів відбувається на тлі російських атак, спрямованих на порушення нормального функціонування українських міст.

    Через пошкодження енергетичних об’єктів у Києві виникають проблеми не лише з електропостачанням, а й із роботою окремих комунальних систем.

    Правоохоронці та рятувальники готуються реагувати на можливі ускладнення, пов’язані з тривалими відключеннями.

    Таким чином, столиця переходить до посиленого режиму забезпечення громадського порядку в темний час доби. Поки енергетики працюють над відновленням електропостачання, поліція та Нацгвардія збільшують свою присутність на вулицях, а ДСНС забезпечує додаткові можливості для допомоги мешканцям.

    МВС наголошує, що відповідні заходи покликані підтримати безпеку та життєдіяльність Києва в умовах російських обстрілів і перебоїв із комунальними послугами.

  • Два дрони — мінус бомбардувальник: «Омега» спалила Су-24М просто перед вильотом по Україні

    Два дрони — мінус бомбардувальник: «Омега» спалила Су-24М просто перед вильотом по Україні

    Спецпризначенці Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України заявили про знищення російського фронтового бомбардувальника Су-24М на військовому аеродромі «Саки» в тимчасово окупованому Криму. За інформацією української сторони, літак уразили саме тоді, коли його готували до бойового вильоту для завдання чергового удару по території України.

    Про результати операції 16 липня повідомив командувач Національної гвардії України Олександр Півненко. Він зазначив, що завдання виконали бойові водолази ЦСП «Омега», які після виявлення актуальної цілі провели ретельне планування та застосували ударні безпілотники.

    На оприлюдненому відео, за твердженням Нацгвардії, зафіксовано два послідовні влучання. Перший безпілотник атакував носову частину Су-24М. Другий дрон завдав повторного удару в районі паливних баків. Саме друге влучання, як повідомляють українські військові, призвело до остаточного знищення літака.

    У Національній гвардії наголосили, що для ліквідації дорогої авіаційної цілі було використано лише два ударні БпЛА. Вартість конкретних дронів та їхній тип не розкриваються. Також із міркувань безпеки не повідомляються технічні подробиці операції, маршрут безпілотників і спосіб проникнення до району аеродрому.

    Су-24М — радянський надзвуковий фронтовий бомбардувальник зі змінною геометрією крила. Він призначений для ураження наземних і надводних цілей, зокрема на малих висотах і за складних метеорологічних умов. Російська армія використовує літаки цього типу для виконання ударних завдань, хоча парк Су-24 поступово скорочується через втрати, аварії та фізичне старіння машин.

    Українська сторона стверджує, що знищений у Криму літак безпосередньо готували до бойового застосування. Незалежного підтвердження його технічного стану, запланованого маршруту або конкретного бойового завдання наразі немає. Водночас момент атаки поблизу місця підготовки авіатехніки може свідчити, що бомбардувальник перебував у робочій зоні аеродрому, а не на тривалому зберіганні.

    Аеродром «Саки», розташований поблизу селища Новофедорівка, залишається однією з важливих баз російської авіації на окупованому півострові. До повномасштабної війни він використовувався російською морською авіацією, а після лютого 2022 року став одним із майданчиків, з яких підтримуються операції окупаційних військ на півдні України та в Чорноморському регіоні.

    Цей аеродром уже неодноразово ставав ціллю українських атак. У серпні 2022 року на його території пролунала серія потужних вибухів, після яких супутникові знімки засвідчили значні пошкодження та втрати російської авіаційної техніки. Надалі українські сили регулярно повідомляли про удари по системах протиповітряної оборони, радарах, складах і літаках на території бази.

    У липні 2026 року інтенсивність атак на «Саки» знову зросла. За повідомленнями українських джерел, у ніч на 1 липня безпілотники Служби безпеки України уразили ангари, де могли перебувати винищувачі Су-30. Ще один удар по авіабазі відбувся 3 липня. Тоді українська сторона заявила про пошкодження семи ангарів з авіатехнікою, серед якої називали Су-30СМ, Су-30 та Су-24. Остаточний масштаб втрат російської сторони за цими епізодами незалежно не підтверджений.

