Golosnovinua.com

Позначка: нацменшини

  • Розблокування євроінтеграції: Угорщина знімає вето на переговори України з ЄС в обмін на поступки щодо нацменшин

    Розблокування євроінтеграції: Угорщина знімає вето на переговори України з ЄС в обмін на поступки щодо нацменшин

    Україна та Угорщина розпочали перезавантаження двосторонніх відносин після тривалого періоду дипломатичного охолодження та блокування європейської інтеграції Києва. Сигналом до врегулювання суперечностей стало термінове внесення до Верховної Ради законопроєкту, який суттєво розширює права національних меншин — передусім угорської громади — у сферах освіти та використання рідної мови. Ухвалення цього документа відкриває шлях до зняття Будапештом багаторічного вето на початок переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.

    Потеплінню передувала нова хвиля політичного напруження у вересні. Новосформований уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром спершу дистанціювався від спільних ініціатив: Будапешт відмовився від участі в проєкті «Карпатська інтеграційна ініціатива», спрямованому на економічну та безпекову співпрацю восьми держав регіону, а також розірвав угоду між нафтогазовими компаніями MOL і «Нафтогаз» щодо будівництва спільних нафтосховищ для потреб українського ринку.

    Переломним моментом для виходу з глухого кута стали двосторонні переговори очільників зовнішньополітичних відомств обох держав на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Після зустрічі діалог повернувся у конструктивне русло: Будапешт заявив про готовність переглянути позицію щодо блокування євроінтеграційних кроків України та не виключив можливого приєднання до Карпатської ініціативи, якщо законодавчі гарантії прав угорської меншини будуть повноцінно імплементовані українським парламентом.

  • Угорщина готова послабити блокування вступу України до ЄС

    Угорщина готова послабити блокування вступу України до ЄС

    Угорщина може послабити своє блокування подальшого просування України та Молдови в переговорах про вступ до Європейського Союзу. Йдеться про можливе відкриття ще двох переговорних кластерів — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Про це пише Financial Times із посиланням на двох посадовців, знайомих із переговорами.

    За даними видання, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив угорським дипломатам не блокувати процедурні кроки, які дозволять Україні та Молдові наблизитися до формального відкриття цих кластерів.

    Водночас повна політична підтримка Будапешта залежатиме від окремої умови — голосування Верховної Ради України за зміни у сфері освіти національних меншин. За інформацією Financial Times, відповідний законопроєкт мають розглянути 12 жовтня.

    Якщо парламент підтримає зміни, це, за словами співрозмовників видання, може відкрити шлях до офіційного політичного рішення ще до наступного саміту лідерів ЄС у Брюсселі.

    Питання прав угорської меншини на Закарпатті вже тривалий час залишається одним із ключових у відносинах Києва та Будапешта. Раніше Петер Мадяр заявляв, що подальший рух України до ЄС залежатиме від розширення прав угорської національної меншини. Про це раніше писала й «Ненька інфо».

    Водночас позиція нового угорського уряду вже помітно відрізняється від курсу попередньої влади. У квітні Мадяр заявляв, що не підтримує прискорений вступ України, однак і не наполягав на повному блокуванні процесу. Він наголошував, що Київ має пройти стандартну процедуру переговорів та виконати всі критерії членства.

    Раніше Будапешт уже заявляв, що більше не блокуватиме початок переговорів, однак наголошував на необхідності виконання домовленостей щодо прав національних меншин.

    Україна вже офіційно відкрила два переговорні кластери. У червні ЄС відкрив перший кластер — «Основи», який охоплює верховенство права, функціонування демократичних інституцій, державне управління, публічні закупівлі, статистику та фінансовий контроль.

    У липні було відкрито шостий кластер — «Зовнішні відносини», до якого входять зовнішня політика, торгівля, безпека та оборона.

    Загалом переговори про вступ до ЄС охоплюють 33 розділи, згруповані у шість кластерів. Для їхнього відкриття та закриття потрібна згода всіх 27 держав-членів ЄС.

    Якщо Угорщина справді погодиться на відкриття ще двох кластерів, Україні залишатимуться два великі блоки — «Зелений порядок денний та стале сполучення» і «Ресурси, сільське господарство та згуртованість». За даними FT, Європейська комісія сподівається досягти прогресу і щодо них до кінця року.

    Раніше «Ненька інфо» також писала, що президент Володимир Зеленський закликав Угорщину не блокувати подальший рух України в ЄС і наголошував, що Київ виконав необхідні технічні та політичні вимоги для продовження переговорів. Ненька

    Таким чином, головним питанням найближчих днів стане голосування Верховної Ради щодо освіти національних меншин. Саме від нього, за даними Financial Times, значною мірою залежатиме, чи погодиться Будапешт остаточно розблокувати наступний етап переговорів України з ЄС.

