Позначка: національна ідентичність

  • Рада підтримала кримінальну відповідальність за українофобію

    Рада підтримала кримінальну відповідальність за українофобію

    Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт №15186, який передбачає запровадження кримінальної відповідальності за прояви українофобії. Документ пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України та встановити окрему відповідальність за низку дій, які, на думку авторів ініціативи, спрямовані проти української державності, національної ідентичності, мови, культури та права України на незалежне існування.

    Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук на своїй сторінці у Facebook після засідання парламентського комітету.

    За словами Верещук, під час засідання депутати розглянули законопроєкт №15186, який пропонує криміналізувати прояви українофобії. Вона зазначила, що законодавча ініціатива отримала одностайну підтримку членів профільного комітету, та подякувала парламентарям за ухвалене рішення.

    Посадовиця наголосила, що в умовах повномасштабної війни та багаторічної російської агресії питання захисту української державності, національної гідності та культурної спадщини набуває особливого значення. На її думку, українське законодавство має містити чіткі механізми відповідальності за публічні прояви неповаги до української нації та держави.

    «Взяла участь у засіданні комітету ВР з гуманітарної та інформаційної політики. Серед іншого обговорювали законопроєкт №15186 щодо кримінальної відповідальності за українофобію. Дякую комітету за одностайну підтримку цієї законодавчої ініціативи», – написала Верещук.

    Вона також заявила, що настав час криміналізувати публічну неповагу до української нації та української держави. За словами заступниці керівника Офісу президента, така законодавча ініціатива може викликати неоднозначну реакцію як в Україні, так і за її межами, однак вона переконана, що для держави, яка перебуває у стані війни та відстоює власне право на існування, подібні зміни є закономірними.

    «Так, можливо, це не всім подобається, особливо за межами України. Але якщо ми будуємо українську державу, не бачу нічого поганого у зазначених законодавчих змінах», – зазначила вона.

    Ініціатором законопроєкту є народний депутат України Микола Княжицький. Документ пропонує доповнити Кримінальний кодекс України новими положеннями, які мають визначити відповідальність за умисні дії, спрямовані проти української державності та національної ідентичності.

    Зокрема, законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за публічні заклики до заперечення суб’єктності України як незалежної держави, виправдання чи пропаганду асиміляції українського народу, а також за публічну зневагу до української мови, культури, національної символіки та інших складових української національної ідентичності. На думку авторів документа, такі дії можуть становити загрозу інформаційній безпеці держави та використовуватися як елемент гібридної війни.

    Як раніше пояснював автор законодавчої ініціативи, чинні норми українського законодавства не дозволяють повною мірою реагувати на прояви українофобії, оскільки вони не охоплюють усіх форм публічного заперечення права українського народу на власну державність і культуру. Саме тому, за його словами, виникла необхідність розробити окремі кримінально-правові механізми захисту української нації.

    Прихильники законопроєкту вважають, що його ухвалення стане одним із елементів посилення національної безпеки в умовах триваючої російської агресії, інформаційної війни та систематичних спроб дискредитувати українську державність і національну ідентичність. На їхню думку, закон має створити додаткові юридичні інструменти для протидії діям, які можуть сприяти поширенню антиукраїнської пропаганди або виправдовувати політику, спрямовану на заперечення існування українського народу.

    Водночас законопроєкт ще має пройти подальші етапи парламентського розгляду. Після схвалення профільним комітетом документ має бути винесений на розгляд Верховної Ради України, де депутати визначатимуться щодо його підтримки в першому читанні, а згодом — у цілому. Лише після проходження всіх необхідних парламентських процедур та підписання президентом закон зможе набути чинності.

    Питання законодавчого захисту української державності та національної ідентичності дедалі частіше порушується на тлі повномасштабної війни, яку Росія веде проти України. Раніше начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявляв, що російське керівництво, за даними української розвідки, ще до початку повномасштабного вторгнення готувало політику, яка мала ознаки геноциду українського народу. Саме ці обставини, на думку авторів законодавчої ініціативи, посилюють актуальність створення окремих правових механізмів для протидії проявам українофобії та захисту української державності.