    Нова операція відрізняється тим, що Нацгвардія заявляє про точкове ураження конкретного літака безпосередньо перед вильотом. На оприлюднених кадрах видно прицільну атаку по окремій авіаційній цілі, а не масштабний удар по всій території бази. Це демонструє поступове зміщення української тактики від масованих атак до полювання на найбільш цінні об’єкти у момент їхньої максимальної вразливості.

    Олександр Півненко назвав знищення Су-24М черговим підтвердженням того, що Національна гвардія системно розширює можливості застосування ударних безпілотних комплексів на значній оперативній глибині. За його словами, бойові завдання на відстанях понад 100 кілометрів виконують не лише спецпризначенці «Омеги», а й підрозділи 1-го корпусу НГУ «Азов» та 2-го корпусу «Хартія».

    Серед пріоритетних цілей таких операцій командувач назвав логістичні маршрути, склади боєприпасів, пункти управління, засоби протиповітряної оборони, місця скупчення особового складу та авіацію. Ураження об’єктів у глибокому тилу має одразу кілька завдань: знищення дорогої техніки, порушення постачання, зниження темпів бойових операцій і примушення Росії витрачати більше ресурсів на захист аеродромів та логістичних вузлів.

    Навіть один знищений літак створює для російської авіації ширші проблеми, ніж лише втрата окремої машини. Після удару командування змушене перевіряти систему охорони, посилювати протиповітряний захист, змінювати порядок розосередження техніки, будувати додаткові укриття або переміщувати літаки на більш віддалені бази. Усе це збільшує час підготовки до вильотів і навантаження на інфраструктуру.

    Особливо важливим є удар по паливних баках літака. У разі повної заправки Су-24М або наявності боєприпасів поруч навіть невеликий безпілотник може спричинити масштабне займання. Саме тому авіація під час підготовки до вильоту є вразливою: навколо літака можуть перебувати наземний персонал, паливозаправники, засоби обслуговування та боєкомплект.

    У повідомленні Нацгвардії немає інформації про можливі втрати серед російського персоналу або пошкодження інших об’єктів аеродрому. Російське Міністерство оборони станом на час публікації публічно не підтвердило втрату Су-24М і не прокоментувало відео української сторони. Тому інформація про повне знищення літака наразі ґрунтується на заяві командування НГУ та оприлюднених кадрах.

    Важливою деталлю стала участь у завданні саме бойових водолазів «Омеги». Назва їхньої спеціалізації може створювати враження, що операція обов’язково передбачала дії на воді, однак у Нацгвардії не розкрили, яку саме роль відігравала водолазна підготовка. Бійці спеціальних підрозділів можуть виконувати широкий спектр завдань — від розвідки й проникнення до наведення, дистанційного керування засобами ураження та організації комбінованих операцій.

    Центр спеціального призначення «Омега» бере участь у бойових діях на різних напрямках і спеціалізується на виконанні складних операцій, розвідці, штурмових завданнях, снайпінгу та застосуванні сучасних безпілотних систем. На офіційному ресурсі підрозділу зазначається, що до його структури входять сім загонів спеціального призначення.

    Знищення Су-24М у Криму вписується в ширшу українську стратегію поступового позбавлення Росії можливості безпечно використовувати окупований півострів як військовий плацдарм. Українські сили регулярно атакують там аеродроми, нафтобази, склади, радари, системи ППО, кораблі та транспортні комунікації.

    Такі операції змушують російське командування відсувати частину авіації та засобів ураження далі від фронту. Чим більшою стає відстань між аеродромом базування та районом бойового застосування, тим більше пального витрачається, скорочується час перебування літака в зоні виконання завдання та ускладнюється технічне обслуговування.