     

  • Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не підтримає відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу без виконання Києвом комплексу з 11 вимог, які стосуються прав угорської національної меншини в Україні. За його словами, це питання є принциповим для угорської сторони і без його врегулювання рух України до наступних етапів євроінтеграції буде заблокований.

    Мадяр наголосив, що позиція Угорщини залишається послідовною і напряму пов’язує прогрес у переговорах про вступ України до ЄС із виконанням вимог щодо освітніх, мовних і культурних прав угорської громади. Він підкреслив, що йдеться про близько ста тисяч громадян угорського походження, які проживають на території України, і, на думку Будапешта, мають гарантувати можливість повноцінного використання рідної мови в освітній системі, культурному житті та в адміністративній сфері.

    За словами угорського прем’єра, пакет із 11 пунктів не є новим і вже неодноразово передавався українській стороні в межах двосторонніх консультацій. Він зазначив, що частина технічних переговорів між Києвом і Будапештом триває і відбувається у робочому форматі, однак політичне рішення про відкриття кластерів напряму залежить від виконання цих вимог.

    Мадяр також заявив, що, попри політичні розбіжності, технічний рівень контактів між сторонами є “конструктивним і таким, що дає підстави для обережного оптимізму”. Водночас він підкреслив, що Угорщина очікує конкретних гарантій і документально підтверджених кроків з боку України щодо виконання всіх пунктів, а не лише політичних заяв.

    Питання відкриття переговорних кластерів для України наразі перебуває в центрі обговорень на рівні Європейського Союзу. Рішення щодо наступних етапів євроінтеграції Києва очікується після консультацій у Європейській раді, тоді як позиція окремих держав-членів, зокрема Угорщини, залишається одним із ключових факторів, що впливають на темпи переговорного процесу.

    Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС продовжує підтримувати євроінтеграційний шлях України і працює над технічним запуском переговорних кластерів. Водночас Україна наголошує, що вже реалізує необхідні реформи та готова до відкриття всіх кластерів у найкоротші терміни.

    Українська сторона також неодноразово заявляла, що питання прав національних меншин є частиною ширшого діалогу з ЄС і регулюється європейськими стандартами, а всі спірні моменти можуть вирішуватися в межах двосторонніх консультацій. Однак позиція Будапешта фактично зберігає політичну напругу навколо старту наступного етапу переговорів про вступ України до Євросоюзу.

  • Зустріч у Береговому? Мадяр робить неочікувану пропозицію Зеленському і ставить умови

    Зустріч у Береговому? Мадяр робить неочікувану пропозицію Зеленському і ставить умови

    Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр запропонував провести першу зустріч із президентом України Володимиром Зеленським на Закарпатті, зокрема у місті Берегове. Про це повідомив Мадяр у своєму Facebook. Ініціатива пролунала після його переговорів із мером цього українського міста і вже викликала активне обговорення, адже йдеться не лише про символічний жест, а й про можливу спробу перезапустити відносини між двома країнами.

    Мадяр повідомив, що прийняв у своєму офісі мера Берегового Золтана Баб’яка, і під час розмови сторони зосередилися на становищі угорської меншини на Закарпатті. За його словами, обидві сторони погоджуються в тому, що відносини між Україною та Угорщиною потребують перезапуску, а діалог має перейти у практичну площину.

    Політик заявив, що планує ініціювати зустріч із Зеленським уже на початку літа, і пропонує провести її саме у Береговому. Такий вибір місця він назвав символічним, адже місто є одним із центрів проживання угорської громади в Україні. Таким чином, сама локація зустрічі може стати сигналом про готовність обговорювати чутливі питання безпосередньо на місці.

    Водночас ініціатива Мадяра супроводжується чіткими меседжами щодо очікувань від України. Він наголосив, що, на його думку, настав час завершити багаторічні обмеження, які, як вважають в Угорщині, стосуються прав національних меншин. Йдеться про мовні, освітні та адміністративні аспекти, які залишаються предметом дискусій між Києвом і Будапештом уже понад десять років.

    Зокрема, Мадяр звернув увагу на мовне питання. Він вважає несправедливим те, що в Україні офіційні процедури та іспити проводяться виключно державною мовою. На його думку, угорська громада в місцях компактного проживання повинна мати ширші можливості використовувати рідну мову в публічному житті.

    При цьому політик визнав, що запропоновані Україною компроміси у сфері освіти у 2025 році є кроком уперед, однак назвав їх недостатніми. Це свідчить про те, що Будапешт, навіть після зміни політичного керівництва, не відмовляється від своїх вимог, хоча може змінити стиль їхнього просування.