  • В Україні можуть замінити копійку на «шаг»

    В Україні можуть замінити копійку на «шаг»

    Голова Національний банк України Андрій Пишний заявив, що ініціатива повернення історичної назви розмінної монети «шаг» є частиною ширшого процесу формування української ідентичності та переосмислення символів державності. Про це він розповів під час зустрічі зі студентами та викладачами в Ukrainian Research Institute, Harvard University у Бостон.

    Зустріч відбулася у форматі відкритого діалогу, під час якого обговорювалися не лише питання економіки, а й ширший контекст — війна, стійкість фінансової системи та роль державних інституцій. За словами Пишного, інтерес до України серед американських студентів і науковців залишається високим, а досвід країни розглядається як унікальний приклад функціонування економіки в умовах війни.

    Водночас окрему увагу було приділено ініціативі заміни «копійки» на «шаг». Голова НБУ наголосив, що це рішення має не лише економічний, а й глибокий культурний і символічний вимір. За його словами, повернення історичної назви монети «корелює із загальним трендом на повернення власних смислів» і є частиною процесу відновлення історичної тяглості України.

    Модератором зустрічі виступив історик Сергій Плохій, який також підтримує ідею повернення «шага» як питомо українського терміна. За словами Пишного, така ініціатива сприяє утвердженню національної ідентичності навіть у повсякденних речах, зокрема у грошовому обігу.

    Ідея запровадження «шага» не є новою. Ще у 2024 році НБУ запропонував змінити назву розмінної монети, аргументуючи це необхідністю дерусифікації та відновлення історичної справедливості. Згодом відповідний законопроєкт був внесений до Верховної Ради 1 жовтня 2025 року і отримав підтримку в першому читанні.

    Історично «шаг» використовувався в українській грошовій системі, зокрема в період Української Народної Республіки. Тоді ця назва була частиною власної фінансової традиції, яка згодом була витіснена радянською системою разом із терміном «копійка».

    У НБУ підкреслюють, що питання зміни назви монети не можна розглядати лише як технічне. За словами Пишного, національна валюта є одним із ключових атрибутів державності — так само, як прапор, герб чи гімн. В умовах війни це набуває особливого значення, адже боротьба ведеться не лише за території, а й за смисли та символи.

    Крім того, ініціатива вписується у загальноєвропейський тренд: більшість пострадянських країн уже відмовилися від терміна «копійка» та перейшли на власні історичні назви розмінних монет. Україна ж тривалий час залишалася серед небагатьох держав, де цей термін зберігся.

    Під час візиту до Гарварду Пишний також обговорив із представниками університету можливості подальшої співпраці. Зокрема, йшлося про інтеграцію українського досвіду фінансової стабільності в умовах війни в академічні програми. За його словами, уже є ідеї для реалізації таких ініціатив, і сторони планують продовжити роботу в цьому напрямку.

    Попри це, ідея запровадження «шага» викликає різні реакції в суспільстві. Частина експертів підтримує її як важливий крок у напрямку дерусифікації та зміцнення національної ідентичності. Інші ж наголошують на необхідності оцінити економічні витрати, пов’язані зі зміною назви, а також адаптацію населення до нової термінології.

    Наразі остаточне рішення щодо впровадження «шага» ще не ухвалене. Законопроєкт перебуває на розгляді парламенту, і його подальша доля залежатиме від політичної підтримки та суспільної дискусії.

    Таким чином, ініціатива НБУ виходить за межі фінансової реформи і стає частиною ширшого процесу трансформації українського суспільства. Повернення «шага» може стати символом не лише змін у грошовій системі, а й глибшого переосмислення національної ідентичності в умовах сучасних викликів.