    З військового погляду результат операції поки що оцінюється на основі українського повідомлення. Проте навіть сама можливість прицільно атакувати літак на добре захищеній авіабазі в Криму показує, що російський тил стає дедалі вразливішим. Два відносно невеликі безпілотники змогли дістатися цілі, яку захищають аеродромні служби, радіолокаційні засоби та системи ППО.

    У Нацгвардії наголосили, що робота на значній оперативній глибині триватиме, а перелік пріоритетних російських об’єктів постійно оновлюється. Після ударів по ангарах на початку липня та точкового знищення Су-24М 16 липня аеродром «Саки» знову опинився серед найнебезпечніших місць для російської авіації на окупованому півострові.

  • Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд України ухвалив рішення про додаткове спрямування 220 мільйонів гривень на потреби Сил оборони за рахунок коштів, які були передбачені на фінансування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, наголосивши, що рішення ухвалене в межах перерозподілу невикористаних бюджетних видатків.

    За її словами, йдеться про кошти, які залишилися невитраченими в межах затверджених бюджетних програм і тепер будуть спрямовані на посилення обороноздатності держави. Уряд підкреслює, що в умовах триваючої повномасштабної війни проти Росії пріоритетність фінансування сектору безпеки та оборони є визначальним принципом формування та коригування державного бюджету.

    Згідно з рішенням Кабінету міністрів, 100 мільйонів гривень буде спрямовано на підготовку кадрів Національної гвардії України. Ці кошти мають бути використані для посилення навчальної інфраструктури, організації підготовчих програм та підвищення рівня професійної підготовки особового складу, який залучається до виконання завдань у зоні бойових дій та в тилових операціях із забезпечення безпеки.

    Ще 70 мільйонів гривень уряд виділив Міністерству оборони України. Ці кошти підуть на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки, що є одним із ключових напрямів підтримки армії в умовах інтенсивних бойових дій. Урядові посадовці зазначають, що оновлення технічної бази Збройних сил є критично важливим для збереження обороноздатності держави та ефективного протистояння агресії.

    Окремо 50 мільйонів гривень спрямовано на потреби Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Фінансування передбачає забезпечення оперативної діяльності розвідувальних підрозділів, які працюють у складних умовах підвищених безпекових ризиків і відіграють важливу роль у зборі та аналізі інформації про дії противника.

    У Кабінеті міністрів наголошують, що подібні рішення є частиною системної політики держави щодо оперативного перерозподілу фінансових ресурсів на користь сектору оборони. Такий підхід дозволяє швидко реагувати на потреби військових та спрямовувати бюджетні залишки на найпріоритетніші напрями, пов’язані із захистом країни.

    Уряд також підкреслює, що фінансування оборони залишається безумовним пріоритетом державної політики, а всі доступні фінансові інструменти використовуються для посилення безпеки та стійкості держави в умовах війни. За словами посадовців, подібні перерозподіли дозволяють підвищувати ефективність використання бюджетних коштів без збільшення загального навантаження на державний бюджет.

    Нагадаємо, раніше уряд повідомляв про розширення форматів контрактної служби у Збройних силах України, зокрема запровадження нових піхотно-штурмових, бойових і базових контрактів. Водночас у проєкті державного бюджету на 2026 рік не передбачено додаткового фінансування окремих експериментальних програм підвищення виплат військовослужбовцям, що викликає подальші дискусії щодо балансу між поточними витратами та довгостроковими реформами у секторі оборони.

  • «8647» на газоні біля Білого дому: у США розслідують загадковий напис як можливу погрозу Трампу

    «8647» на газоні біля Білого дому: у США розслідують загадковий напис як можливу погрозу Трампу

    У США розгорнулося незвичне розслідування після того, як на території Національної алеї у Вашингтоні з’явився величезний напис «8647», який добре видно з висоти Вашингтонського монумента. Федеральні правоохоронці, Служба національних парків та представники адміністрації президента Дональда Трампа перевіряють, чи може цей напис бути не лише актом вандалізму, а й потенційною погрозою главі держави.