    Ініціатива Мадяра з’явилася на тлі змін у внутрішній політиці Угорщини. Після перемоги опозиційної сили він заявив про намір переглянути підходи до відносин із сусідніми країнами, зокрема з Україною. Водночас питання національних меншин залишається одним із ключових у цьому діалозі.

    Варто зазначити, що у 2024 році Угорщина висунула Україні низку вимог щодо прав нацменшин, які стали умовою для підтримки початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. Саме ці питання гальмували окремі євроінтеграційні процеси і залишаються актуальними й сьогодні.

    Експерти вважають, що пропозиція зустрічі в Береговому може мати одразу кілька значень. З одного боку, це спроба продемонструвати відкритість до діалогу і готовність шукати компроміси. З іншого — це спосіб посилити позицію Угорщини у переговорах, винісши дискусію на територію, де питання меншини є особливо чутливим.

    Для України така ініціатива також має подвійний контекст. З одного боку, покращення відносин із Угорщиною є важливим для подальшого просування до ЄС. З іншого — будь-які поступки у сфері мовної політики чи освіти потребують обережного підходу, щоб не створити внутрішніх напружень.

    Наразі офіційної відповіді від Володимира Зеленського на пропозицію Мадяра не оприлюднено. Втім сама поява такої ініціативи свідчить про можливе пожвавлення українсько-угорського діалогу після тривалого періоду напруженості.

    Якщо зустріч таки відбудеться, вона може стати важливим кроком до перегляду двосторонніх відносин і визначити новий формат співпраці між Києвом і Будапештом. Водночас її результат значною мірою залежатиме від готовності сторін знаходити баланс між національними інтересами та міжнародними зобов’язаннями.

    Таким чином, пропозиція провести переговори в Береговому — це не лише дипломатичний жест, а й тест на готовність обох сторін до реальних змін у відносинах, які протягом останніх років залишалися складними і суперечливими.

  • Шуфрич написав законопроєкт із СІЗО — і його зареєстрували

    Шуфрич написав законопроєкт із СІЗО — і його зареєстрували

    Народний депутат Нестор Шуфрич, обвинувачений у державній зраді та ізольований від політичного процесу через рішення суду, не полишає законодавчої діяльності. Перебуваючи в слідчому ізоляторі, він зареєстрував у Верховній Раді новий законопроєкт про національні меншини. Його поява викликала хвилю обговорень не тільки через зміст, а й через обставини подання.

    Законопроєкт №13169, що стосується внесення змін до закону “Про національні меншини (спільноти) України”, з’явився на сайті парламенту 11 квітня. Супровідних документів наразі немає, а отже, точний зміст ініціативи — поки під завісою. Відомо лише, що вона стосується використання мов країн Європейського Союзу в контексті сприяння євроінтеграції.

    За інформацією джерел у парламенті, ініціатива може стосуватись прав угорської меншини — Шуфрич тривалий час очолював міжпарламентську групу дружби з Угорщиною, а це питання регулярно перебуває у центрі дипломатичних суперечок між Києвом і Будапештом.

    Показовим є спосіб реєстрації документа. У лютому Шуфрич уже звертався до керівництва Ради з проханням подати законопроєкт від його імені — посилався на обмеження в доступі до техніки. Регламентний комітет тоді відмовив, оскільки за законом звернення та законопроєкт — різні речі.

    Але за кілька тижнів законопроєкт усе ж потрапив до апарату Ради. Як з’ясував рух “Чесно”, документ надійшов у супровідному листі… від Служби безпеки України. Формально — від начальника відділу досудового забезпечення слідства СБУ.

    Таким чином, у парламенті офіційно зареєстрували документ, ініційований обвинуваченим у держзраді, який фізично не має змоги бути присутнім на засіданнях, але зберігає мандат і повноваження депутата.

    Наразі Шуфрич залишається у статусі народного депутата, попри арешт. Його відсторонили з посади голови Комітету з питань свободи слова, але мандат залишили. Суд дозволив йому “виконувати депутатські повноваження”, але з обмеженням — без участі у пленарних засіданнях.

    Це створює правовий прецедент: депутат, якого слідство підозрює у багаторічній співпраці з ФСБ, продовжує користуватися конституційним правом на законотворчість. Причому робить це за допомогою СБУ, що веде розслідування проти нього ж.

    Нагадаємо, Шуфрича затримали восени 2023 року. Під час обшуків у його помешканні співробітники СБУ виявили документи з розробкою сценарію автономізації Донбасу, радянську символіку та нібито прямі докази його зв’язку з агентами ФСБ. Саме Шуфрича слідство вважає одним з головних рупорів кремлівських меседжів у медіа.

    Наразі він перебуває під арештом, термін дії якого продовжено до середини травня.