    Інцидент стався за кілька днів до масштабних заходів у столиці США, де очікуються десятки тисяч людей. Особливу увагу влади привернув зміст цифр, адже комбінація «8647» останнім часом активно використовується в американському політичному просторі як символ протесту проти Дональда Трампа.

    За інформацією Reuters та CNN, дивний напис виявили на західній частині території біля Вашингтонського монумента. З висоти видно великі цифри, сформовані ділянками пожовклої трави. Найчіткіше проглядаються цифри «8», «6» та «7», тоді як «4» менш помітна. Правоохоронці наразі намагаються встановити, яким саме способом було змінено колір газону та коли саме з’явилися ці сліди. Для цього фахівці вже відібрали зразки трави для лабораторного аналізу.

    На місце події оперативно прибули співробітники Поліції національних парків США, представники Національної гвардії та інші служби. Частину території тимчасово перекрили для відвідувачів. Очевидці повідомляли про присутність великої кількості спецтехніки та правоохоронців.

    Особливий резонанс викликало трактування самого напису. У США число «86» є поширеним сленговим виразом, який означає «позбутися», «усунути» або «вигнати». Число «47» асоціюють із Дональдом Трампом як 47-м президентом Сполучених Штатів. Саме тому багато прихильників Трампа та представників його адміністрації вважають комбінацію «8647» завуальованим закликом усунути президента.

    У Білому домі відреагували доволі жорстко. Речник адміністрації Девіс Інгл заявив, що будь-які прояви політичного насильства або підтримки так званої «культури вбивств» мають отримувати найсуворішу оцінку. За його словами, подібні дії не можуть вважатися нормальною політичною дискусією.

    Не менш різкою була реакція Міністерства внутрішніх справ США, яке відповідає за територію Національної алеї. У відомстві назвали інцидент «божевільним вандалізмом» і наголосили, що будь-які потенційні загрози на адресу президента розслідуватимуться максимально ретельно.

    Цікаво, що історія з цифрами «8647» уже не вперше викликає скандал у США. Ще раніше колишній директор ФБР Джеймс Комі опинився в центрі гучної суперечки після того, як опублікував у соцмережах фотографію мушель, викладених у формі тих самих цифр. Тоді частина прихильників Трампа розцінила це як прихований заклик до насильства. Сам Комі заперечував будь-який такий зміст і заявляв, що не знав про подібні трактування. Проте інцидент спричинив масштабне обговорення та перевірки з боку федеральних структур.

    Нинішній випадок викликає особливе занепокоєння ще й тому, що відбувається напередодні низки великих заходів у Вашингтоні. Найближчими днями на Національній алеї заплановані масові події, пов’язані з відзначенням 250-річчя незалежності США та іншими масштабними зібраннями. Через це будь-які можливі загрози безпеці президента та учасників заходів перевіряються особливо ретельно.

    Наразі слідство не встановило ні виконавців, ні мотивів появи напису. Також немає офіційного підтвердження того, що цифри дійсно є погрозою президенту. Правоохоронці наголошують, що розглядають усі версії — від політичної акції та вандалізму до потенційного порушення законодавства про захист президента США.

    Американські медіа зазначають, що історія вже перетворилася на одну з найобговорюваніших політичних тем тижня у США. Поки одні називають напис політичним протестом, інші вбачають у ньому непрямий заклик до насильства. Остаточні висновки мають зробити федеральні слідчі після завершення експертиз та встановлення осіб, причетних до появи загадкового напису на головній алеї країни.

  • Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України

    Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України

    Україна провела черговий масштабний обмін полоненими з Росією. Додому повернулися 185 українських захисників та один цивільний громадянин. Серед звільнених — військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби, які захищали країну на найгарячіших ділянках фронту від початку повномасштабної війни.

    Про повернення українців повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, серед визволених є військові, які пройшли через оборону Маріуполя та легендарної «Азовсталі», а також брали участь у боях на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках. Багато хто перебував у російському полоні понад три роки — ще з 2022 року.

    За словами глави держави, серед повернутих є рядові, сержанти та офіцери. Частина військових потрапила до полону під час оборони Маріуполя навесні 2022 року. Для багатьох із них цей обмін став першим шансом повернутися додому після років російської неволі.

    Президент подякував усім, хто бере участь у підготовці та проведенні обмінів, зокрема українським державним структурам, міжнародним партнерам та військовим, які поповнюють обмінний фонд на фронті.

    «Повернення наших людей — незмінний пріоритет для України. Щодня працюємо над тим, щоб визволити кожного українця та кожну українку з неволі», — наголосив Зеленський.

    Звільнені військовослужбовці пройдуть медичне обстеження, реабілітацію та отримають необхідну психологічну допомогу. Як зазначають у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, тривале перебування у російському полоні часто супроводжується серйозними проблемами зі здоров’ям, виснаженням та наслідками фізичного і психологічного тиску.

    Особливе значення нинішнього обміну полягає в тому, що серед повернутих є оборонці Маріуполя та «Азовсталі» — символів українського спротиву в перші місяці повномасштабної війни. Саме захисники Маріуполя стали одними з найвідоміших українських військовополонених, а їхнє повернення додому залишається одним із головних запитів українського суспільства.

    Питання звільнення полонених залишається одним із ключових гуманітарних напрямків роботи української влади. Від початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути тисячі громадян. За даними президента та офіційних структур, рахунок уже йде на понад сім тисяч звільнених українців, серед яких військові, прикордонники, нацгвардійці та цивільні особи.

    Разом із тим, за оцінками української влади, у російському полоні досі залишаються тисячі українських громадян. Йдеться як про військовослужбовців, так і про цивільних осіб, які були незаконно затримані на тимчасово окупованих територіях. Україна продовжує переговори щодо нових обмінів за посередництва міжнародних партнерів та гуманітарних організацій.

    Тема повернення полонених останніми місяцями залишається однією з найважливіших для українського суспільства. Кожен новий обмін супроводжується емоційними кадрами зустрічей військових із родинами, які роками чекали на звістку про своїх рідних. Для багатьох сімей такі обміни стають моментом завершення багаторічної невизначеності та надії.

    Після повернення додому українські захисники проходять необхідні процедури відновлення, отримують медичну допомогу, психологічну підтримку та державні гарантії. Більшість із них тривалий час не мала можливості спілкуватися з близькими та отримувати належне лікування.

    Українська влада наголошує, що робота над звільненням усіх полонених триватиме безперервно. У Координаційному штабі підкреслюють: кожен українець, який перебуває у російській неволі, залишається в списках на повернення, а дипломатичні та гуманітарні механізми використовуються щодня.

    Черговий обмін став ще одним нагадуванням про ціну, яку Україна платить за свою свободу, та про те, що боротьба за кожного полоненого триває навіть далеко від лінії фронту. Для 186 українських родин цей день став одним із найщасливіших за останні роки — після довгих місяців і навіть років очікування вони нарешті почули найголовніші слова: «Я вдома».

  • Голова Вищої ради правосуддя допомагає сину уникнути фронту та влаштуватися суддею

    Голова Вищої ради правосуддя допомагає сину уникнути фронту та влаштуватися суддею

    Голова Вищої ради правосуддя (ВРП) Григорій Усик опинився в центрі гучного скандалу. Як повідомляє Офіс очищення судової системи, посадовець нібито допомагає своєму сину, Максиму Усику, колишньому прокурору та адвокату, отримати суддівську мантію.

    Максим Усик, 1986 року народження, починав кар’єру у прокуратурі Дарницького району Києва, де три роки працював помічником прокурора і ще менше року – прокурором. Після цього він перейшов у приватний сектор: працював в адвокатських об’єднаннях “Александров і партнери”, “МГМ Лоу Груп” та “Дерев’янчук, Макаренко та партнери”. Саме там він залишався до початку повномасштабної війни.

    З початком мобілізації Усик-молодший влаштувався юрисконсультом до військової частини 3078 Національної гвардії України. Його посадовий оклад становить близько 20 тисяч гривень. Саме це рішення викликало підозри у громадськості: родину з двома дітьми на таку суму утримати складно, тож працевлаштування могло бути лише прикриттям для уникнення мобілізації.

    За інформацією з неофіційних джерел, саме Григорій Усик міг посприяти тому, щоб його син отримав посаду у Нацгвардії, не потрапивши на передову. Таким чином, молодий юрист нібито отримав статус військовослужбовця без ризику опинитися на фронті.

    Військова частина 3078, де працює Максим Усик, займається переважно господарською діяльністю — закупівлею консервів, овочів та інших продуктів для підрозділів Нацгвардії. Усик-молодший, за наявними даними, виконує юридичну роботу, готуючи претензії та позови про стягнення неустойок із постачальників.

    Попри скромну офіційну зарплату, кар’єрні амбіції сина голови ВРП не обмежуються Нацгвардією. За інформацією антикорупційних активістів, він активно готується подати документи на конкурс до суддівського корпусу, користуючись підтримкою батька, який має ключовий вплив у системі правосуддя.

    Якщо ці підозри підтвердяться, історія з “ухилянням” може перетворитися на ще один тест для прозорості судової реформи та незалежності Вищої ради правосуддя.

  • У Сухопутних військах розповіли правду про службу співака Віталія Козловського

    У Сухопутних військах розповіли правду про службу співака Віталія Козловського

    Відомий український співак Віталій Козловський проходив службу у Збройних силах України та Національній гвардії. Як повідомили у Командуванні Сухопутних військ, наказом начальника Генштабу від 23 травня 2024 року він був призначений на посаду солдата резерву 3 запасного взводу 90 запасної роти військової частини А4718. До частини артист прибув 17 червня 2024 року.

    Головним завданням Козловського як солдата резерву було проходження навчальних зборів та підготовка до заміни військовослужбовців на передовій у разі потреби. Також він проводив концерти в підрозділах для підняття бойового духу та морального стану військових. Прямої участі у заходах з оборони країни співак не брав.

    28 червня 2024 року Віталій Козловський був звільнений у запас через сімейні обставини — необхідність догляду за членом сім’ї з інвалідністю. Його останньою службовою позицією була 22 окрема механізована бригада ЗСУ.

    Нагадаємо, що раніше в інтерв’ю Марічці Падалко Козловський розповів, що з побратимами займається патронатною службою. Тоді ведуча уточнила, чи це означає, що він відряджений для цього своїми командирами, Віталій відповів: “Можна так сказати”. Проте в Сухопутних військах повідомили, що після звільнення відносно військової частини А4718 Віталій Козловський не здійснює патронатної служби.

  • Львівські гвардійці виявили військового з 30 пакетами наркотиків для закладок

    Львівські гвардійці виявили військового з 30 пакетами наркотиків для закладок

    У Львові Національна гвардія затримала 22-річного військового, який перебував у самовільному залишенні частини та мав при собі наркотичні речовини.

    Як повідомило Західне територіальне управління НГУ, інцидент стався 7 вересня під час патрулювання паркової зони поблизу вулиці Замкової. Під час огляду підозрілого чоловіка, який намагався втекти, його оперативно затримали.

    Затриманим виявився громадянин О., 2003 року народження. Під час перевірки у нього виявили 30 зіп-пакетів із речовинами, схожими на наркотичні. Військовий зізнався, що розміщував закладки і вже встиг зробити близько 35 схованок.

    На місце події викликали слідчо-оперативну групу. Військового помістили до ізолятора тимчасового тримання, а вилучені пакети направили на експертне дослідження. Триває досудове розслідування для встановлення всіх обставин події.

  • Гайдай у справі про дрони: виконавець чи прикриття для генералів?

    Гайдай у справі про дрони: виконавець чи прикриття для генералів?

    Затримання Сергія Гайдая, колишнього очільника Луганської ОВА, детективами НАБУ стало несподіваним, але промовистим сигналом про новий виток корупційних схем в оборонній сфері. Гайдая підозрюють у причетності до завищених закупівель дронів і засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії України. Це далеко не дрібна справа — мова йде про мільйонні суми й оборонні контракти на тлі війни.

    Цікаво, що нещодавно Гайдая розглядали як кандидата на посади в Полтавській та Івано-Франківській областях — регіонах, що мають стратегічне значення для тилового забезпечення. Але замість нового призначення він отримав підозру. Це може свідчити, що Гайдай виконував чиюсь волю — і був частиною набагато ширшої схеми, яка сягає верхівки владної вертикалі.

    Без дозволу командування Нацгвардії постачання будь-якого обладнання в цю структуру — неможливе. Отже, постає питання: чому підозру отримує лише виконавець, а не ті, хто затверджував закупівлі?

    Командувач Нацгвардії Олександр Півненко вже фігурує у справі про розкрадання 400 мільйонів гривень на бронетехніці. Це прямо пов’язано з оборонними закупівлями. А його безпосередній керівник — міністр внутрішніх справ Ігор Клименко — фігурує у ще одній резонансній справі, пов’язаній із виведенням 554 мільйонів доларів через польського посередника Lechmar. Ініціатором цієї схеми, за даними журналістів, був також міністр оборони Умєров.

    Усі нитки від справи з дронами ведуть угору — до командування Нацгвардії та керівництва МВС. Тому логічно припустити, що Гайдай — лише виконавець. Його затримання могло стати зручним способом продемонструвати активність антикорупційних органів, не торкаючись найвпливовіших осіб.

    Проте ключове питання залишається відкритим: чи дійде розслідування до «верхівки»? Чи буде хоча б один гучний вирок у справах, що торкаються міністрів, генералів, наближених до владних кабінетів? І чи не перетвориться черговий гучний арешт на звичне «зливання» справи — з імітацією правосуддя замість реального очищення системи?

    Поки що маємо гучну підозру, але без гучних відповідей. І все більше підстав сумніватися, що відповідальність у цих справах буде справді вертикальною, а не лише декоративною.

  • Антикорупційне бюро проводить обшук у справі про зловживання у Нацгвардії

    Антикорупційне бюро проводить обшук у справі про зловживання у Нацгвардії

    У п’ятницю, 9 травня, детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) провели обшуки у приміщенні Головного управління Національної гвардії України. Як повідомили джерела OBOZ.UA, обшук проводився у межах розслідування справи про ймовірні порушення під час державних закупівель і зловживання впливом.

    Офіційних коментарів від НАБУ наразі немає, подробиці справи залишаються закритими.

    Командувачем Національної гвардії України є бригадний генерал Олександр Півненко.

    Раніше, у березні 2025 року, Бюро економічної безпеки виявило ознаки порушень у тендері на будівництво багатоквартирного будинку на замовлення однієї з баз комплектування Нацгвардії. Проєкт вартістю понад 78 млн грн планували реалізувати в Київській області.

    Аналітики БЕБ встановили, що було неправомірно застосовано спрощену процедуру закупівлі – попри те, що об’єкт не належав до категорії споруд оборонного призначення. Це могло призвести до втрат бюджетних коштів.

    Після направлення відповідного листа з боку БЕБ, закупівлю було скасовано. Наразі з’ясування обставин триває, у тому числі з боку НАБУ.